Перейти до контенту

Команда

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Головний редактор: Терпиловський Ростислав Всеволодович

terpylovskyПровідний фахівець у глаузі проблем етногенезу та ранньої історії слов’ян. Виявив і ввів до наук. обігу маловідомі раніше культурно-історичні спільності Середнього Подніпров’я та Дніпровського Лівобережжя рубежу ер – першої половини І тис. н.е. Завдяки його розробкам пізньозарубинецькі пам’ятки І-ІІ ст. н.е. були виділені як окремий культурно-хронологічний горизонт, продовженням якого стала київська культура III-V ст. Як переконливо доведено дослідником, ці культурні групи, носіями яких, очевидно, були племена венетів (Тацит і Йордан), тісно пов’язані із заключним етапом слов’янського етногенезу. Саме на основі пізньозарубинецьких і київських старожитностей формуються ранньослов’янські культури доби раннього середньовіччя.

Розробляє питання культурно-історичного та соціально-економічного розвитку слов’янського суспільства. Досліджує проблему зв’язків населення північно-східних земель України з іншими етнокульт. спільнотами рубежу ер – першої половини І тис. н.е.

Тerpilovskii_Rostislav_Vsevolodovich

Більше...
Провів польові дослідження на численних поселеннях і могильниках різних епох і культур. Зокрема, вивчені та введені до наукового обігу матеріали латенського, римського і ранньосередньовічного часу: поселення Улянівка, Роїще, Олександрівка (Чернігівська обл.), Глеваха (Київська обл.), Сенча (Полтавська обл.), Боромля, Рябівка та могильник Мутин (Сумська обл.), городище і могильник поблизу с. Бучак (Черкасаська обл.).

Брав участь в наукових проектах:

1) Фонд «Відродження» (грант RSS) «The Germans, Sarmatians and Slavs between the Dnieper and the Don at the Late Roman period (3th – 5th cc. AD)» (1999-2001)

2) Державний фонд фундаментальних досліджень Міністерства освіти та науки «Проблема походження українського народу (етнокультурні та соціальні процеси на території України у І тисячолітті н.е.)» (2001-2003)

3) Спільні проекти НАН України та РГНФ «Праслов’янські археологічні пам’ятки на території басейну Південного Буга і українського Подніпров’я» (2005-2007)

4) «Слов’яни та їх сусіди в Дніпро-Донському лісостепу в І – V ст. н. е.» (2008-2010).

Відповідальний редактор: Шидловський Павло Сергійович

shidlov

Шидловський Павло Сергійович – к.і.н., доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

1974 р.н. Закінчив історичний факультет Київського університету у 1997 р. за спеціальністю історик, археолог. Після отримання диплому працював у Інституті археології НАН України, Київському обласному центрі захисту пам’яток археології, історії та мистецтва Київської ОДА, НДІ пам’яткоохоронних досліджень Мінкультури України. З 2003 р. працює на кафедрі археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2008 р. захистив кандидатську дисертацію «Культурна адаптація первісних мисливців Східної Європи (18 – 10 тис. років тому)».

Брав безпосередню участь у археологічних дослідженнях багатьох пам’яток доби первісності. Керівник досліджень Семенівського (Київська обл.) та Дивлинського (Житомирська обл.) археологічних комплексів, а також численних розвідкових робіт на території Київської, Житомирської, Чернігівської, Черкаської та ін. областей України.

АcademiaЕdu_PavelShydlovskyi

Більше...
З 2009 р. є керівником Межиріцької комплексної експедиції по дослідженню стоянки мисливців на мамонтів у Канівському р-ні Черкаської обл.

Учасник міжнародних проектів по дослідженню первісної доби Східної Європи : програма ANR «The end of the Mammoth Steppe: men/environmental interaction at Late Pleninglacial in Eastern Europe» (Україна-Франція, 2006-2008), програма PHC “Dnipro” «Animal resources and subsistence of Palaeolithic hunter-gatherers in Ukraine» (Україна-Франція, 2011-2012); програма SCOPES «Network in Eastern European Neolithic and Wetland Archaeology» за підтримки Швейцарського наукового фонду (2015-2017).

З 2015 р. є науковим консультантом Центру палеоетнологічних досліджень ім. Хв. Вовка; з 2016 р. – заступник голови Комісії по внесенню об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України – дорадчого органу Мінкультури України. Відповідальний редактор щорічника Vita Antiqua – збірки наукових праць, присвяченої проблемам археології та антропології.

Є розробником та лектором таких курсів лекцій, що викладаються на історичному факультеті як: «Історична антропологія», «Антропосоціогенез», «Археологія мезоліту – неоліту», «Археологія епохи міді – бронзи», «Палеоекономіка», «Теоретична антропологія», «Охорона пам’яток в законодавстві України», «Фіксація археологічних джерел» та ін. Автор понад 60 наукових праць, серед яких колективна монографія «Первісна археологія Нижнього Подесення» (2016) та методичні матеріали «Актуальні питання антропології» (2014).

Ставнюк Віктор Володимирович

Завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У різні роки викладав давньогрецьку та латинську мови в вузах Полтави та Києва.

 

 

 

Більше...

НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ

Антична греко-римська цівілізація: становлення, еволюція, занепад. Доля античної спадщини в Україніській духовній культурі.

ПІДГОТОВКА КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

Підготував 9 кандидатів історичних наук з проблем історії стародавнього світу; опонент на захисті кандидатських і докторських дисертацій з істроії античності. ПОЧЕСНІ ЗВАННЯ, НАГОРОДИ, ВІДЗНАКИ Відмінник освіти України (1995). Переклад праці Арістотеля «Нікомахова етика» став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Книжка року – ­2002» в номінації «Софія».

ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Член експертної ради ВАК України з історичних дисциплін; спеціалізованої вченої ради Д 26.001.29 при історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю 07.00.02 всесвітня історія; навчально-методичної комісії історичного факультету. Заступник голови науково-методичної комісії з історії Науково-методичної ради МОН України. Вчений секретар Вченої ради історичного факультету. Член редколегії журналів “Вісник Київського національного університету імені Тарса Шевченка (серія Історія)”, “Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ України”, “Часопис української історії” Голова організаційного комітету Міжнародної наукової конференції «Актуальні проблеми історії стародавнього світу» Київ, 2007, 2009); Співголова організаційного комітету Міжнародного «Круглого столу» «Україна – Італія: стан і проблеми наукового та культурного співробітництва» (Київ, 2008 р.); відповідальний секретар організаційного комітету «Круглого столу» «Демократія антична і сучасна» (Київ, 2009).

 

Гладких Михайло Іванович

Народився 15.11.1941р. у с. Покровське Тепло-Огарьовського р-ну Тульської обл. Доктор історичних наук, професор.
У 1966 р. закінчив історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. У 1973 р. захистив кандидатську дисертацію “Пізній палеоліт лісостепового Придніпров’я”. У 1991 р. захистив докторську дисертацію: “Історична інтерпретація пізнього палеоліту”.
З 1975 р. розпочав постійну роботу на кафедрі археології та музеєзнавства Київського університету імені Тараса Шевченка, а з 1987 р. стає її завідувачем.

Більше...
Фахівець у галузі палеоліту та первісного суспільства. Досліджує археологію кам’яного віку, зокрема, займається типологією і статистичним аналізом кам’яних виробів, виявляє локальні варіанти матеріальної культури пі знього палеоліту, розробляє типологію та соціальну реконструкцію палеолітичних жител і поселень. Створив власну схему культурно-хронологічної періодизації пізнього палеоліту азово-чорноморського регіону. Виділив у пізньому палеоліті Середнього Подніпров’я межирічську археологічну культуру. Вивчає взаємодію господарсько-культурних типів та історико-етнографічних спільностей. Брав участь в роботі численних археологічних експедицій у різних регіонах України.

Автор близько 70 наукових праць. Праці: Мінливість знарядь в процесі їх виробництва та її роль в утворенні локальних варіантів матеріальної культури на матеріалах палеоліту // Археологія. – 1977. – Вип. 24. – С. 17-21; Історична інтерпретація пізнього палеоліту за матеріалами території України. – К., 1991. – 48 с., карта; Епоха пізнього палеоліту // Давня історія України. – Т. 1: Первісне суспільство. – К., 1997. – С. 51-113 (співавтор Станко В.Н.); Історія первісного суспільства: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти. – К., 1999. – 240 с. (співавтори: Станко В.Н., Сегеда С.П.); Древнейшая архитектура по археологическим источникам эпохи палеолита // Vita Antiqua. – 1999. – № 1. – С. 29-33; Кремневый инвентарь межиречского позднепалеолитического поселения // Vita Antiqua. – 2001. – № 3-4. – С. 15-21 та ін.

Капелюшний Валерій Петрович

Капелюшний Валерій Петрович Закінчив 1985 історичний та 1998 юридичний ф-ти, докт-ру Київ. ун-ту. У Київ. ун-ті асист. (1987) , доц. (1996), проф. (2006) іст. ф-ту. У 1995–2005 декан юрид. ф-ту Академії праці і соц. відносин Федерації профспілок України. З жовт. 2006 зав каф. етнології та краєзнавства іст. ф-ту. Канд. дис. «Историография развития науки и ее связей с промышленным производством на Украине в 50-е – 80-е гг.» (1991), докт. дис. «Українська національна державність доби визвольних змагань 1917–1921 рр.: Історіографія» (2004). Сфера наук. інтересів – історія держави і права України, історія та історіографія історії України доби нац.-визвольних змагань 1917–21, укр. та заруб. етнологія.

Більше...
Голова спец. ради по захисту докт. і канд. дис. Д.26.001.01; 07.00.02 всесвітня історія; 07.00.05 етнологія). Засл. працівник освіти України (2003). Автор та співавтор понад 150 публікацій, статей до ЕСУ. Осн. праці: Замасковані імена: псевдоніми і криптоніми та проблема атрибуції авторства в історіографії українських національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. К., 2001; Українська нація: витоки, становлення і сьогодення. К., 2003; Сучасна Україна. К., 2004; Здобута і втрачена незалежність: Історіографічний нарис української державності доби національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. К., 2003; Сучасна Україна: історичні, правові, економічні та духовно-культурні аспекти становлення і розвитку. К., 2005; Нариси з історії України: новий погляд. Ч. 1. К., 1996 (у співавт.); Історія держави і права України. К., 1996; Історія українського права. К., 2001; Історія держави і права України. К., 2001; Правознавство. К., 2002; Українська етнологія. Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. К., 2007 (у співавт.); Історія України: Підручник для інозем. студ. К., 2008 (у співавт); История Украины: Учеб. для иностр. студ. К., 2010 (у співавт.). Л-ра: Українські історики XX століття: Бібліографічний довідник. К., 2003. Вип.2.Ч.1; Політико-правова система України. К., 2004. Вип. 2; Профспілкові діячі України. К., 1997; Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення (1834–2004). 2004; Історія України. 2004. № 21-22; Українське слово. 2004. № 21. 

Казакевич Геннадій Михайлович

Казакевич Геннадій Михайлович, доктор історичних наук, доцент.

У 2002 р. з відзнакою закінчив історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2002 р. вивчав полоністику у Школі Св. Королеви Ядвіги у Ягеллонському університеті м. Кракова. З вересня 2004 р. працює на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Більше...
Викладає дисципліни «Історія мистецтва Стародавнього світу», «Мистецтво давньої Греції і Риму», «Міфологія в мистецтві народів Європи», «Мистецтво та ідеологія», «Мистецтво XIX ст.», «Мистецтво XX-XXI ст.» та ін.

Автор та співавтор понад 70 наукових та науково-популярних публікацій в українських та зарубіжних виданнях. Тематика наукових досліджень: культура та мистецтво давніх кельтів, мистецтво народів Європи доби античності та раннього середньовіччя, історико-культурні зв’язки України з Ірландією та Шотландією.

Нагороджений відзнакою Президії НАН України для молодих учених (2009). У 2010 р. здобув грант Американської Ради Наукових Товариств (ACLS). У 2011 р. отримав стипендію Национального університету Ірландії на участь у 14-му Міжнародному конгресі кельтских досліджень.

 

Рижов Сергій Миколайович

Картинки по запросу рижов сергій миколайовичНародився 23.12.1965 р. у м. Запоріжжя.
Кандидат історичних наук, доцент, археолог первісності, палеолітознавець.
У 1985 році закінчив Київський технікум радіоелектроніки за спеціальністю технік-технолог. З 1988 по 1993 рр. навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка.
Паралельно з навчанням, з 1990 по 1993 рр. працював музейним наглядачем в Центральному науково-природничому музеї АН України (археологічний музей).
З 1993 р. працює в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Більше...
З 1993 по 1996 рр. старший лаборант науково-дослідної частини історичного факультету.

З 1996 року був переведений на посаду асистента кафедри археології та музеєзнавства.

У 1999 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Адаптація ранніх палеоантропів до навколишнього середовища Центральної Європи”.

З 2002 р. працює на посадах доцента та завідувача кафедри археології та музеєзнавства. До основних напрямків наукової діяльності Рижова С.М. можна віднести: технологія виробництва кам’яних виробів, сировинні ресурси кам’яної доби, палеоекологія палеолітичних поселень.

З 1989 р. С.М.Рижов проводить археологічні дослідження на палеолітичних пам’ятках Закарпаття, досліджує ранньо та середньопалеолітичні пам’ятки Малий Раковець та Рокосове.

З 1988 р. Рижов С.М. приймав активну участь у дослідженнях таких відомих палеолітичних пам’яток: Межирич (Черкаська обл.), Заскельна, Кабазі (Крим), Королево (Закарпаття), Керліш, Мізенхайм, Валертайм (Німеччина) та ін. Засновник Товариства археології та антропології (1997 р.). Автор понад 60 наукових праць.