VITA ANTIQUA ISSN: 2522-9419 (Online), ISSN: 2519-4542 (Print)

VITA ANTIQUA 9, 2017, ЛЮДИНА ТА ЛАНДШАФТ: Первісна археологія Східної Європи, 194-205
Аналіз просторового розповсюдження кам’яних артефактів на поселенні трипільської культури Ожеве-острів
Радомський І.С.¹
¹ Кафедра археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ

DOI:10.37098/VA-2017-9-194-205
https://doi.org/10.37098/VA-2017-9-194-205

АБСТРАКТ

Дослідження трипільської культури триває вже понад 100 років. За цей час відкрито багато трипільських поселень. Проте поселення-гіганти (Трипілля В ІІ – С І) виявились найбільш дослідженими за площею та кількістю об’єктів. За результатами всебічних досліджень останніх, зокрема, визначається планування цих поселень, орієнтація споруд, інтер’єри будівель тощо. За планіграфією керамічних матеріалів у спорудах томашівської локальної групи західнотрипільської культури, В.О. Шумова визначила, що деякі категорії посуду були стаціонарними і їх, в певній мірі, можна відносити до елементів інтер’єрів. Дослідники неодноразово звертаються до планіграфічного методу стосовно керамічних комплексів трипільської культури. Проте планіграфія кам’яних матеріалів на “площадках” є рідкісним явищем (винятком є робота Є.В. Пічкура та П.С. Шидловського за матеріалами Пекарів ІІ). Це обумовлено в першу чергу тим, що на поселеннях-гігантах крем’яні матеріали є скоріше виключенням, а ніж типовою категорією інвентарю. Проте ця теза не стосується ранніх періодів існування культури. Досвід планіграфії кам’яних матеріалів був отриманий під час досліджень поселення Друци, що за відносною хронологією датується періодом В І. Під час польових досліджень детально фіксувався весь кам’яний інвентар з вказанням глибин, що дало можливість встановити на якому з поверхів розміщувались вироби. Так, А.В. Енговатова визначила в якій частині споруди проходили виробничі та господарчі операції. Також, за напрямком залягання та розташуванням вістер метальної зброї, автори досліджень припустили, що поселення зазнало нападу. Поселення Ожеве-острів датується кінцем періоду В І. В цей час різко збільшується кільскість фортифікованих поселень та зброї на пам’ятках. Автор ставить на меті визначити як кам’яні вироби співвідносяться у просторі. А також, чи є однаковим використання внутрішнього простору споруд на поселенні. Отримані результати порівнюються з вище згаданим поселенням Друци.

Ключові слова: трипільська культура, поселення Ожеве-Острів, просторовий аналіз, енеоліт, Східна Європа

Мова: українська

PDF: ЗАВАНТАЖИТИ

УДК: 903.2(477.85)”636”