Перейти до контенту

VITA ANTIQUA ISSN: 2522-9419 (Online), ISSN: 2519-4542 (Print)

VITA ANTIQUA 9, 2017, ЛЮДИНА ТА ЛАНДШАФТ: Первісна археологія Східної Європи, 180-193
Між морем та горами. Стратегія господарської діяльності населення Гірського Криму в енеоліті
Теліженко С.А.¹, Яніш Є.Ю.²
¹ Інститут археології НАН України, Луцьк
² Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України, Київ

DOI:10.37098/VA-2017-9-180-193
https://doi.org/10.37098/VA-2017-9-180-193

АБСТРАКТ

В епоху енеоліту на території Гірського Криму існувало дві локальні, культурно споріднені групи стоянок – узбережні та відкритого або захищеного (навіси та гроти) типів. Відповідно до природних умов, в яких розташовані вказані групи, розвивалася їх стратегія господарської діяльності. Населення першої групи було зорієнтовано на скотарство, землеробство та експлуатацію морських ресурсів. Окрім цього, як мінімум одна стоянка (Ласпі-І) являлася спеціалізованим центром з виготовлення прикрас з органічної сировини (мушлі та стулок молюсків, кістки). Населення пам’яток другої групи займалося скотарством та полюванням. Враховуючи розташування цієї групи пам’яток в межах річкових долин – Качі, Чорної та Зуї, не виключається, що населення могло займатися землеробством. Подібність окремих елементів матеріальної культури енеолітичних пам’яток Гірського Криму до поселень пізнього неоліту Західного Кавказу (Анасеулі-ІІ), дозволяє припускати можливість культурних контактів між обома регіонами.

Ключові слова: первісна археологія, палеоекономіка, Гірський Крим, Енеоліт, доба міді

Мова: українська

PDF:ЗАВАНТАЖИТИ ЗАВАНТАЖИТИ

УДК: [903:504.54](477.75)”636”