VITA ANTIQUA,     ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)

Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 10, 2018, Первісні спільноти Південної та Східної Європи, 48-60

Формування заплавних ідентичностей у балканському неоліті

Наумов Гоце

Центр преісторичних досліджень, Північна Македонія

РЕЗЮМЕ

Формування ідентичностей опосередковано пов’язано з матеріальною культурою, а саме предметами або об’єктами, які відігравали певну роль у соціальній взаємодії. Ці предмети та об’єкти могли підкреслювати відмінність певної особистості, спільноти чи суспільства, а тому їх можливо віднести до визначальних рис певної групи. Археологічні дослідження показують, що не тільки матеріальна культура, а і ландшафтні особливості, в яких мешкає колектив, можуть виступати виразом ідентичностей груп. Спільноти можуть ідентифікувати себе з певним середовищем з причини важливості отримуваних ресурсів або через символічне значення територій, які вважаються священними. Можливо припустити, що водно-болотяні території могли виступати екологічною базою для виникнення ряду ідентичностей в неоліті. Заболочені території річкових та озерних заплав були ідеальним джерелом основних ресурсів для ранньоземлеробських спільнот, які потребували стабільних екологічних умов існування. Постійний доступ до родючого ґрунту, води, риби, птахів, жаб, мушель, очерету, глини та тварин, які приходять на водопій, складають такий екологічний комплекс, який був бажаним для деяких аграрних суспільств.

З цієї точки зору, практика розташування теллів в заплавних територіях пов’язується з ідентичністю на основі ландшафту. Така практика була започаткована на Близькому Сході і особливо поширена в Анатолії, постійно відтворювалася в процесі неолітизації Європи. Феномен теллів разом з певними подібностями в архітектурі та матеріальній культурі, поширився в Південно-Східній Європі як частина так званого «неолітичного пакету». Процес неолітизації в основному відбувався в заболочених заплавах, де спостерігається висока щільність знаходження теллів, разом з певними рисами в домобудівництві, дрібній пластиці, орнаментиці пінтадер та посуду, що знаходять близькі аналогії в Центральній Анатолії. Таку модель існування та ідентичності, що характерна для населення долини р. Конья в Анатолії, можливо простежити у рівнині Фессалії (Греція), регіону Малік (Албанія), Пелагонії і долини Овче Поле (Республіка Македонія), долини р. Струми (Болгарія) і далі в регіоні Мачва (Сербія) та нижньодунайської рівнини. Модель ідентичності суспільств теллів, що була поширена в нео-енеоліті Південно-Східної Європи та на Балканах зокрема, потребує окремого вивчення на конкретних прикладах і досліджень з точки зору економіки, соціальних відносин та символічних проявів.

Ключові слова: неоліт, телль, заплавна археологія, неолітизація, Балкани

Мова: англійська

PDF:

УДК: 903’13(4-191.2)”634”