VITA ANTIQUA,     ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)

Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 10, 2018, Первісні спільноти Південної та Східної Європи, 146-154

Трипілля – стратегія та результати поточного українсько-європейського проекту

Хофманн Роберт¹, Шатіло Міла¹, Олрау Рене¹, Даль Корсо Марта¹, Драйбродт Стефан², Відейко Михайло³, Рассманн Кнут³, Кірлайс Вібке¹, Мюллер Йоханес¹ 

¹ Інститут пре- і протоісторичної археології, Кільський університет

² Інститут екосистемних досліджень, Кільський університет

³ Лабораторія археологічних досліджень, Київський університет імені Бориса Грінченка

³Романо-германська комісія, Німецький археологічний інститут

РЕЗЮМЕ

Метою статті є визначення основних завдань, стратегії та окремих результатів поточного українсько-європейського проекту, що має справу з феноменом трипільської культури. В даний час докладаються значні зусилля для розуміння соціальної динаміки виникнення та занепаду унікальних енеолітичних поселень-гігантів кінця 5-го та 4-го тисячоліття до нашої ери, які знаходилися в лісостеповій зоні України. Надзвичайно великий розмір цих поселень, велика кількість різних археологічних об’єктів, що на них зафіксовані, а також чітка наявність різних регіональних траєкторій, відмінностей, в тому числі хронологічних, між цими сайтами, вимагають розгляду проблеми на різних рівнях просторового масштабу. Таким чином, застосування стратегії – 1 проведення великомасштабних розвідок з метою визначення дослідницького потенціалу – 2 дослідження на рівні окремого сайту – 3 більш поглиблене вивчення феномену мега-сайтів через діахронічну та просторову перспективу, здається доцільним для вивчення наших дослідницьких питань. Третій етап трипільського проекту все ще знаходиться на стадії розробки, проте обрана стратегія в багатьох відношеннях вже виправдовує себе.

Ключові слова: Трипілля, енеоліт, поселення-гіганти, дослідницька стратегія, магнітні дослідження, просторові масштаби

Мова: англійська

PDF:

УДК: 903’13(4-11)”636”