VITA ANTIQUA,     ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)

Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 10, 2018, Первісні спільноти Південної та Східної Європи, 155-164

Між морями: балтійсько-чорноморський контактний простір у 3-му тисячолітті до н.е.

Шміт Мажена

Познанський університет імені Адама Міцкевича, Інститут східних студій

РЕЗЮМЕ

Ця стаття присвячена окремим питанням первісної історії територій, розташованих між двома морями: Балтійським на північному заході і Чорним на південному сході. Досліджувана територія розташована у межиріччі двох великих річкових систем – Вісли та Дніпра. По ній проходить так званий західнобузько-дністровський лімес – один з найважливіших природних і культурних кордонів нашого континенту. Незважаючи на безліч істотних відмінностей, у 3-му тисячолітті до н.е. райони між Віслою та Дніпром були вкриті мережею різноспрямованого кругообігу народів, культурних паттернів та інновацій. Цей рух поступово охоплював все ширшу територію, на якій функціонували як аграрні, так і квазі-скотарські та ранньоскотарські суспільства. Пізніше вирішальну роль відігравали три процеси: експансія культури кулястих амфор у степ та лісостеп; обмежені масштаби пересування степових та лісостепових груп до басейну Вісли і формування культури шнурової кераміки. Проблема дослідження залишається у визначенні відносин між двома вищезгаданими культурами, насамперед з точки зору їх можливих зв’язків або безперервності розвитку.

У цьому контексті можна виявити прямі та непрямі маркери, які вказують на зростання культурних та соціальних трансформацій. Особливо важливим питанням панєвропейського рівня є проблеми відносин між центральноєвропейським і степовим суспільствами, особливо з точки зору витоків культурного кола шнурової кераміки. Ключовою територією для з’ясування цього питання є регіон між Карпатами, Західним Бугом і Дністром, або навіть Південним Бугом. З цих причин досліджувану область між Балтійським та Чорним морями, в якій відбувалась циркуляція ідей та людей в 3-му тисячолітті до н.е., слід розглядати в більш широкому територіальному та часовому контексті. Інтенсивність зв’язків між різними суспільствами виправдовує використання терміну Балтійсько-Понтійського контактного простору.

Ключові слова: 3-є тисячоліття до н.е., Вісло-Дніпровське межиріччя, кругообіг ідей та народів, культурні контакти, контактний простір

Мова: англійська

PDF:

УДК: 903’1(4-11)”636”