VITA ANTIQUA,     ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)

Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 10, 2018, Первісні спільноти Південної та Східної Європи, 165-175

Археологічні розкопки та реконструкції втраченої археологічної спадщини (на основі досліджень в Північно-Західній Росії)

Мазуркевич Андрій¹, Долбунова Катерина¹, Оттонелло Лука²

¹ Державний музей «Ермітаж»

² Рідінгський університет

РЕЗЮМЕ

Археологічні розкопки дозволяють досліджувати археологічну спадщину, але в той же час вони призводять до її руйнування. Багатошарові археологічні пам’ятки, які заселялись протягом декількох етапів і включають кілька культурних горизонтів, представляють собою цілий ряд подій. Їхнє «розкодування» можливе тільки шляхом застосування різних методів – археологічних, природничо-наукових, а також шляхом використання віртуального моделювання. Археологічні розкопки дозволяють простежити різні стадії заселення пам’ятки, а цифрова реконструкція дає можливість візуалізувати ці стадії і відтворити зниклу археологічну спадщину, що була втрачена внаслідок тривалої людської діяльності. У цьому випадку археологічна польова документація, ретельна фіксація, подальші дослідження та реконструкції на їхній основі є жорстко взаємопов’язані. Саме така комбінація методів була застосована під час досліджень неолітичних стоянок Дніпровсько-Двінського регіону у Північно-Західній Росії.

Методи цифрової реконструкції базуються на результатах попередніх етапів досліджень, у тому числі археологічних розкопок з точною фіксацією, обробкою отриманих матеріалів, результатів геохімічних, радіовуглецевих, археозоологічних та палеоекологічних аналізів. З одного боку, цифрові реконструкції дозволяють візуалізувати досліджені пам’ятки, що налагоджує зв’язки між представниками археології та громадськістю. Вони демонструють суспільству результати археологічних досліджень та сприяють збереженню культурної спадщини. З іншого боку, цифрові реконструкції являються методом наукового аналізу, який уможливлює перевірку запропонованих реконструкцій та інтерпретацій. Так, проведений аналіз дозволив розробити віртуальні реконструкції декількох об’єктів, відстежити особливості відкладення артефактів та формування культурних шарів, визначити особливості палеоекологічної ситуації протягом різних періодів та, врешті, створити візуалізацію стародавніх пам’яток.

Ключові слова: віртуальна реконструкція, цифрова археологія, Північно-Західна Росія, 3D моделювання, археологічні розкопки

Мова: англійська

PDF:

УДК: 902.004.68