VITA ANTIQUA, ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Незвичайна фауністична колекція з наукових фондів Національного Києво-Печерського заповідника
Лєтісія Демей¹, Сергій Тараненко², Анна Яненко³, Дмитро Ступак4
¹Національний природничий музей (Франція)
ORCID: 0000-0003-4930-7030
²Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
ORCID: 0000-0003-0590-9726
³Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
ORCID: 0000-0003-0713-3087
4Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0002-0809-2179
DOI:10.37098/VA-2021-13-139-156
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-139-156
АБСТРАКТ
У 2017 р. у Наукових фондах Національного Києво-Печерського заповідника випадково виявлено фауністичну колекцію з 17 кісток. Основою її були кістки мамонта. Звісно, одразу постало питання про походження цієї збірки. Після первинного огляду цього матеріалу стало зрозумілим, що кістки походять з різних місцезнаходжень. У вересні 2017 року колекцію проаналізувала Летісія Демей (таблиця 1).
Ці кістки належать, як мінімум шести особинам — 1 Ursus sp.; 2 — Cervus sp.; 3 — Mammuthus primigenius. Згідно з тафономічними спостереженнями, здається, що вони належать принаймні до трьох різних сукупностей. Немає жодних сумнівів щодо походження кістки ведмедя з печери Іллінка, про що свідчить шифр, якій на ній зберігся. З дуже високим ступенем ймовірності походження деяких кісток з Кирилівської стоянки. Ця ймовірність особливо висока для кісток No 13 та 6.
Червоні забарвлення (вохра?), які спостерігаються на деяких кістках, потребують консультації фахівця. Завдяки вивченню архівних даних стало можливим простежити ймовірний шлях, яким ці кістки потрапили до Національного Києво-Печерського заповідника. Після Другої світової війни одним із центрів повернення музейних експонатів, переміщених під час війни, був Київ. Розподілення цих колекцій між музейними установами країни частково відбувалося на території Києво-Печерського заповідника. Більшість археологічних колекцій було передано до Державного історичного музею, який був відновлений у 1944 р. Сьогодні вони є частиною Наукових фондів Національного музею історії України.
Ймовірно, знайдена колекція сформувалась на території Національного Києво-Печерського заповідника і залишилась у Наукових фондах у повоєнний період, у процесі повернення матеріалів українських музеїв.
Ключові слова: Національний Києво-Печерський заповідник, печера Іллінка, Кирилівська стоянка, повернені колекції.
Мова: англійська
PDF
Цитування:
Демей, Л., Тараненко, С., Яненко, А., Ступак Д. 2021. Незвичайна фауністична колекція з наукових фондів Національного Києво-Печерського заповідника. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 139-156.
Література:
Абрамова, З.А. 1962. Палеолитическое искусство на территории СССР. Свод археологических источников. Археология СССР, А 4-3, 86 с.
Аверьянов, А.О. 1994. Мамонт Кутоманова. Труды Зоологического института РАН, 256, с. 111-135.
Беляшевский, Н. 1900. Бивни мамонта с нарезами из стоянки на Кирилловской ул. в Киеве. Археологическая летопись Южной России, 2, с. 71-71.
Борисковский, П.И. 1941. Кирилловская палеолитическая стоянка. Материалы и исследования по археологии СССР, 2, Москва; Ленинград.
Борисковский, П.И. 1953. Палеолит Украины. Историко археологические очерки. Материалы и исследования по археологии СССР, 40, Москва; Ленинград: Наука.
Верещагин, Н.К., Тихонов, А.Н. 1986. Исследование бивней мамонтов. Труды Зоологического института АН СССР, 149, с. 3-14.
Вовк, Хв. 1899а. Передісторичні знахідки на Кирилівській вулиці у Київі. Матеріали до українсько-руської етнології, I, c. 1-32.
Вовк, Хв. 1899б. Палеолітичні знахідки на Кирилівській вулиці у Київі. Матеріали до українсько-руської етнології, I, c. 211-219.
Волков, Ф.К. 1903. Искусство Мадленской эпохи в Украине. Археологическая летопись южной России, І, с. 15-26.
Волосович, К.А. 1909. Раскопки Санга-юряхского мамонта в 1908 году. Известия Императорской Академии Наук, Серия VI. Т. III. № 6, с. 437-458.
Волосович, К.А. 1914. Мамонт острова Большого Ляховского (Новосибирские острова). Геологический очерк. Записки Императорского Санкт-Петербургского минералогического общества, II серия. T. L, с. 305-338.
Гарутт, В.Е., Дубинин, В.Б. 1951. О скелете таймырского мамонта. Зоологический журнал, 30 (1), с. 17-23.
Гладких, М.І. 1971. Різні прояви пізньопалеолітичної культури в Середньому Подніпров’ї. Український історичний журнал, 10, с. 99-102.
Гладких, М.І. 1991. Історична інтерпретація пізнього палеоліту (за матеріалами території України). Київ.
Громов, В.И. 1948. Палеонтологическое и археологическое обоснование стратиграфии континентальных отложений четвертичного периода на территории СССР (млекопитающие, палеолит). Труды ГИН АН СССР, 64. Москва: Издательство АН СССР. Добровольський, А.В. 1950. Печера коло с. Іллінки Одеської області. Археологія, IV, с. 152-155.
Ефименко, П.П. 1953. Первобытное общество. Киев, Издательство АН УССР.
Єфименко, П.П. 1954. Палеолітичні пам’ятки УРСР та сучасний стан їх вивчення. Археологія, IX, с. 168-177.
Замятнін, С.М. 1950. Про характер культурних залишків у печері коло с. Іллінки, Одеської області. Археологія, IV, с. 143-151.
Підоплічко, І.Г. 1949. Розкопки палеолітичної стоянки Іллінка 1 в 1946 р. Археологічні пам’ятки УРСР, II, с. 323-325.
Підоплічко, І.Г. 1956. Матеріали до вивчення минулих фаун УРСР. Вип. 2. Київ, Наукова думка.
Пидопличко, И.Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. Киев, Наукова думка.
Пронин, К.К. 1999. Пещера Ильинка. Свет, 1 (20), с. 30-32.
Радієвська, Т.М., Біленко, М.М. 2010. Перший археологічний досвід В. В. Хвойки. Науково-дослідницька та просвітницька діяльність Вікентія Хвойки. Матеріали науково-практичної конференції Київського обласного археологічного музею. Трипілля. c. 97-104.
Рощін, А.Д. 1939. Нові місця знаходження кісток печерного ведмедя з залишками палеоліту. Вісті АН УРСР, 9–10, с. 68-71.
Рощін, А.Д. 1941. Викопні ссавці с. Іллінки. Наук. сесія Одеського держ. педінституту. Тези доповідей. с. 79-80.
Сапожніков, І. 2005. Хронологія і періодизація пізнього палеоліту півдня Східної Європи. Матеріали та дослідження з археології Прикарпаття та Волині, 9, с. 14-31.
Сапожников, И.В., Сапожникова, Г.В. 1989. Новое о пещере Ильинка. Четвертичный период, палеонтология и археология. К XXVIII Междунар. геол. конгрессу. с. 179-187.
Филиппов, А.К. 1983. О бивне из Кирилловской позднепалеолитической стоянки. Краткие сообщения Института археологи АН ССР, 173, с. 39-42.
Хвойка, В.В. 2008. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена (с комментариями и иллюстрациями). Київ.
Шидловський, П. 2012. Дослідження крем’яного інвентарю Кирилівської стоянки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 112, с. 53-59.
Шидловський, П.С., Прядко, Д.Ю. 2011. Пізній палеоліт Київського Правобережжя. Археологія і давня історія України, 6, с. 68-85.
Abramova, Z.A., Grigorieva, G.V., Zaitseva, G.I. 2001. The Age of Upper Paleolithic Sites in the Middle Dnieper River Basin of Eastern Europe. Radiocarbon, 43 (2B), p. 1077-1084.
Adams, M. 1808. Some Account of a Journey to the Frozen-Sea, and of the Discovery of the Remains of a Mammoth. The Philadelphia Medical and Physical Journal, Part 1, Vol. 3, p. 120-137.
Agenbroad, L.D. 1994. Taxonomy of North American Mammuthus and biometrics of the Hot Springs mammoths. In: Agenbroad, L.D. and Mead, J.I. (eds.), The Hot Springs Mammoth Site. Rapid City, Fenske Printing, p. 158-207.
Ardouin, A. 2012. Guide pratique pour la description des sols de France, CEN Bourgogne, 24 p.
Averianov, A. 1996. Sexual dimorphism in the mammoth skull, teeth, and long bones. In: Shoshani, J. and Tassy, P. (eds.), The Proboscidea, Oxford, Oxford University Press, p. 280-288.
Baca, M., Stankovic, A., Stefaniak, K., Marciszak, A., Hofreiter, M., Nadachowski, A., Węgleński, P. and Mackiewicz, P. 2012. Genetic analysis of cave bear specimens from Niedźwiedzia Cave, Sudetes, Poland. Palaeontologia Electronica 15(2), 21A, 16 p.
Behrensmeyer, A.K. 1978. Taphonomic and ecologic information from bone weathering. Paleobiology 4(2), p. 150-162.
Bocherens, H., Stiller, M., Hobson, K. A., Martina, P., Rabeder, G., Burns, J.A., Tuetken, T. and Hofreiter, M. 2011. Niche partitioning between two sympatric genetically distinct cave bears (Ursus spelaeus and Ursus ingressus) and brown bear (Ursus arctos) from Austria: Isotopic evidence from fossil bones. Quaternary International 245(2), p. 238-248.
Coppens, Y. 1958. Le mammouth de l’Atrikanova (Sibérie). Bulletin du Muséum National d’Histoire Naturelle. 2nd Series 3D, Paris, p. 402-406.
Coppens, Y. 1965. Les éléphants du Quaternaire français: dentition, systématique, signification et préhistoire. Actes du XVIe Congrès Préhistorique de France, Monaco, 1959, Paris, SPF, p. 403-431.
Delamare, F. 1987. Les pigments à base d’oxydes de fer et leur utilisation en peinture pariétale et murale. PACT 17, p. 331-344.
Denys, C., Patou-Mathis, M. (dir.), 2014. Manuel de Taphonomie, Éditions Errance, Collection Archéologiques, Paris, 284 p.
Driesch, A. von den, 1976. A guide to the Measurement of Animal Bones from Archaeological Sites. Peabody Museum of Archaeology and Ethnology 1, Harvard University, Cambridge, 148 p.
Efremov, I.A. 1940. Taphonomy: a new branch of paleontology. Pan- American Geology, 74, p. 81-93.
Felix, J.P. 1912. Das Mammut von Borna. Leipzig, R. Voigtländers verlag, 52 p.
Garutt, W.E. 1964. Das Mammut Mammuthus primigenius (Blumenbach). Wittemberg Lutherstadt, A. Ziemsen Verlag, 140 p.
Hanks, J. 1972. Growth of the African elephant (Loxodonta africana). African Journal of Ecology, 10, p. 251-272.
Haynes, G. 1991. Mammoths, Mastodonts and Elephants, Biology, behavior and the Fossil record. Cambridge, Cambridge Press, 413 p.
Kavcik-Graumann, N., Nagel, D., Rabeder, G., Ridush, B. and Withalm, G. 2016. The Bears of Illinka Cave near Odessa (Ukraine). Cranium / Proceedings of the 21th International Cave Bear Symposium, 33 (1), p. 18-25.
Kirillova, I.V., Shidlovskiy, F.K. and Titov, V.V. 2012. Kastykhtakh mammoth from Taimyr (Russia). Quaternary International. Mammoths and their Relatives 2: Biotopes, Evolution and Human Impact V International Conference, Le Puy-en-Velay, 2010. Vol. 276–277, p. 269–277.
Koenigswald, W.V. 1989. Das Mammut von Polchbei Mayen (Eifel). Eiszeitalter und Gegenwart, 39, p. 87-97.
Krumrey, W.A., Buss, I.O. 1968. Age estimation, growth, and relationships between body dimensions of the female elephant. J Mammal, 49(1), p. 22-31.
Laws, R.M. 1966. Age criteria for the African elephant Loxodonta a. Africana. East African Wildlife Journal, 4, p. 1-37.
Lister, A.M. 1999. Epiphyseal fusion and postcranial age determination in the woolly mammoth, Mammuthus primigenius (Blum.). Deinsea, 6, p. 79-88.
Lister, A. 2009. Late-glacial mammoth skeletons (Mammuthus primigenius) from Condover (Shropshire, UK): anatomy, pathology, taphonomy and chronological significance. Geological Journal, 44, p. 447-479.
Maschenko, E.N., Gablina, S.S., Tesakov, A.S. and Simakova, A.N. 2006. The Sevsk woolly mammoth (Mammuthus primigenius) site in Russia: taphonomic, biological and behavioral interpretations. Quaternary International, 142 (3), p. 147-165.
Nagel, D., Pronin, K., Rabeder, G., Hofreiter, M., Huijer, W., Kavcik, N., Urbanek, C., Withalm, G. and Orlov, N. 2005.
Nerubaiskoe, a New Cave Bear Site in the Old Nordmann Territory. Mitteiltungen der Kommission für Quartärforschung, 14, p. 123-134.
Osborn, H.F. 1942. Proboscidea. The American Museum of Natural History, New York.
Petronio, C., di Canzio, E. and di Stefano, G. 2003. Morphological and biometrical differences in the limb bones of Ursus arctos and Ursus spelaeus and phylogenetical considerations on the two species. Palaeontographica Abteilunga, 269, p. 137-152.
Pfizenmayer, E.W. 1926. Mammutleichen und Urwaldmenschen. Leipzig, Brockhaus, 341 p.
Pidoplichko, I.G. 1998. Upper palaeolithic dwellings of mammoth bones in the Ukraine: Kiev-Kirillovskii, Gontsy, Dobranichevka, Mezin and Mezhirich. BAR, International Series 712.
Pontier, G. 1913. Étude sur le Mammouth de l’Aa. Bulletin de la Société préhistorique française, 10, N°11, p. 621-646. Rabeder, G., Hofreiter, M., Nagel, D. and Withalm, G. 2004. New Taxa of Alpine Cave Bears (Ursidae, Carnivora). Cahiers scientifique / Département Rhône — Musée Lyon, Hors série, 2, p. 49-67.
Ridush, B. 2009. “Bear Caves” in Ukraine. Slovensky kras Acta Carsologica slovaca, 47, 1, p. 67-84.
Salomon, H. 2009. Les matières colorantes au début du paléolithique supérieur: sources, transformations et fonctions. Thèse de doctorat, école doctorale Sciences et Environnement, spécialité Préhistoire. Université Bordeaux 1, France, 432 p.
Shoshani, J., Tassy, P. (eds.), 1996. The Proboscidea: evolution and palaeoecology of elephants and their relatives. Oxford, Oxford Science Publications, Oxford University Press, 502 p.
Shydlovskyi, P., Stupak, D. 2015. The research of flint implements on Kyrylivska site. Наукові студії, 8, с. 21-32.
Siegfried, P. 1959. Das Mammut von Ahlen, Mammonteus primigenius (Blumenb.). Palaeontologische Zeitschrift, 33(3), p. 172-184.
Toepfer, V. 1957. Die Mammutfunde von Pfännerhall im Geiseltal. Veröffentlichungen des Landes museums für Vorgeschichte, Halle/Saale, 16, 57 p.
Vaufrey, R. 1955. Proboscidiens fossiles. Traité de zoologie, T. 17. Grassé. Paris Masson, p. 784-875.
Viola, M. 2014. Caractères ostéologiques du dimorphisme sexuel chez «Mammuthus primigenius». Mémoire de Master 1 Evolution, Patrimoine Naturel et Sociétés Spécialité Quaternaire et Préhistoire, Museum National d’Histoire Naturelle, 24 p.
Weinstock, J. 2009. Epiphyseal fusion in brown bears: a population study of grizzlies (Ursus arctos horribilis) from Montana and Wyoming. International Journal of Osteoarchaeology, 19, p. 416-423. https://www.researchgate.net/journal/International-Journal-of Osteoarchaeology-1099-1212
Ziegler, R. 1994. Das Mammut (Mammuthus primigenius Blumenbach) von Siegsdorf bei Traunstein (Bayern) und seine Begleitfauna. Münchner Geowissen schaftliche Abhandlungen, 26, p. 49-80.
Ziegler, R. 2001. An extraordinary small mammoth (Mammuthus primigenius) from SW Germany. Geologie und Palaontologie. Stuttgarter Beitrage zur Naturkunde, Series B 300, 41 p.