VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ
Павло Шидловський1, Анастасія Дяченко2
Знати, щоб зберегти (замість передмови)
1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
2 Національний музей історії України
1 ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6771-812X
2 ORCID: https://orcid.org/0009-0003-2449-0286
DOI: 10.37098/VA-2024-15-9-19
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-9-19
АБСТРАКТ
Для археологічної, музеєзнавчої та пам’яткознавчої спільноти сучасний період став часом складних випробувань. Наукові інтереси кожного окремого дослідника відтіснились спільним занепокоєнням про стан об’єктів культурної спадщини та питаннями порятунку пам’яток в умовах повномасштабної війни. Громадські та наукові ініціативи зі збереження пам’яток та моніторингу впливу воєнних дій на культурну спадщину перетворились на ряд проєктів та організацій, які можуть залучити значні ресурси для документування злочинів проти культурної та природної спадщини. Масштаби грабунку та нищення об’єктів культури викликають шок, тому сучасний стан справ вимагає раціонального усвідомлення необхідності дій в галузі збереження нашого надбання. Збереження історико-культурної спадщини визнано в якості пріоритетних тематичних напрямів і науково-технічних розробок.
Саме тому останнім часом значна увага приділяється методології археологічних досліджень в галузі фіксації археологічних джерел – від застосування космічних технологій до традиційних способів запису археологічної інформації та методів культурної атрибуції матеріалів. Українська археологія та музеєзнавство досить швидко стали відкритими до сучасних світових тенденцій та технологій у сфері збереження та обробки культурної та науково значущої інформації. Сучасні цифрові технології в галузі дистанційних методів аналізу об’єктів та предметів стали активно впроваджуватись в археологічні та музейні субдисципліни. Навряд це можна назвати гонитвою за простими рішеннями та яскравою візуалізацією. В умовах, коли є безпосередній ризик моментальної втрати колекцій або цілих археологічних пам’яток, можливість запису релевантної інформації у цифровому форматі може стати одним з потужних засобів збереження культурних надбань та поширення інформації про них у світі. Поточну збірку наукових праць присвячено методам фіксації та моніторингу археологічних об’єктів.
Відповідно до викликів, що постають перед нашою спільнотою в цей складний час в стінах КНУ імені Тараса Шевченка в жовтні 2023 року, було створено наукову школу «Об’єкти культурної спадщини: виявлення, дослідження, збереження». Ініціатором створення школи виступив колектив фахівців, що об’єднує спеціалістів Кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету, Археологічного музею КНУ ім. Тараса Шевченка, Міжкафедральної лабораторії археології та етнографії, Центру палеоетнологічних досліджень, які тривалий час працюють у напрямі досліджень, пов’язаних з виявленням, вивченням та збереженням об’єктів культурної спадщини України. Враховуючи напрямки діяльності наукової школи на 2024-2029 роки, поточну збірку наукових праць присвячено методам фіксації та моніторингу археологічних об’єктів.
Мова:
Українська / Англійська/
PDFЦитування:
Шидловський, П.С., Дяченко, А.В. 2024. Знати, щоб зберегти (замість передмови). VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 9-19.
Джерела:
Галушко, К.К., Лобанова, М.А. 2024. Спеціальний статус об’єктів культурної спадщини під час збройних конфліктів: порівняльний аналіз досвіду Дубровника та Одеси. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 33-43.
Гусак, А.М. 2024. «Традиційний» археологічний малюнок: майбутній пережиток чи необхідність. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 93-101.
Дяченко, А.В. 2024. Кераміка з поселення Андріївка : сучасний підхід до збереження археологічного матеріалу. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 103-114.
Дяченко, А.В., Тишечко, Т.Л. 2024. Відтворення слов’янського побуту шляхом натурного моделювання. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 137-154.
Єреденко, Л.І. 2024. Фотограмметрія. Практичне застосування в археології : наукові та громадські перспективи. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 115-125.
Мороко, А.О. 2024. Нормативно-правовий аспект охорони археологічної спадщини в сучасній Україні: загальний огляд та можливості для покращення. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 21-32.
Піструіл, І.В., Сизов, М.Г. 2024. Археологічні дослідження та проблема охорони пам’яток археології (на прикладі стоянок кам’яного віку Одеської області). VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 45-54.
Рижов, С.М., Тислюк, В.В. 2024. Когнітивні можливості дослідження пігментів на кам’яних артефактах. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 79-91.
Руденко, С.В. 2024. Поселення та городища зарубинецької культури Черкаської області. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 67-76.
Соколовська, А.А. 2024. Штучний Інтелект та перспективи його використання для дослідження наскельного живопису доби верхнього палеоліту. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 127-135.
Шидловський, П.С., Гладких, М.І. 2024. Особливості просторової поведінки носіїв межиріцької верхньопалеолітичної традиції. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 55-66.