VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ
Павло Шидловський1, Михайло Гладких1
Особливості просторової поведінки носіїв межиріцької верхньопалеолітичної традиції
1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
1 ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6771-812X
DOI: 10.37098/VA-2024-15-55-66
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-55-66
АБСТРАКТ
Пам’ятки межиріцької традиції епігравету Середнього Подніпров’я демонструють важливі аспекти сезонної мобільності й функціонального використання простору. Так, дослідження четвертого господарсько-побутового комплексу Межиріцької стоянки виявило особливості організації житлового простору у зв’язку зі специфікою розташування функціонально різних об’єктів всередині та навколо жител, побудованих з використанням кісток мамонта.
При дослідженні внутрішнього заповнення четвертого житла встановлено диференціацію господарської активності на різних ділянках помешкання. Ця функціональна різниця всередині жител свідчить про різні аспекти суспільного життя, включаючи можливу гендерну та економічну спеціалізацію. Планіграфія окремих господарсько-побутових комплексів демонструє яскраву симетрію в розташуванні об’єктів навколо центрального вогнища та орієнтацію за сторонами світу. Централізована організація простору простежується не тільки на рівні окремого поселення, але і на рівні мікрорегіону вцілому, виявляючись у взаємозв’язку між базовими поселеннями з монументальною архітектурою та короткочасними літніми стоянками.
Сезонна мобільність вплинула на формування світоглядних уявлень, які знайшли відображення у просторовому розташуванні об’єктів та у «ландшафтному орнаменті», створеному первісними мешканцями. Орнаментальність у мистецтві, архітектурі та розташуванні антропогенних об’єктів свідчить про процес олюднення, доместикації простору та символічне опанування ландшафтом. Ці явища слугували важливими інструментами психологічної адаптації групи до умов кінця вюрмського гляціалу, забезпечуючи сталість існування в умовах змінного клімату.
Ключові слова: мисливці-збирачі, верхній палеоліт, східний епігравет, межиріцька культура, археологічний об’єкт, просторовий аналіз.
Мова: українська
PDF
Цитування:
Шидловський, П.С., Гладких, М.І. 2024. Особливості просторової поведінки носіїв межиріцької верхньопалеолітичної традиції. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 55-66.
Джерела:
Гладких, М.І. 1971. Крем’яний інвентар пізньопалеолітичного поселення Межиріч. Археологія, №3, с. 58-63.
Гладких, М.И. 1977. Некоторые критерии определения культурной принадлежности позднепалеолитических памятников. В: Праслов, Н.Д. (ред.). Проблемы палеолита Восточной и Центральной Европы. Л.: Наука, с. 137-143.
Гладких, М.И. 1999. Древнейшая архитектура по археологическим источникам эпохи палеолита. VITA ANTIQUA, №1, с. 29-33. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/004VA01-gladkikh.pdf .
Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1979. Отчет о раскопках Межиричского позднепалеолитического поселения в 1978 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1978/106, ф.е. 8732, 44 арк.
Гладких, M., Шидловський, П. 2021. Дослідження четвертого житла Межиріцького поселення: проблеми та перспективи. Наукові студії. Міграції та інновації: у пошуках первинності ідей, речей, людей, Т. 11, с. 3–27. https://doi.org/10.5281/zenodo.8329420 .
Корниец, Н.Л., Сунцов, Ю.В., Соффер, О. 1996. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1995 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, ФЕ 1995/96.
Нужний, Д.Ю., Шидловський, П.С., Лизун, О.М. 2017. Семенівські верхньопалеолітичні стоянки в контексті епігравету Середнього Подніпров’я. Кам’яна доба України, №17-18, с. 16–47. https://doi.org/10.5281/zenodo.1268743 .
Пидопличко, И.Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. К.: Наукова думка.
Пидопличко, И.Г. 1976. Межиричские жилища из костей мамонта. К.: Наукова думка.
Соффер, О.А. 1993. Экономика верхнего палеолита: продолжительность заселения стоянок на Русской равнине. Российская археология, 3, с. 5-17.
Цвіркун, О., Шидловський, П., Дудник, Д., Чимирис, М. 2021. Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 55-86. https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-55-86 .
Шидловський, П.С., Мамчур, Б.В., Чимирис, М.В., Péan, S. 2020. Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки : інтерпретація об’єкту. Археологія і давня історія України, 37(4), с. 299-309. https://doi.org/10.37445/adiu.2020.04.25 .
Шовкопляс, І.Г. 1971. Господарсько-побутові комплекси пізнього палеоліту. Археологія, 3, с. 13-21.
Яковлева, Л. 2013. Найдавніше мистецтво України. К.: Стародавній Світ.
Chymyrys, M., Shydlovskyi, P., & Tsvirkun, O. 2023. The structure of dwellings from the Upper Palaeolithic settlements (Mezhyrich, Dobranichivka, Hintsi). In: 29th EAA Annual Meeting (Belfast, Northern Ireland 2023) ‘Weaving Narratives’ - Abstract Book: 1015, https://doi.org/10.5281/zenodo.8369825 .
Gladkih, M.I., Kornietz, N.L., Soffer, O. 1984. Mammoth-Bone Dwellings on the Russian Plain. Scientific American, November, 251 (5): 164-175, http://dx.doi.org/10.1038/scientificamerican1184-164 .
Haesaerts, P., Péan, S., Valladas, H., Damblon, F., Nuzhnyi, D. 2015. Contribution à la stratigraphie du site paléolithique de Mezhyrich (Ukraine), L’Anthropologie, 119 (4). Hommes et environnements au Paléolithique supérior en Ukraine: Mezhyrich: 364-393, http://dx.doi.org/10.1016/j.anthro.2015.07.002 .
Leroi-Gourhan, A. 1993. Gesture and speech (Cambridge, London).
Lévi-Strauss, C. 1963. Structural Anthropology (New York).
Nuzhnyi, D. 2008. The Epigravettian variability of the Middle Dnieper river basin. В: Кулаковська, Л.В. (ред.). Дослідження первісної археології в Україні. Мат-ли міжнар. наук. конференції. К.: Корвін Пресс, с. 96-134.
Nuzhnyi, D., Shydlovskyi, P. 2015. Variabilité de l’industrie lithique entre les structures de l’habitation no 1 de Mezhyrich, site du Paléolithique supérieur d’Ukraine, L’Anthropologie, 119 (4), p. 394-416, https://doi.org/10.1016/j.anthro.2015.07.003 .
Shydlovskyi, P., Péan, S., Tsvirkun, O., Chymyrys, M., & Dudnyk, D. 2022. Internal and External Structures of the Upper Palaeolithic Dwelling No.4 from Mezhyrich Settlement (Ukraine). (Re)integration. 28th EAA Annual Meeting (Budapest, Hungary, 2022) – Abstract Book: 779–781. https://doi.org/10.5281/zenodo.8311434 .
Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys M.V. 2022. Spatial Distribution of Mezhyrichian Objects (Eastern Epigravettian): A Model of Seasonal Mobility. In: Sobkowiak-Tabaka, I., Diachenko, A., Wiśniewski, A. (eds.) Quantifying Stone Age Mobility. Quantitative Archaeology and Archaeological Modelling. Springer, Cham: 212-217. https://doi.org/10.1007/978-3-030-94368-4_8 .
Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys, M.V., Mamchur, B.V. 2019. New Study of Fourth Dwelling from Mezhyrich Upper Palaeolithic Campsite: the results of International Summer School activity. VITA ANTIQUA, 11. Archaeology, Museum & Monument Studies: educational and research aspects: 92-115. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-92-115 .
Soffer, O.A. 1985. The Upper Paleolithic of Central Russian Plain. San Diego, Academic Press Inc.
Yakovleva, L. 2015. The architecture of mammoth bone circular dwellings of the Upper Palaeolithic settlements in Central and Eastern Europe and their socio-symbolic meanings. Quaternary International, 359-360: 324 – 334, https://doi.org/10.1016/j.quaint.2014.08.050 .