VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ
Софія Руденко1
Поселення та городища зарубинецької культури Черкаської області
1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
1 ORCID: https://orcid.org/0009-0006-6389-3514
DOI: 10.37098/VA-2024-15-67-76
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-67-76
АБСТРАКТ
Пам’ятки зарубинецької культури Черкаської області становлять південну частину середньодніпровського локального варіанту зарубинецької культури. У роботі здійснено короткий історіографічний огляд пам’яток: розглянуто їх топографію, хронологію, класифікацію і стан вивчення.
У статті подано стислий каталог зарубинецьких поселень та городищ (загальна кількість 23), розміщених на території Черкаської області . Пам’ятки, розглянуті у роботі, представляють усі етапи розвитку культури: ранній – ІІІ ст. до н. е. – І ст. до н. е., середній – середина/кінець І ст. до н. е. – кінець І ст. н. е., пізній – середина І ст. до н. е. – кінець ІІ ст. н. е. Здійснивши короткий історіографічний огляд, можна зробити висновок, що на відміну від могильників зарубинецької культури, вивчення поселенських пам’яток почалося виключно у період після закінчення Другої Світової війни. Більшість поселень і городищ відома лише за матеріалами розвідок. Задля отримання нової інформації про поселенські пам’ятки зарубинецької культури, необхідним є проведення нового етапу досліджень із застосуванням нових методів і технологій.
Ключові слова: зарубинецька культура, середньодніпровський варіант, поселення, городище, хронологія.
Мова: українська
PDF
Цитування:
Руденко, С.В. 2024. Поселення та городища зарубинецької культури Черкаської області. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 67-76.
Джерела:
Абашина, Н.С., Козак, Д.Н., Синиця, Є.В., Терпиловський, Р.В. 2012. Давні слов’яни. Історія та археологія. Київ: ІА НАН України; КНУ імені Тараса Шевченка. https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000012538 .
Богусевич, В.А., Линка, Н.В. 1959. Зарубинецкое поселение на Пилипенковой горе близ г. Канева. Материалы и исследования по археологии СССР, 70, с. 114–119.
Довженок, В.И., Линка, Н.В. 1959. Раскопки раннеславянских поселений в нижнем течении р. Рось. Материалы и исследования по археологии СССР, 70, с. 102–114.
Зеленецкая, И.Б., Максимов, Е.В. 1984. Отчет о работе Каневской экспедиции в 1984 г. (поселение Орловец). Науковий архів ІА НАН України. 1984 / 27.
Куштан, Д.П., Ластовський, В.В. 2016. Археологія та рання історія Черкас. Київ–Черкаси: Інститут археології НАН України.
Максимов, Е.В. 1982. Зарубинецкая культура на территории УССР. К.: Наукова думка.
Максимов, Е.В. 1972. Среднее Поднепровье на рубеже нашей эры. К.: Наукова думка.
Максимов, Е.В., Петрашенко, В.А. 1988. Славянские памятники у с. Монастырек на Среднем Днепре. К.: Наукова думка.
Петрашенко, В.А. 1982. Отчёт о разведочных работах в городе Черкассы и его окрестностях в 1982 г. Науковий архів ІА НАН України. 1982/36.
Пономаренко, М.Ф. 1981. Експедиція «Черкаси-1981». Звіт. Науковий архів ІА НАН України. 1981/151.
Рець, С.К. 1997. Звіт про археологічні розвідки в Черкасах 1997 р. Науковий архів ІА НАН України. 1997/116.
Рець, С.К. 1996. Звіт про археологічні розвідки і спостереження в районі м. Черкаси 1996 р. Науковий архів ІА НАН України. 1996/71.
Тереножкин, А.И. 1954. Археологические исследования близ Смелы в 1952 г. Краткие сообщения Института Археологии, 3, с. 71–76.