VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ
Анастасія Дяченко1, Тимур Тишечко2
Відтворення слов’янського побуту шляхом натурного моделювання
1 Національний музей історії України
2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
1 ORCID: https://orcid.org/0009-0003-2449-0286
2 ORCID: https://orcid.org/0009-0003-8514-8572
DOI: 10.37098/VA-2024-15-137-154
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-137-154
АБСТРАКТ
У сучасній археологічній науці дослідники все частіше використовують досягнення суміжних дисциплін і нових методів вивчення археологічних матеріалів. Особливо популярною серед науковців стала експериментальна археологія, оскільки саме вона дає можливість розглянути виявлений археологічний матеріал під новим кутом. Статтю присвячено одному з найбільш перспективних напрямів досліджень в археологічній науці – експериментальному. Окреслюється місце експерименту у сучасній археології України та світу, досліджується історіографія проблеми та досвід колег-археологів з відтворення певних елементів життя та побуту минулих поколінь.
Для Північної постійнодіючої археологічної експедиції ІА НАН України відтворення давньоруських технологій шляхом їх натурного моделювання не нове. На її базі на території Ходосівського археологічного комплексу було зведено репліки гончарних та металургійних горен, виробничих споруд смолокурів та вуглярів, здійснювалось відтворення аналогічних середньовічним бортництва і домобудівництва, а останнім часом авторами апробовано моделі давньоруських печей як джерело знань про побут середньовічного суспільства на теренах України.
У роботі детально описується зведення моделей двох опалювальних пристроїв, прототипи яких датуються переважно XII – першою половиною XIII ст. Охарактеризовані всі етапи їх створення: від дослідження загальної інформації про печі та планування майбутньої реконструкції до опрацювання зібраних даних і втілення експерименту в життя. На основі цих експериментів розкриваються функціональні спроможності реконструйованих печей.
У майбутньому плануються подальші роботи з використанням зведених опалювальних пристроїв, які полягатимуть у дослідженні інших функціональних аспектів, які ще не перевірені в ході охарактеризованих досліджень, а саме, у спостереженні за тепловіддачею, збереженням температури, ефективністю опалення приміщень, а також продовженні експериментів, пов’язаних з приготуванням у зведених конструкціях їжі.
Ключові слова: експеримент, моделювання, скансен, піч, опалювальний пристрій, Київська Русь, Ходосівка.
Мова: Українська
PDF
Цитування:
Дяченко, А.В., Тишечко, Т.Л. 2024. Відтворення слов’янського побуту шляхом натурного моделювання. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 137-154.
Джерела:
Артюх, Л.Ф. 1977. Українська народна кулінарія: історико-етнограф. дослідж. Київ: Наукова думка, 1977.
Байбурин, А.К. 1983. Жилище в обрядах и представлениях Восточных славян. Ленинград: Наука.
Бобринский, А.А. 1978. Гончарство Восточной Европы: источники и методы изучения. Москва: Наука.
Борисенко, В.К. 1997. Повсякденна їжа та ритуальні страви. В: Борисенко, В.К. (ред.). Холмщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Родовід, с. 215-222.
Вовк, Х.К. 1928. Студії з української етнографії та антропології. Прага: Український громадський видавничий фонд.
Вовк, Х.К. 1995. Етнографічні особливості українського народу. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, с. 39-218.
Відейко, М.Ю. 2002. Заповідник та археологічний фестиваль в Біскупіні (Польща). Ржищівський археодром. Археологічні дослідження та експериментальні студії 2000—2001 років. Київ: Академперіодика, с. 89-94.
Глушко, М.С. 2012. Походження та джерела вчиненого хліба в українців (культурно-генетичний аспект). Народознавчі зошити, 1, с. 3-18.
Горбаненко, С.А. 2021. Піч як вівтар у слов’янській оселі і роль жаровні. Матеріали Наукової археологічної онлайн-конференції “Від язичництва до християнства: релігійні вірування ранньосередньовічного населення Середнього Подніпров’я” (Вишгород, 21 грудня 2020 р.). Вишгород; Київ: Мистецтво, с. 14-24.
Готун, І.А., Горбаненко, С.А., Сергєєва, М.С. 2016. Житло з Софіївської Борщагівки та прояви одного із давніх слов’янських обрядів. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 37, с. 325-332.
Готун, І.А., Казимір, О.М., Коваль, О.А., Петраускас, А.В., Петраускене, А.О. 2011. Музеї під відкритим небом та експозиційні можливості експедиційних баз експериментальної археології. В: Моця, О.П. (ред.). Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання. Київ: Вид-во Ліра-К, с. 29-92.
Готун, І.А., Казимір, О.М. 2010. Ходосівський археологічний комплекс: вивчення, охорона, експериментальне моделювання. Археологія і давня історія України, 1, с. 100-108.
Готун, І.А., Коваль, О.А., Петраускас, А.В. 2008. Експериментальне вивчення бортництва Північною експедицією. Життя бджіл та сутність бортного промислу. Археологія, 4, с. 76-86.
Готун, І.А., Петраускас, А.В., Петраускас, О.В. 2005а. Експериментальна археологія у роботі Північної експедиції. Дослідження у галузі гончарства. Археологія, 2, с. 70-79.
Готун, І.А., Петраускас, А.В., Петраускас, О.В. 2005b. Моделювання чорнометалургійних та лісохімічних процесів за матеріалами Північної експедиції. Археологія, 3, с. 52-65.
Готун, І.А. 2001. Археологічні матеріали про роль будівель в духовному житті давнього населення. В: Неліна, Т.В. (ред.). Етнокультурні процеси у Середньому Подніпров’ї за матеріалами археологічних досліджень. Матеріали наук. конф., присв. 10–річчю відкриття комплексу археол. пам’яток між селами Малополовецьке та Яхни Фастів. р-ну Київ. обл. (груд. 2001 р., м. Фастів). Київ: Т-во «Знання» України, с. 24-30.
Готун, І.А. 2010. Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я. Археологія і давня історія України, 1, с. 94-99.
Готун, І.А. 2010. Новий етап досліджень старожитностей Софіївської Борщагівки. Археологічні дослідження в Україні 2009, с. 30-32.
Готун, І.А. 2013. Слов’яно-руське сільське житло та питання його відтворення. Археологія і давня історія України, 10, с. 20-34.
Готун, І.А. 2016. Соціально-виробнича структура забудови села Середнього Подніпров’я Х–XІІІ ст. Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАНУ.
Готун, І.А. 2019. Відображення у масовій забудові духовного життя населення Русі. В: Коваленко, О.Б. (ред.). За покликом предків: Збірник матеріалів П’ятих Самоквасівських читань, присвячених пам’яті В.П. Коваленка. Чернігів: SCRIPTORIUM, с. 142-150.
Данилюк, А.Г. 2008. Давня архітектура українського села : етнограф. нарис. Київ: Техніка.
Дяченко, А.В., Тишечко, Т.Л. 2023. Експериментальне студіювання окремих аспектів побуту слов’ян у Ходосівці. Археологічні дослідження в Україні 2022, с. 382-385. https://doi.org/10.5281/zenodo.12598298 .
Зюбровський, А.В. 2010. Традиційна основа випікання хліба на Рівненщині (за матеріалами польових досліджень Гощанського та Острозького районів Рівненської обл. у липні 2009 року). Народознавчі зошити, 5-6, с. 776-783.
Зюбровський, А.В. 2014. Випікання повсякденного хліба українців південно-західного історико-етнографічного регіону в кінці ХІХ — на початку ХХІ століть. Народознавчі зошити, 2, с. 250-265.
Казимір, О.М., Готун, І.А., Бабенко, Р.В., Синиця, Є.В., Непомящих, В.Ю., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2016. Вивчення північної частини Софіївсько-Борщагівського поселення. Археологічні дослідження в Україні 2015, с. 67-71.
Казимір, О.М., Готун, І.А., Бабенко, Р.В., Синиця, Є.В., Непомящих, В.Ю., Шахрай, Д.О., Осипенко, М.С., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2015a. Розкопки південної частини Софіївсько-Борщагівського селища. Археологічні дослідження в Україні 2014, с. 90-94.
Казимір, О.М., Готун, І.А., Бабенко, Р.В., Синиця, Є.В., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2018. Охоронні дослідження південно-західної частини Софіївсько-Борщагівського поселення. Археологічні дослідження в Україні 2016, с. 86-88.
Казимір, О.М., Готун, І.А., Григорчук, О.І., Грицик, Ю.О., Терещук, К.О. 2012. Продовження охоронних робіт у Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2011, с. 234-235.
Казимір, О.М., Готун, І.А., Непомящих, В.Ю., Осадчий, Р.М., Колосов, Ю.Г., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В., Грицик, Ю.О., Осипенко, М.С. 2014. Пам’яткоохоронні розкопки у Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2013, с. 151-152.
Казимір, О.М., Готун, І.А., Осипенко, М.С., Синиця, Є.В., Непомящих, В.Ю., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2015b. Продовження досліджень розкопу III на селищі в Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2014, с. 87-90.
Казимір, О.М., Готун, І.А., Терещук, К.О., Грицик, Ю.О., Синиця, Є.В., Гунь, М.О. 2013. Роботи Борщагівського загону Північної експедиції. Археологічні дослідження в Україні 2012, с. 200-203.
Казимір, О.М., Готун, І.А. 2011. Охоронні дослідження у Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2010, с. 165-167.
Кепін, Д.В. 2002. «Археопарки»: проблеми та перспективи. Ржищівський археодром. Археологічні дослідження та експериментальні студії 2000—2001 років. Київ: Академперіодика, с. 78-89.
Кепін, Д.В. 2007. Типологічна характеристика музеїв просто неба. ПЦП, 12, с. 131-155.
Кепін, Д.В. 2009. Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва. В: Титова, О.М. (ред.). Праці Центру пам’яткознавства, 16, с. 111-118.
Кравченко, Н.М., Струнка, М.Л. 1984. Реконструкція інтер’єру слов’янського житла VIII—IX ст. Археологія, 54, с. 84-95.
Ляпушкин, И.И. 1968. Славяне Восточной Европы накануне образования Древнерусского государства (VIII — первая половина IX вв.). Материалы и исследования по археологии СССР, 152. Ленинград: Наука.
Малинова, Р., Малина, Я. 1988. Прыжок в прошлое: Эксперимент раскрывает тайны древних эпох. Москва: Мысль.
Оленич, А.М., Бібіков, Д.В., Івакін, В.Г., Зоценко, І.В. 2017. Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода). Археологія і давня історія України, 1 (22), с. 225-229.
Оленич, А.М., Чимирис, М.В. 2019. Живі музеї первісної доби в Україні (постановка питання). VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 185-189. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-185-189 .
Петраускас, А.В. 2010. Експериментальна археологія та моделювання. Археологія і давня історія України, 1, с. 167-173.
Петраускас, О.В., Коваль, О.А. 2012. Слов’янські глинобитні печі останньої чверті І тис. поселення Обухів 2 (техніко-технологічні особливості побудови та експлуатації). Археологія, 4, с.110-121.
Петраускас, О.В., Коваль, О.А. 2017. Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015р. Археологія і давня історія України, 1 (22), с. 216-225.
Петрашенко, В.А. 2005. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Грогоровка). Київ: ІА НАНУ.
Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 27—29 серпня 2010 р. у Здолбунівському р-ні Рівненської обл. 2010a. Архів ІН НАН України. Ф.1. Оп.2. 137 арк.
Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 7—19 липня 2010 р. у Горохівському р-ні Волинської обл. 2010b. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. 336 арк.
Раппопорт, П.А. 1975. Древнерусское жилище. В: Рабинович, М.Г. (ред.). Древнее жилище народов Восточной Европы. Москва: Наука, с. 104-155.
Рижов, С.М., Степанчук, В.М., Вєтров, В.С., Науменко, О.О., Погорілець, О.Г., 2019. Досвід впровадження експериментальних досліджень в археології кам’яного віку: освіта, наука та музеєзнавство. Vita Antiqua, 11, с. 78–91. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-78-91.
Русанова, И.П. 1976. Славянские древности VI—VII вв. Москва: Наука.
Русанова, И.П. 1993. Хлебные печи у славян. В: Археология и история Юго-Востока Древней Руси. Воронеж: изд. ВГУ, с. 56-59.
Сергеева, М.С. 1993. К истории бытовой печи у восточных славян. В: Археология и история Юго-Востока Древней Руси. Воронеж: изд. ВГУ, с. 60-61.
Сергеєва, М.С. 1995. Про один тип опалювальних пристроїв у давньоруському житлі. В: Проблемы археологии, древней и средневековой истории Украины. Харьков: АО «Бизнес Информ», с. 90-91.
Смиленко, А.Т. 1989. К изучению локальных особенностей культуры союзов восточнославянских племен VIII—IX вв. В: Толочко, П.П. (ред.). Древние славяне и Киевская Русь. Київ: Наукова думка, с. 105-114.
Сумцов, Н.Ф. 1885. Хлѣб въ обрядахъ и пѣсняхъ. Харьковъ: Типография Зильберберга.
Сілецький, Р.Б. 2001. Проблема типології опалювальних пристроїв стародавнього житла в Україні (конструктивно-функціональні особливості печі). Записки Наукового товариства імені Шевченка, 242, с. 230-247.
Сілецький, Р.Б. 2008. Опалювальні пристрої народного житла середнього Полісся (конструктивно-функціональний та світоглядний аспекти). Вісник Львівського університету, 43, с.134-183.
Титова, О.М., Кепін, Д.В. 2002. Музейний показ давніх жител Українського Полісся (за археологічними матеріалами). ПЦП, 4, с.49-71.
Титова, О.М., Кепін, Д.В. 2003. Музеї просто неба на Київщині. В: Коцур, В.П. (ред.). Від Трипільської культури до сучасності (Відпочивайте в селах Київщини): Путівник-довідник. Київ: “Коло-Ра”, с. 145-155.
Титова, О.М. 2009. Збереження нерухомих пам’яток археології в заповідниках і музеях. В: Титова, О.М. (ред.). Праці Центру пам’яткознавств, 15, с. 83-86.
Третьяков, П.Н. 1948. Восточнославянские черты в быту придунайской Болгарии. Советская этнография, 2, с. 170-183.
Українська Керамологія: Національний науковий щорічник. 2013. Кн. IV, Т.1: Експеримент у сучасній керамології. Опішне: Українське Народознавство.
Филипчук, М.А. 1995. Східнослов’янське житло X – початку XI ст. в Українському Прикарпатті. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 6, с. 219-233.
Юренко, С.П. 1984. Домобудівництво населення Дніпровського Лівобережжя в VIII—X ст. Археологія, 45, с. 35-46.
Counihan, C.M., 1999. The Anthropology of Food and Body: Gender, Meaning and Power. New York: Routledge.
Hastorf, C.A., 2017. The Social Archaeology of Food: thinking about eating from Prehistory to the present. New York: CUP.
Malinovi, R. a J. 1982. Vzpomínky na minulost aneb Experimenty odhalují taemství pravěku. Ostrava: Nakladatelství Profil.
Pleiner, R. 1961. Experiment v archeologii. Památky archeologické, 52, s. 616-622.
Pleinerova, I. 1986. Brezno: Experiments with building Old Slavic houses and living in them. Památky archeologické, 77, s. 104-176.
Ramírez Cañas, C., Martínez de los Reyes, P.I., Sáez Romero, A. M. 2023. An Experimental Approach to Tannur Ovens and Bread Making in the southwest of the Iberian Peninsula during the Iron Age. EXARC Journal [onlain], 2. https://exarc.net/ark:/88735/10689 .Режим доступу: experimental-approach-tannur-ovens.