VITA ANTIQUA ISSN: 2522-9419 (Online), ISSN: 2519-4542 (Print)

VITA ANTIQUA 9, 2017, ЛЮДИНА ТА ЛАНДШАФТ: Первісна археологія Східної Європи, 107-116
Культурні адаптації верхньопалеолітичних мисливців Азово-Чорноморських степів
Кротова О.О.¹
¹-Відділ археології кам’яної доби Інституту археології НАН України, Київ 

DOI:10.37098/VA-2017-9-107-116
https://doi.org/10.37098/VA-2017-9-107-116

АБСТРАКТ

Культурні адаптації давніх людей визначаються способами життєзабезпечення, організацією життя (типами мобільності), типами стоянок та гнучкою соціальною структурою груп мисливців, які дещо відрізнялися в різні хронологічні періоди в залежності від природних умов та стану ресурсів. Мисливці раннього (36000-26000 BP) та, частково, середнього (23000-20000 BP) хронологічних періодів, які співпадали з холодними та, часом, вологими природними умовами із степовою та, інколи, лісо-степовою рослинністю переважно практикували неспеціалізовану мисливську стратегію на великих травоїдних різних видів – бізона, коня та, можливо, епізодично – мамонта, шерстистого носорога, північного, червоного та гігантського оленів. У способі життя домінувала резидентна мобільність із частою зміною місця перебування базового табору, у якому здебільшого мешкали невеликі групи. Остання третина середнього хронологічного періоду (20000-17000 BP) співпадала з холодним максимумом пізньовалдайської епохи з домінуванням холодного та сухого клімату і відкритих ландшафтів зі степовою рослинністю. Палеонтологи відмічають для цього періоду високу щільність великих травоїдних, перш за все, бізона, що дозволяє вважати адаптацію мисливських груп як здебільшого стратегію спеціалізованих полювань на бізонів. Для способу життя було характерне переважання логістичної мобільності з існуванням великих стоянкових комплексів – місць мешкання общин на протязі значного часу, що сприяло встановленню відносно стабільних соціальних відносин. Пізній хронологічний період (17000-10000 BP) співвідноситься з епохою пізнього гляціалу з різкими коливаннями клімату та змінами природних умов, в результаті яких відбувалися значні зміни як у розмірах так і в щільності великих травоїдних. На протязі цього періоду мисливці практикували здебільшого неспеціалізовану стратегію полювань на різні види травоїдних. Переважали резидентна мобільність та менш активні соціальні відносини між общинами.

Ключові слова: пізній палеоліт, Азово-Чорноморські степи, культурна адаптація, певісна археологія, Східна Європа

Мова: українська

PDF: ЗАВАНТАЖИТИ

УДК: [903:504.54](477.7)”632”