VITA ANTIQUA, ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 10, 2018, Первісні спільноти Південної та Східної Європи, 25-37
Кьоккенмьоддінги Східної України
Теліженко Сергій
Інститут археології НАН України
DOI:10.37098/2519-4542-2018-1-10-25-37
https://doi.org/10.37098/2519-4542-2018-1-10-25-37
РЕЗЮМЕ
Термін кьоккенмьоддінг / køkkenmøddinger (дослівно з данської «кухонне скупчення») вперше введено у науковий обіг данськім біологом Япетусом Стенструпом ще у ХІХ ст. і досить широко використовується стосовно до поселень/стоянок зі скупченнями молюсків, змішаних з іншим археологічним контекстом (кістки, кераміка, знаряддя з кременю). На території України відомо три типи кьоккенмьодденгів – з морськими, прісноводними та сухопутними молюсками, серед яких стоянки зі скупченнями сухопутних молюсків Helix є найбільш давніми та поширені в Гірському Криму (Ласпі-І, Кукрек, Мис Трійця тощо). Стоянки зі скупченнями морських молюсків, які датуються в межах енеоліту-ранньої бронзи, локалізуються здебільшого на території Кримського півострова – на Південному та Західному узбережжях. Пам’ятки зі скупченнями прісноводних молюсків зафіксовано в долинах крупних та середніх річок України та по берегах озер-стариць. В басейні середньої течії Сіверського Дінця виокремлюється 4 хронологічні групи пам’яток зі скупченнями прісноводних молюсків: 1. Стоянки перехідного періоду від фінального мезоліту до раннього неоліту Туба-V, ТубаVb та Павлоград – друга половина VII тис. до н.е.; 2. Ранньонеолітичне поселення Старобільськ-І – перша чверть VI тис. до н.е.; 3. Пізньонеолітичні стоянки Туба-І, Новоселівка-ІІІ, Новоселівка-VІ – друга половина VІ тис. до н.е.; 4. Поселення перехідного періоду від пізнього неоліту до раннього енеоліту НовоселівкаІ/ІІ, Підгорівка-І/V – перша половина V тис. до н.е.
Ключові слова: кьоккенмьоддінг, скупчення мушель, Східна Україна, фінальний мезоліт, неоліт, ранній енеоліт
Мова: англійська
PDF: ЗАВАНТАЖИТИ
УДК: 903.2(477.6)”634\636”