VITA ANTIQUA, ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 10, 2018, Первісні спільноти Південної та Східної Європи, 61-91
Крем’яні комплекси ранніх землеробських спільнот Середнього Придністров’я: порівняльна характеристика
Шидловський Павло
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
DOI:10.37098/2519-4542-2018-1-10-61-91
https://doi.org/10.37098/2519-4542-2018-1-10-61-91
РЕЗЮМЕ
Для вирішення питання взаємозв’язку між різними культурними спільностями в первісну епоху важливим є використання техніко-типологічних даних по крем’яним комплексам пам’яток. Крем’яні вироби є наймасовішим матеріалом і демонструють традиційну складову культури, що в меншій мірі реагує на зовнішні впливи, на противагу іншим категоріям матеріальної культури. Знаряддя праці безпосередньо пов’язані з забезпеченням харчового виробництва і тому в найбільш яскравій формі демонструють форми культурної адаптації групи до вимог типу ведення господарства.
З метою визначення ступеню спорідненості між двома ранньоземлеробськими спільностями Середнього Подністров’я, які традиційно вважаються еволюційно спорідненими, проведено порівняльний аналіз техніко-типологічних особливостей двох крем’яних комплексів – Йосипівки І (КЛСК) та Бернашівки І (Прекукутені-Трипілля А). Обидві колекції є досить представницькими та походять з житлових ділянок поселень. Не зважаючи на певну подібність за своїми типолого-статистичними показниками, детальний аналіз виявляє значну відмінність між технологічними особливостями, характером забезпечення сировиною та мікролітичним комплексом. Значна різниця в технологічних показниках між двома поселеннями є наслідком різної господарської орієнтації, різним рівнем взаємодії господарських груп та різними генетичними витоками носіїв обох індустрій. Загалом, крем’яний комплекс раннього Трипілля не виявляє еволюційної спорідненості з крем’яними комплексами КЛСК, Боян та класичного Кріш Балкан. В більшій мірі ранньотрипільські матеріали виявляють схожість з крем’яними комплексами пізньої БДК та Кріш Молдови, що проявляється у використанні місцевих покладів сировини, використанні регулярної пластини в якості заготовки для вкладенів. Однак використання мікрорізцевої техніки виконання мікролітів є яскравою особливістю Бернашівки, що вирізняє цю пам’ятку з поміж інших ранньоземлеробських пам’яток.
Можливо, що такий характер індустрії раннього Трипілля – Прекукутені свідчить про певну ізольованість груп в умовах міграції. Особливості у кременеобробці можливо пояснити тим, що мігранти часто складають вузьку групу, яка не є носієм повного набору характеристик «материнської» культури.
Ключові слова: неоліт, культура лінійно-стрічкової кераміки, Прекукутені-Трипілля А,
крем’яний комплекс, знаряддя праці, мікроліти
Мова: англійська
PDF: ЗАВАНТАЖИТИ
УДК: 903.21(282.247.314-197.4)”636”