VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Живі музеї первісної доби в Україні (постановка питання), 185-189

Чимирис Маргарита Володимирівна¹, Оленич Андрій Миколайович^2 
1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
² Інститут археології НАН України

DOI: 10.37098/VA-2019-11-185-189
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-185-189
УДК: 069.5(477)”632/634”

РЕЗЮМЕ

Статтю присвячено постановці питання створення «живого музею» кам’яної доби в України. Проаналізовано український та зарубіжний досвід створення, як живих музеїв загалом, так і музеї кам’яної доби. Запропоновано концепцію найбільш відповідного музею, подібного напрямку, для українських умов.

Завдання будь-якої науки - поширення наукового знання в суспільстві. Археологія покликана різносторонньо висвітлювати певні аспекти матеріальної культури минувшини. В цьому напрямку вона щільно взаємодіє з музейними і просвітницькими установами (музеї, школи, фестивалі), завданням котрих стоїть максимальне поширення наукового знання в суспільстві. Тут надзвичайно доречними виступають форми подачі: різноманітні установи (музеї під відкритим небом, вузькоспецеалізовані музеї), комплекси (музейні комплекси), виставки (тимчасові). Музей є традиційною і ефективною площадкою для вирішення цих завдань. Однак за останні століття суттєво змінились вимоги до музею. Традиційно він розглядався, як місце зберігання, передбачав наявність фондів, сховищ, реставраційні кабінети і тд. Експозиційна робота тут є лише важливою складовою. Виклики, що постають перед сучасними музеями породжують інші їхні форми, так звані живі музеї. Перший живий музей (музейскансен) був створений у Швеції ще у кінці ХІХ ст. Власне цей музей, що був орієнтований на представлення зразків народної архітектури і дав поштовх до появи подібних закладів.

В України термін «музей-скансен», «живий музей», «музей просто неба» широко вживається для позначення подібних музеїв. Однак, ці поняття функціонально позначають один і той самий різновид музеїв, або взагалі максимально широке коло побідних музейних закладів.

Ключові слова: музейна педагогіка, компетентнісний підхід, творчі групи.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Оленич, А.М., Чимирис, М.В. 2019. Живі музеї первісної доби в Україні (постановка питання). VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 185-189.

Джерела:
Абрамова, З.А. 1971. Ляско — памятник палеолитического наскального искусства. В: Васильевский, Р.С. (ред.). Первобытное искусство. Новосибирск, с. 53-80.
Башкатов, Ю.Ю., Терпиловський, Р.В. 2011. До історії скансенів у Європі. Археологія і давня історія України, 5, с. 7-16.
Борисенко, Ю.С. 2017. Становлення та розвиток музейних закладів просто неба на українських землях (кінець XIX – 80-ті рр. XX ст.). Питання культурології, 33, с. 119-130.
Козій, Г. 2009. Першому в Україні Музею просто неба – 45. Краєзнавство, 1-2, с. 128-134.
Петраускас, А.В., Петраускене, А.О., Коваль, О.А. 2013. Створення музею-скансену «Древлянський Град». Археологія і давня історія України, 10, с. 124-132.
Проненко, І.В. 2017. Сучасний розвиток музеїв-скансенів в українській музейній структурі. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, 20, с. 91-97.
Ремешило-Рибчинська, О.І. 2017. Архітектурно-просторова організація археологічних музеїв під відкритим небом (на прикладі Пліснеського історико-культурного заповідника). Вісник Національного університету «Львівська політехніка» (Серія: Архітектура) 878. Львів: Видавництво Львівської політехніки, с. 30-39.
Самойленко, Л.Г., Шидловський, П.С. 2016. Межиріцька стоянка: яке майбутнє в нашого минулого? Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 4 (131), с. 62-69. http://doi.org/10.5281/zenodo.1206223
Тихонов, В.В. 2013. Методические рекомендации по формированию и развитию этнографических музеев. Иркутск.
Федорова, Л.Д. 2010. Національний музей народної архітектури та побуту України НАН України. Енциклопедія історії України, 7, 728 с.: іл. [online] Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Natsionalnyj_m_arkh
Шмелев, В.Г. 1983. Музей под открытым небом: Очерки истории возникновения и развития. Київ: Наук. Думка.
Пирогово. Музей под открытым небом. 2019. История создания музея Пирогово [online]. Режим доступу: http://pirogovo.org.ua/history.html
EXARC.net. 2019. EXARC Members Archaeological (Open-Air) Museums [online]. Режим доступу: https://exarc.net/members/venues

Зовнішні рецензії:  ЗАВАНТАЖИТИ