VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Збереження і музеєфікація історичних об’єктів в Китаї, 200-204

Шуан Лі, Пен Чан, Івашко Юлія Вадимівна
Київський національний університет будівництва і архітектури

DOI: 10.37098/VA-2019-11-200-204
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-200-204
УДК: [069:351.853](510)

РЕЗЮМЕ

В статті піднято проблему музеєфікації об’єктів європейської спадщини на території Китаю. На прикладі колишньої резиденції губернатора, а згодом – будинку, де жив президент Мао, показано, як історичний об’єкт перетворено на пам’ятку національного значення і водночас на музейний об’єкт. Охарактеризовано специфіку збереження історичних об’єктів в Циндао.

Необхідно відмітити, що ар-нуво відрізняється в різних частинах Китаю. Наприклад, об’єкти ар-нуво в Циндао сильно відрізняються від схожих об’єктів в Харбіні, Шеньяні і Даляні. В Циндао стиль ар-нуво оригінально втілився в репрезентативних будівлях – в оригінальній китайській інтерпретації північного (німецького) національного романтизму. Найвідомішими архітекторами німецького національного романтизму, які працювали в Циндао, були Лазарович Вернер (автор резиденції губернатора,1907) і Курт Роткегель (автор протестантської церкви, 1908-1910). В 1957 році в будинку губернатора жив президент Мао, а з 1999 року будівлі надано статус музею і пам’ятки державного значення з повним збереженням автентичності архітектури і меблів.

Ключові слова: збереження, музеєфікація, історичні об’єкти, Циндао, резиденція губернатора.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Шуан, Лі, Пен, Чан, Івашко, Ю.В. 2019. Збереження і музеєфікація історичних об’єктів в Китаї. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 200-204.

Джерела:
Левошко, С.С. 2000. Русская архитектура и градостроительство в Северо-Восточной Азии в ХХ веке: векторы взаимовлияний. Россия, Китай, Япония в Северо-Восточной Азии: проблемы регионального взаимодействия в ХХI веке. Материалы международной научной конференции 18–19 сентября 2000 г. Владивосток. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://nature.web.ru/db/msg.html?mid=1185858
Левошко, С.С. 2001. Русская архитектура в культурном пограничье Дальнего Востока. Маньчжурия, 1900–1940-е годы. Вторые Крушановские чтения: материалы международной научной конференции. Владивосток: 2001. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://lib.rin.ru/doc/i/73319p.html
Linke, D. 2005. Tsingtau — Deutsche Stadt am Gelben Meer 1897–1914. Ein Kapitel deutscher Kolonialgeschichte in China. Kolme K Verlag: Auflage.
Sadowski, L. 2008. Architektura europejska w Chinach od połowy XIX wieku do 1937 roku. Sztuka Dalekiego Wschodu. Studia, Warszawa. S.145–154.
Sadowski, L. 2009. Architektura koncesji zachodnich w Szanghaju w latach 1860–1914. Sztuka Chin, Warszawa. S. 43–51.
Sadowski L. 2010. Architektura miast Kolei Południowo-Mandżurskiej w latach 1898–1945. Łódź (tekst w internecie).
Sadowski, L. 2011. The Japanes “overseas” architecture in North-East China 1905–1945. Art of Japan, Japanism and Polish-Japanese Art Relations, Kraków. S. 277–284.
Sadowski, L. 2011. Makau — ośrodek jezuickiej aktywności na Dalekim Wschodzie w latach 1565–1762. Architektura znaczeń, Warszawa. S. 102–113.
Sadowski, L. 2011. Zbiory Muzeum Wojskowego w Pekinie. Non Sensistis Gladios, Łódź. S. 335–348.
Sadowski, L. 2011. Harbin. The Center of Civilisation at the Northern Part of Manchzurija. Poland-China: Art and Cultural Heritage, Kraków. S. 171–183.
Sadowski, L. 2011. Zachodnie dzielnice w miastach Dalekiego Wschodu. Lublin, 2011.
Sadowski, L. 2013. Harbin. The Center of Civilisation at the Northern Part of Manczurija. Poland-China: Art and Cultural Heritage, Beijing (po chińsku). S. 156–164.
Sadowski, L. 2014. Polish Architects in China in the beginning of 20th Century. The Second International Conference of Polish and Chinese Art. China-Poland, Art and Cultural Heritage, Tainan. S. 131–142.
Warner, T. 1994. Deutsche Architektur in China. Architekturtransfer. Berlin: Ernst & Sohn.
Wang, Chaolu 2008. Fifty Old Constructions in Quingdao. Quingdao: Quingdao Publishing House.
Yuan, Binjiu 2009. German architecture in Qingdao. Quingdao: China Architecture and Building Press.
Sun, Wei, Qing, Jun 2011. Qingdao German Governor’s House Museum (Qingdao Guest House). Quingdao: China book press.

Зовнішні рецензії: [кнопка Download – лінк на завантажені анонімні рецензії PDF]