Перейти до контенту

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Амфоры Хиоса и ольвийско-хиосские торговые отношения, 6-17

Лейпунская Н.А.

Резюме
Широко відомо, що острів Хіос був одним з найбільших центрів метрополії, що виробляють і торгують. У сільському господарстві найважливішу роль відігравало вирощування винограду та виробництво надзвичайно популярного в античних центрах вина, хіоські ремісники виготовляли різноманітну кераміку - просту та їдальню розписну, металурги випускали високохудожні вироби, були знайомі з технічними досягненнями свого часу, зокрема, пайкою, широко була відома продукція ткачів та килимарів і т.д. Проте, особливу роль економіці острова грала виноторгівля, у своїй тарою для хіоського вина служили амфори своєрідної форми, які випускалися місцевими керамістами у великій кількості.

Необхідно відзначити, що з усіх іонійських центрів, які грали основну роль на ринках Ольвії в VI-V ст., практично тільки Хіос зберіг свою виноторгівлю в досить значному обсязі довше за інших, принаймні, аж до початку часу еллінізму.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Лейпунская, Н.А. 2001. Амфоры Хиоса и ольвийско-хиосские торговые отношения. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 6-17. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Амфори нижньодніпровських городищ IV ст. до н.е., 18-25

Каряка О.В.

Резюме
В результаті аналізу амфорних матеріалів з поселень кінця V-IV ст. до н.е. Нижнього Подніпров’я можна з впевненістю сказати, що протягом даного періоду на вказану територію масово надходили товари в амфорній керамічній тарі з Фасосу, Менди, Пепарету та Гераклеї Понтійської. Менш інтенсивні стосунки простежуються з Хіосом, Синопою та Аканфом. Розглядаючи географію розповсюдження різних категорій керамічної тари в Нижньому Подніпров’ї, відносну одноманітність її якісного складу, очевидним стає висновок про переважну спрямованість економічних стосунків цих поселень на торгівлю з центрами північно-егейського виробничого регіону. Певне виключення в цьому становлять лише матеріали городища Лиса Гора, кількісне переважання на якому фрагментів гераклейського виробництва говорить про існування другого шляху торгівельних стосунків від Герак- леї Понтійської через Боспор та Кремни. Існування цих двох шляхів відбиває зіткнення на даній території економічних інтересів північноегейських та південнопонтійських центрів виробництва.

Мова: українська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Каряка, О.В. 2001. Амфори нижньодніпровських городищ IV ст. до н.е. B: Паршина, О.О. (ред.). Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 18-25. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Находки древнегреческих амфор в скифских курганах Днепропетровщины, 26-42

Пиоро В.И., Самойленко Л.Г.

Резюме
Амфорна тара є важливим артефактом щодо економічних зв'язків і торгових шляхів біля Північного Причорномор'я. Особливий інтерес у дослідників завжди викликали скіфо-античні торговельні відносини. Тому увага дослідників до античної амфорної тарі не згасає вже протягом багатьох десятиліть і має велику бібліографію. Джерелознавча база збільшується не тільки за рахунок нових археологічних досліджень, але й завдяки введенню в науковий обіг заново атрибутованих та уточнених даних. Поява в останні роки низки робіт узагальнюючого характеру, присвячених проблемам типології, хронології та періодизації античної керамічної тари, дозволяють уточнювати і деталізувати дані "залишки тризни" або "фрагменти амфор", що ховаються за безликими характеристиками.

Підбиваючи підсумки публікації скіфських курганів зі знахідками давньогрецьких амфор із розкопок Київського університету, хочеться сподіватися, що вони доповнять існуючий банк даних і як кожен новий факт залучать певний інтерес фахівців, допоможуть уточнити напрям і характер торговельних зв'язків.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Пиоро, В.И., Самойленко, Л.Г. 2001. Находки древнегреческих амфор в скифских курганах Днепропетровщины. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 26-42. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Об одном редком типе средиземноморских амфор І в. н.э из Калос-Лимена, 43-45

Уженцев В.Б.

Резюме
Протягом усього свого існування Калос Лімен – Прекрасна Гавань був одним із найбільших населених пунктів на узбережжі Західного Криму. Після включення містечка до складу Кримської Скіфії у другій половині ІІ ст. до н.е. він став основним військово-політичним центром пізніх скіфів у Північно-Західній частині Таврики. Наявність зручної гавані та вигідне розташування створили всі умови для перетворення Прекрасного Порту на найважливіший торговий пункт, з якого, починаючи з II ст. до н.е. і аж до початку II ст. н.е. углиб півострова надходили різні товари. Специфікою цього городища і обумовлена масова зустрічальність при розкопках різноманітної амфорної тари, що домінує над іншими групами археологічного матеріалу. Публікації одного з типів амфор, вкрай рідкісного для пам'ятників Північного Причорномор'я, присвячена запропонована робота.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Уженцев, В.Б. 2001. Об одном редком типе средиземноморских амфор І в. н.э из Калос-Лимена. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 43-45. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Коллекция граффити на амфорной таре из раскопок в г. Керчи, 46-51

Занкин А.Б.

Резюме
У 1990 р. було проведено археологічні дослідження в м. Керчі, в ході яких отримано досить значну колекцію амфорних графіті. Розкоп був розташований в центрі міста біля північно-східного підніжжя гори Мітрідат, яка в давнину була схиловою терасованою міською забудовою. Сумарна потужність культурного шару становила 9,5-11,0 м, у тому числі середньовічних нашарувань, з яких відбуваються аналізовані фрагменти амфор, -1,5 - 2,0 м. Ці нашарування складаються з двох горизонтів - V-XII і XIII- XVII ст. У верхньому, пізнішому горизонті, що залягає над вимосткою XIII-XIV ст., майже не виявлено будівельних залишків, більша частина з них обрана на будівельний матеріал у пізньосередньовічний час, цей горизонт перекривався будівельними залишками XVIII ст. У нижньому, більш ранньому горизонті об'єкти збереглися набагато краще, хоча все ж таки досить фрагментарно зі слідами численних перебудов та порушень шару, що відбувалися поступово протягом тривалого часу.

З досить значної кількості амфорних фрагментів V - XIII ст., що походять з відповідних горизонтів, описаних вище, а також з пізніших шарів, де вони перебували в перевідкладеному стані, виявлено 126 фрагментів амфор, що мають графіті.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Занкин, А.Б. 2001. Коллекция граффити на амфорной таре из раскопок в г. Керчи. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 46-51. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Гончарные центры Таврики VIII – X вв., 52-81

Паршина Е.А., Тесленко И.Б., Зеленко С.М.

Резюме
Локалізація центрів виробництва кераміки, вивчення технологій виготовлення та асортименту продукції мають незаперечне значення для атрибуції та систематизації масового керамічного матеріалу різних археологічних пам'яток.

Вивчення транспортної тари - амфор, що є індикатором торгових механізмів, тривалий час залишатиметься у центрі уваги археологів. До розряду основних проблем, пов'язаних з дослідженням цієї категорії кераміки входять: локалізація центрів виробництва амфор та вивчення чітко датованих закритих комплексів, що містять їх продукцію. Не менш актуальне всебічне дослідження самих гончарних центрів, що включає розкопки великих площ, застосування магнітометрії, використання природно - наукових методів аналізу формувальних мас. Такий підхід дозволить отримати максимальну кількість інформації про планування керамічних майстерень, час і етапи їх функціонування, особливості технологічних процесів, обсяги та асортимент продукції, а також ареал її поширення. Численні керамічні виробничі комплекси Таврики дають багатий матеріал для подальших перспективних досліджень у цьому напрямі.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Паршина, Е.А., Тесленко, И.Б., Зеленко, С.М. 2001. Гончарные центры Таврики VIII – X вв. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 52-81. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Кораблекрушения IX – XI вв. в Судакской бухте, 82-92

Зеленко С.М.

Резюме:
Підводно-археологічна експедиція Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 1999-2000 роках працювала на південно-східному узбережжі Криму, де обстежила шельф у районі Судакської бухти між мисом Меганом та мисом Ай-Фока.

Результати підводних досліджень є ще одним свідченням тісних торгових контактів Східного Криму в IX-XI століттях із зовнішнім світом, за допомогою морської торгівлі та вкотре вказують на перспективність підводних археологічних досліджень.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Зеленко, С.М. 2001. Кораблекрушения IX – XI вв. в Судакской бухте. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 82-92. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Средневековые граффити и клейма из раскопок цитадели Херсонеса, 93-103

Дюженко Т.В.

Резюме:
У процесі господарської діяльності люди часто для зручності залишали позначки на тарі, посуді: власники позначали свою власність на предметах побуту іменами, ініціалами та іншими знаками. Написи, що дійшли до археологів та істориків - графіті - стають свого роду письмовими джерелами і заслуговують на особливу увагу. Їх вивчення може дати цінну інформацію про економічні зв'язки, торгівлю та побут стародавніх херсонеситів. Дослідження написів на кераміці дозволяє отримати відомості про ономастику, етнічний склад населення Херсона. Дуже важливий матеріал графіті дають для вивчення історії писемності, тому що еволюція буквених накреслень безсумнівно знялася і в цих, часом недбалих, зроблених на швидку руку, написах і позначках.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Дюженко, Т.В. 2001. Средневековые граффити и клейма из раскопок цитадели Херсонеса. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 93-103. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Клейменная византийская амфора Х в. из Ласпи, 104-117

Паршина Е.А.

Резюме:
Амфору знайдено під час охоронних археологічних робіт, що проводилися у зв'язку з терасуванням схилів Ласпинської улоговини під лісопосадки. Вона походить із житлового комплексу середньовічного поселення Шабурла, розташованого в північно-східній частині улоговини.

Аналіз всього комплексу амфорних клейм показав високу ймовірність приналежності скорочених імен ними іменам візантійських імператорів чи членів імператорської сім'ї. Достатньо обмежена кількість імен на клеймах, що практично не виходить за межі набору імен правили імператорів, показує, що імена на клеймах не могли належати ні гончарам, які виготовляли амфори, ні епархам, які нібито контролювали їх виробництво. Найбільш вірогідний висновок полягає в тому, що основна маса іменних тавр була знаками власності ергастеріїв належали імператорам.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Паршина, Е.А. 2001. Клейменная византийская амфора Х в. из Ласпи. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 104-117. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001

К вопросу о хронологии некоторых типов византийских амфор Юго-Восточного Крыма, 118-122

Майко В.В.

Резюме:
Наслідком загибелі у другій чверті X ст. праболгарських міст та поселень салтово-маяцької культури Таврики, з'явилося припинення добре налагодженого місцевого виробництва амфор, що мало товарний характер. Печі з виробництва причорноморських амфор та амфор причорноморського типу, які зустрінуті далеко за межами Криму, досить добре вивчені на півострові. До сьогодні, за винятком окремих фрагментів, невідомі археологічні комплекси Таврики середини-другої половини X ст., де були б присутні вказані причорноморські амфори. Найімовірніше, місцеве широкомасштабне виробництво праболгарами, носіями салтівської культури Криму, амфорної тари більше не відроджувалося. На зміну цим амфорам приходять нові типи судин, що виникли у Візантії в першій половині X ст.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Майко, В.В. 2001. К вопросу о хронологии некоторых типов византийских амфор Юго-Восточного Крыма. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 118-122. (Бібліотека VITA ANTIQUA).