Автор: denis

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Кліматична подія 8200 р. тому та соціальна динаміка в регіоні Північно-Західного Причорномор’я, 31-39

Кіосак Д.В.,¹ Іванова С.В.,² Матвіїшина Ж.М.³
¹Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (Одеса, Україна)
¹ORCID: 0000-0002-7169-1027
²Інститут археології НАН України (Одеса, Україна)
²ORCID: 0000-0002-3318-8244
³Інститут географії НАН України (Київ, Україна)

DOI:10.37098/VA-2020-12-31-39
http://doi.org/10.37098/VA-2020-12-31-39

Абстракт:
Відкриття масштабу та обмеженого часу розгортання стрімких змін клімату голоцену змусило переосмислити підходи археологів до екологічної обумовленості життєдіяльності давніх суспільств. Очікування плавних кліматичних трендів з наступною повільною еволюційною суспільною відповіддю не виправдались. Кліматичні події розпочинались раптово і сягали максимуму лишень за кілька десятків років – життя кількох поколінь. Стрімкий характер кліматичних коливань потребував нового, більш точного підходу до кореляції кліматичних подій та соцієтальних параметрів, реконструйованих за археологічними джерелами. Ці методичні виклики потребують вирішення низки питань, кожне з яких не має остаточної та однозначної відповіді.

Стаття розглядає археологічні джерела з Північно-Західного Причорномор'я у пошуку слідів події 8200 років тому. Застосовуються два різних підходи: суми радіовуглецевих дат та орієнтований на окремі пам'ятки.

Окремо підраховано суми радіовуглецевих дат 1) для аналізів, проведених у Київській лабораторії 1998-2008-го рр., 2) для інших конвенційних дат, в тому числі одержаних у Києві до та після вищезазначеного проміжку, 3) для визначень отриманих методом прискореної мас-спектрометрії. Очевидно, що суми по-різному відображають стосунок інтенсивності заселення до події 8200 р. тому. Київські дати масово потрапляють у часовий проміжок похолодання, графік ж суми конвенційних дат має виразний мінімум під час події, а високоточні AMS дати уникають цього проміжку.

В рамках пам'ятко-орієнтованого підходу автори звертаються до матеріалів стоянки Мельнична Круча, яка містить послідовність шарів, яка охоплює 7500-1200 р. до н. е. Дванадцять АМS дат унаочнюють ймовірний розрив в заселенні пам'ятки біля 6250-6000 р. до н. е., очікуваної хронології для палеокліматичної події. Схоже, подія 8200 супроводжувалась потужними змінами у водному режимі великих річок Причорномор'я, таких як Південний Буг та Дніпро.

Ключові слова: різкі зміни клімату, радіовуглецеве датування, схеми існування, послідовність ґрунтів.

Мова: англійська

PDF

Цитування:

Kiosak, D., Ivanova, S., Matviishyna, Zh. 2020. Rapid climatic event 8200 cal BP and social dynamics in North-Westernn Pontic region. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 31-39.

Література:

Alley, R.B., 2000. Ice-Core Evidence of Abrupt Climate Changes. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 97, pp. 1331-1334.

Alley, R.B., Mayewski, P., Sowers, T., Stuiver, M., Taylor, K.C., Clark, P.U., 1997. Holocene climatic instability: A prominent, widespread event 8200 yr ago. Geology, 25, pp. 483-486.

Bezusko, L.G., 2010. Novi palinologichni haraketerystyky vidkladiv holocenu bolota Troitske (Mykolaivska oblast, Ukraina) [New pollen characteristics of Holocene deposits from Troitske bog (Mykolaiv region, Ukraine)]. Ukrainiskyi botanichnyi zhurnal, 67, pp. 560-576.

Biagi, P., Khlopachev, G.A., Kiosak, D., 2014. The radiocarbon chronology of Shan-Koba rockshelter, a late paleolithic and mesolithic sequence in the Crimean mountains. DIADORA, 28, pp. 7-20.

Biagi, P., Spataro, M., 1999-2000. Plotting the evidence: Some aspects of the radiocarbon chronology of the Mesolithic-Neolithic transition in the Mediteranean basin. Atti della Società per la Preistoria e Protostoria della regione Friuli Venezia Giulia, 12, pp. 15-54.

Bronk Ramsey C., Lee S. 2013. Recent and Planned Development of the Program OxCal. Radiocarbon 55.2/3, 720-730.

Carleton, W., Groucutt, H., 2019. Sum things are not what they seem: Problems with the interpretation and analysis of radiocarbon-date proxies. SocArXiv. November 11., pp. doi: 10.31235/osf.io/yp38j Contreras, D., Meadows, J., 2014. Summed radiocarbon calibrations as a population proxy: A critical evaluation using a realistic simulation approach. Journal of Archaeological Science, 52.

Danilenko V. N. 1969. Neolit Ukrainy: Glavy drevnejshej istorii Jugo-Vostochnoj Evropy [Neolithic Ukraine: Issues of ancient history of South-East Europe]. Kyiv: Naukova dumka.

Feurdean, A., Klotz, S., Moosbrugger, V., Wohlfarth, B., 2008. Pollen-based quantitative reconstruction of Holocene climate variability in NW Romania. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Paleeoecology, 260, pp. 494-504.

Gaskevych, D.L., 2007. Synhronizatsia bugo-dnistrovs’kogo neolitu i neolitu Tsentral’noji Evropy: Problema radiovugletsevyh dat [Synchronization of Bug-Dniester Neolithic and Central Europe Neolithic: Issue of radiocarbon dates] (In Ukrainian). In: Gierlach, M. (ed.) Wspolnota dziedzictwa archeologicznego ziem Ukrainy i Polski. Materialy z konferencji zorganizowanej przez Osrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego Lancut (26-28 X 2005). Warsawa: Petit S.C. Lublin. pp. 115-147.

Gaskevych, D.L., Kiosak, D., 2011. Neolitychni znahidky Melnychnoji Kruchi z doslidzhen A.V. Dobrovolskogo ta kulturno-hronologichna interpretatsija pam’iatky [Neolithic finds from Melnychna Krucha found by A.V. Dobrovolsky and cultural historical interpretation of the site]. Kamyana doba Ukrainy [Кам’яна доба України], 14, pp. 198-207.

Haas, J.N., Rischoz, I., Tinner, W., Wick, L., 1998. Synchronous Holocene climatic oscillations recorded on the Swiss Plateau and at timberline in the Alps. Holocene, 8, pp. 301–309.

Haskevych, D., Endo, E., Kunikita, D., Yanevich, O., 2019. New AMS dates from the Sub-Neolithic sites in the Southern Buh area (Ukraine) and problems in the Buh-Dnister Culture chronology Documenta Praehistorica, 46, pp. 216-245.

Ivanova, S., Kiosak, D., Vinogradova, E., 2011. Modeli zhiznedeiatelnosti naselenia Severo-Zapadnogo Prichenomoria i klimaticheskie anomalii (6200-2000 let do n.e.) [Subsistence Patterns of Population in North-Western Pontic region and climatic anomalies (6200-2000 y. BCE)]. Stratum Plus, 2, pp. 101-140.

Kiosak, D., Kotova, N., Tinner, W., Szidat, S., Nielsen, E., Brugger, S., de Capitani, A., Gobet, E., Makhortykh, S., 2020. The last hunter-gatherers and early farmers of the middle Southern Buh river valley (Central Ukraine) in VIII-V mill. BC. Radiocarbon, pp. 1-17. doi: 10.1017/RDC.2020.120

Kiosak, D., Salavert, A., 2018. Revisiting the chronology of two Neolithic sites in Eastern Europe: new radiocarbon dates from Melnychna Krucha and Kamyane-Zavallia (Southern Buh region, Ukraine). Revista archeologica, XIV, pp. 116-131.

Kotova, N.S., 2015. Drevnejshaja Keramika Ukrainy [The most ancient pottery in Ukraine].

Kotova, N.S., Tuboltsev, O., 2013. The Neolithic site Kizlevy 5 in the Dnieper rapids region (Ukraine) Atti della Società per la Preistoria e Protostoria della regione Friuli Venezia Giulia, XVIII, pp. 33-52.

Krauss, R., 2016. The Mesolithic-Neolithic transition in the Carpathian Basin. In: Floss, H.,Krauss, R. (eds.) Southeast Europe before Neolithisation. Proceedings of the International Workshop within the Collaborative Research Centres sfb 1070 “RessourcenKulturen”, Schloss Hohentubingen, 9th of May 2014. Tuebungen. pp. 193-222.

Kremenetski, C.V., 1995. Holocene vegetation and climate history of southwestern Ukraine. Review of Palaeobotany and Palynology, 85, pp. 289-301.

Lillie, M., Budd, C., Potekhina, I.D., Hedges, R.E.M., 2009. The radiocarbon reservoir effect: new evidence from the cemeteries of the middle and lower Dnieper basin, Ukraine. Journal of Archaeological Science, 36, pp. 256-264.

Mayewski, P., Rohling, E., Stager, E., Karlen, J.C., Maasch, W., Meeker, A., Meyerson, L.D., Gasse, E.A., van Kreveld, F., Holmgren, S., Lee-Thorp, K., Rosqvist, J., Rack, G., Staubwasser, M., Schneider, M., Steig, R.R., 2004. Holocene climate variability. Quaternary Research, 62, pp. 243-255.

Ravazzi, C., Aceti, A., 2004. The timberline and treeline ecocline altitude during the Holocene Climatic Optimum in the Italian Alps and Apennines. CLIMEX maps Italy. Bologna: Enea. pp. 21-22.

Renssen, H., Goosseb, H., Fichefet, T., 2007. Simulation of Holocene cooling events in a coupled climate model. Quaternary Science Reviews, 26, pp. 2019-2029.

Ruth, U., M. Bigler, R. Rothlisberger, Siggaard-Andersen, M.-L., Kipfstuhl, S., 2007. Ice core evidence for a very tight link between North Atlantic and east Asian glacial climate. Geophysical Research Letters, 34, pp. 706-711.

Saile, T., 2020. On the Bandkeramik to the east of the Vistula River: At the limits of the possible. Quaternary international, 560-561, pp. 208-227.

Salavert, A., Gouriveau, E., Messager, E., Lebreton, V., Kiosak, D., 2020. Multi-proxy Archaeobotanical Analysis from Mesolithic and Early Neolithic Sites in South-west Ukraine. Environmental Archaeology, pp. 1-14.

Stanko, V.N., 1967. Mezolit Severo-Zapadnogo Prichernomoria [Mesolithic of North-West Pontic Area]. Kyiv: Diss. for candidate of historical science, Institute of Archaeology of NAS Ukraine.

Stanko, V.N., 1982. Mirnoe. Problema mezolita stepej Severnogo Prichenomoria [Mirnoe. Problema mezolita stepej Severnogo Prichernomoria]. Kyiv: Naukova Dumka.

Stanko, V.N., Kiosak, D., 2010. The Late Mesolithic Settlement of South-Western Ukraine. Atti Societa Preistoria e Protostoria, Friuli-Venezia-Giulia, XVII, pp. 27-100.

Stanko, V.N., Svezhentsev, J.S., 1988. Hronologija i periodizatsija pozdnego paleolita i mezolita Severnogo

Pricjernomoria [Chronology and periodization of Upper Paleolithic and Mesolithic in north Pontic region]. Bulleten komissii po izucheniju chentvetichnogo perioda, 57, pp. 116-120.

Tovkailo, M.T., 2014. Neolitizatsija Jugo-Zapadnoj Ukrainy v svete novyh issledovanij poselenija Gard [Neolithization of South-Western Ukraine in the light of new investigations of Gard settlement] (In Russian). Stratum Plus, pp. 183-245.

Vinogradova, E., Kiosak, D., 2010. Calendarnaia chronologia zaselenia Severo-Zapadnogo Prichenomoria v pervoi polovine holocena (9700-5400 let do n.e.) [Calendar chronology of human settelement in NorthWestern Pontic region during the first half of Holocene (9700-5400 y. BCE]. Stratum Plus, 2, pp. 177-199.

Weninger, B., Alram-Stern, E., Bauer, E., Clare, L., Danzeglocke, U., Joeris, O., Kubatzki, C., Rollefson, G., Todorova, H., Van Andel, T.H., 2006. Climate forcing due to the 8200 cal yr BP event observed at early neolithic sites in the eastern Mediterranean. Quaternary Research, 66, pp. 401-420.

Weninger, B., Clare, L., Rohling, E.J., Bar-Yosef, O., Böhner, U., Budja, M., Bundschuh, M., Feurdean, A., Gebel, H.-G., Jöris, O., Linstädter, J., Mayewski, P., Mühlenbruch, T., Reingruber, A., Rollefson, G., Schyle, D., Thissen, L., Todorova, H., Zielhofer, C., 2009. The Impact of Rapid Climate Change on prehistoric societies during the Holocene in the Eastern Mediterranean. Documenta Praehistorica, XXXVI, pp. 7-59.

Wurth, G., Niggemann, S., Richter, D.K., Mangini, A., 2004. The Younger Dryas and Holocene climate record of a stalagmite from Hölloch Cave (Bavarian Alps, Germany. Journal of Quaternary Science, 19, pp. 291-298.

Zaliznyak, L., Tovkailo, M.T., Man’ko, V.O., Sorokun, A.A., 2013. Stojanky bilia hutora Dobryanka t’a problema neolityzatsii Bugo-Dnistrovs’kogo mezhyrichia [Sites in the vicinity of the Dobryanka hamlet and issue of Bug-Dniester interfluvial Neolithization] (In Ukrainian). Kamyana doba Ukrainy [Кам’яна доба України], 15, pp. 194-257.

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Деякі зауваження щодо впливу клімату на первісні суспільства, 15-22

Кадров C.
Інститут археології, Ряшівський університет (Ряшів, Польща)
ORCID: 0000-0002-7169-1027

DOI:10.37098/VA-2020-12-15-22
http://doi.org/10.37098/VA-2020-12-15-22

Абстракт:
У деяких археологічних дослідженнях, що стосуються вивчення значних територій і тривалих хронологічних періодів, спостерігається тенденція надавати кліматичним змінам особливої уваги як рушійній силі культурних трансформацій. Міграції також часто пов’язуються зі зміною клімату. Натомість, у регіональних дослідженнях, дослідники частіше виявляють внутрішні фактори змін, такі як нерівність та конфлікти.

З іншого боку, у публікаціях, що постулюють вирішальну роль кліматичних змін на процеси трансформації в первісних суспільствах, досить легко помітити залежність їх авторів від конкретної теоретичної концепції. З цієї причини в цій статті наводиться їх огляд (класичний еволюціонізм, антропо­географія, культурно-історична школа, деякі процесуалісти). З тієї ж причини сюди включено як вибрані приклади, де клімат виступає рушієм суспільних змін, так і приклади, в яких дослідники вказують інші чинники. Вищезазначені приклади підтверджують зв’язок дослідників, які постулюють вирішальний вплив клімату з конкретною теорією в археології. З іншого боку, вони показують залежність інтерпретації, від міри простору та тривалості явища, що вивчається.

У висновку зазначається, що навіть найкраще задокументований вплив кліматичних факторів не впливав безпосередньо на людей. Як складова природного середовища, що залишається поза людською культурою, клімат не може впливати безпосередньо на міграцію чи культурну трансформацію. Він є частиною так званих прикордонних умов культурних та цивілізаційних явищ, і може виступати необхідною умовою культурних змін, але ніколи не є достатньою.

Реконструкція необхідних і достатніх умов суспільних змін потребує знання образів світу, поширених у певному суспільстві, які включають моральні та практичні варіанти вирішення організаційних і правових проблем у рамках таких важливих сфер як світогляд та релігія.

Ключові слова: клімат, міграції, зміна культури, теоретичні концепції, соціальний конфлікт.

Мова: англійська

PDF

Цитування:

Kadrow S. 2020. Some remarks on climate impact on prehistoric societies. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 15-22.

Література:

Arponen, V. P. J., Müller, J., Hofmann, R., Furholt, M., Ribeiro, A., Horn, C., and Hintz, M. 2015. Using the Capability Approach to Conceptualise Inequality in Archaeology: the Case of the Late Neolithic Bosnian Site

OkoliΠte c. 5200– 4600 BCE. Journal of Archaeological Methods and Theory 23: 541–560.

Barth, F. 2005. Britain and the Commonwealth. In F. Barth, A. Gingrich, R. Parkin, and S. Silverman, One Discipline,

Four Ways: British, German, French and American Anthropology, 3–57. Chicago: Chicago University Press.

Bátora, J. 2006. Štúdie ku komunikácii medzi Strednou a Východnou Európou v dobe bronzovej. Bratislava.

Binford, L. R. 1962. Archaeology as anthropology. American Antiquity 28: 217–225.

Chapman, J., Higham, T., Slavchev, V., Gaydarska, B., and Honc ,N. 2006. The social context of the emergence, development and abandonment of the Varna cemetery, Bulgaria. European Journal of Archaeology 9(2–3): 159–183.

Childe, V. G. 1936. Man Makes Himself. London: Watts.

Clark, J. G. 1966. The invasion hypothesis in British archaeology. Antiquity 40: 172–189.

Clarke, D. 1978. Analytical Archaeology, 2nd edn. London: Methuen.

Diachenko, A., Kruk, J., and Milisauskas, S. 2016. What does the bell-distribution hide? Spatial behavior and demographis development of the Funnel Beaker Culture populations in Bronocice region, Poland. Sprawozdania Archeologiczne 68: 25–38.

Diachenko, A., Menotti, F. 2012. The gravity model: monitoring the formation and development of hte Tripolye culture giant-settlements in Ukraine. Journal of Archaeological Science 39(4): 2810–2817.

Frank, A. G. 1993. Bronze Age world system cycles. Current Anthropology 34: 383–429.

Gadamer, H.-G. 1975. Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik. Tübingen: J. C. B. Mohr.

Giddens, A. 1984. The Constitution of Society. Outline of the Theory of Structuration. Oxford: Blackwell.

Gingrich, A. 2005. The German-speaking countries. In F. Barth, A. Gingrich, R. Parkin, and S. Silverman, One Discipline, Four Ways: British, German, French and American Anthropology, 61–156. Chicago: Chicago University Press.

Godelier, M. 1977. Perspectives in Marxist Anthropology. Cambridge: Cambridge University Press.

Gradmann, R. 1906. Beziehungen zwischen Pflanzengeeographie und Siedlungdgeschichte. Geographische Zeitschrift 12, 305-325.

Gronenborn, D., Strien, H.-C., Dietrich, S., and Sirocko, F. 2014. ‘Adaptive cycles’ and climate fluctuations: a case study from Linear Pottery Culture in western Central Europe. Journal of Archaeological Science 51: 73–83.

Grygiel, R. 2008. The Neolithic and Early Bronze Age in the Brześć Kujawski and Osłonki Region 2(1–3). Middle Neolithic. Brześć Kujawski Group of the Lengyel Culture. Łodź: Fundacja Badań Archeologicznych Imienia Profesora Konrada Jażdżewskiego, Muzeum Archeologiczne i Etnograficzne w Łodzi.

Habermas, J. 1976. Zur Rekonstruktion des Historischen Materialismus. Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Habermas, J. 1983. Teoria i praktyka. Warszawa: PIW.

Harper, T. 2017. Demography and climate in Late Eneolithic Ukraine, Moldova, and Romania: multiproxy evidence and pollen-based regional corroboration. Journal of Archaeological Science: Reports 23: 973–982.

Jahnkun, H. 1983. Wprowadzenie do archeologii osadnictwa. Warszawa: MKiSz.

Kadrow, S. 1995. Gospodarka i społeczeństwo. Wczesny okres epoki brązu w Małopolsce, Kraków: IAE PAN.

Kadrow, S. 2010. Examples of Migrations in the Early Phases of the Metal Ages from a Contemporary Sociological Perspective, In K. Dzięgielewski, M. S. Przybyła, A. Gawlik (eds.), Migration in Bronze and Early Iron Age Europe (= Prace Archeologiczne. Studia 63). Kraków 2010, 47-61.

Kadrow, S. 2011. Global Climatic Changes and Culture Change in the Light of More Recent Sociological Concepts – the Mid of 4th Millennium BC in SE Poland. In I. Hildebrandt-Radke, J. Czebreszuk, W. Dörfler, Müller (eds.), Anthropogenic Pressure in the Neolithic and Bronze Age in the Central European Lowlands (= Studien zur Archäologie in Ostmitteleuropa 8). Poznań-Bonn: Habelt, 161-171.

Kadrow, S. 2013. Regional research in archaeology in the light of selected traditions of geographical studies. In

Kadrow S., Włodarczak P. (eds.), Environment and subsistence – forty years after Janusz Kruk’s „Settlement studies…” (= Studien zur Archäologie in Ostmitteleuropa 11). Rzeszów, Bonn 2013: Institute of Archaeology, Rzeszów University & Verlag Dr. Rudolf Habelt GmbH, 525-531.

Kadrow, S. 2020a. Social Organization and Change. In A. Gardner, M. Lake, and U. Sommer (eds.), The Oxford Handbook of Archaeological Theory. Oxford: Oxford University Press 2020, 1-22.

Kadrow, S. 2020b. The concept of the ‘stage of reduction and concentration of settlements’ in Neolithic studies: demography, settlements and social conflict. Documenta Praehistorica 47, 232-244.

Kadrow, S. 2020c. Innovations in ceramic technology in the context of culture change north of the Carpathians at the turn of the 6th and 5th millennia BCE. In Furholt, M., Spataro, M. (eds.). Detecting and explaining technological innovation in prehistory (= Scales of transformation 8). Leiden: Sidestone Press 2020, 85-105.

Kalicki, T. 2006. Zapis zmian klimatu oraz działalności człowieka i ich rola w holoceńskiej ewolucji dolin środkowoeuropejskich. Warszawa.

Kienlin, T. L. 2012. Beyond elites: an introduction. In T. L. Kienlin and A. Zimmermann (eds), Beyond Elites: Alternatives to Hierarchical Systems in Modelling Social Formations, 15–32. Bonn: Rudolf Habelt.

Kossinna, G. 1911. Die Herkunft der Germanen, zur Methode der Siedlungsarchäologie. Würzburg: Kabitzsch.

Kotova, N. S. 2005. Beginning of the Eneolithic in the Steppes of Eastern Europe. Sprawozdania Archeologiczne 57, 9-51.

Kremenetski, K. V. 2003. Steppe and Forest-steppe Belt of Eurasia: Holocene Environmental History. In  M. Levine, C. Renfrew, and K. Boyle (eds.), Prehistoric steppe adaptation and the horse. McDonald Institute Monographs. Cambridge University Press. Cambridge: 11–27.

Kristiansen, K. 1987. Centre and periphery in Bronze Age Scandinavia. In M. Rowlands, M. Larsen, and K. Kristiansen (eds), Centre and Periphery in the Ancient World. Cambridge: Cambridge University Press, 74–85.

Kruk, J. 1973. Studia nad neolitem wyżyn lessowych. Kraków.

Kruk, J. 1993. Rozwój społeczno-gospodarczy i zmiany środowiska przyrodniczego wyżyn lessowych w neolicie (4800-1800 bc). Sprawozdania Archeologiczne 44, 7-17.

Kruk, J., Milisauskas S. 1990. Radiocarbon Dating of Neolithic Assemblages from Bronocice. Przegląd Archeologiczny 37, 195-228.

Kruk, J., Milisauskas, S., Alexandrowicz, S. W., Śnieszko, Z. 1996. Osadnictwo i zmiany środowiska naturalnego wyżyn lessowych. Studium archeologiczne i paleogeograficzne nad neolitem w dorzeczu Nidzicy. Kraków.

Kruk, J., Milisauskas, S., Włodarczak, P. 2018. Real time. Radiocarbon Dates and Bayesian Analysis of the Neolithic Settlement at Bronocice. Fourth Millennium BC. Kraków: IAE PAN.

Lichardus, J., Vladár, J. 1996. Karpatenbecken – Sintašta – Mykene. Ein Beitrag zur Definition der Bronzezeit als historischer Epoche. Slovenská Archeológia 44, 25–93.

Meillassoux, C. 1981. Maidens, Meal, and Money: Capitalism and the Domestic Community. Cambridge: Cambridge University Press.

Milisauskas, S., Kruk, J. 1984. Settlement organization and the appearance of low level hierarchical societies During the neolithic in the Bronocice Microregion, Southeatsrn Poland. Germania 62: 1–29.

Morgan, L. H. 1877. Ancient Society, or, Researches in the Lines of Human Progress from Savagery, through Barbarism to Civilization. New York: World Publishing.

Muller, J. 2016. From the Neolithic to the Iron Age – Demography and Social Agglomeration: The development of Centralized Control? In M. Fernandez-Gotz, D. Krausse (eds.), Eurasia at the Dawn of History: Urbanization and Social Change. Cambridge University Press. Cambridge: 106–124.

Parkin, R. 2005. The French-speaking countries. In F. Barth, A. Gingrich, R. Parkin, and S. Silverman, One Discipline, Four Ways: British, German, French and American Anthropology, 157–256. Chicago: Chicago University Press.

Ratzel, F. 1992. Anthropogeographie. Die geographische Verbreitung der Menschen 1. Stuttgart: Verlag von J. Engelhorn.

Ratzel, F. 1891. Anthropogeographie. Die geographische Verbreitung der Menschen 2. Stuttgart: Verlag von J. Engelhorn.

Redman, C. L. 1999. The development of archaeological theory: explaining the past. In G. Barker (ed.), A Companion Encyclopedia of Archaeology, 48–80. London: Routledge.

Sherratt, A. 1993. What would a Bronze-Age world system look like? Relations between temperate Europe and the Mediterranean in later prehistory. Journal of European Archaeology 1(2): 1–58.

Szacki, J. 2007. Historia myśli socjologicznej. Wydanie nowe. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.

Thomas, J. 1999. Culture and identity. In G. Barker (ed.), Companion Encyclopedia of Archaeology, 431–46. London: Routledge.

Todorova, H. 2002. Die geographische Lage der Gräberfelder. Paläoklima, Strandverschiebungen und Umwelt der Dobrudscha im 6.-4. Jahrtausend v.Chr. In H. Todorova (ed.), Durankulak, Band II. Die prähstorischen Gräberfelder von Durankulak. Teil 1. Sofia, 17-23.

Wahle, E. 1952. Deutsche Vorzeit. Basel: B. Schwabe.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
Лепная керамика из некрополя III-IV вв. н.э. Дружное в Крыму, 322-371

Владимир ВЛАСОВ

РЕЗЮМЕ
Могильник пізньоримського часу Дружне розташований у центральній частині Кримського півострова, за 20 км на південний схід від м. Сімферополя, поблизу с. Дружне, на схилі одного із відрогів Долгоруківської яйли. Протягом кількох років він знищувався у процесі видобутку гравію. Систематичне вивчення пам'ятника з 1990 по 1994гг. проводилось експедиціями Сімферопольського держуніверситету та Кримського відділення Інституту сходознавства НАН України під керівництвом І.М. Храпунова.

Завданням справжньої роботи є вивчення ліпної кераміки (далі - ЛК), яка використовувалася як поминально-похоронний інвентарь населенням, яке залишило могильник. За винятком пряслиць, які не є предметом дослідження, вона представлена виключно посудом. На основі типологічної класифікації ЛК передбачається виділити в її структурі різнокультурні компоненти та визначити представники яких етнічних груп входили до складу населення, похованого у Дружному. У роботі враховано весь обсяг ЛК, отриманої під час розкопок пам'ятника. Невелика її кількість опублікована, але основну частину колекції ще не введено до наукового обігу. Зважаючи на крайню нечисленність опублікованої кримської ЛК пізньоримського часу, комплекс ліпного посуду повністю розкопаного могильника Дружне набуває першорядного значення, оскільки він певною мірою є еталонним для пам'яток даної культурно-хронологічної групи.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Власов, В.П. 1999. Лепная керамика из некрополя III-IV вв. н.э. Дружное в Крыму. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 322-371.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівської культури. Збірник наукових статей. К., 1999
Кухонная и столовая керамика позднескифских городищ Нижнего Поднепровья, 298-321

Надежда ГАВРИЛЮК, Валентина КРАПИВИНА

РЕЗЮМЕ
У вирішенні проблеми виникнення, етнічного складу та соціально-політичного розвитку «Малої Скіфії» на Нижньому Дніпрі сформувалося два напрямки. Відповідно до одного з них, який домінував донедавна, городища Нижнього Подніпров'я відповідають «пізньому етапу існування Скіфії, коли осілість скіфського населення стає досить повсюдною». Найбільш численну (після амфор) та інформативну частину матеріальної культури пізньоскіфських городищ складають ліпна та гончарна кераміка. Враховуючи особливе значення посуду для датування та визначення етнічної приналежності мешканців городищ, зупинимося на її характеристиці докладніше.

Проведене дослідження керамічного комплексу нижньодніпровських городищ дозволило уточнити низку ключових моментів їхньої історії, насамперед у перші століття н.е. При цьому наголосимо, що час виникнення нижньодніпровських городищ збігається із припиненням життя на хорі Ольвії у другій половині ІІІ – середині ІІ ст. до н.е. Таким чином, якась частина населення ольвійської хори вже тоді могла брати участь у створенні цих городищ, чому сприяли постійні контакти Ольвійської держави та підніпровських скіфів із рубежу V-IV ст. до н.е.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Гаврилюк, Н.А, Крапивина, В.В. 1999. Кухонная и столовая керамика позднескифских городищ Нижнего Поднепровья. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 298-321.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
Готы на Боспоре Киммерийском, 277-297

Мишель КАЗАНСКИЙ

РЕЗЮМЕ
Свідчення стародавніх авторів про готів на Боспорі вже давно зібрані та загалом переконливо інтерпретовані А.А. Васильєвим. Однак археологічні матеріали для реконструкції історії боспорських готів практично ніким серйозно не залучалися, та й саме коло цих матеріалів було окреслено досить умовно. Так, наприклад, як готські часто розглядаються орлиноголові пряжки або пальчасті фібули, хоча ті та інші з'являються на Боспорі Кіммерійському після 450-460 рр., тобто після, зафіксованого Прокопієм, відходу готів з Боспора. У цій статті я спробую визначити коло німецьких старожитностей у східному Криму та на Тамані, безпосередньо пов'язаних з готами, і постараюся зіставити археологічні дані з повідомленнями писемних джерел.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Казанский, М. 1999. Готы на Боспоре Киммерийском. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 277-297.

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
Кузнечные изделия из могильника Чатырдаг: попытка типологического анализа и технология производства, 252-276

Галина ВОЗНЕСЕНСКАЯ, Максим ЛЕВАДА

РЕЗЮМЕ
До цього часу не існувало досліджень, присвячених вивченню ковальського ремесла Криму пізнього римського - раннього гуннського часу. У той же час, знахідки залізних виробів на пам'ятниках цього періоду численні, а їх асортимент різноманітний. На користь місцевого кримського виготовлення якоїсь частини ковальської продукції свідчить поховання коваля в склепі IV ст. могильника Дружне (склеп 78, поховання 2) з ковальськими інструментами. Кількість цих пам'яток у Криму дозволяє судити про значний вплив аланів на політичну ситуацію у Криму IV ст. Окремо серед синхронних кримських некрополів стоять могильники Харакс (Ай-Тодор, за термінологією М. Казанського) і Чатирдаг. Цим пам'ятникам притаманний ряд рис, абсолютно не характерних для варварського похоронного обряду Криму попереднього часу, але й не є характерним для аланського обряду, тому можна говорити про появу там до середини - кінця III ст. якогось іншого нового етнічного компонента.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Вознесенская, Г.А., Левада, М.Е. 1999. Кузнечные изделия из могильника Чатырдаг: попытка типологического анализа и технология производства. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 252-276.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
О дате вторжения германцев в Крым, 242-251

Александр АЙБАБИН

РЕЗЮМЕ
Письмові джерела інформують про вторгнення у першій половині ІІІ ст. у Північне Причорномор'я різноіменних племен германців. Після того, як у 238 р. втягнутий у боротьбу влади імператор Максиміліан передислокував дунайські легіони до Італії, германці вперше ризикнули порушити кордон імперії. Скориставшись ослабленням охорони кордону, вони напали на Істрію. По Йордану германці спочатку оселилися біля північних берегів Меотиди (Азовського моря). У його повідомленні немає якоїсь більш конкретної локалізації зайнятої ними території та інформації про дату їх появи. Про неї не можна судити і за повідомленнями про перші зіткнення римлян із німцями. У Північному Приазов'ї німці захопили землі алан. Частина алан відкочувала на територію вглиб Криму до місць, незайнятих сарматами та скіфами. Біля схилів третьої гряди Кримських гір у другій чверті ІІІ ст. виникли могильники Нейзац, Дружне, Перевальне.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Айбабин, А.И. 1999. О дате вторжения германцев в Крым. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 242-251.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
Черняховская культура и Крым, 231-241

Игорь ПИОРО

РЕЗЮМЕ
Поширення в Криму пам'яток та окремих знахідок середини ІІІ – середини V ст. з певними ознаками Черняхівської культури неодноразово привертало увагу дослідників і, як правило, розглядалося у зв'язку із спробами реконструкцій складних етичних процесів, що відбувалися у Північному Причорномор'ї у зазначений період.

Відсутність розвиненого товарного виробництва, що неодноразово аргументувалося дослідниками, мабуть, свідчить, що поширення виробів майстрів відбувалося разом із людьми, які розселялися, а чи не внаслідок широкої торгівлі.

Запропонована в науці концепція поширення назви «готи» на ім'я всіх народів, що входили в союз, дозволяє, на нашу (думку, простежити основні напрямки розселення так званих «готів» на півострові: 1. Херсонеська округа (радгосп «Севастопольський» - Чорноріченський - « Цукрова Головка») - найближча округа Мангупа - Дорі-Дорос; 2. Озерне III - Скалісте; , які протікали в гірській Тавриці в пізньоримський період та раннє середньовіччя.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Пиоро, И.С. 1999. Черняховская культура и Крым. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 231-241.