Перейти до контенту

1

VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Нові розвідки на трипільських поселеннях Буго-Дніпровського межиріччя: колекція крем’яних знахідок, 144-158

Хофманн Р.1, Шатіло Л.О.1, Пічкур Є.В.2
1 Інститут доісторичної та протоісторичної археології, Кільський університет
2 Археологічний музей Інституту археології НАН України

DOI: 10.37098/VA-2019-11-144-158
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-144-158
UDK:[903.4:552.553](477.46+477.65)”636”

РЕЗЮМЕ

У статті представлені результати аналізу крем’яних знахідок, здобутих в результаті проведення археологічних розвідок на трьох трипільських поселеннях (Чижівка, Веселий Кут та Володимирівка) у 2017 році. Нові знахідки крем’яних артефактів (найінформативніша збірка походить з Володимирівки) суттєво доповнюють наші знання як про кременеву індустрію володимирівської локально-хронологічної групи зокрема, так і про розвиток кременеобробного виробництва серед племен спільноти Кукутень-Трипілля в межиріччі Дніпра та Південного Бугу загалом.

Також в статті обґрунтовуються мета та завдання робіт українсько-німецького проекту з дослідження трипільських поселень (в рамках співпраці між Національною академією наук України та Кільським університетом), завдяки якому були проведені нові археологічні роботи і здобуто цінний науковий матеріал.

Ключові слова: Трипілля, енеоліт, поселення, крем’яні артефакти, «східне Трипілля», «західне Трипілля», архео-магнітна зйомка.

Мова: українська

PDF PDF

Цитування:
Хофманн, Р., Шатіло, Л.О., Пічкур, Є.В. 2019. Нові розвідки на трипільських поселеннях Буго-Дніпровського межиріччя: колекція крем’яних знахідок. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 144-158.

Джерела:
Круц, В.А., Корвин-Пиотровский, А.Г., Рассман, К., Петерс, Д. 2011. Тальянки: перезагрузка. Геомагнитная съемка три десятилетия спустя после работ. B: Круц, В.А., Корвин-Пиотровский А.Г., Рыжов, С.Н., Черновол, Д.К., Чабанюк, В.В. Поселение – гигант Тальянки. Исследования 2011 / Talianki – settlement-giant of the Tripolian culture. Investigations in 2011 (Киев/Kiev 2011), с. 60–85.
Мовша, Т.Г. 1984. Хронология Триполья-Кукутени и степные культуры эпохи раннего металла в ее системе. Проблемы археологии Поднепровья: Сб.н.с. Днепропетровск, c. 60–83.
Мюллер, Й., Хофманн, Р., Рассманн, К., Мишка, К., Видейко, М. Ю., Бурдо, Н.Б. 2014. Майданецкое: исследования по обновленному плану поселения. Stratum Plus, 2, c. 285–302.
Пассек, Т. С. 1940. Трипольское поселение у Владимировки. ВДИ, № 1. с. 212-220
Пассек, Т. С. 1947. Трипольское поселение у Владимировки в свете новых исследований. КСИИМК, Вып. 21. с. 65-74.
Пассек, Т.С. 1949. Периодизация трипольских поселений. МИА. № 10., 248 c.
Петрунь, В.Ф. 2004. Використання мінеральної сировини населенням трипільської культури. В: Відейко, М.Ю. (ред.). Енциклопедія трипільської цивілізації, Т. 1. Київ, с. 199-218.
Пичкур, Е.В. 2017. Индикаторы «импортов» в трипольской культуре (по материалам «кладов» кремневых пластин). VITA ANTIQUA, 9. ЛЮДИНА ТА ЛАНДШАФТ: Первісна археологія Східної Європи, с. 206—221. https://doi.org/10.37098/VA-2017-9-206-221
Пічкур, Є.В. 2019. Складові кременевої індустрії кукутень-трипільської спільноти: видобуток і поширення кременю. АДІУ, 3 (32), с. 37—49. https://doi.org/10.37445/adiu.2019.03.03 .
Пічкур, Є.В. 2019a. Порівняльний аналіз кременевих комплексів трипільських поселень Володимирівка та Андріївка. В: Терпиловський Р.В., Шидловський П.С. (ред.). Міжнародна наукова конференція «АРХЕОЛОГІЯ ТА МУЗЕЄЗНАВСТВО В СИСТЕМІ ОСВІТИ І НАУКИ» з нагоди 75-річчя заснування кафедри археології та музеєзнавства (24-25 жовтня 2019, Київ, Україна): Тези доповідей. К.: Центр палеоетнологічних досліджень, с. 37-38.
Рижов, С.М. 2007. Сучасний стан вивчення культурно-історичної спільності кукутень-трипілля на території України. B: О. Ольжич. Археологія. К., c. 437–477.
Рыжов, С.Н. 2015. Владимировская локально-хронологическая группа западнотрипольской культуры в Буго-Днепровском междуречье. Культурний комплекс Кукутень-Трипілля та його сусіди : Збірка наукових праць памяті Володимира Круца за редакцією Олександра Дяченка, Франческо Менотті, Сергія Рижова, Катерини Бунятян і Славоміра Кадрова. Львів. с. 153-166.
Цвек, О.В. 1985 Особливості формування східного регіону трипільсько-кукутенської спільності. Археологія, Вип. 51, с. 31–45.
Цвек, Е.В. 1989. Буго-днепровский вариант восточно трипольской культуры: К проблеме выделения культур и локальных вариантов Триполья. Первобытная археология: Материалы и исследования: Сб. науч. тр. / АН УССР. ИА. К.: Наук. думка, с. 106–117.
Цвек, Е.В. 1995. Веселый Кут – новый центр восточнотрипольской культуры. Археологические вести № 4, с. 33–44.
Цвек,О.В. 1999. Структура східнотрипільської культури. Археологія, № 3, с. 28–40.
Цвек, О.В. 2006. Поселення східно-трипільської культури (короткий нарис). К.
Черныш, Е.К. 1951. Трипольские орудия труда с поселения у с. Владимировки. КСИИМК, Вып. XL, с. 85-95.
Якубенко, О. 2004. Володимирівка. В: Відейко, М.Ю. (ред.). Енциклопедія трипільської цивілізації, Т. 2. Київ, с. 104.
Chapman, J. 2017. The Standard Model, the Maximalists and the Minimalists: New Interpretations of Trypillia Mega-Sites. Journal of World Prehistory 30, 3, p. 221–237.
Chapman, J., Gaydarska, B. 2016. Low-Density Urbanism: The Case of Trypillia Group of Ukraine. In: M. Fernández-Götz/D. Krause (Ed.), Eurasia at the Down of History. Urbanization and Social Change. New York, p. 81–105.
Chapman, J., Gaydarska, B., Hale, D. 2016. Nebelivka: Assembly Houses, Ditches, and Social Structure. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M.Y. (Eds.) Trypillia Mega-Sites and European Prehistory 4100–3400. Themes in Contemporary Archaeology 2. London, New York, p. 117–131.
Chapman, J., Videiko, M.U., Hale, D., Gaydarska, B., Burdo, N., Rassmann, K., Mischka, C., Müller, J., Korvin-Piotrovskiy, A. G., Kruts, V. 2014. The Second Phase of the Trypillia Mega-Site Methodological Revolution: A New Research Agenda. European Journal of Archaeology. 17, 3, p. 369–406.
Dal Corso, M., Out, W. A., Ohlrau, R., Hofmann, R., Dreibrodt, S., Videiko, M., Müller, J., Kirleis, W. 2018. Where are the cereals? Contribution of phytolith analysis to the study of subsistence economy at the Trypillia site Maidanetske (ca. 3900-3650 BCE), central Ukraine. Journal of Arid Environments 157, p.137–148.
Dergačev, V. 2002. Die äneolithischen und bronzezeitlichen Metallfunde aus Moldavien. Stuttgart: Franz Steiner Verlag.
Diachenko, A., Menotti, F. 2017. Proto-Cities or Non-Proto-Cities? On the Nature of Cucuteni–Trypillia Mega-Sites. Journal of World Prehistory 30, 3, p. 207–219.
Chapman, J., Gaydarska, B. 2016. Nine Questions for Trypillia Megasite Research. In: Borisov, B.D. Studia in Honorem Professoris Boris Borisov. Veliko Trnovo, p. 179–197.
Dal Corso, M., Kirleis, W. 2016. Trypillian Subsistence Economy: Animal and Plant Exploitation. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M. Y. (Ed.), Trypillia Mega-Sites and European Prehistory 4100–3400. Themes in Contemporary Archaeology 2. London, New York, p. 195–205.
Hofmann, R., Ţerna, S., Ursu, C. E., Brandtstätter, L., Tiede, H., Mainusch, W., Authenrieth, S. 2016. Spatial organization and population size of small Cucuteni-Tripolye settlements: Results of geomagnetic surveys in Baia and Adâncata, Suceava County, Bucovina, Eastern Romania. Journal of Neolithic Archaeology 18, p. 157–189.
Korvin-Piotrovskiy, A. G., Hofmann, R., Rassmann, K., Videiko, M. Y., Brandtstätter, L. 2016. Pottery Kilns in Trypillian settlements. Tracing the division of labour and the social organisation of Copper Age communities. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M. Y. (Ed.), Trypillia Mega-Sites and European Prehistory 4100–3400. Themes in Contemporary Archaeology 2. London, New York, p. 221–252.
Müller, J. 2016. Demography and Social Agglomeration: Trypilla in a European Perspective. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M. Y. (Ed.), Trypillia Mega-Sites and European Prehistory 4100–3400. Themes in Contemporary Archaeology 2. London, New York, p. 7–16.
Müller, J., Hofmann, R., Brandtstätter, L., Ohlrau, R., Videiko, M. Y. 2016a. Chronology and Demography: How Many People Lived in a Mega-Site? In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M.Y. (Ed.), Trypillia Mega-Sites and European Prehistory 4100–3400. Themes in Contemporary Archaeology 2. London, New York, p. 133–170.
Müller, J., Hofmann, R., Kirleis, W., Dreibrodt, S., Ohlrau, R., Brandtstetter, L., Dal Corso, M., Out, W., Rassmann, K., Burdo, N., Videiko, M. Y. 2016b. Maidanetske 2013 – New excavations at a Trypillia mega-site. Studien zur Archäologie in Ostmitteleuropa 16, Bonn.
Müller, J., Hofmann, R., Ohlrau, R. 2016c. From Domestic Households to Mega-Structures: Proto-Urbanism? In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M.Y. (Ed.), Trypillia Mega-Sites and European Prehistory 4100–3400. Themes in Contemporary Archaeology 2. London, New York, p. 253–268.
Müller, J., Rassmann, K. 2016. Introduction. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M. Y. (Ed.), Trypillia Mega-Sites and European Prehistory 4100–3400. Themes in Contemporary Archaeology 2. London, New York, p. 1–5.
Müller, J., Videiko, M. 2016. Maidanetske: New Facts of a Mega-Site. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M.Y. (Ed.), Trypillia Mega-Sites and European Prehistory 4100–3400. Themes in Contemporary Archaeology 2. London, New York, p. 71–93.
Nebbia, M., Gaydarska, B., Millard, A., Chapman, J. 2018. The making of chalcolithic assembly places: Trypillia megasites as materialized consensus among equal strangers? World Archaeology, p. 1–21.
Ohlrau, R. 2015. Trypillia Großsiedlungen: Geomagnetische Prospektion und architektursoziologische Perspektiven (MSc thesis Kiel University). Journal of Neolithic Archaeology 17, p. 17–99.
Ohlrau, R. 2018. Maidanets’ke. Development and decline of a Trypillian mega-site in Central Ukraine (PhD Christian-Albrechts-Universität zu Kiel).
Ohlrau, R., Dal Corso, M., Kirleis, W., Müller, J. 2016. Living on the Edge? Carrying Capacities of Trypillian Settlements in the Buh-Dnipro lnterfluve. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M.Y. (Ed.), Trypillia Mega-Sites and European Prehistory 4100–3400. Themes in Contemporary Archaeology 2. London, New York, p. 207–220.
Pichkur, E. 2012. The flint tools of Andreevka, the Tripolian settlement on the Bolshaya Vys River. In: Menotti, F., Korvin-Piotrovskiy, A.G. (eds.). The Tripolye culture giant-settlements in Ukraine: formation, development and decline. Oxford: Oxbow Books, p. 169-182.
Pichkur, Ye.V. 2018. Mining and distribution of flint by the tribes of Cucuteni-Trypillian community. VITA ANTIQUA, 10, Prehistoric Networks in Southern and Eastern Europe, p. 105—118. https://doi.org/10.37098/2519-4542-2018-1-10-105-117 .
Rassmann, K., Korvin-Piotrovskiy, A. G., Videiko, M. Y., Müller, J. 2016. The new Challenge for Site Plans and Geophysics: Revealing the Settlement Structure of Giant Settlements by Means of Geomagnetic Survey. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M. Y. (Ed.), Trypillia Mega-Sites and European Prehistory 4100–3400. Themes in Contemporary Archaeology 2. London, New York, p. 29–54.
Rassmann, K., Ohlrau, R., Hofmann, R., Mischka, C., Burdo, N., Videjko, M. Y., Müller, J. 2014. High precision Tripolye settlement plans, demographic estimations and settlement organization. Journal of Neolithic Archaeology 16, p. 63–95.
Videiko, M., Rassmann, K. 2016. Research on Different Scales: 120 Years of Trypillian Large Sites Research. In: Müller, J., Rassmann, K., Videiko, M. Y. (Ed.), Trypillia Mega-Sites and European Prehistory 4100–3400. Themes in Contemporary Archaeology 2. London, New York, p. 17–28.

Зовнішні рецензії: [кнопка Download – лінк на завантажені анонімні рецензії PDF]

1

VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Короткий огляд археологічних керамологічних досліджень у пошуках нового підходу у вивченні неолітичної кераміки, 138-143

Андрійович М.П.
Університет м. Берн (Швейцарія)

DOI: 10.37098/VA-2019-11-138-143
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-138-143
УДК: 903.23”634”

РЕЗЮМЕ

Вивчення керамічного посуду є одним з найширших дослідницьких напрямків в археології, а керамічні вироби є одним з найінформативніших ресурсів для дослідження первісного населення. За останні два століття археологами було розроблено чимало підходів та методів, які мали різні цілі: від вивчення кераміки як об’єкту мистецтва до відтворення технологій виробництва, та вивчення посуду як «медіатора» для дослідження повсякденного життя давнього населення. Дослідники розділили методи вивчення кераміки на групи: 1. опис технологічної інформації; 2. опис форми; 3. аналіз орнаменту; 4. реконструкція культурної традиції гончарства. Разом з розвитком фізичних методів в археологічних дослідженнях услід також змінюються методи і моделі аналізу.

Стаття має на меті коротко переглянути наукові методи, що були розроблені в різний час на теренах Західної та Східної Європи, Північної Америки та виявити нові поєднання дослідницьких підходів, які б дали змогу вивчати археологічні керамічні комплекси на новому рівні. Особливо це стосується труднощів, що виникають під час дослідження неолітичної кераміки, зважаючи на не повні форми посуду, порівняно не багаточисельну кількість знахідок, та природні пошкодження. В попередніх дослідженнях основним фокусом виступало вивчення морфології та технології виробництва, а результати були зосереджені на культурній інтерпретації. На сучасному рівні знань, після фази опису та класифікації, головне питання полягає у співвіднесенні керамічних виробів з конкретними групами населення та з’ясуванні контактів та впливів між спільнотами.

З цієї точки зору, перспективним є вивчення сировини неолітичної кераміки за допомогою природничих методів, таких як бінокулярний, p-XRF та спектрографічний аналізи. Результати, можуть відкрити нові знання, щодо мобільності та культурного обміну між різними групами неолітичного населення.

Ключові слова: неоліт, керамологія, посуд, міграції, культурний обмін.

Мова: англійська

PDF PDF

Цитування:
Andriiovych М.P. 2019. The Brief «Walk-through» in the Archaeological Ceramic Investigations in the Way to a New Approach in Neolithic Ceramics Styles Research. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 116-137.

Джерела:
Andriiovych, M. 2018. A sign of mobility and cultural exchange? The ceramics with scribble line ornamentation from Lysa Hora cemetery. VITA ANTIQUA, 10, Prehistoric Networks in Southern and Eastern Europe, 43-47. DOI: 10.37098/2519-4542-2018-1-10-43-47.
Andriiovych, M., Hafner,  A., Shydlovskyi, P. 2019. A sign of mobility and cultural exchange? The ceramics with scribble line ornamentation from Lysa Hora cemetery. In: Beyond Paradigms. 25th EAA Annual Meeting (Bern, 2019) – Abstract Book, p. 323.
Bobrinskiy, A.A. 1978. The Pottery-Making of Eastern Europe: Sources And Methods of Study, 272 p. (In Russian).
Childe, V.G. 1929. The Danube in Prehistory, Oxford University Press, Oxford.
Glushkov, I.G. 1996. Ceramics as a historical source. Novosibirsk: Publishing House of the Institute of Archaeology and Ethnography SB RAS, 328 p. (In Russian).
Gorodtsov, V.A. 1901. Russkaya doistoricheskaya keramika. Trudy 11 Arkheologicheskogo syezda  v Kiyeve, p. 576-672. (In Russian).
Heitz, C., Stapfer, R. 2017. Mobility and pottery production, what for? Introductory remarks. In: Mobility and Pottery Production. Archaeological and anthropological perspectives, p. 11 – 39.
Klein, L.S. 2011. Istoriya archeologicheskoy mysli, S.-Pererburg, 694 p. (In Russian).
Kotova, N.S. 2015. Drevneyshaya keramika Ukrainy. Kyiv, 154 p. (In Russian).
Pustovalov, S.Zh. 2001. Classification of Catacomb Ceramics. In: Bronze Age of the Don-Donetsk Region: Materials of the 5th Ukrainian-Russian Field Archaeological Seminar. Kiev – Voronezh, p. 88 – 95. (In Russian).
Rice, P.M., 1987. Pottery analysis. A Source book, 559 p.
Roberts, B.W., Linden, M.V. 2011. Investigating Archaeological Cultures: Material Culture, Variability and Transmission.
Shepard, A.O. 1985. Ceramics for the Archaeologist. Washington, 414 p.
Stapfer, R. 2017. Special pottery in ‘Cortaillod’ settlements of the Neolithic western Switzerland. In: Mobility and Pottery Production. Archaeological and anthropological perspectives, p. 141 – 167.
Stapfer, R., Heitz, C., Hinz, M., Hafner, A. 2019. Interdisciplinary examinations carried out on heterogeneous coarse ceramics from Neolithic lakeside settlements in the Northern Alpine Foreland (3900-3500 BCE): Analysis strategy and preliminary results from a test series using pXRF, Journal of Archaeological Science: Reports 25, p. 217 – 238.
Tsetlin, Y.B. 2012. Ancient Ceramics. Theory and Methods of Historical-and Cultural Approach. Moscow: IA RAS, 395 p. (In Russian).
Tsetlin, Y.B. 2017. Ceramics. Concepts and Definitions of the Historical-and-Cultural Approach. Moscow: IA RAS. 346 p. (In Russian).
Voyevodskiy, M.V. 1936. K izucheniyu goncharnoy tekhniki pervobytno-kommunisticheskogo obsh chestva na territorii lesnoy zony Yevropeyskoy chasti RSFSR. Sovetskaya arkheologiya, T. 1, p. 51-79. (In Russian).
Wendrich, W., Barnard, H. 2008. The archaeology of mobility. Definitions and research approaches. In: H. Barnard and W. Wendrich (eds.) The Archaeology of Mobility. Old World and New World Nomadism. Costen Advances Seminar Series 4. Los Angeles: Costen Institute of Archeology, University of California, p. 1-21.

Зовнішні рецензії: [кнопка Download – лінк на завантажені анонімні рецензії PDF]

1

VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Одеський вимір вищої археологічної освіти у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст.: історія, наукові школи, традиції, 60-65

Левченко В.В.
Одеський національний морський університет

DOI: 10.37098/VA-2019-11-60-65
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-60-65
UDK: [902:378](477.74)

РЕЗЮМЕ

На основі міждисциплінарного підходу проведено дослідження основних етапів розвитку вищої археологічної освіти в Одесі у період другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. У другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст. осередком вищої археологічної освіти в Одесі був Новоросійський університет (1865–1920), в стінах якого відбувався процес становлення інституціоналізації археологічної вищої освіти та науки. Починаючи з 1920 р. відбулися зміни у галузі вищої освіти щодо підготовки фахівців-археологів. Простежено елементи реформи вищої археологічної освіти радянської доби 1920–1930-х рр. У перші роки свого існування радянська вища археологічна освіта зростала на фундаменті дореволюційної археології, отримала в спадщину її інфраструктуру, що проявилося у формуванні Одеського археологічного інституту та Одеського державного історико-археологічного музею, де впродовж 1921–1933 рр. були об’єднані основні сили одеських археологів, а їх провідні фахівці 1934 р. склали основу кафедри історії стародавнього світу та археології історичного факультету Одеського державного університету (1934–1941). Процес інституціоналізації вищої археологічної освіти в Одесі відбувався у складних суспільно-політичних і соціально-економічних умовах та не набув стабільного стану. Не дивлячись на катаклізми перших післяреволюційних часів, постійні трансформації мережі вишів і наукових установ, переслідування і політичні репресії відносно багатьох спеціалістів, кадровий склад одеських вчених зміг сприяти розвитку вищої археологічної освіти в Одесі.

Ключові слова: археологія, Одеса, вища освіта, наука, вчені-археологи.

Мова: українська

PDF PDF

Цитування:
Левченко, В.В. 2019. Одеський вимір вищої археологічної освіти у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст.: історія, наукові школи, традиції. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 60-65.

Джерела:
Боровой, С.Я. 1979. К истории создания Одесского археологического института и его археографического отделения. Археографический ежегодник за 1978 год. Москва, с. 96-101.
Дложевский, С.С. 1921. Организация Археологического института в Одессе: Историческая справка. Народное просвещение. № 2-5, с. 57-63.
Левченко, В.В. 2008. Одеський гуманітарно-суспільний інститут (1920–1921): до питання спадкоємності традицій університетської освіти. Записки історичного факультету. Одеса. Вип. 19, с. 207-216.br> Левченко, В.В. 2010. Історія Одеського інституту народної освіти (1920–1930 рр.): позитивний досвід невдалого експерименту / Відп. ред. В.М. Хмарський; наук. ред. Т.М. Попова. Одеса: ТЕС.
Левченко, В.В., Левченко Г.С. 2012. Музей изящных искусств Императорского Новороссийского университета: фонды, персоналии, судьба. Вопросы музеологии. №2 (6), СПб. с. 105-113.
Левченко, В.В. 2016. Коротка історія Одеського археологічного інституту: від зародження ідеї до її реалізації за ініціативою «знизу» та ліквідації «зверху» (до 95-річчя від дня заснування). Стародавнє Причорномор’я. Випуск ХІ. Одеса: ОНУ імені І.І. Мечникова, с. 291-299.
Музичко, О.Є. 2012. Одеський осередок археологічної педагогіки наприкінці ХІХ – 20-х роках ХХ ст. Археологія і давня історія України. Вип. 9, с. 177-180.
О научной работе историков Одессы и Киева. Историк-марксист, 1941, № 6, с. 140-147.
Охотников, С.Б. 2010. Археология в Одессе. В: 185 лет Одесскому археологическому музею (1825–2010). Одесса: СМИЛ.

Зовнішні рецензії: ЗАВАНТАЖИТИ ЗАВАНТАЖИТИ

1

VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Радіовуглецева хронологія фінального палеоліту, мезоліту та неоліту Криму в археологічному та палеоекологічному контекстах, 116-137

Яневич О.О.
Інститут археології НАН України

DOI: 10.37098/VA-2019-11-116-137
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-116-137
UDK:902.65(477.75)”632/634”

РЕЗЮМЕ

В статті наведені всі відомі на сьогодні радіовуглецеві дати фінального палеоліту, мезоліту та неоліту Криму.

Існуючий на сьогодні корпус радіовуглецевих дат заключних періодів кам’яної доби Криму дозволяє суттєво поточнити, а інколи і переглянути їх хронологію. Водночас, радіовуглецеві дати в запропонованій хронологічній схемі співвідносяться і перевіряться даними палеоекологічних визначень (геологічних, палінологічних, мікрофауністичних та малакофауністичних) та підтверджуються стратиграфічною позицією культурних шарів.

Із загальновизнаних на сьогодні п’яти культурних явищ фінального палеоліту та мезоліту Криму, найдавнішою є шан-кобинська культура. Її перші етапи припадають безумовно на Аллерьод та, цілком можливо, на більш раннє потепління фіналу плейстоцену - Бьолінг. Водночас, заключний етап шан-коби датується кінцем Бореалу. В другій половині Дріасу ІІІ та першій половині Пребореалу в Криму відомі носії свідерської культури, а в Пребореалі та Бореалі – носії шпанської культури. Початковий етап кукрецької культури в Криму датується ще першою половиною Пребореалу, а її заключний етап – першою половиною Атлантикуму. На першу половину Атлантикуму припадає розвиток в Гірському Криму мурзак-кобинської культури.

Співіснування в фінальному палеоліті та мезоліті Криму носіїв кількох культур, часом на одній і тій території, зокрема в Гірському Криму, відображає складні етно-культурні процеси, які проходили в цей час на півострові. Окремі культури мають сталий ареал та численні пам’ятки, це, зокрема, шанкобинська та мурзак-кобинська Гірського Криму, кукрецька Рівнинного Криму тощо. Натомість свідерська та шпанська культури представлені нечисленними пам’ятками, які є свідченням періодичних міграції в Крим окремих груп мисливців Північної України (свідер) або ж степових мисливців Півдня України (шпанська культура).

Ключові слова: Крим, фінальний палеоліт, мезоліт, неоліт, радіовуглецева хронологія.

Мова: українська

PDF PDF

Цитування:
Яневич О.О. 2019. Радіовуглецева хронологія фінального палеоліту, мезоліту та неоліту Криму в археологічному та палеоекологічному контекстах. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 116-137.

Джерела:
Бадер, О.Н. 1940. Изучение эпипалеолита Крымской яйлы. СА, 5, с. 93-110.
Бадер, О.Н. 1957. Некоторые памятники палеолита и мезолита в восточной части Горного Крыма. История и археология древнего Крыма, Киев: Изд-во АН УССР, с. 7-25.
Бадер, О.Н. 1976. Некоторые итоги работ под навесом Буран-Кая в связи с исследованиями раннего мезолита Крыма. Восточная Европа в епоху камня и бронзы. Москва: Наука, с. 27-37.
Бибиков, С.Н. 1940. К вопросу о неолите Крыма. КСИИМК, IV, с. 26-31.
Бибиков, С.Н. 1941. Об использовании улиток Helix в позднепалеолитическое время (по материалам Крымской палеолитической экспедиции в 1935-1936 гг.). МИА, 2, с. 140-141.
Бибиков, С.Н. 1969. Палеолит Крыма. Природа и развитие первобытного общества. Москва: Наука, с. 142-154.
Бибиков, С.Н., Станко, В.Н., Коен, В.Ю. 1994. Финальный палеолит и мезолит Горного Крыма. Одесса: Весть.
Бибикова, В. И. 1959. Фауна из навеса Фатьма-Коба. КСИА АН УССР, 8, с. 122-124.
Бибикова, В. И. 1982. Остатки речной выдры (Lutra lutra) из раннеголоценовых отложений Крыма. Вестник зоологии, 2, с. 8-12.
Бонч-Осмоловский, Г. А. 1934. Итоги изучения крымского палеолита. Труды ІІ междунар. конф. Ассоциации по изучению четвертичного периода Европы. V, Москва-Ленинград: Гос. Научн.-техн. горно-геолого-нефтяное изд-во, с. 114-183.
Бьяджи, П., Киосак Д. 2017. Новые даты для финального палеолита и мезолита Горного Крыма. Человек в истории и культуре, 3, Одеса: Ирбис, с. 187-197.
Векилова, Е. А. 1951. Эпипалеолитическая стоянка Кукрек в Крыму. КСИИМК, 36, с. 87-95.
Векилова, Е. А. 1957. Мезолитическая стоянка Сюрень II (раскопки 1954-1955 гг.). КСИА АН УССР, 1957, 7, с 7-8.
Векилова, Е. А. 1961. К вопросу о свидерской культуре в Крыму (стоянка Сюрень II). КСИА АН СССР, 82, с. 143-149.
Векилова, Е. А. 1966. К вопросу о связях населения Крыма в эпоху мезолита. МИА, с. 144-154.
Векилова, Е. А. 1971. Каменный век Крыма: некоторые итоги и проблемы. МИА, 173, с. 117-161.
Воеводский, М. В. 1940. К вопросу о развитии эпипалеолита в Восточной Европе. СА, 5, с. 144-149.
Гаммерман, А. Ф. 1934. Результаты изучения четвертичной флоры по остаткам древесного угля. Труды ІІ междунар. конф. Ассоциации по изучению четвертичного периода Европы. V, Москва-Ленинград: Гос. Научн.-техн. горно-геолого-нефтяное изд-во, с. 60-74.
Гаскевич, Д. Л. 2002. Трапеції зі струганою спинкою: деякі закономірності виникнення та поширення. Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження, 3. Одеса: Друк, с. 73-74.
Герасименко, Н. П. 2004. Розвиток зональних ландшафтів четвертинного періоду на території України. Автореферат дисертації д. г. н. ІГН НАНУ.
Громова, В.И., Громов, В.И. 1937. Материалы к изучению палеолитической фауны Крыма в  связи с некоторыми вопросами статиграфии. Труды советской секции Международной ссоциации по изучению четвертичного периода, 1, с. 52-93.
Даниленко, В. Н. 1969. Неолит Украины: Главы древней истории Юго-Восточной Европы. Київ: Наукова думка.
Дворянинов, С. А. 1978. О Днепровских могильниках каменного века. Археологические исследования Северо-Западного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 5-16.
Дмитриева, Е. Л. 1960. Фауна крымских стоянок Замиль-Коба ІІ и Таш-Аир І. МИА, 91, с. 166-188.
Жизнь животных. 1971. Москва: Просвещение.
Зайцева, Г.И., Тимофеев В.И., Загорска И., Ковалюх Н.Н. 1997. Радиоуглеродные даты памятников мезолита Восточной Европы. Радиоуглерод и археология: Ежегодник радиоуглеродной лаборатории, 2, Санкт-Петербург: Теза, с. 117-127.
Залізняк, Л. Л. 1998. Передісторія України Х-V тис. до н.е. Київ: Бібліотека українця.
Залізняк, Л. Л. 2005. Фінальний палеоліт та мезоліт континентальної України. Кам’яна доба України, 8, Київ: Шлях.
Залізняк, Л.Л. 2010. Періодизація та культурна диференціація верхнього палеоліту України.  Археологія, 2010, 4, с. 3-19.
Залізняк, Л. Л., Яневич О. О. 1987. Свідерські мисливці гірського Криму. Археологія, 60, с. 6-16.
Иноземцев, Ю. И., Ступина, Л. В., Тюленева, Н. В., Парышев, А. А., Маслаков, Н. А., Сидоренко, В. Б., Рыбак, Е. Н., Мельниченко, Т. А., Паславская, О. В. 2014. Палеогеография Северо-Западного шельфа Черного моря в голоцене. Вісник ОНУ. Сер.: Географічні та геологічні науки, 19, 1, с. 43-51.
Каспийское море: Гидрология и гидрохимия. 1983. Москва: Наука.
Ковалюх, Н.М., Тубольцев, О.В. 1998. Первые радиокарбонные даты сурской культуры. Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр. Київ: НАН України, Інститут археології, с. 80-81.
Коєн, В.Ю. 1994. Гірськокримська культура (до проблеми культурно-історичної типології фінального палеоліту). Археологія, 4, с. 5–19.
Колосов, Ю. Г. 1960. Раскопки пещеры Кара-Коба в Крыму. КСИА АН УССР, 10, с. 17-22.
Колосов, Ю. Г. 1963. Некоторые вопросы истории неолита Крыма. СА, 3, с. 257-265.
Колосов, Ю. Г. 1971. Неоліт Криму. Археологія Української РСР, 1, Київ: Наукова думка, с. 129-137.
Колосов, Ю. Г. 1985. Неолит Крыма. Археология Украинской ССР, 1, Киев: Наукова думка, с 150-156.
Котова, Н. С. 1994. Мариупольская культурно-историческая область (Днепро-Донское междуречье). Археологічні пам’ятки та історія стародавнього населення України, 1, Луцьк.
Котова, Н. С. 2002. Неолитизация Украины. Луганск: Шлях.
Котова, Н. С , Тубольцев, О. В. 2001. Новые памятники эпохи неолита и энеолита у города Мелитополя. Проблемы археологии и архитектуры, 1, Археология, Донецк-Макеевка: Институт археологии НАНУ, с. 4-27.
Крайнов, Д. А. 1960. Пещерная стоянка Таш-Аир І как основа для периодизации послепалеолитических культур Крыма. МИА, 91. Москва-Ленинград: Наука.
Манюхин, И. С. 2014. Культурно-исторический подход в археологии: прошлое и настоящее. Гуманитарные научные исследования, 3. Available at: http://human.snauka.ru/2014/03/6187 .
Манько, В.О. 2006. Неоліт Південо-Східної України. Киев: Шлях.
Манько, В.О. 2013. Фінальний палеоліт – неоліт Криму: культурно-історичний процес, Київ: Шлях.
Манько, В. А., Телиженко, С. А. 2002. Мезолит, неолит и энеолит Подонечья: Каталог радиокарбонных дат. Луганск: Шлях.
Мацкевой, Л. Г. 1977. Мезолит и неолит Восточного Крыма. Київ: Наукова думка.
Нужний, Д. Ю. 1992. Розвиток мікролітичної техніки в кам’яному віці. Київ: Наукова думка.
Определитель рыб и беспозвоночных Каспийского моря, 1, Рыбы и молюски. 2013, Санкт-Петербург-Москва: Товарищество научных изданий КМК.
Паламарчук, С. В. 2019. Петровская Балка – памятник заключительного этапа каменного века. Материалы по археологии Северного Причерноморья, 14, Одесса: Ирбис, с. 49-71.
Станко, В. Н. 1985. К проблеме западных связей мезолита Степного Причерноморья (по материалам поселения Белолесье). Новые материалы по археологии Северо-Западного Причерноморья, Київ: Наукова думка, с. 31-45.
Ступак, Д. В. 1999. Технологія розколювання кременю свідерської культури Українського Полісся за аналізом нуклеусів. VITA ANTIQUA, 2, с. 18-25.
Телегін, Д.Я. 1982. Мезолітичні пам’ятки України (IХ – VI тисячоліття до н. е.). Київ: Наукова думка.
Телегин, Д.Я., Нечитайло, А. Л., Потехина, И. Д., Панченко, Ю. В. 2001. Среднестоговская и новоданиловская культуры энеолита Азово-Черноморского региона. Археолого-антропологический анализ материалов и каталог памятников. Луганск: Шлях.
Телегин, Д.Я. 1991. Неолитические могильники мариупольского типа. Киев: Наукова думка.
Телiженко, С. А., Янiш, Є. Ю. 2015. Господарська дiяльнiсть населення Пiвденного узбережжя Криму в енеолiтi – бронзi (за матерiалами стоянки Ардич Бурун). Terra Alustiana, MMXI. Симферополь: Antiqua, с. 38-57.
Товкайло, М.Т. 2003. Крем’яний інвентар пізньонеолітичних пам’яток Степового  Побужжя. Кам’яна доба України, 2, с. 187-206.
Формозов, А. А. 1954. Исследование стоянок каменного века в Крыму. КСИИМК, 54, с. 62-70.
Формозов, А. А. 1962. Неолит Крыма и Черноморского побережья Кавказа. МИА, 102. Москва: Наука, с. 89-149.
Чабай, В. П. 2004. Средний палеолит Крыма. Київ: Шлях.
Яневич А. А. 1987а. Поздний мезолит и неолит Крыма (Вопросы становления неолитической культуры), Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАНУ АН УССР.
Яневич О.О. 1987б. Етапи розвитку культури Кукрек в Криму. Археологія, 58, с. 7-18.
Яневич, А. А. 1990а. К проблеме западных генетических связей раннего мезолита Горного Крыма. Проблемы первобытной археологии Северного Причерноморья (К 100-летию основания Херсонского музея древностей). Тез. докл., 1. Херсон, с. 27-28.
Яневич, А. А. 1990б. К выделению нового культурного явления в мезолите Крыма. Проблемы исследования памятников археологии Северского Донца. Луганск, с. 38-40.
Яневич, О. О. 1993. Шпанська мезолітична культура. Археологія, 1, с. 3-15.
Яневич, О. О. 2004. Таш-аїрська неолітична культура Гірського Криму (сучасний стан дослідження). Кам’яна доба України, 5, с. 169-191.
Яневич, О. О. 2007. Олексіївська неолітична культура Рівнинного Криму. Кам’яна доба України, 10, с .203-222.
Яневич, О. О. 2008. Хронологія пізньомезолітичної мурзак-кобинської культури Гірського Криму. Дослідження первісної археології в Україні (До 50-річчя відкриття палеолітичної стоянки Радомишль), Київ: ПП «Корвін-Пресс», c. 135-146.
Яневич, О.О. 2010. Свідер Криму в контексті фінального палеоліту та раннього мезоліту півдня Східної Європи. Матэрыялы па археологіі Беларусі, 18, с. 56-65.
Яневич, О. О. 2017. Мис Трійці 1 – кукрецька памятка на Південному березі Криму. Кам’яна доба України, 17-18, с. 175-187.
Янко-Хомбах, В. В., Смынтына, Е. В., Кадурин, С. В., Ларченков, Е.П., Мотненко, И. В., Какаранза, С. В., Киосак, Д. В. 2011. Колебания уровня Черного моря и адаптационная стратегия древнего человека за последние 30 тысяч лет. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2, с. 61-94.
Aksu, A. E., Hiscott, R. N., Mudie, P. J., Rochon, A., Kaminski, M. A., Abrajano, T., Yasar D. 2002. Persistent Holocene Outflow from the Black Sea to the Eastern Mediterranean Contradicts Noah’s Flood Hypothesis. GSA today. A Publication of the Geological Society of America, 12, 5, p. 4-10.
Archaeometry. 37(1), 1995, p. 195-214.
Benecke, N. 1999. Die Tierreste aus dem mesolithischen Abri Span-Koba im Krimgebirge. Beitrage zur Archaozoologie und Prahistorischen Antropologie, II, s. 71-90.
Benecke, N. 2006. Zur Datierung der Faunensequenz am Abri San-Koba (Krim, Ukraine). Beitrage zur Archäozoologie und Prähistorischen Anthropologie, 5, 2006, s. 12-15.
Biagi, Р. 2016. The Last Hunter-Gatherers of the Northern Coast of the Black Sea and their Role in the Mesolithic of Europe: A View from Crimea. Southeast Europe before neolitiisation. Proceedings of the International Workshop within the Collaborative Research Centres sfb 1070 “RessourcenKulturen”, Schloss Hohentübingen, 9 th of May 2014. Tubingen, p. 113-131.
Biagi, P., Zaliznyak, L., Kozlovski, S. K. 2007. Old problems and news perspectives for the radiocarbon chronology of the Ukranian Mezolithic. IGCP (International Geoscience Programme) 521-481 Joint Meeting and Field Trip, Gelendzhik (Russia) – Kerch (Ukraine), September 8-17, 2007. р. 27-29.
Biagi, P., Khlopachev, G. A., Kiosak, D. V. 2014. The radiocarbon Chronology of Shan-Koba rock shelter, a Late Palaeolithic and Mesolithic sequence in the Crimean mountains (Ukraine). Diadora, 28, p. 7-20.
Carss, D. N. 1995. Foraging Behaviour and Freeding Ecology of the Otter Lutra Lutra: a selective review. Hystrix, (n.s.) 7 (1-2). p. 179-194.
Cohen, V. 1996. Neolithization of the Crimean mountains (current stage of investigations). Prehistoire Europeenne, 9, p. 417-435.
Cohen, V., Gerasimenko, N., Rekovetz, L., Starkin, A. 1996. Chronostrathigraphie of Rockchelter Skalisty: implementations for the Late Glacial of Crimea. Prehistoire Europeene, 9, р. 326-356.
Cordova, C. E., Gerasimenko, N., Lehman, P. 2011. Late Pleistocene and Holocene paleoenvironments of Crimea: Pollen, soils, geomorphology, and geoarchaeology. Chapter in Special Paper of the Geological Society of America, January, 2011, p. 133-164, DOI: 10.1130/2011.2473(09).
Gorobets, L., Kovalchuk, O., Rekovets, L. 2013. Vertebrates from the Mesolithic site Laspi VII (Crimea, Ukraine). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 3(65), с. 57-59.
Gerasimenko, N. 2004. Vegetetional history of Buran-Kaya III. In: Chabai V. P., Monigal, K., Marks, A. E. (ed.). The Paleolithic of Crimea. III. The Middle Paleolithic and Early Upper Paleolithic of Eastern Crimea, 3, ERAUL, 104, p. 19-34.
Hiscott, R. N., Aksu, A. E., Mudieb, P. J., Marretc, F., Abrajano, T., Kaminski, M. A., Evanse, J., Cakirioglu, A. I., Yasar, D. 2006. A gradual drowning of the southwestern Black Sea shelf: Evidence for a progressive rather than abrupt Holocene reconnection with the eastern Mediterranean Sea through the Marmara Sea Gateway. Quaternary International (2006), doi:10.1016/j.quaint.2006.11.007.
Janevič A. 1995. Die Neolithisierung auf der Krim. Kulturaspekte. Praehistorische Zeitschrift, 70, s. 2-35.
Janevic A. 1999. Das Swiderien der Krim. Tanged points cultures in Europe. Libelskie materialy archeologiczne, XIII, Lublin, s. 36-46.
Kertesz, R. 2001. The Mesolithic in the Great Hungarian Plain: A Survey of the Evidence. Proceedings of the International Archaeological Conference held in the Damjanich Museum of Szolnoc, September 22-27, 1996. Budapest, p. 3-51.
Kozlowski, S. K. 2001. Eco-Cultural/Stylistic Zonation of the Mezolithic/Epipalaeolithic in Central Europe. From the Mesolithic to the Neolithic. Proceedings of the International Archaeological Conference held in the Damjanich Museum of Szolnoc, September 22-27, 1996. Budapest, p. 261-282.
Motuzaite-Matuzeviciute, G, Telizhenko, S., Jones, M. K., 2013. The earliest evidence of domesticated wheatin the Crimea at Chalcolithic Ardych-Burun. Journal of Field Archaeology, 38, 2, p. 120-128.
Nuzhnyi, D. 1998. The Ukrainian Steppe as a region of intercultural contacts between atlantic and mediterranean zones of european Mesolithic. Baltic-Pontic Studies, 5, p. 102-119.
Ostrauskas, T. 1999. Velyvasis paleolitas ir mesolitas Pietu Lietuvoje. Lietuvos archeologija, 16, р. 7-17.
Salavert, A., Messager E., Motuzaite-Matuzeviciute G., Lebreton V., Bayle G., Crépin, L., Puaud, S., Péan, S., Yamada, M., Yanevich, Y. 2014 First results of archaeobotanical analysis from Neolithic layers of Buran Kaya IV (Crimea, Ukraine). Environmental Archaeology, 20(3), DOI: 10.1179/1749631413Y.0000000016 .
Schild, R. 1965. Pozny paleolit Krymu a Cykl mazowszanski. Archeologia Polski, X, 2, p. 431-473.
Schild, R., Pazdur, M. F., Vogel, J. C. 1999. Radiochronology of the tanged point technocomplex in Poland. Tanged points cultures in Europe. Lubelskie materialy archeologiczne, XIII, Lublin, р. 13-16.
Yanevich, A.A. 1998. The Neolithic of the mountainous Crimea. Baltic-Pontic Studies, 5, p. 146-159.
Zaitseva, G.I., Timofeev, V.I., Zagorska, I., Kovaliuk, N.N. 2000. Radiocarbon dates of the Mesolithic sites in Eastern Europe. Radiocarbon and Archaeology, 1, 2000, p. 33-52.

Зовнішні рецензії: [кнопка Download – лінк на завантажені анонімні рецензії PDF]

1

VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Нові дослідження четвертого житла Межиріцької верхньопалеолітичної стоянки: результати роботи Міжнародної літньої школи, 92-115

Шидловський П.С.1, Цвіркун О.І.2, Пеан С.3, Чимирис М.В.1, Мамчур Б.В.4
1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
2 Національний університет “Києво-Могилянська академія», Національний музей історії України
3 Національний природничий музей (Париж, Франція)
4 Університет м. Ферара (Італія)

DOI:10.37098/VA-2019-11-92-115
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-92-115
УДК: [903.3:378.147](477.46)

РЕЗЮМЕ

Межиріцька палеолітична стоянка – пам’ятка національного значення, що відноситься до епіграветського культурного кола і датується в межах 14,9 – 14,3 тис. ВР. Протягом більш ніж півсторічного дослідження пам’ятки на площі поселення було виявлено чотири житла з кіток мамонта, що оточені господарськими об’єктами і які складають окремі господарсько-побутові комплекси. Завдяки детальним мікростратиграфічним дослідженням встановлено мінімум три епізоди заселення пам’ятки. Четверте житло, виявлене у 1976 р. експедицією М.І. Гладких залишене на місці з метою музеєфікації та планомірного вивчення.

Дослідницькі роботи в 2018-2019 рр. проводились в рамках проекту №Ф77/38811 Державного фонду фундаментальних досліджень «Межиріцька стоянка мисливців на мамонтів: археологічні дослідження та музеєфікація» і проекту 1804S Міжнародної спілки по вивченню четвертинного періоду (INQUA) «MEZHYRICH INTERNATIONAL ARCHAEOLOGY SUMMER SCHOOL: interdisciplinary study of a Late Pleistocene site». Останній проект передбачав обмін досвідом між вченими з різних наукових і навчальних закладів та навчання молодих вчених і студентів сучасним методикам фіксації та інтерпретації археологічних знахідок. Археолого-реставраційні роботи над рештками четвертого житла включали такі завдання: проведення реставраційних робіт над кістками: склейки великих кісток – елементів конструкції житла, надання зміщеним кісткам первинного розташування, тощо; археологічне дослідження в межах траншеї 1, що була прокладена експедицією Н. Корнієць у 1995-1996 рр.

Метою археологічних досліджень внутрішнього простору житла стало детальне вивчення мікростратиграфчних особливостей заповнення, встановлення рівнів відкладів всередині споруди та отримання серій виробів з кременю та кістки для з’ясування типологічних та технологічних особливостей комплексу. Внутрішній простір житла досліджувався у двох окремих ділянках траншеї 1, що розташовуються у двох протилежних від центрального вогнища сторонах – північно-західній та південно-східній. Дослідження внутрішнього простору житла виявило складну структуру заповнення, що відзначається наявністю декількох поверхонь існування та спеціалізацією окремих ділянок.

Ключові слова: верхній палеоліт, епігравет, господарсько-побутовий комплекс, житло з кісток мамонта, технологія кременеобробки, мисливці на мамонта.

Мова: англійська

PDF PDF

Цитування:
Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys, M.V., Mamchur, B.V. 2019. New Study of Fourth Dwelling from Mezhyrich Upper Palaeolithic Campsite: the results of International Summer School activity. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 92-115.

Джерела:
Adovasio, J., Lenz, B. 1996. Mikrostratigrafiya yamy 4 i zhilishcha 4. Appendix 2. In: Kornietz, N.L. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoliticheskoy stoyanki Mezhirich v 1995 g. Kiev: Scientific Archive of Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, FE #1995/96, p. 43-47.
Gladkikh, M. 1977. Nekotoryye kriterii opredeleniya kul’turnoy prinadlezhnosti pozdnepaleoliticheskikh pamyatnikov. In: Problemy paleolita Vostochnoy i Tsentral’noy Yevropy. Leningrad: Nauka, p. 137-143.
Gladkikh, М. 1999. Drevneyshaya arkhitektura po arkheologicheskim istochnikam epokhi paleolita. VITA ANTIQUA, 1. Kiev, p. 29-33. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/004VA01-gladkikh.pdf
Gladkikh, M., Kornietz, N. 1979a. Nova sporuda z kistok mamonta v Mezhyrichi. Visnyk AN URSR, 9. Kyiv: Naukova dumka, p. 50-54.
Gladkikh, M., Kornietz, N. 1979b. Otchet o raskopkakh Mezhirichskogo pozdnepaleoticheskogo poseleniya v 1978 godu. Kiev: Scientific Archive of Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, FE #1978/106, 44 p.
Gladkikh, M., Kornietz, N. 1982. Otchet o rabote na pozdnepaleoticheskoy stoyanke Mezhirich v 1979-1981 gg. Kiev: Scientific Archive of Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, FE #1979-81/143, 35 p.
Haesaerts, P., Péan, S., Valladas, H., Damblon, F., Nuzhnyi, D. 2015. Contribution à la stratigraphie du site paléolithique de Mezhyrich (Ukraine), L’anthropologie, 119 (4). Hommes et environnements au Paléolithique supérior en Ukraine: Mezhyrich, p. 364-393. http://dx.doi.org/10.1016/j.anthro.2015.07.002
Kornietz, N.L. 1995. Otchet o rabote pozdnepaleoliticheskoy stoyanki Mezhirich v 1994 g. Kiev: Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, FE #114.
Kornietz, N.L., Gladkikh, M.I., Velichko, A.A., Antonova, V.G., Gribchenko, Yu.N., Zelikson, Ye.M., Kurenkova, Ye.I., Khalcheva, T.A., Chepalyga, A.L. 1981. Mezhyrich. In: Arkheologiya i paleogeografiya pozdnego paleolita Russkoy ravniny. Moscow: Nauka, p. 106-119.
Kornietz N.L., Suntsov Yu.V., Soffer O. 1996. Otchet o raskopkakh pozdnepaleoliticheskoy stoyanki Mezhirich v 1995 g. Kiev: Scientific Archive of Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, FE #1995/96.
Nuzhnyi, D. 2002. Verkhnʹopaleolitychni pamiyatky typu Mezhyrich ta yikh mistse sered epihravettsʹkykh kompleksiv Serednʹoho Dnipra. Kamiyana doba Ukraiyny, 1. Kyiv: Shlyakh, p. 57-81.
Nuzhnyi, D. 2008. The epigravettian variability of the middle Dnieper river basin. In: Doslidzhennya pervisnoyi arkheolohiyi v Ukrayini. Proceedings of the international conference. Kyiv: Korvin-Press, p. 96-134.
Nuzhnyi, D.Yu., Shydlovskyi, P.S. 2015. Variabilité de l’industrie lithique entre les structures de l’ha bitation n° 1 de Mezhyrich, site du Paléolithique supérieur d’Ukraine. L’Anthropologie, 119 (4). Hommes et environnements au Paléolithique supérior en Ukraine: Mezhyrich, p. 394-416. https://doi.org/10.1016/j.anthro.2015.07.003
Péan, S., Prat, S., Nuzhnyi, D. (eds). 2015a. Hommes et environnements au Paléolithique supérieur en Ukraine: Mezhyrich. L’Anthropologie, 119 (4).
Pidoplichko, I. 1969. Pozdnepaleoliticheskiye zhilishcha iz kostey mamonta na Ukraine. Kiev: Naukova dumka.
Pidoplichko, I. 1976. Mezhirichskiye zhilishcha iz kostey mamonta. Kiev: Naukova dumka, 239 p.
Samoilenko, L.H., Shydlovskyi, P.S. 2016. Mezhyrich settlement: What will be future of our past? Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, History, 131 (4), p. 62-69. http://doi.org/10.5281/zenodo.1206223
Shydlovskyi, P. 2013. Doslidzhennya ta problemy zberezhennya Mezhyritsʹkoho poselennya myslyvtsiv na mamontiv. Pratsi Naukovo-doslidnoho instytutu pamyatkookhoronnykh doslidzhenʹ,  8. Kyiv, p. 567-581. http://doi.org/10.5281/zenodo.1188708
Shydlovskyi, P., Nuzhnyi, D., Péan, S., Priadko, D. 2012. Doslidzhennya pizniopaleolitychnoho poselennya Mezhyrich. Archaeological researches in Ukraine – 2011. Kyiv, p. 474-475. https://www.academia.edu/29957239/
Shydlovskyi, P., Nuzhnyi, D., Péan, S., Semenova, A. 2013. Doslidzhennya hospodarsʹkykh obyektiv Mezhyritsʹkoyi stoyanky. Archaeological researches in Ukraine – 2012. Kyiv, p. 368-370. https://www.academia.edu/19142872/
Shydlovskyi, P., Nuzhnyi, D., Péan, S. 2014. Doslidzhennya dilyanky na pivdenʹ vid pershoho mezhy ritsʹkoho zhytla. Archaeological researches in Ukraine – 2013. Kyiv, p. 268-270. https://www.academia.edu/30571251/
Shydlovskyi, P., Nuzhnyi, D., Péan, S., Lyzun, O. 2015. Doslidzhennya hospodarsʹkoyi yamy №6 na Mezhyritsʹkiy stoyantsi. Archaeological researches in Ukraine – 2014. Kyiv, p. 259-261. http://doi.org/10.5281/zenodo.1202444
Shydlovskyi, P., Péan, S., Haesaerts, P., Lyzun, O. 2016. Doslidzhennya zony aktyvnoyi hospodarsʹkoyi diyalʹnosti pershoho HPK Mezhyritsʹkoyi stoyanky. Archaeological researches in Ukraine – 2015. Kyiv, p. 210-213. http://doi.org/10.5281/zenodo.1205919
Shydlovskyi, P., Péan, S., Crépin, L., Tsvirkun, O. 2018. Investigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from field and lab research to education. Quaternary Perspectives, 25 (2), p. 18-19. http://doi.org/10.5281/zenodo.2631382
Shydlovskyi, P., Péan, S., Tsvirkun, O. 2019. Archaeological context of Mezhyrich Upper Palaeolithic settlement with mammoth bone dwelling structures. Quaternary Perspectives, 26 (1), p. 11-12. https://www.researchgate.net/publication/333534353_
Snider, J. 1994. Restavratsionnaya rabota na stoyanke Mezhirich. Appendix 6. In: Kornietz, N.L. Otchet o rabote na pozdnepaleoliticheskoy stoyanke Mezhirich v 1993 g. Kiev: Scientific Archive of Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, FE №129, p. 40-43.
Soffer, O. 1993. Vozrast stoyanki po dannym radiouglerodnogo analiza (C 14). Appendix 3. In: Kornietz, N.L. Otchet o rabote na pozdnepaleoliticheskoy stoyanke Mezhirich v 1992 godu. Kiev: Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, FE, p. 25-27.
Soffer, O., Adovasio, J.M., Kornietz, N.L., Velichko, A.A., Gribchenko, Yu.N., Lenz, B.R., Suntsov, V.Yu. 1997. Cultural stratigraphy at Mezhirich, an Upper Palaeolithic site in Ukraine with multiple occupations. Antiquity, 71 (271), 48-62.

Зовнішні рецензії: [кнопка Download – лінк на завантажені анонімні рецензії PDF]

VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Досвід впровадження експериментальних досліджень в археології кам’яного віку: освіта, наука та музеєзнавство, 78-91

Рижов С.М.1, Степанчук В.М.2, Вєтров В.С.3, Науменко О.О.1, Погорілець О.Г.3
1Київський національний університет імені Тараса Шевченка
2Інститут археології НАН України
3Державний Історико-культурний заповідник «Межибіж»

DOI: 10.37098/VA-2019-11-78-91
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-78-91
UDK: [902:378].001.4

РЕЗЮМЕ

Сучасні науково-пошукові роботи в археології пов’язані з необхідністю перевірки даних різноманітними методами. До таких методів в археології кам’яного віку належить експериментальний. Водночас у процесі науково-пошукової роботи виникає необхідність підготовки молодих науковців, які здатні оволодівати новими методами обробки й інтерпретації археологічного матеріалу.

На базі кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» за участю співробітників Інституту археології НАН України були створені експериментальні майданчики та експериментальна лабораторія з вивчення кам’яних виробів. Розроблена методика експериментальних досліджень і створена електронна база даних з застосуванням новітніх технологій фіксації, обробки та візуалізацій матеріалу.

Впроваджується експериментальна програма з вивчення та реконструкції найдавніших технік розколювання каменю на стоянках нижнього палеоліту України.

У представленій статті подаються методологічні аспекти проведення експериментальної програми «Перші техніки та технології ранньої преісторії України».

Ключові слова: експериментальні дослідження, експериментальна карта, методика, техніка, технологія розколювання каменю, нижній палеоліт.

Мова: українська

PDF PDF

Цитування:
Рижов, С.М., Степанчук, В.М., Вєтров, В.С., Науменко, О.О., Погорілець, О.Г. 2019. Досвід впровадження експериментальних досліджень в археології кам’яного віку: освіта, наука та музеєзнавство. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 78-91.

Джерела:
Бандрівський, М., Гнатюк, Р., Степанчук, В. 2018. Нове нижньопалеолітичне місцезнаходження Східниця ІІ у північно-східній частині Бескидів. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині 22, с. 223–235.
Гиря, Е.Ю., 1997. Технологический анализ каменных индустрий: методика микро-макроанализа древних орудий труда. Часть 2. Санкт-Петербург.
Коробкова, Г.Ф., Щелинский, В.Е., 1996. Методика микро-макроанализа древних орудий труда. Часть 1. Археологические изыскания. Санкт-Петербург.
Рижов, С.М., 2004. Крем’яні виходи Канівського Придніпров’я. Кам’яна доба України, с. 112–119.
Семенов, С.А., 1957. Первобытная техника. Материалы и исследования по археологии СССР. Ленинград.
Семенов, С.А., 1963. Развитие техники в каменном веке. Ленинград: Наука.
Степанчук, В.М., Рижов, С.M., Погорілець, О.Г., 2012. Меджибіж: нижньопалеолітична пам’ятка на схід від Карпат. Археологія 4, с. 5–13.
Степанчук, В.М., Матвіїшина, Ж.М., Рижов, С.М., Кармазиненко, С.П., 2013a. Давня людина. Палеогеографія та археологія. Київ: Наукова думка.
Степанчук, В.М., Рыжов, С.М., Матвиишина, Ж.М., Кармазиненко, С.П., Муань, А.М., 2013b. Первые итоги изучения нижнепалеолитических местонахождений Меджибожа. Меджибіж і проблеми вивчення нижнього палеоліту Східноєвропейської рівнини, с. 22–48.
Степанчук, В.М., Вєтров, В.С., Скоріков, В.А. 2017. Дослідження нижнього палеоліту рівнинної України, огляд поточних даних. Кам’яна доба України, вип. 17—18, с. 48—65.
Anderson, P.C. 1980. A testimony of prehistoric tasks: Diagnostic residues on stone tool working edges. World Archaeology 12, pp. 181–194. doi:10.1080/00438243.1980.9979791
Andrefsky Jr., W. 2008. Lithic technology, Cambridge University Press. doi:10.1017/CBO9781107415324.004
Andrefsky, W. 2005. Macroscopic approaches to analysis. doi:10.2307/2694821
Andrefsky, W. 2008. Lithic Technology: Measures of Production, Use, and Curation. Cambridge University Press. doi:10.1017/CBO9780511499661
Ascher, R. 1961. Experimental Archeology. American Anthropologist 63, pp. 793–816. doi:10.1525/aa.1961.63.4.02a00070
Audouze, F., Bodu, P., Karlin, C., Julien, M., Pelegrin, J., Perlès, C. 2017. Leroi-Gourhan and the chaîne opératoire: a response to Delage. World Archaeology 49, pp. 718–723. doi:10.1080/00438243.2017.1416012
Balme, J., Paterson, A. 2006. Archaeology in practice: a student guide to archaeological analyses. Blackwell Pub.
Boëda, E., 2005. Paléo-technologie ou anthropologie des Techniques? Noûs 1, pp. 46–64.
Bril, B., Smaers, J., Steele, J., Rein, R., Nonaka, T., Dietrich, G., Biryukova, E., Hirata, S., Roux, V. 2012. Functional mastery of percussive technology in nut-cracking and stone-flaking actions: Experimental comparison and implications for the evolution of the human brain. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences 367, pp. 59–74. doi:10.1098/rstb.2011.0147
Clarkson, C., O’Connor, S. 2013. An Introduction to Stone Artefact Analysis. In: Archaeology in Practice: A Student Guide to Archaeological Analyses. pp. 151–206. doi:10.1016/j.compstruc.2017.07.015
Coles, J.M. 1979. Experimental archaeology. London: Academic Press.
Cotterell, B., Kamminga, J. 1987. The Formation of Flakes. American Antiquity 52, pp. 675–708. doi:10.2307/281378
Coupaye, L. 2015. Chaîne opératoire, transeCts et théories : quelques réflexions et suggestions sur le parcours d’une méthode Classique. In: André Leroi-Gourhan, L’homme Tout Simplement: Mémoires et Postérité d’André Leroi-Gourhan. pp. 69–84.
Crabtree, D.E. 1982. An Introduction to the Technology of Stone Tools. Occasional Papers of the Idaho Museum of Natural History 28. Pocatello.
Delage, C. 2017. Once upon a time…the (hi)story of the concept of the chaîne opératoire in French prehistory. World Archaeology 49, pp. 158–173. doi:10.1080/00438243.2017.1300104
Dibble, H.L., Rezek, Z. 2009. Introducing a new experimental design for controlled studies of flake formation: results for exterior platform angle, platform depth, angle of blow, velocity, and force. Journal of Archaeological Science 36, pp. 1945–1954. doi:10.1016/j.jas.2009.05.004
Dibble, H.L., Whittaker, J.C. 1981. New experimental evidence on the relation between percussion flaking and flake variation. Journal of Archaeological Science 8, pp. 283–296. doi:10.1016/0305-4403(81)90004-2
Eren, M.I., Lycett, S.J., Patten, R.J., Buchanan, B., Pargeter, J.,  O’Brien, M.J. 2016. Test, Model, and Method Validation: The Role of Experimental Stone Artifact Replication in Hypothesis-driven Archaeology.  Ethnoarchaeology. doi:10.1080/19442890.2016.1213972
Flores, J.R., Paardekooper, R. 2014. Experiments Past. Histories of Experimental Archaeology. Sidestone Pres.
Foulds, F.W.F. 2013. Experimental Archaeology and Theory: Recent Approaches to Archaeological Hypotheses. doi:10.13140/2.1.4272.7203
Frick, J.A., Herkert, K. 2014. Lithic Technology and Logic of Technicity, Mitteilungen der Gesellschaft für Urgeschichte.
Stone, P.G., Planel, P.G. 2004. The Constructed Past Experimental archaeology, education and the public, First Edit. ed, One World Archaeology. Routledge.
Geribàs, N., Mosquera, M., Vergès, J.M. 2010. What novice knappers have to learn to become expert stone toolmakers. Journal of Archaeological Science 37, pp. 2857–2870. doi:10.1016/j.jas.2010.06.026
Goodale, N., Andrefsky, W. 2015. Lithic Technological Systems and Evolutionary Theory. doi:10.1017/CBO9781139207775
Goodyear, A.C. 1993. Tool Kit Entropy and Bipolar Reduction: A Study of Interassemblage Lithic Variability among Paleo-Indian Sites in the Northeastern United States. North American Archaeologist 14, pp. 1–23. doi:10.2190/HN4D-3MNN-5NRX-QPC8
Grace, R. 1972. Interpreting the Function of Stone Tools, 1–33.
Hecht, E.E., Gutman, D.A., Khreisheh, N., Taylor, S. V., Kilner, J., Faisal, A.A., Bradley, B.A., Chaminade, T., Stout, D. 2015. Acquisition of Paleolithic toolmaking abilities involves structural remodeling to inferior frontoparietal regions. Brain Structure and Function 220, pp. 2315–2331. doi:10.1007/s00429-014-0789-6
Herrygers, C. 2002. A Comparative Analysis of Wood Residues on Experimental Stone Tools and Early Stone Age Artifacts: A Koobi Fora Case Study A Comparative Analysis of Wood Residues on Experimental Stone Tools. McNair Scholars Journal 6, pp. 65–75.
Holmes, W.H. 1894. Natural history of flaked stone implements. In: Wake, C. S. (Ed.), Memoirs of the International Congress of Anthropology, Schulte, Chicago. pp. 120–139.
Hranicky, W.J. 2002. Experimental Archaeology. In: Lithic Technology in the Middle Potomac River Valley of Maryland and Virginia. Springer US, Boston, MA, pp. 252–271. doi:10.1007/978-1-4615-0615-7_11
Hughes, R.E., Ryzhov, S. 2018. Trace element characterization of obsidian from the Transcarpathian Ukraine. Journal of Archaeological Science: Reports 19, pp. 618–624. doi:10.1016/j.jasrep.2018.03.030
Hurcombe, L. 2014. Archaeological Artefacts as Material Culture. doi:10.4324/9780203827536
Inizan, M.-L., Roche, H., Tixier, J. 1992. Technology of knapped stone. Préhistoire de la pierre taillée 127.
Inizan, M.-L., Reduron-Ballinger, M., Roche, H., Tixier, J. 1999. Technology and Terminology of Knapped Stone, CREP, Nanterre.
Johnson, L. 1978. A history of flint-kinapping experimentation, 1838-1976. Current Anthropology 19, pp. 337–372.
Keeley, L.H. 1974. Technique and methodology in microwear studies: A critical review. World Archaeology 5, pp. 323–336. doi:10.1080/00438243.1974.9979577
Keeley, L.H. 1980. Experimental determination of stone tool uses: a microwear analysis. Chicago: University of Chicago Press.
KimballKeeley, L.H., Toth, N. 1981. Microwear polishes on early stone tools from Koobi Fora, Kenya. Nature 293, pp. 464–465. doi:10.1038/293464a0
Key, A., Dunmore, C.J., Hatala, K.G., Williams-Hatala, E.M. 2017. Flake morphology as a record of manual pressure during stone tool production. Journal of Archaeological Science: Reports 12, pp. 43–53. doi:10.1016/j.jasrep.2017.01.023
Key, A., Merritt, S.R., Kivell, T.L. 2018. Hand grip diversity and frequency during the use of Lower Palaeolithic stone cutting-tools. Journal of Human Evolution 125, pp. 137–158. doi:10.1016/j.jhevol.2018.08.006
Key, A.J.M., Lycett, S.J. 2011. Technology based evolution? A biometric test of the effects of handsize versus tool form on efficiency in an experimental cutting task. Journal of Archaeological Science 38, pp. 1663–1670. doi:10.1016/j.jas.2011.02.032
Kononenko, N., Torrence, R., White, P. 2015. Unexpected uses for obsidian: Experimental replication and use-wear/residue analyses of chopping tools. Technical Reports of the Australian Museum, Online 54, pp. 254–269. doi:10.1016/j.jas.2014.11.010
Korobkova, G.F. 2008. S.A. Semenov and new perspectives on the experimental-traceological method. In: British Archaeological Reports – International Series; 1783 / Proceedings of the International Congress, Verona (Italy), 20-23 April 2005. pp. 3–8.
Leroi-Gourhan, A. 1993. Gesture and Speech (October Books). The MIT Press.
Leroi-Gourhan, A.B.-A.M. 1964. Le Geste et la Parole, tome 1: Technique et Langage. Albin Michel.
Millson, D.C.E. 2011. Experimentation and interpretation: the use of experimental archaeology in the study of the past. Papers from a session held at the annual Theoretical Archaeology Group TAG Conference in Southampton England Dec 2008. Oxbow Books.
Moclán, A., Domínguez-Rodrigo, M. 2018. An experimental study of the patterned nature of anthropogenic bone breakage and its impact on bone surface modification frequencies. Journal of Archaeological Science 96, pp. 1–13. doi:10.1016/j.jas.2018.05.007
Muller, A. 2017. The role of experimental knapping in empirically testing key themes in the evolution of lithic technology: reduction intensity, efficiency and behavioural complexity. School of Social Science.
Newcomer, M.H.H., Sieveking, G.D.G. 1980. Experimental Flake Scatter-Patterns: a New Interpretative Technique. Journal of Field Archaeology 7, pp. 345–352. doi:10.1179/009346980791505392
Nonaka, T., Bril, B., Rein, R. 2010. How do stone knappers predict and control the outcome of flaking? Implications for understanding early stone tool technology. Journal of Human Evolution 59, pp. 155–167.  doi:10.1016/j.jhevol.2010.04.006
Odell, G.H. 1996. Stone Tools. Theoretical Insights into Human Prehistory. Interdisciplinary Contributions to Archaeology. doi: 10.1525/aa.1999.101.4.852
Odell, G.H. 2003. Lithic Analysis. Manuals in Archaeological Method, Theory and Technique. Kluwer Academic/Plenum Publishers, New York. doi:10.1080/2052546.2003.11949321
Odell, G.H. 2004. Tool Function. In: Lithic Analysis. pp. 135–245.
Outram, A.K., 2008. Introduction to experimental archaeology. World Archaeology 40, рр. 1–6. doi:10.1080/00438240801889456
Phillips, P. 1988. Traceology (microwear) studies in the USSR. World Archaeology 19, pp. 349–356. doi:10.1080/00438243.1988.9980045
Pitts, M., Keeley, L.H. 2006. Experimental Determination of Stone Tool Uses: A Microwear Analysis. Man 16, p. 480. doi:10.2307/2801305
Putt, S.S. 2015. The origins of stone tool reduction and the transition to knapping: An experimental approach. Journal of Archaeological Science: Reports 2, pp. 51–60. doi:10.1016/j.jasrep.2015.01.004
Rosania, C.N., Boulanger, M.T., Biró, K.T., Ryzhov, S., Trnka, G., Glascock, M.D. 2008. Revisiting Carpathian obsidian. Antiquity 82, pp. 1986–1988.
Ryzhov, S. 2014. Obsidian outcrops in Ukrainian Transcarpathians and their use during the paleolitic time. Eraul 138, pp. 117–133.
Ryzhov, S. 2018. Archaeological and geological studies of obsidians in Ukrainian Transcarpathia. Archeometriai Műhely XV, pp. 225–230.
Ryzhov, S., Karmazinenko, S. 2015. Velykyj Sholes: Preliminary Results on a New Site of the Lower Palaeolithic in Transcarpathia, Ukraine. In: Yamada, M. and, Ryzhov, S. (Eds.), Archaeology and Geology of Ukraine in Regional Context. Center for Obsidian and Lithic Studies, Meiji University, pp. 65–83.
Ryzhov, S., Stepanchuk, V., Sapozhnikov, I. 2005. Raw material provenance the Palaeolithic of Ukraine: state of problem. Current approaches and first results. Archeometriai Muhely 4, pp. 17–25.
Ryzhov, S.M., Karmazinenko, S., Bondar, K., Matviishyna, Z., Veklych, Y., Tymofeieva, Z. 2017. Preliminary results of geo-archaeological research in the new Lower Paleolithic site of Velykyj Sholes in Ukranian Transcarpathia. XІ International Scientific Conference “Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment” 11–14 October 2017, Kyiv, Ukraine. EAGE, pp. 168–173. doi:10.3997/2214-4609.201800092
Schiffer, M.B. 2013. Contributions of Experimental Archaeology. In: Experimental Laws and the Modern Era of Flint-knapping Experiments. pp. 43–52. doi:10.1007/978-3-319-00077-0_4
Schiffer, M.B., Skibo, J.M. 1987. Theory and Experiment in the Study of Technological Change. Current Anthropology 28, pp. 595–622. doi:10.1086/203601
Semenov, S.A. 1964. Prehistoric technology an experimental study of the oldest tools and artefacts fom traces of manufacture and wear. Adams and Dart, Bath.
Shea, J.J., Klenck, J.D. 1993. An experimental investigation of the effects of trampling on the results of lithic microwear analysis. Journal of Archaeological Science 20, pp. 175–194. doi:10.1006/jasc.1993.1013
Shinde, V. 2015. An experimental study of the technology of stone tool manufacture. Bulletin of deccan college post graguate and research indstitute, 47–48, pp. 311–320.
Shott, M.J. 2003. Chaîne Opératoire and Reduction Sequence. Lithic Technology 28, pp. 95–105. doi:10.1080/01977261.2003.11721005
Speth, J.D. 1972. Mechanical Basis of Percussion Flaking: Some Comments. American Antiquity 37, pp. 34–60. doi:10.2307/279229
Stemp, W.J., Watson, A.S., Evans, A.A. 2016. Surface analysis of stone and bone tools. Surface Topography: Metrology and Properties 4, pp. 1-25. doi:10.1088/2051-672X/4/1/013001
Stepanchuk, V., Ryzhov, S., Rekovets, L., Matviishina, Z. 2010. The Lower Palaeolithic of Ukraine: Current evidence. Quaternary International, 223–224, pp. 131–142. doi:10.1016/j.quaint.2009.12.006
Stout, D., Hecht, E., Khreisheh, N., Bradley, B., Chaminade, T., Grafman, J. 2015. Cognitive Demands of Lower Paleolithic Toolmaking. PLoS ONE 10, pp. 1–18. doi:10.1371/journal.pone.0121804
Suda, Y. Yamada, M., Ryzhov, S., Stepanchuk, V. 2014. Preliminary report on obsidian petrography from the Transcarpathian region in Ukraine. Natural Resource Environment and Humans, 4, pp. 21–37.
Swanson, E.H. 1975. Lithic Technology: Making and Using Stone Tools. Walter de Gruyter.
Toth, N. 1987. Behavioral inferences from Early Stone artifact assemblages: an experimental model. Journal of Human Evolution 16, pp. 763–787. doi:10.1016/0047-2484(87)90023-6
Venditti, F., Tirillò, J., Garcea, E.A. 2016. Identification and evaluation of post-depositional mechanical traces on quartz assemblages: An experimental investigation. Quaternary International 424, pp. 143–153. doi:10.1016/j.quaint.2015.07.046
Venditti, F., Cristiani, E., Nunziante-Cesaro, S., Agam, A., Lemorini, C., Barkai, R. 2019. Animal residues found on tiny Lower Paleolithic tools reveal their use in butchery. Scientific Reports 9 (1), pp. 1–14. doi:10.1038/s41598-019-49650-8
Whittaker, J.C. 1994. Flintknapping making and understanding stone tools. Austin: University of Texas Press.
Words, K.E.Y., Audouze, F. 2002. Leroi-Gourhan, a philosopher of technique and evolution. Journal of Archaeological Research 10, pp. 277–306. doi:10.1023/A:1020599009172
Young, R.W. 2003. Evolution of the human hand: The role of throwing and clubbing. Journal of Anatomy, pp. 165–174. doi:10.1046/j.1469-7580.2003.00144.x

Зовнішні рецензії: [кнопка Download – лінк на завантажені анонімні рецензії PDF]

VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Діалог двох археологів 1963-2020: наукова дипломатія (Ян Гурба – Валентина Корпусова), 66-77

Корпусова В.М.
Інститут археології НАН України

DOI: 10.37098/VA-2019-11-66-77
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-66-77
UDK:[902:394.92](477+439)

РЕЗЮМЕ

Розглядається науковий діалог 1963-2020 рр. у листуванні археологів Яна Гурби (Польща) і Валентини Корпусової (Україна), який виник завдяки міжнародній освітній програмі з обміну між Київським державним університетом ім. Т.Г. Шевченка та Університетом Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Темою діалогу є студії українських вчених Л.М. Славина, І.Г. Шовкопляса, В.П. Петрова у джерельній базі польській археології.

Ключові слова: археологія, освітні програми з обміну, Україна, Польща, листування, кафедра археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мова: українська

PDF PDF

Цитування:
Корпусова, В.М. 2019. Діалог двох археологів 1963-2020: наукова дипломатія (Ян Гурба – Валентина Корпусова). VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 66-77.

Джерела:
Бер, В. 1945. Історичні коріння української нації. Час. (Фюрт), №8, с. 8-9.
Бер, В. 1946. Археологічна конференція в Авгсбурзі. Час. (Фюрт), ч. 5 (19), с. 4.
Гурба, Я.С. 2007. Професор Л.М. Славін у польській археології. Археологія, №1, с. 51-52.
Корпусова, В.М. 2008 (Упорядник, автор вступу, та приміток). Віктор Петров (Домонтович) у документах та спогадах сучасників. Українська біографістика, Вип. 4. с. 306-339.
Корпусова, В.М. 1996. Л.М. Славин – директор Института археологии Украины. Мир Ольвии. Київ, с. 24-31.
Корпусова, В.М. 2001. В.П. Петров як історіософ. Музейні читання. Матеріали наукової конференції, грудень 2000 р., м. Київ. с. 6-12.
Корпусова, В.М. 2002a, Об одной особенности христианского погребального обряда средне векового населения Восточного Крыма. Сугдея, Сурож, Солдайя в истории и культуре Руси-Украины. Материалы научной конференции (16-22 сентября 2002 г.). Киев-Судак: Национальный заповедник «София Киевская», с. 132-137.
Корпусова, В.М. 2002б. В. Петров (Домонтович): етногенетика як свобода самовиявлення. Слово і Час, № 10 (502), c. 17-25.
Корпусова, В.М. 2007. Лазар Мойсейович Славін – директор Інституту археології Академії наук України. Археологія, №1, с. 31-39.
Корпусова, В.М. 2008. Із останнього життєпису Віктора Платоновича Петрова (Домонтовича): «Він був людиною покликання, а не визнання». Українська біографістика, Вип. 4, с. 340-365.
Корпусова, В.М. 2016. Іван Гаврилович Шовкопляс – людина покликання. Українська біографістика, Вип. 13, с. 81-92.
Петров, В. 2013. Розвідки. В 3 т. Упоряд., автор передмови та приміток В. Брюховецький. Київ: Темпора, 1703 с.
Gurba, J. 2004. «Archeologiczne Listy» na 70-lecie Instytutu Archeologii NAN Ukrainy 1934-2004. Instytut Archeologii UMCS w Lublinie, red. Jerzy Libera і Anna Zakościelna, R. 21, Nr 1(60).
Gurba, J. 2005. Straty osobowe archeologii polskiej w czasie II wojny światowej (próba uzupełnień). Annales Universitatis Mariae Curie – Sklodowskiej, Lublin-Polonia, Vol. LX, s. 257-264.
Gurba, J. 2008. Profesor Јazar M. Slawin w Polskiej archeologii. Archeologia Polski, t. LIII:, z. 1, s. 145-147.
Hensel, W. 1974. L’ethnogenesologie. Slavia Antiqua, t. ХХІ, s. 1-4.
Korpusowa, W. 1998. Pamieci Marii Wiazmitiny – ukrainskiego badacza Sarmatow I Scytow. Archeologia Polski Środkowowschodniej. ІІІ – Lublin – Chelm – Zamość, s. 310-312.
Lepecki, M.B. 1936. W blaskach wojny (wydanie II). Lwow – Warszawa.

Зовнішні рецензії: ЗАВАНТАЖИТИ ЗАВАНТАЖИТИ

1

VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Археологічні музеї закладів вищої освіти України: культурно-просвітницький аспект діяльності, 53-58

Москаленко А.В.
Київський національний університет культури і мистецтв

DOI: 10.37098/VA-2019-11-53-58
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-53-58
UDK: [902:069:378](477)

РЕЗЮМЕ

У статті аналізується культурно-просвітницька робота археологічних музеїв закладів вищої освіти України. З’ясовується роль університетських археологічних музеїв в популяризації археологічних знань та їх місце в системі міських закладів культури археологічного профілю.

Археологічні музеї у вищих навчальних закладах не є новим явищем на українських теренах і своїм корінням сягає початку ХІХ ст. Однак до сучасного етапу їх кількість суттєво зросла. Явище, яке з кількісного переходить у якісне, впливаючи, окрім освіти і науки в університетському просторі, ще й на культурні процеси міського середовища, потребує наукового осмислення та пояснення. У статті стисло подано основні етапи формування археологічних музеїв при вищих навчальних закладах на території сучасної України. З’ясовано, коли і за яких історичних умов відбулося заснування більшості з них, на що, на думку автора, були як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Проводиться порівняльний аналіз територіальної та культурно-хронологічної приналежності археологічних колекцій, які лежать в основі означених музеїв. Автор характеризує основні напрямки діяльності університетських археологічних музеїв. Особлива увага приділяється систематизації існуючих на сьогодні напрямів і форм культурно-просвітницької діяльності цих закладів. Проводиться порівняльний аналіз культурно-просвітницької діяльності означених музеїв з аналогічною роботою музеїв інших профілів. У висновках автор окреслює специфіку і тенденції формування та функціонування археологічних музеїв вищих навчальних закладів України. Особлива увага надається узагальненню специфіки культурно-просвітницької діяльності та її співвідношенню з іншими напрямками музейної роботи. Автор також робить висновок про роль університетських археологічних музеїв у формуванні сучасного міського культурного простору в цілому, та їх місце в системі міських закладів культури археологічного профілю зокрема.

Ключові слова: археологічний музей, заклад вищої освіти, культурно-просвітницька робота, екскурсія, виставка, археологічний гурток.
Мова: українська

PDF PDF

Цитування:
Москаленко, А.В. 2019. Археологічні музеї закладів вищої освіти України: культурно-просвітницький аспект діяльності. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 53-58.
Джерела:
Археологічний музей [online]. Режим доступу: http://museums.lnu.edu.ua/archeology/ [Дата звернення 01.11. 2019].
Історія музею. В: Музей археології СНУ імені Лесі Українки [online]. Режим доступу: https://eenu.edu.ua/uk/structure/muzey-arheologiyi-snu-imeni-lesi-ukrayinki [Дата звернення 01.11.2019].
Музей археології університету. Історія [online]. Режим доступу: https://www.univer.kharkov.ua/ua/departments/history/museum/archaeology_and_ethnography_of_the_slobidska_ukraine [Дата звернення 01.11. 2019].
Кобаль, В. 2017. Археологічний музей УжНУ ім. професора Едуарда Балагурі – джерело освіти та науки краю [online]. Режим доступу: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/news/arheologichnij-muzej-uzhnu-im-profesora-eduarda-balaguri.htm [Дата звернення 31.10.2019].
Гурток археології [online]. Режим доступу: http://historiography.karazin.ua/gurtok-arheologii.html [Дата звернення 01.11.2019].
Новини. 21 вересня 2019 року. Каразінський університет вкотре взяв участь в акції “Ніч науки” [online]. Режим доступу: https://www.univer.kharkov.ua/ua/general/univer_today/news?news_id=9145/ [Дата звернення 01.11.2019].
Локація “Цікава археологія” на Місті Професій у Львові [online]. Режим доступу: https://clio.lnu.edu.ua/news/lokatsiia-tsikava-arkheolohiia-na-misti-profesiy-u-l-vovi [Дата звернення 31.10.2019].
Погоральський, я. 2007. Археологічний музей Львівського університету – 40 років з часу відновлення діяльності. Археологічні дослідження Львівського університету, 10. Львів.
Самойленко, І. 2014. Університетські археологічні зібрання. Культурологічний вісник Нижньої Наддніпрянщини, с. 30-34.
Самойленко, І. 2015. Польові археологічні колекції як основа музейного зібрання (на прикладі музею Херсонського державного університету). Scriptorium nostrum, 1-2, с. 99-106.
Самойленко, Л. 2016. Освіта в музеї та музейна освіта в історії Київського університету. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Історія, 4 (131), с. 53-61.
Самойленко, Л.Г. 2019. Про університетське музейництво України загалом і про Археологічний музей КНУ зокрема. В: Терпиловський, Р.В., Шидловський, П.С. (ред.). Археологія та музейна справа в системі освіти і науки. Міжнародна наукова конференція з нагоди 75-річчя заснування кафедри археології та музеєзнавства, 24-25 жовтня 2019 р. Київ: Бібліотека Vita Antiqua, с. 60-61.
Самойленко, Л., Шидловський П., 2016. Межиріцька стоянка: яке майбутнє в нашого минулого? Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Історія, 4 (131), с. 62-69, http://doi.org/10.5281/zenodo.1206223 .
Шидловський, І.В. 2012. Історія музейної справи та зоологічних музеїв університетів України. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка.
Зовнішні рецензії: [кнопка Download – лінк на завантажені анонімні рецензії PDF]

1

VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Запровадження спеціальності «Музеєзнавство, пам’яткознавство» в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, 39-52

Іванисько С.В., Шидловський П.С., Синиця Є.В.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI: 10.37098/VA-2019-11-39-52
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-39-52
УДК:[069:351.853:378](477.411)

РЕЗЮМЕ

Стаття присвячена розгляду процесу запровадження спеціальності 027 «Музеєзнавство, пам’яткознавство» в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Розглядаються передумови запровадження спеціальності, особливості проектування та розробки освітніх програм для бакалаврів і магістрів, цілі, освітні компоненти, матеріально-технічна база, порядок підсумкової атестації випускників та зміни освітніх програм. Окремо розглянуто процес проходження акредитації освітньої програми для магістрів.

При розробці освітніх програм проектні групи виходили з того, що в процесі навчання студент повинен оволодіти знаннями про специфіку діяльності музейних установ, ознайомитись з наявними прикладами, вивчити досвід провідних музеїв України і світу, отримати практичні навики з різних форм роботи музеїв. Викладачі освітніх програм мають практичний досвід роботи в музейних та пам’яткоохоронних установах, підтримують сталі контакти з професіоналами-практиками, беруть безпосередню участь у роботі постійних та тимчасових консультативних і експертних органів у сфері охорони пам’яток та музейництва. Зазначені обставини перетворюють викладачів на безпосередніх трансляторів в освітню сферу новітніх тенденцій у пам’яткоохоронній та музейній справах.

Ключові слова: музеєзнавство, пам’яткознавство, освіта, заклад вищої освіти, освітньо-наукова програма.

Мова: українська

PDF PDF

Цитування:
Іванисько, С.І., Шидловський, П.С., Синиця, Є.В. 2019. Запровадження спеціальності «Музеєзнавство, пам’яткознавство» в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 39-52.

Джерела:
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2016. Історія, 4 (131). К.: Київський університет. http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/istoriya_131_2016.pdf .
Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. 2000. Вип. 81, «Культура і мистецтво». Розділ 2 «Музеї та заклади музейного типу». https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0168280-00 .
Закон України «Про вищу освіту». 2014. Відомості Верховної Ради, 2014, №37-38. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 .
Круглий стіл на тему «Культурна спадщина України: дослідження, музеєфікація, охорона та збереження». 2016. К.: Кафедра археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. http://www.archaeology.univ.kiev.ua/home/index.php?option=com_content&view=article&id=302:kruhlyi-stil-na-temu-kulturna-spadshchyna-ukrayiny-doslidzhennia-muzeiefikatsiia-okhorona-ta-zberezhennia&catid=19&Itemid=117
Міжнародна наукова конференція «Археологія та музейна справа в системі освіти та науки». 2019. К.: Кафедра археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. http://www.archaeology.univ.kiev.ua/home/index.php?option=com_content&view=article&id=373:konferentsiia-2019&catid=17&Itemid=101 .
МКМС підписало меморандум про співпрацю з історичним факультетом КНУ ім. Тараса Шевченка, 13 березня 2020. https://mkip.gov.ua/news/3629.html .
Національний класифікатор України. 2005. Класифікатор професій ДК 003:2005. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb375609-05 .
Національний класифікатор України. 2010. Класифікатор професій ДК 003:2010. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10 .
Освітньо-наукова програма «Музеєзнавство, пам’яткознавство». Рівень вищої освіти: другий. 2018. К.: КНУ імені Тараса Шевченка. http://www.archaeology.univ.kiev.ua/home/images/pdf_doc/Op_027_mag_den_2020.pdf .
Освітньо-професійна програма «Музеєзнавство, пам’яткознавство». Рівень вищої освіти: перший. 2018. К.: КНУ імені Тараса Шевченка. http://www.archaeology.univ.kiev.ua/home/images/pdf_doc/opys027_bakalavry_2018.pdf .
Охорона пам’яток. 2019. YouTube канал Paleoethnological Research: Центр палеоетнологічних досліджень. https://www.youtube.com/playlist?list=PL7Q74aWPLwfjpawhgFcbFqRbedVYoeQ3y .
Положення про організацію освітнього процесу у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. 2018. К.: КНУ імені Тараса Шевченка. http://nmc.univ.kiev.ua/docs/Poloz_org_osv_proc-2018.pdf .
Положення про порядок реалізації студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка права на вільний вибір навчальних дисциплін. 2018. К.: КНУ імені Тараса Шевченка. http://nmc.univ.kiev.ua/docs/Poriadok%20vyboru%20dyscyplin%20(03_12_2018).PDF .
Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти». 2015. К.: Кабінет Міністрів України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/266-2015-%D0%BF .
Самойленко, Л.Г. 2006. Музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка: історія, досвід роботи, перспективи розвитку. Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею, 3, Липень 2006. Одеса, с. 61-66. http://www.history.odessa.ua/publication3/stat11.htm .
Самойленко, Л.Г. 2012. Создание кафедры археологии и музееведения в Киевском университете. Археологія і давня історія України, 9. Історія археології: дослідники та наукові центри. К.: ІА НАНУ, с. 228-234. http://www.vgosau.kiev.ua/load_period-sb/adiu_09.pdf .
Самойленко, Л.Г. 2016. Освіта в музеї і музейна освіта в історії Київського університету. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 4 (131), с. 53-62. http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/istoriya_131_2016.pdf#page=53 .
Стандарт вищої освіти. 2019. Перший бакалаврський рівень. К.: МОН України. https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2019/04/25/027-muzeeznavstvo-pamyatkoznaavstvo-bakalavr.pdf .
Стандарт вищої освіти. 2020. Другий (магістерський) рівень. К.: МОН України. https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2020/03/027-museumznavstvo-M.pdf .
Статут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2017. К.: КНУ імені Тараса Шевченка. http://www.univ.kiev.ua/pdfs/statut/statut-22-02-17.pdf .
Стратегічний план розвитку Університету на період 2018-2025 року. 2018. К.: КНУ імені Тараса Шевченка. http://www.univ.kiev.ua/pdfs/official/Development-strategic-plan.pdf .
Терпиловський, Р.В., Шидловський, П.С., Рижов, С.М., Самойленко, Л.Г., Синиця, Є.В., Чимирис, М.В. (ред.). 2019. Міжнародна наукова конференція «Археологія та музеєзнавство в системі освіти і науки» з нагоди 75-річчя заснування кафедри археології та музеєзнавства: Тези доповідей. К.: Центр палеоетнологічних досліджень, 85 c. https://doi.org/10.37098/LVA-2019-902:069 .
Тимчасовий порядок розгляду пропозицій щодо внесення змін до описів ступеневих освітніх програм. 2019. К.: КНУ імені Тараса Шевченка. http://nmc.univ.kiev.ua/docs/Tymchasovyi%20poryadok%20vnesennya%20zmin%20do%20OOP.pdf
Умови прийому на 2020 навчальний рік. 2019. К.: МОН. https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/vstup-2020/2019/10/priyomunakaz1110191285.pdf .
Шидловський, П.С. 2016. Пам’ятки первісності: суспільна користь чи гальмо інвестиційного процесу? Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 4 (131), с. 85-89. http://doi.org/10.5281/zenodo.1206230 .

Зовнішні рецензії: [кнопка Download – лінк на завантажені анонімні рецензії PDF]

1

VITA ANTIQUA 11 (2019)                                                       ISSN: 2522-9419 (Online), ISSN: 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
ВСТУП. Точка біфуркації9-20

Шидловський П.С.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI: 10.37098/VA-2019-11-9-20
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-9-20

РЕЗЮМЕ

Час укладання цього збірника припав на декілька знакових подій, що стосуються як глобальних проблем, так і конкретно нашої – археологічної, пам’яткознавчої та музеєзнавчої – спільноти. Понад половини людства опинилось у добровільній або вимушеній ізоляції через поширення коронавірусу. Однак згадана ізоляція аж ніяк не спричинила бездіяльність у сферах освіти та науки в Україні, вона радше спонукала зайвий раз замислитися над проблемами подальшого, і вже вічного реформування вітчизняної системи науки та освіти. Конкретні виклики загальносвітового та національного рівня змушують задуматись над долею і місцем галузей, що займаються дослідженням та збереженням спадщини людства. В умовах невизначеності подальшої долі великих спільнот населення, світових та європейських інституцій, в умовах загальної економічної кризи та рецесії, особливо важливу роль мають відігравати гуманістичні засади сучасної цивілізації та конкретні програми пов’язані з вихованням у людей турботливого ставлення до навколишнього середовища та здобутків попередніх поколінь.

Намагання цілковито підпорядкувати освітній процес «вимогам ринку праці» викликає чимало запитань. Такий підхід відображається у нехтуванні базовими знаннями та «реальною наукою», звуженні поняття універсальної освіти до відпрацювання набору корисних навичок, що є вигідним для роботодавців в процесі експлуатації майбутнього працівника. Такий стан вітчизняної науки призводить до зниження суспільного значення наукового світогляду і недовірливе ставлення суспільства та його «еліти» до сучасної наукової парадигми.

Сучасний світ знаходиться в точці біфуркації – критичного зламу застарілих систем управління, які вже не можуть задовільнити потреби сучасної людини. Неповороткі бюрократичні структури виявляються недієвими з огляду на те, що основну частину своєї діяльності вони спрямовують на підтримання власного існування та репродукування і, в такому разі, швидко програють ініціативам громадянського суспільства. Однією з таких наукових ініціатив є видання VITA ANTIQUA, що є незалежним друкованим органом, фінансування якого здійснюється без залучення бюджетних коштів. На сторінках журналу постійно піднімаються питання збереження археологічної та музейної спадщини, розкриваються актуальні питання охорони пам’яток.

Ключові слова: культурна спадщина, вища освіта, наука, бюрократія, громадські організації

Мова: українська/англійська

PDF PDF

Цитування:
Шидловський, П.С. 2019. Вступ. Точка біфуркації. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 9-20.