Перейти до контенту

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Средневековые амфорные клейма из раскопок крепости Алустон, 123-129

Тесленко И.Б.

Резюме:
Серед великої кількості уламків і цілих форм торгової тари, що походять з розкопок середньовічних міст і поселень, зразки з відбитками штампів зустрічаються досить рідко. Початок регулярного таврування середньовічних амфор відносять до X ст. та пов'язують із зростанням ремісничого виробництва, удосконаленням системи його організації у центрах Візантійської імперії.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Тесленко, И.Б. 2001. Средневековые амфорные клейма из раскопок крепости Алустон. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 123-129. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
О происхождении двух групп средневековых клейменных амфор, 130-146

Волков И.В.

Резюме:
Амфори – це рідкісний вид виробів, призначення якого та загальні закономірності поширення вже давно встановлені археологами, переважно античниками. 1. Амфора призначалася для перевезення вина (у значно меншій мірі - олії) морським транспортом. 2. Масове виробництво амфор тому з'являється у районах товарного виноробства (чи виробництва олії). 3. Виробництво цієї тари майже завжди було під контролем держави. 4. Вторинне використання амфор (для зберігання та черпання води та інших рідин) у галузях споживання імпортного вина було нетривалим. Відхилення від цих правил були настільки нечисленними, і з ними пов'язано настільки малу кількість знахідок, що за загального аналізу всім цим можна знехтувати.

Предмет цієї статті - це вироби одного виду, амфори, що частково пом'якшує похибки технологічного аналізу, т.к. відмінності способів формування та підготовки глини в межах однієї групи та одного виду не могли бути дуже значними.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Волков, И.В. 2001. О происхождении двух групп средневековых клейменных амфор. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 130-146. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Византийские амфорные клейма ХІ в. с монограммой имени Константин, 147-152

Булгаков В.В.

Резюме:
Серед візантійських амфорних клейм X-XI ст., корпус знахідок яких до теперішнього часу становлять понад сто двадцять екземплярів, тавра з монограмою імені Костянтин відрізняються найбільшою різноманітністю. Відбитки цього виду добре відомі за археологічними матеріалами Східної, Південно-Східної та Південної Європи. Примітна їх надзвичайно широка для цієї категорії матеріалу поширеність - за середнього показника повторюваності 1,6 для кількості знахідок X-XI ст., число фрагментів, зазначених монограмою дорівнює 20-ти, тобто, більш ніж у десять разів перевищує цей показник. Дуже нестандартним моментом у вивченні цієї групи є наявність не тільки великої кількості відбитків, але також і бронзового штампу для таврування амфор.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Булгаков, В.В. 2001. Византийские амфорные клейма ХІ в. с монограммой имени Константин. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 147-152. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Метки-дипинто византийских амфор ХІ в., 153-164

Булгаков В.В.

Резюме:
Мітки-дипінто візантійських амфор - матеріал відомий археологам переважно з судин з дугоподібними ручками, поширеними в Північному Причорномор'ї в XII-XIV ст. Такі мітки зазвичай мають вигляд широких радіальних смуг, нанесених мінеральними барвниками на плічка судин по три на кожну зі сторін. Помітну їх кількість дав комплекс аварії корабля в Новосвітській бухті, добре відомі вони і на інших причорноморських об'єктах.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Булгаков, В.В. 2001. Метки-дипинто византийских амфор ХІ в. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 153-164. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Амфорна тара Києво-Подолу XII - початку XIII ст. (прикладом одного розкопу), 165-197

Зоценко В.М.

Резюме
Цінність цих досліджень полягає у з'ясуванні динаміки життя продовж XII століття від виникнення даного києвоподільського осередку до його зникнення на мапі історичної топографії домонгольського Києва. Розглянутий тут матеріал проливає світло й на широкі контакти населення Києва XII ст. на обширах поміж Чорним та Балтійським морями, у яких Середня Наддніпрянщина виступала незаперечним транзитним центром візантійського імпорту на Північний Захід Європи, включно до Скандинавської напіввіспи. Найбільш вірогідним спільником Києва у цьому транзиті, з погляду на статистику знахідок амфорної тари, виступали міста давньоруського Понімання, через яке пролягали основні для Середньої Наддніпрянщини шляхи у Надбалтійський регіон й, взагалі, на європейський Захід.

Мова: українська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Зоценко, В.М. 2001. Амфорна тара Києво-Подолу XII - початку XIII ст. (прикладом одного розкопу). B: Паршина, О.О. (ред.). Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 165-197. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Комплекс амфор XIII – XIV вв. из Сугдеи, 198-201

Баранов И.А., Майко В.В.

Резюме:
Розглянутий у статті комплекс амфор походить з ремісничої споруди, дослідженої у 1995/96 р.р. та розташованої на ділянці т.зв. кварталу I Судакської фортеці між Приворотною вежею Якобо Торселло та Безіменною вежею № 5. Питання типології константинопольських амфор з дугоподібними ручками, локалізація центру їх виробництва та проблема часу їх появи, так само як і припинення функціонування в Тавриці, залишаються одними з актуальних. Криму. У цій роботі, що носить попередній, публікаційний характер, ми не будемо зупинятись на цьому докладно. Зазначимо лише, що у горизонтах Сугдеї, датованих серединою - другий половиною XIII ст. константинопольські амфори з дугоподібними ручками у відсотковому співвідношенні поступаються веретеноподібним гребінчастим з високопіднятими ручками. В – комплексах XIV ст. спостерігається зворотна картина.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Баранов, И.А., Майко, В.В. 2001. Комплекс амфор XIII – XIV вв. из Сугдеи. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 198-201. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Трапезундские керамические клейма из Азова, 202-215

Волков И.В.

Резюме:
Дослідження присвячене найпоширенішій у Причорномор'ї у XIII-XIV ст. групі амфор. Ці судини багаторазово описані у літературі під назвою амфор із дугоподібними ручками. Матеріалом для дослідження послужили керамічні колекції із розкопок золотоординського міста Азака. Матеріали з Азова загалом датуються досить вузько - 30-ті рр. - кінець XIV ст. (найпоширеніший хронологічний інтервал для степових міст улусу Джучи). Переглянуто кілька десятків тисяч фрагментів амфор. Якщо форма цих судин загальновідома і не потребує опису, то на їх технологічні ознаки слід звернути пильну увагу.

Можна припускати, що незначні відмінності у складі формувальної маси «трапезундських» амфор пов'язані з роботою споріднених майстерень, розташованих при різних містах імперії, і в майбутньому їх можна буде ідентифікувати. У цьому випадку найпоширеніший («класичний») тип формувальної маси слід було б відносити до Трапезунду (вірніше, його найближчим околицям), а ідентифікація інших експортерів поки що неможлива.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Волков, И.В. 2001. Трапезундские керамические клейма из Азова. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 202-215. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
К вопросу о черноморском судоходстве в XV – XVI вв., 216-221

Тур В.Г.

Резюме:
Вивчення історії генуезьких колоній у Чорному морі нерозривно пов'язане з дослідженнями у галузі кораблебудування та судноплавства. Зокрема, Сугдея, найбільше місто та порт середньовіччя, завдячує своїм існуванням та розквітом, насамперед, морській торгівлі. Тим не менш, ми досі маємо дуже мізерне уявлення про морські судна, що заходили в бухту стародавнього міста, і кожна, навіть скромна інформація в цій галузі, безперечно, зацікавить істориків.
Завершуючи аналіз зображень середньовічних кораблів, виявлених у Судацькій фортеці, слід ще раз згадати про умовність цієї класифікації. Проте, якщо припустити, що автори графіті зображували те, що бачили щодня, можна констатувати, що у Чорному морі в період XV – XVI ст. широко використовувалися великі судна класу каракка, нао (кокка) і каравела, і навіть судна, призначені для каботажного плавання класу дао (чи каїк) і барк (чи волік). За часом функціонування ці типи судів збігаються з датами будівництва та використання архітектурних споруд, на стінах яких виявлено їх зображення. Переважна більшість малюнків великих суден вкотре підтверджує, що, незважаючи на активну експансію Османської імперії в Чорноморському басейні і витіснення генуезців з Північно-причорноморських колоній, портові міста Таврики, зокрема Судак, ще тривалий час продовжували зберігати статус великих торгових центрів. Більшість представлених типів кораблів мають європейське походження.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Тур, В.Г. 2001. К вопросу о черноморском судоходстве в XV – XVI вв. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 216-221. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Навигационно-археологическое обозрение побережья Юго-Западного Крыма от мыса Херсонес до мыса Сарыч, 222-234

Иванов А.В.

Резюме:
З епохи Великої грецької колонізації узбережжя Кримського півострова стало районом пожвавленої регулярної навігації. Значення прибережних морських комунікацій вздовж Південного берега Криму зберігалося й у наступні історичні періоди, до нового часу. Багато особливостей і прийоми каботажного плавання у цих водах зберігалися протягом багато часу, доки існував малий вітрильний, та був і парусно-моторный каботажний флот. У даній публікації ми постараємося розглянути деякі особливості прибережного мореплавання біля берегів південно-західного Криму та виділити групу археологічних об'єктів, розташованих у прибережній смузі і безпосередньо чи опосередковано пов'язаних з навігацією та морськими промислами. До цієї групи належать різночасні пам'ятники, серед них, власне навігаційні споруди, представлені залишками маяків, культові та фортифікаційні комплекси, що акцентують увагу на примітних деталях берегового ландшафту та полегшують орієнтування. Окрему групу пам'яток становлять приморські поселення, у господарському комплексі яких морські промисли займали одне з найважливіших місць.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Иванов А.В. 2001. Навигационно-археологическое обозрение побережья Юго-Западного Крыма от мыса Херсонес до мыса Сарыч. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 222-234. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA                                                                          ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Анастасія Дяченко¹
Група моніторингу археологічних ландшафтів — презентація діяльності та перші результати роботи
¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0003-2449-0286

DOI: 10.37098/VA-2023-14-252-267
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-252-267

АБСТРАКТ

В умовах ведення активних воєнних дій на території України науковці та активісти звернули увагу на те, що великих збитків та руйнації зазнає археологічна спадщина України. Археологічні об’єкти після руйнації не підлягають відновленню, інформація, яка в них міститься, зникає назавжди. Привернення уваги суспільства до питань охорони та збереження археологічної спадщини стало одним з фокусів діяльності Групи моніторингу археологічних ландшафтів. Учасники Групи активно поширюють інформацію щодо стану культурних памʼяток в Україні під час війни та беруть участь в українських та міжнародних заходах, спрямованих на висвітлення питань збереження археологічної спадщини в Україні. Зокрема, було проведено науково-практичний семінар, на якому виступали представники різних освітніх і наукових інституцій. Символічним стало те, що семінар було перервано російськими обстрілами. Велика увага приділялась моніторингу археологічних об’єктів та їх музеєфікації. На жаль, ще в довоєнний період археологічна спадщина перебувала у кризовому стані, що проявляється у відсутності документації на окремі пам’ятки та алгоритму дій у надзвичайних ситуаціях. У ході роботи Група акцентує увагу на актуальних проблемах сучасного стану археологічних досліджень в Україні та співпрацює з науковцями у цій сфері на національному та міжнародному рівнях.Ключові слова: археологічна спадщина, воєнні дії, моніторинг, музеєфікація, науково-практичний семінар

Мова: Українська

PDF PDF

Цитування:

Дяченко, А. 2023. Група моніторингу археологічних ландшафтів — презентація діяльності та перші результати роботи. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

Буйських, А.В., Івакін, В.Г., Шидловський, П.С., Зоценко, І.В. 2023. Пам’ятки археології під час війни: польовий досвід та юридичний аспект (на прикладі робітМАЕ у м. Києві та Київській області у 2022 р.). VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна: виклики ірішення, с. 36-59. https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-36-59 .

Іванова, О., Шидловський, П. 2023. Захистити минуле — щоб зберегти майбутнє (замість передмови). VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна: виклики ірішення, с. 10-22. https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-10-22 .

Казанцева, Л.В., Писаревська, Н.В., Самойленко, Л.Г. 2023. Університетські музеї і війна в Україні. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна: виклики і рішення, с. 72-92.https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-72-92 .

Науменко, О.О., Радієвська, Т.М. 2023. Повернутися знебуття: загадкова історія колекції кам’яних артефактівстоянки Іскорость із розкопок В. Хвойки. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення, с. 122-139. https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-122-139 .

Шидловський, П.С., Корнієнко, М.В., Івакін, В.Г. (ред.). 2022. Науково-практичний семінар «Охорона та збереженняархеологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р., Київ, Україна): Тези доповідей. К.: Центр консерваціїпредметів археології, https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472 .

Ivakin, V.H., Shydlovskyi, P.S. 2022. Ukrainian archaeological heritage under threat of Russian aggression: problems and prospects. In: RESQUE Annual General Meeting Conference (17 September 2022), The British Archaeological Trust: 12-15, https://doi.org/10.5281/zenodo.8311770 .

Ivanova, O.A. 2023. Balkan and Ukrainian experience of protection and preservation cultural heritage during military operations. VITA ANTIQUA, 14. Culture Heritage and the War: challenges and solutions, 110-121. https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-110-121 .

Kuijt, I., Donaruma, W. (2023). Maybe Cannons Will Rumble: Behind the Camera (8:16 min). Behind the camera, filming of Maybe Cannons Will Rumble focusing on the destruction and preservation of Ukrainian culture, heritage and history, https://vimeo.com/817748843 .

Shydlovskyi, P., Telizhenko, S., Ivakin, V. 2022. Archaeological Heritage as a Target during War. The European Archaeologist, 74, Autumn 2022: 36-41,https://doi.org/10.5281/zenodo.7492858 .

Shydlovskyi, P., Telizhenko, S., Ivakin, V. 2023. Archaeological Monitoring in War-Torn Ukraine, The Historic Environment: Policy & Practice, https://doi.org/10.1080/17567505.2023.2209835 .