ЛЮДИНА ТА ЛАНДШАФТ: первісна археологія Східної Європи. – VITA ANTIQUA, №9. Збірка наукових статей. – К.: 2017.
Збірка наукових праць присвячена сучасним дослідженням питань взаємодії оточуючо- го середовища та первісних суспільств на території Європи і сучасним дослідженням в галузі ландшафтної археології. Представлені матеріали, що демонструють міждисциплінарний підхід у дослідженні пам’яток первісності. Запропонована збірка буде корисною для всіх, хто цікавиться первісною історією, ар- хеологією та географією Європи – археологам, географам, біологам, історикам-краєзнавцям, студентам вищих навчальних закладів.
ПЕРЕДМОВА ВІД ВИДАВЦЯ ЗМІСТ АВТОР
01.Альберт Хафнер, Мірко Брюнер, Джуліан Лаабс. Археологія альпійського простору. Дослідження передгір’їв, долинних систем та високогірних ландшафтів Альп.
02.Олена Сминтина. Географічний підхід в первісній археології на рубежі ХХ – ХХІ століть: від дисциплінарного плюралізму до трансциплінарності.
03.Жанна Матвіїшина, Сергій Кармазиненко, Сергій Рижов. Палеогеографічні обстановки плейстоцену та умови проживання давньої людини в районі хребта Великий Шолес на Закарпатті.
04.Ксенія Бондар, Сергій Рижов, Ждана Тимофеєва. Магнітні дослідження на палеолітичних стоянках хребта Великий Шолес на Закарпатті.
05.Діана Дудник. Етапи дослідження Межиріцької стоянки.
06.Летиція Демей, Марилен Пату-Матіс, Стефан Пеан, Генадій Хлопачев, Михайло Саблін. Від мамонта до лисиці: археозоологічні визначення стоянки Єлисеєвичі І в контексті пам’яток долини Десни.
07.Олександра Кротова. Культурні адаптації верхньопалеолітичних мисливців Азово-Чорноморських степів.
08.Ігор Піструіл. Адаптація первісних мисливців до життя в перигляціальних степах (на прикладі верхньопалеолітичних пам’яток долини р.Бакшали).
09.Павло Шидловський, Олексій Лизун. Ландшафтні зміни в Середньому Подніпров’ї на межі плейстоцену- голоцену: археологічні свідчення.
10.Ірина Сніжко. Реконструкція палеокліматичних умов життя давнього населення на стоянці біля с. Кам’янка Харківської обл..
11.Гурам Чхатарашвілі. Фінальнопалеолітичні комплекси Південного Кавказу (печера Дзудзуана).
12.Валерій Манько. Розвиток неолітичних культур на території України: подолання запрограмованості на певний тип ландшафту.
13.Ольга Демченко. Природне середовище та культурна адаптація первісного населення Дніпровського Надпоріжжя в пізньому мезоліті – ранньому неоліті.
14.Сергій Теліженко, Євгенія Яніш. Між морем та горами. Стратегія господарської діяльності населення Гірського Криму в енеоліт.
15.Іван Радомський. Аналіз просторового розповсюдження кам’яних артефактів на поселенні трипільської культури Ожеве-острів.
16.Євген Пічкур. Індикатори «імпортів» в трипільській культурі (за матеріалами «скарбів» кременевих пластин).
17.Сергій Лисенко. Екологічна основа тшинецького культурного кола.
18.Жанна Матвіїшина, Сергій Лисенко, Олександр Пархоменко. Палеопедологічні дослідження Буківнянського могильника.
19.Жанна Матвіїшина, Анатолій Кушнір. Природні умови проживання людини на основі вивчення похованих ґрунтів кургану епохи бронзи.
20.Наталія Михайлова. Свідоцтва культу оленя первісних мисливців півночі Євразії у контексті ландшафту.
21.Олександр Бейдик, Ірина Лазарук. Національна та світова археологія в таблицях Шульте.