VITA ANTIQUA

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 16, 2025, Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації

Ярослав Володарець-Урбанович¹
Прикраси раннього середньовіччя із зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею: вкрадена спадщина
¹Інституту археології Національної академії наук України, Київський національний університет імені Тараса Шевченко
¹ORCID: 0000-0003-1560-3608

DOI:

АБСТРАКТ

У фондах та експозиції Херсонського обласного краєзнавчого музею зберігалася серія прикрас епохи раннього середньовіччя. Всі ці знахідки у різні роки поступили до зібрання музею. Із цими матеріалами вдалося ознайомитися в 2018 та 2019 рр. Частина була опублікована майже одразу, інші згодом — впродовж 2024 р. Робота над опрацюванням частини колекції була зупинена світовою пандемією Covid-2019. А 24 лютого 2022 р. розпочалося повномасштабне вторгнення військ рф, в тому числі на півдні України, із окупацією м. Херсон. В листопаді 2022 р. під час пограбування російськими окупантами Херсонського обласного краєзнавчого музею низка знахідок (в тому числі прикраси раннього середньовіччя) була вивезена в невідомому напрямку. Їх подальша доля невідома.

Усі знахідки можна поділити на чотири групи за етнокультурною належністю та загальним датуванням.

Перша група представлена антропоморфною підвіскою чорноморсько-кавказького кола IV—VII ст. із Олешківських пісків. Вона поступила до колекції В. І. Гошкевича (засновника та фундатора музею) ще в 1900 чи 1905 р.

Друга група представлена знахідками деталей ремінних прикрас «геральдичного» стилю (друга половина VI—VII ст.). Це знахідки із трьох пунктів — Новоолексіївка, Новочорномор’я та Каланчак. Загалом 12 знахідок. Вони поступили до музею завдяки роботам І. Д. Ратнера (співробітника-археолога музею).

Третя група — представлена ранньовізантійською суцільнолитою пряжкою кола «Сиракузи» VII ст. із с. Геройське. Ця знахідка також потрапила до збірки установи завдяки І. Д. Ратнеру.

І останню групу являють собою прикраси слов’янського кола. Так, у 2017 р. до музею було передано 21 знахідку із Правих Солонців — речі, характерні для дніпровських скарбів кола Мартинівки.

Метою даної роботи є зібрання максимально повної інформації про ті знахідки, які вдалося опрацювати і дані про які можуть бути втрачені. Слід сподіватися, що привернення уваги світової громадськості та робота відповідних служб зможуть повернути вкрадену впродовж повномасштабного вторгнення спадщину України, в тому числі із зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею.

Ключові слова: Херсонський обласний краєзнавчий музей, раннє середньовіччя, слов’яни, кочовики, прикраси.

Мова: Українська

ПДФ

Цитування:

Володарець-Урбанович Я.В. 2025. Прикраси раннього середньовіччя із зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею: вкрадена спадщина. VITA ANTIQUA, 15. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Айбабин, А. И. 1990. Хронология могильников Крыма позднеримского и раннесредневекового времени. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, I, с. 3-86, 175-241.

Веймарн, Е. В., Айбабин, А. И. 1993. Скалистинский могильник. Киев: Наукова думка.

Володарець-Урбанович, Я. В. 2014. Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи. Археологія і давня історія України, 2 (13), с. 35-49.

Володарець-Урбанович, Я. В. 2024. Візантійська пряжка типу «Сиракузи» із Геройського як маркер культурних контактів. Сходознавство, 94, с. 3-28. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2024.94.003.

Володарець-Урбанович, Я. В. 2025. Знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стиля раннього середньовіччя із колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею. Археологія, 3, с. 52-63. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2025.03.052.

Володарец-Урбанович, Я. В., Ганощенко, В. В. 2020. Антропоморфная подвеска из собрания Херсонского областного краеведческого музея. Приноси към Българската археология, Х, с. 5-22.

Гавритухин, И. О. 1996a. Детали ременной гарнитуры. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 22-36.

Гавритухин, И. О. 1996b. Датировка днепровских кладов первой группы методом синхронизации с древностями других территорий. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. (ред.). Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 58-95.

Гавритухин, И. О. 1999. В-образные пряжки, изготовленные вместе с щитовидной обоймой. В: Иванов, А. Г. (ред.). Пермский мир в раннем средневековье. Archaeologia Permica, I. Ижевск: Удмуртский ин-т истории, яз. и лит. УрО РАН, с. 160-209.

Гавритухин, И. О. 2001. Эволюция восточноевропейских псевдопряжек. В: Сташенков, Д. А. (ред.). Культуры Евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. 2. Самара, с. 31-86.

Гавритухин, И. О. 2004. Среднеднепровские ингумации второй половины V—VI в. В: Горюнова, В. М., Щеглова, О. А. (ред.). Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем Средневековье. Санкт-Петербург: Петербургское востоковедение, с. 208-220.

Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. 1996. Днепровское Левобережье на заре средневековья: динамика историко-культурных процессов и клады. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 140-148.

Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. 2019. Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області. Археологія та давня історія України, 32 (3), с. 126-150.

Даскалов, М. 2012. Колани и коланни украси от VI—VII век (от днешна България и съседните земи). София: Craft House Bulgaria, 2012.

Дзнеладзе, О. 2024. Ювелірні прикраси, вкрадені з Херсонського обласного краєзнавчого музею. Археологія і давня історія України, 2 (51), с. 263-273. https://doi.org/10.37445/adiu.2024.02.16.

Засецкая, И. П., Казанский, М. М., Ахмедов, И. Р., Минасян, Р. С. 2007. Морской Чулек. Погребения знати из Приазовья и их место в истории племен Северного Причерноморья в постгуннскую эпоху. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа.

Казанский, М. М. 2014. Археологическая ситуация в Среднем Поднепровье в VII в. В: Обломский, А. М. (ред.). Проблемы взаимодействия населения Восточной Европы в эпоху Великого переселения народов. Раннеславянский мир, 15. Москва, с. 138-177.

Казанский, М. М. 2020. Древности степных кочевников постгунского времени (середина V — середина VI в.) в Восточной Европе. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, XXV, с. 90-167.

Ковалевская, В. Б. 1979. Поясные наборы Евразии IV—IX вв. Пряжки. Свод археологических источников, Е1-02. Москва: Наука.

Ковалевская, В. Б. 1983. Антропоморфные амулеты VI—IX вв. на Северном Кавказе. Краткие сообщения Института археологии, 176, с. 43-50.

Ковалевская, В. Б. 2000. Компьютерная обработка массового археологического материала из раннесредневековых памятников Евразии. Пущино: ОНТИ ПНЦ РАН.

Комар, А. В. 2006. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII — начала VIII в. Степи Европы в эпоху средневековья, 5: Хазарское время, с. 7-244, 413-432.

Комар, А. В. 2013. Кочевники восточноевропейских степей второй половины VI — первой половины VIII в. В: Досымбаева, А., Жолдасбеков, М. (ред.). Западный Тюркский каганат. Атлас. Астана: «Service Press», с. 671-821.

Костенко, А. 2019. Ізраїль Ратнер. Живе слово часові непідвладне. Херсон.

Мусійко, В. В. 2023. Передмова. В: Гончарова, О. С. (ред.). Ненаукові записки: спогади співробітників Херсонського обласного краєзнавчого музею про окупацію міста. Миколаїв, с. 4-8.

Обломский, А. М., Родинкова, В. Е. 2014. Этнокультурный перелом в Поднепровье в VII в. н. э. Хронология событий. Краткие сообщения Института археологии, 235, с. 381-404.

Ратнер, І. Д. 1984. Довідник з археології України. Херсонська область. Київ: Наукова думка.

Ратнер, И. Д., Костюк, Л. И. 1989. Древности Херсонщины. Симферополь: Таврия.

Рашев, Р. 2000. Прабългарите през V—VII век. В. Търново: Faber.

Родинкова, В. Е. 2003. Культурные связи населения Среднего Поднепровья в VII в. (по материалам женского убора). Диссертация к. и. н.

Родинкова, В. Е. 2012. Новая находка византийского серебряного сосуда с клеймом в Восточной Европе. Российская археология, 4, с. 151-158.

Родинкова, В. Е., Седин, А. А. 2004. Браслеты Никодимовского городища. В: Макаров, Н. А., Чернецов, А. В., Лопатин, Н. В. (ред.). Восточная Европа в Средневековье: К 80-летию Валентина Васильевича Седова. Москва: Наука, с. 234-246.

Сікоза, Д., Дзнеладзе, О., Симоненко, О. 2025. Дачі — комплекс доби Великого Переселення Народів з Херсонщини. Археологія і давня історія України, 54 (2), с. 154—160. https://doi.org/10.37445/adiu.2025.02.10.

Скиба, А. В. 2016. Поясні набори геральдичного стилю у слов’ян. Київ: Інститут археології НАНУ.

Скиба, А. В., Хардаєв, В. М. 2017. Поясні гарнітури з кочівницьких комплексів в колекції Музею історичних коштовностей України (філіалу Національного музею історії України). В: Скиба, А. В., Горбаненко, С. А. (ред.). Європейська археологія І тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. Київ, с. 221-236.

Трайкова, Л. А. 2017. Коланът южно от долен Дунав — края на ІІІ — началото на VІІ в. София.

Шелов, Д. Б. 1984. Антропоморфный амулет из Танаиса. В: Мелюкова, А. И., Мошкова, М. Г., Петренко, В. Г. (ред.). Древности Евразии в скифо-сарматское время. Сборник статей. Москва: Наука, с. 241-246.

Schulze-Dörrlamm, M. 2002. Byzantinische Gürtelschnallen und Gürtelbeschläge im Römisch-Germanischen Zentralmuseum. I: Die Schnallen ohne Beschläg, mit Laschenbeschläg und mit festem Beschläg des 5.—7. Jahrhunderts. Kataloge Vor- und frühgeschichtlicher Altertümer, 30. Mainz.