Без рубрики – VITA ANTIQUA

Andr20.01.202620.01.2026

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації

Ільзе Лакса-Тіміньська¹, Саніта Рейнсоне², Улдіс Заріньш³
AISTER консорціум. Синтез ключових висновків круглих столів
^1,²Інститут літератури, фольклору та мистецтва, Латвійського університету
³Національна бібліотека Латвії
¹ORCID: 0000-0001-7213-4954
²ORCID: 0000-0003-1980-5450
DOI:

АБСТРАКТ

Цей синтез об’єднує ключові висновки трьох експертних круглих столів, організованих у рамках WP2A2 проєкту AISTER у 2025 році. У дискусіях розглядалися можливості та ризики використан- ня штучного інтелекту для захисту культурної спадщини в кризових ситуаціях, включаючи доку- ментування, управління даними та залучення громадян. Були висвітлені етичні проблеми, про- блеми готовності та нерівність доступу, а також критична роль громад у реагуванні на надзвичай- ні ситуації. Як керівну структуру було визначено чотириетапну структуру – пом’якшення наслідків, готовність, реагування та відновлення. Рекомендації включають інтеграцію етики штучного інте- лекту в навчальні програми, просування відкритих моделей малого масштабу, зміцнення стійко- сті громад та пріоритет докризової цифровізації.

Ключові слова: штучний інтелект, культурна спадщина, реагування на кризи, громадянська на- ука, етика, готовність, стійкість, Україна, цифрове збереження.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Лакса-Тіміньська І., Рейнсоне С., Заріньш У. 2025. AISTER консорціум. Синтез ключових висновків круглих столів. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Andr13.01.202613.01.2026

Павло Шидловський¹, Софія Сивук²
Дослідження та збереження матеріальної спадщини в умовах війни: діяльність кафедри археології та музеєзнавства КНУ імені Тараса Шевченка
^1,²Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: 0000-0001-6771-812Х
²ORCID: 0009-0001-2945-3623
DOI:

АБСТРАКТ

У вступній статті представлено діяльність кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка в умовах російсько-української війни, спрямовану на дослідження, документування та збереження матеріальної культурної спадщини. В умовах масштабних втрат культурних цінностей через бойові дії, окупацію та мародерство кафедра зосереджує свої зусилля на трьох головних напрямах: археологічних польових та лабораторних дослідженнях, моніторингу руйнацій об’єктів спадщини та цифровій фіксації артефактів і культурних ландшафтів.

Ключові слова: матеріальна спадщина, матеріальна культура, збереження пам'яток, археологічний моніторинг, публікація археологічних матеріалів, музейні колекції.

Мова: Українська/Англійська

PDF

Цитування:

Шидловський, П. С, Сивук, С. О. 2025. Дослідження та збереження матеріальної спадщини в умовах війни: діяльність кафедри археології та музеєзнавства КНУ імені Тараса Шевченка. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Буйських, А., Шидловський, П., Івакін, В. 2023.Моніторинг пам’яток археологічної спадщини України під час військової агресії рф. Київські збірники історії, археології, мистецтва та побуту, № IV (2023), с. 3-15. https://doi.org/10.55389/2786-5797.2023.01.01

Володарець-Урбанович, Я.В. 2025. Прикраси раннього середньовіччя із зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею : вкрадена спадщина. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Глодзь, Г. (упор.). 2024. Велика часострічка. К.: Портал, 88 с. https://portalbooks.com.ua/product/chasostrichka-velyka/

Глодзь, Г. (упор.). 2024. Мала часострічка. К.: Портал, 89 с. https://portalbooks.com.ua/product/mala-chasostrichka/

Громенко, С. (упор.) 2024. Український Мультифронтир. Нова схема історії України (неоліт — початок ХХ століття). – Харків: Фабула, 480 с. http://resource.history.org.ua/item/0018554

Дергай, А.С., Макодзеба, О.О. 2025. Посудина з поселення середньодніпровської культури Ісковщина з розкопок М.М. Бондаря (1960-1962). VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Дубяга, А.П. 2025. Порівняльний аналіз поховальної обрядовості донецької та середньодонської катакомбних культур. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Євдокимов, Г.Л., Данилко, Н.М., Пустовалов, С.Ж. 2025. Археологічні дослідження Краснознаменської експедиції. Кургани біля с. Миролюбівка. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Кравченко, Н.В. 2025. Мисливство у музейних експозиціях німецької Саксонії : пам’ятки матеріальної культури, твори мистецтва, природоохоронний контекст. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Лакса-Тіміньська, І., Рейнсоне, С., Заріньш, У. 2025. Проєкт AISTER. Синтез ключових висновків круглих столів. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Прудько, І.В. 2025. Сіроглиняна амфора зі скарбом дельфінчиків з Ольвії : нове надходження до фондів Археологічного музею КНУ імені Тараса Шевченка. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Пустовалов, С.Ж., Данилко, Н.М. 2025. Кургани 2-3 біля с. Володимирівка Скадовського району Херсонської області. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Радченко, А.І., Радченко, С.Б. 2025. Археологія на папері : наукові фахові видання в Україні та що з ними (не) відбувається. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Сивук, С.О. 2025. Римський металевий посуд в черняхівській культурі України : історіографія питання. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Скиба, А.В. (ред.). 2024. Імперії і варвари. Збірник наукових праць до 80-річчя від дня народження О.М. Приходнюка. К.: Інститут археології, 336 с. https://iananu.org.ua/70-vidannya/naukovi-monografiji/1425-skiba-a-v-red-2024-imperiji-i-varvari-zbirnik-naukovikh-prats-do-80-richchya-vid-dnya-narodzhennya-o-m-prikhodnyuka

Трачук, О., Лозко, Г., Шидловський, П., Винниченко, І., Отрошко, Л. 2025. Організаційні заходи щодо реалізації роботи по дослідженню матеріальних і духовних втрат населення Українського Полісся внаслідок російсько-української війни. Українознавство, № 3 (95), c. 246-271. http://journal.ndiu.org.ua/article/view/339618

Третяк, К. 2025. Уламки Києва : монографія. К.: ВПЦ «Київський університет». 287 с.

Третяк, К. 2025. Фантоми історичних ансамблів Києва. Зруйновані, відновлені і призабуті пам’ятки. Варшава: Concordia — Пам’ятки України, Фундація академіка Петра Тронька. 624 с., https://ua-book.house/shop/kyrylo-tretyak-fantomy-istorychnyh-ansambliv-kyyeva-zrujnovani-vidnovleni-i-pryzabuti-pamyatky/?srsltid=AfmBOopIo9fkuGOG0VCyqXLAUht0Y9hw5-gbM4267Mc7c-7VUHEbdoz8

Цвіркун, O., Сорокун, A., Дудник, Д., Шидловський, П. (2022). Пам'ятки первісності в околицях села Межиріч. Археологічні дослідження в Україні - 2021, с. 176–179. https://doi.org/10.5281/zenodo.8332095

Цеунов, І., Синиця, Є., Качур, Г. 2025. Навігатор з історії України. Темні віки. К.: Портал, 144 с. https://portalbooks.com.ua/product/navigator-z-istoriyi-ukrayiny-temni-viky/

Чечуліна, І.О. 2025. Взаємовплив металевого та керамічного посуду в давньогрецькій культурі : технології, стилістика та ринкові аспекти. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Шидловський, П.С., Гладких, М.І. 2024. Особливості просторової поведінки носіїв межиріцької верхньопалеолітичної традиції. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 55-66. https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-55-66

Шидловський, П.С., Дяченко, А.В. (ред.). 2024. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини. VITA ANTIQUA 15. K.: Центр палеоетнологічних досліджень. https://doi.org/10.37098/VA-2024-15 .

Шидловський, П., Іванова, О. (ред.). 2023. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення. VITA ANTIQUA, 14. K.: Центр палеоетнологічних досліджень, https://doi.org/10.37098/VA-2023-14 .

Шидловський, П., Цвіркун, О., Чимирис, М. (2023). Проблеми радіовуглецевої хронології Межиріцького поселення мисливців на мамонтів. Кам'яна доба України : збірник наукових статей. Вип. 22, с. 86–103. https://doi.org/10.5281/zenodo.7771904

Chu, W., Shydlovskyi, P., Maier, A. 2025. A revised radiocarbon chronology for the mammoth bone structures and associated features at Mezhyrich, Ukraine. Open Res Europe 2025, 5:198. https://doi.org/10.12688/openreseurope.20112.1

Dudnyk, D.V. 2025. At the Burin’s Edge : production and reutilisation of burins in the Mizyn assemblage. VITA ANTIQUA, 16. Tangible Heritage of Ancient Times : approaches, contexts, interpretations.

Ivanysko, S., Kazakevych, G., Shydlovskyi, P. (2024). Cultural Heritage in the Russo-Ukrainian War: a Victim in the Conflict. Complutum, 35(1), 191-214. https://doi.org/10.5209/cmpl.95930

Kuijt, I., Shydlovskyi, P., Donaruma, W. 2024. The Russia-Ukraine War has caused a staggering amount of cultural destruction – both seen and unseen. The Conversation, February 2024. https://doi.org/10.64628/AAI.e4gwrmjuf

Shydlovskyi, P., Kuijt, I., Skorokhod, V., Zotsenko, I., Ivakin, V., Donaruma, W., Field, S. 2023. The tools of war: conflict and the destruction of Ukrainian cultural heritage. Antiquity. 2023; 97(396):e36. https://doi.org/10.15184/aqy.2023.159

Shydlovskyi, P., Telizhenko, S., Ivakin, V. (2022). Archaeological Heritage as a Target during War. The European Archaeologist, 74, 36–43. https://doi.org/10.5281/zenodo.7492858

Shydlovskyi, P., Telizhenko, S., Ivakin, V. (2023). Archaeological Monitoring in War-Torn Ukraine. The Historic Environment: Policy & Practice, 14(2), 154–180. https://doi.org/10.1080/17567505.2023.2209835

Andr31.12.202531.12.2025

Артем Дергай¹, Олександр Макодзеба²
Посудина з поселення середньодніпровської культури Ісковщина з розкопок М.М. Бондаря (1960-1962)
^1,²Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: 0009-0009-7880-6067
²ORCID: 0009-0001-3056-7812
DOI:

АБСТРАКТ

У роботі розглядається корчагоподібна посудина з центрального поселення середньодніпровської культури в урочищі Ісковщина. Визначення та місце середньодніпровської культури представлено в археологічній літературі за нечисленними курганними похованнями, дослідженими на зламі ХІХ-ХХ ст., часто з втратою даних, за винятком Долинського/Яцьковицького курганного могильника дослідженого А. Бидловським. Завдяки провденій К. П. Бунятян перегляду доступних джерел закритих пам’яток визначено відносну хронологію культури – між пізньоямним та катакомбним часом.

В археологічній літературі усталено ототожнення керамічного поселень, як стоянок, так і стаціонарних, з пізнім періодом середньодніпровської культури. У зв’язку зі спростуванням типології І. Артеменка, що насамперед базувалася на лівобережних пам’ятках Білорусі та Росії, К. П. Бунятян була запропонована нині прийнята концепція типохронології для поховальних комплексів середньодніпровської культури. Однак, за винятком окремих тез, що базуються на положеннях дослідження М. М. Бондаря, питання взаємозв’язку керамічного комплексу обох видів джеред залишилося відкритим. Водночас конкретні поселенський керамічний комплекс залишився малорозчленованим, за винятком запропонованої класифікації М. Бондаря, що грунтується на його дослідженнях Канівської групи пам'яток. Така ситуація спричинила те, що поняття «середнього етапу» середньодніпровської культури набуло характеру суб’єктивної оцінки і в свою чергу було запропоновано відкинути саме виокремлення цього етапу як такого. Звідси, в подальшому матеріали поселень культури традиційно відносять до пізнього періоду існування МДК. Водночас, накопичення матеріалів поселень Середньодніпровської культури включно з абсолютними датами Прорви-І, ІІ та ряду пам’яток культур ранньої та середньої бронзи лісової та лісостепової смуг, з використанням доступних архівних даних розкопок Канівської експедиції М. Бондаря та С. Березанської на Ісковщині протягом 1960-1962 років актуалізує з’ясування місця та значення поселенського керамічного комплексу в системі пам’яток середньодніпровської культури. Однією з підвалин питання є вивчення керамічного виробництва цієї культури, що розглядається на прикладі одного керамічного розвалу з центральної частини поселення. На основі аналізу параметрів техніки виготовлення, морфологічних, орнаментальних ознак зіставлено положення зразка з поселенськими об’єктами центральної частини поселення та порушується проблема керамічного виробництва Ісковщини, що може відображати ранній горизонт заселення цього поселення. Ряд ознак зразка демонструють міжкультурні взаємодії в Канівському Подніпров’ї, в тому числі зі східною групою культур кулястих амфор. Представлено перегляд характеристик посудини порівняно з попередніми публікаціями. З метою повнішої репрезентації створено 3d-модель зразка. Аналіз посудини здійснюється дотично проблеми культурно-історичної ситуації початкового етапу заселення Ісковщини.

Ключові слова: середньодніпровська культура, Ісковщина, поселенська кераміка, корчагоподібна посудина, керамічне виробництво, типохронологія, міжкультурні взаємодії, Канівське Подніпров’я, рання та середня бронза.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Дергай, А. С., Макодзеба, О. О. 2025. Посудина з поселення середньодніпровської культури Ісковщина з розкопок М.М. Бондаря (1960-1962). VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Бондарь Н. Н. Отчет о работе отряда первобытной археологии Каневской комплексной экспедиции Киевского ордена Ленина государственного университета им. Т. Г. Шевченко в 1960 г. 1960/44 - № 3553 (Ілюстрації)

Березанская С. С., Бондарь Н. Н. Отчет о раскопках поселения в ур. Исковщина, Каневского района, Черкасской области (1961-1962 гг.) 1961-62/14, № 4036 (Звіт), № 4037 (Ілюстрації), № 4038 (Щоденник Березанської С. С.), № 4039 (Інвентарна книга)

Бондарь Н. Н., Максимов Е. В. Отчет о работе Каневской археологической экспедиции в 1969 г. № 1969/19, № 5424 (Ілюстрації)

Войтович М. М. 2021. Культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я. Дисертація к.і.н. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Артеменко И. Племена верхнего и среднего Поднепровья в эпоху бронзы. Москва: Наука, 1967. 140 c.

Березанська С. Деякі питання історії середнього Подніпров’я в епоху ранньої бронзи. Археологія. Київ: Наукова думка, 1966. Т. 20. С. 47–57.

Березанська С. С., Бондар М. М. Поселення епохи ранньої бронзи в Каневі. Археологія. Том ХХ. Київ: Наукова думка, 1964. С. 170-179

Бобринский А. А., Волкова Е. В., Гей И. А. Кострища для обжига керамики. Археологические исследования в Поволжье. Самара: Самарский университет, 1993. – С.

Бондарь Н. Н. К вопросу о культурной принадлежности Каневской группы поселений эпохи ранней бронзы. КСИА, вып. № 127. Москва: Наука, 1971. С. 54-62

Бондарь Н. Н. Поселения Среднего Поднепровья эпохи ранней бронзы. Киев: Вища школа, 1974. 176 с.

Бунятян К. Хронологія та періодизація поховань середньодніпровської культури Правобережної України. Археологія. Київ: Наукова думка, 2005. № 4. С. 26–36.

Бунятян К. Хронологія та періодизація середньодніпровської культури Правобережної України. Археологія. Київ: Наукова думка, 2008. № 2. С. 3–12.

Бунятян К. Підкарпатська культура шнурової кераміки. Археологія. № 2. Київ: Наукова думка, 2010. С. 18–30.

Волкова Е. В. Орнаментальные традиции фатьяновских гончаров (опыт выделения субстратных и приспособительных традиций). Древнее гончарство: итоги и перспективы изучения. Москва: Институт археологии РАН, 2010. С. 88-106

Волкова Е. В. К методике выделения посуды одного мастера. КСИА, Выпуск № 261. Москва: ИА РАН, 2020. С. 328-342

Гордієнко Р. О. Нові пам’ятки середньодніпровської культури Північно-Східної України. Сіверщина в історії України, випуск 9. Київ-Глухів: Центр пам’яткознавства НАН України, УТОПІК, 2016

Конопля В., Цигилик В. Поховання культури шнурової кераміки з Березця на Городоччині. Наукові студії. Культові та поховальні пам’ятки у Вісло-Дніпровському регіоні: проблеми інтерпретації. Львів – Винники: Апріорі, 2014. Вип. 7. С. 93–98.

Кривальцевич Н. Н. К проблеме распростанений традиций культуры шнуровой керамики в междуречье Припяти и Западной Двины. Культурные процессы в Циркумбалтийском пространстве в раннем и среднем голоцене. Санкт-Петербург: МАЭ РАН, 2017. С. 213-218

Крывальцэвіч М. М. Азярное 1 – паселішча эпохі бронзы на Поўначы Палесся. МАБ (Матэрыялы па археалогіі Беларусі), вып. № 2. Мінск: Ын-т гісторыі НАН Беларусі, 1999. 108 с.

Лысенко С. Д. Комплекс памятников эпохи бронзы – начала раннего железного века у с. Ходосовка (по результатам исследований 2003 г.) / Охорона культурної спадщини Київської області. Проблеми, матеріали, дослідження. До десятиріччя Центру з охорони пам’яток історії, археології та мистецтва. Київ: 2006 С. 91-138

Кадров С., Малєєв Ю., Шміт М. Східна група культури кулястих амфор за даними радівуглецевого датування. Археологія, № 1. Київ: Наукова думка, 2000. С. 17-34

Николаева Н. А., Сафронов А. В. «Северокавказский компонент» в керамике катакомбной культуры (происхождение и хронология). Oriental studies, vol. 13, iss. 5. Элиста: С. 1292-1309

Свєшніков І. Культури шнурової кераміки Західної частини УРСР. Археологія України. Первісна археологія. Київ: Наукова думка 1971. Т. 1. С. 292–308

Свєшніков І. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці ІІІ – на початку ІІ тисячоліття до нашої ери. Київ: Наукова думка, 208 с.

Свешников И. К. Культура шаровидных амфор. САИ. Москва: 1983

Цетлин Ю. Б. Об определении степени ожелезнености исходного сырья для производства глиняной посуды. Вопросы археологии Поволжья. Выпуск № 4. Самара: Научно-технический центр, 2006. С. 421-425

Kryvaltsevich M. Grave of the Middle Dniepr culture from Prorva site 1 (Gomel region, Belorus). Baltic-Pontic studies. Vol. 4. Poznań: P. 98-102

Marzena Szmyt. Between West and East – people of the Globular Amphora culture in Eastern Europe: 2950-2350 BC. Baltic-Pontic studies. Vol. 8. Poznań:

Shelomentsev-Terskiy S. V. Settlement of Globular Amphora culture in Peresopnitsa, the Volhynia region (Ukraine). Baltic-Pontic studies. Vol. 4. Poznań: P. 70-78

Andr09.12.202525.12.2025

Андрій Дубяга¹
Порівняльний аналіз поховальної обрядовості донецької та середньодонської катакомбних культур
¹Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
¹ORCID: 0000-0002-8143-4980
DOI:

АБСТРАКТ

На початку ХХІ століття класиком дослідження каткомбної культури доби середньої бронзи С.Н. Братченком була запропонована нова таксономічна одиниця – донецько-донська (донська) катакомбна культура, яка вбирала в себе власне донецьку, середньодонську та західноманичську катакомбні культури. На сьогодні серед науковців немає загальноприйнятого та зваженого підходу до диференціації археологічних культур, що значно ускладнює їхнє дослідження. Доволі часто у якості основного критерія для виокремлення культур науковці за основу приймають другорядні ознаки, що призводить до недоречного плюралізму в цьому питанні. Створити чітку систему диференціації катакомбних культур намагався С.Н. Братченко. Проте за життя дослідник не встиг повністю обґрунтувати висунуту ним теорію й узагальнити всі наявні матеріали. Це створило підґрунтя для несприйняття запропонованої таксономічної одиниці та виникнення низки дискусій щодо неї. Стаття є спробою аргументувати позицію класика на основі порівняльного аналізу поховального обряду донецької та середньодонської катакомбної культури, а саме таких її елементів як поза й орієнтація небіжчика. Отримані результати свідчать про якщо не тотожність основних елементів поховального обряду цих катакомбних культур, то принаймні про велику схожість. Відтак пропозиція, висунута С.Н. Братченком, підтверджується на рівні статистики. Тож уведення таксономічної одиниці «донецько-донська (донська)» катакомбна культура доречне та дотичне. Стаття не претендує на всебічне узагальнення, проте є черговою спробою обґрунтування ідей, висунутих класиком дослідження катакомбних старожитностей.

Ключові слова: С.Н. Братченко, доба средньої бронзи, катакомбна культура, донецька катакомбна культура, середньодонська катакомбна культура, поховальний обряд, таксономічна одиниця, донецько-донська (донська) катакомбна культура.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Дубяга, А. П. 2025. Порівняльний аналіз поховальної обрядовості донецької та середньодонської катакомбних культур. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Берданосовка. Курганный могильник. Сборник научных статей. Ростов-на-Дону, 2012. С. 139-188.

Березуцкая Т.Ю. Среднедонская катакомбная культура и ее локальные варианты (по материалам погребальных памятников). Воронеж, 2003. 216 с.

Беспалый Е.И., Беспалый Г.Е. Курганный могильник Мухин. Аксайские древности. Ростов-на-Дону, 2002. 55с.

Братченко С.Н. Катакомбне «бароко» з овалами та петлями в системі орнаментації. МДАСУ, 2007. №8. С. 103-109.

Братченко С.Н. Олександрівські могили-кургани в долині Лугані. МДАСУ, 2008. №8. С. 134-217.

Братченко С.Н. Прадавня Слобожанщина: Сватівські могили-кургани ІІІ тис. до н.е. та майдани. Матеріали та дослідження з археології східної України, 2004. № 2. С. 65-190.

Братченко С.Н., Санжаров С.М. Рідкісні бронзові знаряддя з катакомб Сіверськодонеччини та Донщини (ІІІ тис. до н.е.). Луганськ: СНУ, 2001. 108 с.

Братченко С.Н. Нижнее Подонье в эпоху средней бронзы (Периодизация и хронология памятников). Киев, 1976. 254 с.

Глебов В.П., Гугуев Ю.К. III курганный могильник у Аксайского поворота. Труды археологического научно-исследовательского бюро. Том V. Ростов-на-Дону, 2019. С. 25-68.

Иванова С.В. Исторические реконструкции и археологические реалии (ямная культурно-историческая общность). Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету, 2004. № 18. С. 330-356.

Ильюков Л.С., Казаков Л.М. Курганы Миусского полуострова. Ростов-на-Дону, 1988. 168 с.

Ларенок П.А. Охранные раскопки кургана на территории базы производственного объединения «Красный металлист» в г.Ростов-на-Дону 1983 г. Материалы и исследования таганрогской археологической экспедиции. Ростов-на-Дону, 2000. 66 с.

Парусимов И.Н. Раскопки курганов могильника Поляково. Археологические записки. 2012. № 4. С. 185-210.

Полідович Ю.Б. Курган доби бронзи «Розкопана могила» поблизу м.Дружківка Донецької області. Археологічний альманах. 2011. № 25. С. 71- 155.

Синюк А.Т., Матвеев Ю.П. Среднедонская катакомбная культура эпохи бронзы (по данным курганных комплексов). Воронеж, 2007. 220с.

Смирнов А.М. Курганы и катакомбы эпохи бронзы на Северском Донце. Москва, 1996. 181 с.

Труды Новочеркасской археологической экспедиции. 2002. №6. 31 с.

Черных Е.А., Санжаров С.Н., Рындыч А.С., Дубровский П.С. Исследование курганов у пос. Шкляр на Северском Донце. МДАСУ. 2013. №12. С. 153-177.

Andr09.12.202512.01.2026

Сергій Пустовалов¹, Наталія Данилко²
Кургани 2-3 біля с. Володимирівка Скадовського району Херсонської області
¹Київський національний університет культури та местецтв
²Інситут археології НАН України
¹ORCID: 0000-0003-3026-6224
²ORCID: 0000-0002-4667-118X
DOI:

АБСТРАКТ

Стаття присвячена републікації матеріалів Червонопрапорної експедиції у Присивашші. Попередня публікація була здійснена 2018 року (Данимлко, Черних, 2018.). Републікація викликана тим, що загальна концепція періодизації доби бронзи на Україні , яку використала Л.А.Черних, застаріла і не враховує сучасні радіовуглецеві дати.. Більше того, вона намагається піддавати сумніву радіокарбонні датування, тоді як Європа вже давно користується результатами цого методу. Більше того, найважливіше поховання у згаданій публікаціїї подається без належного критичного аналізу, що призводить до викривлення реальної картини поховання. У статті Данилко, Черних матеріал розкопок належить Н.М.Данилко, тоді як інтерпретація Л.А.Черних. В зазначеній статті детально розглядається кераміка, інші джерелознавчі питання, проте жодного слова не говориться про соціальний стан похованих людей. Сказане вимагає знов повернутися до цих пам’яток. Розглядаються 25 поховань від обряду та матеріальної культури доби бронзи Присивашшя.

Ключові слова: кургани, поховання, доба бронзи, ямнa культура, катакомбна культура, зрубна культура, кіммерійська культура, розкопки, соціальна стратифікація.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Данилко, Н. М, Пустовалов, С. Ж. 2025. Кургани 2-3 біля с. Володимирівка Скадовського району Херсонської області. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Бессонова С.С., Черных Л.А., Куприй С.А. 1984. Курганы у с. Филатовка.

Курганы Степного Крыма. – Киев: Наукова думка с. 41–68.

Болтрик Ю.В. 1987 г. Раскопки курганов на Мелитопольщине. Археологические открытия в 1985 г. – Москва: Наука 306 – 307.

Вязьмітіна В.О., Іллінська В.А., Покровська О.Ф., Тереножкін О.І.,Ковпаненко Г.Т. 1960. Кургани біля с. Новопилипівки та радгоспу“Аккермень”. Археологічні пам’ятки VIII, Академія наук УкраїнськоїРСР. 22 – 135.

Довженко, Н.Д., Ричков, Н.А. 1988. К проблеме социальной стратификацииплемен ямной культурно-исторической общности. Новые памятники ямной культуры степной зоны Украины. Киев, Наукова Думка 27 – 40.

Евдокимов, Г.Л., Данилко, Н.М. 1989. Отчет о работе Краснознаменской экспедиции за 1989 год. Науковий архів Інституту археології НАН України, інв. № 1989/24.

Ковпаненко Г.Т. 1967. Курганы в Чаплинском районе Херсонской области// Памятники эпохи бронзы юга Европейской части СССР. – Лесков А. М., Мерперт Н. Я. (ред.) Киев: Наукова думка 33- 43

Ковпаненко, Г. Т., Качалова, Н. К.Шарафутдинова, И. Н. 1967. Курганы с. Новочерноморье Херсонской области. Памятники эпохи бронзы юга Европейской части СССР. Лесков А. М., Мерперт Н. Я. (ред.). Киев: Наукова думка 60-81.

Корпусова В.Н., Ляшко С.Н. 1990. Катакомбное погребение с пшеницей в Крыму. Советская археология №3 166-175.

Кореневский С.Н. 1978. О металлических ножах ямной, полтавкинской и катакомбной культур. Советская археология №2 33-48.

Крылова Л.П., Кубышев А.И., Яековенко Э.В. 1967. Курганы у с. Красное// Памятники эпохи бронзы юга Европейской части СССР. Лесков А. М., Мерперт Н. Я. (ред.). Киев: Наукова думка 53-59.

Кубышев, А. И. 1980. Работы Херсонской экспедиции. Археологические открытия в 1979 г. Москва: Наука 292-294.

Кубышев, А. И. 1981. Раскопки курганов в Присивашье. Археологические открытия в 1980 г М.: Наука, 270.

Михайлов, Б. Д. 1982. Курган эпохи бронзы вблизи Каменной Могилы. Советская археология, 4, 150-156.

Нечитайло, А. Л., Бунятян, Е. П. Курганная группа у с. Чкалово. 1984. Курганы Степного Крыма. Корпусова В. И. (ред.). Киев: Наукова думка 6-40.

Отрощенко В.В. 1993. “Жреческие” комплексы в системе погребений срубной общности. Археологічні та історичні дослідження Херсонщини. Херсон с. 17-31.

Пустовалов С.Ж. 1992. Этническая структура катакомбного населения Северного Причерноморья. Киев, Наукова думка.

Пустовалов С.Ж.Кубишев А.І. Модельовані черепи інгульської культури з пониззя р. Молочної. Наукові Записки На УКМА. – Т. 20-21. Теорія та історія культури. – К., 2002. – С. 53 – 65.

Пустовалов, С.Ж. 2005. Соціальний лад катакомбного суспільства Північного Причорномор я. Київ, Шлях.

Пустовалов С.Ж. Обряди переходу і катакомбний поховальний риуал Наукові Записки На УКМА. Теорія та історія культури. – К., 2006. – Т.49. – С.62-67.

Черненко, Е. В., Яковенко, Э. В., Корпусова, В. Н. 1967. Раскопки в окрестностях г. Скадовска. Памятники эпохи бронзы юга Европейской части СССР. Киев: Наукова думка 20-32.

Черных Л.А., Данилко Н.М. Курганы эпохи бронзы у с. Владимировка на Херсонщине. Донецький археологічний сбірник. 2018. Вип.21. С. 95-154.

Черняков И.Т. Никитин В.И. 1984. Бандуркинский клад бронзового века Советская археология №2. 134- 145.

.Шапошникова, О. Г., Ребедайло, Г. П. 1977. Курганная группа у с. Новорозановка. Древности Поингулья. К. 66-78.

Шапошникова, О. Г., Бочкарев, В. С. Шарафутдинова, И. Н. 1977. О

памятниках эпохи меди-бронзы в бассейне р.Ингула. Древности Поингулья. К. 7-36.

Шапошникова, О.Г. 1987. Эпоха раннего металла в степной полосе Украины. Древнейшие скотоводы степей юга Украины. Киев:Наукова Думка 3 - 16.

Шапошникова, О. Г. 1980. Курган у с.Софиевка. Археологические памятники Поингулья. Киев: Наукова думка 13-145.

Шапошникова, О. Г., Шарафутдинова, И. Н., Фоменко, В. Н., Довженко, Н. Д. 1980. Некоторые итоги изучения погребальных памятников эпохи меди-бронзы на р. Ингул. Археологические памятники Поингулья. Киев: Наукова думка 5-17.

Шапошникова, О. Г, Фоменко В.Н., Довженко, Н. Д. 1986. Ямная культурно-историческая область (Южно-бугский вариант). Киев: Наукова думка.

Щепинский, А. А., Черепанова, Е. Н. 1969. Северное Присивашье в V-I тыс. до нашей эры. Ин-т археологии. Министерство культуры УССР. Крымский краеведческий музей. Симферополь: Крым.

Andr09.12.202504.01.2026

Геннадій Євдокимов, Наталія Данилко¹, Сергій Пустовалов²
Археологічні дослідження Краснознаменської еекспедиції. Кургани біля с. Миролюбівка (Радянське)
¹Інситут археології НАН України
²Київський національний університет культури та местецтв
¹ORCID: 0000-0002-4667-118X
²ORCID: 0000-0003-3026-6224
DOI:

АБСТРАКТ

Стаття присвячена публікації матеріалів розкопок Краснознаменської експедиції у Білозерському районі Херсонської області біля с. Миролюбівка (колишнє Радянське). Загалом представлені матеріали 40 поховань. З них 21 поховання ямної спільності; 11 поховань інгульської катакомбної культури; 6 багатоваликової культури; 1 скіфське поховання та 1 ногайське поховання. Серед ямних поховань представлені могили рядового населення, можливо нижніх шарів родоплемінної верхівки (поховання з перекриттям стелами). Катакомбні поховання представлені лише інгульськими могилами. Здебільшого це рядові катакомби. Багатоваликові поховання відносяться до дніпро-дністровського степового варіанту й утворюють компактну групу в 2 кургані.

Ключові слова: доба енеоліту-бронзи, розкопки, ямна культура, інгульська культура, культура багатоваликової орнаментації.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Євдокимов, Г. Л., Данилко, Н. М, Пустовалов, С. Ж. 2025. Археологічні дослідження Краснознаменської еекспедиції. Кургани біля с. Миролюбівка (Радянське). VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Бессонова С.С., Черных Л.А., Куприй С.А. 1984. Курганы у с. Филатовка.

Курганы Степного Крыма. – Киев: Наукова думка с. 41–68.

Ковпаненко Г.Т. 1967. Курганы в Чаплинском районе Херсонской области// Памятники эпохи бронзы юга Европейской части СССР. – Лесков А.

М., Мерперт Н. Я. (ред.) Киев: Наукова думка 33- 43

Корпусова В.Н., Ляшко С.Н. 1990. Катакомбное погребение с пшеницей в Крыму. Советская археология №3 166-175.

Кубышев, А. И. 1980. Работы Херсонской экспедиции. Археологические открытия в 1979 г. Москва: Наука 292-294.

Кубышев, А. И. 1981. Раскопки курганов в Присивашье. Археологические открытия в 1980 г М.: Наука, 270.

Михайлов, Б. Д. 1982. Курган эпохи бронзы вблизи Каменной Могилы. Советская археология, 4, 150-156.

Пустовалов, С.Ж. 2005. Соціальний лад катакомбного суспільства Північного Причорномор я. Київ, Шлях.

Черняков И.Т. Никитин В.И. 1984. Бандуркинский клад бронзового века Советская археология №2. 134- 145.

Шапошникова, О. Г., Ребедайло, Г. П. 1977. Курганная группа у с. Новорозановка. Древности Поингулья. К. 66-78.

Шапошникова, О. Г., Бочкарев, В. С. Шарафутдинова, И. Н. 1977. О памятниках эпохи меди-бронзы в бассейне р. Ингула. Древности Поингулья. К. 7-36.

Шапошникова, О. Г. 1980. Курган у с.Софиевка. Археологические памятники Поингулья. Киев: Наукова думка 13-145.

Andr08.12.202525.12.2025

Іван Прудько¹
Сіро-глиняна амфора зі скарбом дельфінчиків з Ольвії: нове надходження до фондів Археологічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка
¹Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: 0009-0005-0833-3437

DOI:

АБСТРАКТ

Стаття вводить до наукового обігу нове надходження до фондів Археологічного музею КНУ — сіро-глиняну амфору з монетним скарбом дельфінів, випадково виявленим у хорі античної Ольвії. Незважаючи на втрату більшої частини комплексу та відсутність археологічного контексту через діяльність «пошуківців», автор подає докладний опис збережених предметів — амфори та восьми бронзових литих зливків у формі «дельфінів». Окреслено морфологічні особливості посудини й монет, наведено їхні обміри та запропоновано відповідні аналогії. У статті підкреслено наукову значущість комплексу та водночас продемонстровано проблеми, що виникають під час опрацювання незаконно вилучених старожитностей, які без належної фіксації контексту значною мірою втрачають свій інформаційний потенціал.

Ключові слова: античність, Ольвія, скарб, нумізматика, ольвійський дельфін.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Прудько, І. В. 2025. Сіро-глиняна амфора зі скарбом дельфінчиків з Ольвії: нове надходження до фондів Археологічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Факти. Золотий меч і амфора: на Запоріжжі знайшли поховання скіфського воїна [online]. Режим доступу: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190927-zolotyj-mech-i-amfora-na-zaporizhzhi-znajshly-pohovannya-skifskogo-voyina/

Анохин В. А. Античные монеты Северного Причерноморья. Киев: Стилос, 2011. 328 с.

Чистов Д. Е., Ильина Ю. И., Еремеева А. А., Щербакова О. Е. 2020. Материалы Березанской (Нижнебугской) античной археологической экспедиции. Т. 3: Берзанское поселение в исследованиях 2010–2014 годов. СПб.: Изд-во Гос. Эрмитажа, 436 с. (C. 41; 314)

Скуднова В. М. 1988. Архаический некрополь Ольвии. Л.: Искусство, 184 с.

061 – сайт міста Запоріжжя. 2019. Запорожские археологи нашли золотой меч и уникальную амфору, - ФОТОРЕПОРТАЖ [online]. Режим доступу: https://www.061.ua/news/2524688/zaporozskie-arheologi-nasli-zolotoj-mec-i-unikalnuu-amforu-fotoreportaz

Andr08.12.202512.01.2026

Надія Кравченко¹
Мисливство у музейних експозиціях німецької Саксонії: пам’ятки матеріальної культури, твори мистецтва, природоохоронний контекст
¹Національний військово-історичний музей України
¹ORCID: 0000-0001-9739-4859

DOI:

АБСТРАКТ

Стаття присвячена тематиці експонування пам’яток мисливської культури у музеях Саксонії, змінам концептуального підґрунтя у створенні таких експозицій. Екологічна риторика зумовила еволюцію образу мисливства у музейній галузі. Зібрання різноманітних цінностей, зброї та мисливських трофеїв мало свідчити не про домінування людини над навколишнім середовищем, а про один з різновидів її взаємодії з ним. Саме тому такі музеї перетворились в освітні осередки, де окрім знайомства із пам’ятками мисливської культури можна дізнатись більше про спосіб життя диких тварин, антропогенний вплив на зміну ландшафтів і т.д. У тих музеях, що спеціалізуються зокрема на експонуванні предметів декоративного мистецтва, представлені до огляду найбільш цінні експонати та подекуди невеличкі шкіци з їх історії. Натомість в установах, де створені мисливські експозиції, історія мисливства представлена більш різнобічно присутня вагома освітня складова, а також більше експериментують з новітніми технологіями.

Ключові слова: мисливство, музеї, Німеччина, Саксонія, мистецтво, зброя, мейсенська порцеляна, XVI-XVIІI століття.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Кравченко, Н. В. 2025. Мисливство у музейних експозиціях німецької Саксонії: пам’ятки матеріальної культури, твори мистецтва, природоохоронний контекст. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Кравченко Н. 2021. Мисливство в експозиціях українських музеїв: історія та сучасність. Науковий вісник Національного музею історії України. Матеріали щорічної наукової конференції Національного музею історії України (2020 р.): статті, публікації, повідомлення, 7, с. 208-217.

Delang, S. 2008. Schloss Hartenfels in Torgau. Leipzig: Ed. Leipzig.

Giermann, R. 1993. Die Geweihsammlung Augusts des Starken im Schloß Moritzburg. Moritzburg: Schloß Moritzburg.

Giermann R. 1999. Sehnsucht nach Arkadien : die Monumentalmalereien August des Starken im Schloss Moritzburg. Dresden: Druckhaus.

Giermann R. 2009. Meissener Porzellan im Schloss Moritzburg : vom Heiligen Hubertus und einem Tête-à-Tête. Dresden: Sandstein.

Kirsten M. 1999. Schloß Augustusburg. München [u.a.]: Dt. Kunstverlag.

Kunze J. 2019. König Albert und das Alte Jagdschloss zu Wermsdorf. Beucha; Markkleeberg: Sax-Verlag.

Meltzer, G. 2018. Lauenstein - eine Bergstadt mit Geschichte : ein Begleitheft zum Historischen Pfad durch Lauenstein und gleichzeitig der Versuch einer kurzgefassten Chronik der ehemaligen Bergstadt. [Altenberg]: Im Eigenverlag des Osterzgebirgsmuseums Schloss Lauenstein.

Pietsch U. [hrsg.]. 2005. Porzellan Parforce : jagdliches Meißner Porzellan des Jahrhunderts. München: Hirmer.

Pietsch U. [hrsg.]. 2010. Triumph of the Blue Swords : Meissen porcelain for aristocracy and bourgeoisie 1710 – 1815. Leipzig: Seemann Henschel.

Reiterer E. M. 1995. Tradition ist geerbte Vernunft (Jagdgeschichte für alle). In: Łowiectwo w tradycji i kulturze : międzynarodowe sympozjum, Pułtusk'94 = La chasse dans la tradition et la culture = Die Jagd in der Tradition und Kultur. Warszawa : Łowiec Polski.

Roth H. 1992. Vom Jagen. Moritzburg: Museum Schloß Moritzburg.

Schöbel J., Schaal D. 1987. Historisches Museum. Dresden: Staatliche Kunstsammlungen Dresden.

Syndram D. [hrsg]. 2013. Die königliche Jagdresidenz Hubertusburg und der Frieden von 1763. [Dresden]: Ed. Sächsische Zeitung.

Säuberlich E. (Bearb.). 2006. 800 Jahre Wermsdorf [1. Aufl.]. Beucha: Sax-Verlag.

Willkomm H.-D. [Verf.]. 2020. Jagdschlösser im Osten Deutschlands : Mecklenburg-Vorpommern, Brandenburg/Berlin, Sachsen-Anhalt, Sachsen und Thüringen ; ein Reiseführer. Grevesmühlen: NWM-Verlag.

Wittwer, S. 2000. Ein königlicher Tiergarten : Tiere aus Meißner Porzellan. Zwolle: Waanders.

Andr13.11.202512.01.2026

Анна Радченоко¹, Симон Радченко ²
Археологія на папері: наукові фахові видання в Україні та що з ними (не) відбувається
¹Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
²Археологічний музей, Університет Ставангера
¹ORCID: 0000-0002-0276-6398
²ORCID: 0000-0003-2970-5373

DOI:

АБСТРАКТ

У статті розглядаються три найрейтинговіші періодичні видавництва, що займаються археологічним контентом України — «Археологія», «Археологія та рання історія України» та EMINAK. Зосереджуючись на академічних статтях як основному способі представлення результатів досліджень, вона пропонує наукометричне дослідження цих періодичних видань для вивчення процесів в українській археології в тій мірі, в якій вони виражені в публікаціях. У статті наукометричні дослідження розглядаються як надійний спосіб виявлення внутрішніх та зовнішніх тенденцій журналу та порівняння їх з аналогіями у закордонних видавництвах, простежуючи напрямки майбутньої модифікації та розвитку.

Ми застосували традиційні та самостійно розроблені інструменти для проведення послідовного дослідження українських журналів, виявляючи тенденції та підходи в авторстві, тематичному виборі та креативності назв опублікованих статей. Ці методи показали узгодженість та цікавість досліджень на основі матеріалів та публікацій матеріалів українських журналів, особливо порівняно з європейськими. Більше того, порівняно низький рівень креативності назв підкреслює недостатню теоретизацію даних та усталену традицію зосередження на емпіричній роботі, а не на інтерпретаційній публікації. На відміну від європейської моделі письма, українські автори дотримуються фіксаційного підходу до подання матеріалу замість аналітичного та синтетичного. Крім того, метадані часто підбираються таким чином, щоб виключити зовнішніх читачів, а не включити їх, як це прагнуть зробити європейські вчені.

У цій статті з'ясовується зв'язок між таким рівнем розвитку, низькою кількістю теоретичних та методологічних досліджень в Україні та відносно низькою актуальністю наукових статей, опублікованих українськими археологами у вітчизняних періодичних виданнях. Ми вважаємо, що відсутність послідовної та ретельної теоретичної роботи впливає на загальний рівень наукових публікацій в українській археології та призводить до збільшення тематичного та методологічного розриву між українською та європейською археологією. Більше того, на нашу думку, це є симптомом соціальної необізнаності та пасивності української археології як дисципліни, що може призвести до серйозного емпіризму та проблем для цієї галузі найближчим часом. У заключній частині статті ми пропонуємо деякі загальні роздуми з цього питання та поради щодо того, як українські археологічні академічні журнали можуть сприяти подоланню поточної кризи.

Ключові слова: наукометричний аналіз, бібліометрія, науковий фаховий журнал, цитування, частотність слів, наукова теорія, археологія.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Радченко, А.І., Радченко, С.Б. 2025. Археологія на папер: наукові фахові видання в Україні та що з ними (не) відбувається. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Бібліометрія: Лейденський маніфест для наукометрії (2017). Філософська думка, 6, с. 93-98.

Велентейчик, Т.М., Радченко, А.І., Мриглод, О.І. 2023. Наукометричне дослідження журналу «Наука та наукознавство»: до 30-річчя видання. Наука та наукознавстсво, 3 (121), с. 5-40. https://doi.org/10.15407/sofs2023.03.005

Залізняк, Л.Л. 2019. Українська археологія: стан і перспективи (суб’єктивне враження про об’єктивний стан). АДІУ, 4. c. 388-395.

Котляревський, Я.В., Радченко, А.І., Мельников, О.В., Семенюк, Е.П. 2018. Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності. Наука та інновації, 14 (5), с. 5-18. https://doi.org/10.15407/scin14.05.005

Мінаков, М.А., Радченко, С.Б. 2024. Структура археологічного знання та поняття археологічної культури: пропозиції до перегляду в перспективі акторно-мережевої теорії. Археологія, 4. с. 104-124. https://doi.org/10.15407/arheologia2024.04.104

Палиенко, С.В. 2016. В.Ф. Генинг и формирование киевского центра теоретической археологии. Краткие сообщения Института археологии 242, с. 232-243.

Радченко А., Радченко С. 2025. «Археологія» України: креативність, монополізація та наукометричний аналіз. Археологія. (у друці).

Радченко С., Радченко А. 2024. Археологія на папері: наукові фахові видання в Україні та що з ними (не) відбувається. Тез. доп. Міжнар. наук. конф. «Археологія, музеєзнавство та пам'яткознавство в системі освіти та науки» (3-4 жовтня 20204 р., Київ, Україна), c. 42. https://doi.org/10.5281/zenodo.14203344

Радченко, А.І. 2018. “Записки Українського мінералогічного товариства”: історія і перспективи. Записки українського мінералогічного товариства, 15, с. 19-28.

Радченко, А.І., Коваль, Н.В. 2018. Як оцінити широту аудиторії наукового періодичного видання? Вісник НАН України, 9, с. 73-82. https://doi.org/10.15407/visn2018.09.073.

Радченко, А.І., Коваль, Н.В. 2019. Монополізованість періодики НАН України хіміко-біологічного спрямування. Вісник НАН України, 10, с. 63-69. https://doi.org/10.15407/visn2019.10.063

Радченко, А.І., Коваль, Н.В. 2020. Періодичні видання НАН України з фізико-технічних і математичних наук: рівень монополізованості. Вісник НАН України, 11, с. 63-69. https://doi.org/10.15407/visn2020.11.051

Радченко, А.І., Мриглод, О.І. 2019. “Мінералогічний журнал”: 40 років історії, Мінералогічний журнал, 41 (1), с. 3-14. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.41.01.003

González-Ruibal, A., ed., 2013. Reclaiming archaeology. Beyond the tropes of modernity. London: Routledge, 392 p. https://doi.org/10.4324/9780203068632

Greenberg, R., Hamilakis, Y., 2023. Archaeology, coloniality and modernity: a response. Forum Kritische Archäologie, 12, p. 148-153. https://doi.org/10.17169/refubium-41380

Hicks, Diana; Wouters, Paul; Waltman, Ludo; de Rijcke, Sarah; Rafols, Ismael. 2015. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature, 520 (7548), p. 429-431. https://doi.org/10.1038/520429a

Radchenko, S. 2024. Are We Metamodern? The Structure of Today’s Archaeology from the Perspective of Cultural Studies. Norwegian Archaeological Review, 57 (2), p. 145-162. https://doi.org/10.1080/00293652.2025.2452292

Radchenko, S., Radchenko, A. 2024. Ukrainian archaeological theory outside of the garden wall. Presentation at the Nordic TAG 2024 Conference, Turku, March 6—8, 2024. URL: https://sites.utu.fi/nordictag2024/wp-content/uploads/sites/1259/2024/03/NordicTAG-2024-Abstract-book-UPDATED.pdf

Andr13.11.202525.12.2025

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 16, 2025, Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації

Ярослав Володарець-Урбанович¹
Прикраси раннього середньовіччя із зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею: вкрадена спадщина
¹Інституту археології Національної академії наук України, Київський національний університет імені Тараса Шевченко
¹ORCID: 0000-0003-1560-3608

DOI:

АБСТРАКТ

У фондах та експозиції Херсонського обласного краєзнавчого музею зберігалася серія прикрас епохи раннього середньовіччя. Всі ці знахідки у різні роки поступили до зібрання музею. Із цими матеріалами вдалося ознайомитися в 2018 та 2019 рр. Частина була опублікована майже одразу, інші згодом — впродовж 2024 р. Робота над опрацюванням частини колекції була зупинена світовою пандемією Covid-2019. А 24 лютого 2022 р. розпочалося повномасштабне вторгнення військ рф, в тому числі на півдні України, із окупацією м. Херсон. В листопаді 2022 р. під час пограбування російськими окупантами Херсонського обласного краєзнавчого музею низка знахідок (в тому числі прикраси раннього середньовіччя) була вивезена в невідомому напрямку. Їх подальша доля невідома.

Усі знахідки можна поділити на чотири групи за етнокультурною належністю та загальним датуванням.

Перша група представлена антропоморфною підвіскою чорноморсько-кавказького кола IV—VII ст. із Олешківських пісків. Вона поступила до колекції В. І. Гошкевича (засновника та фундатора музею) ще в 1900 чи 1905 р.

Друга група представлена знахідками деталей ремінних прикрас «геральдичного» стилю (друга половина VI—VII ст.). Це знахідки із трьох пунктів — Новоолексіївка, Новочорномор’я та Каланчак. Загалом 12 знахідок. Вони поступили до музею завдяки роботам І. Д. Ратнера (співробітника-археолога музею).

Третя група — представлена ранньовізантійською суцільнолитою пряжкою кола «Сиракузи» VII ст. із с. Геройське. Ця знахідка також потрапила до збірки установи завдяки І. Д. Ратнеру.

І останню групу являють собою прикраси слов’янського кола. Так, у 2017 р. до музею було передано 21 знахідку із Правих Солонців — речі, характерні для дніпровських скарбів кола Мартинівки.

Метою даної роботи є зібрання максимально повної інформації про ті знахідки, які вдалося опрацювати і дані про які можуть бути втрачені. Слід сподіватися, що привернення уваги світової громадськості та робота відповідних служб зможуть повернути вкрадену впродовж повномасштабного вторгнення спадщину України, в тому числі із зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею.

Ключові слова: Херсонський обласний краєзнавчий музей, раннє середньовіччя, слов’яни, кочовики, прикраси.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Володарець-Урбанович Я.В. 2025. Прикраси раннього середньовіччя із зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею: вкрадена спадщина. VITA ANTIQUA, 15. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Айбабин, А. И. 1990. Хронология могильников Крыма позднеримского и раннесредневекового времени. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, I, с. 3-86, 175-241.

Веймарн, Е. В., Айбабин, А. И. 1993. Скалистинский могильник. Киев: Наукова думка.

Володарець-Урбанович, Я. В. 2014. Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи. Археологія і давня історія України, 2 (13), с. 35-49.

Володарець-Урбанович, Я. В. 2024. Візантійська пряжка типу «Сиракузи» із Геройського як маркер культурних контактів. Сходознавство, 94, с. 3-28. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2024.94.003.

Володарець-Урбанович, Я. В. 2025. Знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стиля раннього середньовіччя із колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею. Археологія, 3, с. 52-63. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2025.03.052.

Володарец-Урбанович, Я. В., Ганощенко, В. В. 2020. Антропоморфная подвеска из собрания Херсонского областного краеведческого музея. Приноси към Българската археология, Х, с. 5-22.

Гавритухин, И. О. 1996a. Детали ременной гарнитуры. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 22-36.

Гавритухин, И. О. 1996b. Датировка днепровских кладов первой группы методом синхронизации с древностями других территорий. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. (ред.). Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 58-95.

Гавритухин, И. О. 1999. В-образные пряжки, изготовленные вместе с щитовидной обоймой. В: Иванов, А. Г. (ред.). Пермский мир в раннем средневековье. Archaeologia Permica, I. Ижевск: Удмуртский ин-т истории, яз. и лит. УрО РАН, с. 160-209.

Гавритухин, И. О. 2001. Эволюция восточноевропейских псевдопряжек. В: Сташенков, Д. А. (ред.). Культуры Евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. 2. Самара, с. 31-86.

Гавритухин, И. О. 2004. Среднеднепровские ингумации второй половины V—VI в. В: Горюнова, В. М., Щеглова, О. А. (ред.). Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем Средневековье. Санкт-Петербург: Петербургское востоковедение, с. 208-220.

Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. 1996. Днепровское Левобережье на заре средневековья: динамика историко-культурных процессов и клады. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 140-148.

Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. 2019. Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області. Археологія та давня історія України, 32 (3), с. 126-150.

Даскалов, М. 2012. Колани и коланни украси от VI—VII век (от днешна България и съседните земи). София: Craft House Bulgaria, 2012.

Дзнеладзе, О. 2024. Ювелірні прикраси, вкрадені з Херсонського обласного краєзнавчого музею. Археологія і давня історія України, 2 (51), с. 263-273. https://doi.org/10.37445/adiu.2024.02.16.

Засецкая, И. П., Казанский, М. М., Ахмедов, И. Р., Минасян, Р. С. 2007. Морской Чулек. Погребения знати из Приазовья и их место в истории племен Северного Причерноморья в постгуннскую эпоху. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа.

Казанский, М. М. 2014. Археологическая ситуация в Среднем Поднепровье в VII в. В: Обломский, А. М. (ред.). Проблемы взаимодействия населения Восточной Европы в эпоху Великого переселения народов. Раннеславянский мир, 15. Москва, с. 138-177.

Казанский, М. М. 2020. Древности степных кочевников постгунского времени (середина V — середина VI в.) в Восточной Европе. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, XXV, с. 90-167.

Ковалевская, В. Б. 1979. Поясные наборы Евразии IV—IX вв. Пряжки. Свод археологических источников, Е1-02. Москва: Наука.

Ковалевская, В. Б. 1983. Антропоморфные амулеты VI—IX вв. на Северном Кавказе. Краткие сообщения Института археологии, 176, с. 43-50.

Ковалевская, В. Б. 2000. Компьютерная обработка массового археологического материала из раннесредневековых памятников Евразии. Пущино: ОНТИ ПНЦ РАН.

Комар, А. В. 2006. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII — начала VIII в. Степи Европы в эпоху средневековья, 5: Хазарское время, с. 7-244, 413-432.

Комар, А. В. 2013. Кочевники восточноевропейских степей второй половины VI — первой половины VIII в. В: Досымбаева, А., Жолдасбеков, М. (ред.). Западный Тюркский каганат. Атлас. Астана: «Service Press», с. 671-821.

Костенко, А. 2019. Ізраїль Ратнер. Живе слово часові непідвладне. Херсон.

Мусійко, В. В. 2023. Передмова. В: Гончарова, О. С. (ред.). Ненаукові записки: спогади співробітників Херсонського обласного краєзнавчого музею про окупацію міста. Миколаїв, с. 4-8.

Обломский, А. М., Родинкова, В. Е. 2014. Этнокультурный перелом в Поднепровье в VII в. н. э. Хронология событий. Краткие сообщения Института археологии, 235, с. 381-404.

Ратнер, І. Д. 1984. Довідник з археології України. Херсонська область. Київ: Наукова думка.

Ратнер, И. Д., Костюк, Л. И. 1989. Древности Херсонщины. Симферополь: Таврия.

Рашев, Р. 2000. Прабългарите през V—VII век. В. Търново: Faber.

Родинкова, В. Е. 2003. Культурные связи населения Среднего Поднепровья в VII в. (по материалам женского убора). Диссертация к. и. н.

Родинкова, В. Е. 2012. Новая находка византийского серебряного сосуда с клеймом в Восточной Европе. Российская археология, 4, с. 151-158.

Родинкова, В. Е., Седин, А. А. 2004. Браслеты Никодимовского городища. В: Макаров, Н. А., Чернецов, А. В., Лопатин, Н. В. (ред.). Восточная Европа в Средневековье: К 80-летию Валентина Васильевича Седова. Москва: Наука, с. 234-246.

Сікоза, Д., Дзнеладзе, О., Симоненко, О. 2025. Дачі — комплекс доби Великого Переселення Народів з Херсонщини. Археологія і давня історія України, 54 (2), с. 154—160. https://doi.org/10.37445/adiu.2025.02.10.

Скиба, А. В. 2016. Поясні набори геральдичного стилю у слов’ян. Київ: Інститут археології НАНУ.

Скиба, А. В., Хардаєв, В. М. 2017. Поясні гарнітури з кочівницьких комплексів в колекції Музею історичних коштовностей України (філіалу Національного музею історії України). В: Скиба, А. В., Горбаненко, С. А. (ред.). Європейська археологія І тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. Київ, с. 221-236.

Трайкова, Л. А. 2017. Коланът южно от долен Дунав — края на ІІІ — началото на VІІ в. София.

Шелов, Д. Б. 1984. Антропоморфный амулет из Танаиса. В: Мелюкова, А. И., Мошкова, М. Г., Петренко, В. Г. (ред.). Древности Евразии в скифо-сарматское время. Сборник статей. Москва: Наука, с. 241-246.

Schulze-Dörrlamm, M. 2002. Byzantinische Gürtelschnallen und Gürtelbeschläge im Römisch-Germanischen Zentralmuseum. I: Die Schnallen ohne Beschläg, mit Laschenbeschläg und mit festem Beschläg des 5.—7. Jahrhunderts. Kataloge Vor- und frühgeschichtlicher Altertümer, 30. Mainz.