Без рубрики – VITA ANTIQUA

Andr13.11.202513.11.2025

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації

Анна Радченоко¹, Симон Радченко ²
Археологія на папері: наукові фахові видання в Україні та що з ними (не) відбувається
¹Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
²Археологічний музей, Університет Ставангера
¹ORCID: 0000-0002-0276-6398
²ORCID: 0000-0003-2970-5373

DOI:

АБСТРАКТ

У статті розглядаються три найрейтинговіші періодичні видавництва, що займаються археологічним контентом України — «Археологія», «Археологія та рання історія України» та EMINAK. Зосереджуючись на академічних статтях як основному способі представлення результатів досліджень, вона пропонує наукометричне дослідження цих періодичних видань для вивчення процесів в українській археології в тій мірі, в якій вони виражені в публікаціях. У статті наукометричні дослідження розглядаються як надійний спосіб виявлення внутрішніх та зовнішніх тенденцій журналу та порівняння їх з аналогіями у закордонних видавництвах, простежуючи напрямки майбутньої модифікації та розвитку.

Ми застосували традиційні та самостійно розроблені інструменти для проведення послідовного дослідження українських журналів, виявляючи тенденції та підходи в авторстві, тематичному виборі та креативності назв опублікованих статей. Ці методи показали узгодженість та цікавість досліджень на основі матеріалів та публікацій матеріалів українських журналів, особливо порівняно з європейськими. Більше того, порівняно низький рівень креативності назв підкреслює недостатню теоретизацію даних та усталену традицію зосередження на емпіричній роботі, а не на інтерпретаційній публікації. На відміну від європейської моделі письма, українські автори дотримуються фіксаційного підходу до подання матеріалу замість аналітичного та синтетичного. Крім того, метадані часто підбираються таким чином, щоб виключити зовнішніх читачів, а не включити їх, як це прагнуть зробити європейські вчені.

У цій статті з'ясовується зв'язок між таким рівнем розвитку, низькою кількістю теоретичних та методологічних досліджень в Україні та відносно низькою актуальністю наукових статей, опублікованих українськими археологами у вітчизняних періодичних виданнях. Ми вважаємо, що відсутність послідовної та ретельної теоретичної роботи впливає на загальний рівень наукових публікацій в українській археології та призводить до збільшення тематичного та методологічного розриву між українською та європейською археологією. Більше того, на нашу думку, це є симптомом соціальної необізнаності та пасивності української археології як дисципліни, що може призвести до серйозного емпіризму та проблем для цієї галузі найближчим часом. У заключній частині статті ми пропонуємо деякі загальні роздуми з цього питання та поради щодо того, як українські археологічні академічні журнали можуть сприяти подоланню поточної кризи.

Ключові слова: наукометричний аналіз, бібліометрія, науковий фаховий журнал, цитування, частотність слів, наукова теорія, археологія.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Радченко А.І., Радченко С.Б. 2025. Археологія на папер: наукові фахові видання в Україні та що з ними (не) відбувається. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Бібліометрія: Лейденський маніфест для наукометрії (2017). Філософська думка, 6, с. 93-98.

Велентейчик, Т.М., Радченко, А.І., Мриглод, О.І. 2023. Наукометричне дослідження журналу «Наука та наукознавство»: до 30-річчя видання. Наука та наукознавстсво, 3 (121), с. 5-40. https://doi.org/10.15407/sofs2023.03.005

Залізняк, Л.Л. 2019. Українська археологія: стан і перспективи (суб’єктивне враження про об’єктивний стан). АДІУ, 4. c. 388-395.

Котляревський, Я.В., Радченко, А.І., Мельников, О.В., Семенюк, Е.П. 2018. Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності. Наука та інновації, 14 (5), с. 5-18. https://doi.org/10.15407/scin14.05.005

Мінаков, М.А., Радченко, С.Б. 2024. Структура археологічного знання та поняття археологічної культури: пропозиції до перегляду в перспективі акторно-мережевої теорії. Археологія, 4. с. 104-124. https://doi.org/10.15407/arheologia2024.04.104

Палиенко, С.В. 2016. В.Ф. Генинг и формирование киевского центра теоретической археологии. Краткие сообщения Института археологии 242, с. 232-243.

Радченко А., Радченко С. 2025. «Археологія» України: креативність, монополізація та наукометричний аналіз. Археологія. (у друці).

Радченко С., Радченко А. 2024. Археологія на папері: наукові фахові видання в Україні та що з ними (не) відбувається. Тез. доп. Міжнар. наук. конф. «Археологія, музеєзнавство та пам'яткознавство в системі освіти та науки» (3-4 жовтня 20204 р., Київ, Україна), c. 42. https://doi.org/10.5281/zenodo.14203344

Радченко, А.І. 2018. “Записки Українського мінералогічного товариства”: історія і перспективи. Записки українського мінералогічного товариства, 15, с. 19-28.

Радченко, А.І., Коваль, Н.В. 2018. Як оцінити широту аудиторії наукового періодичного видання? Вісник НАН України, 9, с. 73-82. https://doi.org/10.15407/visn2018.09.073.

Радченко, А.І., Коваль, Н.В. 2019. Монополізованість періодики НАН України хіміко-біологічного спрямування. Вісник НАН України, 10, с. 63-69. https://doi.org/10.15407/visn2019.10.063

Радченко, А.І., Коваль, Н.В. 2020. Періодичні видання НАН України з фізико-технічних і математичних наук: рівень монополізованості. Вісник НАН України, 11, с. 63-69. https://doi.org/10.15407/visn2020.11.051

Радченко, А.І., Мриглод, О.І. 2019. “Мінералогічний журнал”: 40 років історії, Мінералогічний журнал, 41 (1), с. 3-14. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.41.01.003

González-Ruibal, A., ed., 2013. Reclaiming archaeology. Beyond the tropes of modernity. London: Routledge, 392 p. https://doi.org/10.4324/9780203068632

Greenberg, R., Hamilakis, Y., 2023. Archaeology, coloniality and modernity: a response. Forum Kritische Archäologie, 12, p. 148-153. https://doi.org/10.17169/refubium-41380

Hicks, Diana; Wouters, Paul; Waltman, Ludo; de Rijcke, Sarah; Rafols, Ismael. 2015. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature, 520 (7548), p. 429-431. https://doi.org/10.1038/520429a

Radchenko, S. 2024. Are We Metamodern? The Structure of Today’s Archaeology from the Perspective of Cultural Studies. Norwegian Archaeological Review, 57 (2), p. 145-162. https://doi.org/10.1080/00293652.2025.2452292

Radchenko, S., Radchenko, A. 2024. Ukrainian archaeological theory outside of the garden wall. Presentation at the Nordic TAG 2024 Conference, Turku, March 6—8, 2024. URL: https://sites.utu.fi/nordictag2024/wp-content/uploads/sites/1259/2024/03/NordicTAG-2024-Abstract-book-UPDATED.pdf

Andr13.11.202513.11.2025

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 16, 2025, Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації

Ярослав Володарець-Урбанович¹
Прикраси раннього середньовіччя із зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею: вкрадена спадщина
¹Інституту археології Національної академії наук України, Київський національний університет імені Тараса Шевченко
¹ORCID: 0000-0003-1560-3608

DOI:

АБСТРАКТ

У фондах та експозиції Херсонського обласного краєзнавчого музею зберігалася серія прикрас епохи раннього середньовіччя. Всі ці знахідки у різні роки поступили до зібрання музею. Із цими матеріалами вдалося ознайомитися в 2018 та 2019 рр. Частина була опублікована майже одразу, інші згодом — впродовж 2024 р. Робота над опрацюванням частини колекції була зупинена світовою пандемією Covid-2019. А 24 лютого 2022 р. розпочалося повномасштабне вторгнення військ рф, в тому числі на півдні України, із окупацією м. Херсон. В листопаді 2022 р. під час пограбування російськими окупантами Херсонського обласного краєзнавчого музею низка знахідок (в тому числі прикраси раннього середньовіччя) була вивезена в невідомому напрямку. Їх подальша доля невідома.

Усі знахідки можна поділити на чотири групи за етнокультурною належністю та загальним датуванням.

Перша група представлена антропоморфною підвіскою чорноморсько-кавказького кола IV—VII ст. із Олешківських пісків. Вона поступила до колекції В. І. Гошкевича (засновника та фундатора музею) ще в 1900 чи 1905 р.

Друга група представлена знахідками деталей ремінних прикрас «геральдичного» стилю (друга половина VI—VII ст.). Це знахідки із трьох пунктів — Новоолексіївка, Новочорномор’я та Каланчак. Загалом 12 знахідок. Вони поступили до музею завдяки роботам І. Д. Ратнера (співробітника-археолога музею).

Третя група — представлена ранньовізантійською суцільнолитою пряжкою кола «Сиракузи» VII ст. із с. Геройське. Ця знахідка також потрапила до збірки установи завдяки І. Д. Ратнеру.

І останню групу являють собою прикраси слов’янського кола. Так, у 2017 р. до музею було передано 21 знахідку із Правих Солонців — речі, характерні для дніпровських скарбів кола Мартинівки.

Метою даної роботи є зібрання максимально повної інформації про ті знахідки, які вдалося опрацювати і дані про які можуть бути втрачені. Слід сподіватися, що привернення уваги світової громадськості та робота відповідних служб зможуть повернути вкрадену впродовж повномасштабного вторгнення спадщину України, в тому числі із зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею.

Ключові слова: Херсонський обласний краєзнавчий музей, раннє середньовіччя, слов’яни, кочовики, прикраси.

Мова: Українська

ПДФ

Цитування:

Володарець-Урбанович Я.В. 2025. Прикраси раннього середньовіччя із зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею: вкрадена спадщина. VITA ANTIQUA, 15. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Айбабин, А. И. 1990. Хронология могильников Крыма позднеримского и раннесредневекового времени. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, I, с. 3-86, 175-241.

Веймарн, Е. В., Айбабин, А. И. 1993. Скалистинский могильник. Киев: Наукова думка.

Володарець-Урбанович, Я. В. 2014. Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи. Археологія і давня історія України, 2 (13), с. 35-49.

Володарець-Урбанович, Я. В. 2024. Візантійська пряжка типу «Сиракузи» із Геройського як маркер культурних контактів. Сходознавство, 94, с. 3-28. https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2024.94.003.

Володарець-Урбанович, Я. В. 2025. Знахідки деталей ремінних оздоб «геральдичного» стиля раннього середньовіччя із колекції Херсонського обласного краєзнавчого музею. Археологія, 3, с. 52-63. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2025.03.052.

Володарец-Урбанович, Я. В., Ганощенко, В. В. 2020. Антропоморфная подвеска из собрания Херсонского областного краеведческого музея. Приноси към Българската археология, Х, с. 5-22.

Гавритухин, И. О. 1996a. Детали ременной гарнитуры. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 22-36.

Гавритухин, И. О. 1996b. Датировка днепровских кладов первой группы методом синхронизации с древностями других территорий. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. (ред.). Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 58-95.

Гавритухин, И. О. 1999. В-образные пряжки, изготовленные вместе с щитовидной обоймой. В: Иванов, А. Г. (ред.). Пермский мир в раннем средневековье. Archaeologia Permica, I. Ижевск: Удмуртский ин-т истории, яз. и лит. УрО РАН, с. 160-209.

Гавритухин, И. О. 2001. Эволюция восточноевропейских псевдопряжек. В: Сташенков, Д. А. (ред.). Культуры Евразийских степей второй половины I тысячелетия н. э. 2. Самара, с. 31-86.

Гавритухин, И. О. 2004. Среднеднепровские ингумации второй половины V—VI в. В: Горюнова, В. М., Щеглова, О. А. (ред.). Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем Средневековье. Санкт-Петербург: Петербургское востоковедение, с. 208-220.

Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. 1996. Днепровское Левобережье на заре средневековья: динамика историко-культурных процессов и клады. В: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 140-148.

Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. 2019. Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області. Археологія та давня історія України, 32 (3), с. 126-150.

Даскалов, М. 2012. Колани и коланни украси от VI—VII век (от днешна България и съседните земи). София: Craft House Bulgaria, 2012.

Дзнеладзе, О. 2024. Ювелірні прикраси, вкрадені з Херсонського обласного краєзнавчого музею. Археологія і давня історія України, 2 (51), с. 263-273. https://doi.org/10.37445/adiu.2024.02.16.

Засецкая, И. П., Казанский, М. М., Ахмедов, И. Р., Минасян, Р. С. 2007. Морской Чулек. Погребения знати из Приазовья и их место в истории племен Северного Причерноморья в постгуннскую эпоху. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа.

Казанский, М. М. 2014. Археологическая ситуация в Среднем Поднепровье в VII в. В: Обломский, А. М. (ред.). Проблемы взаимодействия населения Восточной Европы в эпоху Великого переселения народов. Раннеславянский мир, 15. Москва, с. 138-177.

Казанский, М. М. 2020. Древности степных кочевников постгунского времени (середина V — середина VI в.) в Восточной Европе. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, XXV, с. 90-167.

Ковалевская, В. Б. 1979. Поясные наборы Евразии IV—IX вв. Пряжки. Свод археологических источников, Е1-02. Москва: Наука.

Ковалевская, В. Б. 1983. Антропоморфные амулеты VI—IX вв. на Северном Кавказе. Краткие сообщения Института археологии, 176, с. 43-50.

Ковалевская, В. Б. 2000. Компьютерная обработка массового археологического материала из раннесредневековых памятников Евразии. Пущино: ОНТИ ПНЦ РАН.

Комар, А. В. 2006. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII — начала VIII в. Степи Европы в эпоху средневековья, 5: Хазарское время, с. 7-244, 413-432.

Комар, А. В. 2013. Кочевники восточноевропейских степей второй половины VI — первой половины VIII в. В: Досымбаева, А., Жолдасбеков, М. (ред.). Западный Тюркский каганат. Атлас. Астана: «Service Press», с. 671-821.

Костенко, А. 2019. Ізраїль Ратнер. Живе слово часові непідвладне. Херсон.

Мусійко, В. В. 2023. Передмова. В: Гончарова, О. С. (ред.). Ненаукові записки: спогади співробітників Херсонського обласного краєзнавчого музею про окупацію міста. Миколаїв, с. 4-8.

Обломский, А. М., Родинкова, В. Е. 2014. Этнокультурный перелом в Поднепровье в VII в. н. э. Хронология событий. Краткие сообщения Института археологии, 235, с. 381-404.

Ратнер, І. Д. 1984. Довідник з археології України. Херсонська область. Київ: Наукова думка.

Ратнер, И. Д., Костюк, Л. И. 1989. Древности Херсонщины. Симферополь: Таврия.

Рашев, Р. 2000. Прабългарите през V—VII век. В. Търново: Faber.

Родинкова, В. Е. 2003. Культурные связи населения Среднего Поднепровья в VII в. (по материалам женского убора). Диссертация к. и. н.

Родинкова, В. Е. 2012. Новая находка византийского серебряного сосуда с клеймом в Восточной Европе. Российская археология, 4, с. 151-158.

Родинкова, В. Е., Седин, А. А. 2004. Браслеты Никодимовского городища. В: Макаров, Н. А., Чернецов, А. В., Лопатин, Н. В. (ред.). Восточная Европа в Средневековье: К 80-летию Валентина Васильевича Седова. Москва: Наука, с. 234-246.

Сікоза, Д., Дзнеладзе, О., Симоненко, О. 2025. Дачі — комплекс доби Великого Переселення Народів з Херсонщини. Археологія і давня історія України, 54 (2), с. 154—160. https://doi.org/10.37445/adiu.2025.02.10.

Скиба, А. В. 2016. Поясні набори геральдичного стилю у слов’ян. Київ: Інститут археології НАНУ.

Скиба, А. В., Хардаєв, В. М. 2017. Поясні гарнітури з кочівницьких комплексів в колекції Музею історичних коштовностей України (філіалу Національного музею історії України). В: Скиба, А. В., Горбаненко, С. А. (ред.). Європейська археологія І тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. Київ, с. 221-236.

Трайкова, Л. А. 2017. Коланът южно от долен Дунав — края на ІІІ — началото на VІІ в. София.

Шелов, Д. Б. 1984. Антропоморфный амулет из Танаиса. В: Мелюкова, А. И., Мошкова, М. Г., Петренко, В. Г. (ред.). Древности Евразии в скифо-сарматское время. Сборник статей. Москва: Наука, с. 241-246.

Schulze-Dörrlamm, M. 2002. Byzantinische Gürtelschnallen und Gürtelbeschläge im Römisch-Germanischen Zentralmuseum. I: Die Schnallen ohne Beschläg, mit Laschenbeschläg und mit festem Beschläg des 5.—7. Jahrhunderts. Kataloge Vor- und frühgeschichtlicher Altertümer, 30. Mainz.

Andr06.11.202506.11.2025

Софія Сивук¹
Римський металевий посуд в черняхівській культурі України: історіографія питання
¹Інститут археології НАН України
¹ORCID: 0009-0001-2945-3623

DOI:

АБСТРАКТ

У статті здійснено спробу комплексного аналізу історії вивчення римського металевого посуду з пам’яток черняхівської культури території України. Особливу увагу приділено уточненню термінологічного апарату, увиразненню та характеристиці основних етапів накопичення джерельної бази, а також висвітленню специфіки її формування та динаміки накопичення знахідок.

Окрему увагу приділено аналізу хронологічних аспектів, висвітленню історичного контексту та розгляду проблеми функціонального призначення римського металевого посуду у варварському середовищі. Зокрема, на прикладі так званих «князівських» поховань розглянуто особливості формування «питного набору» черняхівської культури. Також у роботі представлено актуальний перелік відомих на сьогодні зразків римського металевого посуду черняхівської культури, які згадуються в роботах українських і зарубіжних дослідників. У висновках проаналізовано сучасний стан вивчення проблеми, визначено основні тенденції розвитку наукових підходів та окреслено перспективні напрями подальших досліджень.

Ключові слова: римський імпорт, металевий посуд, пізньоримський час, черняхівська культура, історіографія.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Сивук, С. О. 2025. Римський металевий посуд в черняхівській культурі України: історіографія питання. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Брайчевський, М.Ю. 1968. Історія вивчення черняхівської культури. Історіографічні дослідження в Українській РСР, 1, с. 213—238.

Герета, І.П. 1976. Звіт про археологічні дослідження у Чернелеві-Руському в 1976 р. Науковий архів ІА НАНУ, 1976/51.

Герета, І.П. 1994. Звіт про археологічні дослідження у Чернелеві-Руському в 1994 р. Науковий архів ІА НАНУ, 1994/90.

Ґерета, І.П. 2013.Чернелево-Руський могильник / упор. В.С. Тиліщак. OIUM, 3, Київ, Тернопіль: ТзОВ “Терно-граф”.

Левада, М.Є. 2003. Могильник Черепашинці: спроба архівної реконструкції досліджень археологічної пам’ятки. Пам’ятки України, 4, с. 12–19.

Магомедов, Б.В. 2010. Знахідки предметів римського імпорту з металу на черняхівських пам’ятках України. Археологія і давня історія України, 2, с. 174-182.

Магомедов, Б.В. 2003. Потойбічний бенкет у поховальному обряді черняхівської культури. Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України, с. 83—88.

Магомедов, Б.В. 1997. Поховальні споруди як ознака соціального статусу в черняхівському суспільстві. Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян, с. 79–85.

Магомедов, Б.В. 1992. Велика Снітинка 2 — поселення гребінників III—IV ст. н. е. Стародавнє виробництво на території України, с. 94–116.

Магомедов, Б.В., Левада, М.Є. 1993. Розкопки черняхівського могильника в с. Петриківці. Археологія і давня історія України, с. 80–81.

Надвірняк О.В., Погорілець О.Г. 2014. Нові знахідки бронзових казанів типу Hemmor на Поділлі. Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В.П. Петрова. OIUM, 4, с. 151–155.

Онищук, Я.І. 2010. Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя. Археологія і давня історія України, с. 152–159.

Петраускас О.В., Гопкало, О.В., Горбаненко, С.А. 2016. Вступ. Черняхівська культура: до 85-річчя від дня народження І. С. Винокура, Ouim, 5, с. 7—10.

Петраускас, О.В., Коваль, О.А., Погорілець, О.Г., Надвірняк, О.В. 2020. Археологічні розвідки з верифікації місцезнаходжень римських імпортів на об`єктах черняхівської культури Південного Побужжя (роботи 2014 р). ДІКЗ «Межибіж». Археологічні читання. Матеріали 2016–2020 рр., 1– 2, с. 84-88.

Петраускас, О.В., Надвірняк, О.В., Погорілець, О.Г., 2023. Казанки типу Хеммоор з території України (каталог). Oium, 7, Київ-Хмельницький: ІА НАН України

Сивук, С.О. 2024. Історія вивчення римських імпортів черняхівської культури території України: стан розробки теми. В: Шидловський, П. С. (ред.). Міжнародна наукова конференція «Археологія, музеєзнавство та пам’яткознавство в системі освіти та науки», с. 37-38.

Симонович, Е.О. 1980. «Князівські» поховання черняхівської культури. Тез. доп. V Подільскої історико-краєзнавчої конференції, с. 128–130.

Строцень, Б.С. 2008. Черняхівська культура Західного Поділля. Тернопіль: Астон.

Щепаченко, В.І. 2024. Соціально економічний розвиток населення пізньоримського часу – початку доби Великого переселення народів на території України: за матеріалами скляного посуду черняхівської культури. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 – Історія та археологія. ХНУ ім. В.Н. Каразіна МОН України.

Варачёва, К.Г. 2011. Место стеклянных и глиняных кубков в «сервизе» погребений на могильниках черняховской культуры днепро-донецкой лесостепи. Oium, 1, с 61–65.

Герета, І.П. 1989. Новые могильники Черняховской культуры Западной Подолии и вельбарская культура, Kul. wielb., с. 283-297.

Гопкало, О.В., Милашевський, О.С. 2017. О содержании раннего этапа культури Черняхов-Синтана-Де-Муреш. Ранний железный век от рубежа эр до середины І тыс. н.э. Динамика освоения культурного пространства, с. 44–46.

Гопкало, О.В. 2011. Относительная хронология мужских погребений черняховской культуры. К постановке проблемы. Oium, 1, с. 66–96.

Гопкало, О.В., Тиліщак, В.С. 2010. Римские импорты из металла на могильнике Чернелив-Русский. Germania-Sarmatia, 2, с. 78-95.

Гороховский, Е. Л. 1988. Хронология черняховских могильников Лесостепной Украины. Труды V Международного конгресса археологов-славистов, 4, с. 34-46.

Кравченко, Н.М. 1987. О методике социологического анализа погребального обряда черняховской культуры. Исследование социально-исторических проблем в археологии, с. 209–227.

Кравченко, Н.М. 1967. Косановский могильник (за материалами раскопок В.П. Петрова и Н.М. Кравченко. МИА. 139, с. 77–135.

Кропоткин, В.В. 1967. Экономические связи Восточной Европы в I тысячелетии нашей эры. АН СССР, Ин-т археологии. М.: Наука.

Кропоткин, В.В. 1970. Римские импортные изделия в Восточной Европе (II в. до н.э. - V в. н.э.). М.: Наука, 222 с.

Кухаренко, Ю.В. 1980. Могильник Брест-Тришин. Москва: Наука.

Магомедов, Б.В. 2001. Черняховская культура. Проблема этноса. Lublin: UMCS. Monumenta Studia Gothica,1, 276 с.

Никулице, И. Т., Рикман, Э. А. 1973. Могильник Ханска—Лутэрия первых столетий нашей эры. Краткие сообщения Института археологии, 133, с. 116—123.

Пуцко, В.Г. 1984. Серебряные кувшины из Жигайловки. Весник древней истории, 4, с. 77–89.

Третьяков, П.Н. 1966. Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге. Ленинград: Наука.

Petrauskas, O., Syvolap, M. 2022. The Momstrous (Monstruoso) Fibula from the Dnipro River region. Lietuvos Archeologija, 48, p. 265–284.

Wielowajski, J. 1988. Studies of Roman metal vessels during the last decade (1976–1985). Archaeologia Polona, 27, p. 15-67.

Bemmann, J. 2014. Mitteldeutschland und das Gallische Sonderreich 260-274: Eine liebgewonnene These auf dem Prüfstand. Kölner Jahrbuch, 47, S. 179–213.

Bienert, B. 2007. Die römischen Bronzegefäße im Rheinischen Landesmuseum Trier. Trierer Zeitschrift, 31. Trier: Rheinisches Landes museum.

Bierbrauer, V. 1989. Ostgermanische oberschichtgräber der römischen Keiserzeit und des frühen Mittelalters. Archeologia Baltica, 8, S. 38–106.

Eggers, H. 1951. Der römische Import im freien Germanien. Atlas der Urgeschichte, 1, Hamburg: Hamburgisches Museum für Völkerkunde und Vorgeschichte.

Eggers, H. 1955. Zur absoluten Chronologie der römischen Kaiserzeit im Freien Germanien. Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums Mainz, 2, S. 196-244.

Kokowski, A. 2001. Ein sogenanntes «Fürstengrab» von Rudka in Wolhynien (Seine Bedeutung für die Rekonstruktion des Bildes der germanischen Eliten im späten Altertum). In: Storgaard, B. (ed.). Military Aspects of the aristocracy in Barbaricum in the Roman and Early Migration. Publications from The National Museum Studies in Archaeology & History, 5, S. 41-53.

Kokowski, A. 2004. Die Kontakte zwischen der Masłomęcz Gruppe und dem Mitteldonauraum aufgrund der Verbreitung ausgewählter Importe. In: Friesinger, H., Stuppner, A. (eds.). Zen trum und Peripherie — Gesellschaftliche Phänomene in der Frühge schichte. Mitteilungen der Prähistorischen Kommission, 57, Wienn, S. 177-194.

Levada, M. 2018. Zwei „Bestattungen” vom Gräberfeld Hansca-Lutărie. Studia Barbarica. Profesorowi Adrzejowi Kokowskiemu w 65. rcznicę rodzin, 2, S. 185—204.

Magomedov, B. 2016. Das Fundspektrum römischer Metallsachgüter in der Černjachov-Kultur auf dem Gebiet der Ukraine. In: Voß, H.-U., Müller-Scheeßel, N. (eds.). Archäologie zwischen Römern und Barbaren. Zur Datierung und Verbreitung römischer Metallarbeiten des 2. und 3. Jhs. n. Chr. im Reich und im Barbaricum. Frankfurt am Main: R. Habelt, S. 861-870.

Petersen, E. 1941. Ein reicher gepidischer Grabfund aus Volhynien. Gothiskandza, 3, S. 39-52.

Petrauskas, O. 2021. Neue Funde von Hemmoorer Eimern zwischen Südlichem Bug und Dnister. Zur Typologie und Chronologie. В: E.Sava et al. Die Chronologie der vorrömischen Eisen- und frühen Kaiserzeit in Mittel- und Südosteuropa: Probleme und Perspektiven: Humboldt-Kolleg: Chronologie in den archäologischen Forschungen, Chişinău, Chişinău-Berlin, S. 233-250.

Petrauskas, O., Didenko, S. 2022. Ein Grab mit Hemmoorer Eimer bei Poberežne, Oblast Winnyzja, in der ukrainischen Podillja. Germania, 100, S. 151-198.

Voss, H.-U., Geisler, H., Laser, R. 1994.Corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum. Deutschland. Band 1, Bundesländer Brandenburg und Berlin. Bonn : R. Habelt.

Andr06.11.202513.11.2025

Ірина Чечуліна¹
Взаємовплив металевого та керамічного посуду в давньогрецькій культурі: технології, стилістика та ринкові аспекти
¹Інститут археології НАН України; Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: 0000-0003-3783-6277

DOI:

АБСТРАКТ

Взаємовплив давньогрецьких металевих ваз на грецький керамічний посуд являє собою важливий аспект дослідження античного мистецтва та ремесел. Металеві вироби з бронзи, срібла та золота, вироблені давньогрецькими майстрами, не лише відзначалися високою майстерністю виконання, але й мали значний вплив на розвиток керамічного посуду. Феномен імітації гончарами торевтичних виробів відомий не лише в Греції, а й у ширшому міжкультурному контексті, зокрема в Ісламському світі та Китаї.

Металеві посудини часто служили зразками для керамічних виробів. Гончарі прагнули відтворити їх форми, пропорції та декоративні елементи. Це виявлялося у використанні схожих контурів та структурних частин.

Стилістичні елементи металевих ваз, зокрема орнаменти та мотиви, знайшли своє відображення у розписах керамічного посуду. Витончені геометричні візерунки та рослинні мотиви, що прикрашали металеві вироби, були адаптовані до техніки керамічного живопису. Гончарі намагалися передати естетичну цінність та складність металевих виробів через свої вироби, розвиваючи таким чином нові стилі та техніки розпису.

Розвиток технологій та методів виробництва металевих ваз стимулював технічний прогрес у виготовленні керамічного посуду. Запозичення технологій обробки поверхні, таких як полірування, імітація гравіювання або використання канельованих форм, дозволило гончарям створювати посуд, який імітував блиск металевих виробів.

Важливу роль у цьому процесі відігравав соціально-економічний фактор. Металевий посуд був предметом розкоші, доступним лише для еліти, тоді як керамічні аналоги дозволяли ширшій аудиторії долучитися до візуальної культури елітних предметів.

Хоча основний вплив йшов від металу до кераміки, зафіксовані випадки зворотнього процесу. Популярні керамічні форми іноді відтворювалися у металі, що свідчить про взаємозалежність різних ремісничих традицій.

Таким чином, взаємовплив металевих ваз і керамічного посуду у Давній Греції є прикладом інтеграції різних ремісничих традицій, що сприяло розвитку матеріальної культури та мистецтва. Цей процес відображає багатогранність давньогрецького суспільства, де різні ремесла та мистецькі напрямки взаємодіяли та взаємозбагачувалися, створюючи унікальні твори, які й до сьогодні вражають своєю досконалістю та художньою цінністю.

Ключові слова: давньогрецький металевий посуд, керамічний посуд, торевтика, грецька кераміка, античне ремесло, матеріальна культура, технології виробництва.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Чечуліна, І. О. 2025. Взаємовплив металевого та керамічного посуду в давньогрецькій культурі: технології, стилістика та ринкові аспекти. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Andrewes, A., 1991. Greek society. London: Penguin Books.

Boardman, J., 1979. The Athenian pottery trade. The Classical period. Expedition 21, 4, 33-39.

Boardman, J., 1988. Trade in greek decoration pottery. Oxford Journal of Archaeology 7.1, 27-33.

Chechulina, I., 2024. From Athens to Olbia Pontica: the Artistry of Black-Glazed ware. Kyiv: IA NANU.

Coşkun, G., 2011. Achaemenid bowls from Seyitömer Höyük. Olba, 19, 57-79.

Davis, D.L., 2009. Commercial Navigation in the Greek and Roman world. Ph.D. thesis. Faculty of the Graduate School of The University of Texas at Austin.

Furtwängler, A., 1885. Beschreibung der Vasensammlung im Antiquarium. Berlin: Antikensamlung.

Gill, D., 1991. Pots and trade: spacefillers or objects d'art? The Journal of Hellenistic studies, 111, 29-47.

Gill, D., Vickers, M., 1990. Reflected Glory: pottery and precious metal in classical Greece. Jahrbuch des deutschen Archäologisches Instituts, 105, 1-30.

Hayes, J., 1984. Greek and Italian Black-Gloss Wares and Related Wares in the Royal Ontario Museum. Toronto: Royal Ontario Museum.

Kaba, H., 2022. Comparing the Metal Vessel Acquisition Patterns and Trends of the Thracian and Cypriot Elite during the Classical Period. In: Delev, P. (ed.). Ancient Thrace: Myth and Reality. Proceedings of the Thirteenth International Congress of Thracology, 1, 191-206.

Kotitsa, Z., 2012. Metal-coated pottery in Macedonia in Late Classical and Hellenistic period. In: Drougou, S, Touratsoglou, I. (Hrsg.), Topics on Hellenistic pottery in ancient Macedonia, 108-125.

Krauskopf, I., 1984. Terrakotta-imitationen der bronzekannen der form Beazley VI in Athen, Westgriechenland und Etrurien. In: Brijder, H.A. (ed.). Ancient Greek and Related Pottery. Proceedings of the International Vase Symposium. Amsterdam: Allard Pierson Museum, p. 83-87.

MacDonald, B.R., 1981. The Emigration of Potters from Athens in the Late Fifth Century B. C. and Its Effect on the Attic Pottery Industry. American Journal of Archaeology, 85. 2, 159-168.

Moller, A., 2008. Classical Greece: Distribution. In: Scheidel, W. (ed.). The Cambridge economic history of the Greco-Roman world. Cambridge: Cambridge University Press.

Morel, J.-P., 1994. Céramique campanienne: Les formes. Rome: Ecole France.

Mozolevskyi, B.M., 1979. Tovsta Mohyla. Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian).

Polyn, S.V., 1992. Ot Skyfyy k Sarmatyy. Kyiv: NANU. (in Russian).

Shefton, B., 1998. Metal and Clay: Prototype and Re-creation. Zoffany's "Tribuna" and Lessons from the Malacena Fabric of Hellenistic Volterra (Calyx-krater, Stamnos, Situla and the Achaemenid Rhython). Revue des Etudes Anciennes, 100-3-4, 619-662.

Sideris, A., 2015. Theseus in Thrace: The Silver Lining on the Clouds of the Athenian-Thracian Relations in the 5th Century BC. Sofia: Thrace Foundation.

Sideris, A., 2024. The Vratsa Situla and the Spread of the Palmette Motif. The Apogee of the Triballian Dynasty: The Triballoi and their Neighbours in the Classical and Early Hellenistic Times. Studia Archaeologica Universitatis Serdicensis, Supplementum VII, 49-69.

Skory, S., Khokhorovsky, Y. 2018. Bolshoi Ryzhanovsky Mound. Kyiv: Oleg Filyuk Publisher (in Russian).

Sparkes, B., 1977. Quintain and the Talcott class. Antike Kunst 20.1, 8-25.

Tereshchenko, O.I. 2013a. Antychne torhivelne sudno «Zmiinyi-Patrokl» (sklad produktsii). Archeologia, 3, 69-85.

Tereshchenko, O.I. 2013b. Pidvodno-arkheolohichne doslidzhennia antychnoho torhivelnoho sudna poblyzu o. Zmiinyi u Chornomu mori (polovyi sezon 2011 r.). Archeologia, 2, 64-77.

Themelis, P., Touratsoglou, G., 1997. Οι Ταφοι του Δερβενιου (Oi Tafoi toy Derbenioy). Athens.

Vickers, M., 1985. Artful crafts: the influence of metalwork on Athenian painted pottery. The Journal of Hellenic Studies, 105, 108-128.

Vickers, M., 2002. Potty prices. Ad Familiares 23, 9-10.

Vickers, M., 2010. Silver, horses and pots. In: Metzler, D. (ed.). Massadifiori. Essays presented to Herbert Hoffmann on his 80th birthday, 351-67.

Zimmermann, N. 1998. Beziehungen zwischen Ton- und Metallgefäßen spätklassischer und frühhellenistischer Zeit. Internationale Archäologie, 20. Leidorf: Rahden/Westf.

Andr05.11.202506.11.2025

Дудник Діана¹
На краю різця : виготовлення та реутилізація різців у колекції Мізинської стоянки
¹Інституту археології Національної академії наук України
¹ORCID: 0000-0003-0855-3219

DOI:

АБСТРАКТ

Різці становлять найчисельнішу категорію знарядь у колекціях усіх епіграветських пам’яток басейну Середнього Дніпра. Домінуючою категорією майже на всіх стоянках є різці на тронкованих сколах (бокового типу). Попри це, технологія виготовлення та реутилізації цих знарядь залишається недостатньо вивченою. Представлена робота є результатом дослідження проведеного завдяки стипендіальній програми від Німецького археологічного інституту в рамках проекту «Documenting, Recording and Saving Ukrainian Archaeological Heritage».

Метою дослідження було виявлення технологічно значущих рис виготовлення різців, класифікація та з’ясування наявності та значення явища реутилізації серед колекції цілих виробів (858 екз.) Мізинської стоянки за 1954-1961 рр. розкопок. Для цього було застосовано метод attribute analysis, за допомогою якого вивчалися як якісні, так і кількісні параметри артефактів. Для класифікації було використано підхід апробований при дослідженні стоянки Бармаки (Чабай та ін. 2020, с. 115, табл. 5), поки що єдиної відомої аналогії Мізину.

Загалом, різці та пластинчасті сколи стоянки Мізин, як і Бармаки, мають більші розміри (Chabai, Dudnyk 2022, p. 47), аніж на стоянках Межиріч, Добранічівка та Семенівка 3 (Нужний, Шидловський, Лизун 2017, с. 46, рис. 16), що вірогідно пояснюється особливістю сировини. Найпоширенішим методом виготовлення різців у колекції Мізину є тронкування, виконане переважно за допомогою крутої дорсальної скалярної ретуші. Також, половині різців притаманне латеральне ретушування (здебільшого напів-круте дорсальне скалярне / маргінальне). Часто тронкування переходить у латеральну часткову чи безперервну ретуш. Співвідношення кількості різців до кількості ріжучих країв – 1:40, а ріжучих країв до негативів різцевих сколів – 1:50, що свідчить про високу інтенсивність використання цих знарядь.

Про інтенсивність експлуатації потенціалу заготовки свідчить і значна кількість різців, що мають більше одного різцевого краю, наявних серед усіх типів. Окрім того, поширеними є різці комбінованого типу, що вірогідно утворювалися ситуативно, виходячи з особливостей та потенціалу заготовки. Також на інтенсивність використання різців вказує переважання вторинних різцевих сколів на первинними.

Реутилізовані різці наявні серед усіх типів, представлені такими способами виготовлення як повторна тронкація, переорієнтація вісі заготовки, зміна типу різця та повторний злам заготовки. Аналіз метричних показників цілих звичайних та реутилізованих різців на тронкованих пластинах свідчить про те, що в процесі їх повторного використання довжина та ширина зменшувалася. Наявність підживлюючих сколів тронкації підтверджує факт повторного тронкування та використання різців.

Ключові слова: басейн Середнього Дніпра, епігравет, мізинська індустрія, крем’яний комплекс, різці, attribute analysis, технологія, типологія.

Мова: Англійська

ПДФ

Цитування:

Дудник Д.В. 2025. На краю різця : виготовлення та реутилізація різців у колекції Мізинської стоянки. VITA ANTIQUA, 15. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.

Джерела:

Абрамова, З. А., Григорьева, Г. В. 1997. Верхнепалеолитическое поселение Юдиново. Выпуск 3. Санкт-Петербург: ИИМК РАН.

Величко, А. А., Грехова, Л. В., Грибченко, Ю. Н., Куренкова, Е. И. 1997. Первобытный человек в экстремальных условиях среды. Стоянка Елисеевичи. Москва: Институт географии РАН.

Величко, А. А., Грехова, Л. В., Губонина, З. П. 1977. Среда обитания первобытного человека Тимоновских стоянок. Москва: «Наука».

Воеводский, М. В. 1929. Тимоновская палеолитическая стоянка. Русский антропологический журнал, XVIII, (1-2), c. 59-70.

Воеводский, М. В. 1952. Палеолитическая стоянка Рабочий Ров (Чулатово ІІ). Ученые записки, 158, с. 101-132./p>

Воєводський, М. В. 1947. Кам’яні і кістяні вироби палеолітичної стоянки Чулатів І. Палеоліт і неоліт України, 1, с. 107-119.

Галич, Д. З. 1947. Палеолітична стоянка Чулатів 2 (Робочий Рів): короткий звіт про розкопки 1936 р. Палеоліт і неоліт України, 1, с. 149-154.

Гладилин, В. Н. 1976. Проблемы раннего палеолита Восточной Европы. Киев: «Наукова думка».

Григорьева, Г. В. 2008. О резцах верхнепалеолитического поселения Юдиново. В: Хлопачев, Г. А. (ред.). Хронология, периодизация и кросскультурные связи в каменном веке. Замятнинский сборник. Выпуск 1. Санкт-Петербург: Издательство «Наука», с. 83-90.

Дудник, Д. В. 2024. Методи нуклеусного розколювання мізинської індустрії епіграветського технокомплексу. Археологія, 3, с. 120-148. https://doi.org/10.15407/arheologia2024.03.121

Кононенко, О. М. 2018. Стоянка Радомишль I та її місце у верхньому палеоліті України. Дисертація к. і. н. Інститут археології Національної академії наук України.

Нужний, Д. Ю. 2015. Верхній палеоліт західної і північної України. Київ: видавець Олег Філюк.

Нужний, Д. Ю., Шидловський, П. С., Лизун, О. М. 2017. Семенівські верхньопалеолітичні стоянки в контексті епігравету Середнього Подніпров’я. Кам’яна доба України, 17-18, c. 16-47. https://doi.org/10.5281/zenodo.1268743

Хайкунова, Н. А. 1992. Резцы верхнепалеолитической стоянки Супонево (опыт классификации). Российская археология, 2, с. 123-135.

Чабай, В. П., Ступак, Д. В., Весельський, А. П., Дудник, Д. В. 2020. Стоянка Бармаки в контексті епігравету Середнього Подніпров’я. Археологія і давня історія України, 4 (37), с. 107-125. https://doi.org/10.37445/adiu.2020.04.08

Шидловский, П. С., Нужный, Д. Ю., Пеан, С. 2014. Производственный инвентарь участка культурного слоя на юг от первого межиричского жилища. Археологічний Альманах, 31, с. 50-67. https://doi.org/10.5281/zenodo.1195741

Шовкопляс, И. Г. 1965. Мезинская стоянка. Київ: Видавництво академії наук УРСР.

Chabai, V., Dudnyk, D. 2022. The Barmaky, level 2 Epigravettian assemblage: the core reduction strategies. Археологія і давня історія України, 4 (45), с. 33-57. https://doi.org/10.37445/adiu.2022.04.02

Chabai, V., Dudnyk, D., Pasda, K., Brandl, M. & Maier, A. 2022. Investigations at the Epigravettian site of Barmaky in Volhynia, north-west Ukraine: analyses and taxonomic reflections. Quartär, 69, p. 105-144. https://doi.org/10.7485/qu.2022.69.102375

Inizan, M.-L., Reduron-Ballinger, M., Roche H., Tixier, J. 1999. Technology and Terminology of Knapped Stone followed by a multilingual vocabulary (Arabic, English, French, German, Greek, Italian, Portuguese, Spanish). Préhistoire de la Pierre Taillée; 5. Nanterre: C.R.E.P.

McPherron, S. P., Dibble, H. L. 2002. Using Computers in Archaeology: A Practical Guide. New York: McGraw-Hill, pp. 127-148.

Movius, H. L., David, N. C., Bricker, H. M., Clay, R. B. 1968. The analysis of certain major classes of Upper Palaeolithic tools. Bulletin of the American School of Prehistoric Research, 26. Cambridge, Massachusetts: Peabody Museum, Harvard University.

Jöris, O. 2001. Der spätmittelpaläolithische Fundplatz Buhlen (Grabungen 1966-69). Stratigraphie, Steinartefakte und Fauna des Oberen Fundplatzes. Universitätsforschungen zur prähistorischen Archäologie, 73. Bonn: Dr. Rudolf Habelf GmbH.

Sonneville-Bordes, D. de, Perrot J. 1955. Lexique typologique du Paléolithique supérieur, Outillage lithique, III – Outils composites – Perçoirs. Bulletin de la Société préhistorique de France, 52 (1-2), pp. 76-79.

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Анастасія Дяченко¹, Тимур Тишечко²Відтворення слов’янського побуту шляхом натурного моделювання
¹ Національний музей історії України
²Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: https://orcid.org/0009-0003-2449-0286
²ORCID: https://orcid.org/0009-0003-8514-8572

DOI: 10.37098/VA-2024-15-137-154
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-137-154

АБСТРАКТ

У сучасній археологічній науці дослідники все частіше використовують досягнення суміжних дисциплін і нових методів вивчення археологічних матеріалів. Особливо популярною серед науковців стала експериментальна археологія, оскільки саме вона дає можливість розглянути виявлений археологічний матеріал під новим кутом. Статтю присвячено одному з найбільш перспективних напрямів досліджень в археологічній науці – експериментальному. Окреслюється місце експерименту у сучасній археології України та світу, досліджується історіографія проблеми та досвід колег-археологів з відтворення певних елементів життя та побуту минулих поколінь.

Для Північної постійнодіючої археологічної експедиції ІА НАН України відтворення давньоруських технологій шляхом їх натурного моделювання не нове. На її базі на території Ходосівського археологічного комплексу було зведено репліки гончарних та металургійних горен, виробничих споруд смолокурів та вуглярів, здійснювалось відтворення аналогічних середньовічним бортництва і домобудівництва, а останнім часом авторами апробовано моделі давньоруських печей як джерело знань про побут середньовічного суспільства на теренах України.

У роботі детально описується зведення моделей двох опалювальних пристроїв, прототипи яких датуються переважно XII – першою половиною XIII ст. Охарактеризовані всі етапи їх створення: від дослідження загальної інформації про печі та планування майбутньої реконструкції до опрацювання зібраних даних і втілення експерименту в життя. На основі цих експериментів розкриваються функціональні спроможності реконструйованих печей.

У майбутньому плануються подальші роботи з використанням зведених опалювальних пристроїв, які полягатимуть у дослідженні інших функціональних аспектів, які ще не перевірені в ході охарактеризованих досліджень, а саме, у спостереженні за тепловіддачею, збереженням температури, ефективністю опалення приміщень, а також продовженні експериментів, пов’язаних з приготуванням у зведених конструкціях їжі.

Ключові слова: експеримент, моделювання, скансен, піч, опалювальний пристрій, Київська Русь, Ходосівка.

Мова: Українська

PDF

Цитування:
Дяченко, А.В., Тишечко, Т.Л. 2024. Відтворення слов’янського побуту шляхом натурного моделювання. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 137-154.

Джерела:

Артюх, Л.Ф. 1977. Українська народна кулінарія: історико-етнограф. дослідж. Київ: Наукова думка, 1977.

Байбурин, А.К. 1983. Жилище в обрядах и представлениях Восточных славян. Ленинград: Наука.

Бобринский, А.А. 1978. Гончарство Восточной Европы: источники и методы изучения. Москва: Наука.

Борисенко, В.К. 1997. Повсякденна їжа та ритуальні страви. В: Борисенко, В.К. (ред.). Холмщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Родовід, с. 215-222.

Вовк, Х.К. 1928. Студії з української етнографії та антропології. Прага: Український громадський видавничий фонд.

Вовк, Х.К. 1995. Етнографічні особливості українського народу. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, с. 39-218.

Відейко, М.Ю. 2002. Заповідник та археологічний фестиваль в Біскупіні (Польща). Ржищівський археодром. Археологічні дослідження та експериментальні студії 2000—2001 років. Київ: Академперіодика, с. 89-94.

Глушко, М.С. 2012. Походження та джерела вчиненого хліба в українців (культурно-генетичний аспект). Народознавчі зошити, 1, с. 3-18.

Горбаненко, С.А. 2021. Піч як вівтар у слов’янській оселі і роль жаровні. Матеріали Наукової археологічної онлайн-конференції “Від язичництва до християнства: релігійні вірування ранньосередньовічного населення Середнього Подніпров’я” (Вишгород, 21 грудня 2020 р.). Вишгород; Київ: Мистецтво, с. 14-24.

Готун, І.А., Горбаненко, С.А., Сергєєва, М.С. 2016. Житло з Софіївської Борщагівки та прояви одного із давніх слов’янських обрядів. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 37, с. 325-332.

Готун, І.А., Казимір, О.М., Коваль, О.А., Петраускас, А.В., Петраускене, А.О. 2011. Музеї під відкритим небом та експозиційні можливості експедиційних баз експериментальної археології. В: Моця, О.П. (ред.). Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання. Київ: Вид-во Ліра-К, с. 29-92.

Готун, І.А., Казимір, О.М. 2010. Ходосівський археологічний комплекс: вивчення, охорона, експериментальне моделювання. Археологія і давня історія України, 1, с. 100-108.

Готун, І.А., Коваль, О.А., Петраускас, А.В. 2008. Експериментальне вивчення бортництва Північною експедицією. Життя бджіл та сутність бортного промислу. Археологія, 4, с. 76-86.

Готун, І.А., Петраускас, А.В., Петраускас, О.В. 2005а. Експериментальна археологія у роботі Північної експедиції. Дослідження у галузі гончарства. Археологія, 2, с. 70-79.

Готун, І.А., Петраускас, А.В., Петраускас, О.В. 2005b. Моделювання чорнометалургійних та лісохімічних процесів за матеріалами Північної експедиції. Археологія, 3, с. 52-65.

Готун, І.А. 2001. Археологічні матеріали про роль будівель в духовному житті давнього населення. В: Неліна, Т.В. (ред.). Етнокультурні процеси у Середньому Подніпров’ї за матеріалами археологічних досліджень. Матеріали наук. конф., присв. 10–річчю відкриття комплексу археол. пам’яток між селами Малополовецьке та Яхни Фастів. р-ну Київ. обл. (груд. 2001 р., м. Фастів). Київ: Т-во «Знання» України, с. 24-30.

Готун, І.А. 2010. Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я. Археологія і давня історія України, 1, с. 94-99.

Готун, І.А. 2010. Новий етап досліджень старожитностей Софіївської Борщагівки. Археологічні дослідження в Україні 2009, с. 30-32.

Готун, І.А. 2013. Слов’яно-руське сільське житло та питання його відтворення. Археологія і давня історія України, 10, с. 20-34.

Готун, І.А. 2016. Соціально-виробнича структура забудови села Середнього Подніпров’я Х–XІІІ ст. Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАНУ.

Готун, І.А. 2019. Відображення у масовій забудові духовного життя населення Русі. В: Коваленко, О.Б. (ред.). За покликом предків: Збірник матеріалів П’ятих Самоквасівських читань, присвячених пам’яті В.П. Коваленка. Чернігів: SCRIPTORIUM, с. 142-150.

Данилюк, А.Г. 2008. Давня архітектура українського села : етнограф. нарис. Київ: Техніка.

Дяченко, А.В., Тишечко, Т.Л. 2023. Експериментальне студіювання окремих аспектів побуту слов’ян у Ходосівці. Археологічні дослідження в Україні 2022, с. 382-385. https://doi.org/10.5281/zenodo.12598298 .

Зюбровський, А.В. 2010. Традиційна основа випікання хліба на Рівненщині (за матеріалами польових досліджень Гощанського та Острозького районів Рівненської обл. у липні 2009 року). Народознавчі зошити, 5-6, с. 776-783.

Зюбровський, А.В. 2014. Випікання повсякденного хліба українців південно-західного історико-етнографічного регіону в кінці ХІХ — на початку ХХІ століть. Народознавчі зошити, 2, с. 250-265.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Бабенко, Р.В., Синиця, Є.В., Непомящих, В.Ю., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2016. Вивчення північної частини Софіївсько-Борщагівського поселення. Археологічні дослідження в Україні 2015, с. 67-71.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Бабенко, Р.В., Синиця, Є.В., Непомящих, В.Ю., Шахрай, Д.О., Осипенко, М.С., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2015a. Розкопки південної частини Софіївсько-Борщагівського селища. Археологічні дослідження в Україні 2014, с. 90-94.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Бабенко, Р.В., Синиця, Є.В., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2018. Охоронні дослідження південно-західної частини Софіївсько-Борщагівського поселення. Археологічні дослідження в Україні 2016, с. 86-88.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Григорчук, О.І., Грицик, Ю.О., Терещук, К.О. 2012. Продовження охоронних робіт у Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2011, с. 234-235.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Непомящих, В.Ю., Осадчий, Р.М., Колосов, Ю.Г., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В., Грицик, Ю.О., Осипенко, М.С. 2014. Пам’яткоохоронні розкопки у Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2013, с. 151-152.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Осипенко, М.С., Синиця, Є.В., Непомящих, В.Ю., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2015b. Продовження досліджень розкопу III на селищі в Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2014, с. 87-90.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Терещук, К.О., Грицик, Ю.О., Синиця, Є.В., Гунь, М.О. 2013. Роботи Борщагівського загону Північної експедиції. Археологічні дослідження в Україні 2012, с. 200-203.

Казимір, О.М., Готун, І.А. 2011. Охоронні дослідження у Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2010, с. 165-167.

Кепін, Д.В. 2002. «Археопарки»: проблеми та перспективи. Ржищівський археодром. Археологічні дослідження та експериментальні студії 2000—2001 років. Київ: Академперіодика, с. 78-89.

Кепін, Д.В. 2007. Типологічна характеристика музеїв просто неба. ПЦП, 12, с. 131-155.

Кепін, Д.В. 2009. Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва. В: Титова, О.М. (ред.). Праці Центру пам’яткознавства, 16, с. 111-118.

Кравченко, Н.М., Струнка, М.Л. 1984. Реконструкція інтер’єру слов’янського житла VIII—IX ст. Археологія, 54, с. 84-95.

Ляпушкин, И.И. 1968. Славяне Восточной Европы накануне образования Древнерусского государства (VIII — первая половина IX вв.). Материалы и исследования по археологии СССР, 152. Ленинград: Наука.

Малинова, Р., Малина, Я. 1988. Прыжок в прошлое: Эксперимент раскрывает тайны древних эпох. Москва: Мысль.

Оленич, А.М., Бібіков, Д.В., Івакін, В.Г., Зоценко, І.В. 2017. Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода). Археологія і давня історія України, 1 (22), с. 225-229.

Оленич, А.М., Чимирис, М.В. 2019. Живі музеї первісної доби в Україні (постановка питання). VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 185-189. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-185-189 .

Петраускас, А.В. 2010. Експериментальна археологія та моделювання. Археологія і давня історія України, 1, с. 167-173.

Петраускас, О.В., Коваль, О.А. 2012. Слов’янські глинобитні печі останньої чверті І тис. поселення Обухів 2 (техніко-технологічні особливості побудови та експлуатації). Археологія, 4, с.110-121.

Петраускас, О.В., Коваль, О.А. 2017. Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015р. Археологія і давня історія України, 1 (22), с. 216-225.

Петрашенко, В.А. 2005. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Грогоровка). Київ: ІА НАНУ.

Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 27—29 серпня 2010 р. у Здолбунівському р-ні Рівненської обл. 2010a. Архів ІН НАН України. Ф.1. Оп.2. 137 арк.

Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 7—19 липня 2010 р. у Горохівському р-ні Волинської обл. 2010b. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. 336 арк.

Раппопорт, П.А. 1975. Древнерусское жилище. В: Рабинович, М.Г. (ред.). Древнее жилище народов Восточной Европы. Москва: Наука, с. 104-155.

Рижов, С.М., Степанчук, В.М., Вєтров, В.С., Науменко, О.О., Погорілець, О.Г., 2019. Досвід впровадження експериментальних досліджень в археології кам’яного віку: освіта, наука та музеєзнавство. Vita Antiqua, 11, с. 78–91. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-78-91.

Русанова, И.П. 1976. Славянские древности VI—VII вв. Москва: Наука.

Русанова, И.П. 1993. Хлебные печи у славян. В: Археология и история Юго-Востока Древней Руси. Воронеж: изд. ВГУ, с. 56-59.

Сергеева, М.С. 1993. К истории бытовой печи у восточных славян. В: Археология и история Юго-Востока Древней Руси. Воронеж: изд. ВГУ, с. 60-61.

Сергеєва, М.С. 1995. Про один тип опалювальних пристроїв у давньоруському житлі. В: Проблемы археологии, древней и средневековой истории Украины. Харьков: АО «Бизнес Информ», с. 90-91.

Смиленко, А.Т. 1989. К изучению локальных особенностей культуры союзов восточнославянских племен VIII—IX вв. В: Толочко, П.П. (ред.). Древние славяне и Киевская Русь. Київ: Наукова думка, с. 105-114.

Сумцов, Н.Ф. 1885. Хлѣб въ обрядахъ и пѣсняхъ. Харьковъ: Типография Зильберберга.

Сілецький, Р.Б. 2001. Проблема типології опалювальних пристроїв стародавнього житла в Україні (конструктивно-функціональні особливості печі). Записки Наукового товариства імені Шевченка, 242, с. 230-247.

Сілецький, Р.Б. 2008. Опалювальні пристрої народного житла середнього Полісся (конструктивно-функціональний та світоглядний аспекти). Вісник Львівського університету, 43, с.134-183.

Титова, О.М., Кепін, Д.В. 2002. Музейний показ давніх жител Українського Полісся (за археологічними матеріалами). ПЦП, 4, с.49-71.

Титова, О.М., Кепін, Д.В. 2003. Музеї просто неба на Київщині. В: Коцур, В.П. (ред.). Від Трипільської культури до сучасності (Відпочивайте в селах Київщини): Путівник-довідник. Київ: “Коло-Ра”, с. 145-155.

Титова, О.М. 2009. Збереження нерухомих пам’яток археології в заповідниках і музеях. В: Титова, О.М. (ред.). Праці Центру пам’яткознавств, 15, с. 83-86.

Третьяков, П.Н. 1948. Восточнославянские черты в быту придунайской Болгарии. Советская этнография, 2, с. 170-183.

Українська Керамологія: Національний науковий щорічник. 2013. Кн. IV, Т.1: Експеримент у сучасній керамології. Опішне: Українське Народознавство.

Филипчук, М.А. 1995. Східнослов’янське житло X – початку XI ст. в Українському Прикарпатті. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 6, с. 219-233.

Юренко, С.П. 1984. Домобудівництво населення Дніпровського Лівобережжя в VIII—X ст. Археологія, 45, с. 35-46.

Counihan, C.M., 1999. The Anthropology of Food and Body: Gender, Meaning and Power. New York: Routledge.

Hastorf, C.A., 2017. The Social Archaeology of Food: thinking about eating from Prehistory to the present. New York: CUP.

Malinovi, R. a J. 1982. Vzpomínky na minulost aneb Experimenty odhalují taemství pravěku. Ostrava: Nakladatelství Profil.

Pleiner, R. 1961. Experiment v archeologii. Památky archeologické, 52, s. 616-622.

Pleinerova, I. 1986. Brezno: Experiments with building Old Slavic houses and living in them. Památky archeologické, 77, s. 104-176.

Ramírez Cañas, C., Martínez de los Reyes, P.I., Sáez Romero, A. M. 2023. An Experimental Approach to Tannur Ovens and Bread Making in the southwest of the Iberian Peninsula during the Iron Age. EXARC Journal [onlain], 2. https://exarc.net/ark:/88735/10689 .Режим доступу: experimental-approach-tannur-ovens.

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Аліса Соколовська¹Штучний Інтелект та перспективи його використання для дослідження наскельного живопису доби верхнього палеоліту
¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0006-5626-2538

DOI: 10.37098/VA-2024-15-127-135
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-127-135

АБСТРАКТ

Проблемою, що піднята у даній статті є те, що перед науковою спільнотою, з моменту відкриття наскельного живопису постає безліч питань пов’язаних з розвитком наскельного живопису та його смисловим підґрунтям. До недавнього часу, в якості аналогій нам були доступні лише етнографічні порівняння творчості та світоуявлень первісних суспільств, що живуть зараз. В останні роки на арені з’явився Штучний Інтелект, який розвивається подібно до людини, і що цікаво нам, розвивається він також і в галузі образотворчого мистецтва.

У даній статті підіймається питання залучення новітньої технології Штучного Інтелекту до аналітичної сторони дослідження наскельного мистецтва доби верхнього палеоліту. Охоплюється тема того, як ми можемо використовувати Штучний Інтелект на даному етапі його розвитку для наших досліджень та перспективи того, як ми зможемо застосовувати його у майбутньому, якщо залучимо його до роботи та для розвитку його для наших потреб. У висновку автор приходить до того, що вже зараз ми можемо його доволі сміливо залучати до порівняльного аналізу, що буде більш ефективним та менш світоглядно сконцентрованим, бо ми позбуваємось значної долі людського фактора, який стає на заваді об’єктивній оцінці даних. За результатами дослідження ми можемо простежити певну подібність ранніх мистецьких робіт створених Штучним Інтелектом та особливо абстрактних сюжетів виконаних давньою людиною за часів палеоліту.

Ключові слова: археологічні студії, наскельний живопис, штучний інтелект, верхній палеоліт, новітні методи дослідження.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Соколовська, А.А. 2024. Штучний Інтелект та перспективи його використання для дослідження наскельного живопису доби верхнього палеоліту. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 127-135.

Джерела:

Леруа-Гуран, А. 1992. Палеолитическое пещерное искусство (религиозное искусство). В: Посредніков, В.А. (ред.). Донецкий археологический сборник, 2. Донецк: Аверс Ко, с. 9-29.

Beautyandai. 2023. History of AI Art from 1960s to 2023 [online]. Режим доступу: https://beautyandai.com/blogs/beauty-and-ai-blog/history-of-ai-art/?srsltid=AfmBOoqcT2AsYCJMIfb4DcR__HvnmBh3u-P2bu4D7e7pqtse4IVqeO25 [Дата звернення 30 серпня 2024].

Colson, А. 2020. Rock Art and AI [online]. UCL Heritage Science and Engineering Network Blog. Режим доступу: https://blogs.ucl.ac.uk/ [Дата звернення 30 серпня 2024].

Computer History Museum. 2016. Harold Cohen and AARON—A 40-Year Collaboration [online]. Режим доступу: https://computerhistory.org/blog/harold-cohen-and-aaron-a-40-year-collaboration/ [Дата звернення 30 серпня 2024].

Digitalartsblog. 2024. History of AI Generated Art [online]. Режим доступу: https://www.digitalartsblog.com/tips/history-of-ai-generated-art [Дата звернення 30 серпня 2024].

Katevassgalerie. 2024. Harold Cohen: ‘Once upon a time there was an entity named Aaron’ [online]. Режим доступу: https://www.katevassgalerie.com/blog/harold-cohen-aaron-computer-art [Дата звернення 30 серпня 2024].

Outland. 2022. The Prophecies of AARON [online]. Режим доступу: https://outland.art/harold-cohen-aaron/ [Дата звернення 30 серпня 2024].

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Любов Єреденко¹Фотограмметрія. Практичне застосування в археології : наукові та громадські перспективи
¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0003-4337-5582

DOI: 10.37098/VA-2024-15-115-125
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-115-125

АБСТРАКТ

В практиці археологічних досліджень чільне місце займає проблема належної фіксації та документування як самого процесу досліджень (процесуальний опис та фіксація ходу досліджень) так і окремих артефактів-предметів, «об’єктів» в ширшому розумінні (залишки, споруд, стратиграфічні та планіграфічні комплекси), археологічних об’єктів (стоянки, поселення, виробничі комплекси тощо), екофактів і навіть археологічних ландшафтів.

В процесі дослідження теоретичних основ та практичного застосування методів фотограмметрії – було зроблено огляд закордонної та вітчизняної бібліографії. Передбачалось здійснення моделювання археологічних предметів засобами фотограмметрії. Об’єктами моделювання було обрано предмети з Наукових фондів Інституту археології НАН України, з дослідження Г.Ю. Івакіна (Івакін та ін. 2019) на пам’ятці археології національного значення – «Китаївське городище і курганний могильник» під охоронним номером 260026-Н. Результати сканування оприлюднені в онлайн-репозиторії.

Залучення подібних науково-допоміжних матеріалів до музейних установ сьогодні дозволяє демонструвати матеріальну культуру навіть не зважаючи на евакуйовані колекції, або ж на недоступність їх через зберігання у закритих фондах, як це й трапилося у нашому випадку. Доступність цифрових моделей це важливий фактор не лише для «внутрішнього користувача», але й суттєвий напрямок для розвитку «культурної дипломатії» та презентації України у світі.

Ключові слова: фотограмметрія, 3D-сканування, пам’яткоохоронна справа, Китаївський археологічний комплекс, цифровізація археологічних об’єктів..

Мова: українська

PDF

Цитування:
Єреденко, Л.І. 2024. Фотограмметрія. Практичне застосування в археології : наукові та громадські перспективи. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 115-125.

Джерела:

Жигола, В., Скороход, В. 2021. Застосування фотограмметричних методів у керамології. Археологічна керамологія 1-2 (5-6), с. 181–191.

Івакін, Г., Баранов, В., Івакін, В., Зоценко, І., Бібіков, Д., Оленич, А., Переверзєв, С. 2019. Науково-рятівні дослідження Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ на території м. Києва. Археологічні дослідження в Україні 2017, с. 59–62.

Лінка, Н.В. 1952. Роботи експедиції «Великий Київ» за 1947 р. В: Єфименко, П.П. (ред.) Археологічні пам’ятки УРСР, Т. ІII, с. 39-53.

Мовчан, І.І. 1993. Південний форпост стародавнього Києва. В: Толочко, П.П. (ред.) Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984-1989 рр. К: Наукова думка, с. 187-205.

Науково-дослідна лабораторія «Архаїка» [online]. Режим доступу: https://archaic.com.ua/ [Дата звернення: 11 вересня 2024].

Громада «Save Kytaiv» [online]. Режим доступу: https://savekytayiv.com/ [Дата звернення: 11 вересня 2024].

Шишкін, K.В. 1973. З практики дешифрування аерофотознімків у археологічних цілях. Археологія, 52, с. 32–38.

Kleijn, M., Hond, R., Martinez-Rubi, O. 2016. A 3D spatial data infrastructure for Mapping the Via Appia. Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage, 3 (2), p. 23-32.

Polo, M., Felicísimo, Á.M., Durán-Domínguez, G. 2022. Accurate 3D models in both geometry and texture: An archaeological application. Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage, 27, e00248.

Remondino, F., Campana, S. 2014. 3D Modeling in Archaeology and Cultural Heritage: Theory and Best Practices. n.p.: BAR International Series.

Saif, W. 2022. Photogrammetry: A Brief Historical Overview. ScRAP Guidance (n.d.) 3D Field Recording. PART 1: What is it?. n.p.

Wilczek, J. 2013. Metody 3D akvizice a jejich aplikace v archeologii (e-learningové materiály). Brno: Masarykova univerzita.

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Анастасія Дяченко¹Кераміка з поселення Андріївка : сучасний підхід до збереження археологічного матеріалу
¹ Національний музей історії України
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0003-2449-0286

DOI: 10.37098/VA-2024-15-103-114
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-103-114

АБСТРАКТ

Вивчення памʼяток Кукутень-Трипільського культурного комплексу (КТКК) залишається одним з пріоритетних напрямів сучасної археології України. Проте чимало матеріалу так і залишається неопрацьованим. Саме тому останнім часом дослідники все більше звертають увагу на колекції, які знаходяться в музеях і фондах.

Основний акцент ставиться на дослідження особливостей керамічного виробництва памʼяток володимирівської групи КТКК. Для кращого розуміння було опрацьовано колекцію керамічних виробів з поселення Андріївка, яке належить до зазначеної локальної групи. Крім того, деякі з артефактів були оцифровані, щоб надати до них доступ більшій аудиторії.

Керамічний комплекс цілком підтверджує висновки попередніх дослідників зазначеної памʼятки про належність поселення до володимирівської групи памʼяток за часовим, просторовим принципом, а також за набором керамічних виробів. Посуд є доволі фрагментованим і не дає нової інформації стосовно особливостей поселення на фоні інших, а лише підтверджує те, що було зазначено попередніми його дослідниками. Пластика суттєво доповнює наші уявлення про керамічне виробництво на поселенні і також цілком відповідає характеристикам володимирівської групи. Оцифровані моделі посудин і пластики сприятимуть інформатизації даних стосовно трипільської спільності та особливостей їх матеріальної культури для усіх зацікавлених.

Ключові слова: Кукутень-Трипільський культурний комплекс, Середнє Побужжя, володимирівська група, Андріївка, керамічне виробництво, оцифрування музейних колекцій.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Дяченко, А.В. 2024. Кераміка з поселення Андріївка : сучасний підхід до збереження археологічного матеріалу. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 103-114.

Джерела:

Бурдо, Н.Б. 2001. Теракота трипільської культури. Давня кераміка України: археологічні джерела та реконструкції, ч. 1. Київ: Інститут археології НАН України, с. 61-146.

Гусєв, С.О. 2021. Зооморфні зображення з трипільських поселень етапу ВІІ Середнього Побужжя. Археологія, 3, с. 36-46.

Залізняк, Л.Л. 2014. Нова мустьєрська стоянка Андріївка 4 на Кіровоградщині. Археологія, 1, с. 74–84.

Круц, В.А., Рыжов, С.М. 1988. Отчёт о работе Тальянковского отряда Трипольской экспедиции в 1988 г. Київ: Наук. архів ІА НАН України, 1988/4а, 34 арк.

Мовша, Т.Г. 1972. Періодизація і хронологія середнього та пізнього Трипілля. Археологія, 5, с. 3-23.

Мовша, Т.Г. 1973. Нові дані про антропоморфну реалістичну пластику Трипілля. Археологія, 11, с. 3-21.

Мовша, Т.Г. 1975. Антропоморфная пластика Триполья (реалистический стиль). Автореф. дис. ... канд. ист. наук. К., 24 c.

Овчинников, Е.В. 2014. Трипільська культура Канівського Подніпров’я. Київ: Видавець Олег Філюк.

Пассек, Т.С. 1941. Трипольское поселение у Владимировки. Вестник древней истории, 1, с. 214.

Пассек, Т.С. 1947. Трипольское поселение у Владимировки в свете новых исследований. КСИИМК, ХХІ, с. 65-72.

Пассек, Т.С. 1948. Трипольские модели жилища. Вестник древней истории, 4 (5), с. 240-241.

Пассек, Т.С. 1949. Периодизация трипольских поселений. Материалы и исследования по археологии СССР, 10, с. 245.

Рижов, С.М. 1993. Небелівська група пам’яток трипільської культури. Археологія, 3, с. 101-114.

Рижов, С.М. 1999. Кераміка поселень трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя як історичне джерело. Дис. ... канд. іст. наук. Київ: Наук. архів ІА НАН України.

Рижов, С.М. 2007. Сучасний стан вивчення культурно-історичної спільності Кукутень-Трипілля на території України. B: О. Ольжич. Археологія. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, с. 437-477.

Федоров, С.С., Рудь, В.С. 2015. Багатошарова пам’ятка Андріївка. В: Болтрик, Ю.В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2014. Київ: Стародавній світ, с. 116–118.

Цвек, Е.В., Озеров, П.И. 1989. Отчет о разведке археологических памятников в Новомиргородском районе Кировоградской области. Київ: Наук. архів ІА НАН України, 1987-1989/40б, 32 арк.

Якубенко, О.О. 1990. Результати археологічних досліджень трипільського поселення Володимирівка (Кіровоградська область), проведених 1989 року. Деякі основні напрями вдосконалення діяльності музеїв на сучасному етапі. Тематичний збірник наукових праць. Київ: ДІМ УРСР, с 92-102.

Якубенко, О.О. 1993. Охоронні розкопки трипільського поселення Володимирівка (Кіровоградська область), проведені у 1989-1990 роках. Археологічні дослідження, проведені на території України протягом 80-х років державними органами охорони пам’яток та музеями республіки. Тематичний збірник наукових праць. Київ: ДІМ УРСР, с. 61-76.

Якубенко, О.О. 2011. Антропоморфна пластика трипільського поселення Володимирівка. В: Олійник, Ю. (ред.). Національний музей історії України. Тематичний збірник наукових праць (20 років незалежності України). Київ: НМІУ, с. 56-80.

Якубенко, О.О. 2011. Зооморфна пластика та посуд з трипільського поселення Володимирівка в колекції музею. В: Олійник, Ю. (ред.). Національний музей історії України. Тематичний збірник наукових праць. Київ: Омега, с. 354-374.

Якубенко, О.О., Відейко, М.Ю. 2015. Трипільське поселення біля села Володимирівка і володимирівська група пам’яток. На східній межі Старої Європи. Матеріали міжнародної наукової конференції. Кіровоград - Небелівка, 12-14 травня 2015. Кіровоград, 2015, с. 82-85.

Balme, J., Paterson, A. 2009. Archaeology in Practice : A Student Guide to Archaeological Analyses. Oxford: John Wiley & Sons.

Pichkur, E. 2012. The flint tools of Andreevka, the Tripolian settlement on the Bolshaya Vys River. In: Menotti, F., Korvin-Piotrovskiy, A.G. (eds.). The Tripolye culture giant-settlements in Ukraine: formation, development and decline. Oxford: Oxbow Books, p. 169-182.

Pogoševa, A.P. 1985. Die Statuetten Tripolje-Kultur. Beitrage zur Allgemeinen und Vergleichenden Archaologie, 7. Berlin: Verlag Philipp von Zabern, s. 95-242.

Sketchfab. 2023. Model of the temple, 4100 – 3600 ВСЕ [online]. Режим доступу: https://skfb.ly/oUrRO [Дата звернення 30 серпня 2024].

Sketchfab, 2024. Археологічний музей КНУ. [онлайн] Режим доступу: https://sketchfab.com/archeology_knu [Дата звернення 26 вересня 2024].

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Анастасія Гусак¹«Традиційний» археологічний малюнок : майбутній пережиток чи необхідність
¹ Національний університет «Києво-Могилянська академія»
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0001-7995-4813

DOI: 10.37098/VA-2024-15-93-101
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-93-101

АБСТРАКТ

Навіть сучасну українську археологічну публікацію складно уявити без малюнків, які «за звичкою» були виконані «на папері». На противагу, в західній практиці подібний малюнок активно поступається цифровому аналогу, що не може з часом не вплинути і на українську науку. Існують іноземні праці присвячені дослідженню ментальних переваг «традиційного» малюнку та питання його необхідності, але в нашому просторі ще не існує робіт, які розглядають концептуальну (ментальну) «порожнечу», яку може внести зникнення традиційного малюнку.

Аргументування необхідності (чи відсутності останньої) для існування «традиційного» археологічного малюнку є ключовою темою роботи. Важливою частиною є окреслення визначень «традиційний», «діджитал» малюнки, а також концепцій психології, які пов’язані з формуванням археологічного знання.

Дана робота пропонує порівняльний аналіз ментального навантаження цифрового та «традиційного» в археологічній науці на основі соціальних досліджень проведених британськими археологами методикою Індексу навантаження NASA (NASA TLX), а також низці особистих спостережень. В роботі використовується ряд понять психологічної науки (наприклад, теорія ментальних концепцій) для опису «ментального» значення процесів створення археологічних малюнків.

Висновки роботи фокусуються на можливості та необхідності збереження «традиційного» малюнку як постійної практики та низці «плюсів» цифрового.

Ключові слова: археологічний малюнок, ментальні моделі, традиційний малюнок, діджиталізація, когнітивна археологія, археологічне знання.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Гусак, А.М. 2024. «Традиційний» археологічний малюнок: майбутній пережиток чи необхідність. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 93-101.

Джерела:

Asare, S., Walden, P., Aniagyei, E.D., Emmanuel, M.K. 2023. A Comparative Study of Traditional Art Techniques versus Digital Art Techniques in the Context of College Visual Art Education. American Journal of Arts, Social and Humanity Studies, Vol. 3, Issue 1, pp. 21-34. https://doi.org/10.47672/ajashs.1556 .

Hart, S.G., Staveland, L.E. 1988. Development of NASA-TLX (Task Load Index): Results of empirical and theoretical research. North-Holland: In: Advances in psychology. Vol. 52, pp. 139-183.

Johnson-Laird, P.N. 1983. Mental models: Towards a cognitive science of language, inference, and consciousness. Harvard University Press, No. 6. https://books.google.com/books?hl=en&lr=&id=FS3zSKAfLGMC&oi=fnd&pg=PR6&ots=win8Q-hKKj&sig=-Qc9aKsnRjQ3mENVh1rLaimQtTQ

Jones, N.A., Ross, H., Lynam, T., Perez, P., Leitch, A. 2011. Mental Models: An Interdisciplinary Synthesis of Theory and Methods. Ecology and Society. Vol. 16, No. 1. https://www.jstor.org/stable/26268859 .

Kennedy, H., McKenzie, H. 2024. Art & Archaeology: Employing Drawing as an Observational Technique. Pathways, No. 4, pp. 27-44.

Morgan, C., Petrie, H., Wright, H., Taylor, J.S. 2021. Drawing and Knowledge Construction in Archaeology: The Aide Mémoire Project. Journal of Field Archaeology, Vol. 46, No. 8, pp. 614-628. https://doi.org/10.1080/00934690.2021.1985304 .

Sapirstein, P. 2020. Hand Drawing Versus Computer Vision in Archaeological Recording. Studies in Digital Heritage, Vol. 4, pp. 134-159. http://dx.doi.org/10.14434/sdh.v4i2.31520 .

Stengers, I., Muecke, S. 2018. Another Science is Possible: A Manifesto for Slow Science. John Wiley & Sons, 220 p.