Перейти до контенту

VITA ANTIQUA                                                                          ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Альона Кармаза¹
Морфологія руки ранніх гомінід в контексті знаряддєвої діяльності
¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI: 10.37098/VA-2023-14-162-171
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-162-171

АБСТРАКТ

В даній статті розглянуто тему морфології кісток рук ранніх гомінід. Метою є відповісти на питання: «Чи є рід Хомо єдиним, який був здатним створювати знаряддя?».

Нові дослідження висувають гіпотези, які суперечать застарілим науковим висновкам та вказують на можливість того, що й інші представники гомінід, такі як австралопітеки та парантропи були здатні до виготовлення інструментів.

Відкриття археологічної пам’ятки Ломекві 3 та кам’яних інструментів, що датуються віком 3.3 мільйони років тому, додало багато нових запитань сучасній науці, оскільки вік згаданих артефактів передує появі першого Homo. Це змушує нас заново переглянути дослідження, що стосуються ранніх гомінід, щоб краще зрозуміти хто саме був творцем цих інструментів та чи є це унікальною рисою саме роду Homo.

Першим у статті буде розглянуто Австралопітека афарського. Його датування як раз збігається з датуванням кам’яних інструментів з Ломекві 3. Аналізуючи кістки його руки, ми можемо зробити висновки про його здатність виготовляти інструменти. Проте, у той же час австралопітек має також мавпячі риси. Аналогічним чином ми можемо висловитися про Австралопітека африканського і Австралопітека седіба. Однак тут виникають проблематичні питання, адже африканців було відкрито доволі давно і ми стикаємось з певним упередженим ставленням щодо них, а також неточністю в їх першопочатковому дослідженні. Найкраще описаним був Австралопітек седіба, знайдений в 2008 році. Тут кількість отриманої інформації дозволяє нам робити більш значущі припущення про його здатність до створення кам'яних інструментів. Питання викликають у нас хабіліс й парантроп, оскільки обидва ці ранні гомініди були знайдені в тій же місцевості, де і олдувайські знаряддя. Та якщо ми критично поглянемо на аналіз їх верхніх кінцівок, то ми не побачимо великої різниці між ними. У деяких аспектах рука парантропа виглядає більш розвиненою там прогресивною.

Отже, стає очевидною необхідність переоцінки раніше відкритих залишок ранніх гомінідів і пов'язаних з ними археологічних місцезнаходжень. Ці переоцінки можуть надати нам нові погляди на здатність ранніх гомінідів створювати інструменти і допомогти нам зрозуміти еволюцію створених ними інструментів.

Ключові слова: археологія, палеоантропологія, еволюція, австралопітек парантроп, ранні гомініди.

Мова: Англійська

PDF PDF

Цитування:

Karmaza, A.О. 2023. Morphology of early hominid hand in context of tool making. VITA ANTIQUA, 14. Culture Heritage and the War : challenges and solutions.

Джерела:

Alba, D.M., Moyà-Solà, S., Köhler, M. 2003. Morphological affinities of the Australopithecus Afarensis hand on the basis of manual proportions and relative thumb length. J . Hum. Evol., 225 - 254. https://doi.org/10.1016/S0047-2484(02)00207-5.

Alemseged, Z. et al. 2006. Supplementary Information for ‘A juvenile early hominin skeleton from Dikika, Ethiopia. Nature, Volume 51, Issue 3. http://dx.doi.org/10.1038/nature05047.

Berger, L.R. et al. 2010. Australopithecus Sediba: A New Species of Homo-Like Australopith from South Africa. Science, Vol 328, Issue 5975, 195-204. https://doi.org/10.1126/science.1184944.

Clarke, R.J. 1999. Discovery of complete arm and hand of the 3.3 million-year-old Australopithecus skeleton from Sterkfontein, S. Afr. J. Sci., 477-480.

Harmand, S., Lewis, J., Feibel, C. et al. 2015. 3.3-million-year-old stone tools from Lomekwi 3, West Turkana, Kenya. Nature, 521, 310–315. https://doi.org/10.1038/nature14464.

Kibii, J.M., Clarke, R.J., Tocheri, M.W. 2011. A hominin scaphoid from Sterkfontein, Member 4: Morphological description and first comparative phenetic 3D analyses. Journal of Human Evolution, 61(4), 510–517. https://doi.org/10.1016/j.jhevol.2011.06.001.

Kivell T.L., Kibii J.M., Churchill, S.E., Schmid, P., Berger, L.R. 2011. Australopithecus Sediba hand demonstrates mosaic evolution of locomotor and manipulative abilities, Science, Vol. 333, Issue 6048, 1411-1417. https://doi.org/10.1126/science.1202625.

Marzke, M.W., Shackley, M.S. 1986. Hominid hand use in the pliocene and pleistocene: Evidence from experimental archaeology and comparative morphology, J. Hum. Evol.

Napier, J. 1962. Fossil hand bones from Olduvai Gorge, Nature, 196, 409-411. https://doi.org/10.1038/196409a0

Pickering, R. et al. 2011. Australopithecus Sediba at 1.977 Ma and implications for the origins of the genus Homo, Science, Vol. 333, Issue 6048, 1421-1423. https://doi.org/10.1126/science.1203697.

Ricklan, D.E. 1987. Functional anatomy of the hand of Australopithecus Africanus, J. Hum. Evol., Vol. 16, Issues 7–8, 643-664. https://doi.org/10.1016/0047-2484(87)90018-2.

Susman, R.L., Creel, N. 1979. Functional and morphological affinities of the subadult hand (O.H. 7) from Olduvai Gorge, Am. J. Phys. Anthropol., Vol. 51, Issue 3, 311-331. https://doi.org/10.1002/ajpa.1330510303.

Trinkaus, E., Long, J.C. 1990. Species attribution of the Swartkrans member 1 first metacarpals: SK 84 and SKX 5020, Am. J. Phys. Anthropol., 607-629.