Перейти до контенту

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
К вопросу о черноморском судоходстве в XV – XVI вв., 216-221

Тур В.Г.

Резюме:
Вивчення історії генуезьких колоній у Чорному морі нерозривно пов'язане з дослідженнями у галузі кораблебудування та судноплавства. Зокрема, Сугдея, найбільше місто та порт середньовіччя, завдячує своїм існуванням та розквітом, насамперед, морській торгівлі. Тим не менш, ми досі маємо дуже мізерне уявлення про морські судна, що заходили в бухту стародавнього міста, і кожна, навіть скромна інформація в цій галузі, безперечно, зацікавить істориків.
Завершуючи аналіз зображень середньовічних кораблів, виявлених у Судацькій фортеці, слід ще раз згадати про умовність цієї класифікації. Проте, якщо припустити, що автори графіті зображували те, що бачили щодня, можна констатувати, що у Чорному морі в період XV – XVI ст. широко використовувалися великі судна класу каракка, нао (кокка) і каравела, і навіть судна, призначені для каботажного плавання класу дао (чи каїк) і барк (чи волік). За часом функціонування ці типи судів збігаються з датами будівництва та використання архітектурних споруд, на стінах яких виявлено їх зображення. Переважна більшість малюнків великих суден вкотре підтверджує, що, незважаючи на активну експансію Османської імперії в Чорноморському басейні і витіснення генуезців з Північно-причорноморських колоній, портові міста Таврики, зокрема Судак, ще тривалий час продовжували зберігати статус великих торгових центрів. Більшість представлених типів кораблів мають європейське походження.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Тур, В.Г. 2001. К вопросу о черноморском судоходстве в XV – XVI вв. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 216-221. (Бібліотека VITA ANTIQUA).