VITA ANTIQUA, 11 (2019)                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 11, 2019, Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти
Радіовуглецева хронологія фінального палеоліту, мезоліту та неоліту Криму в археологічному та палеоекологічному контекстах, 116-137

Яневич О.О.
Інститут археології НАН України

DOI: 10.37098/VA-2019-11-116-137
https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-116-137
UDK:902.65(477.75)”632/634”

РЕЗЮМЕ

В статті наведені всі відомі на сьогодні радіовуглецеві дати фінального палеоліту, мезоліту та неоліту Криму.

Існуючий на сьогодні корпус радіовуглецевих дат заключних періодів кам’яної доби Криму дозволяє суттєво поточнити, а інколи і переглянути їх хронологію. Водночас, радіовуглецеві дати в запропонованій хронологічній схемі співвідносяться і перевіряться даними палеоекологічних визначень (геологічних, палінологічних, мікрофауністичних та малакофауністичних) та підтверджуються стратиграфічною позицією культурних шарів.

Із загальновизнаних на сьогодні п’яти культурних явищ фінального палеоліту та мезоліту Криму, найдавнішою є шан-кобинська культура. Її перші етапи припадають безумовно на Аллерьод та, цілком можливо, на більш раннє потепління фіналу плейстоцену - Бьолінг. Водночас, заключний етап шан-коби датується кінцем Бореалу. В другій половині Дріасу ІІІ та першій половині Пребореалу в Криму відомі носії свідерської культури, а в Пребореалі та Бореалі – носії шпанської культури. Початковий етап кукрецької культури в Криму датується ще першою половиною Пребореалу, а її заключний етап – першою половиною Атлантикуму. На першу половину Атлантикуму припадає розвиток в Гірському Криму мурзак-кобинської культури.

Співіснування в фінальному палеоліті та мезоліті Криму носіїв кількох культур, часом на одній і тій території, зокрема в Гірському Криму, відображає складні етно-культурні процеси, які проходили в цей час на півострові. Окремі культури мають сталий ареал та численні пам’ятки, це, зокрема, шанкобинська та мурзак-кобинська Гірського Криму, кукрецька Рівнинного Криму тощо. Натомість свідерська та шпанська культури представлені нечисленними пам’ятками, які є свідченням періодичних міграції в Крим окремих груп мисливців Північної України (свідер) або ж степових мисливців Півдня України (шпанська культура).

Ключові слова: Крим, фінальний палеоліт, мезоліт, неоліт, радіовуглецева хронологія.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Яневич О.О. 2019. Радіовуглецева хронологія фінального палеоліту, мезоліту та неоліту Криму в археологічному та палеоекологічному контекстах. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 116-137.

Джерела:
Бадер, О.Н. 1940. Изучение эпипалеолита Крымской яйлы. СА, 5, с. 93-110.
Бадер, О.Н. 1957. Некоторые памятники палеолита и мезолита в восточной части Горного Крыма. История и археология древнего Крыма, Киев: Изд-во АН УССР, с. 7-25.
Бадер, О.Н. 1976. Некоторые итоги работ под навесом Буран-Кая в связи с исследованиями раннего мезолита Крыма. Восточная Европа в епоху камня и бронзы. Москва: Наука, с. 27-37.
Бибиков, С.Н. 1940. К вопросу о неолите Крыма. КСИИМК, IV, с. 26-31.
Бибиков, С.Н. 1941. Об использовании улиток Helix в позднепалеолитическое время (по материалам Крымской палеолитической экспедиции в 1935-1936 гг.). МИА, 2, с. 140-141.
Бибиков, С.Н. 1969. Палеолит Крыма. Природа и развитие первобытного общества. Москва: Наука, с. 142-154.
Бибиков, С.Н., Станко, В.Н., Коен, В.Ю. 1994. Финальный палеолит и мезолит Горного Крыма. Одесса: Весть.
Бибикова, В. И. 1959. Фауна из навеса Фатьма-Коба. КСИА АН УССР, 8, с. 122-124.
Бибикова, В. И. 1982. Остатки речной выдры (Lutra lutra) из раннеголоценовых отложений Крыма. Вестник зоологии, 2, с. 8-12.
Бонч-Осмоловский, Г. А. 1934. Итоги изучения крымского палеолита. Труды ІІ междунар. конф. Ассоциации по изучению четвертичного периода Европы. V, Москва-Ленинград: Гос. Научн.-техн. горно-геолого-нефтяное изд-во, с. 114-183.
Бьяджи, П., Киосак Д. 2017. Новые даты для финального палеолита и мезолита Горного Крыма. Человек в истории и культуре, 3, Одеса: Ирбис, с. 187-197.
Векилова, Е. А. 1951. Эпипалеолитическая стоянка Кукрек в Крыму. КСИИМК, 36, с. 87-95.
Векилова, Е. А. 1957. Мезолитическая стоянка Сюрень II (раскопки 1954-1955 гг.). КСИА АН УССР, 1957, 7, с 7-8.
Векилова, Е. А. 1961. К вопросу о свидерской культуре в Крыму (стоянка Сюрень II). КСИА АН СССР, 82, с. 143-149.
Векилова, Е. А. 1966. К вопросу о связях населения Крыма в эпоху мезолита. МИА, с. 144-154.
Векилова, Е. А. 1971. Каменный век Крыма: некоторые итоги и проблемы. МИА, 173, с. 117-161.
Воеводский, М. В. 1940. К вопросу о развитии эпипалеолита в Восточной Европе. СА, 5, с. 144-149.
Гаммерман, А. Ф. 1934. Результаты изучения четвертичной флоры по остаткам древесного угля. Труды ІІ междунар. конф. Ассоциации по изучению четвертичного периода Европы. V, Москва-Ленинград: Гос. Научн.-техн. горно-геолого-нефтяное изд-во, с. 60-74.
Гаскевич, Д. Л. 2002. Трапеції зі струганою спинкою: деякі закономірності виникнення та поширення. Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження, 3. Одеса: Друк, с. 73-74.
Герасименко, Н. П. 2004. Розвиток зональних ландшафтів четвертинного періоду на території України. Автореферат дисертації д. г. н. ІГН НАНУ.
Громова, В.И., Громов, В.И. 1937. Материалы к изучению палеолитической фауны Крыма в  связи с некоторыми вопросами статиграфии. Труды советской секции Международной ссоциации по изучению четвертичного периода, 1, с. 52-93.
Даниленко, В. Н. 1969. Неолит Украины: Главы древней истории Юго-Восточной Европы. Київ: Наукова думка.
Дворянинов, С. А. 1978. О Днепровских могильниках каменного века. Археологические исследования Северо-Западного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 5-16.
Дмитриева, Е. Л. 1960. Фауна крымских стоянок Замиль-Коба ІІ и Таш-Аир І. МИА, 91, с. 166-188.
Жизнь животных. 1971. Москва: Просвещение.
Зайцева, Г.И., Тимофеев В.И., Загорска И., Ковалюх Н.Н. 1997. Радиоуглеродные даты памятников мезолита Восточной Европы. Радиоуглерод и археология: Ежегодник радиоуглеродной лаборатории, 2, Санкт-Петербург: Теза, с. 117-127.
Залізняк, Л. Л. 1998. Передісторія України Х-V тис. до н.е. Київ: Бібліотека українця.
Залізняк, Л. Л. 2005. Фінальний палеоліт та мезоліт континентальної України. Кам’яна доба України, 8, Київ: Шлях.
Залізняк, Л.Л. 2010. Періодизація та культурна диференціація верхнього палеоліту України.  Археологія, 2010, 4, с. 3-19.
Залізняк, Л. Л., Яневич О. О. 1987. Свідерські мисливці гірського Криму. Археологія, 60, с. 6-16.
Иноземцев, Ю. И., Ступина, Л. В., Тюленева, Н. В., Парышев, А. А., Маслаков, Н. А., Сидоренко, В. Б., Рыбак, Е. Н., Мельниченко, Т. А., Паславская, О. В. 2014. Палеогеография Северо-Западного шельфа Черного моря в голоцене. Вісник ОНУ. Сер.: Географічні та геологічні науки, 19, 1, с. 43-51.
Каспийское море: Гидрология и гидрохимия. 1983. Москва: Наука.
Ковалюх, Н.М., Тубольцев, О.В. 1998. Первые радиокарбонные даты сурской культуры. Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр. Київ: НАН України, Інститут археології, с. 80-81.
Коєн, В.Ю. 1994. Гірськокримська культура (до проблеми культурно-історичної типології фінального палеоліту). Археологія, 4, с. 5–19.
Колосов, Ю. Г. 1960. Раскопки пещеры Кара-Коба в Крыму. КСИА АН УССР, 10, с. 17-22.
Колосов, Ю. Г. 1963. Некоторые вопросы истории неолита Крыма. СА, 3, с. 257-265.
Колосов, Ю. Г. 1971. Неоліт Криму. Археологія Української РСР, 1, Київ: Наукова думка, с. 129-137.
Колосов, Ю. Г. 1985. Неолит Крыма. Археология Украинской ССР, 1, Киев: Наукова думка, с 150-156.
Котова, Н. С. 1994. Мариупольская культурно-историческая область (Днепро-Донское междуречье). Археологічні пам’ятки та історія стародавнього населення України, 1, Луцьк.
Котова, Н. С. 2002. Неолитизация Украины. Луганск: Шлях.
Котова, Н. С , Тубольцев, О. В. 2001. Новые памятники эпохи неолита и энеолита у города Мелитополя. Проблемы археологии и архитектуры, 1, Археология, Донецк-Макеевка: Институт археологии НАНУ, с. 4-27.
Крайнов, Д. А. 1960. Пещерная стоянка Таш-Аир І как основа для периодизации послепалеолитических культур Крыма. МИА, 91. Москва-Ленинград: Наука.
Манюхин, И. С. 2014. Культурно-исторический подход в археологии: прошлое и настоящее. Гуманитарные научные исследования, 3. Available at: http://human.snauka.ru/2014/03/6187 .
Манько, В.О. 2006. Неоліт Південо-Східної України. Киев: Шлях.
Манько, В.О. 2013. Фінальний палеоліт – неоліт Криму: культурно-історичний процес, Київ: Шлях.
Манько, В. А., Телиженко, С. А. 2002. Мезолит, неолит и энеолит Подонечья: Каталог радиокарбонных дат. Луганск: Шлях.
Мацкевой, Л. Г. 1977. Мезолит и неолит Восточного Крыма. Київ: Наукова думка.
Нужний, Д. Ю. 1992. Розвиток мікролітичної техніки в кам’яному віці. Київ: Наукова думка.
Определитель рыб и беспозвоночных Каспийского моря, 1, Рыбы и молюски. 2013, Санкт-Петербург-Москва: Товарищество научных изданий КМК.
Паламарчук, С. В. 2019. Петровская Балка – памятник заключительного этапа каменного века. Материалы по археологии Северного Причерноморья, 14, Одесса: Ирбис, с. 49-71.
Станко, В. Н. 1985. К проблеме западных связей мезолита Степного Причерноморья (по материалам поселения Белолесье). Новые материалы по археологии Северо-Западного Причерноморья, Київ: Наукова думка, с. 31-45.
Ступак, Д. В. 1999. Технологія розколювання кременю свідерської культури Українського Полісся за аналізом нуклеусів. VITA ANTIQUA, 2, с. 18-25.
Телегін, Д.Я. 1982. Мезолітичні пам’ятки України (IХ – VI тисячоліття до н. е.). Київ: Наукова думка.
Телегин, Д.Я., Нечитайло, А. Л., Потехина, И. Д., Панченко, Ю. В. 2001. Среднестоговская и новоданиловская культуры энеолита Азово-Черноморского региона. Археолого-антропологический анализ материалов и каталог памятников. Луганск: Шлях.
Телегин, Д.Я. 1991. Неолитические могильники мариупольского типа. Киев: Наукова думка.
Телiженко, С. А., Янiш, Є. Ю. 2015. Господарська дiяльнiсть населення Пiвденного узбережжя Криму в енеолiтi – бронзi (за матерiалами стоянки Ардич Бурун). Terra Alustiana, MMXI. Симферополь: Antiqua, с. 38-57.
Товкайло, М.Т. 2003. Крем’яний інвентар пізньонеолітичних пам’яток Степового  Побужжя. Кам’яна доба України, 2, с. 187-206.
Формозов, А. А. 1954. Исследование стоянок каменного века в Крыму. КСИИМК, 54, с. 62-70.
Формозов, А. А. 1962. Неолит Крыма и Черноморского побережья Кавказа. МИА, 102. Москва: Наука, с. 89-149.
Чабай, В. П. 2004. Средний палеолит Крыма. Київ: Шлях.
Яневич А. А. 1987а. Поздний мезолит и неолит Крыма (Вопросы становления неолитической культуры), Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАНУ АН УССР.
Яневич О.О. 1987б. Етапи розвитку культури Кукрек в Криму. Археологія, 58, с. 7-18.
Яневич, А. А. 1990а. К проблеме западных генетических связей раннего мезолита Горного Крыма. Проблемы первобытной археологии Северного Причерноморья (К 100-летию основания Херсонского музея древностей). Тез. докл., 1. Херсон, с. 27-28.
Яневич, А. А. 1990б. К выделению нового культурного явления в мезолите Крыма. Проблемы исследования памятников археологии Северского Донца. Луганск, с. 38-40.
Яневич, О. О. 1993. Шпанська мезолітична культура. Археологія, 1, с. 3-15.
Яневич, О. О. 2004. Таш-аїрська неолітична культура Гірського Криму (сучасний стан дослідження). Кам’яна доба України, 5, с. 169-191.
Яневич, О. О. 2007. Олексіївська неолітична культура Рівнинного Криму. Кам’яна доба України, 10, с .203-222.
Яневич, О. О. 2008. Хронологія пізньомезолітичної мурзак-кобинської культури Гірського Криму. Дослідження первісної археології в Україні (До 50-річчя відкриття палеолітичної стоянки Радомишль), Київ: ПП «Корвін-Пресс», c. 135-146.
Яневич, О.О. 2010. Свідер Криму в контексті фінального палеоліту та раннього мезоліту півдня Східної Європи. Матэрыялы па археологіі Беларусі, 18, с. 56-65.
Яневич, О. О. 2017. Мис Трійці 1 – кукрецька памятка на Південному березі Криму. Кам’яна доба України, 17-18, с. 175-187.
Янко-Хомбах, В. В., Смынтына, Е. В., Кадурин, С. В., Ларченков, Е.П., Мотненко, И. В., Какаранза, С. В., Киосак, Д. В. 2011. Колебания уровня Черного моря и адаптационная стратегия древнего человека за последние 30 тысяч лет. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2, с. 61-94.
Aksu, A. E., Hiscott, R. N., Mudie, P. J., Rochon, A., Kaminski, M. A., Abrajano, T., Yasar D. 2002. Persistent Holocene Outflow from the Black Sea to the Eastern Mediterranean Contradicts Noah’s Flood Hypothesis. GSA today. A Publication of the Geological Society of America, 12, 5, p. 4-10.
Archaeometry. 37(1), 1995, p. 195-214.
Benecke, N. 1999. Die Tierreste aus dem mesolithischen Abri Span-Koba im Krimgebirge. Beitrage zur Archaozoologie und Prahistorischen Antropologie, II, s. 71-90.
Benecke, N. 2006. Zur Datierung der Faunensequenz am Abri San-Koba (Krim, Ukraine). Beitrage zur Archäozoologie und Prähistorischen Anthropologie, 5, 2006, s. 12-15.
Biagi, Р. 2016. The Last Hunter-Gatherers of the Northern Coast of the Black Sea and their Role in the Mesolithic of Europe: A View from Crimea. Southeast Europe before neolitiisation. Proceedings of the International Workshop within the Collaborative Research Centres sfb 1070 “RessourcenKulturen”, Schloss Hohentübingen, 9 th of May 2014. Tubingen, p. 113-131.
Biagi, P., Zaliznyak, L., Kozlovski, S. K. 2007. Old problems and news perspectives for the radiocarbon chronology of the Ukranian Mezolithic. IGCP (International Geoscience Programme) 521-481 Joint Meeting and Field Trip, Gelendzhik (Russia) – Kerch (Ukraine), September 8-17, 2007. р. 27-29.
Biagi, P., Khlopachev, G. A., Kiosak, D. V. 2014. The radiocarbon Chronology of Shan-Koba rock shelter, a Late Palaeolithic and Mesolithic sequence in the Crimean mountains (Ukraine). Diadora, 28, p. 7-20.
Carss, D. N. 1995. Foraging Behaviour and Freeding Ecology of the Otter Lutra Lutra: a selective review. Hystrix, (n.s.) 7 (1-2). p. 179-194.
Cohen, V. 1996. Neolithization of the Crimean mountains (current stage of investigations). Prehistoire Europeenne, 9, p. 417-435.
Cohen, V., Gerasimenko, N., Rekovetz, L., Starkin, A. 1996. Chronostrathigraphie of Rockchelter Skalisty: implementations for the Late Glacial of Crimea. Prehistoire Europeene, 9, р. 326-356.
Cordova, C. E., Gerasimenko, N., Lehman, P. 2011. Late Pleistocene and Holocene paleoenvironments of Crimea: Pollen, soils, geomorphology, and geoarchaeology. Chapter in Special Paper of the Geological Society of America, January, 2011, p. 133-164, DOI: 10.1130/2011.2473(09).
Gorobets, L., Kovalchuk, O., Rekovets, L. 2013. Vertebrates from the Mesolithic site Laspi VII (Crimea, Ukraine). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 3(65), с. 57-59.
Gerasimenko, N. 2004. Vegetetional history of Buran-Kaya III. In: Chabai V. P., Monigal, K., Marks, A. E. (ed.). The Paleolithic of Crimea. III. The Middle Paleolithic and Early Upper Paleolithic of Eastern Crimea, 3, ERAUL, 104, p. 19-34.
Hiscott, R. N., Aksu, A. E., Mudieb, P. J., Marretc, F., Abrajano, T., Kaminski, M. A., Evanse, J., Cakirioglu, A. I., Yasar, D. 2006. A gradual drowning of the southwestern Black Sea shelf: Evidence for a progressive rather than abrupt Holocene reconnection with the eastern Mediterranean Sea through the Marmara Sea Gateway. Quaternary International (2006), doi:10.1016/j.quaint.2006.11.007.
Janevič A. 1995. Die Neolithisierung auf der Krim. Kulturaspekte. Praehistorische Zeitschrift, 70, s. 2-35.
Janevic A. 1999. Das Swiderien der Krim. Tanged points cultures in Europe. Libelskie materialy archeologiczne, XIII, Lublin, s. 36-46.
Kertesz, R. 2001. The Mesolithic in the Great Hungarian Plain: A Survey of the Evidence. Proceedings of the International Archaeological Conference held in the Damjanich Museum of Szolnoc, September 22-27, 1996. Budapest, p. 3-51.
Kozlowski, S. K. 2001. Eco-Cultural/Stylistic Zonation of the Mezolithic/Epipalaeolithic in Central Europe. From the Mesolithic to the Neolithic. Proceedings of the International Archaeological Conference held in the Damjanich Museum of Szolnoc, September 22-27, 1996. Budapest, p. 261-282.
Motuzaite-Matuzeviciute, G, Telizhenko, S., Jones, M. K., 2013. The earliest evidence of domesticated wheatin the Crimea at Chalcolithic Ardych-Burun. Journal of Field Archaeology, 38, 2, p. 120-128.
Nuzhnyi, D. 1998. The Ukrainian Steppe as a region of intercultural contacts between atlantic and mediterranean zones of european Mesolithic. Baltic-Pontic Studies, 5, p. 102-119.
Ostrauskas, T. 1999. Velyvasis paleolitas ir mesolitas Pietu Lietuvoje. Lietuvos archeologija, 16, р. 7-17.
Salavert, A., Messager E., Motuzaite-Matuzeviciute G., Lebreton V., Bayle G., Crépin, L., Puaud, S., Péan, S., Yamada, M., Yanevich, Y. 2014 First results of archaeobotanical analysis from Neolithic layers of Buran Kaya IV (Crimea, Ukraine). Environmental Archaeology, 20(3), DOI: 10.1179/1749631413Y.0000000016 .
Schild, R. 1965. Pozny paleolit Krymu a Cykl mazowszanski. Archeologia Polski, X, 2, p. 431-473.
Schild, R., Pazdur, M. F., Vogel, J. C. 1999. Radiochronology of the tanged point technocomplex in Poland. Tanged points cultures in Europe. Lubelskie materialy archeologiczne, XIII, Lublin, р. 13-16.
Yanevich, A.A. 1998. The Neolithic of the mountainous Crimea. Baltic-Pontic Studies, 5, p. 146-159.
Zaitseva, G.I., Timofeev, V.I., Zagorska, I., Kovaliuk, N.N. 2000. Radiocarbon dates of the Mesolithic sites in Eastern Europe. Radiocarbon and Archaeology, 1, 2000, p. 33-52.

Зовнішні рецензії: [кнопка Download – лінк на завантажені анонімні рецензії PDF]