VITA ANTIQUA ISSN: 2522-9419 (Online), ISSN: 2519-4542 (Print)
VITA ANTIQUA 9, 2017, ЛЮДИНА ТА ЛАНДШАФТ: Первісна археологія Східної Європи, 38-43
Географічний підхід в первісній археології на рубежі ХХ – ХХІ століть: від дисциплінарного плюралізму до трансдисциплінарності
Сминтина О.В.¹.
¹- Кафедра археології та етнології України історичного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Одеса
DOI:10.37098/VA-2017-9-38-43
https://doi.org/10.37098/VA-2017-9-38-43
АБСТРАКТ
Увага до просторових рамок палеоісторичних реконструкцій стає одним з провідних напрямків європейської науки в останній третині ХХ століття. Саме в цей час виокремлюється низка археологічних субдисциплін, найбільше поширення серед яких набули ландшафтна археологія, геоархеологія та інвайронментальна (або екологічна) археологія. В рамках кожної з цих субдисциплін розробляється власний понятійний апарат, інструментарій та теоретичні рамки для інтерпретації взаємодії природи та суспільства на підставі даних, отриманих в результаті археологічних розкопок. Найбільшу кількість прихильників у цей час отримує теорія адаптації та пов’язані з нею поняття екологічного стресу й природно-екологічних викликів. Накопичена фундаментальна емпірична база та серія успішно реалізованих конкретно-практичних проектів дозволила розширити методичну базу концептуалізації взаємин природи та суспільства. Новітні акценти в даній царині пов’язані із застосуванням концепції сталого розвитку та екологічної пружності, а також теорії конструйованої ніші. Крім того, останніми роками спостерігається також із акцентуацією понять, що пов’язані зі встановленням просторових рамок оцінки взаємодії природи й суспільства та моделювання сукупності прямих та зворотніх зв’язків в системі природа – давнє населення на рівнях антропоцен – географічна зона – ландшафт – мікрорегіон – ніша – окреме поселення.
Ключові слова: первісна археологія, Східна Європа, географічний підхід
Мова: українська
PDF: ЗАВАНТАЖИТИ
УДК: [903:504.54](091)