VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації
Софія Сивук¹
Римський металевий посуд в черняхівській культурі України: історіографія питання
1Інститут археології НАН України
1ORCID: 0009-0001-2945-3623
DOI:
АБСТРАКТ
У статті здійснено спробу комплексного аналізу історії вивчення римського металевого посуду з пам’яток черняхівської культури території України. Особливу увагу приділено уточненню термінологічного апарату, увиразненню та характеристиці основних етапів накопичення джерельної бази, а також висвітленню специфіки її формування та динаміки накопичення знахідок.
Окрему увагу приділено аналізу хронологічних аспектів, висвітленню історичного контексту та розгляду проблеми функціонального призначення римського металевого посуду у варварському середовищі. Зокрема, на прикладі так званих «князівських» поховань розглянуто особливості формування «питного набору» черняхівської культури. Також у роботі представлено актуальний перелік відомих на сьогодні зразків римського металевого посуду черняхівської культури, які згадуються в роботах українських і зарубіжних дослідників. У висновках проаналізовано сучасний стан вивчення проблеми, визначено основні тенденції розвитку наукових підходів та окреслено перспективні напрями подальших досліджень.
Ключові слова: римський імпорт, металевий посуд, пізньоримський час, черняхівська культура, історіографія.
Мова: Українська
Цитування:
Сивук, С. О. 2025. Римський металевий посуд в черняхівській культурі України: історіографія питання. VITA ANTIQUA, 16. Матеріальна спадщина давніх епох : підходи, контексти, інтерпретації.
Джерела:
Брайчевський, М.Ю. 1968. Історія вивчення черняхівської культури. Історіографічні дослідження в Українській РСР, 1, с. 213—238.
Герета, І.П. 1976. Звіт про археологічні дослідження у Чернелеві-Руському в 1976 р. Науковий архів ІА НАНУ, 1976/51.
Герета, І.П. 1994. Звіт про археологічні дослідження у Чернелеві-Руському в 1994 р. Науковий архів ІА НАНУ, 1994/90.
Ґерета, І.П. 2013.Чернелево-Руський могильник / упор. В.С. Тиліщак. OIUM, 3, Київ, Тернопіль: ТзОВ “Терно-граф”.
Левада, М.Є. 2003. Могильник Черепашинці: спроба архівної реконструкції досліджень археологічної пам’ятки. Пам’ятки України, 4, с. 12–19.
Магомедов, Б.В. 2010. Знахідки предметів римського імпорту з металу на черняхівських пам’ятках України. Археологія і давня історія України, 2, с. 174-182.
Магомедов, Б.В. 2003. Потойбічний бенкет у поховальному обряді черняхівської культури. Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України, с. 83—88.
Магомедов, Б.В. 1997. Поховальні споруди як ознака соціального статусу в черняхівському суспільстві. Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян, с. 79–85.
Магомедов, Б.В. 1992. Велика Снітинка 2 — поселення гребінників III—IV ст. н. е. Стародавнє виробництво на території України, с. 94–116.
Магомедов, Б.В., Левада, М.Є. 1993. Розкопки черняхівського могильника в с. Петриківці. Археологія і давня історія України, с. 80–81.
Надвірняк О.В., Погорілець О.Г. 2014. Нові знахідки бронзових казанів типу Hemmor на Поділлі. Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В.П. Петрова. OIUM, 4, с. 151–155.
Онищук, Я.І. 2010. Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя. Археологія і давня історія України, с. 152–159.
Петраускас О.В., Гопкало, О.В., Горбаненко, С.А. 2016. Вступ. Черняхівська культура: до 85-річчя від дня народження І. С. Винокура, Ouim, 5, с. 7—10.
Петраускас, О.В., Коваль, О.А., Погорілець, О.Г., Надвірняк, О.В. 2020. Археологічні розвідки з верифікації місцезнаходжень римських імпортів на об`єктах черняхівської культури Південного Побужжя (роботи 2014 р). ДІКЗ «Межибіж». Археологічні читання. Матеріали 2016–2020 рр., 1– 2, с. 84-88.
Петраускас, О.В., Надвірняк, О.В., Погорілець, О.Г., 2023. Казанки типу Хеммоор з території України (каталог). Oium, 7, Київ-Хмельницький: ІА НАН України
Сивук, С.О. 2024. Історія вивчення римських імпортів черняхівської культури території України: стан розробки теми. В: Шидловський, П. С. (ред.). Міжнародна наукова конференція «Археологія, музеєзнавство та пам’яткознавство в системі освіти та науки», с. 37-38.
Симонович, Е.О. 1980. «Князівські» поховання черняхівської культури. Тез. доп. V Подільскої історико-краєзнавчої конференції, с. 128–130.
Строцень, Б.С. 2008. Черняхівська культура Західного Поділля. Тернопіль: Астон.
Щепаченко, В.І. 2024. Соціально економічний розвиток населення пізньоримського часу – початку доби Великого переселення народів на території України: за матеріалами скляного посуду черняхівської культури. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 – Історія та археологія. ХНУ ім. В.Н. Каразіна МОН України.
Варачёва, К.Г. 2011. Место стеклянных и глиняных кубков в «сервизе» погребений на могильниках черняховской культуры днепро-донецкой лесостепи. Oium, 1, с 61–65.
Герета, І.П. 1989. Новые могильники Черняховской культуры Западной Подолии и вельбарская культура, Kul. wielb., с. 283-297.
Гопкало, О.В., Милашевський, О.С. 2017. О содержании раннего этапа культури Черняхов-Синтана-Де-Муреш. Ранний железный век от рубежа эр до середины І тыс. н.э. Динамика освоения культурного пространства, с. 44–46.
Гопкало, О.В. 2011. Относительная хронология мужских погребений черняховской культуры. К постановке проблемы. Oium, 1, с. 66–96.
Гопкало, О.В., Тиліщак, В.С. 2010. Римские импорты из металла на могильнике Чернелив-Русский. Germania-Sarmatia, 2, с. 78-95.
Гороховский, Е. Л. 1988. Хронология черняховских могильников Лесостепной Украины. Труды V Международного конгресса археологов-славистов, 4, с. 34-46.
Кравченко, Н.М. 1987. О методике социологического анализа погребального обряда черняховской культуры. Исследование социально-исторических проблем в археологии, с. 209–227.
Кравченко, Н.М. 1967. Косановский могильник (за материалами раскопок В.П. Петрова и Н.М. Кравченко. МИА. 139, с. 77–135.
Кропоткин, В.В. 1967. Экономические связи Восточной Европы в I тысячелетии нашей эры. АН СССР, Ин-т археологии. М.: Наука.
Кропоткин, В.В. 1970. Римские импортные изделия в Восточной Европе (II в. до н.э. - V в. н.э.). М.: Наука, 222 с.
Кухаренко, Ю.В. 1980. Могильник Брест-Тришин. Москва: Наука.
Магомедов, Б.В. 2001. Черняховская культура. Проблема этноса. Lublin: UMCS. Monumenta Studia Gothica,1, 276 с.
Никулице, И. Т., Рикман, Э. А. 1973. Могильник Ханска—Лутэрия первых столетий нашей эры. Краткие сообщения Института археологии, 133, с. 116—123.
Пуцко, В.Г. 1984. Серебряные кувшины из Жигайловки. Весник древней истории, 4, с. 77–89.
Третьяков, П.Н. 1966. Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге. Ленинград: Наука.
Petrauskas, O., Syvolap, M. 2022. The Momstrous (Monstruoso) Fibula from the Dnipro River region. Lietuvos Archeologija, 48, p. 265–284.
Wielowajski, J. 1988. Studies of Roman metal vessels during the last decade (1976–1985). Archaeologia Polona, 27, p. 15-67.
Bemmann, J. 2014. Mitteldeutschland und das Gallische Sonderreich 260-274: Eine liebgewonnene These auf dem Prüfstand. Kölner Jahrbuch, 47, S. 179–213.
Bienert, B. 2007. Die römischen Bronzegefäße im Rheinischen Landesmuseum Trier. Trierer Zeitschrift, 31. Trier: Rheinisches Landes museum.
Bierbrauer, V. 1989. Ostgermanische oberschichtgräber der römischen Keiserzeit und des frühen Mittelalters. Archeologia Baltica, 8, S. 38–106.
Eggers, H. 1951. Der römische Import im freien Germanien. Atlas der Urgeschichte, 1, Hamburg: Hamburgisches Museum für Völkerkunde und Vorgeschichte.
Eggers, H. 1955. Zur absoluten Chronologie der römischen Kaiserzeit im Freien Germanien. Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums Mainz, 2, S. 196-244.
Kokowski, A. 2001. Ein sogenanntes «Fürstengrab» von Rudka in Wolhynien (Seine Bedeutung für die Rekonstruktion des Bildes der germanischen Eliten im späten Altertum). In: Storgaard, B. (ed.). Military Aspects of the aristocracy in Barbaricum in the Roman and Early Migration. Publications from The National Museum Studies in Archaeology & History, 5, S. 41-53.
Kokowski, A. 2004. Die Kontakte zwischen der Masłomęcz Gruppe und dem Mitteldonauraum aufgrund der Verbreitung ausgewählter Importe. In: Friesinger, H., Stuppner, A. (eds.). Zen trum und Peripherie — Gesellschaftliche Phänomene in der Frühge schichte. Mitteilungen der Prähistorischen Kommission, 57, Wienn, S. 177-194.
Levada, M. 2018. Zwei „Bestattungen” vom Gräberfeld Hansca-Lutărie. Studia Barbarica. Profesorowi Adrzejowi Kokowskiemu w 65. rcznicę rodzin, 2, S. 185—204.
Magomedov, B. 2016. Das Fundspektrum römischer Metallsachgüter in der Černjachov-Kultur auf dem Gebiet der Ukraine. In: Voß, H.-U., Müller-Scheeßel, N. (eds.). Archäologie zwischen Römern und Barbaren. Zur Datierung und Verbreitung römischer Metallarbeiten des 2. und 3. Jhs. n. Chr. im Reich und im Barbaricum. Frankfurt am Main: R. Habelt, S. 861-870.
Petersen, E. 1941. Ein reicher gepidischer Grabfund aus Volhynien. Gothiskandza, 3, S. 39-52.
Petrauskas, O. 2021. Neue Funde von Hemmoorer Eimern zwischen Südlichem Bug und Dnister. Zur Typologie und Chronologie. В: E.Sava et al. Die Chronologie der vorrömischen Eisen- und frühen Kaiserzeit in Mittel- und Südosteuropa: Probleme und Perspektiven: Humboldt-Kolleg: Chronologie in den archäologischen Forschungen, Chişinău, Chişinău-Berlin, S. 233-250.
Petrauskas, O., Didenko, S. 2022. Ein Grab mit Hemmoorer Eimer bei Poberežne, Oblast Winnyzja, in der ukrainischen Podillja. Germania, 100, S. 151-198.
Voss, H.-U., Geisler, H., Laser, R. 1994.Corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum. Deutschland. Band 1, Bundesländer Brandenburg und Berlin. Bonn : R. Habelt.