VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ
Сергій Рижов1, Вікторія Тислюк2
Когнітивні можливості дослідження пігментів на кам’яних артефактах
1,2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
1 ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3229-1020
2 ORCID: https://orcid.org/0009-0007-3533-9927
DOI: 10.37098/VA-2024-15-79-91
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-79-91
АБСТРАКТ
В сучасних археологічних дослідженнях камʼяних артефактів окрім традиційних методів техніко-типологічного аналізу, все більше використовуються методи археомінералогічного, слідів пошкодження і зносу та аналізу залишків. Завдяки появі нових технічних засобів макромікроскопії та розвитку методів неруйнівного геохімічного аналізу, в археології палеоліту формуються нові методи вивчення та історичної інтерпретації кам’яних артефактів.
У статті розглядаються методичні аспекти дослідження різноманітних мікрозалишків та пігментів на кам’яних артефактах. Пропонується опис окремих етапів дослідження пігментів на кам’яних артефактах на основі практичного досвіду. Наведено окремі дані наявності та результатів дослідження вохристих барвників на палеолітичних стоянках території України.
Дослідження залишків пігментів на кам’яних виробах дозволяють реконструювати окремі елементи символічної та технічної поведінки гомінін палеолітичного часу. Сам факт присутності пігментів на кам’яних виробах, часто породжує багато спекуляцій і припущень, що не мають наукового обґрунтування.
Ключові слова: вохра, пігменти, мікрозалишки, кам’яні артефакти, палеоліт, територія України.
Мова: українська
PDF
Цитування:
Рижов, С.М., Тислюк, В.В. 2024. Когнітивні можливості дослідження пігментів на кам’яних артефактах. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 79-91.
Джерела:
Білецький, В.С., Суярко, В.Г., Іщенко, Л.В. 2018. Мінералого-петрографічний словник. Книга перша. Харків: НТУ «ХПІ», Київ: ФОП Халіков Р.Х.
Кротова, О.О. 2013. Пізньопалеолітичні мисливці азово-чорноморських степів. Київ: Видавець Олег Філюк.
Підоплічко, І.Г. 1976. Межиричские жилища из костей мамонта. Київ: Наукова думка.
Пясецький, В.К. 2009. Палеоліт Волинської височини та Малого Полісся. Рівне.
Рижов, С.М., Степанчук, В.М., Матвіїшина, Ж.М., Кармазиненко, С.П. 2011. Плесна – нова верхньопалеолітична пам’ятка на Волино-Подільській височині. Кам’яна доба України, 14, с. 88–100.
Рижов, С.М., Степанчук, В.М., Нездолій, О.І., Вєтров, Д.О. 2021. Мікрозалишки пігментів на поверхні кам’яних артефактів з ашельського шару Заскельної ІХ. Кам’яна доба України, 4, с. 1–22.
Станко, В.М. 1999. Анетовка 2 - позднепалеолитическое поселение и святилище охотников на бизонов в Северном Причерноморье. Stratum plus, 1, Время собирать камни, с. 322-324.
Станко, В.М., Григорьева, Г.В., Швайко, Т. 1989. Позднепалеолитеческое поселение Анетовка II. Вопросы культурно-исторической периодизации позднего палеолита Северного Причерноморья. К.: Наукова думка.
Степанчук, В.М., 2013. Мира: стоянка раннего верхнего палеолита на Днепре. Stratum Plus, 1, c 3-94.
Степанчук, В.М., Васильев, С.В., (ред.). 2018. Поздние неандертальцы Крыма. Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. К.: Слово.
Степанчук, В.М., Нездолій, О.І., Вєтров, Д.О. 2018. Природні барвники в матеріалах багатошарової мустьєрської стоянки Пролом II. Археологія і давня історія України, 3 (28), с. 7–21.
Шовкопляс, І.Г. 1965. Мезинская стоянка. К истории Среднеднепровского бассейна в позднепалеолитическую эпоху. Київ: Наукова думка, с. 113-115.
Яковлєва, Л.А. 2013. Найдавніше мистецтво України. Київ: Стародавній Світ.
Ambrose, S.H. 2001. Paleolithic technology and human evolution. Science, 291, 1748–1753.
Ambrose, S.H. 2010. Coevolution of composite-tool technology, constructive memory, and language: Implications for the evolution of modern human behavior. Current Anthropology, 51. https://doi.org/10.1086/650296 .
Anderson-Gerfaud, P.C. 1986. A few comments concerning residue analysis of stone plant-processing tools. Early Man News, 9/10/11, 69–85.
Andrefsky, W. 2005. Lithics. Macroscopic approaches to analysis. Cambridge: University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511810244 .
Barham, L. 2013. From Hand to Handle: The First Industrial Revolution. Oxford University Press, Oxford.
Cnuts, D., Rots, V. 2018. Extracting residues from stone tools for optical analysis: towards an experiment-based protocol. Archaeological and Anthropological Sciences, 10 (7), 1717–1736. https://doi.org/10.1007/s12520-017-0484-7 .
Culey, J., Hodgskiss, T., Wurz, S., de la Peña, P., Val, A. 2023. Ochre use at Olieboomspoort, South Africa: insights into specular hematite use and collection during the Middle Stone Age. Archaeol. Anthropol. Sci. 15, 1–20. https://doi.org/10.1007/s12520-023-01871-9 .
Dinnis, R., Pawlik, A., Gaillard, C. 2009. Bladelet cores as weapon tips? Hafting residue identification and micro-wear analysis of three carinated burins from the late Aurignacian of Les Vachons, France. Journal of Archaeological Science, 36, 1922–1934. https://doi.org/10.1016/j.jas.2009.04.020 .
Eren, M.I., Lycett, .J., Patten, R.J., Buchanan, B., Pargeter, J., O’Brien, M.J. 2016. Test, Model, and Method Validation: The Role of Experimental Stone Artifact Replication in Hypothesis-driven Archaeology. Ethnoarchaeology, 8, 103–136. https://doi.org/10.1080/19442890.2016.1213972 .
Gutiérrez Sáez, C., Lerma, I., Marreiros, J.J., Mazzucco, N., Gibaja, J.F., Bicho, N.N., Gibaja Bao, J., Bicho, N.N. 2015. Use-Wear and Residue Analysis in Archaeology. Keys to the Identification of Prehension and Hafting Traces. Springer 231. https://doi.org/10.1007/978-3-319-08257-8 .
Hardy, B.L., Kay, M., Marks, A.E., Monigal, K. 2001. Stone tool function at the Paleolithic sites of Starosele and Buran Kaya III, Crimea: Behavioral implications. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 98 (19), 10972–10977. https://doi.org/10.1073/pnas.191384498 .
Hardy, B.L. 2004. Neanderthal behaviour and stone tool function at the Middle Palaeolithic site of La Quina, France. Antiquity, 78, 547–565. https://doi.org/10.1017/S0003598X00113213 .
Hardy, K. 2018. Plant use in the Lower and Middle Palaeolithic: Food, medicine, and raw materials. Quat. Sci. Rev., 191, 393–405. https://doi.org/10.1016/j.quascirev.2018.04.028 .
Heyes, P.J., Anastasakis, K., De Jong, W., Van Hoesel, A., Roebroeks, W., Soressi, M. 2016. Selection and use of manganese dioxide by neanderthals. Sci. Rep. 6, 22159. https://doi.org/10.1038/srep22159 .
Hodgskiss, T. 2012. An Investigation into the Properties of the Ochre from Sibudu, KwaZulu-Natal, Southern African Humanities, vol. 24, pp. 99-120 https://www.sahumanities.org/index.php/sah/article/view/21 .
Hodgskiss, T., Wadley, L. 2017. How people used ochre at rose cottage cave, South Africa: Sixty thousand years of evidence from the middle stone age. PLoS One 12, 1–24. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0176317 .
Hodgson, D. 2012. Hominin Tool Production, Neural Integration and the Social Brain. Human Origins 1, 41–64.
Keeley, L.H. 1980. Experimental determination of stone tool uses. Prehistoric archeology and ecology series. Chicago: University of Chicago Press.
Keeley, L.H. 1982. Hafting and Retooling: Effects on the Archaeological Record. American Antiquity 47, 798–809. https://doi.org/10.2307/280285 .
Kuhn, S.L. 2014. Signaling Theory and Technologies of Communication in the Paleolithic. Biol. Theory 9, 42–50. https://doi.org/10.1007/s13752-013-0156-5 .
Lemorini, C., Cesaro, N.S. (eds.). 2014. An Integration of the Use-Wear and Residue Analysis for the Identification of the Function of Archaeological Stone Tools. BAR International Series, 2649. Oxford: Information Press.
Lombard, M. 2005. Evidence of hunting and hafting during the Middle Stone Age at Sibidu Cave, KwaZulu-Natal, South Africa: A multianalytical approach. Journal of Human Evolution 48, 279–300. https://doi.org/10.1016/j.jhevol.2004.11.006 .
Lombard, M., Wadley, L. 2007. The morphological identification of micro-residues on stone tools using light microscopy: progress and difficulties based on blind tests. J. Archaeol. Sci. 34, 155-165.
Marreiros, J., Gibaja Bao, J., Ferreira Bicho, N. (eds). Use-Wear and Residue Analysis in Archaeology. Manuals in Archaeological Method, Theory and Technique. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-08257-8 .
Moncel, M.H., Chiotti, L., Gaillard, C., Onoratini, G., Pleurdeau, D. 2012. Non-utilitarian lithic objects from the European Paleolithic. Archaeol. Ethnol. Anthropol. Eurasia 40, 24–40. https://doi.org/10.1016/j.aeae.2012.05.004 .
Moyo, S., Mphuthi, D., Cukrowska, E., Henshilwood, C.S., van Niekerk, K., Chimuka, L. (2016). Blombos Cave: Middle Stone Age ochre differentiation through FTIR, ICP OES, ED XRF and XRD. Quaternary International, 404, 20–29. https://doi.org/10.1016/j.quaint.2015.09.041 .
Odell, G.H. 2003. Lithic Analysis. Manuals in Archaeological Method, Theory and Technique. New York: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-9009-9 .
Pedergnana, A., Asryan, L., Fernández-Marchena, J.L., Ollé, A. 2016. Modern contaminants affecting microscopic residue analysis on stone tools: A word of caution. Micron, 86, p. 1–21. https://doi.org/10.1016/j.micron.2016.04.003 .
Ramos, P.M., Ruisánchez, I., Andrikopoulos, K.S. 2008. Micro-Raman and X-ray fluorescence spectroscopy data fusion for the classification of ochre pigments. Talanta 75, 926–936. https://doi.org/10.1016/j.talanta.2007.12.030 .
Rifkin, R.F., 2011. Assessing the efficacy of red ochre as a prehistoric hide tanning ingredient. J. African Archaeol. 9, 131–158. https://doi.org/10.3213/2191-5784-10199 .
Rots, V. 2008. Hafting Traces on Flint Tools. in: Longo, L., Della Riva, M. (Eds.), Proceedings of the Congress «Prehistoric Technology: 40 years later. Functional Studies and the Russian Legacy», Verona, Italy, 20-23 April 2005, 75-84.
Rots, V. 2014. What method to study hafting? The potential of use-wearand residue analysis confronted. BAR International Series 2649. Proc. Int., 27–42.
Rots, V. 2014b. Stone tool hafting in the Middle Palaeolithic as viewed through the microscope. In: International Conference on Use-Wear Analysis: Use-Wear 2012, edited by N.B. João Marreiros, and J.G. Bao, 466–478. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.
Ryzhov, S.M., Stepanchuk, V.M., Nezdolii, O.I., Vietrov, D.O. (2022). Analysis of micro-residues on stone tools from Zaskelna IX, Crimea: first results. Археологія, 1, 5–25. https://doi.org/10.15407/arheologia2022.01.005 .
Sahle, Y. 2019. Ethnoarchaeology of compound adhesive production and scraper hafting: Implications from Hadiya (Ethiopia). J. Anthropol. Archaeol. 53, 43–50. https://doi.org/10.1016/j.jaa.2018.11.001 .
Schwertmann, U., Cornell, R.M. 2000. Iron Oxides in the Laboratory Preparation and Characterization. Second, Completely Revised and Extended Edition. WILEY-VCH.
Semenov, S.A. 1964. Prehistoric Technology. An Experimental Study of the Oldest Tools and Artefacts from Traces of Manufacture and Wear. Adams & Dart, Bath.
Shipton, C. 2019. Three Stages in the Evolution of Human Cognition. Handbook of Cognitive Archaeology, 153–173. https://doi.org/10.4324/9780429488818-9 .
Soriano, S., Villa, P., Wadley, L. 2009. Ochre for the toolmaker: Shaping the still bay points at Sibudu (Kwazulu-Natal, South Africa). J. African Archaeol. 7, 41–54. https://doi.org/10.3213/1612-1651-10121 .
Stemp, W.J., Watson, A.S., Evans, A.A. 2016. Surface analysis of stone and bone tools. Surface Topography: Metrology and Properties 4, 1–25. https://doi.org/10.1088/2051-672x/4/1/013001 .
Stepanchuk, V.N. 2022. Pebbles with ochre residues from Neanderthal sites of Eastern Crimea. A life dedicated to the Paleolithic : studies in honorem Marin Cârciumaru. Târgovişte: Cetatea de scaun, 53–69.
Stordeur, D. 1987. Manches et emmanchements préhistoriques: quelques propositions préliminaires. Travaux de la Maison de l’Orient, 11–34.
Susman, R.L. 1998. Hand function and tool behavior in early hominids. Journal of Human Evolution 35, 23–46. https://doi.org/10.1006/jhev.1998.0220 .
Velliky, E.C., Barbieri, A., Porr, M., Conard, N.J., MacDonald, B.L. 2019. A preliminary study on ochre sources in South-western Germany and its potential for ochre provenance during the Upper Paleolithic. J. Archaeol. Sci. Reports 27, 1–38. https://doi.org/10.1016/j.jasrep.2019.101977 .
Velliky, E.C., Porr, M., Conard, N.J. 2018. Ochre and pigment use at Hohle Fels cave: Results of the first systematic review of ochre and ochre-related artefacts from the Upper Palaeolithic in Germany, PLoS ONE. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0209874 .
Wadley, L. 2005. Putting ochre to the test: Replication studies of adhesives that may have been used for hafting tools in the Middle Stone Age. Journal of Human Evolution, 49 (5), p. 587–601. https://doi.org/10.1016/j.jhevol.2005.06.007 .
Wadley, L. 2013. Recognizing complex cognition through innovative technology in stone age and palaeolithic sites. Cambridge Archaeological Journal 23, 163–183. https://doi.org/10.1017/S0959774313000309 .
Wadley, L., Hodgskiss, T., Grant, M. 2009. Implications for complex cognition from the hafting of tools with compound adhesives in the Middle Stone Age, South Africa. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 106 (24), 9590–9594. https://doi.org/10.1073/pnas.0900957106 .
Wadley, L., Williamson, B., Lombard, M. 2004. Ochre in hafting in Middle Stone Age southern Africa: A practical role. Antiquity, 78 (301), 661–675. https://doi.org/10.1017/S0003598X00113298 .
Wojcieszak, M., Wadley, L. 2018. Raman spectroscopy and scanning electron microscopy confirm ochre residues on 71 000-year-old bifacial tools from Sibudu, South Africa. Archaeometry 60, 1062–1076. https://doi.org/10.1111/arcm.12369 .
Wolf, S., Dapschauskas, R., Velliky, E., Floss, H., Kandel, A.W., Conard, N.J. 2018. The Use of Ochre and Painting During the Upper Paleolithic of the Swabian Jura in the Context of the Development of Ochre Use in Africa and Europe. Open Archaeol. 4, 185–205. https://doi.org/10.1515/opar-2018-0012 .
Wreschner, E.E., Bolton, R., Butzer, K.W., Delporte, H., Häusler, A., Heinrich, A., Jacobson-Widding, A., Malinowski, T., Masset, C., Miller, S.F., Ronen, A., Solecki, R., Stephenson, P.H., Thomas, L.L., Zollinger, H. 1980. Red Ochre and Human Evolution: A Case for Discussion [and Comments and Reply]. Curr. Anthropol. 21, 631–644.
Wynn, T.G., Coolidge, F.L. 2016. Cognitive Models in Palaeolithic Archaeology. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780190204112.001.0001 .