VITA ANTIQUA                                                                         ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Олександр Науменко¹, Тетяна Радієвська²
Повернутися з небуття: загадкова історія колекції кам’яних артефактів стоянки Іскорость із розкопок В. Хвойки
¹, ² Національний музей історії України
¹ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3931-603X
²ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8490-7950

DOI: 10.37098/VA-2023-14-122-139
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-122-139

АБСТРАКТ

Цей нарис присвячено розгляду історії колекції матеріалів стоянки Іскорость із розкопок В. Хвойки. Порушуються питання історії дослідження пам’ятки, комплектування колекції, її місця в зібраннях різних музеїв, долі під час та після Другої світової війни, а також сучасному стану.

Значна кількість музейних колекцій археологічних артефактів, сформованих наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., перед тим, як опинитися в сучасних музеях із задовільними системами збереження і обліку, мали тернистий шлях, прокладений через світові війни, революційні події, зміни ідеологій і інституцій, транспортування не тільки в межах окремих міст, а й різних країн. Усі ці перипетії, безумовно, відображалися на колекціях, призводячи до пошкоджень або втрат артефактів. Поміж таких подій одним із найбільш деструктивних чинників є війна, через яку над музейними колекціями нависає загроза не тільки фізичного знищення внаслідок бойових дій, а і втрати під час евакуації або грабіжницьких дій окупантів. У сучасних реаліях агресивної загарбницької війни, розв’язаної російською федерацією проти України, як ніколи актуалізується проблема збереження музейних фондів. У нашому есеї висвітлено історію колекції кам’яних артефактів стоянки Іскорость (нині — м. Коростень Житомирської області), яку відкрив В. Хвойка понад 110 років тому і якій вдалося пережити низку вищезазначених екстремальних подій, зберігши науковий і експозиційний потенціал.

Ключові слова: Іскорость, Українське Полісся, Вікентій Хвойка, музейна колекція, історія досліджень.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Науменко, О.О., Радієвська, Т.М. 2023. Повернутися з небуття: загадкова історія колекції кам’яних артефактів стоянки Іскорость із розкопок В. Хвойки. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

б. р.а. Рукописный каталог Археологического отдела Киевского городского музея древностей и искусств. Науковий архів НМІУ, т. І, кн. ІІ, № 15767–16001.

б. р.б. Рукописный каталог Археологического отдела Киевского городского музея древностей и искусств. Науковий архів НМІУ, т. І, кн. ІV, № 21.901–21911.

Беленко, М. М., Радієвська, Т. М. 2010. Палеолітичні дослідження В. В. Хвойки. В: Ковтанюк, Н. Г. (гол. ред.). Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у дослідження давньої історії України. Тематичний збірник наукових праць (до 160-річчя від дня народження). Київ: Такі справи, с. 30–43.

Борисковский, П. 1953. Палеолит Украины. Материалы и исследования по археологии СССР, 40, с. 1–463.

Борисковський, П. 1947. Огляд історії вивчення палеоліту України. Археологія, І, с. 85–100. В справі археологічних дослідів Коростенського городища. 1930. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 59, оп. 1, спр. 360, арк. 53.

Вишневский, Б. Н. 1924. Доисторический человек в России (каменный век). В: Осборн, Г. Ф. Человек древнего каменного века. Среда, жизнь, искусство. Ленинград: «Путь к знанию», с. 439–506.

Данилевич, В. 1925. Археологічна минувшина Київщини. Київ, 154 с.

Ефименко, П. П. 1938. Первобытное общество. Очерки по истории палеолитического времени. 2-е изд., доп. и перераб. Ленинград: Государственное социально-экономическое издательство, 636 с.

Записки, різне листування, етнографічні відомості. (б. р.). Науковий архів ІА НАНУ, ф. 10, спр. 18/4, арк. 5.

Заява Трохима Теслі з проханням дозволити ознайомитися з матеріалами Кирилівської палеолітичної стації та матеріалами з стації в с. Іскорості. 1932. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 59, спр. 480, арк. 53.

Ковтанюк, Н., Шовкопляс, Г. 1999. Скарбниця історичної пам’яті України Київська старовина, 4, с. 63–80.

Козловська, В. 1936. Краткие сведения об основных комплексах экспонатов бывшего Археологического музея ВУАН, кабинета антропологии ВУАН, вошедших одновременно с документами в состав Центрального исторического музея к 1936 году. Науковий архів НМІУ, ф. Р–1260, оп.1-д, од. зб. 28-а, с. 1–53.

Колеснікова, В. А. 2008. До історії досліджень курганів у Коростені та Овручі в 1911 році. В: Моця, О. П. (гол. ред.). Стародавній Іскоростень і слов’янські гради. Збірка наукових праць. Коростень, с. 166–168.

Коршак, К. 1930а. Палеолітична стація в м. Іскорості. В: Козловська, В. (ред.). Хроніка археології та мистецтв. Частина 2. Київ: Міськліт, с. 7–21.

Коршак, К. 1930б. Палеолітична стація в містечку Іскорості. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 13, спр. 1.

Левицький, І. 1950. Про вік стоянки відкритої В. Хвойкою в Іскорості. Археологія, IV, с. 156–162.

Науменко, О. О., Радієвська, Т. М. 2022. Стоянка Іскорость та її місце в кам’яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти. Археологія, 3, с. 88–112. https://doi.org/10.15407/arheologia2022.03.088.

Открытый лист на 1911 год. 1911. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 2, оп. 3, № 660.

Отрощенко, В. В., Корпусова, В. М. 2003. Свастика в знакових системах доби міді-бронзи України. Маґістеріум. Археологічні студії, 11, с. 13–18.

Отчёт Императорской Археологической Комиссии за 1911 год. 1914. Петроград: Типография Главного Управления Уделов, 123 с.

Радієвська, Т. М., Завальна, О. М., Сорокіна, С. А. 2016. Мандри археологічних колекцій Національного музею історії України в 1930-ті роки. Праці центру пам’яткознавства, 29, с.183–200.

Радієвська, Т. М., Себта, Т. М., Сорокіна, С. А. 2018а. Документи свідчать: вивезення на захід збірок Крайового музею до- і ранньої історії в Києві у 1943–1945 рр. Український археографічний щорічник, 21/22 (24/25), с. 799–860.

Радієвська, Т. М., Себта, Т. М., Сорокіна, С. А. 2018б. З історії зібрань Національного музею історії України: переміщення на захід та реституція збірок 1943–1948 рр. Науковий вісник НМІУ, 3, с. 15–52.

Рапорт Комісії по прийомці Археологічного Музею Інститута Історії Матеріальної культури при Академії наук УСР. 1936. Науковий архів НМІУ, ф. 1260, оп. 1-д, од. зб. 17-Б.

Савчук, М. І., Сорокіна, С. А., Радієвська, Т. М., Завальна, О. М. 2020. Фондова робота Державного історичного музею в м. Києві (1943–1950). Науковий вісник НМІУ, 6, с. 249–277.

Сорокіна, С.А., Костюк, І.О. 2010. Посудини зі свастиками зрубної культури у колекції НМІУ. В: 20 років незалежності України. Тематичний збірник наукових праць. Київ: Такі справи, с. 81–87.

Сорокіна, С. А., Радієвська, Т. М., Завальна, О.М. 2017. Експозиція Крайового музею до- і ранньої історії у Києві (1942–1943). Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 21, с. 347–365.

Сорокіна, С., Радієвська, Т., Завальна, О. 2016. Експозиція відділу Докласового суспільства Центрального історичного музею ім. Т. Г. Шевченка в Києві (1938–1941 рр.). В: Заремба, О.О. (відп. ред.). «Археологія & Фортифікація України». Збірник матеріалів VІ Міжнародної науково-практичної конференції. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О. А., с. 320–329.

Спицын, А. А. 1915. Русский палеолит. Записки Отделения русской и славянской археологии Императорского русского археологического общества, ІХ, с. 133–172.

Феттіх, Н. 2004. Київський щоденник (3. XII. 1941–19. I. 1942). Київ, 168 с.

Хвойка, В. В. 2008. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена (с комментариями и иллюстрациями). Киев, 160 с.

Хлопачев, Г. А. 2016. Музей антропологии и этнографии — крупнейший собиратель древностей каменного века: история и особенности формирования коллекционного фонда. В: Хлопачев, Г. А. (отв. ред). Верхний палеолит: образы, символы, знаки. Санкт-Петербург: Экстрапринт, с. 12–45.

Черняков, І. Т. 2006. Вікентій Хвойка (1850–1914). Київ: Архетип, 199 с.

Яненко, А. 2017. Археологічний музей Всеукраїнської академії наук: дослідження і матеріали. Київ: НКПІКЗ, 288 с.

Field, H., Prostov, E. 1936. Recent archaeological investigations in the Soviet Union. American Anthropologist, 38 (2), p. 260–290. https://doi.org/10.1525/aa.1936.38.2.02a00090.

Golomshtok, E. A. 1938. The Old Stone Age in European Russia. Transactions of the American Philosophical Society, XXIX (II), p. 197–468.

Hančar, F. 1940. Zum Problem der Venusstatuetten im eurasiatischen Jungpaläolithikum. Praehistorische Zeitschrift, 30–31 (1–2), p. 85–156. https://doi.org/10.1515/prhz.1940.30-31.1-2.85.

Radiievska, T. M., Naumenko, O. O. 2021. Materiály z vykopávek Čeňka Chvojky ve sbírkách Národního muzea historie Ukrajiny. In: Hlaváček, P. (ed.). Archeologové Čeněk Chvojka a Ivan Borkovský: česko-ukrajinský příběh.

Skutil, J. 1928. Ossarynce und Iskorost, zwei paläolithische Stationen in Osteuropa (Ukraine). Eiszeit und Urgeschichte, T. 5, s. 46–48.