Сто років тому видатний український археолог та краєзнавець Вікентій Хвойка провів розкопки біля сіл Черняхів та Ромашки на Київщині. З цього моменту й почалося вивчення старожитностей, що одержали пізню назву «черняхівська культура». Сьогодні відомо, що ареал цієї культури включає більшу частину сучасної лісостепової та причорноморської України, Молдови, а також частково сусідні області Росії, Румунії, Польщі. За минуле століття відкрито понад три тисячі
черняхівських пам'яток, а розкопки проводилися на кількох сотнях поселень та могильників. Виразні «стильні» знахідки, отримані в результаті цих робіт, яскраво виділили черняхівську культуру з давніх-давен східноєвропейських варварів.
Незважаючи на значну дослідженість, суперечки про черняхівську культуру не стихають, а навіть навпаки, набувають все більшої гостроти. Як і сто років тому дуже актуальним і непростим є питання, які ж народи залишили цю культуру. Активно дискутується роль німецьких (готів, герулів, гепідів, бургундів, тайфалів) та слов'янських (венетів, антів, склавінів), гето-дакійських та сармато-аланських племен. Як і раніше, проблематичні дати появи і зникнення черняхівських пам'яток у різних регіонах культури, внутрішнє наповнення та хронологія окремих її фаз, подальша доля відповідних їй народів.
Черняхівській проблематиці вже присвячено низку великих монографій та збірників, численні статті. Дослідження показали величезну значущість впливу східноєвропейського населення історію Європи у період від пізнього римського часу на початок епохи переселення народів. Особливий інтерес Черняхівська культура становить вивчення взаємовідносин позднеантичного і варварського світів, і навіть у вирішенні проблеми про походження історичних слов'ян.
Очевидно, що більшість дискусійних питань, які існують сьогодні у черняхівській археології, пов'язана з дефіцитом сучасних проблемних досліджень, систематизацією накопиченого археологічного матеріалу, його інтерпретації з погляду хронології, періодизації, типології. Ця збірка замислювалася з метою заповнення такої прогалини. Нам також хотілося спробувати підбити певні підсумки у вивченні Черняхівської культури за минулі сто років.
Редактор та упорядник М.Є. Левада
Мова: російська
Зміст:
Орёл А.К., Левада М.Е. 100 лет черняховской культуре. От составителя, 4-5
Абашина Н.С. Раскопки В.В. Хвойки в Ромашках, 6-9
Щукин М.Б. Некоторые замечания к хронологии начала черняховской культуры, 10-25
Магомедов Б.В. К истории финального этапа черняховской культуры, 39-47
Гавритухин И.О. Хронологические индикаторы финала черняховской культуры, 48-86
Мончыньська М. О так называемых «сарматских» фибулах в Средней и Восточной Европе, 87-111
Левада М.Е. Металлические гребни позднего римского времени в Юго-Восточной Европе, 112-125
Рудич Т.А. К вопросу об ориентации погребённых на могильниках черняховской культуры, 126-134
Петраускас О.В. Шпоры из могильника черняховской культуры у села Великая Бугаёвка, 135-143
Бобровская О.В. Бусы и подвески раннего этапа черняховской культуры, 150-170
Хайрединова Э.А. Костюм варваров v века по материалам могильника у села Лучистое в Крыму, 203-230
Пиоро И.С. Черняховская культура и Крым, 231-241
Айбабин А.И. О дате вторжения германцев в Крым, 242-251
Вознесенская Г.А., Левада М.Е. Кузнечные изделия из могильника Чатырдаг, 252-276
Казанский М. Готы на Боспоре Киммерийском, 277-297
Власов В.П. Лепная керамика из некрополя III-IV вв. н.э. Дружное в Крыму, 322-371
Сто лет черняховской культуреЦитування:
Левада, М.Е. (ред.). 1999. Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Библиотека VITA ANTIQUA, Товариство Археології та Антропології, 405 с.