Перейти до контенту

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999

image

Сто років тому видатний український археолог та краєзнавець Вікентій Хвойка провів розкопки біля сіл Черняхів та Ромашки на Київщині. З цього моменту й почалося вивчення старожитностей, що одержали пізню назву «черняхівська культура». Сьогодні відомо, що ареал цієї культури включає більшу частину сучасної лісостепової та причорноморської України, Молдови, а також частково сусідні області Росії, Румунії, Польщі. За минуле століття відкрито понад три тисячі
черняхівських пам'яток, а розкопки проводилися на кількох сотнях поселень та могильників. Виразні «стильні» знахідки, отримані в результаті цих робіт, яскраво виділили черняхівську культуру з давніх-давен східноєвропейських варварів.

Незважаючи на значну дослідженість, суперечки про черняхівську культуру не стихають, а навіть навпаки, набувають все більшої гостроти. Як і сто років тому дуже актуальним і непростим є питання, які ж народи залишили цю культуру. Активно дискутується роль німецьких (готів, герулів, гепідів, бургундів, тайфалів) та слов'янських (венетів, антів, склавінів), гето-дакійських та сармато-аланських племен. Як і раніше, проблематичні дати появи і зникнення черняхівських пам'яток у різних регіонах культури, внутрішнє наповнення та хронологія окремих її фаз, подальша доля відповідних їй народів.

Черняхівській проблематиці вже присвячено низку великих монографій та збірників, численні статті. Дослідження показали величезну значущість впливу східноєвропейського населення історію Європи у період від пізнього римського часу на початок епохи переселення народів. Особливий інтерес Черняхівська культура становить вивчення взаємовідносин позднеантичного і варварського світів, і навіть у вирішенні проблеми про походження історичних слов'ян.

Очевидно, що більшість дискусійних питань, які існують сьогодні у черняхівській археології, пов'язана з дефіцитом сучасних проблемних досліджень, систематизацією накопиченого археологічного матеріалу, його інтерпретації з погляду хронології, періодизації, типології. Ця збірка замислювалася з метою заповнення такої прогалини. Нам також хотілося спробувати підбити певні підсумки у вивченні Черняхівської культури за минулі сто років.

Редактор та упорядник М.Є. Левада

Мова: російська

Зміст:

Орёл А.К., Левада М.Е. 100 лет черняховской культуре. От составителя, 4-5

Абашина Н.С. Раскопки В.В. Хвойки в Ромашках, 6-9

Щукин М.Б. Некоторые замечания к хронологии начала черняховской культуры, 10-25

Обломский А.М. О времени появления черняховского населения на территории Днепровского Левобережья, 26-38

Магомедов Б.В. К истории финального этапа черняховской культуры, 39-47

Гавритухин И.О. Хронологические индикаторы финала черняховской культуры, 48-86

Мончыньська М. О так называемых «сарматских» фибулах в Средней и Восточной Европе, 87-111

Левада М.Е. Металлические гребни позднего римского времени в Юго-Восточной Европе, 112-125

Рудич Т.А. К вопросу об ориентации погребённых на могильниках черняховской культуры, 126-134

Петраускас О.В. Шпоры из могильника черняховской культуры у села Великая Бугаёвка, 135-143

Гороховский Е.Л., Кубышев А.И., Терпиловский Р.В. Украшения круга выемчатых эмалей из села Воронькив на Киевщине, 144-149

Бобровская О.В. Бусы и подвески раннего этапа черняховской культуры, 150-170

Мастыкова А.В. О распространении янтарных грибовидных бус-подвесок позднеримского времени на юге Восточной Европы и в Закавказье, 171-202

Хайрединова Э.А. Костюм варваров v века по материалам могильника у села Лучистое в Крыму, 203-230

Пиоро И.С. Черняховская культура и Крым, 231-241

Айбабин А.И. О дате вторжения германцев в Крым, 242-251

Вознесенская Г.А., Левада М.Е. Кузнечные изделия из могильника Чатырдаг, 252-276

Казанский М. Готы на Боспоре Киммерийском, 277-297

Гаврилюк Н.А, Крапивина В.В. Кухонная и столовая керамика позднескифских городищ Нижнего Поднепровья, 298-321

Власов В.П. Лепная керамика из некрополя III-IV вв. н.э. Дружное в Крыму, 322-371

БИБЛИОГРАФИЯ, 372-404

Сто лет черняховской культуре Сто лет черняховской культуре

Цитування:

Левада, М.Е. (ред.). 1999. Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Библиотека VITA ANTIQUA, Товариство Археології та Антропології, 405 с.