Перейти до контенту

Лозовська О.В.

Інститут історії матеріальної культури РАН

ORCID: 0000-0001-5536-0773

Єршова К.Г.

Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова; Казанський Федеральний університет

ORCID: 0000-0002-5421-9572

Катострофічні зміни рослинності близько 8200 р. тому і озерні стоянки у межеріччі Волги та Оки (на прикладі стоянки Замостя 2)

Кліматичні та екологічні зміни завжди прямо чи опосередковано впливали на економічне та соціальне життя первісних спільнот. Однак ретельне вивчення конкретних явищ у житті людських колективів обмежується численними факторами. Перш за все, різною швидкістю і послідовністю природних змін та реакцією людини на них (від швидких рішень до поступової адаптації до нових умов), доступності та точності абсолютного датування, нарешті, від різноманіття та якості інформаційної бази.

Найбільш значні зміни в господарстві та матеріальній культурі суспільств мисливців-збирачів лісової зони Східної Європи напередодні поширення керамічного виробництва збіглися з похолоданням 8200 cal BP і його наслідками. В запропонованій статті ці зміни розглядаються на конкретному прикладі стоянки Замостя 2, розташованої у межиріччі Волги та Оки, використовуючи результати багаторічних міждисциплінарних досліджень. Аналіз решток матеріальної культури в обох шарах доводить, що населення не залишало ці місця протягом «холодної події» 8200 років тому та в наступні часи. Разом з тим, ми спостерігаємо низку культурних, типологічних та технологічних змін, які можуть бути пов’язані як із внутрішнім розвитком, включаючи реакцію на зміну клімату / ландшафту так і з зовнішніми імпульсами. При безсумнівній загальній безперервності економічних стратегій та схожості більшості кістяних і крем’яних знарядь, розглянутий період характеризується щонайменше трьома культурними впливами, які найбільш чітко простежуються в частковій зміні мисливського та рибальського спорядження.

Результати наших археологічних та палеоекологічних досліджень і порівняння з опублікованими даними по окресленому регіону показали картину локальних змін на тлі регіональної нестабільності екологічної ситуації, а також стрибкоподібного розвитку традицій матеріальної культури в другій половині 7 – на початку 6 тис. до нової ери.

Ключові слова: Похолодання 8200 cal BP, палеоекологічні зміни, Верхня Волга, пізній мезоліт, останні мисливці-збирачі, озерне поселення Замостя 2

Кіосак Д.В.,

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (Одеса, Україна)

ORCID: 0000-0002-7169-1027

Іванова С.В.,

Інститут археології НАН України (Одеса, Україна)

Матвіїшина Ж.М.

Інститут географії НАН України (Київ, Україна)

ORCID: 0000-0002-3318-8244

Кліматична подія 8200 р. тому та соціальна динаміка в регіоні Північно-Західного Причорномор’я

Відкриття масштабу та обмеженого часу розгортання стрімких змін клімату голоцену змусило переосмислити підходи археологів до екологічної обумовленості життєдіяльності давніх суспільств. Очікування плавних кліматичних трендів з наступною повільною еволюційною суспільною відповіддю не виправдались. Кліматичні події розпочинались раптово і сягали максимуму лишень за кілька десятків років – життя кількох поколінь. Стрімкий характер кліматичних коливань потребував нового, більш точного підходу до кореляції кліматичних подій та соцієтальних параметрів, реконструйованих за археологічними джерелами. Ці методичні виклики потребують вирішення низки питань, кожне з яких не має остаточної та однозначної відповіді.

Стаття розглядає археологічні джерела з Північно-Західного Причорномор'я у пошуку слідів події 8200 років тому. Застосовуються два різних підходи: суми радіовуглецевих дат та орієнтований на окремі пам'ятки.

Окремо підраховано суми радіовуглецевих дат 1) для аналізів, проведених у Київській лабораторії 1998-2008-го рр., 2) для інших конвенційних дат, в тому числі одержаних у Києві до та після вищезазначеного проміжку, 3) для визначень отриманих методом прискореної мас-спектрометрії. Очевидно, що суми по-різному відображають стосунок інтенсивності заселення до події 8200 р. тому. Київські дати масово потрапляють у часовий проміжок похолодання, графік ж суми конвенційних дат має виразний мінімум під час події, а високоточні AMS дати уникають цього проміжку.

В рамках пам'ятко-орієнтованого підходу автори звертаються до матеріалів стоянки Мельнична Круча, яка містить послідовність шарів, яка охоплює 7500-1200 р. до н. е. Дванадцять АМS дат унаочнюють ймовірний розрив в заселенні пам'ятки біля 6250-6000 р. до н. е., очікуваної хронології для палеокліматичної події. Схоже, подія 8200 супроводжувалась потужними змінами у водному режимі великих річок Причорномор'я, таких як Південний Буг та Дніпро.

Ключові слова: різкі зміни клімату, радіовуглецеве датування, схеми існування, послідовність ґрунтів

Кадров C.

Інститут археології, Ряшівський університет (Ряшів, Польща)

ORCID: 0000-0002-7169-1027

Деякі зауваження щодо впливу клімату на первісні суспільства

У деяких археологічних дослідженнях, що стосуються вивчення значних територій і тривалих хронологічних періодів, спостерігається тенденція надавати кліматичним змінам особливої уваги як рушійній силі культурних трансформацій. Міграції також часто пов’язуються зі зміною клімату. Натомість, у регіональних дослідженнях, дослідники частіше виявляють внутрішні фактори змін, такі як нерівність та конфлікти.

З іншого боку, у публікаціях, що постулюють вирішальну роль кліматичних змін на процеси трансформації в первісних суспільствах, досить легко помітити залежність їх авторів від конкретної теоретичної концепції. З цієї причини в цій статті наводиться їх огляд (класичний еволюціонізм, антропо­географія, культурно-історична школа, деякі процесуалісти). З тієї ж причини сюди включено як вибрані приклади, де клімат виступає рушієм суспільних змін, так і приклади, в яких дослідники вказують інші чинники. Вищезазначені приклади підтверджують зв’язок дослідників, які постулюють вирішальний вплив клімату з конкретною теорією в археології. З іншого боку, вони показують залежність інтерпретації, від міри простору та тривалості явища, що вивчається.

У висновку зазначається, що навіть найкраще задокументований вплив кліматичних факторів не впливав безпосередньо на людей. Як складова природного середовища, що залишається поза людською культурою, клімат не може впливати безпосередньо на міграцію чи культурну трансформацію. Він є частиною так званих прикордонних умов культурних та цивілізаційних явищ, і може виступати необхідною умовою культурних змін, але ніколи не є достатньою.

Реконструкція необхідних і достатніх умов суспільних змін потребує знання образів світу, поширених у певному суспільстві, які включають моральні та практичні варіанти вирішення організаційних і правових проблем у рамках таких важливих сфер як світогляд та релігія.

Ключові слова: клімат, міграції, зміна культури, теоретичні концепції, соціальний конфлікт

Андрійович М.

Інститут археології, Бернський університет (Берн, Швейцарія)

ORCID: 0000–0001–8950–4130

Трансформації неолітичного населення у племена з могильниками маріупольського типу після похолодання 8200 р. тому

Для людини клімат завжди відігравав важливу роль у її існуванні від найдавніших часів і до сьогодення. Кліматичні зміни завжди мали помітний вплив на розвиток традицій та технологій у доісторичний час. Глобальне похолодання 8200 років тому було однією з найбільших кліматичних подій Голоцену, яке спричинило значний вплив на неолітичне населення Південної та Східної Європи, Анталії, Близького Сходу та Північної Африки.

Протягом 160–400-річної фази охолодження відбулося кілька основних екологічних змін, таких як, збільшення води в океані та морях; охолодження середньої температури на ~ 3,3+/–1,1° C; засуха на території Північної Африки та Близького Сходу. Похолодання вплинуло на трансгресію Чорного моря, стрімке підняття рівня води якого вплинуло на населення Північного Причорномор’я.

Різке осушення клімату між 43° – 50° N широтами спричинило активні міграційні процеси посеред неолітичного населення на Анатолії, Балканах, Дунаї та Степовому Причорномор’ї.

На території України холодна подія припала на період переходу від мезоліту до раннього неоліту. Пізньомезолітичні Гребениківська, Кукрекрецька та Донецька культури співіснували з раніми неолітичними племенами Буго-Дністровської, Сурської та Азово-Дніпровської культур. Під впливом змін природних зон в Північому Причорноморї та приходу нового населення мігрантів з Анатолії до Балкан та Подунав’я відбуваються активні хвилі локальних міграцій до Буго-Дністровського межиріччя та заселення степової зони Середнього на Нижнього Дніпра.

Одночасно із похолоданням ці суспільства зазнали глибоких змін, які могли бути спричинені поселенням нових груп у регіоні. Однією з «характеристик» цих нових культурних груп є виробництво керамічних предметів, таких як кераміка та поширення нової поховальної традиції — випростаної на спині з витягненими руками та ногами, яка стає основною для могильників Маріупільського типу.

Ключові слова: похолодання 8200 років тому; зміни клімату; міграції; населення неоліту; могильники маріупільського типу

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999

(рус.)

Лепная керамика из некрополя III-IV вв. н.э. Дружное в Крыму, 322-371

Владимир ВЛАСОВ

РЕЗЮМЕ

Могильник позднеримского времени Дружное расположен в центральной части Крымского полуострова, в 20 км к юго-востоку от г. Симферополя, близ с. Дружное, на склоне одного из отрогов Долгоруковской яйлы. В течение ряда лет он уничтожался в процессе добычи гравия. Систематическое изучение памятника с 1990 по 1994 гг. проводилось экспедициями Симферопольского госуниверситета и Крымского отделения Института востоковедения НАН Украины под руководством И.Н. Храпунова.

Задачей настоящей работы является изучение лепной керамики (далее - ЛК), использовавшейся в качестве поминально-погребального инвентаря населением, оставившим могильник. За исключением пряслиц, не являющихся предметом исследования, она представлена исключительно посудой. На основе типологической классификации ЛК предполагается выделить в её структуре разнокультурные компоненты и определить представители каких этнических групп входили в состав населения, похороненного в Дружном. В работе учтён весь объем ЛК, полученной при раскопках памятника. Небольшое её количество издано, но основная часть коллекции ещё не введена в научный оборот. Принимая во внимание крайнюю малочисленность опубликованной крымской ЛК позднеримского времени, комплекс лепной посуды полностью раскопанного могильника Дружное приобретает первостепенное значение, поскольку он, в определенной степени, является эталонным для памятников данной культурно-хронологической группы.

Мова: російська

PDF PDF

Цитування:

Власов, В.П. 1999. Лепная керамика из некрополя III-IV вв. н.э. Дружное в Крыму. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Библиотека VITA ANTIQUA, с. 322-371.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999

(рус.)

Кухонная и столовая керамика позднескифских городищ Нижнего Поднепровья, 298-321

Надежда ГАВРИЛЮК, Валентина КРАПИВИНА

РЕЗЮМЕ

В решении проблемы возникновения, этнического состава и социально-политического развития «Малой Скифии» на Нижнем Днепре сформировалось два направления. В соответствии с одним из них, доминировавшим до недавнего времени, городища Нижнего Поднепровья отвечают «позднему этапу существования Скифии, когда оседлость скифского населения становится достаточно повсеместной». Наиболее многочисленную (после амфор) и информативную часть материальной культуры позднескифских городищ составляют лепная и гончарная керамика. Учитывая особое значение посуды для датировки и определения этнической принадлежности обитателей городищ, остановимся на её характеристике подробнее.

Проведённое исследование керамического комплекса нижнеднепровских городищ позволило уточнить ряд узловых моментов их истории, прежде всего, в первые века н.э. При этом подчеркнём, что время возникновения нижнеднепровских городищ совпадает с прекращением жизни на хоре Ольвии во второй половине III - середине II вв. до н.э. Таким образом, какая-то часть населения ольвийской хоры уже тогда могла участвовать в создании этих городищ, чему способствовали постоянные контакты Ольвийского государства и поднепровских скифов с рубежа V-IV вв. до н.э.

Мова: російська

PDF PDF

Цитування:

Гаврилюк, Н.А, Крапивина, В.В. 1999. Кухонная и столовая керамика позднескифских городищ Нижнего Поднепровья. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Библиотека VITA ANTIQUA, с. 298-321.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999

(рус.)

Готы на Боспоре Киммерийском, 277-297

Мишель КАЗАНСКИЙ

РЕЗЮМЕ

Свидетельства древних авторов о готах на Боспоре уже давно собраны и в целом убедительно интерпретированы А.А. Васильевым. Однако археологические материалы для реконструкции истории боспорских готов практически никем серьезно не привлекались, да и сам круг этих материалов был очерчен весьма условно. Так, например, в качестве готских часто рассматриваются орлиноголовые пряжки или пальчатые фибулы, хотя те и другие появляются на Боспоре Киммерийском после 450- 460 гг., то есть после, зафиксированного Прокопием, ухода готов с Боспора. В данной статье я попытаюсь определить круг германских древностей в восточном Крыму и на Тамани, непосредственно связанных с готами, и постараюсь сопоставить археологические данные с сообщениями письменных источников.

Мова: російська

PDF PDF

Цитування:

Казанский, М. 1999. Готы на Боспоре Киммерийском. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Библиотека VITA ANTIQUA, с. 277-297.

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999

(рус.)

Кузнечные изделия из могильника Чатырдаг: попытка типологического анализа и технология производства, 252-276

Галина ВОЗНЕСЕНСКАЯ, Максим ЛЕВАДА

РЕЗЮМЕ

До настоящего времени не существовало исследований, посвящённых изучению кузнечного ремесла Крыма позднего римского - раннего гуннского времени. В то же время находки железных изделий на памятниках этого периода многочисленны, а их ассортимент разнообразен. В пользу местного «крымского» изготовления какой-то части кузнечной продукции свидетельствует захоронение кузнеца в склепе IV вв. могильника Дружное (склеп 78, погребение 2) с кузнечными инструментами. Количество этих памятников в Крыму позволяет судить о значительном влиянии аланов на политическую ситуацию в Крыму IV в. Особняком в ряду синхронных крымских некрополей стоят могильники Харакс (Ай-Тодор, по терминологии М. Казанского) и Чатырдаг. Этим памятникам присущ ряд черт, абсолютно не характерных для варварского погребального обряда Крыма предшествующего времени, но и не характерных для аланского обряда, поэтому можно говорить о появлении там к середине - концу III в. какого-то другого нового этнического компонента.

Мова: російська

PDF PDF

Цитування:

Вознесенская, Г.А., Левада, М.Е. 1999. Кузнечные изделия из могильника Чатырдаг: попытка типологического анализа и технология производства. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Библиотека VITA ANTIQUA, с. 252-276.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999

(рус.)

О дате вторжения германцев в Крым, 242-251

Александр АЙБАБИН

РЕЗЮМЕ

Письменные источники информируют о вторжении в первой половине III в. в Северное Причерноморье разноимённых племён германцев. После того, как в 238 г. втянутый в борьбу за власть император Максимилиан передислоцировал дунайские легионы в Италию, германцы впервые рискнули нарушить границу империи. Воспользовавшись ослаблением охраны границы, они напали на Истрию. По Иордану германцы вначале поселились у северных берегов Меотиды (Азовского моря). В его сообщении нет какой- либо более конкретной локализации занятой ими территории и информации о дате их появления. О ней нельзя судить и по сообщениям о первых столкновениях римлян с германцами. В Северном Приазовье германцы захватили земли алан. Часть алан откочевала на территорию вглубь Крыма в места, незанятые сарматами и скифами. У склонов третьей гряды Крымских гор во второй четверти III в. возникли могильники Нейзац, Дружное, Перевальное.

Мова: російська

PDF PDF

Цитування:

Айбабин, А.И. 1999. О дате вторжения германцев в Крым. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Библиотека VITA ANTIQUA, с. 242-251.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999

(рус.)

Черняховская культура и Крым, 231-241

Игорь ПИОРО

РЕЗЮМЕ

Распространение в Крыму памятников и отдельных находок середины III - середины V вв. с определёнными признаками Черняховской культуры неоднократно привлекало внимание исследователей и, как правило, рассматривалось в связи с попытками реконструкций сложных этических процессов, протекавших в Северном Причерноморье в указанный период.

Отсутствие развитого товарного производства, что неоднократно аргументировалось исследователями, вероятно, свидетельствует о том, что распространение изделий мастеров проходило вместе с людьми, которые расселялись, а не в результате широкой торговли.

Предложенная в науке концепция распространения названия «готы» на имя всех народов, входивших в союз, позволяет, по нашему (мнению, проследить основные направления расселения так называемых «готов» на полуострове: 1. Херсонесская округа (совхоз «Севастопольский» - Чернореченский - «Сахарная Головка») - ближайшая округа Мангупа - Дори-Дорос; 2. Озёрное III - Скалистое; 3. Могильники типа Дружное – Лучистое - Суук-Су - Симеиз. Однако, намеченные схемы не должны восприниматься в качестве основного критерия для реконструкции сложных этнических процессов, которые протекали в горной Таврике в позднеримский период и раннее средневековье.

Мова: російська

PDF PDF

Цитування:

Пиоро, И.С. 1999. Черняховская культура и Крым. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Библиотека VITA ANTIQUA, с. 231-241.