Категорія: Без рубрики

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

Міжнародний освітній проект «Природа і суспільство в первісній Європі»

Павло Шидловський¹, Марта Арзарелло², Сара Ґаршес³
Альберт Хафнер⁴, Марі-Елен Монсель⁵, Стефан Пеан⁶
Марта Полтович-Бобак⁷, Івона Собковяк-Табака⁸, Віталій Усик⁹

¹Київський університет імені Тараса Шевченка (Україна) ORCID: 0000-0001-6771-812X
²University of Ferrara (Італія) ORCID: 0000–0003–3379–1112
³Polytechnic Institute of Tomar; Geosciences Centre University of Coimbra; Instituto Terra e Memória (Португалія) ORCID: 0000–0003–0822–5012
⁴Director of Institute of Archaeological Sciences, University of Bern, Bern (Швейцарія) ORCID: 0000–0003–2159–8569
⁵National Museum of Natural History (Франція) ORCID: 0000–0001–6203–786X
⁶National Museum of Natural History (Франція)
⁷University of Rzeszów (Польща) ORCID: 0000–0003–1973–4971
⁸Adam Mickiewicz University in Poznań (Польща) ORCID: 0000–0001–5913–1177
⁹Музей археології НАН Українни, Інститут археології НАН України ORCID: 0000-0002-2671-3485

DOI:10.37098/VA-2020-12-91-105
http://vitaantiqua.org.ua/en/archives/11341

Абстракт: 
Стресова ситуація, викликана пандемією, стала потужним чинником для впровадження нових методів та форм навчання. Не виключенням стала і сфера археологічної освіти. Минулого року викладачі та студенти змогли повною мірою відчути як переваги, так і негативні сторони дистанційної освіти в галузі археології та музеєзнавства. Створення онлайнових курсів з археології та преісторії має свою специфіку, яка проявляється в складності передачі інформації про об’єкти та предмети дистанційними засобами.
Сучасні археологічні та палеоекологічні дослідження дозволяють розробляти моделі взаємодії природного середовища та людського суспільства для різних хронологічних періодів. Розробка таких моделей наразі є актуальною, з огляду на необхідність розуміння процесів посиленого антропогенного та техногенного тиску на навколишнє середовище в сучасному світі. Внаслідок значного розширення наукових знань про ранні етапи розвитку людської культури, постає необхідність включення цих даних до курсів закладів вищої освіти з використанням наукового досвіду та новітніх досягнень європейських науковців в галузі преісторії та палеоекології.

PDF

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Пам’ятки з кукрецьким інвентарем Київського Подніпров’я в археологічному та кліматичному контекстах, 41-71

Сорокун А.,¹, Шидловський П.²

¹ Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0002-8506-4817
² Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6771-812X

DOI:10.37098/VA-2020-12-41-71
http://vitaantiqua.org.ua/en/archives/11333

Абстракт:
У статті подається спроба аналізу археологічного та екологічного бекграундів поширення кукрецької технології обробки кременю разом з першими навичками керамічного виробництва на території Київського Подніпров’я. Одним з основних результатів проведеного дослідження є висновок про складність міграційних процесів в ранньому голоцені, що проявляється у значній варіативності пам’яток, та у різних комбінаціях яніславицьких, кукрецьких, буго-дністровських та дніпро-донецьких компонентів в крем’яних та керамічних комплексах.

Аналіз радіокарбонових дат пам’яток Київського Правобережжя засвідчив наявність декількох хронологічних кластерів, що корелюються з поширенням певних типів пам’яток. Заселення цієї території відбувається протягом пребореалу в результаті проникнення на територію Київського правобережжя носіїв таценки-кудлаївської культури. Відсутність пам’яток, датованих молодшим дріасом – раннім пребореалом свідчить про незаселеність цієї території в часи катастрофічних змін клімату на межі плейстоцену – голоцену.

Поширення прогресивних технологічних інновацій спостерігається на початку атлантичного часу, з 7 000 ВС, з появою пам’яток рудоострівського варіанту яніславицької культури з відтискною технікою отримання заготовок та використанням мікрорізцевої техніки у вторинній обробці.

Після похолодання 6 200 ВС відбувається проникнення груп населення з традиціями керамічного виробництва та кукрецьким крем’яним інвентарем. Безсумнівним є зв’язок цих груп з територією Середнього Побужжя, що відобразилось у специфіці крем’яної технології та керамічних виробів. Однак, слід зауважити, що комплекси пам’яток після цієї кліматичної події демонструють значну варіабельність у поєднанні елементів яніславицьких і кукрецьких крем’яних індустрій та самчинських і дніпро-донецьких керамічних типів, що свідчить про складність міграійних процесів та процесів взаємодії між різними культурними групами. Можливим поясненням синхронного існування двох традицій керамічного виробництва (БДК та ДДК) в регіоні була наявність декількох шляхів міграцій кукрецького населення в Київське Подніпров’я в середині атлантикуму. Одним із таких шляхів могло бути проникнення населення з дніпровських порогів по заплаві Дніпра, що поки не знаходить чіткого матеріального підтвердження серед відомих пам’яток.

Популяційна динаміка відзначалась значними флуктуаціями та нерівномірністю заселеності території Київського Подніпров’я. В основі цієї динаміки стояли глобальні кліматичні зміни, найважливішими серед яких слід назвати похолодання молодого Дріасу та подія 6 200 рр. до н.е.

Стаття є публікацією матеріалів, що були висвітлені на 26-ій зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking, 24-30 серпня 2020 р. Опубліковані матеріали будуть використані при реалізації міжнародного освітнього проекту «Природа і суспільство первісної Європи», що виконується за підтримки Європейського Союзу за програмою House of Europe (http://vovkcenter.org.ua/en/naturesociety/)..

Ключові слова: ранній голоцен, мезоліт, неолітизація, давні кліматичні зміни, Кукрек, Яніславиця, Середнє Подніпров’я

Мова: англійська

PDF

Цитування:

Sorokun, A., Shydlovskyi, P. 2020. Kyiv Dnieper Region sites with Kukrek inventory in archeological and climate contexts. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 41-71.

Літератураs:

Alley, R.B., Mayewski, P.A., Sowers, T., Stuiver, M., Taylor, K.C., Clark, P.U. 1997. Holocene climatic instability; a prominent, widespread event 8,200 year ago. Geology, 25(6), 483–486. https://doi.org/10.1130/0091-7613(1997)025<0483:HCIAPW>2.3.CO;2

Bronk Ramsey, C. 2017. Methods for Summarizing Radiocarbon Datasets. Radiocarbon, 59(2), 1809–1833.

Danylenko, V.M. 1956. Doslidzhennya neolitychnykh pam’yatok v rayoni Kyieva v 1949 r. Arkheolohichni pam’yatky URSR, 6, 72–178 (in Ukrainian).

Danilenko, V.N. 1969. Neolit Ukrainy. Glavy drevney istorii Yugo-Vostochnoy Yevropy. Kyiv: Naukova dumka (in Russian).

Dvoryaninov S.A. 1978. O tipakh drevneyshikh trapetsiyevidnykh mikrolitov na yuge Ukrainy. In: Telehin, D. (ed.). Orudiya kamennogo veka. Kyiv: Naukova dumka, 32-35 (in Russian).

Haskevych, D.L. 2001. Rehionalni osoblyvosti u neolityzatsii Prypiatskoho Polissia. Histarychna-arkhealahichny zbornik, 16. Minsk, 36-49 (in Ukrainian).

Haskevych, D.L. 2007. Mezolitychni ta neolitychni znakhidky z poselennia Khodosivka-Zaplava. In: Hotun, I.A. et al. 2007. Pivnichna ekspedytsiia IA NAN Ukrainy: Materialy ta doslidzhennia, 1. Poselennia mizh Khodosivkoiu ta Lisnykamy. Kyiv: VD Stylos, 109-117 (in Ukrainian).

Havrylenko, I.M. 2000. Zymivnykivska arkheolohichna kultura. Poltava (in Ukrainian).

Hotun, I.A., Haskevych, D.L., Kazymir, O.M., Lysenko, S.D., Petrauskas, A.V., Petrauskas, O.V. 2007. Pivnichna ekspedytsiya IA NAN Ukrayiny. Materialy i doslidzhennya, 1: Poselennya mizh Khodosivkoiu ta Lisnykamy: Doslidzhennya 2003 r. Kyiv: VD Stylos (in Ukrainian).

Kostenko, Yu.V., Titova, O.M. 1988. Neolitychni pamiatky na r. Trubizh. Arkheolohiia, 64. Kyiv, 56–68 (in Ukrainian).

Levytskyi, I.F. 1931. Statsiia v ur. Pishchanomu bilia Narodych. Antropolohiia, IV, 191–232 (in Ukrainian).

Levytskyi, I.F. 1952. Doslidzhennia stoianky na torfovyshchi Mastva v 1948 rotsi. Arkheolohichni pamiatky URSR, IV, 191–237 (in Ukrainian).

Manko, V.O. 2006. Neolit Pivdenno-Skhidnoi Ukrainy. Kamiana doba Ukrainy, 9. Kyiv: Shliakh, 154–167 (in Ukrainian).

Manko, V.A. 2016a. Absolyutnoe datirovanie nekotoryh neoliticheskih kul'tur na territorii Ukrainy. V: Zajceva et al. (ed.). Radiouglerodnaya hronologiya epohi neolita Vostochnoj Evropy VII-III tysyacheletiya do n.e. Smolensk : Svitok, 261-279 (in Russian).

Manko, V.O. 2016b. Pochatok neolitu na mezhi lisovoi ta lisostepovoi zon Pravoberezhzhia Dnipra. Naukovi studii, 9, 25–57 (in Ukrainian).

Nuzhnyi, D.Yu. 1986. O slozhenii mezolita v dneprovskom Nadporozhye. In: Issledovaniya po arkheologii Severo-Zapadnogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova dumka, 26-36 (in Russian).

Nuzhnyi, D.Yu. 1992. Rozvytok mikrolitychnoi tekhniky v kamianomu vitsi. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

Nuzhnyi, D.Yu. 2015. Upper Palaeolithic of the Western and Northern Ukraine (techno-typological variability and periodization) / Verkhnii paleolit zakhidnoi i pivnichnoi Ukrainy (tekhniko-typolohichna variabelnist ta periodyzatsiia, Kyiv (in Ukrainian).

Okhrimenko, H.V. 2001. Volynska neolitychna kultura. Lutsk (in Ukrainian).

Okhrimenko, H.V., Telehin, D.Ya. 1982. Novi pamiatky mezolitu ta neolitu Volyni. Arkheolohiia, 39. Kyiv, 64–77 (in Ukrainian).

Pereverzyev, S.V., Sorokun, A.A. 2010. Doslidzhennia neolitychnoyi stoyanky Romankiv 1 na Kyivshchyni. Kamiana doba Ukrayiny, 13, 254–269 (in Ukrainian).

Pereverzyev, S.V., Sorokun, A.A. 2011. Doslidzhennya neolitychnoho poselennya Romankiv 3 u 2009 rotsi. Kamiana doba Ukrayiny, 14, 208–220 (in Ukrainian).

Piasetskyi, V.K. 1979. Mezolitychni stoianky torfovyscha Korma. Arkheolohiia, 32. Kyiv, 46–60 (in Ukrainian).

Rasmussen, S.O., Bigler, M., Blockley, S.P., Blunier, Th, Buchardt, S.L., Clausen, H.B., Cvijanovic, I., Dahl-Jensen, D., Johnsen, S.D., Fischer, H., Gkinis, V., Guillevic, M., Hoek, W.Z., Lowe, J.J., Pedro, J.B., Popp, T., Seierstad, I.K., Steffensen, J.P., Svensson, A.M., Vallelonga, P., Vinther, B.M., Walker, M.J.C., Wheatley, J.J., Mai Winstrup, M. 2014. A stratigraphic framework for abrupt climatic changes during the Last Glacial period based on three synchronized Greenland ice-core records: refining and extending the INTIMATE event stratigraphy. Quaternary Science Reviews, 106, 14-28.

Reimer, P., Austin, W., Bard, E., Bayliss, A., Blackwell, P., Bronk Ramsey, C., Butzin, M., Cheng, H., Edwards, R., Friedrich, M., Grootes, P., Guilderson, T., Hajdas, I., Heaton, T., Hogg, A., Hughen, K., Kromer, B., Manning, S., Muscheler, R., Palmer, J., Pearson, C., van der Plicht, J., Reimer, R., Richards, D., Scott, E., Southon, J., Turney, C., Wacker, L., Adolphi, F., Büntgen, U., Capano, M., Fahrni, S., Fogtmann-Schulz, A., Friedrich, R., Köhler, P., Kudsk, S., Miyake, F., Olsen, J., Reinig, F., Sakamoto, M., Sookdeo, A., & Talamo, S. 2020. The IntCal20 Northern Hemisphere radiocarbon age calibration curve (0–55 cal kBP). Radiocarbon, 62.

Savchuk, A.P. 1974. Novi mezolitychni stoianky v Kyivskomu Podniprovi. Arkheolohiia, 13. Kyiv, 41-54 (in Ukrainian).

Savchuk, A.P. 1997. Mezolit serednoi Naddniprianshchyny. Arkheometriia ta okhorona istoryko-kulturnoi spadshchyny, 1. Kyiv, 106-110 (in Ukrainian).

Shydlovskyi, P.S. 2018. Dynamika zaselennia terytorii Kyivskoho Livoberezhzhia na mezhi pleistotsenu - holotsenu. In: Kovalenko, O.B. (ed.). Podesennia v konteksti istorychnoi i pryrodnoi spadshchyny. Chernihiv, 150–159 (in Ukrainian). http://doi.org/10.5281/zenodo.2630549

Shydlovskyi, P., Lysenko, S., Kyrylenko, O., Sorokun, A., Pichkur, Ye. 2016. Prehistoric Archaeology of the Lower Desna Region (Pervisna arkheolohiia Nyzhnoho Podesennia), Kyiv (in Ukrainian). http://vitaantiqua.org.ua/en/archives/432#more-432

Shydlovskyi, P., Lyzun, O. 2017. Landscape Changes in Kyiv Dnieper Region on the Border of Pleistocene – Holocene: archaeological evidence. VITA ANTIQUA 9, HUMAN & LANDSCAPE: Prehistoric Archaeology of Eastern Europe, 127-138. https://doi.org/10.37098/VA-2017-9-127-138

Shydlovskyi, P., Sorokun, A. 2020. Population Dynamics of the Kyiv Dnieper Region at the border of Pleistocene – Holocene. In: #Networking. 26th EAA Virtual Annual Meeting - Abstract Book. EAA, Prague, 435. https://www.researchgate.net/publication/344014883_

Sobkowiak-Tabaka, I. 2017. Rozwoj Spolecznosci Federmesser na Nizinie Srodkowoeuropejskiej. Poznan.

Sorokun, A.V., Shydlovskyi, P.S. 2013. Issledovaniya neolita Nizhnego Podesen'ya. In: Arheologicheskie issledovaniya v Evroregione "Dnepr" v 2012 g. Gomel, 188–195 (in Russian). http://doi.org/10.5281/zenodo.1197342

Stupak, D. 2018. Chipped flint technologies of Janislawice culture in Ukrainian Polissya region. VITA ANTIQUA 10, Prehistoric Networks in Southern and Eastern Europe, 13-24. https://doi.org/10.37098/2519-4542-2018-1-10-13-24

Telehin, D.Ya. 1968. Dnipro-donetsʹka kulʹtura. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

Telehin, D.Ya. 1982. Pidsumky ta zavdannia vyvchennia doby mesolitu i neolitu na Ukraini. Arkheolohiia, 40, 34-48 (in Ukrainian).

Telehin, D.Ya., Titova, Ye.N. 1998. Poseleniya Dnepro-Donetskoy etnokul'turnoy obshchnosti epokhi neolita: svod arkheologicheskikh istochnikov. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

Yanevych, O.O. 1993. Shpanska mezolitychna kultura. Arkheolohiia, 1, 3-15 (in Ukrainian).

Zajceva, G.I., Timofeev, V.I., Zagorskaya, I., Kovalyuh, N.N. 1997. Radiouglerodnye daty pamyatnikov mezolita Vostochnoj Evropy. Radiouglerod i arheologiya, 2. SPb, 117-127 (in Russian).

Zalizniak, L.L. 1976. Mezolitychni pamiatky typu Tatsenky–Kudlaivka. Arkheolohiia, 20, 60-66 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 1977. Mezolit Vostochnoj Volyni i Kievskogo Podneprov'ya v svete novyh issledovanij. Novye issledovaniya arheologicheskih pamyatnikov na Ukraine. Kyiv, 23–44 (in Russian).

Zalizniak, L.L. 1978. Rudoostrivska mezolitychna kultura. Arkheolohiia, 25, 12-21 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 1979. Neolitychni pamiatky r. Zdvyzh. Arkheolohiia, 31, 54–65 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 1981. O geneticheskoj podosnove tacenki-kudlaevskoj mezoliticheskoj kul'tury. In: Artemenko I.I. (ed.). Drevnosti Srednego Podneprov'ya. Kyiv: Naukova dumka, 5-13 (in Russian).

Zalizniak, L.L. 1984. Mezolit Yugo-Vostochnogo Poles'ya. Kyiv: Naukova dumka (in Russian).

Zalizniak, L.L. 1991. Naseleniye Poles'ya v mezolite. Kyiv: Naukova dumka (in Russian).

Zalizniak, L.L. 1994. Finalnyi paleolit Livoberezhnoi Ukrainy. Arkheolohichnyi almanakh, 3, 231-244 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 1998. Peredistoriya Ukrayiny X–V tys. do n. e. Kyiv (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 2005. Finalʹnyi paleolit i mezolit kontynentalʹnoyi Ukrayiny. Kulturnyi podil ta periodyzatsiia. Kamiana doba Ukrayiny, 8 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 2009. Mezolit zakhodu Skhidnoyi Yevropy. Kamiana doba Ukrayiny, 12 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 2016. Finalnyi paleolit ta mezolit Kyivskoho Polissia. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (20), 9-23 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 2017. Ovrutskyi variant epihravetu Skhidnoi Yevropy (Ovruch version of Eastern European Epigravettian). Arkheolohiia, 1, 3–16 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L., Balakin, S.A., Okhrimenko, H.V. 1987. Neolitychni poselennya Korma 1 ta Krushnyky na Zhytomyrshchyni. Arkheolohiia, 58, 64–73 (in Ukrainian).

Zaliznyak, L.L., Sorokun, A.A., Pereverzyev, S.V., Khoptynets, I.M. 2016. Neolityzatsiya Kyyivsʹkoho Podniprov’ia u svitli novykh doslidzhenʹ. Arkheolohiia, 1, 5–18 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L., Stepanchuk, V.M., Kukharchuk, Yu.V., Tovkailo, M.T., Matviishyna, Zh.M., Manko, V.O., Vietrov, D.O., Belenko, M.M., Ozerov, P.I., Khoptynets, I.M., Nezdolii, O.I., Doroshkevych, S.P., Sorokun, A.A., Shevchenko, T.O. 2013. Naidavnishe mynule Novomyrhorodshchyny. Kamiana doba Ukrainy, 15 (in Ukrainian).

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Вплив голоценових кліматичних змін на неолітичні суспільства Східної Європи: шляхи наукової співпраці та обміну

Андрійович М.,¹ Шидловський П.,² Хафнер А.^1
1Інститут археологічних наук, Університет м. Берн
²Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:10.37098/VA-2020-12-7-14
http://vitaantiqua.org.ua/en/archives/11316

Абстракт:
Попередній рік став переламним для багатьох галузей людської діяльності і не виключенням стала сфера гуманітарного знання та суспільствознавства. Виклики, спричинені пандемією COVID-19, нагадують науковому співтовариству, що відносини між людиною та довкіллям мають велике суспільне значення. Соціальні кризи, спричинені появою невідомих вірусів в даний час, або зміною клімату в найближчому майбутньому, є результатом розширення людської діяльності в останні 12 000 років. Голоцен, найновіша епоха в історії Землі, характеризується вторгненням людей у природні екологічні системи. Поширене нині відчуття кризи, головним чином, але не лише спричинене пандемією, змушує наукову спільноту ще раз звернути свою увагу на глобальні процеси взаємовідносин між людиною та природою. Для історично орієнтованих дисциплін існує потреба в з’ясуванні коренів та історії становлення руйнівної споживацької поведінки людських істот по відношенню до навколишнього середовища. Тому наукові дослідження, що вивчають перехідні фази розвитку людської культури, пов’язані з минулими глобальними змінами клімату, набувають особливої ваги в останні роки.
Дослідження взаємодії природи і соціуму в ранньому голоцені становило один з напрямків роботи проекту інституційного партнерства Network in Eastern European Neolithic and Wetland Archaeology for the improvement of field techniques and dating methods (NEENAWA). Певним продовженням розгляду палеоекологічної тематики у вивченні неолітичних спільнот стала організація сесії The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2 ky BP Events Near River Basins and Lakes, що була проведена під час віртуальної щорічної зустрічі Європейської Асоціації Археологів (24-30 серпня 2020), де обговорювались питання, пов’язані з економікою та екологією неолітичних прибережних спільнот.
Дана збірка матеріалів включає основну частину презентацій із сесії ЄAA. Більшість статей у збірці присвячено питанням культурних трансформацій первісних суспільств на тлі глобальних кліматичних змін кінця плейстоценової – початку голоценової епохи. Публікація матеріалів стане важливою для подальшого вивчення локальних проявів різноманітних відповідей первісних суспільств на глобальні кліматичні зміни в добу раннього голоцену. З метою об’єднання науки та освіти через взаємодію студентської аудиторії з професійним середовищем, Центром палеоетнологічних досліджень вирішено розробити мультимедійний навчальний курс «Природа і суспільство в первісній Європі» у 2021 році. Тематика курсу безпосередньо пов’язана з актуальними проблемами відносин суспільства з оточуючим середовищем.

Ключові слова: давні кліматичні зміни, голоцен, первісна археологія, наукове співробітництво, освітній проект.

Мова: англійська

PDF

Цитування:

Andriiovych, M., Shydlovskyi, P., Hafner, A. 2020. The impact of Holocene climate setbacks on Neolithic societies in Eastern Europe: ways of scientific cooperation and exchange. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 7-14.

Література:

Andriiovych, M., Demchenko, O., Hinz, M. 2020. The climate impact on European Neolithic societies during the 8.2-ky BP events near river basins and lakes shores. In: #Networking. 26th EAA Virtual Annual Meeting – Abstract Book. Prague: EAA, p. 433-435.

Hafner, A., Dolbunova, E., Mazurkevich, A., Morozova, Y., Naumov, G., Nielsen, E., Shydlovskyi, P., Todoroska, V. 2020a. Network in Eastern European Neolithic and Wetland Archaeology. Scientific Cooperation between Eastern Europe and Switzerland (Bern Working Papers on Prehistoric Archaeology 3). Bern: Bern Open Publishing; Institute of Archaeological Sciences, https://doi.org/10.7892/boris.146724 .

Hafner, A., Dolbunova, E., Mazurkevich, A., Pranckenaite, E., Hinz, M. (eds.). 2020b. Settling Waterscapes in Europe : The archaeology of Neolithic and Bronze Age pile-dwellings. Open Series in Prehistoric Archaeology 1. Bern and Heidelberg: Propylaeum. 290 p., https://doi.org/10.11588/propylaeum.714 .

Morozova, Y., Shydlovskyi, P. (eds.). 2017. Wetland Archaeology and Prehistoric Networks in Europe / NEENAWA International Scientific Conference, September 15th-18th, 2017, Kyiv – Kaniv. Kyiv: VITA ANTIQUA library, http://doi.org/10.5281/zenodo.1188274 .

Shydlovskyi, P. (ed.). 2016. International Scientific Conference “HUMAN & LANDSCAPE: Geographical approach in the Prehistoric Archaeology” (February 3-5, 2016, Kyiv, Ukraine) : Abstracts. Kyiv: VITA ANTIQUA Library, http://doi.org/10.5281/zenodo.1188555 .

Shydlovskyi, P. (ed.). 2017. HUMAN & LANDSCAPE: Prehistoric Archaeology of Eastern Europe. VITA ANTIQUA 9. Kyiv: Center for Paleoethnological Research, https://doi.org/10.37098/VA-2017-9 .

Shydlovskyi, P. (ed.). 2018. Prehistoric Networks in Southern and Eastern Europe. VITA ANTIQUA 10. Kyiv: Center for Paleoethnological Research, http://vitaantiqua.org.ua/en/archives/8650#more-8650 .

Shydlovskyi P., Lysenko, S., Kyrylenko, O., Sorokun, A., Pichkur, Ye. 2016. Prehistoric Archaeology of the Lower Desna Region (Pervisna arkheolohiia Nyzhnioho Podesennia). Kyiv: VITA ANTIQUA Library (in Ukrainian), http://doi.org/10.5281/zenodo.1190152 .

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Трансформації неолітичного населення у племена з могильниками маріупольського типу після похолодання 8200 р. тому

Андрійович М.
Інститут археології, Бернський університет (Берн, Швейцарія)
ORCID: 0000–0001–8950–4130

DOI:10.37098/VA-2020-12-23-30
http://vitaantiqua.org.ua/en/archives/11222

Абстракт:
Для людини клімат завжди відігравав важливу роль у її існуванні від найдавніших часів і до сьогодення. Кліматичні зміни завжди мали помітний вплив на розвиток традицій та технологій у доісторичний час. Глобальне похолодання 8200 років тому було однією з найбільших кліматичних подій Голоцену, яке спричинило значний вплив на неолітичне населення Південної та Східної Європи, Анталії, Близького Сходу та Північної Африки.

Протягом 160–400-річної фази охолодження відбулося кілька основних екологічних змін, таких як, збільшення води в океані та морях; охолодження середньої температури на ~ 3,3+/–1,1° C; засуха на території Північної Африки та Близького Сходу. Похолодання вплинуло на трансгресію Чорного моря, стрімке підняття рівня води якого вплинуло на населення Північного Причорномор’я.

Різке осушення клімату між 43° – 50° N широтами спричинило активні міграційні процеси посеред неолітичного населення на Анатолії, Балканах, Дунаї та Степовому Причорномор’ї.

На території України холодна подія припала на період переходу від мезоліту до раннього неоліту. Пізньомезолітичні Гребениківська, Кукрекрецька та Донецька культури співіснували з раніми неолітичними племенами Буго-Дністровської, Сурської та Азово-Дніпровської культур. Під впливом змін природних зон в Північому Причорноморї та приходу нового населення мігрантів з Анатолії до Балкан та Подунав’я відбуваються активні хвилі локальних міграцій до Буго-Дністровського межиріччя та заселення степової зони Середнього на Нижнього Дніпра.

Одночасно із похолоданням ці суспільства зазнали глибоких змін, які могли бути спричинені поселенням нових груп у регіоні. Однією з «характеристик» цих нових культурних груп є виробництво керамічних предметів, таких як кераміка та поширення нової поховальної традиції — випростаної на спині з витягненими руками та ногами, яка стає основною для могильників Маріупільського типу.

Ключові слова: похолодання 8200 років тому, зміни клімату, міграції, населення неоліту, могильники маріупольського типу.

Мова: англійська

PDF

Цитування:

Andriiovych, M. 2020. The transformation of the Neolithic population into tribes with the Mariupol type cemeteries after the cooling event 8.2 ky BP. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 23-30.

Література:

Alley, R. B. 2004. GISP2 Ice Core Temperature and Accumulation Data. IGBP PAGES/World Data Center for Paleoclimatology Data Contribution Series № 2004–013. NOAA/NGDC Paleoclimatology Program, Boulder CO, USA.

Bodyanskiy, A. V. 1961. Lysogorskiy neoliticheskiy mogil'nik, Kratkiye soobshcheniya Instituta arkheologii, 11: 32–38. (In Russian).

Bronk, Ramsey, C., 2017. Methods for Summarizing Radiocarbon Datasets. Radiocarbon, 59, 1809–1833.

Budja, M., 2007. The 8200 cal BP “climate event” and the process of neolithization in south–eastern Europe. Documenta Praehistorica, XXXIV.

Dyachenko, A., 2010. Eustatic Fluctuations of the Black Sea Level and Dynamics of the Development of Cucuteni—Tripolye Сommunity Population. Stratum Plus, 2, 37–48. (In Russian).

Gehlen, B., Schön, W., 2005. Klima und Kulturwandel: Mögliche Folgen des “6200 Events” in Europa. Klimaveränderung Kult. Neolit. Gesellschaften Mitteleur. 6700–2200 V Chr Clim. Var. Cult. Change Neolit. Soc. Cent. Eur. 6700–2200 Cal BC, 53–74.

Kotova, N., Makhortych, S., 2010. Human adaptation to past climate changes in the northern Pontic steppe. Quaternary International Climate dynamics and prehistoric occupation: Eurasian perspectives on Environmental Archaeology, 88–94.

Lillie, M. C., Potekhina, I., Budd, C., Nikitin, A. G., n.d. Prehistoric populations of Ukraine: Migration at the later Mesolithic to Neolithic transition. New Approaches Using Stable Isotopes and Genetics.

Morrill, C., Anderson, D. M., Bauer, B. A., Buckner, R., Gille, E. P., Gross, W. S., Hartman, M., and Shah, A. 2013.

Proxy benchmarks for intercomparison of 8.2 ka simulations, Clim. Past, 9, 423–432. doi: 10.5194/cp‑9–423–2013

Reimer, P. J., Austin, W. E.N., Bard, E., Bayliss, A., Blackwell, P. G., Ramsey, C. B., Butzin, M., Cheng, H., Edwards, R.L., Friedrich, M., Grootes, P. M., Guilderson, T. P., Hajdas, I., Heaton, T. J., Hogg, A. G., Hughen, K.A., Kromer, B., Manning, S. W., Muscheler, R., Palmer, J. G., Pearson, C., Plicht, J. van der, Reimer, R.W., Richards, D. A., Scott, E. M., Southon, J. R., Turney, C. S.M., Wacker, L., Adolphi, F., Büntgen, U., Capano, M., Fahrni, S. M., Fogtmann—Schulz, A., Friedrich, R., Köhler, P., Kudsk, S., Miyake, F., Olsen, J., Reinig, F., Sakamoto, M., Sookdeo, A., Talamo, S., 2020. The IntCal20 Northern Hemisphere Radiocarbon Age Calibration Curve (0–55 cal kBP). Radiocarbon, 62, 725–757. doi: 10.1017/RDC.2020.41

Shydlovskyi, P., Morozova, Y. 2020. Regional Introduction: Neolithic of Ukraine. Bern Working Papers on Prehistoric Archaeology, No. 3. Network in Eastern European Neolithic and Wetland Archaeology. Scientific Cooperation between Eastern Europe and Switzerland, 115–126.

Telehin, D. I., Potiekhina, I. D., Mallory, J. P., 1987. Neolithic cemeteries and populations in the Dnieper Basin, BAR international series. B. A.R, Oxford, England.

Telegin, D. Y., Lillie, M., Potekhina, I. D., Kovaliukh, M. M., 2015. Settlement and economy in Neolithic Ukraine: a new chronology. Antiquity, 77, 456–470.

Telegin, D. Y., 1991. Neoliticheskiye mogil’niki mariupol’skogo tipa. Kyiv. (In Russian).

Weninger, B., Alram—Stern, E., Bauer, E., Clare, L., Danzeglocke, U., Jöris, O., Kubatzki, C., Rollefson, G., Todorova, H., van Andel, T., 2006. Climate forcing due to the 8200 cal yr BP event observed at Early Neolithic sites in the eastern Mediterranean. Quaternary Research, 66, 401–420.

Zaliznyak, L. L., 2008. Doba katastrof u pervisniy Yevropi ta yiyi istorychni naslidky. Kam`yana doba Ukrayiny, 11, 96–115. (In Ukrainian).

Yanko-Khombakh, V. V., Smyntyna, Ye. V., Kadurin, S. V., Larchenko, Ye. P., Motnenko, I. V., Kakaranza, S. V., Kiosak, D. V., 2011. Kolebaniya urovnya Chernogo moray i adaptatsionnaya strategiya drevnego cheloveka za posledniye 30 tyshyach let. Geologiya I Poleznyye Iskopayemyye Mirovogo Okeana, 61–94. (In Russian).

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Катострофічні зміни рослинності близько 8200 р. тому і озерні стоянки у межеріччі Волги та Оки (на прикладі стоянки Замостя 2)

Лозовська О.,¹ Єршова К.²-
¹Інститут історії матеріальної культури РАН
¹ORCID: 0000-0001-5536-0773
²-Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова; Казанський Федеральний університет
²-ORCID: 0000-0002-5421-9572

DOI:10.37098/VA-2020-12-73-89
http://vitaantiqua.org.ua/en/archives/11170

Абстракт:
Кліматичні та екологічні зміни завжди прямо чи опосередковано впливали на економічне та соціальне життя первісних спільнот. Однак ретельне вивчення конкретних явищ у житті людських колективів обмежується численними факторами. Перш за все, різною швидкістю і послідовністю природних змін та реакцією людини на них (від швидких рішень до поступової адаптації до нових умов), доступності та точності абсолютного датування, нарешті, від різноманіття та якості інформаційної бази.

Найбільш значні зміни в господарстві та матеріальній культурі суспільств мисливців-збирачів лісової зони Східної Європи напередодні поширення керамічного виробництва збіглися з похолоданням 8200 cal BP і його наслідками. В запропонованій статті ці зміни розглядаються на конкретному прикладі стоянки Замостя 2, розташованої у межиріччі Волги та Оки, використовуючи результати багаторічних міждисциплінарних досліджень. Аналіз решток матеріальної культури в обох шарах доводить, що населення не залишало ці місця протягом «холодної події» 8200 років тому та в наступні часи. Разом з тим, ми спостерігаємо низку культурних, типологічних та технологічних змін, які можуть бути пов’язані як із внутрішнім розвитком, включаючи реакцію на зміну клімату / ландшафту так і з зовнішніми імпульсами. При безсумнівній загальній безперервності економічних стратегій та схожості більшості кістяних і крем’яних знарядь, розглянутий період характеризується щонайменше трьома культурними впливами, які найбільш чітко простежуються в частковій зміні мисливського та рибальського спорядження.

Результати наших археологічних та палеоекологічних досліджень і порівняння з опублікованими даними по окресленому регіону показали картину локальних змін на тлі регіональної нестабільності екологічної ситуації, а також стрибкоподібного розвитку традицій матеріальної культури в другій половині 7 – на початку 6 тис. до нової ери.

Ключові слова: Похолодання 8200 cal BP, палеоекологічні зміни, Верхня Волга, пізній мезоліт, останні мисливці-збирачі, озерне поселення Замостя 2.

Мова: англійська

PDF

Цитування:
Lozovskaya, O., Ershova, E. 2020. Catastrophic changes in vegetation ca. 8.2 ka & Lake Settlements in the Volga-Oka region (based on the site Zamostje 2. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 73-89.

Література:

Aleshinskaya, A.S., Lavrushin, Yu.A., Spiridonova E.A. 2001. Geologo-paleoekologicheskiye sobytiya golotsena i sreda obitaniya drevnego cheloveka v rayone arkheologicheskogo pamyatnika Zamostje 2. In: T. Manushina. V. Vishnevskiy. V. Lozovskiy. O. Lozovskaya (eds.) Kamennyi vek evropeyskikh ravnin: objekty iz organicheskikh materialov i struktura poseleniy kak otrazheniye chelovecheskoy kultury. Materialy mezhdunarodnoy konferentsii 1–5 july 1997. Sergiev Posad, 248–254. (in Russian)

Alexandrovskiy, A., Ershova, E., Ponomarenko, E., Krenke, N., Skripkin, V. 2018. Floodplain paleosols of Moskva river basin: Chronology and paleoenvironment. Radiocarbon, 60(4): 1169–1184.

Alexandrovskiy, A.L. 2018. The first results of the trees species determination on the charcoal from the Mesolithic layers. Zamostje 2 (Chapter 4). In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersbourg: IHMC RAS, 49–54. (in Russian) doi: 10.31600/978-5-9909872-8-9-2018-49-53

Berihuete Azorin, M., Lozovskaya, O.V. 2014. Evolution of plant use at the wetland site Zamostje 2, Sergiev Posad, Russia: First results. In: V. Lozovski, O. Lozovskaya (eds.) Prirodnaya sreda i modeli adaptatsii ozernykh poseleniy v mezolite i neolite lesnoy zony Vostochnoy Evropy. St. Petersbourg: IHMC RAS, 74–79.

Berihuete, M. 2018. First results of the archaeobotanical study of the Test pit 2 Profile column (Chapter 3). In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersbourg: IHMC RAS, 41–49.

Borisova О.К. Vegetation development on the Upper Volga lowland and the adjacent uplands in the Holocene: reconstruction based on paleobotanical data (Chapter 1). In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersbourg: IHMC RAS, 2018. 9–30. (in Russian) DOI: 10.31600/978-5-9909872-8-9-2018-9-30

Borzenkova, I.I., Borisova, O.K., Zhiltsova, E.L., Sapelko, T.V. 2017. Kholodnyy epizod okolo 8200 let nazad v Severnoy Evrope: analiz empiricheskikh dannykh i vozmozhnykh prichin. Led i Sneg, 57 , № 1, 113–132. (in Russian).

Ershova E., 2013. Zamostje 2, 2013. Results of the botanical and pollen analysis. In: V. Lozovski, O. Lozovskaya, I. Clemente Conte (Eds.) Zamostje 2. Lake Settlement of the Mesolithic and Neolithic Fisherman in Upper Volga Region. St. Petersbourg: IHMC RAS, 182–193.

Ershova E., Lozovskaya, O. 2018. Paleoenvironment of Mesolithic and Neolithic settlements at Zamostje 2 according to botanical and pollen analysis. (Chapter 2). In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersbourg: IHMC RAS, 2018. 31–40. (in Russian) doi: 10.31600/978-5-9909872-8-9-2018-31-40

Ershova, E. G., Berezina, N. A., Karina. E. V. 2013. Rastitelnost doliny Moskvy-reki v subborealnom periode (na rubezhe neolita i bronzovogo veka) po dannym sporovo-pyltsevogo analiza. Arkheologiya Podmoskovia, 9. Moscow: IA RAN, 257–267. (in Russian)

Khotinskiy, N.A.. Aleshinskaya, Z.V.. Guman, M.A.. Klimanov, V.A.. Cherkinskiy, A.E. 1991. Novaya skhema periodizatsii landshaftno-klimaticheskikh izmeneniy v golotsene . In: Izvestiya AN SSSR. Ser. geogr., 3, 30–42. (in Russian)

Kostyleva, E.L. 2003. Osnovnyye voprosy neolitizatsii tsentra Russkoy ravniny (osobennosti neolitizatsii lesnoy zony). In: V. Timofeev (ed.). Neolit – eneolit yuga i neolit severa Vostochnoy Evropy (novyye materialy. issledovaniya. problemy neolitizatsii regionov). St. Petersburg: IHMC RAS, 213–218. (in Russian)

Kremenetski, K.V., Borisova, O.K., Zelikson, E.M. 2000. The Late Glacial and Holocene history of vegetation in the Moscow region. Paleontological Journal, 34. Suppl. 1. S67–S74.

Krutous, E. 2018. Paleobotanical studies and paleogeographic reconstructions of site Zamostje 2 (Annex) In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersburg: IHMC RAS, 207–211. (in Russian)

Lozovskaya, O., Lozovski, V. 2018. Environment and subsistence conditions in Late Mesolithic and Neolithic at site Zamostje 2. (Chapter 7). In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersburg: IHMC RAS, 73–165. (in Russian) doi: 10.31600/978-5-9909872-8-9-2018-73-165

Lozovskaya, O., Lozovski, V. 2019. Bone and Antler Projectile Points from Meso-Neolithic Site Zamostje 2, Moscow region, Russia. In: D. Groß, H. Lübke, J. Meadows, D. Jantzen (eds.) Working at the Sharp End: From Bone and Antler to Early Mesolithic Life in Northern Europe. Untersuchungen und Materialien zur Steinzeit in Schleswig-Holstein und im Ostseeraum. Band 10. Kiel/Hamburg: Wachholtz, 341–365. DOI: 10.23797/9783529018619-14

Lozovskaya, O.V. 2020. Motiv zigzaga v kostyanom inventare stoyanki Zamostje 2 (pozdniy mezolit – ranniy neolit): tekhniki i kontekst. Kratkiye soobshcheniya Instituta arkheologii, 261. (in Russian)

Lozovskaya, O.V., Kolosova, M.I. 2011. Osobennosti ispolzovaniya syria dlya izgotovleniya derevyannogo inventarya v pozdnem mezolite po materialam stoyanki Zamostje 2. In: Trudy III (XIX) Vserossiyskogo arkheologicheskogo syezda. Velikiy Novgorod – Staraya Russa. T.1. St. Petersburg – Moscow-Velikiy Novgorod, 168–169. (in Russian)

Lozovskaya, O.V., Lozovski, V.M., Zaytseva, G.I., Kulkova, M.A., Sementsov, A.A., Meadows, J., Rishko, S.A. 2016. Neoliticheskiye drevnosti stoyanki Zamostje 2. Katalog radiouglerodnykh dat. In: G.I. Zaytseva,O.V. Lozovskaya, A.A. Vybornov, A.N. Mazurkevich (comp.). Radiouglerodnaya khronologiya epokhi neolita Vostochnoy Evropy VII–III tys. do n. e. Glava 12.1. Smolensk: Svitok, 182–202. (in Russian)

Lozovski, V. М. 2001. Voprosy perekhoda ot mezolita k neolitu v Volgo-Okskom mezhdurechye (po materialam stoyanki Zamostje 2). In: T. Manushina. V. Vishnevskiy. V. Lozovskiy. O. Lozovskaya (eds.) Kamennyi vek evropeyskikh ravnin: objekty iz organicheskikh materialov i struktura poseleniy kak otrazheniye chelovecheskoy kultury. Materialy mezhdunarodnoy konferentsii 1–5 july 1997. Sergiev Posad, 265–272. (in Russian)

Lozovski, V. М. 2003. Perekhod ot lesnogo mezolita k lesnomu neolitu v Volgo-Okskom mezhdurechye (po materialam stoyanki Zamostje 2). In: V. Timofeev (ed.).Neolit – eneolit yuga i neolit severa Vostochnoy Evropy (novyye materialy. issledovaniya. problemy neolitizatsii regionov). St. Petersburg: IHMC RAS, 219–240. (in Russian)

Lozovski, V. М. 2013. Drevneyshaya keramika Vostochnoy Evropy. Kommentarii. Rossiyskiy arkheologicheskiy Ezhegodnik, 3. 120–126. (in Russian)

Lozovski, V. М., Girya, E.Yu., Kravtsov, A.E. 2009. Mezolit Volgo-Okskogo mezhdurechia: tekhnologicheskiy podkhod. In: V.P. Chabay (ed.) Aktualnyye problemy pervobytnoy arkheologii Vostochnoy Evropy. Materialy konferentsii. posvyashchennoy 100-letiyu S.N. Bibikova. Arkheologicheskiy almanakh, 20. Donetsk: Donbass, 269–288. (in Russian)

Lozovski, V., Lozovskaya, O., Clemente-Conte, I., Mazurkevich, A., Gassiot-Ballbè, E. 2013. Wooden fishing structures on the Stone age site Zamostje 2. In: V. Lozovski, O. Lozovskaya, I. Clemente Conte (eds.) Zamostje 2. Lake Settlement of the Mesolithic and Neolithic Fisherman in Upper Volga Region. St. Petersbourg: IHMC RAS, 46–75.

Lozovski, V., Lozovskaya, O., Mazurkevich, A., Hookk, D., Kolosova, M. 2014. Late Mesolithic–Early Neolithic human adaptation to environmental changes at an ancient lake shore: The multi-layer Zamostje 2 site, Dubna River floodplain, Central Russia. In: M. Bronnikova and A. Panin (eds.). Human dimensions of palaeoenvironmental change: Geomorphic processes and geoarchaeology. Quaternary International, 324. 146–161.

Lozovski, V..М. 2014. Kremnevaya industriya mezoliticheskikh sloyev stoyanki Zamostje 2. In: Kamennyy vek: ot Atlantiki do Patsifiki. Zamyatninskiy sbornik, 3. St. Petersburg: MAE RAN, IHMC RAS, 244–292. (in Russian)

Lozovski, V.М., Mazurkevich, A.N. 2014. Nachalnyy etap neolita Evropeyskoy chasti Rossii po dannym analiza kamennykh industriy. In: Rossiyskiy arkheologicheskiy ezhegodnik, 4, 73–88. (in Russian)

Mazurkevich, A.N., Dolbunova, E.V., Kulkova, M.A. 2013. Keramicheskiye traditsii v rannem neolite Vostochnoy Evropy. In: In: Rossiyskiy arkheologicheskiy ezhegodnik, 3, 27–109. (in Russian)

Meadows, J., Lozovski, V., Lozovskaya, O., Lubke, H., Zaitceva, G.I., Kulkova, M.A. 2015. Place of Zamostje 2 site pottery assemblage within the overall chronology of Upper Volga-type pottery. In: V. Lozovski, O. Lozovskaya, A. Vybornov (eds). Neolithic cultures of Eastern Europe: chronology, paleoecology and cultural traditions. Materials of the international conference, dedicated to the 75th Anniversary of Victor Tretyakov. St. Petersburg: IHMC RAS, 84–91. (in Russian)

Miagkaia, A., Ershova, E. 2020. A 10 000-year pollen and plant macrofossil record from the Losiny Ostrov national park (Мoscow, Russia). In: IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 438(012018).

Radu, V., Desse-Berset, N. 2013. Fish and fishing at the site of Zamostje 2. In: V. Lozovski, O. Lozovskaya, I. Clemente Conte (eds.) Zamostje 2. Lake Settlement of the Mesolithic and Neolithic Fisherman in Upper Volga Region. St. Petersbourg: IHMC RAS, 194–213.

Reimer, P., Austin, W., Bard, E., Bayliss, A., Blackwell, P., Bronk Ramsey, C., Butzin, M., Cheng, H., Edwards, R., Friedrich, M., Grootes, P., Guilderson, T., Hajdas, I., Heaton, T., Hogg, A., Hughen, K., Kromer, B., Manning, S., Muscheler, R., Palmer, J., Pearson, C., van der Plicht, J., Reimer, R., Richards, D., Scott, E., Southon,  J., Turney, C., Wacker, L., Adolphi, F., Büntgen, U., Capano, M., Fahrni, S., Fogtmann-Schulz, A., Friedrich, R., Köhler, P., Kudsk, S., Miyake, F., Olsen, J., Reinig, F., Sakamoto, M., Sookdeo, A., & Talamo, S. 2020. The IntCal20 Northern Hemisphere radiocarbon age calibration curve (0–55 cal kBP). Radiocarbon, 62.

Spiridonova, E.A. 1996. Zaklyucheniye po rezultatam sporovo-pyltsevogo analiza po stoyanke Zamostje II (raskop 1996 g.) (manuscript). (in Russian)

Spiridonova, E.A.. Aleshinskaya, A.S. 1999. Periodizatsiya neolita-eneolita Evropeyskoy Rossii po dannym palinologicheskogo analiza. Rossiyskaya arkheologiya, 1, 23–33. (in Russian)

Weninger, B., Alram-Stern, E., Bauer, E., Clare, L., Danzeglocke, U., Jöris, O., Kubatzki, C., Rollefson, G., Todorova, H., van Andel, T. 2006. Climate forcing due to the 8200 cal yr BP event observed at Early Neolithic sites in the eastern Mediterranean. Quaternary Research, 66: 401–420.

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Кліматична подія 8200 р. тому та соціальна динаміка в регіоні Північно-Західного Причорномор’я, 31-39

Кіосак Д.В.,¹ Іванова С.В.,² Матвіїшина Ж.М.³
¹Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (Одеса, Україна)
¹ORCID: 0000-0002-7169-1027
²Інститут археології НАН України (Одеса, Україна)
²ORCID: 0000-0002-3318-8244
³Інститут географії НАН України (Київ, Україна)

DOI:10.37098/VA-2020-12-31-39
http://vitaantiqua.org.ua/en/archives/11164

Абстракт:
Відкриття масштабу та обмеженого часу розгортання стрімких змін клімату голоцену змусило переосмислити підходи археологів до екологічної обумовленості життєдіяльності давніх суспільств. Очікування плавних кліматичних трендів з наступною повільною еволюційною суспільною відповіддю не виправдались. Кліматичні події розпочинались раптово і сягали максимуму лишень за кілька десятків років – життя кількох поколінь. Стрімкий характер кліматичних коливань потребував нового, більш точного підходу до кореляції кліматичних подій та соцієтальних параметрів, реконструйованих за археологічними джерелами. Ці методичні виклики потребують вирішення низки питань, кожне з яких не має остаточної та однозначної відповіді.

Стаття розглядає археологічні джерела з Північно-Західного Причорномор'я у пошуку слідів події 8200 років тому. Застосовуються два різних підходи: суми радіовуглецевих дат та орієнтований на окремі пам'ятки.

Окремо підраховано суми радіовуглецевих дат 1) для аналізів, проведених у Київській лабораторії 1998-2008-го рр., 2) для інших конвенційних дат, в тому числі одержаних у Києві до та після вищезазначеного проміжку, 3) для визначень отриманих методом прискореної мас-спектрометрії. Очевидно, що суми по-різному відображають стосунок інтенсивності заселення до події 8200 р. тому. Київські дати масово потрапляють у часовий проміжок похолодання, графік ж суми конвенційних дат має виразний мінімум під час події, а високоточні AMS дати уникають цього проміжку.

В рамках пам'ятко-орієнтованого підходу автори звертаються до матеріалів стоянки Мельнична Круча, яка містить послідовність шарів, яка охоплює 7500-1200 р. до н. е. Дванадцять АМS дат унаочнюють ймовірний розрив в заселенні пам'ятки біля 6250-6000 р. до н. е., очікуваної хронології для палеокліматичної події. Схоже, подія 8200 супроводжувалась потужними змінами у водному режимі великих річок Причорномор'я, таких як Південний Буг та Дніпро.

Ключові слова: різкі зміни клімату, радіовуглецеве датування, схеми існування, послідовність ґрунтів.

Мова: англійська

PDF

Цитування:

Kiosak, D., Ivanova, S., Matviishyna, Zh. 2020. Rapid climatic event 8200 cal BP and social dynamics in North-Westernn Pontic region. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 31-39.

Література:

Alley, R.B., 2000. Ice-Core Evidence of Abrupt Climate Changes. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 97, pp. 1331-1334.

Alley, R.B., Mayewski, P., Sowers, T., Stuiver, M., Taylor, K.C., Clark, P.U., 1997. Holocene climatic instability: A prominent, widespread event 8200 yr ago. Geology, 25, pp. 483-486.

Bezusko, L.G., 2010. Novi palinologichni haraketerystyky vidkladiv holocenu bolota Troitske (Mykolaivska oblast, Ukraina) [New pollen characteristics of Holocene deposits from Troitske bog (Mykolaiv region, Ukraine)]. Ukrainiskyi botanichnyi zhurnal, 67, pp. 560-576.

Biagi, P., Khlopachev, G.A., Kiosak, D., 2014. The radiocarbon chronology of Shan-Koba rockshelter, a late paleolithic and mesolithic sequence in the Crimean mountains. DIADORA, 28, pp. 7-20.

Biagi, P., Spataro, M., 1999-2000. Plotting the evidence: Some aspects of the radiocarbon chronology of the Mesolithic-Neolithic transition in the Mediteranean basin. Atti della Società per la Preistoria e Protostoria della regione Friuli Venezia Giulia, 12, pp. 15-54.

Bronk Ramsey C., Lee S. 2013. Recent and Planned Development of the Program OxCal. Radiocarbon 55.2/3, 720-730.

Carleton, W., Groucutt, H., 2019. Sum things are not what they seem: Problems with the interpretation and analysis of radiocarbon-date proxies. SocArXiv. November 11., pp. doi: 10.31235/osf.io/yp38j Contreras, D., Meadows, J., 2014. Summed radiocarbon calibrations as a population proxy: A critical evaluation using a realistic simulation approach. Journal of Archaeological Science, 52.

Danilenko V. N. 1969. Neolit Ukrainy: Glavy drevnejshej istorii Jugo-Vostochnoj Evropy [Neolithic Ukraine: Issues of ancient history of South-East Europe]. Kyiv: Naukova dumka.

Feurdean, A., Klotz, S., Moosbrugger, V., Wohlfarth, B., 2008. Pollen-based quantitative reconstruction of Holocene climate variability in NW Romania. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Paleeoecology, 260, pp. 494-504.

Gaskevych, D.L., 2007. Synhronizatsia bugo-dnistrovs’kogo neolitu i neolitu Tsentral’noji Evropy: Problema radiovugletsevyh dat [Synchronization of Bug-Dniester Neolithic and Central Europe Neolithic: Issue of radiocarbon dates] (In Ukrainian). In: Gierlach, M. (ed.) Wspolnota dziedzictwa archeologicznego ziem Ukrainy i Polski. Materialy z konferencji zorganizowanej przez Osrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego Lancut (26-28 X 2005). Warsawa: Petit S.C. Lublin. pp. 115-147.

Gaskevych, D.L., Kiosak, D., 2011. Neolitychni znahidky Melnychnoji Kruchi z doslidzhen A.V. Dobrovolskogo ta kulturno-hronologichna interpretatsija pam’iatky [Neolithic finds from Melnychna Krucha found by A.V. Dobrovolsky and cultural historical interpretation of the site]. Kamyana doba Ukrainy [Кам’яна доба України], 14, pp. 198-207.

Haas, J.N., Rischoz, I., Tinner, W., Wick, L., 1998. Synchronous Holocene climatic oscillations recorded on the Swiss Plateau and at timberline in the Alps. Holocene, 8, pp. 301–309.

Haskevych, D., Endo, E., Kunikita, D., Yanevich, O., 2019. New AMS dates from the Sub-Neolithic sites in the Southern Buh area (Ukraine) and problems in the Buh-Dnister Culture chronology Documenta Praehistorica, 46, pp. 216-245.

Ivanova, S., Kiosak, D., Vinogradova, E., 2011. Modeli zhiznedeiatelnosti naselenia Severo-Zapadnogo Prichenomoria i klimaticheskie anomalii (6200-2000 let do n.e.) [Subsistence Patterns of Population in North-Western Pontic region and climatic anomalies (6200-2000 y. BCE)]. Stratum Plus, 2, pp. 101-140.

Kiosak, D., Kotova, N., Tinner, W., Szidat, S., Nielsen, E., Brugger, S., de Capitani, A., Gobet, E., Makhortykh, S., 2020. The last hunter-gatherers and early farmers of the middle Southern Buh river valley (Central Ukraine) in VIII-V mill. BC. Radiocarbon, pp. 1-17. doi: 10.1017/RDC.2020.120

Kiosak, D., Salavert, A., 2018. Revisiting the chronology of two Neolithic sites in Eastern Europe: new radiocarbon dates from Melnychna Krucha and Kamyane-Zavallia (Southern Buh region, Ukraine). Revista archeologica, XIV, pp. 116-131.

Kotova, N.S., 2015. Drevnejshaja Keramika Ukrainy [The most ancient pottery in Ukraine].

Kotova, N.S., Tuboltsev, O., 2013. The Neolithic site Kizlevy 5 in the Dnieper rapids region (Ukraine) Atti della Società per la Preistoria e Protostoria della regione Friuli Venezia Giulia, XVIII, pp. 33-52.

Krauss, R., 2016. The Mesolithic-Neolithic transition in the Carpathian Basin. In: Floss, H.,Krauss, R. (eds.) Southeast Europe before Neolithisation. Proceedings of the International Workshop within the Collaborative Research Centres sfb 1070 “RessourcenKulturen”, Schloss Hohentubingen, 9th of May 2014. Tuebungen. pp. 193-222.

Kremenetski, C.V., 1995. Holocene vegetation and climate history of southwestern Ukraine. Review of Palaeobotany and Palynology, 85, pp. 289-301.

Lillie, M., Budd, C., Potekhina, I.D., Hedges, R.E.M., 2009. The radiocarbon reservoir effect: new evidence from the cemeteries of the middle and lower Dnieper basin, Ukraine. Journal of Archaeological Science, 36, pp. 256-264.

Mayewski, P., Rohling, E., Stager, E., Karlen, J.C., Maasch, W., Meeker, A., Meyerson, L.D., Gasse, E.A., van Kreveld, F., Holmgren, S., Lee-Thorp, K., Rosqvist, J., Rack, G., Staubwasser, M., Schneider, M., Steig, R.R., 2004. Holocene climate variability. Quaternary Research, 62, pp. 243-255.

Ravazzi, C., Aceti, A., 2004. The timberline and treeline ecocline altitude during the Holocene Climatic Optimum in the Italian Alps and Apennines. CLIMEX maps Italy. Bologna: Enea. pp. 21-22.

Renssen, H., Goosseb, H., Fichefet, T., 2007. Simulation of Holocene cooling events in a coupled climate model. Quaternary Science Reviews, 26, pp. 2019-2029.

Ruth, U., M. Bigler, R. Rothlisberger, Siggaard-Andersen, M.-L., Kipfstuhl, S., 2007. Ice core evidence for a very tight link between North Atlantic and east Asian glacial climate. Geophysical Research Letters, 34, pp. 706-711.

Saile, T., 2020. On the Bandkeramik to the east of the Vistula River: At the limits of the possible. Quaternary international, 560-561, pp. 208-227.

Salavert, A., Gouriveau, E., Messager, E., Lebreton, V., Kiosak, D., 2020. Multi-proxy Archaeobotanical Analysis from Mesolithic and Early Neolithic Sites in South-west Ukraine. Environmental Archaeology, pp. 1-14.

Stanko, V.N., 1967. Mezolit Severo-Zapadnogo Prichernomoria [Mesolithic of North-West Pontic Area]. Kyiv: Diss. for candidate of historical science, Institute of Archaeology of NAS Ukraine.

Stanko, V.N., 1982. Mirnoe. Problema mezolita stepej Severnogo Prichenomoria [Mirnoe. Problema mezolita stepej Severnogo Prichernomoria]. Kyiv: Naukova Dumka.

Stanko, V.N., Kiosak, D., 2010. The Late Mesolithic Settlement of South-Western Ukraine. Atti Societa Preistoria e Protostoria, Friuli-Venezia-Giulia, XVII, pp. 27-100.

Stanko, V.N., Svezhentsev, J.S., 1988. Hronologija i periodizatsija pozdnego paleolita i mezolita Severnogo

Pricjernomoria [Chronology and periodization of Upper Paleolithic and Mesolithic in north Pontic region]. Bulleten komissii po izucheniju chentvetichnogo perioda, 57, pp. 116-120.

Tovkailo, M.T., 2014. Neolitizatsija Jugo-Zapadnoj Ukrainy v svete novyh issledovanij poselenija Gard [Neolithization of South-Western Ukraine in the light of new investigations of Gard settlement] (In Russian). Stratum Plus, pp. 183-245.

Vinogradova, E., Kiosak, D., 2010. Calendarnaia chronologia zaselenia Severo-Zapadnogo Prichenomoria v pervoi polovine holocena (9700-5400 let do n.e.) [Calendar chronology of human settelement in NorthWestern Pontic region during the first half of Holocene (9700-5400 y. BCE]. Stratum Plus, 2, pp. 177-199.

Weninger, B., Alram-Stern, E., Bauer, E., Clare, L., Danzeglocke, U., Joeris, O., Kubatzki, C., Rollefson, G., Todorova, H., Van Andel, T.H., 2006. Climate forcing due to the 8200 cal yr BP event observed at early neolithic sites in the eastern Mediterranean. Quaternary Research, 66, pp. 401-420.

Weninger, B., Clare, L., Rohling, E.J., Bar-Yosef, O., Böhner, U., Budja, M., Bundschuh, M., Feurdean, A., Gebel, H.-G., Jöris, O., Linstädter, J., Mayewski, P., Mühlenbruch, T., Reingruber, A., Rollefson, G., Schyle, D., Thissen, L., Todorova, H., Zielhofer, C., 2009. The Impact of Rapid Climate Change on prehistoric societies during the Holocene in the Eastern Mediterranean. Documenta Praehistorica, XXXVI, pp. 7-59.

Wurth, G., Niggemann, S., Richter, D.K., Mangini, A., 2004. The Younger Dryas and Holocene climate record of a stalagmite from Hölloch Cave (Bavarian Alps, Germany. Journal of Quaternary Science, 19, pp. 291-298.

Zaliznyak, L., Tovkailo, M.T., Man’ko, V.O., Sorokun, A.A., 2013. Stojanky bilia hutora Dobryanka t’a problema neolityzatsii Bugo-Dnistrovs’kogo mezhyrichia [Sites in the vicinity of the Dobryanka hamlet and issue of Bug-Dniester interfluvial Neolithization] (In Ukrainian). Kamyana doba Ukrainy [Кам’яна доба України], 15, pp. 194-257.

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Деякі зауваження щодо впливу клімату на первісні суспільства, 15-22

Кадров C.
Інститут археології, Ряшівський університет (Ряшів, Польща)
ORCID: 0000-0002-7169-1027

DOI:10.37098/VA-2020-12-15-22
http://vitaantiqua.org.ua/en/archives/11157

Абстракт:
У деяких археологічних дослідженнях, що стосуються вивчення значних територій і тривалих хронологічних періодів, спостерігається тенденція надавати кліматичним змінам особливої уваги як рушійній силі культурних трансформацій. Міграції також часто пов’язуються зі зміною клімату. Натомість, у регіональних дослідженнях, дослідники частіше виявляють внутрішні фактори змін, такі як нерівність та конфлікти.

З іншого боку, у публікаціях, що постулюють вирішальну роль кліматичних змін на процеси трансформації в первісних суспільствах, досить легко помітити залежність їх авторів від конкретної теоретичної концепції. З цієї причини в цій статті наводиться їх огляд (класичний еволюціонізм, антропо­географія, культурно-історична школа, деякі процесуалісти). З тієї ж причини сюди включено як вибрані приклади, де клімат виступає рушієм суспільних змін, так і приклади, в яких дослідники вказують інші чинники. Вищезазначені приклади підтверджують зв’язок дослідників, які постулюють вирішальний вплив клімату з конкретною теорією в археології. З іншого боку, вони показують залежність інтерпретації, від міри простору та тривалості явища, що вивчається.

У висновку зазначається, що навіть найкраще задокументований вплив кліматичних факторів не впливав безпосередньо на людей. Як складова природного середовища, що залишається поза людською культурою, клімат не може впливати безпосередньо на міграцію чи культурну трансформацію. Він є частиною так званих прикордонних умов культурних та цивілізаційних явищ, і може виступати необхідною умовою культурних змін, але ніколи не є достатньою.

Реконструкція необхідних і достатніх умов суспільних змін потребує знання образів світу, поширених у певному суспільстві, які включають моральні та практичні варіанти вирішення організаційних і правових проблем у рамках таких важливих сфер як світогляд та релігія.

Ключові слова: клімат, міграції, зміна культури, теоретичні концепції, соціальний конфлікт.

Мова: англійська

PDF

Цитування:

Kadrow S. 2020. Some remarks on climate impact on prehistoric societies. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 15-22.

Література:

Arponen, V. P. J., Müller, J., Hofmann, R., Furholt, M., Ribeiro, A., Horn, C., and Hintz, M. 2015. Using the Capability Approach to Conceptualise Inequality in Archaeology: the Case of the Late Neolithic Bosnian Site

OkoliΠte c. 5200– 4600 BCE. Journal of Archaeological Methods and Theory 23: 541–560.

Barth, F. 2005. Britain and the Commonwealth. In F. Barth, A. Gingrich, R. Parkin, and S. Silverman, One Discipline,

Four Ways: British, German, French and American Anthropology, 3–57. Chicago: Chicago University Press.

Bátora, J. 2006. Štúdie ku komunikácii medzi Strednou a Východnou Európou v dobe bronzovej. Bratislava.

Binford, L. R. 1962. Archaeology as anthropology. American Antiquity 28: 217–225.

Chapman, J., Higham, T., Slavchev, V., Gaydarska, B., and Honc ,N. 2006. The social context of the emergence, development and abandonment of the Varna cemetery, Bulgaria. European Journal of Archaeology 9(2–3): 159–183.

Childe, V. G. 1936. Man Makes Himself. London: Watts.

Clark, J. G. 1966. The invasion hypothesis in British archaeology. Antiquity 40: 172–189.

Clarke, D. 1978. Analytical Archaeology, 2nd edn. London: Methuen.

Diachenko, A., Kruk, J., and Milisauskas, S. 2016. What does the bell-distribution hide? Spatial behavior and demographis development of the Funnel Beaker Culture populations in Bronocice region, Poland. Sprawozdania Archeologiczne 68: 25–38.

Diachenko, A., Menotti, F. 2012. The gravity model: monitoring the formation and development of hte Tripolye culture giant-settlements in Ukraine. Journal of Archaeological Science 39(4): 2810–2817.

Frank, A. G. 1993. Bronze Age world system cycles. Current Anthropology 34: 383–429.

Gadamer, H.-G. 1975. Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik. Tübingen: J. C. B. Mohr.

Giddens, A. 1984. The Constitution of Society. Outline of the Theory of Structuration. Oxford: Blackwell.

Gingrich, A. 2005. The German-speaking countries. In F. Barth, A. Gingrich, R. Parkin, and S. Silverman, One Discipline, Four Ways: British, German, French and American Anthropology, 61–156. Chicago: Chicago University Press.

Godelier, M. 1977. Perspectives in Marxist Anthropology. Cambridge: Cambridge University Press.

Gradmann, R. 1906. Beziehungen zwischen Pflanzengeeographie und Siedlungdgeschichte. Geographische Zeitschrift 12, 305-325.

Gronenborn, D., Strien, H.-C., Dietrich, S., and Sirocko, F. 2014. ‘Adaptive cycles’ and climate fluctuations: a case study from Linear Pottery Culture in western Central Europe. Journal of Archaeological Science 51: 73–83.

Grygiel, R. 2008. The Neolithic and Early Bronze Age in the Brześć Kujawski and Osłonki Region 2(1–3). Middle Neolithic. Brześć Kujawski Group of the Lengyel Culture. Łodź: Fundacja Badań Archeologicznych Imienia Profesora Konrada Jażdżewskiego, Muzeum Archeologiczne i Etnograficzne w Łodzi.

Habermas, J. 1976. Zur Rekonstruktion des Historischen Materialismus. Frankfurt am Main: Suhrkamp.

Habermas, J. 1983. Teoria i praktyka. Warszawa: PIW.

Harper, T. 2017. Demography and climate in Late Eneolithic Ukraine, Moldova, and Romania: multiproxy evidence and pollen-based regional corroboration. Journal of Archaeological Science: Reports 23: 973–982.

Jahnkun, H. 1983. Wprowadzenie do archeologii osadnictwa. Warszawa: MKiSz.

Kadrow, S. 1995. Gospodarka i społeczeństwo. Wczesny okres epoki brązu w Małopolsce, Kraków: IAE PAN.

Kadrow, S. 2010. Examples of Migrations in the Early Phases of the Metal Ages from a Contemporary Sociological Perspective, In K. Dzięgielewski, M. S. Przybyła, A. Gawlik (eds.), Migration in Bronze and Early Iron Age Europe (= Prace Archeologiczne. Studia 63). Kraków 2010, 47-61.

Kadrow, S. 2011. Global Climatic Changes and Culture Change in the Light of More Recent Sociological Concepts – the Mid of 4th Millennium BC in SE Poland. In I. Hildebrandt-Radke, J. Czebreszuk, W. Dörfler, Müller (eds.), Anthropogenic Pressure in the Neolithic and Bronze Age in the Central European Lowlands (= Studien zur Archäologie in Ostmitteleuropa 8). Poznań-Bonn: Habelt, 161-171.

Kadrow, S. 2013. Regional research in archaeology in the light of selected traditions of geographical studies. In

Kadrow S., Włodarczak P. (eds.), Environment and subsistence – forty years after Janusz Kruk’s „Settlement studies…” (= Studien zur Archäologie in Ostmitteleuropa 11). Rzeszów, Bonn 2013: Institute of Archaeology, Rzeszów University & Verlag Dr. Rudolf Habelt GmbH, 525-531.

Kadrow, S. 2020a. Social Organization and Change. In A. Gardner, M. Lake, and U. Sommer (eds.), The Oxford Handbook of Archaeological Theory. Oxford: Oxford University Press 2020, 1-22.

Kadrow, S. 2020b. The concept of the ‘stage of reduction and concentration of settlements’ in Neolithic studies: demography, settlements and social conflict. Documenta Praehistorica 47, 232-244.

Kadrow, S. 2020c. Innovations in ceramic technology in the context of culture change north of the Carpathians at the turn of the 6th and 5th millennia BCE. In Furholt, M., Spataro, M. (eds.). Detecting and explaining technological innovation in prehistory (= Scales of transformation 8). Leiden: Sidestone Press 2020, 85-105.

Kalicki, T. 2006. Zapis zmian klimatu oraz działalności człowieka i ich rola w holoceńskiej ewolucji dolin środkowoeuropejskich. Warszawa.

Kienlin, T. L. 2012. Beyond elites: an introduction. In T. L. Kienlin and A. Zimmermann (eds), Beyond Elites: Alternatives to Hierarchical Systems in Modelling Social Formations, 15–32. Bonn: Rudolf Habelt.

Kossinna, G. 1911. Die Herkunft der Germanen, zur Methode der Siedlungsarchäologie. Würzburg: Kabitzsch.

Kotova, N. S. 2005. Beginning of the Eneolithic in the Steppes of Eastern Europe. Sprawozdania Archeologiczne 57, 9-51.

Kremenetski, K. V. 2003. Steppe and Forest-steppe Belt of Eurasia: Holocene Environmental History. In  M. Levine, C. Renfrew, and K. Boyle (eds.), Prehistoric steppe adaptation and the horse. McDonald Institute Monographs. Cambridge University Press. Cambridge: 11–27.

Kristiansen, K. 1987. Centre and periphery in Bronze Age Scandinavia. In M. Rowlands, M. Larsen, and K. Kristiansen (eds), Centre and Periphery in the Ancient World. Cambridge: Cambridge University Press, 74–85.

Kruk, J. 1973. Studia nad neolitem wyżyn lessowych. Kraków.

Kruk, J. 1993. Rozwój społeczno-gospodarczy i zmiany środowiska przyrodniczego wyżyn lessowych w neolicie (4800-1800 bc). Sprawozdania Archeologiczne 44, 7-17.

Kruk, J., Milisauskas S. 1990. Radiocarbon Dating of Neolithic Assemblages from Bronocice. Przegląd Archeologiczny 37, 195-228.

Kruk, J., Milisauskas, S., Alexandrowicz, S. W., Śnieszko, Z. 1996. Osadnictwo i zmiany środowiska naturalnego wyżyn lessowych. Studium archeologiczne i paleogeograficzne nad neolitem w dorzeczu Nidzicy. Kraków.

Kruk, J., Milisauskas, S., Włodarczak, P. 2018. Real time. Radiocarbon Dates and Bayesian Analysis of the Neolithic Settlement at Bronocice. Fourth Millennium BC. Kraków: IAE PAN.

Lichardus, J., Vladár, J. 1996. Karpatenbecken – Sintašta – Mykene. Ein Beitrag zur Definition der Bronzezeit als historischer Epoche. Slovenská Archeológia 44, 25–93.

Meillassoux, C. 1981. Maidens, Meal, and Money: Capitalism and the Domestic Community. Cambridge: Cambridge University Press.

Milisauskas, S., Kruk, J. 1984. Settlement organization and the appearance of low level hierarchical societies During the neolithic in the Bronocice Microregion, Southeatsrn Poland. Germania 62: 1–29.

Morgan, L. H. 1877. Ancient Society, or, Researches in the Lines of Human Progress from Savagery, through Barbarism to Civilization. New York: World Publishing.

Muller, J. 2016. From the Neolithic to the Iron Age – Demography and Social Agglomeration: The development of Centralized Control? In M. Fernandez-Gotz, D. Krausse (eds.), Eurasia at the Dawn of History: Urbanization and Social Change. Cambridge University Press. Cambridge: 106–124.

Parkin, R. 2005. The French-speaking countries. In F. Barth, A. Gingrich, R. Parkin, and S. Silverman, One Discipline, Four Ways: British, German, French and American Anthropology, 157–256. Chicago: Chicago University Press.

Ratzel, F. 1992. Anthropogeographie. Die geographische Verbreitung der Menschen 1. Stuttgart: Verlag von J. Engelhorn.

Ratzel, F. 1891. Anthropogeographie. Die geographische Verbreitung der Menschen 2. Stuttgart: Verlag von J. Engelhorn.

Redman, C. L. 1999. The development of archaeological theory: explaining the past. In G. Barker (ed.), A Companion Encyclopedia of Archaeology, 48–80. London: Routledge.

Sherratt, A. 1993. What would a Bronze-Age world system look like? Relations between temperate Europe and the Mediterranean in later prehistory. Journal of European Archaeology 1(2): 1–58.

Szacki, J. 2007. Historia myśli socjologicznej. Wydanie nowe. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.

Thomas, J. 1999. Culture and identity. In G. Barker (ed.), Companion Encyclopedia of Archaeology, 431–46. London: Routledge.

Todorova, H. 2002. Die geographische Lage der Gräberfelder. Paläoklima, Strandverschiebungen und Umwelt der Dobrudscha im 6.-4. Jahrtausend v.Chr. In H. Todorova (ed.), Durankulak, Band II. Die prähstorischen Gräberfelder von Durankulak. Teil 1. Sofia, 17-23.

Wahle, E. 1952. Deutsche Vorzeit. Basel: B. Schwabe.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999

(рус.)

Лепная керамика из некрополя III-IV вв. н.э. Дружное в Крыму, 322-371

Владимир ВЛАСОВ

РЕЗЮМЕ

Могильник позднеримского времени Дружное расположен в центральной части Крымского полуострова, в 20 км к юго-востоку от г. Симферополя, близ с. Дружное, на склоне одного из отрогов Долгоруковской яйлы. В течение ряда лет он уничтожался в процессе добычи гравия. Систематическое изучение памятника с 1990 по 1994 гг. проводилось экспедициями Симферопольского госуниверситета и Крымского отделения Института востоковедения НАН Украины под руководством И.Н. Храпунова.

Задачей настоящей работы является изучение лепной керамики (далее - ЛК), использовавшейся в качестве поминально-погребального инвентаря населением, оставившим могильник. За исключением пряслиц, не являющихся предметом исследования, она представлена исключительно посудой. На основе типологической классификации ЛК предполагается выделить в её структуре разнокультурные компоненты и определить представители каких этнических групп входили в состав населения, похороненного в Дружном. В работе учтён весь объем ЛК, полученной при раскопках памятника. Небольшое её количество издано, но основная часть коллекции ещё не введена в научный оборот. Принимая во внимание крайнюю малочисленность опубликованной крымской ЛК позднеримского времени, комплекс лепной посуды полностью раскопанного могильника Дружное приобретает первостепенное значение, поскольку он, в определенной степени, является эталонным для памятников данной культурно-хронологической группы.

Мова: російська

PDF

Цитування:

Власов, В.П. 1999. Лепная керамика из некрополя III-IV вв. н.э. Дружное в Крыму. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Библиотека VITA ANTIQUA, с. 322-371.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999

(рус.)

Кухонная и столовая керамика позднескифских городищ Нижнего Поднепровья, 298-321

Надежда ГАВРИЛЮК, Валентина КРАПИВИНА

РЕЗЮМЕ

В решении проблемы возникновения, этнического состава и социально-политического развития «Малой Скифии» на Нижнем Днепре сформировалось два направления. В соответствии с одним из них, доминировавшим до недавнего времени, городища Нижнего Поднепровья отвечают «позднему этапу существования Скифии, когда оседлость скифского населения становится достаточно повсеместной». Наиболее многочисленную (после амфор) и информативную часть материальной культуры позднескифских городищ составляют лепная и гончарная керамика. Учитывая особое значение посуды для датировки и определения этнической принадлежности обитателей городищ, остановимся на её характеристике подробнее.

Проведённое исследование керамического комплекса нижнеднепровских городищ позволило уточнить ряд узловых моментов их истории, прежде всего, в первые века н.э. При этом подчеркнём, что время возникновения нижнеднепровских городищ совпадает с прекращением жизни на хоре Ольвии во второй половине III - середине II вв. до н.э. Таким образом, какая-то часть населения ольвийской хоры уже тогда могла участвовать в создании этих городищ, чему способствовали постоянные контакты Ольвийского государства и поднепровских скифов с рубежа V-IV вв. до н.э.

Мова: російська

PDF

Цитування:

Гаврилюк, Н.А, Крапивина, В.В. 1999. Кухонная и столовая керамика позднескифских городищ Нижнего Поднепровья. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Библиотека VITA ANTIQUA, с. 298-321.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999

(рус.)

Готы на Боспоре Киммерийском, 277-297

Мишель КАЗАНСКИЙ

РЕЗЮМЕ

Свидетельства древних авторов о готах на Боспоре уже давно собраны и в целом убедительно интерпретированы А.А. Васильевым. Однако археологические материалы для реконструкции истории боспорских готов практически никем серьезно не привлекались, да и сам круг этих материалов был очерчен весьма условно. Так, например, в качестве готских часто рассматриваются орлиноголовые пряжки или пальчатые фибулы, хотя те и другие появляются на Боспоре Киммерийском после 450- 460 гг., то есть после, зафиксированного Прокопием, ухода готов с Боспора. В данной статье я попытаюсь определить круг германских древностей в восточном Крыму и на Тамани, непосредственно связанных с готами, и постараюсь сопоставить археологические данные с сообщениями письменных источников.

Мова: російська

PDF

Цитування:

Казанский, М. 1999. Готы на Боспоре Киммерийском. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Библиотека VITA ANTIQUA, с. 277-297.