Без рубрики – VITA ANTIQUA

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Анастасія Дяченко¹, Тимур Тишечко²Відтворення слов’янського побуту шляхом натурного моделювання
¹ Національний музей історії України
²Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: https://orcid.org/0009-0003-2449-0286
²ORCID: https://orcid.org/0009-0003-8514-8572

DOI: 10.37098/VA-2024-15-137-154
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-137-154

АБСТРАКТ

У сучасній археологічній науці дослідники все частіше використовують досягнення суміжних дисциплін і нових методів вивчення археологічних матеріалів. Особливо популярною серед науковців стала експериментальна археологія, оскільки саме вона дає можливість розглянути виявлений археологічний матеріал під новим кутом. Статтю присвячено одному з найбільш перспективних напрямів досліджень в археологічній науці – експериментальному. Окреслюється місце експерименту у сучасній археології України та світу, досліджується історіографія проблеми та досвід колег-археологів з відтворення певних елементів життя та побуту минулих поколінь.

Для Північної постійнодіючої археологічної експедиції ІА НАН України відтворення давньоруських технологій шляхом їх натурного моделювання не нове. На її базі на території Ходосівського археологічного комплексу було зведено репліки гончарних та металургійних горен, виробничих споруд смолокурів та вуглярів, здійснювалось відтворення аналогічних середньовічним бортництва і домобудівництва, а останнім часом авторами апробовано моделі давньоруських печей як джерело знань про побут середньовічного суспільства на теренах України.

У роботі детально описується зведення моделей двох опалювальних пристроїв, прототипи яких датуються переважно XII – першою половиною XIII ст. Охарактеризовані всі етапи їх створення: від дослідження загальної інформації про печі та планування майбутньої реконструкції до опрацювання зібраних даних і втілення експерименту в життя. На основі цих експериментів розкриваються функціональні спроможності реконструйованих печей.

У майбутньому плануються подальші роботи з використанням зведених опалювальних пристроїв, які полягатимуть у дослідженні інших функціональних аспектів, які ще не перевірені в ході охарактеризованих досліджень, а саме, у спостереженні за тепловіддачею, збереженням температури, ефективністю опалення приміщень, а також продовженні експериментів, пов’язаних з приготуванням у зведених конструкціях їжі.

Ключові слова: експеримент, моделювання, скансен, піч, опалювальний пристрій, Київська Русь, Ходосівка.

Мова: Українська

PDF

Цитування:
Дяченко, А.В., Тишечко, Т.Л. 2024. Відтворення слов’янського побуту шляхом натурного моделювання. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 137-154.

Джерела:

Артюх, Л.Ф. 1977. Українська народна кулінарія: історико-етнограф. дослідж. Київ: Наукова думка, 1977.

Байбурин, А.К. 1983. Жилище в обрядах и представлениях Восточных славян. Ленинград: Наука.

Бобринский, А.А. 1978. Гончарство Восточной Европы: источники и методы изучения. Москва: Наука.

Борисенко, В.К. 1997. Повсякденна їжа та ритуальні страви. В: Борисенко, В.К. (ред.). Холмщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження. Київ: Родовід, с. 215-222.

Вовк, Х.К. 1928. Студії з української етнографії та антропології. Прага: Український громадський видавничий фонд.

Вовк, Х.К. 1995. Етнографічні особливості українського народу. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, с. 39-218.

Відейко, М.Ю. 2002. Заповідник та археологічний фестиваль в Біскупіні (Польща). Ржищівський археодром. Археологічні дослідження та експериментальні студії 2000—2001 років. Київ: Академперіодика, с. 89-94.

Глушко, М.С. 2012. Походження та джерела вчиненого хліба в українців (культурно-генетичний аспект). Народознавчі зошити, 1, с. 3-18.

Горбаненко, С.А. 2021. Піч як вівтар у слов’янській оселі і роль жаровні. Матеріали Наукової археологічної онлайн-конференції “Від язичництва до християнства: релігійні вірування ранньосередньовічного населення Середнього Подніпров’я” (Вишгород, 21 грудня 2020 р.). Вишгород; Київ: Мистецтво, с. 14-24.

Готун, І.А., Горбаненко, С.А., Сергєєва, М.С. 2016. Житло з Софіївської Борщагівки та прояви одного із давніх слов’янських обрядів. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 37, с. 325-332.

Готун, І.А., Казимір, О.М., Коваль, О.А., Петраускас, А.В., Петраускене, А.О. 2011. Музеї під відкритим небом та експозиційні можливості експедиційних баз експериментальної археології. В: Моця, О.П. (ред.). Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання. Київ: Вид-во Ліра-К, с. 29-92.

Готун, І.А., Казимір, О.М. 2010. Ходосівський археологічний комплекс: вивчення, охорона, експериментальне моделювання. Археологія і давня історія України, 1, с. 100-108.

Готун, І.А., Коваль, О.А., Петраускас, А.В. 2008. Експериментальне вивчення бортництва Північною експедицією. Життя бджіл та сутність бортного промислу. Археологія, 4, с. 76-86.

Готун, І.А., Петраускас, А.В., Петраускас, О.В. 2005а. Експериментальна археологія у роботі Північної експедиції. Дослідження у галузі гончарства. Археологія, 2, с. 70-79.

Готун, І.А., Петраускас, А.В., Петраускас, О.В. 2005b. Моделювання чорнометалургійних та лісохімічних процесів за матеріалами Північної експедиції. Археологія, 3, с. 52-65.

Готун, І.А. 2001. Археологічні матеріали про роль будівель в духовному житті давнього населення. В: Неліна, Т.В. (ред.). Етнокультурні процеси у Середньому Подніпров’ї за матеріалами археологічних досліджень. Матеріали наук. конф., присв. 10–річчю відкриття комплексу археол. пам’яток між селами Малополовецьке та Яхни Фастів. р-ну Київ. обл. (груд. 2001 р., м. Фастів). Київ: Т-во «Знання» України, с. 24-30.

Готун, І.А. 2010. Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я. Археологія і давня історія України, 1, с. 94-99.

Готун, І.А. 2010. Новий етап досліджень старожитностей Софіївської Борщагівки. Археологічні дослідження в Україні 2009, с. 30-32.

Готун, І.А. 2013. Слов’яно-руське сільське житло та питання його відтворення. Археологія і давня історія України, 10, с. 20-34.

Готун, І.А. 2016. Соціально-виробнича структура забудови села Середнього Подніпров’я Х–XІІІ ст. Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАНУ.

Готун, І.А. 2019. Відображення у масовій забудові духовного життя населення Русі. В: Коваленко, О.Б. (ред.). За покликом предків: Збірник матеріалів П’ятих Самоквасівських читань, присвячених пам’яті В.П. Коваленка. Чернігів: SCRIPTORIUM, с. 142-150.

Данилюк, А.Г. 2008. Давня архітектура українського села : етнограф. нарис. Київ: Техніка.

Дяченко, А.В., Тишечко, Т.Л. 2023. Експериментальне студіювання окремих аспектів побуту слов’ян у Ходосівці. Археологічні дослідження в Україні 2022, с. 382-385. https://doi.org/10.5281/zenodo.12598298 .

Зюбровський, А.В. 2010. Традиційна основа випікання хліба на Рівненщині (за матеріалами польових досліджень Гощанського та Острозького районів Рівненської обл. у липні 2009 року). Народознавчі зошити, 5-6, с. 776-783.

Зюбровський, А.В. 2014. Випікання повсякденного хліба українців південно-західного історико-етнографічного регіону в кінці ХІХ — на початку ХХІ століть. Народознавчі зошити, 2, с. 250-265.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Бабенко, Р.В., Синиця, Є.В., Непомящих, В.Ю., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2016. Вивчення північної частини Софіївсько-Борщагівського поселення. Археологічні дослідження в Україні 2015, с. 67-71.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Бабенко, Р.В., Синиця, Є.В., Непомящих, В.Ю., Шахрай, Д.О., Осипенко, М.С., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2015a. Розкопки південної частини Софіївсько-Борщагівського селища. Археологічні дослідження в Україні 2014, с. 90-94.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Бабенко, Р.В., Синиця, Є.В., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2018. Охоронні дослідження південно-західної частини Софіївсько-Борщагівського поселення. Археологічні дослідження в Україні 2016, с. 86-88.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Григорчук, О.І., Грицик, Ю.О., Терещук, К.О. 2012. Продовження охоронних робіт у Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2011, с. 234-235.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Непомящих, В.Ю., Осадчий, Р.М., Колосов, Ю.Г., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В., Грицик, Ю.О., Осипенко, М.С. 2014. Пам’яткоохоронні розкопки у Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2013, с. 151-152.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Осипенко, М.С., Синиця, Є.В., Непомящих, В.Ю., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2015b. Продовження досліджень розкопу III на селищі в Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2014, с. 87-90.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Терещук, К.О., Грицик, Ю.О., Синиця, Є.В., Гунь, М.О. 2013. Роботи Борщагівського загону Північної експедиції. Археологічні дослідження в Україні 2012, с. 200-203.

Казимір, О.М., Готун, І.А. 2011. Охоронні дослідження у Софіївській Борщагівці. Археологічні дослідження в Україні 2010, с. 165-167.

Кепін, Д.В. 2002. «Археопарки»: проблеми та перспективи. Ржищівський археодром. Археологічні дослідження та експериментальні студії 2000—2001 років. Київ: Академперіодика, с. 78-89.

Кепін, Д.В. 2007. Типологічна характеристика музеїв просто неба. ПЦП, 12, с. 131-155.

Кепін, Д.В. 2009. Внесок Й. Плейнерової у розвиток археологічного музейництва. В: Титова, О.М. (ред.). Праці Центру пам’яткознавства, 16, с. 111-118.

Кравченко, Н.М., Струнка, М.Л. 1984. Реконструкція інтер’єру слов’янського житла VIII—IX ст. Археологія, 54, с. 84-95.

Ляпушкин, И.И. 1968. Славяне Восточной Европы накануне образования Древнерусского государства (VIII — первая половина IX вв.). Материалы и исследования по археологии СССР, 152. Ленинград: Наука.

Малинова, Р., Малина, Я. 1988. Прыжок в прошлое: Эксперимент раскрывает тайны древних эпох. Москва: Мысль.

Оленич, А.М., Бібіков, Д.В., Івакін, В.Г., Зоценко, І.В. 2017. Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода). Археологія і давня історія України, 1 (22), с. 225-229.

Оленич, А.М., Чимирис, М.В. 2019. Живі музеї первісної доби в Україні (постановка питання). VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 185-189. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-185-189 .

Петраускас, А.В. 2010. Експериментальна археологія та моделювання. Археологія і давня історія України, 1, с. 167-173.

Петраускас, О.В., Коваль, О.А. 2012. Слов’янські глинобитні печі останньої чверті І тис. поселення Обухів 2 (техніко-технологічні особливості побудови та експлуатації). Археологія, 4, с.110-121.

Петраускас, О.В., Коваль, О.А. 2017. Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015р. Археологія і давня історія України, 1 (22), с. 216-225.

Петрашенко, В.А. 2005. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Грогоровка). Київ: ІА НАНУ.

Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 27—29 серпня 2010 р. у Здолбунівському р-ні Рівненської обл. 2010a. Архів ІН НАН України. Ф.1. Оп.2. 137 арк.

Польові етнографічні матеріали до теми «Хліб в традиційній культурі українців», зафіксовані Зюбровським Андрієм Вікторовичем 7—19 липня 2010 р. у Горохівському р-ні Волинської обл. 2010b. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. 336 арк.

Раппопорт, П.А. 1975. Древнерусское жилище. В: Рабинович, М.Г. (ред.). Древнее жилище народов Восточной Европы. Москва: Наука, с. 104-155.

Рижов, С.М., Степанчук, В.М., Вєтров, В.С., Науменко, О.О., Погорілець, О.Г., 2019. Досвід впровадження експериментальних досліджень в археології кам’яного віку: освіта, наука та музеєзнавство. Vita Antiqua, 11, с. 78–91. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-78-91.

Русанова, И.П. 1976. Славянские древности VI—VII вв. Москва: Наука.

Русанова, И.П. 1993. Хлебные печи у славян. В: Археология и история Юго-Востока Древней Руси. Воронеж: изд. ВГУ, с. 56-59.

Сергеева, М.С. 1993. К истории бытовой печи у восточных славян. В: Археология и история Юго-Востока Древней Руси. Воронеж: изд. ВГУ, с. 60-61.

Сергеєва, М.С. 1995. Про один тип опалювальних пристроїв у давньоруському житлі. В: Проблемы археологии, древней и средневековой истории Украины. Харьков: АО «Бизнес Информ», с. 90-91.

Смиленко, А.Т. 1989. К изучению локальных особенностей культуры союзов восточнославянских племен VIII—IX вв. В: Толочко, П.П. (ред.). Древние славяне и Киевская Русь. Київ: Наукова думка, с. 105-114.

Сумцов, Н.Ф. 1885. Хлѣб въ обрядахъ и пѣсняхъ. Харьковъ: Типография Зильберберга.

Сілецький, Р.Б. 2001. Проблема типології опалювальних пристроїв стародавнього житла в Україні (конструктивно-функціональні особливості печі). Записки Наукового товариства імені Шевченка, 242, с. 230-247.

Сілецький, Р.Б. 2008. Опалювальні пристрої народного житла середнього Полісся (конструктивно-функціональний та світоглядний аспекти). Вісник Львівського університету, 43, с.134-183.

Титова, О.М., Кепін, Д.В. 2002. Музейний показ давніх жител Українського Полісся (за археологічними матеріалами). ПЦП, 4, с.49-71.

Титова, О.М., Кепін, Д.В. 2003. Музеї просто неба на Київщині. В: Коцур, В.П. (ред.). Від Трипільської культури до сучасності (Відпочивайте в селах Київщини): Путівник-довідник. Київ: “Коло-Ра”, с. 145-155.

Титова, О.М. 2009. Збереження нерухомих пам’яток археології в заповідниках і музеях. В: Титова, О.М. (ред.). Праці Центру пам’яткознавств, 15, с. 83-86.

Третьяков, П.Н. 1948. Восточнославянские черты в быту придунайской Болгарии. Советская этнография, 2, с. 170-183.

Українська Керамологія: Національний науковий щорічник. 2013. Кн. IV, Т.1: Експеримент у сучасній керамології. Опішне: Українське Народознавство.

Филипчук, М.А. 1995. Східнослов’янське житло X – початку XI ст. в Українському Прикарпатті. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 6, с. 219-233.

Юренко, С.П. 1984. Домобудівництво населення Дніпровського Лівобережжя в VIII—X ст. Археологія, 45, с. 35-46.

Counihan, C.M., 1999. The Anthropology of Food and Body: Gender, Meaning and Power. New York: Routledge.

Hastorf, C.A., 2017. The Social Archaeology of Food: thinking about eating from Prehistory to the present. New York: CUP.

Malinovi, R. a J. 1982. Vzpomínky na minulost aneb Experimenty odhalují taemství pravěku. Ostrava: Nakladatelství Profil.

Pleiner, R. 1961. Experiment v archeologii. Památky archeologické, 52, s. 616-622.

Pleinerova, I. 1986. Brezno: Experiments with building Old Slavic houses and living in them. Památky archeologické, 77, s. 104-176.

Ramírez Cañas, C., Martínez de los Reyes, P.I., Sáez Romero, A. M. 2023. An Experimental Approach to Tannur Ovens and Bread Making in the southwest of the Iberian Peninsula during the Iron Age. EXARC Journal [onlain], 2. https://exarc.net/ark:/88735/10689 .Режим доступу: experimental-approach-tannur-ovens.

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Аліса Соколовська¹Штучний Інтелект та перспективи його використання для дослідження наскельного живопису доби верхнього палеоліту
¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0006-5626-2538

DOI: 10.37098/VA-2024-15-127-135
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-127-135

АБСТРАКТ

Проблемою, що піднята у даній статті є те, що перед науковою спільнотою, з моменту відкриття наскельного живопису постає безліч питань пов’язаних з розвитком наскельного живопису та його смисловим підґрунтям. До недавнього часу, в якості аналогій нам були доступні лише етнографічні порівняння творчості та світоуявлень первісних суспільств, що живуть зараз. В останні роки на арені з’явився Штучний Інтелект, який розвивається подібно до людини, і що цікаво нам, розвивається він також і в галузі образотворчого мистецтва.

У даній статті підіймається питання залучення новітньої технології Штучного Інтелекту до аналітичної сторони дослідження наскельного мистецтва доби верхнього палеоліту. Охоплюється тема того, як ми можемо використовувати Штучний Інтелект на даному етапі його розвитку для наших досліджень та перспективи того, як ми зможемо застосовувати його у майбутньому, якщо залучимо його до роботи та для розвитку його для наших потреб. У висновку автор приходить до того, що вже зараз ми можемо його доволі сміливо залучати до порівняльного аналізу, що буде більш ефективним та менш світоглядно сконцентрованим, бо ми позбуваємось значної долі людського фактора, який стає на заваді об’єктивній оцінці даних. За результатами дослідження ми можемо простежити певну подібність ранніх мистецьких робіт створених Штучним Інтелектом та особливо абстрактних сюжетів виконаних давньою людиною за часів палеоліту.

Ключові слова: археологічні студії, наскельний живопис, штучний інтелект, верхній палеоліт, новітні методи дослідження.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Соколовська, А.А. 2024. Штучний Інтелект та перспективи його використання для дослідження наскельного живопису доби верхнього палеоліту. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 127-135.

Джерела:

Леруа-Гуран, А. 1992. Палеолитическое пещерное искусство (религиозное искусство). В: Посредніков, В.А. (ред.). Донецкий археологический сборник, 2. Донецк: Аверс Ко, с. 9-29.

Beautyandai. 2023. History of AI Art from 1960s to 2023 [online]. Режим доступу: https://beautyandai.com/blogs/beauty-and-ai-blog/history-of-ai-art/?srsltid=AfmBOoqcT2AsYCJMIfb4DcR__HvnmBh3u-P2bu4D7e7pqtse4IVqeO25 [Дата звернення 30 серпня 2024].

Colson, А. 2020. Rock Art and AI [online]. UCL Heritage Science and Engineering Network Blog. Режим доступу: https://blogs.ucl.ac.uk/ [Дата звернення 30 серпня 2024].

Computer History Museum. 2016. Harold Cohen and AARON—A 40-Year Collaboration [online]. Режим доступу: https://computerhistory.org/blog/harold-cohen-and-aaron-a-40-year-collaboration/ [Дата звернення 30 серпня 2024].

Digitalartsblog. 2024. History of AI Generated Art [online]. Режим доступу: https://www.digitalartsblog.com/tips/history-of-ai-generated-art [Дата звернення 30 серпня 2024].

Katevassgalerie. 2024. Harold Cohen: ‘Once upon a time there was an entity named Aaron’ [online]. Режим доступу: https://www.katevassgalerie.com/blog/harold-cohen-aaron-computer-art [Дата звернення 30 серпня 2024].

Outland. 2022. The Prophecies of AARON [online]. Режим доступу: https://outland.art/harold-cohen-aaron/ [Дата звернення 30 серпня 2024].

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Любов Єреденко¹Фотограмметрія. Практичне застосування в археології : наукові та громадські перспективи
¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0003-4337-5582

DOI: 10.37098/VA-2024-15-115-125
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-115-125

АБСТРАКТ

В практиці археологічних досліджень чільне місце займає проблема належної фіксації та документування як самого процесу досліджень (процесуальний опис та фіксація ходу досліджень) так і окремих артефактів-предметів, «об’єктів» в ширшому розумінні (залишки, споруд, стратиграфічні та планіграфічні комплекси), археологічних об’єктів (стоянки, поселення, виробничі комплекси тощо), екофактів і навіть археологічних ландшафтів.

В процесі дослідження теоретичних основ та практичного застосування методів фотограмметрії – було зроблено огляд закордонної та вітчизняної бібліографії. Передбачалось здійснення моделювання археологічних предметів засобами фотограмметрії. Об’єктами моделювання було обрано предмети з Наукових фондів Інституту археології НАН України, з дослідження Г.Ю. Івакіна (Івакін та ін. 2019) на пам’ятці археології національного значення – «Китаївське городище і курганний могильник» під охоронним номером 260026-Н. Результати сканування оприлюднені в онлайн-репозиторії.

Залучення подібних науково-допоміжних матеріалів до музейних установ сьогодні дозволяє демонструвати матеріальну культуру навіть не зважаючи на евакуйовані колекції, або ж на недоступність їх через зберігання у закритих фондах, як це й трапилося у нашому випадку. Доступність цифрових моделей це важливий фактор не лише для «внутрішнього користувача», але й суттєвий напрямок для розвитку «культурної дипломатії» та презентації України у світі.

Ключові слова: фотограмметрія, 3D-сканування, пам’яткоохоронна справа, Китаївський археологічний комплекс, цифровізація археологічних об’єктів..

Мова: українська

PDF

Цитування:
Єреденко, Л.І. 2024. Фотограмметрія. Практичне застосування в археології : наукові та громадські перспективи. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 115-125.

Джерела:

Жигола, В., Скороход, В. 2021. Застосування фотограмметричних методів у керамології. Археологічна керамологія 1-2 (5-6), с. 181–191.

Івакін, Г., Баранов, В., Івакін, В., Зоценко, І., Бібіков, Д., Оленич, А., Переверзєв, С. 2019. Науково-рятівні дослідження Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ на території м. Києва. Археологічні дослідження в Україні 2017, с. 59–62.

Лінка, Н.В. 1952. Роботи експедиції «Великий Київ» за 1947 р. В: Єфименко, П.П. (ред.) Археологічні пам’ятки УРСР, Т. ІII, с. 39-53.

Мовчан, І.І. 1993. Південний форпост стародавнього Києва. В: Толочко, П.П. (ред.) Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984-1989 рр. К: Наукова думка, с. 187-205.

Науково-дослідна лабораторія «Архаїка» [online]. Режим доступу: https://archaic.com.ua/ [Дата звернення: 11 вересня 2024].

Громада «Save Kytaiv» [online]. Режим доступу: https://savekytayiv.com/ [Дата звернення: 11 вересня 2024].

Шишкін, K.В. 1973. З практики дешифрування аерофотознімків у археологічних цілях. Археологія, 52, с. 32–38.

Kleijn, M., Hond, R., Martinez-Rubi, O. 2016. A 3D spatial data infrastructure for Mapping the Via Appia. Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage, 3 (2), p. 23-32.

Polo, M., Felicísimo, Á.M., Durán-Domínguez, G. 2022. Accurate 3D models in both geometry and texture: An archaeological application. Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage, 27, e00248.

Remondino, F., Campana, S. 2014. 3D Modeling in Archaeology and Cultural Heritage: Theory and Best Practices. n.p.: BAR International Series.

Saif, W. 2022. Photogrammetry: A Brief Historical Overview. ScRAP Guidance (n.d.) 3D Field Recording. PART 1: What is it?. n.p.

Wilczek, J. 2013. Metody 3D akvizice a jejich aplikace v archeologii (e-learningové materiály). Brno: Masarykova univerzita.

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Анастасія Дяченко¹Кераміка з поселення Андріївка : сучасний підхід до збереження археологічного матеріалу
¹ Національний музей історії України
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0003-2449-0286

DOI: 10.37098/VA-2024-15-103-114
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-103-114

АБСТРАКТ

Вивчення памʼяток Кукутень-Трипільського культурного комплексу (КТКК) залишається одним з пріоритетних напрямів сучасної археології України. Проте чимало матеріалу так і залишається неопрацьованим. Саме тому останнім часом дослідники все більше звертають увагу на колекції, які знаходяться в музеях і фондах.

Основний акцент ставиться на дослідження особливостей керамічного виробництва памʼяток володимирівської групи КТКК. Для кращого розуміння було опрацьовано колекцію керамічних виробів з поселення Андріївка, яке належить до зазначеної локальної групи. Крім того, деякі з артефактів були оцифровані, щоб надати до них доступ більшій аудиторії.

Керамічний комплекс цілком підтверджує висновки попередніх дослідників зазначеної памʼятки про належність поселення до володимирівської групи памʼяток за часовим, просторовим принципом, а також за набором керамічних виробів. Посуд є доволі фрагментованим і не дає нової інформації стосовно особливостей поселення на фоні інших, а лише підтверджує те, що було зазначено попередніми його дослідниками. Пластика суттєво доповнює наші уявлення про керамічне виробництво на поселенні і також цілком відповідає характеристикам володимирівської групи. Оцифровані моделі посудин і пластики сприятимуть інформатизації даних стосовно трипільської спільності та особливостей їх матеріальної культури для усіх зацікавлених.

Ключові слова: Кукутень-Трипільський культурний комплекс, Середнє Побужжя, володимирівська група, Андріївка, керамічне виробництво, оцифрування музейних колекцій.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Дяченко, А.В. 2024. Кераміка з поселення Андріївка : сучасний підхід до збереження археологічного матеріалу. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 103-114.

Джерела:

Бурдо, Н.Б. 2001. Теракота трипільської культури. Давня кераміка України: археологічні джерела та реконструкції, ч. 1. Київ: Інститут археології НАН України, с. 61-146.

Гусєв, С.О. 2021. Зооморфні зображення з трипільських поселень етапу ВІІ Середнього Побужжя. Археологія, 3, с. 36-46.

Залізняк, Л.Л. 2014. Нова мустьєрська стоянка Андріївка 4 на Кіровоградщині. Археологія, 1, с. 74–84.

Круц, В.А., Рыжов, С.М. 1988. Отчёт о работе Тальянковского отряда Трипольской экспедиции в 1988 г. Київ: Наук. архів ІА НАН України, 1988/4а, 34 арк.

Мовша, Т.Г. 1972. Періодизація і хронологія середнього та пізнього Трипілля. Археологія, 5, с. 3-23.

Мовша, Т.Г. 1973. Нові дані про антропоморфну реалістичну пластику Трипілля. Археологія, 11, с. 3-21.

Мовша, Т.Г. 1975. Антропоморфная пластика Триполья (реалистический стиль). Автореф. дис. ... канд. ист. наук. К., 24 c.

Овчинников, Е.В. 2014. Трипільська культура Канівського Подніпров’я. Київ: Видавець Олег Філюк.

Пассек, Т.С. 1941. Трипольское поселение у Владимировки. Вестник древней истории, 1, с. 214.

Пассек, Т.С. 1947. Трипольское поселение у Владимировки в свете новых исследований. КСИИМК, ХХІ, с. 65-72.

Пассек, Т.С. 1948. Трипольские модели жилища. Вестник древней истории, 4 (5), с. 240-241.

Пассек, Т.С. 1949. Периодизация трипольских поселений. Материалы и исследования по археологии СССР, 10, с. 245.

Рижов, С.М. 1993. Небелівська група пам’яток трипільської культури. Археологія, 3, с. 101-114.

Рижов, С.М. 1999. Кераміка поселень трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя як історичне джерело. Дис. ... канд. іст. наук. Київ: Наук. архів ІА НАН України.

Рижов, С.М. 2007. Сучасний стан вивчення культурно-історичної спільності Кукутень-Трипілля на території України. B: О. Ольжич. Археологія. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, с. 437-477.

Федоров, С.С., Рудь, В.С. 2015. Багатошарова пам’ятка Андріївка. В: Болтрик, Ю.В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2014. Київ: Стародавній світ, с. 116–118.

Цвек, Е.В., Озеров, П.И. 1989. Отчет о разведке археологических памятников в Новомиргородском районе Кировоградской области. Київ: Наук. архів ІА НАН України, 1987-1989/40б, 32 арк.

Якубенко, О.О. 1990. Результати археологічних досліджень трипільського поселення Володимирівка (Кіровоградська область), проведених 1989 року. Деякі основні напрями вдосконалення діяльності музеїв на сучасному етапі. Тематичний збірник наукових праць. Київ: ДІМ УРСР, с 92-102.

Якубенко, О.О. 1993. Охоронні розкопки трипільського поселення Володимирівка (Кіровоградська область), проведені у 1989-1990 роках. Археологічні дослідження, проведені на території України протягом 80-х років державними органами охорони пам’яток та музеями республіки. Тематичний збірник наукових праць. Київ: ДІМ УРСР, с. 61-76.

Якубенко, О.О. 2011. Антропоморфна пластика трипільського поселення Володимирівка. В: Олійник, Ю. (ред.). Національний музей історії України. Тематичний збірник наукових праць (20 років незалежності України). Київ: НМІУ, с. 56-80.

Якубенко, О.О. 2011. Зооморфна пластика та посуд з трипільського поселення Володимирівка в колекції музею. В: Олійник, Ю. (ред.). Національний музей історії України. Тематичний збірник наукових праць. Київ: Омега, с. 354-374.

Якубенко, О.О., Відейко, М.Ю. 2015. Трипільське поселення біля села Володимирівка і володимирівська група пам’яток. На східній межі Старої Європи. Матеріали міжнародної наукової конференції. Кіровоград - Небелівка, 12-14 травня 2015. Кіровоград, 2015, с. 82-85.

Balme, J., Paterson, A. 2009. Archaeology in Practice : A Student Guide to Archaeological Analyses. Oxford: John Wiley & Sons.

Pichkur, E. 2012. The flint tools of Andreevka, the Tripolian settlement on the Bolshaya Vys River. In: Menotti, F., Korvin-Piotrovskiy, A.G. (eds.). The Tripolye culture giant-settlements in Ukraine: formation, development and decline. Oxford: Oxbow Books, p. 169-182.

Pogoševa, A.P. 1985. Die Statuetten Tripolje-Kultur. Beitrage zur Allgemeinen und Vergleichenden Archaologie, 7. Berlin: Verlag Philipp von Zabern, s. 95-242.

Sketchfab. 2023. Model of the temple, 4100 – 3600 ВСЕ [online]. Режим доступу: https://skfb.ly/oUrRO [Дата звернення 30 серпня 2024].

Sketchfab, 2024. Археологічний музей КНУ. [онлайн] Режим доступу: https://sketchfab.com/archeology_knu [Дата звернення 26 вересня 2024].

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Анастасія Гусак¹«Традиційний» археологічний малюнок : майбутній пережиток чи необхідність
¹ Національний університет «Києво-Могилянська академія»
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0001-7995-4813

DOI: 10.37098/VA-2024-15-93-101
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-93-101

АБСТРАКТ

Навіть сучасну українську археологічну публікацію складно уявити без малюнків, які «за звичкою» були виконані «на папері». На противагу, в західній практиці подібний малюнок активно поступається цифровому аналогу, що не може з часом не вплинути і на українську науку. Існують іноземні праці присвячені дослідженню ментальних переваг «традиційного» малюнку та питання його необхідності, але в нашому просторі ще не існує робіт, які розглядають концептуальну (ментальну) «порожнечу», яку може внести зникнення традиційного малюнку.

Аргументування необхідності (чи відсутності останньої) для існування «традиційного» археологічного малюнку є ключовою темою роботи. Важливою частиною є окреслення визначень «традиційний», «діджитал» малюнки, а також концепцій психології, які пов’язані з формуванням археологічного знання.

Дана робота пропонує порівняльний аналіз ментального навантаження цифрового та «традиційного» в археологічній науці на основі соціальних досліджень проведених британськими археологами методикою Індексу навантаження NASA (NASA TLX), а також низці особистих спостережень. В роботі використовується ряд понять психологічної науки (наприклад, теорія ментальних концепцій) для опису «ментального» значення процесів створення археологічних малюнків.

Висновки роботи фокусуються на можливості та необхідності збереження «традиційного» малюнку як постійної практики та низці «плюсів» цифрового.

Ключові слова: археологічний малюнок, ментальні моделі, традиційний малюнок, діджиталізація, когнітивна археологія, археологічне знання.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Гусак, А.М. 2024. «Традиційний» археологічний малюнок: майбутній пережиток чи необхідність. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 93-101.

Джерела:

Asare, S., Walden, P., Aniagyei, E.D., Emmanuel, M.K. 2023. A Comparative Study of Traditional Art Techniques versus Digital Art Techniques in the Context of College Visual Art Education. American Journal of Arts, Social and Humanity Studies, Vol. 3, Issue 1, pp. 21-34. https://doi.org/10.47672/ajashs.1556 .

Hart, S.G., Staveland, L.E. 1988. Development of NASA-TLX (Task Load Index): Results of empirical and theoretical research. North-Holland: In: Advances in psychology. Vol. 52, pp. 139-183.

Johnson-Laird, P.N. 1983. Mental models: Towards a cognitive science of language, inference, and consciousness. Harvard University Press, No. 6. https://books.google.com/books?hl=en&lr=&id=FS3zSKAfLGMC&oi=fnd&pg=PR6&ots=win8Q-hKKj&sig=-Qc9aKsnRjQ3mENVh1rLaimQtTQ

Jones, N.A., Ross, H., Lynam, T., Perez, P., Leitch, A. 2011. Mental Models: An Interdisciplinary Synthesis of Theory and Methods. Ecology and Society. Vol. 16, No. 1. https://www.jstor.org/stable/26268859 .

Kennedy, H., McKenzie, H. 2024. Art & Archaeology: Employing Drawing as an Observational Technique. Pathways, No. 4, pp. 27-44.

Morgan, C., Petrie, H., Wright, H., Taylor, J.S. 2021. Drawing and Knowledge Construction in Archaeology: The Aide Mémoire Project. Journal of Field Archaeology, Vol. 46, No. 8, pp. 614-628. https://doi.org/10.1080/00934690.2021.1985304 .

Sapirstein, P. 2020. Hand Drawing Versus Computer Vision in Archaeological Recording. Studies in Digital Heritage, Vol. 4, pp. 134-159. http://dx.doi.org/10.14434/sdh.v4i2.31520 .

Stengers, I., Muecke, S. 2018. Another Science is Possible: A Manifesto for Slow Science. John Wiley & Sons, 220 p.

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Сергій Рижов¹, Вікторія Тислюк²Когнітивні можливості дослідження пігментів на кам’яних артефактах
^1,2 Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3229-1020
² ORCID: https://orcid.org/0009-0007-3533-9927

DOI: 10.37098/VA-2024-15-79-91
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-79-91

АБСТРАКТ

В сучасних археологічних дослідженнях камʼяних артефактів окрім традиційних методів техніко-типологічного аналізу, все більше використовуються методи археомінералогічного, слідів пошкодження і зносу та аналізу залишків. Завдяки появі нових технічних засобів макромікроскопії та розвитку методів неруйнівного геохімічного аналізу, в археології палеоліту формуються нові методи вивчення та історичної інтерпретації кам’яних артефактів.

У статті розглядаються методичні аспекти дослідження різноманітних мікрозалишків та пігментів на кам’яних артефактах. Пропонується опис окремих етапів дослідження пігментів на кам’яних артефактах на основі практичного досвіду. Наведено окремі дані наявності та результатів дослідження вохристих барвників на палеолітичних стоянках території України.

Дослідження залишків пігментів на кам’яних виробах дозволяють реконструювати окремі елементи символічної та технічної поведінки гомінін палеолітичного часу. Сам факт присутності пігментів на кам’яних виробах, часто породжує багато спекуляцій і припущень, що не мають наукового обґрунтування.

Ключові слова: вохра, пігменти, мікрозалишки, кам’яні артефакти, палеоліт, територія України.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Рижов, С.М., Тислюк, В.В. 2024. Когнітивні можливості дослідження пігментів на кам’яних артефактах. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 79-91.

Джерела:

Білецький, В.С., Суярко, В.Г., Іщенко, Л.В. 2018. Мінералого-петрографічний словник. Книга перша. Харків: НТУ «ХПІ», Київ: ФОП Халіков Р.Х.

Кротова, О.О. 2013. Пізньопалеолітичні мисливці азово-чорноморських степів. Київ: Видавець Олег Філюк.

Підоплічко, І.Г. 1976. Межиричские жилища из костей мамонта. Київ: Наукова думка.

Пясецький, В.К. 2009. Палеоліт Волинської височини та Малого Полісся. Рівне.

Рижов, С.М., Степанчук, В.М., Матвіїшина, Ж.М., Кармазиненко, С.П. 2011. Плесна – нова верхньопалеолітична пам’ятка на Волино-Подільській височині. Кам’яна доба України, 14, с. 88–100.

Рижов, С.М., Степанчук, В.М., Нездолій, О.І., Вєтров, Д.О. 2021. Мікрозалишки пігментів на поверхні кам’яних артефактів з ашельського шару Заскельної ІХ. Кам’яна доба України, 4, с. 1–22.

Станко, В.М. 1999. Анетовка 2 - позднепалеолитическое поселение и святилище охотников на бизонов в Северном Причерноморье. Stratum plus, 1, Время собирать камни, с. 322-324.

Станко, В.М., Григорьева, Г.В., Швайко, Т. 1989. Позднепалеолитеческое поселение Анетовка II. Вопросы культурно-исторической периодизации позднего палеолита Северного Причерноморья. К.: Наукова думка.

Степанчук, В.М., 2013. Мира: стоянка раннего верхнего палеолита на Днепре. Stratum Plus, 1, c 3-94.

Степанчук, В.М., Васильев, С.В., (ред.). 2018. Поздние неандертальцы Крыма. Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. К.: Слово.

Степанчук, В.М., Нездолій, О.І., Вєтров, Д.О. 2018. Природні барвники в матеріалах багатошарової мустьєрської стоянки Пролом II. Археологія і давня історія України, 3 (28), с. 7–21.

Шовкопляс, І.Г. 1965. Мезинская стоянка. К истории Среднеднепровского бассейна в позднепалеолитическую эпоху. Київ: Наукова думка, с. 113-115.

Яковлєва, Л.А. 2013. Найдавніше мистецтво України. Київ: Стародавній Світ.

Ambrose, S.H. 2001. Paleolithic technology and human evolution. Science, 291, 1748–1753.

Ambrose, S.H. 2010. Coevolution of composite-tool technology, constructive memory, and language: Implications for the evolution of modern human behavior. Current Anthropology, 51. https://doi.org/10.1086/650296 .

Anderson-Gerfaud, P.C. 1986. A few comments concerning residue analysis of stone plant-processing tools. Early Man News, 9/10/11, 69–85.

Andrefsky, W. 2005. Lithics. Macroscopic approaches to analysis. Cambridge: University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511810244 .

Barham, L. 2013. From Hand to Handle: The First Industrial Revolution. Oxford University Press, Oxford.

Cnuts, D., Rots, V. 2018. Extracting residues from stone tools for optical analysis: towards an experiment-based protocol. Archaeological and Anthropological Sciences, 10 (7), 1717–1736. https://doi.org/10.1007/s12520-017-0484-7 .

Culey, J., Hodgskiss, T., Wurz, S., de la Peña, P., Val, A. 2023. Ochre use at Olieboomspoort, South Africa: insights into specular hematite use and collection during the Middle Stone Age. Archaeol. Anthropol. Sci. 15, 1–20. https://doi.org/10.1007/s12520-023-01871-9 .

Dinnis, R., Pawlik, A., Gaillard, C. 2009. Bladelet cores as weapon tips? Hafting residue identification and micro-wear analysis of three carinated burins from the late Aurignacian of Les Vachons, France. Journal of Archaeological Science, 36, 1922–1934. https://doi.org/10.1016/j.jas.2009.04.020 .

Eren, M.I., Lycett, .J., Patten, R.J., Buchanan, B., Pargeter, J., O’Brien, M.J. 2016. Test, Model, and Method Validation: The Role of Experimental Stone Artifact Replication in Hypothesis-driven Archaeology. Ethnoarchaeology, 8, 103–136. https://doi.org/10.1080/19442890.2016.1213972 .

Gutiérrez Sáez, C., Lerma, I., Marreiros, J.J., Mazzucco, N., Gibaja, J.F., Bicho, N.N., Gibaja Bao, J., Bicho, N.N. 2015. Use-Wear and Residue Analysis in Archaeology. Keys to the Identification of Prehension and Hafting Traces. Springer 231. https://doi.org/10.1007/978-3-319-08257-8 .

Hardy, B.L., Kay, M., Marks, A.E., Monigal, K. 2001. Stone tool function at the Paleolithic sites of Starosele and Buran Kaya III, Crimea: Behavioral implications. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 98 (19), 10972–10977. https://doi.org/10.1073/pnas.191384498 .

Hardy, B.L. 2004. Neanderthal behaviour and stone tool function at the Middle Palaeolithic site of La Quina, France. Antiquity, 78, 547–565. https://doi.org/10.1017/S0003598X00113213 .

Hardy, K. 2018. Plant use in the Lower and Middle Palaeolithic: Food, medicine, and raw materials. Quat. Sci. Rev., 191, 393–405. https://doi.org/10.1016/j.quascirev.2018.04.028 .

Heyes, P.J., Anastasakis, K., De Jong, W., Van Hoesel, A., Roebroeks, W., Soressi, M. 2016. Selection and use of manganese dioxide by neanderthals. Sci. Rep. 6, 22159. https://doi.org/10.1038/srep22159 .

Hodgskiss, T. 2012. An Investigation into the Properties of the Ochre from Sibudu, KwaZulu-Natal, Southern African Humanities, vol. 24, pp. 99-120 https://www.sahumanities.org/index.php/sah/article/view/21 .

Hodgskiss, T., Wadley, L. 2017. How people used ochre at rose cottage cave, South Africa: Sixty thousand years of evidence from the middle stone age. PLoS One 12, 1–24. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0176317 .

Hodgson, D. 2012. Hominin Tool Production, Neural Integration and the Social Brain. Human Origins 1, 41–64.

Keeley, L.H. 1980. Experimental determination of stone tool uses. Prehistoric archeology and ecology series. Chicago: University of Chicago Press.

Keeley, L.H. 1982. Hafting and Retooling: Effects on the Archaeological Record. American Antiquity 47, 798–809. https://doi.org/10.2307/280285 .

Kuhn, S.L. 2014. Signaling Theory and Technologies of Communication in the Paleolithic. Biol. Theory 9, 42–50. https://doi.org/10.1007/s13752-013-0156-5 .

Lemorini, C., Cesaro, N.S. (eds.). 2014. An Integration of the Use-Wear and Residue Analysis for the Identification of the Function of Archaeological Stone Tools. BAR International Series, 2649. Oxford: Information Press.

Lombard, M. 2005. Evidence of hunting and hafting during the Middle Stone Age at Sibidu Cave, KwaZulu-Natal, South Africa: A multianalytical approach. Journal of Human Evolution 48, 279–300. https://doi.org/10.1016/j.jhevol.2004.11.006 .

Lombard, M., Wadley, L. 2007. The morphological identification of micro-residues on stone tools using light microscopy: progress and difficulties based on blind tests. J. Archaeol. Sci. 34, 155-165.

Marreiros, J., Gibaja Bao, J., Ferreira Bicho, N. (eds). Use-Wear and Residue Analysis in Archaeology. Manuals in Archaeological Method, Theory and Technique. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-08257-8 .

Moncel, M.H., Chiotti, L., Gaillard, C., Onoratini, G., Pleurdeau, D. 2012. Non-utilitarian lithic objects from the European Paleolithic. Archaeol. Ethnol. Anthropol. Eurasia 40, 24–40. https://doi.org/10.1016/j.aeae.2012.05.004 .

Moyo, S., Mphuthi, D., Cukrowska, E., Henshilwood, C.S., van Niekerk, K., Chimuka, L. (2016). Blombos Cave: Middle Stone Age ochre differentiation through FTIR, ICP OES, ED XRF and XRD. Quaternary International, 404, 20–29. https://doi.org/10.1016/j.quaint.2015.09.041 .

Odell, G.H. 2003. Lithic Analysis. Manuals in Archaeological Method, Theory and Technique. New York: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-9009-9 .

Pedergnana, A., Asryan, L., Fernández-Marchena, J.L., Ollé, A. 2016. Modern contaminants affecting microscopic residue analysis on stone tools: A word of caution. Micron, 86, p. 1–21. https://doi.org/10.1016/j.micron.2016.04.003 .

Ramos, P.M., Ruisánchez, I., Andrikopoulos, K.S. 2008. Micro-Raman and X-ray fluorescence spectroscopy data fusion for the classification of ochre pigments. Talanta 75, 926–936. https://doi.org/10.1016/j.talanta.2007.12.030 .

Rifkin, R.F., 2011. Assessing the efficacy of red ochre as a prehistoric hide tanning ingredient. J. African Archaeol. 9, 131–158. https://doi.org/10.3213/2191-5784-10199 .

Rots, V. 2008. Hafting Traces on Flint Tools. in: Longo, L., Della Riva, M. (Eds.), Proceedings of the Congress «Prehistoric Technology: 40 years later. Functional Studies and the Russian Legacy», Verona, Italy, 20-23 April 2005, 75-84.

Rots, V. 2014. What method to study hafting? The potential of use-wearand residue analysis confronted. BAR International Series 2649. Proc. Int., 27–42.

Rots, V. 2014b. Stone tool hafting in the Middle Palaeolithic as viewed through the microscope. In: International Conference on Use-Wear Analysis: Use-Wear 2012, edited by N.B. João Marreiros, and J.G. Bao, 466–478. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.

Ryzhov, S.M., Stepanchuk, V.M., Nezdolii, O.I., Vietrov, D.O. (2022). Analysis of micro-residues on stone tools from Zaskelna IX, Crimea: first results. Археологія, 1, 5–25. https://doi.org/10.15407/arheologia2022.01.005 .

Sahle, Y. 2019. Ethnoarchaeology of compound adhesive production and scraper hafting: Implications from Hadiya (Ethiopia). J. Anthropol. Archaeol. 53, 43–50. https://doi.org/10.1016/j.jaa.2018.11.001 .

Schwertmann, U., Cornell, R.M. 2000. Iron Oxides in the Laboratory Preparation and Characterization. Second, Completely Revised and Extended Edition. WILEY-VCH.

Semenov, S.A. 1964. Prehistoric Technology. An Experimental Study of the Oldest Tools and Artefacts from Traces of Manufacture and Wear. Adams & Dart, Bath.

Shipton, C. 2019. Three Stages in the Evolution of Human Cognition. Handbook of Cognitive Archaeology, 153–173. https://doi.org/10.4324/9780429488818-9 .

Soriano, S., Villa, P., Wadley, L. 2009. Ochre for the toolmaker: Shaping the still bay points at Sibudu (Kwazulu-Natal, South Africa). J. African Archaeol. 7, 41–54. https://doi.org/10.3213/1612-1651-10121 .

Stemp, W.J., Watson, A.S., Evans, A.A. 2016. Surface analysis of stone and bone tools. Surface Topography: Metrology and Properties 4, 1–25. https://doi.org/10.1088/2051-672x/4/1/013001 .

Stepanchuk, V.N. 2022. Pebbles with ochre residues from Neanderthal sites of Eastern Crimea. A life dedicated to the Paleolithic : studies in honorem Marin Cârciumaru. Târgovişte: Cetatea de scaun, 53–69.

Stordeur, D. 1987. Manches et emmanchements préhistoriques: quelques propositions préliminaires. Travaux de la Maison de l’Orient, 11–34.

Susman, R.L. 1998. Hand function and tool behavior in early hominids. Journal of Human Evolution 35, 23–46. https://doi.org/10.1006/jhev.1998.0220 .

Velliky, E.C., Barbieri, A., Porr, M., Conard, N.J., MacDonald, B.L. 2019. A preliminary study on ochre sources in South-western Germany and its potential for ochre provenance during the Upper Paleolithic. J. Archaeol. Sci. Reports 27, 1–38. https://doi.org/10.1016/j.jasrep.2019.101977 .

Velliky, E.C., Porr, M., Conard, N.J. 2018. Ochre and pigment use at Hohle Fels cave: Results of the first systematic review of ochre and ochre-related artefacts from the Upper Palaeolithic in Germany, PLoS ONE. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0209874 .

Wadley, L. 2005. Putting ochre to the test: Replication studies of adhesives that may have been used for hafting tools in the Middle Stone Age. Journal of Human Evolution, 49 (5), p. 587–601. https://doi.org/10.1016/j.jhevol.2005.06.007 .

Wadley, L. 2013. Recognizing complex cognition through innovative technology in stone age and palaeolithic sites. Cambridge Archaeological Journal 23, 163–183. https://doi.org/10.1017/S0959774313000309 .

Wadley, L., Hodgskiss, T., Grant, M. 2009. Implications for complex cognition from the hafting of tools with compound adhesives in the Middle Stone Age, South Africa. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 106 (24), 9590–9594. https://doi.org/10.1073/pnas.0900957106 .

Wadley, L., Williamson, B., Lombard, M. 2004. Ochre in hafting in Middle Stone Age southern Africa: A practical role. Antiquity, 78 (301), 661–675. https://doi.org/10.1017/S0003598X00113298 .

Wojcieszak, M., Wadley, L. 2018. Raman spectroscopy and scanning electron microscopy confirm ochre residues on 71 000-year-old bifacial tools from Sibudu, South Africa. Archaeometry 60, 1062–1076. https://doi.org/10.1111/arcm.12369 .

Wolf, S., Dapschauskas, R., Velliky, E., Floss, H., Kandel, A.W., Conard, N.J. 2018. The Use of Ochre and Painting During the Upper Paleolithic of the Swabian Jura in the Context of the Development of Ochre Use in Africa and Europe. Open Archaeol. 4, 185–205. https://doi.org/10.1515/opar-2018-0012 .

Wreschner, E.E., Bolton, R., Butzer, K.W., Delporte, H., Häusler, A., Heinrich, A., Jacobson-Widding, A., Malinowski, T., Masset, C., Miller, S.F., Ronen, A., Solecki, R., Stephenson, P.H., Thomas, L.L., Zollinger, H. 1980. Red Ochre and Human Evolution: A Case for Discussion [and Comments and Reply]. Curr. Anthropol. 21, 631–644.

Wynn, T.G., Coolidge, F.L. 2016. Cognitive Models in Palaeolithic Archaeology. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780190204112.001.0001 .

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Софія Руденко¹Поселення та городища зарубинецької культури Черкаської області
¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0006-6389-3514

DOI: 10.37098/VA-2024-15-67-76
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-67-76

АБСТРАКТ

Пам’ятки зарубинецької культури Черкаської області становлять південну частину середньодніпровського локального варіанту зарубинецької культури. У роботі здійснено короткий історіографічний огляд пам’яток: розглянуто їх топографію, хронологію, класифікацію і стан вивчення.

У статті подано стислий каталог зарубинецьких поселень та городищ (загальна кількість 23), розміщених на території Черкаської області . Пам’ятки, розглянуті у роботі, представляють усі етапи розвитку культури: ранній – ІІІ ст. до н. е. – І ст. до н. е., середній – середина/кінець І ст. до н. е. – кінець І ст. н. е., пізній – середина І ст. до н. е. – кінець ІІ ст. н. е. Здійснивши короткий історіографічний огляд, можна зробити висновок, що на відміну від могильників зарубинецької культури, вивчення поселенських пам’яток почалося виключно у період після закінчення Другої Світової війни. Більшість поселень і городищ відома лише за матеріалами розвідок. Задля отримання нової інформації про поселенські пам’ятки зарубинецької культури, необхідним є проведення нового етапу досліджень із застосуванням нових методів і технологій.

Ключові слова: зарубинецька культура, середньодніпровський варіант, поселення, городище, хронологія.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Руденко, С.В. 2024. Поселення та городища зарубинецької культури Черкаської області. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 67-76.

Джерела:

Абашина, Н.С., Козак, Д.Н., Синиця, Є.В., Терпиловський, Р.В. 2012. Давні слов’яни. Історія та археологія. Київ: ІА НАН України; КНУ імені Тараса Шевченка. https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000012538 .

Богусевич, В.А., Линка, Н.В. 1959. Зарубинецкое поселение на Пилипенковой горе близ г. Канева. Материалы и исследования по археологии СССР, 70, с. 114–119.

Довженок, В.И., Линка, Н.В. 1959. Раскопки раннеславянских поселений в нижнем течении р. Рось. Материалы и исследования по археологии СССР, 70, с. 102–114.

Зеленецкая, И.Б., Максимов, Е.В. 1984. Отчет о работе Каневской экспедиции в 1984 г. (поселение Орловец). Науковий архів ІА НАН України. 1984 / 27.

Куштан, Д.П., Ластовський, В.В. 2016. Археологія та рання історія Черкас. Київ–Черкаси: Інститут археології НАН України.

Максимов, Е.В. 1982. Зарубинецкая культура на территории УССР. К.: Наукова думка.

Максимов, Е.В. 1972. Среднее Поднепровье на рубеже нашей эры. К.: Наукова думка.

Максимов, Е.В., Петрашенко, В.А. 1988. Славянские памятники у с. Монастырек на Среднем Днепре. К.: Наукова думка.

Петрашенко, В.А. 1982. Отчёт о разведочных работах в городе Черкассы и его окрестностях в 1982 г. Науковий архів ІА НАН України. 1982/36.

Пономаренко, М.Ф. 1981. Експедиція «Черкаси-1981». Звіт. Науковий архів ІА НАН України. 1981/151.

Рець, С.К. 1997. Звіт про археологічні розвідки в Черкасах 1997 р. Науковий архів ІА НАН України. 1997/116.

Рець, С.К. 1996. Звіт про археологічні розвідки і спостереження в районі м. Черкаси 1996 р. Науковий архів ІА НАН України. 1996/71.

Тереножкин, А.И. 1954. Археологические исследования близ Смелы в 1952 г. Краткие сообщения Института Археологии, 3, с. 71–76.

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Павло Шидловський¹, Михайло Гладких¹Особливості просторової поведінки носіїв межиріцької верхньопалеолітичної традиції
¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6771-812X

DOI: 10.37098/VA-2024-15-55-66
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-55-66

АБСТРАКТ

Пам’ятки межиріцької традиції епігравету Середнього Подніпров’я демонструють важливі аспекти сезонної мобільності й функціонального використання простору. Так, дослідження четвертого господарсько-побутового комплексу Межиріцької стоянки виявило особливості організації житлового простору у зв’язку зі специфікою розташування функціонально різних об’єктів всередині та навколо жител, побудованих з використанням кісток мамонта.

При дослідженні внутрішнього заповнення четвертого житла встановлено диференціацію господарської активності на різних ділянках помешкання. Ця функціональна різниця всередині жител свідчить про різні аспекти суспільного життя, включаючи можливу гендерну та економічну спеціалізацію. Планіграфія окремих господарсько-побутових комплексів демонструє яскраву симетрію в розташуванні об’єктів навколо центрального вогнища та орієнтацію за сторонами світу. Централізована організація простору простежується не тільки на рівні окремого поселення, але і на рівні мікрорегіону вцілому, виявляючись у взаємозв’язку між базовими поселеннями з монументальною архітектурою та короткочасними літніми стоянками.

Сезонна мобільність вплинула на формування світоглядних уявлень, які знайшли відображення у просторовому розташуванні об’єктів та у «ландшафтному орнаменті», створеному первісними мешканцями. Орнаментальність у мистецтві, архітектурі та розташуванні антропогенних об’єктів свідчить про процес олюднення, доместикації простору та символічне опанування ландшафтом. Ці явища слугували важливими інструментами психологічної адаптації групи до умов кінця вюрмського гляціалу, забезпечуючи сталість існування в умовах змінного клімату.

Ключові слова: мисливці-збирачі, верхній палеоліт, східний епігравет, межиріцька культура, археологічний об’єкт, просторовий аналіз.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Шидловський, П.С., Гладких, М.І. 2024. Особливості просторової поведінки носіїв межиріцької верхньопалеолітичної традиції. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 55-66.

Джерела:

Гладких, М.І. 1971. Крем’яний інвентар пізньопалеолітичного поселення Межиріч. Археологія, №3, с. 58-63.

Гладких, М.И. 1977. Некоторые критерии определения культурной принадлежности позднепалеолитических памятников. В: Праслов, Н.Д. (ред.). Проблемы палеолита Восточной и Центральной Европы. Л.: Наука, с. 137-143.

Гладких, М.И. 1999. Древнейшая архитектура по археологическим источникам эпохи палеолита. VITA ANTIQUA, №1, с. 29-33. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/004VA01-gladkikh.pdf .

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1979. Отчет о раскопках Межиричского позднепалеолитического поселения в 1978 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1978/106, ф.е. 8732, 44 арк.

Гладких, M., Шидловський, П. 2021. Дослідження четвертого житла Межиріцького поселення: проблеми та перспективи. Наукові студії. Міграції та інновації: у пошуках первинності ідей, речей, людей, Т. 11, с. 3–27. https://doi.org/10.5281/zenodo.8329420 .

Корниец, Н.Л., Сунцов, Ю.В., Соффер, О. 1996. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1995 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, ФЕ 1995/96.

Нужний, Д.Ю., Шидловський, П.С., Лизун, О.М. 2017. Семенівські верхньопалеолітичні стоянки в контексті епігравету Середнього Подніпров’я. Кам’яна доба України, №17-18, с. 16–47. https://doi.org/10.5281/zenodo.1268743 .

Пидопличко, И.Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. К.: Наукова думка.

Пидопличко, И.Г. 1976. Межиричские жилища из костей мамонта. К.: Наукова думка.

Соффер, О.А. 1993. Экономика верхнего палеолита: продолжительность заселения стоянок на Русской равнине. Российская археология, 3, с. 5-17.

Цвіркун, О., Шидловський, П., Дудник, Д., Чимирис, М. 2021. Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 55-86. https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-55-86 .

Шидловський, П.С., Мамчур, Б.В., Чимирис, М.В., Péan, S. 2020. Остеологічні матеріали з господарської ями 6 Межиріцької стоянки : інтерпретація об’єкту. Археологія і давня історія України, 37(4), с. 299-309. https://doi.org/10.37445/adiu.2020.04.25 .

Шовкопляс, І.Г. 1971. Господарсько-побутові комплекси пізнього палеоліту. Археологія, 3, с. 13-21.

Яковлева, Л. 2013. Найдавніше мистецтво України. К.: Стародавній Світ.

Chymyrys, M., Shydlovskyi, P., & Tsvirkun, O. 2023. The structure of dwellings from the Upper Palaeolithic settlements (Mezhyrich, Dobranichivka, Hintsi). In: 29th EAA Annual Meeting (Belfast, Northern Ireland 2023) ‘Weaving Narratives’ - Abstract Book: 1015, https://doi.org/10.5281/zenodo.8369825 .

Gladkih, M.I., Kornietz, N.L., Soffer, O. 1984. Mammoth-Bone Dwellings on the Russian Plain. Scientific American, November, 251 (5): 164-175, http://dx.doi.org/10.1038/scientificamerican1184-164 .

Haesaerts, P., Péan, S., Valladas, H., Damblon, F., Nuzhnyi, D. 2015. Contribution à la stratigraphie du site paléolithique de Mezhyrich (Ukraine), L’Anthropologie, 119 (4). Hommes et environnements au Paléolithique supérior en Ukraine: Mezhyrich: 364-393, http://dx.doi.org/10.1016/j.anthro.2015.07.002 .

Leroi-Gourhan, A. 1993. Gesture and speech (Cambridge, London).

Lévi-Strauss, C. 1963. Structural Anthropology (New York).

Nuzhnyi, D. 2008. The Epigravettian variability of the Middle Dnieper river basin. В: Кулаковська, Л.В. (ред.). Дослідження первісної археології в Україні. Мат-ли міжнар. наук. конференції. К.: Корвін Пресс, с. 96-134.

Nuzhnyi, D., Shydlovskyi, P. 2015. Variabilité de l’industrie lithique entre les structures de l’habitation no 1 de Mezhyrich, site du Paléolithique supérieur d’Ukraine, L’Anthropologie, 119 (4), p. 394-416, https://doi.org/10.1016/j.anthro.2015.07.003 .

Shydlovskyi, P., Péan, S., Tsvirkun, O., Chymyrys, M., & Dudnyk, D. 2022. Internal and External Structures of the Upper Palaeolithic Dwelling No.4 from Mezhyrich Settlement (Ukraine). (Re)integration. 28th EAA Annual Meeting (Budapest, Hungary, 2022) – Abstract Book: 779–781. https://doi.org/10.5281/zenodo.8311434 .

Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys M.V. 2022. Spatial Distribution of Mezhyrichian Objects (Eastern Epigravettian): A Model of Seasonal Mobility. In: Sobkowiak-Tabaka, I., Diachenko, A., Wiśniewski, A. (eds.) Quantifying Stone Age Mobility. Quantitative Archaeology and Archaeological Modelling. Springer, Cham: 212-217. https://doi.org/10.1007/978-3-030-94368-4_8 .

Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys, M.V., Mamchur, B.V. 2019. New Study of Fourth Dwelling from Mezhyrich Upper Palaeolithic Campsite: the results of International Summer School activity. VITA ANTIQUA, 11. Archaeology, Museum & Monument Studies: educational and research aspects: 92-115. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-92-115 .

Soffer, O.A. 1985. The Upper Paleolithic of Central Russian Plain. San Diego, Academic Press Inc.

Yakovleva, L. 2015. The architecture of mammoth bone circular dwellings of the Upper Palaeolithic settlements in Central and Eastern Europe and their socio-symbolic meanings. Quaternary International, 359-360: 324 – 334, https://doi.org/10.1016/j.quaint.2014.08.050 .

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Ігор Піструіл¹, Михайло Сизов²Археологічні дослідження та проблема охорони пам’яток археології (на прикладі стоянок кам’яного віку Одеської області)
¹ Одеський археологічний музей НАН України
²Знам’янська сільська територіальна громада Березівського району Одеської області
¹ ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6193-1963

DOI: 10.37098/VA-2024-15-45-54
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-45-54

АБСТРАКТ

Під час археологічних розвідок в Одеській області було локалізовано більш ніж 100 стоянок, які, за типами кременевих знарядь, віднесені або до палеоліту, або до мезоліту. Цим пунктам знахідок в науковій літературі давалася «стандартна прив’язка» (від околиці села до декількох кілометрів у відповідному напрямку, з вказанням берега річки чи балки, де розташована пам’ятка). При невеликій кількості підйомного матеріалу встановити точне розташування місцезнаходження, використовуючи тільки подібні свідчення, іноді буває досить складно. Особливо це стосується пам’яток кам’яної доби. І, як приклад, в роботі аналізується ситуація з пам’ятками кам’яного віку біля с. Знам’янка (Одеська область), де у 60-і роки ХХ ст. В.І. Красковський локалізував 6 місцезнаходжень. Під час взяття на облік місця розташування пам’яток іноді визначається помилково. Внаслідок таких «помилок» територія археологічних об’єктів руйнується в ході господарчої та будівельної діяльності людини.

Ключові слова: Північно-Західне Причорномор’я, кам’яна доба, поселення/стоянка, охорона культурної спадщини.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Піструіл, І.В., Сизов, М.Г. 2024. Археологічні дослідження та проблема охорони пам’яток археології (на прикладі стоянок кам’яного віку Одеської області). VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 45-54.

Джерела:

Гудкова, А.В., Охотников, С.Б., Субботин, Л.В., Черняков, И.Т. 1991. Археологические памятники Одесской области (справочник). Одесса: Ренийская типография.

Красковский, В.И. 1962. Эпипалеолитическое местонахождение Скосаревка. Материалы по археологии Северного Причерноморья, 4, с. 133-135.

Красковский, В.И. 1972. Памятники мезолитического времени в долине реки Малый Куяльник. Материалы по археологии Северного Причерноморья, 4, с. 172-179.

Красковский, В.И. 1978. Памятники палеолита и мезолита северо-западного Причерноморья (археологическая карта). К.: Наукова думка.

Масюта, Д., Піструіл, І. 2021. Деякі доповнення до археологічної карти м. Одеса. В: Ганчев, А.И., Коч, С.В., Стоянова, Г.Н. (ред.). Многая поля: трансдисциплинарные этюды. Одесса: Симэкс-Принт, с. 266-279.

Пиструил, И.В. 2009. Памятники каменного века среднего течения р. Малый Куяльник. Лукомор’я: археологія, етнологія, історія північно-західного Причорномор’я, 3, с. 65-71.

Пиструил, И.В. 2011-а. Стоянка Катаржино 1 и проблема идентификации памятников неолита в степях северо-западного Причерноморья. Stratum plus, 2, с. 209-219.

Піструіл, І.В. 2011-б. Дослідження стоянок кам’яного віку Катаржино 1 та Катаржино 2 біля с. Червонознам’янка (Іванівський район Одеської обл.). Кам’яна доба України, 14, с. 172-181.

Пиструил, И.В. 2011-в. К проблеме локализации памятников каменного века у с. Червонознаменка (Ивановский район Одесской области). Материалы по археологии Северного Причерноморья, 12, с. 246-251.

Пиструил, И.В. 2012. Стоянка каменного века Катаржино 2 у с. Червонознаменка (Ивановский р-н Одесской области). Stratum plus, 2, с. 205-210.

Andr06.12.202411.12.2024

VITA ANTIQUA ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Катерина Галушко¹, Марія Лобанова²Спеціальний статус об’єктів культурної спадщини під час збройних конфліктів: порівняльний аналіз досвіду Дубровника та Одеси
¹ НЦ «Мала академія наук України»
²Одеський археологічний музей НАН України; Одеського національного університет ім. І.І. Мечникова
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0001-2653-5551
²ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8497-8206

DOI: 10.37098/VA-2024-15-33-43
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-33-43

АБСТРАКТ

В статті подається аналіз діяльності міжнародних та державних організацій під час збройних конфліктів та післявоєнної відбудови та вплив на цю діяльність статусу всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в контексті Війни Хорватії за Незалежність та російсько-української війни. Виділено два міста для репрезентації – Дубровник (Хорватія) та Одеса (Україна). Аналізуються виклики для архітектурних та історичних цінностей, проблеми, пов’язані з захистом та збереженням колекцій, наводяться приклади реставрацій та практики організації громадянського суспільства задля допомоги у збереженні культурних цінностей.

Активні воєнні дії та окупація частини території України почались з 2014 р., що створило значну загрозу культурним ландшафтам та окремим об›єктам культурної спадщини. З початком повномасштабного вторгнення об’єкти архітектури та зони історичної забудови Києва, Херсона, Маріуполя, Чернігова, Миколаєва, Одеси та інших міст і містечок стали особливими мішенями для ворога попри віднесення історичних центрів до пам›яток національної культурної спадщини.

Одним з інструментів збереження міських ландшафтів та привернення світової уваги до проблем руйнації об›єктів спадщини під час воєнних дій може виступати надання статусу об›єктів всесвітньої спадщини пам›яткам, які опинились під загрозою. Оглянувши приклади Одеси та Дубровника, ми можемо визначити основні напрямки роботи міжнародних організацій у містах зі статусом спадщини ЮНЕСКО під час збройних конфліктів: реставрація пошкоджених об’єктів, пошук патронів для фінансування і реалізації проєктів, проведення превентивних заходів для збереження музейних і архівних колекцій, моніторинг пам’яток та освіта спеціалістів.

Ключові слова: музейні колекції, культурна спадщина, пошкоджені пам’ятки, російсько-українська війна, війна Хорватії за незалежність, Дубровник, Одеса.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Галушко, К.К., Лобанова, М.А. 2024. Спеціальний статус об’єктів культурної спадщини під час збройних конфліктів: порівняльний аналіз досвіду Дубровника та Одеси. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 33-43.

Джерела:

Іванова, О., Шидловський, П. 2023. Захистити минуле – щоб зберегти майбутнє. VITA ANTIQUA 14, Культурна спадщина та війна: виклики і рішення, с. 10-22. https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-10-22 .

Невідкладна допомога закладам культури в Одесі. Фаза 1. Museum for Change. https://www.mfcua.org/projects/nevidkladna-dopomoga-zakladam-kulturi-v-odesi-faza-1 [дата звернення 30.04.2024].

Damaged cultural sites in Ukraine verified by UNESCO. 2024. UNESCO: Building Peace through Education, Science and Culture, communication and information. URL: https://www.unesco.org/en/articles/damaged-cultural-sites-ukraine-verified-unesco [date of access: 30.04.2024].

Dawson, M. 2023. War and the Historic Environment. The Historic Environment: Policy & Practice, 14:2, 129-134. https://doi.org/10.1080/17567505.2023.2211378 .

Ertan, T., Eğercioğlu, Y. 2016. The Impact of UNESCO World Heritage List on Historic Urban City Centers and its Place in Urban Regeneration: The Case of Melaka, Malaysia and Tire, Turkey. Procedia – Social and Behavioral Sciences, Vol. 216, p. 591-602. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.12.031.

Gaze, H. 2014. Reconstructing Dubrovnik. https://www.presidentsmedals.com/Entry-14260 .

Ivanova, O.A. 2023. Balkan and Ukrainian experience of protection and preservation of cultural heritage during military operations. VITA ANTIQUA 14, Culture Heritage and the War: challenges and solutions, p. 110-121. https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-110-121 .

Monitoring of the state of conservation of World Heritage cultural and natural properties, 1992.

Monitoring of the state of conservation of World Heritage cultural and natural properties, 1994.

Monitoring of the state of conservation of World Heritage cultural properties and related technical problems, 1992.

Report of the world heritage committee, 1991.

Shydlovskyi, P., Kuijt, I., Skorokhod, V., Zotsenko, I., Ivakin, V., Donaruma, W., Field, S. 2023. The tools of war: conflict and the destruction of Ukrainian cultural heritage. Antiquity, 97(396), e36. doi: https://doi.org/10.15184/aqy.2023.159 .

State of conservation of properties inscribed on the World Heritage List, 1995.

Fact-Finding Mission to Dubrovnik and Ston. UNESCO World Heritage Centre – Document – Technical Report, 12-15 November 1996.