Категорія: Без рубрики

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Список наукових праць Михайла Івановича Гладких

Упорядник Маргарита Чимирис
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-4177-5246

DOI:10.37098/VA-2021-13-23-30
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-23-30

Про ювіляра:

Бібліографічний покажчик наукових праць співробітників кафедри археології та музеєзнавства, 1996. К., с. 35-39.

Кепін, Д.В. 2001. М.І. Гладких в історіографії палеоліту України. VITA ANTIQUA, 3-4, с. 9-14. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2017/04/1.pdf

Кепин, Д.В. 2011. Вклад М.И. Гладких в исследовании палеолита. Археологія і давня історія України, 6. Стежками археології: До 70-річчя професора Михайла Івановича Гладких, с. 4-15.

Кухарчук, Ю.В. 2006. Гладких Михайло Іванович. Енциклопедія сучасної України. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=30336

Мезенцева, Г.Г. 1997. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник. Чернігів, с. 14.

Палиенко, С.В. 2011. М.И. Гладких и социоисторическое направление в палеолитоведении. Археологія і давня історія України, 6. Стежками археології: До 70-річчя професора Михайла Івановича Гладких, с. 16-25.

Професори Київського університету: біографічний довідник. — К., 2014.

Самойленко, Л.Г. 2004. Гладких Михайло Іванович. В: Історичний факультет Київського університету: минуле й сьогодення (1834—2004 рр.). К., с. 177.

Шепель, Л. 2003. Гладких Михайло Іванович В: Смолій, В.А. та ін. (ред.). Українські історики 20 століття: Бібліографічний довідник. К., Львів: Ін-тут іст. України НАНУ, с. 66. http://195.20.96.242:5028/kvportal/DocDescription?docid=KvKNUTS.BibRecord.1417162

Мова: українська

Бібліографія

Цитування:

Чимирис, М. 2021. Список наукових праць Михайла Івановича Гладких. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 23-30.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення

Остап Цвіркун¹, Павло Шидловський², Дудник Діана³, Чимирис Маргарита⁴

¹ Національний музей історії України
ORCID: 0000-0002-3265-2471

²,⁴ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
² ORCID: 0000-0001-6771-812X

⁴ORCID: 0000-0002-4177-5246

³Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0003-0855-3219

DOI:10.37098/VA-2021-13-55-86
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-55-86

АБСТРАКТ:
Стаття присвячена публікації окремого археологічного об’єкта, який було виявлено під час розкопок четвертого житла Межиріцької стоянки у 2018-2020 роках – кременеобробної майстерні Точок 1. Подається типолого-статистичний та технологічний аналіз крем’яних виробів на тлі загальної статистики крем’яного набору четвертого господарсько-побутового комплексу. Аналіз поширення знахідок разом з стратиграфічними спостереженнями дозволяють стверджувати як мінімум два рівні проживання в житлі. Планіграфічні особливості дослідженої в житлі траншеї з Точком 1 демонструють функціональну спеціалізацію різних ділянок внутрішнього простору та знаходять певні аналогії в інших об’єктах межиріцької індустрії епігравету.

Ключові слова: Епігравет, пізній палеоліт, господарсько-побутовий комплекс, точок, технологія кремнеобробки.

Мова: українська/англійська

PDF

Цитування:

Цвіркун, О., Шидловських, П., Дудник, Д., Чимирис, М. 2021. Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 55-86.

Література:

Адамс, Б. 1994. Трасологический анализ кремневых изделий со стоянки Межирич (раскопки 1993 года). Приложение 1. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129, с. 17-18.

Адамс, Б. 1995. Трасологический анализ кремневых изделий стоянки Межирич из раскопок 1994 г. Приложение 4. В: Корниец, Н.Л. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1994 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1994/114, с. 53-57.

Адовасио, Дж., Ленз, Б. 1996. Микростратиграфия ямы 4 и жилища 4. Приложение 2. В: Корниец, Н.Л., Сунцов, В.Ю., Соффер, О. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1995 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1995/96, с. 43-47.

Адовасио, Дж., Соффер, О., Карр, К., Педлер, К., Диркмаат, Д., Педлер, Д., Роуз, М., Томас, Д., Байе, Р. 1993. Анализ микроскопических остатков со стоянки Межирич. Приложение 5. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181, с. 30-34.

Гаврилов, К.Н. 1993. Кремень (находки из раскопа 1992 г.). Приложение 2. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181, с. 23-24.

Гладких, М.І. 1971. Крем’яний інвентар пізньопалеолітичного поселення Межиріч. Археологія, 3, с. 58-63.

Гладких, М.И. 1977. Некоторые критерии определения культурной принадлежности позднепалеолитических памятников. В: Праслов, Н.Д. (ред.). Проблемы палеолита Восточной и Центральной Европы. Л.: Наука, с. 137-143.

Гладких, М.І. 1989. Соціально-економічна інтерпретація пізньопалеолітичних жител та поселень. Археологія, 4, с. 17-26.

Гладких, М.І. 1991. Історична інтерпретація пізнього палеоліту (за матеріалами території України). Київ: НМК ВО.

Гладких, М.И. 1999. Древнейшая архитектура по археологическим источникам эпохи палеолита. VITA ANTIQUA, 1, с. 29-33. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/004VA01-gladkikh.pdf

Гладких, М.И. 2001. Кремневый инвентарь межиричского позднепалеолитического поселения, VITA ANTIQUA, 3-4, с. 15-21. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/11/2.pdf

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1977. Отчет о раскопках Межиричского позднепалеолитического поселения в 1976 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, №1976/121.

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1979. Отчет о раскопках Межиричского позднепалеолитического поселения в 1978 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1978/106.

Гладких, М.І., Корнієць, Н.Л. 1979. Нова споруда з кісток мамонта в Межирічі. Вісник АН УРСР, 9, с. 50-54.

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1982. Отчет о работе позднепалеотической стоянке Межирич в 1979-1981 гг. К.:
Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1979-81/143.

Дудник, Д.В. 2017. Етапи дослідження Межиріцької стоянки. VITAANTIQUA, 9, с. 69-80. doi:10.37098/VA-2017-9-69-80

Карр, К. 1995. Технологический анализ кремневых изделий из раскопок стоянки Межирич 1994 г. Приложение 5. В: Корниец, Н.Л. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1994 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1994/114, с. 58-66.

Карр, К.В., Педлер, К.Л., Адовасио, Дж.М. 1994. Технологический анализ каменной индустрии Межиричской позднепалеолитической стоянки. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129, с. 27-30.

Корниец, Н.Л. 1993. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181.

Корниец, Н.Л. 1994. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129.

Корниец, Н.Л. 1995. Отчет о работе позднепалеолитической стоянки Межирич в 1994 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1994/114.
Корниец, Н.Л. 2000. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1999 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1999/3.

Корниец, Н.Л., Гладких, М.И., Величко, А.А., Антонова, В.Г., Грибченко, Ю.Н., Зеликсон, Е.М., Куренкова, Е.И., Халчева, Т.А., Чепалыга, А.Л. 1981. Межирич. В: Величко, А.А. (ред.). Археология и палеогеография позднего палеолита Русской равнины. М.: Наука, с. 106-119.

Корнієць, Н.Л., Нужний, Д.Ю. 2003. Звіт про розкопки верхньопалеолітичної стоянки Межиріч у 2002 р. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 2002/189.

Корниец, Н.Л., Сунцов, В.Ю. 1999. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1998 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1998/51.

Корниец, Н.Л., Сунцов, Ю.В., Соффер, О. 1996. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1995 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1995/96.

Лозовский, В.М., Лозовская, О.В. 2010. Технологический анализ пластинчатых сколов стоянки Межиричи — жилища 1, 2, 3. В: Давудов, О.М. (ред.) Исследования первобытной археологии Евразии. Махачкала: Издательство «Наука ДНЦ», с. 240-247.

Нужний, Д.Ю. 2002. Верхньопалеолітичні пам’ятки типу Межиріч та їх місце серед епіграветтських комплексів Середнього Дніпра. Кам’яна доба України, 1, с. 57-81.

Нужний, Д.Ю. 2014. Крем’яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч. В: Ступак, Д.В., Хлопачев, Г.А. (ред.). Епіграветські пам’ятки середнього Подніпров’я. Археологический Альманах, 31, с. 69-80.

Нужний, Д.Ю. 2015. Верхній палеоліт Західної та Північної України (техніко-типологічна, варіабельність та періодизація). К.: ФОП Філюк О., 478 с.

Нужний, Д.Ю., Корнієць, Н.Л., Пеан, С. 2004. Звіт про розкопки верхньопалеолітичних поселень Бармаки та Межиріч у 2003 році. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 2003/132.

Нужний, Д.Ю., Корнієць, Н.Л., Пеан, Ст., Шидловський, П.С., Езердз, П. 2006. Звіт про розкопки верхньопалеолітичного поселення Межиріч у 2006 році. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 2006/65.

Нужний, Д.Ю., Шидловський, П.С. 2009. Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення. В: Чабай, В.П. (ред.). Актуальные проблемы первобытной археологии Восточной Европы. Археологический Альманах, 20, с. 203-218. doi:10.5281/zenodo.1191313

Нужный, Д.Ю., Шидловский, П.С. 2011. Первое жилище верхнепалеолитического поселения: индустриальная вариабельность содержимого хозяйственных объектов. В: Гаврилов, К.Н. (ред.). Палеолит и Мезолит Восточной Европы. М.: Институт археологии РАН, Таус, с. 321-342, doi:10.5281/zenodo.1193696

Пидопличко, И.Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. К.: Наукова думка.

Пидопличко, И.Г. 1976. Межиричские жилища из костей мамонта. К.: Наукова думка.

Самойленко, Л.Г. Шидловський, П.С. 2016. Межиріцька стоянка: яке майбутнє в нашого минулого? Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 4(131), с. 62-69. doi:10.5281/zenodo.1206223

Снидер, Дж. 1994. Реставрационная работа на стоянке Межирич. Приложение 6. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129, с. 40-43.

Соффер, О. 1993. Возраст стоянки по данным радиоуглеродного анализа (С 14). Приложение 3. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181, с. 25-27.

Станко, В.Н. (ред.). 1997. Давня історія України: в 3-х томах. Голова ред. кол. П.П. Толочко. К.: Наукова думка. Том 1: Первісне суспільство, 560 с.

Чабай, В.П., Ступак, Д.В., Весельський, А.П., Дудник, Д.В. 2020. Культурно-хронологічна варіабельність епігравету Середнього Подніпров’я. Археологія, 2, с. 5-31. doi:10.15407/archaeologyua2020.02.005

Шидловський, П.С. 2013. Дослідження та проблеми збереження Межиріцького поселення мисливців на мамонтів. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, 8, c. 567-581. doi:10.5281/zenodo.1188708

Шидловський, П.С. 2020. Мисливці на мамонтів басейну Дніпра. К.: ВПЦ Київський університет, 140 с. doi:10.5281/zenodo.5515482

Шидловський, П., Пеан, С., Демей, Л., Крепін, Л., Цвіркун, О., Чимирис, М., Мамчур, Б. 2020. Поновлення досліджень четвертого межиріцького житла. В: Болтрик, Ю.В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2018, с. 244-247. doi:10.5281/zenodo.3751600

Шидловський, П., Пеан, С., Езартс, П., Цвіркун, О., Чимирис, М., Мамчур, Б. 2020. Сучасні дослідження Межиріцької стоянки. В: Болтрик, Ю.В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2019, с. 353-357. doi:10.5281/zenodo.5376415

Haesaerts, P., Péan, S., Valladas, H., Damblon, F., Nuzhnyi, D. 2015. Contribution à la stratigraphie du site paléolithique de Mezhyrich (Ukraine), L’anthropologie, 119(4) (Septembre-Octobre 2015), p. 364-393.
doi:10.1016/j.anthro.2015.07.002

Komar, M.S., Kornietz, N.L., Nuzhnyi, D.Yu., Péan, S. 2003. Mezhirich Upper Paleolithic Site: the reconstruction of environmental conditions of the Late Pleistocene and human adaptation in the Middle Dnieper basin (Northern Ukraine). Кам’яна доба України, 4, с. 262-277.

Lozovski, V.M., Lozovskaya, O.V. 2014. Analyse du débitage laminaire du site de Mezhyrich : habitations no 1, 2 et 3. L’Anthropologie, Vol. 118(5) (Novembre–Décembre 2014), p. 495-503. doi:10.1016/j.anthro.2014.10.009

Nuzhnyi, D. 2008. The epigravettian variability of the middle Dnieper river basin. В: Кулаковська, Л.В. (ред.). Дослідження
первісної археології в Україні. К.: Корвін Пресс, с. 96-134.

Nuzhnyi, D.Yu. and Shydlovskyi, P.S. 2015. Variabilité de l’industrie lithique entre les structures de l’habitation n° 1 de
Mezhyrich, site du Paléolithique supérieur d’Ukraine. L’Anthropologie, 119, №4 (Septembre-Octobre 2015), p. 394-416.
doi:10.1016/j.anthro.2015.07.003

Shydlovskyi, P., Péan, S., Crépin, L., Tsvirkun, O. 2018. Investigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from field and
lab research to education. Quaternary Perspectives, 25 (2), p. 18-19. doi:10.5281/zenodo.2631382

Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys, M.V., Mamchur, B.V. 2019. New Study of Fourth Dwelling from Mezhyrich Upper Palaeolithic Campsite: the results of International Summer School activity. VITA ANTIQUA, 11, p. 92-115. doi:10.37098/VA-2019-11-92-115

Soffer, O., Adovasio, J.M., Kornietz, N.L., Velichko, A.A., Gribchenko, Yu.N., Brett, R.L., Suntsov, V.Yu. 1997. Cultural stratigraphy at Mezhirich, an Upper Paleolithic site in Ukraine with multiple occupations. Antiquity, Vol. 71, Issue 271, p. 48-62. doi:10.1017/S0003598X00084532

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Наукове обґрунтування доцільності передачі території Межиріцької стоянки Шевченківському національному заповіднику

Павло Шидловський¹, Микола Чорний²

¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-4177-5246

² Шевченківський національний заповідник

DOI:10.37098/VA-2021-13-157-168
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-157-168

АБСТРАКТ:
У статті подається техніко-економічне обґрунтування доцільності передачі території Межиріцької верхньопа­ леолітичної стоянки до складу Шевченківського національного заповідника. Аргументується, що така передача дозволить застосувати до цієї пам’ятки національного значення весь комплекс пам’яткоохоронних та реставраційних заходів, убезпечить пам’ятку від подальшої руйнації та стане початком дій по створенню музейного комплексу.

Ключові слова: пам’ятка археології національного значення, верхній палеоліт, музеєфікація, заповідник, пам’яткоохоронні дослідження.

Мова: українська

PDF

Цитування:

Шидловських, П., Чорний, М. 2021. Наукове обґрунтування доцільності передачі території Межиріцької стоянки Шевченківському національному заповіднику. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 157-168.

Література:

Гладких, М.І. 1991. Історична інтерпретація пізнього палеоліту (за матеріалами території України): Препр. К.: НМК ВО.

Гладких, М.И. 1999. Древнейшая архитектура по археологическим источникам эпохи палеолита. VITA ANTIQUA, № 1, с. 29-33. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/11/004VA01-gladkikh.pdf

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1977. Исследование в Межириче. Археологические открытия 1976 года, с. 281-282.

Гладких, М.І., Корнієць, Н.Л. 1979. Нова споруда з кісток мамонта в Межиріччі. Вісник АН УРСР, 9, с. 50-54.

Гладких, М.І., Станко, В.Н. 1997. Епоха пізнього палеоліту. В: Толочко, П.П. (ред.). Давня історія України. Т. 1. Первісне суспільство, р. ІІ. К.: Наукова думка, с. 51-113.

Пидопличко, И.Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. К.: Наукова думка.

Пидопличко, И.Г. 1976. Межиричские жилища из костей мамонта. К.: Наукова думка.

Самойленко, Л.Г., Шидловський, П.С. 2016. Межиріцька стоянка: яке майбутнє в нашого минулого? Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 4(131), с. 62–69. doi:10.5281/zenodo.1206223

Чорний, М.Г. 2021. Черкащина: вибір стратегії регіону. В: Чепура, Ф.М. (ред.). Стратегії сталого розвитку в туризмі та готельно-ресторанному бізнесі: можливості і проблеми запровадження в Україні: кол. монографія. Черкас. держ. технол. ун-т., Харків: СГ НТМ «Новий курс», с. 33-40.

Чорний, М.Г, Чорна, Л.О., Грищенко, В.М., Шевчик, В.Л. та ін. 2012. Заповідна Черкащина: історія, сьогодення, майбутнє: науково-довідкове видання (під заг. ред. М.Г. Чорного). Черкаси: Брама-Україна, 200 с.

Чорний, М.Г., Чорна, Л.О. 2013. Канівський природний заповідник: передумови створення, ретроспективний аналіз діяльності, сучасний стан та перспективи розвитку: монографія. К.: ВПЦ «Київський університет», 384 с.

Шидловський, П. 2013. Дослідження та проблеми збереження Межиріцького поселення мисливців на мамонтів. Праці НДІ пам’яткоохоронних досліджень, вип. 8, с. 567–581. doi:10.5281/zenodo.1188708

Шидловський, П., Пеан, С., Демей, Л., Крепін, Л., Цвіркун, О., Чимирис, М., Мамчур, Б. 2020. Поновлення досліджень четвертого Межиріцького житла. Археологічні дослідження в Україні, 2018, с. 244–247. doi:10.5281/zenodo.3751600

Шидловський, П., Синиця, Є., Тарахан-Береза, З. 2018. Археологічне минуле Канівщини. В: Тарахан-Береза, З. Святиня : Чернеча гора та стародавній монастир Канівський. Черкаси: IntroligaTOR, с. 7-16.
doi:10.5281/zenodo.1432771

Shydlovskyi, P., Péan, S., Crepin, L., Tsvirkun, O. 2018. Investigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from field and lab research to education. Quaternary Perspectives, 25(2), p. 18–19. doi:10.5281/zenodo.2631382

Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys, M.V., Mamchur, B.V. 2019. New Study of Fourth Dwelling from Mezhyrich Upper Palaeolithic Campsite: the results of International Summer School activity. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 92-115. doi:10.37098/VA-2019-11-92-115

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Нові дані стосовно кременеобробного виробництва східнотрипільських племен Буго-Дніпровського межиріччя

Євген Пічкур
Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0002-5087-5548

DOI:10.37098/VA-2021-13-113-128
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-113-128

АБСТРАКТ
В роботі публікуються невідомі раніше виробничі комплекси з різних поселень т.зв. «східнотрипільської» культури. До аналогій залучені матеріали ряду споріднених та синхронних пам’яток Кукутень-Трипілля в Буго-Дніпровському межиріччі. На основі проведеного типологічного та порівняльного аналізу, автор спробував ви- ділити характерні риси кременеобробної галузі східнотрипільської культури вказаного регіону.

Ключові слова: східнотрипільська культура, Кукутень-Трипілля, виробництво, обробка кременю, Буго-Дніпровське межиріччя.

Мова: українська

PDF

Цитування:

Пічкур, Є. 2021. Нові дані стосовно кременеобробного виробництва східнотрипільських племен Буго-Дніпровського межиріччя. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 113-128.

Література:

Бурдо, Н.Б. 2021. Східнотрипільська і західнотрипільська культури: міф чи реальність? Археологія і давня історія України, 2 (39), с. 350-359.

Бурдо, Н.Б., Відейко, М.Ю. 1997. Розкопки трипільського поселення Ігнатенкова Гора біля с. Григорівка на Дніпрі. Археологічні відкриття в Україні 1993 року, с. 23-26.

Відейко, М.Ю. 2005. Трипільське поселення Ігнатенкова Гора біля с. Григорівка. Кам’яна доба України, Вип. 7, с. 186-200.

Овчинников, Е.В. 2012. Дослідження на трипільському поселенні Владиславчик. В: Отрощенко, В.В. (ред.). Земледельцы и скотоводы древней Европы. Киев; Санкт-Петербург, с. 115-123.

Овчинников, Е.В. 2014. Трипільська культура Канівського Подніпров’я (етапи ВІІ—СІ). К.: Видавець Олег Філюк.

Овчинников, Е.В., Лежух, І.П. 2005. Звіт про дослідження на трипільському поселенні Владиславчик 2005 року. НА ІА НАНУ, ф.64, № 2005/281.

Овчинников, Е.В., Пічкур, Є.В. 2003. Дослідження на трипільському поселенні Пекарі ІІ. Археологічні відкриття в Україні 2001-2002 рр., с. 207-212.

Овчинников, Е.В., Шидловський, П.С., Шостик, О.І., Пічкур, Є.В. 2005. Дослідження трипільських пам’яток на Канівщині. Археологічні дослідження в Україні 2003-2004 рр., с. 32-42.

Петрунь, В.Ф. 2004. Використання мінеральної сировини населенням трипільської культури. В: Відейко, М.Ю. (ред.). Енциклопедія трипільської цивілізації. Київ: Укрполіграфмедіа, 1, с. 199-218.

Пічкур, Є.В. 2005. Опис виробів з кременю, знайдених на трипільському поселенні Владиславчик. В: Овчинников

Е.В., Лежух І.П. 2005. Звіт про дослідження на трипільському поселенні Владиславчик 2005 року. НА ІА НАНУ, ф.64, № 2005/281, Дод. 3, с. 41-42.

Пичкур, Е.В. 2017. Индикаторы «импортов» в трипольской культуре (по материалам «кладов» кремневых пластин). Vita Antiqua, 9, с. 206-222. doi:10.37098/VA-2017-9-206-221

Пічкур, Є.В. 2019. Складові кременевої індустрії кукутень-трипільської спільноти: видобуток і поширення кременю. Археологія і давня історія України, 3 (32), с. 37-49. doi:10.37445/adiu.2019.03.03

Пічкур, Є.В. 2019a. Порівняльний аналіз кременевих комплексів трипільських поселень Володимирівка та Андріївка. В: Терпиловський, Р.В. (гол. ред.). Тези доповідей міжнародної наукової конференції «АРХЕОЛОГІЯ ТА МУЗЕЙНА СПРАВА В СИСТЕМІ ОСВІТИ І НАУКИ з нагоди 75-річчя заснування кафедри археології та музеєзнавства», 24-25 жовтня 2019, Київ, Україна. К., б/в.

Пічкур, Є.В., Шидловський, П.С. 2003. Комплекс кременеобробки на поселенні Пекарі ІІ. В: Корвін-Піотровський, О.Г. та ін. (ред). Трипільські поселення-гіганти (Матеріали міжнародної наукової конференції). Київ: Корвін-Пресс, с. 121-129.

Рудь В.С. 2016. Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик. Археологія, 2016, №3, с. 65-75.

Хофманн, Р., Шатіло, Л.О., Пічкур, Є.В. 2019. Нові розвідки на трипільських поселеннях Буго-Дніпровського межиріччя: колекція крем’яних знахідок. Vita Antiqua, 11, с. 144-158. doi:10.37098/VA-2019-11-144-158

Цвек, О.В. 2005. До питання виділення виробничих культів у населення трипільської спільноти. Кам’яна доба України, 7, с. 160-167.

Цвек, О.В. 2006. Поселення східно-трипільської культури (короткий нарис). К.: ВВД ВАТ «КП ОТІ».

Цвек, Е.В. 2012. К вопросу об индустрии кремня у населения трипольской общности. Strаtum plus, 2, с. 211-225.

Цвек, Е.В., Рассамакин, Ю.Я. 2002. Поселение восточнотрипольской культуры Мирополье и проблема относительной хронологии памятников типа Средний Стог 2. Stratum plus 2001-2002, №2, с. 218-245.

Черныш, Е.К. 1951. Трипольские орудия труда с поселения у с. Владимировки. КСИИМК, Вып. XL, с. 85-95.

Pichkur, E. 2012. The flint tools of Andreevka, the Tripolian settlement on the Bolshaya Vys River. In: Menotti, F., Korvin-Piotrovskiy, A.G. (eds.). The Tripolye culture giant-settlements in Ukraine: formation, development and decline. Oxford: Oxbow Books, p. 169-182.

Pichkur, Ye.V. 2018. Mining and distribution of flint by the tribes of Cucuteni-Trypillian community. Vita Antiqua, 10, p. 105-118. doi:10.37098/2519-4542-2018-1-10-105-117

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
До 80-річного ювілею Михайла Гладких (замість передмови)

Маргарита Чимирис¹, Павло Шидловський², Сергій Рижов³
¹,²,³ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: 0000-0002-4177-5246
²ORCID: 0000-0001-6771-812X
³ORCID: 0000-0002-3229-1020

DOI:10.37098/VA-2021-13-9-22
https://doi.org/10.37098/VA-2021-13-9-22

АБСТРАКТ:
Поточний випуск VITA ANTIQUA присвячено 80-ти річчю професора кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора історичних наук, відомого в Україні і за кордоном фахівця з археології палеоліту Михайла Івановича Гладких.

Тематика збірника охоплює періоди від середнього палеоліту до енеоліту Центральної та Східної Європи. В статтях розглядаються проблеми палеоекології і культурної адаптації мисливців-збирачів та ранніх землеробів до різних природно-кліматичних умов за часи верхнього плейстоцену – раннього голоцену. Піднімаються питання появи перших житлових конструкцій на теренах України, розглядаються особливості розвитку матеріальної культури первісних суспільств.

Мова: українська/англійська

Вступ

Цитування:

Чимирис, М., Шидловських, П., Рижов, С. 2021. До 80-річного ювілею Михайла Гладких (замість передмови). VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 9-22.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Ранньомезолітичні помешкання в гроті Шпан-Коба (Крим, Україна)

Олександр Яневич
Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0002-8088-6950

DOI:10.37098/VA-2021-13-87-112
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-87-112

АБСТРАКТ
Метою статі є введення в науковий обіг та аналіз результатів розкопок нижніх, ранньомезолітичних шарів Шпан-Коба, яка на сьогодні є єдиною пам’яткою із збереженими культурними шарами мезоліту та неоліту на Першому пасмі Кримських гір. Її матеріали дозволяють скласти чітку уяву щодо хронології, культурної приналежності, господарства та стратегії заселення у мезоліті та неоліті цієї частини Гірського Криму. Ранньомезолі- тичні культурні шари належать до типу «ефемерних». Вони представлені невеликими вогнищами, поодинокими крем’яними виробами та кістками тварин. Їх планіграфія, кількість та склад крем’яних артефактів, біля половини із яких припадає на знаряддя, свідчать, що грот Шпан-Коба використовувався у якості житла під час спорадич- них, надзвичайно короткотермінових відвідин яйл невеликими групами свідерських мисливців в ранньому пре- бореалі з метою полювання на сугака, оленя та ведмедя в теплу пору року (весна та літо).

Ключові слова: Крим, Україна, ранній мезоліт, помешкання, житло, сезонні міграції, свідер.

Мова: українська

PDF

Цитування:

Яневич, О. Ранньомезолітичні помешкання в гроті Шпан-Коба (Крим, Україна). VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 87-111.

Література:

Бадер, О.Н. 1957. Некоторые памятники палеолита и мезолита в восточной части Горного Крыма. В: Шульц, П.Н. (ред.). История и археология Древнего Крыма. К.: Изд-во АН УССР. с. 7-25.

Бадер, Н.О. 1976. Некоторые итоги работ под навесом Буран-Кая в связи с исследованиями раннего мезолита Крыма. В: Кольцов Л.В., Зимина М.П., Гадзяцкая О.С. (ред.). Восточная Европа в эпоху камня и бронзы. Москва: Наука, с. 27-37.

Бонч-Осмоловский, Г.А. 1934. Итоги изучения крымского палеолита. Труды ІІ междунар. конф. Ассоциации по изучению четвертичного периода Европы. V. Москва-Ленинград-Новосибирск: Гос. Научн.-техн. горно-геологонефтяное изд-во, с. 114-183.

Васильєв, С.О. 1995. Критерії виділення наземних жител пізнього палеоліту. Археологія, 3, с. 131-136.

Векилова, Е.А. 1957. Мезолитическая стоянка Сюрень II (раскопки 1954-1955 гг.). КСИА АН УССР, 7, с. 7, 8.

Векилова, Е.А. 1961. К вопросу о свидерской культуре в Крыму (стоянка Сюрень II). КСИА АН СССР, 82, с. 43-149.

Векилова, Е.А. 1966. К вопросу о связях населения Крыма в эпоху мезолита МИА, с. 144-154.

Векилова, Е.А. 1971. Каменный век Крыма: некоторые итоги и проблемы. МИА, 173, с. 117-161.

Зайцева, Г.И., Тимофеев, В.И., Загорска, И., Ковалюх, Н.Н. 1997. Радиоуглеродные даты памятников мезолита Восточной Европы. Радиоуглерод и археология: Ежегодник радиоуглеродной лаборатории, 2, Санкт-Петербург: Теза, с. 117-127.

Залізняк, Л.Л., Яневич, О.О. 1987. Свідерські мисливці гірського Криму. Археологія, 60, с. 6-16.

Коен, В.Ю. 1996. Сюреньская финальнопалеолитическая культура Крыма. Археологический альманах, 5, с. 199-209.

Колосов, Ю.Г. 1957. Новые неолитические стоянки Крыма (по данным археологических разведок 1955 г.). КСИА АН УССР, 7, с. 13-16.

Кротова, О.О. 2013. Пізньопалеолітичні мисливці азово чорноморських степів. К.: Видавець Олег Філюк.

Подгородецкий, П.Д. 1988. Крым. Природа. Симферополь: Таврия, 1988.

Ступак, Д.В. 1999. Технологія розколювання кременю свідерської культури Українського Полісся за аналізом нуклеусів. Vita antiquа, 2, с. 18-25. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-116-137

Яневич, А.А. 1990. Хозяйство мезолитического и неолитического населения Горного Крыма. В: Неприна, В.И. (ред.). Каменный век на территории Украины, К.: Наукова думка, с. 102-111.

Яневич, О.О. 1993. Шпанська мезолітична культура. Археологія, 1, с. 3-15.

Яневич, О.О. 2010. Свідер Криму в контексті фінального палеоліту та раннього мезоліту півдня Східної Європи, Матэрыалы па археалогіі Беларусі, 18, Минск, с. 56-73.

Яневич, О.О. 2019. Радіовуглецева хронологія фінального палеоліту, мезоліту та неоліту Криму в археологічному та палеоекологічному контекстах, Vita antiqua, с. 116-137. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-116-137

Benecke, N. 1999. Die Tierreste aus dem mesolithischen Abri Span-Koba im Krimgebirge. In: Kokabi, M., May, E. (eds.). Beitrage zur Archaozoologie und Prahistorischen Antropologie, II, s. 71-90.

Benecke, N. 2000. Mesolithic hunters of the Crimean Montains: The fauna from rock shelter of Span’-Koba. In: Mashkour, M., Choyke A.M., Buitenhuis, H., Poplin, F. (eds.). Archaeozoology of the Near East, IV A. Proceedings of the fourth international symposium on the archaeozoology of southwestern Asia and adjacent areas. ARS – Publicate 32, Groningen, The Netherlands, p. 107-120.

Binford, L. 1978. Dimensional Analysis of Behaviour and Site Structure: Learning from an Eskimo Hunting Stand. American Antiquity. 43 (3), p. 330-361.

Binford, L. 1983. In pursuit of the past. Decoding the archaeological records. London, New York: Thames & Hudson.

Gerasimenko, N.P., Bezusko, L.G., Avdieienko, Y.L., Yanevich A.A. In press. Late Glacial and Holocene vegetational and climate changes and their impact on material cultures in the Crimean Mountains (founded on pollen data from cave deposits). Quaternary International.

Henry, D. 2012. The palimpsest problem, hearth pattern analysis, and Middle Paleolithic site structure. Quaternary International. 247, p. 246-266.

Janevic, Alexander. 1999. Das Swiderien der Krim, Tanged points cultures in Europe, Lublin, s. 36-46.

Lanoe, F., Pean, S., Yanevich, A., 2015, Saiga antelope hunting in Crimea at the Pleistocene-Holocene transition: the site of Buran-Kaya III Layer 4, Jornal of Archaeological Science, 54, р. 270-278.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Незвичайна фауністична колекція з наукових фондів Національного Києво-Печерського заповідника

Лєтісія Демей¹, Сергій Тараненко², Анна Яненко³, Дмитро Ступак⁴

¹Національний природничий музей (Франція)
ORCID: 0000-0003-4930-7030

²Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
ORCID: 0000-0003-0590-9726

³Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
ORCID: 0000-0003-0713-3087

⁴Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0002-0809-2179

DOI:10.37098/VA-2021-13-139-156
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-139-156

АБСТРАКТ
У 2017 р. у Наукових фондах Національного Києво-Печерського заповідника випадково виявлено фауністичну колекцію з 17 кісток. Основою її були кістки мамонта. Звісно, одразу постало питання про походження цієї збірки. Після первинного огляду цього матеріалу стало зрозумілим, що кістки походять з різних місцезнаходжень. У вересні 2017 року колекцію проаналізувала Летісія Демей (таблиця 1).

Ці кістки належать, як мінімум шести особинам — 1 Ursus sp.; 2 — Cervus sp.; 3 — Mammuthus primigenius. Згідно з тафономічними спостереженнями, здається, що вони належать принаймні до трьох різних сукупностей. Немає жодних сумнівів щодо походження кістки ведмедя з печери Іллінка, про що свідчить шифр, якій на ній зберігся. З дуже високим ступенем ймовірності походження деяких кісток з Кирилівської стоянки. Ця ймовірність особливо висока для кісток No 13 та 6.

Червоні забарвлення (вохра?), які спостерігаються на деяких кістках, потребують консультації фахівця. Завдяки вивченню архівних даних стало можливим простежити ймовірний шлях, яким ці кістки потрапили до Національного Києво-Печерського заповідника. Після Другої світової війни одним із центрів повернення музейних експонатів, переміщених під час війни, був Київ. Розподілення цих колекцій між музейними установами країни частково відбувалося на території Києво-Печерського заповідника. Більшість археологічних колекцій було передано до Державного історичного музею, який був відновлений у 1944 р. Сьогодні вони є частиною Наукових фондів Національного музею історії України.

Ймовірно, знайдена колекція сформувалась на території Національного Києво-Печерського заповідника і залишилась у Наукових фондах у повоєнний період, у процесі повернення матеріалів українських музеїв.

Ключові слова: Національний Києво-Печерський заповідник, печера Іллінка, Кирилівська стоянка, повернені колекції. 

Мова: англійська

PDF

 

Цитування: 
Демей, Л., Тараненко, С., Яненко, А., Ступак Д. 2021. Незвичайна фауністична колекція з наукових фондів Національного Києво-Печерського заповідника. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 139-156.

Література:

Абрамова, З.А. 1962. Палеолитическое искусство на территории СССР. Свод археологических источников. Археология СССР, А 4-3, 86 с.

Аверьянов, А.О. 1994. Мамонт Кутоманова. Труды Зоологического института РАН, 256, с. 111-135.

Беляшевский, Н. 1900. Бивни мамонта с нарезами из стоянки на Кирилловской ул. в Киеве. Археологическая летопись Южной России, 2, с. 71-71.

Борисковский, П.И. 1941. Кирилловская палеолитическая стоянка. Материалы и исследования по археологии СССР, 2, Москва; Ленинград.
Борисковский, П.И. 1953. Палеолит Украины. Историко археологические очерки. Материалы и исследования по археологии СССР, 40, Москва; Ленинград: Наука.

Верещагин, Н.К., Тихонов, А.Н. 1986. Исследование бивней мамонтов. Труды Зоологического института АН СССР, 149, с. 3-14.

Вовк, Хв. 1899а. Передісторичні знахідки на Кирилівській вулиці у Київі. Матеріали до українсько-руської етнології, I, c. 1-32.

Вовк, Хв. 1899б. Палеолітичні знахідки на Кирилівській вулиці у Київі. Матеріали до українсько-руської етнології, I, c. 211-219.

Волков, Ф.К. 1903. Искусство Мадленской эпохи в Украине. Археологическая летопись южной России, І, с. 15-26.

Волосович, К.А. 1909. Раскопки Санга-юряхского мамонта в 1908 году. Известия Императорской Академии Наук, Серия VI. Т. III. № 6, с. 437-458.

Волосович, К.А. 1914. Мамонт острова Большого Ляховского (Новосибирские острова). Геологический очерк. Записки Императорского Санкт-Петербургского минералогического общества, II серия. T. L, с. 305-338.

Гарутт, В.Е., Дубинин, В.Б. 1951. О скелете таймырского мамонта. Зоологический журнал, 30 (1), с. 17-23.

Гладких, М.І. 1971. Різні прояви пізньопалеолітичної культури в Середньому Подніпров’ї. Український історичний журнал, 10, с. 99-102.

Гладких, М.І. 1991. Історична інтерпретація пізнього палеоліту (за матеріалами території України). Київ.

Громов, В.И. 1948. Палеонтологическое и археологическое обоснование стратиграфии континентальных отложений четвертичного периода на территории СССР (млекопитающие, палеолит). Труды ГИН АН СССР, 64. Москва: Издательство АН СССР. Добровольський, А.В. 1950. Печера коло с. Іллінки Одеської області. Археологія, IV, с. 152-155.

Ефименко, П.П. 1953. Первобытное общество. Киев, Издательство АН УССР.

Єфименко, П.П. 1954. Палеолітичні пам’ятки УРСР та сучасний стан їх вивчення. Археологія, IX, с. 168-177.

Замятнін, С.М. 1950. Про характер культурних залишків у печері коло с. Іллінки, Одеської області. Археологія, IV, с. 143-151.

Підоплічко, І.Г. 1949. Розкопки палеолітичної стоянки Іллінка 1 в 1946 р. Археологічні пам’ятки УРСР, II, с. 323-325.

Підоплічко, І.Г. 1956. Матеріали до вивчення минулих фаун УРСР. Вип. 2. Київ, Наукова думка.

Пидопличко, И.Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. Киев, Наукова думка.

Пронин, К.К. 1999. Пещера Ильинка. Свет, 1 (20), с. 30-32.

Радієвська, Т.М., Біленко, М.М. 2010. Перший археологічний досвід В. В. Хвойки. Науково-дослідницька та просвітницька діяльність Вікентія Хвойки. Матеріали науково-практичної конференції Київського обласного археологічного музею. Трипілля. c. 97-104.

Рощін, А.Д. 1939. Нові місця знаходження кісток печерного ведмедя з залишками палеоліту. Вісті АН УРСР, 9–10, с. 68-71.

Рощін, А.Д. 1941. Викопні ссавці с. Іллінки. Наук. сесія Одеського держ. педінституту. Тези доповідей. с. 79-80.

Сапожніков, І. 2005. Хронологія і періодизація пізнього палеоліту півдня Східної Європи. Матеріали та дослідження з археології Прикарпаття та Волині, 9, с. 14-31.

Сапожников, И.В., Сапожникова, Г.В. 1989. Новое о пещере Ильинка. Четвертичный период, палеонтология и археология. К XXVIII Междунар. геол. конгрессу. с. 179-187.

Филиппов, А.К. 1983. О бивне из Кирилловской позднепалеолитической стоянки. Краткие сообщения Института археологи АН ССР, 173, с. 39-42.

Хвойка, В.В. 2008. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена (с комментариями и иллюстрациями). Київ.

Шидловський, П. 2012. Дослідження крем’яного інвентарю Кирилівської стоянки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 112, с. 53-59.

Шидловський, П.С., Прядко, Д.Ю. 2011. Пізній палеоліт Київського Правобережжя. Археологія і давня історія України, 6, с. 68-85.

Abramova, Z.A., Grigorieva, G.V., Zaitseva, G.I. 2001. The Age of Upper Paleolithic Sites in the Middle Dnieper River Basin of Eastern Europe. Radiocarbon, 43 (2B), p. 1077-1084.

Adams, M. 1808. Some Account of a Journey to the Frozen-Sea, and of the Discovery of the Remains of a Mammoth. The Philadelphia Medical and Physical Journal, Part 1, Vol. 3, p. 120-137.

Agenbroad, L.D. 1994. Taxonomy of North American Mammuthus and biometrics of the Hot Springs mammoths. In: Agenbroad, L.D. and Mead, J.I. (eds.), The Hot Springs Mammoth Site. Rapid City, Fenske Printing, p. 158-207.

Ardouin, A. 2012. Guide pratique pour la description des sols de France, CEN Bourgogne, 24 p.

Averianov, A. 1996. Sexual dimorphism in the mammoth skull, teeth, and long bones. In: Shoshani, J. and Tassy, P. (eds.), The Proboscidea, Oxford, Oxford University Press, p. 280-288.

Baca, M., Stankovic, A., Stefaniak, K., Marciszak, A., Hofreiter, M., Nadachowski, A., Węgleński, P. and Mackiewicz, P. 2012. Genetic analysis of cave bear specimens from Niedźwiedzia Cave, Sudetes, Poland. Palaeontologia Electronica 15(2), 21A, 16 p.

Behrensmeyer, A.K. 1978. Taphonomic and ecologic information from bone weathering. Paleobiology 4(2), p. 150-162.

Bocherens, H., Stiller, M., Hobson, K. A., Martina, P., Rabeder, G., Burns, J.A., Tuetken, T. and Hofreiter, M. 2011. Niche partitioning between two sympatric genetically distinct cave bears (Ursus spelaeus and Ursus ingressus) and brown bear (Ursus arctos) from Austria: Isotopic evidence from fossil bones. Quaternary International 245(2), p. 238-248.

Coppens, Y. 1958. Le mammouth de l’Atrikanova (Sibérie). Bulletin du Muséum National d’Histoire Naturelle. 2nd Series 3D, Paris, p. 402-406.

Coppens, Y. 1965. Les éléphants du Quaternaire français: dentition, systématique, signification et préhistoire. Actes du XVIe Congrès Préhistorique de France, Monaco, 1959, Paris, SPF, p. 403-431.

Delamare, F. 1987. Les pigments à base d’oxydes de fer et leur utilisation en peinture pariétale et murale. PACT 17, p. 331-344.

Denys, C., Patou-Mathis, M. (dir.), 2014. Manuel de Taphonomie, Éditions Errance, Collection Archéologiques, Paris, 284 p.

Driesch, A. von den, 1976. A guide to the Measurement of Animal Bones from Archaeological Sites. Peabody Museum of Archaeology and Ethnology 1, Harvard University, Cambridge, 148 p.

Efremov, I.A. 1940. Taphonomy: a new branch of paleontology. Pan- American Geology, 74, p. 81-93.

Felix, J.P. 1912. Das Mammut von Borna. Leipzig, R. Voigtländers verlag, 52 p.

Garutt, W.E. 1964. Das Mammut Mammuthus primigenius (Blumenbach). Wittemberg Lutherstadt, A. Ziemsen Verlag, 140 p.

Hanks, J. 1972. Growth of the African elephant (Loxodonta africana). African Journal of Ecology, 10, p. 251-272.

Haynes, G. 1991. Mammoths, Mastodonts and Elephants, Biology, behavior and the Fossil record. Cambridge, Cambridge Press, 413 p.

Kavcik-Graumann, N., Nagel, D., Rabeder, G., Ridush, B. and Withalm, G. 2016. The Bears of Illinka Cave near Odessa (Ukraine). Cranium / Proceedings of the 21th International Cave Bear Symposium, 33 (1), p. 18-25.

Kirillova, I.V., Shidlovskiy, F.K. and Titov, V.V. 2012. Kastykhtakh mammoth from Taimyr (Russia). Quaternary International. Mammoths and their Relatives 2: Biotopes, Evolution and Human Impact V International Conference, Le Puy-en-Velay, 2010. Vol. 276–277, p. 269–277.

Koenigswald, W.V. 1989. Das Mammut von Polchbei Mayen (Eifel). Eiszeitalter und Gegenwart, 39, p. 87-97.

Krumrey, W.A., Buss, I.O. 1968. Age estimation, growth, and relationships between body dimensions of the female elephant. J Mammal, 49(1), p. 22-31.

Laws, R.M. 1966. Age criteria for the African elephant Loxodonta a. Africana. East African Wildlife Journal, 4, p. 1-37.

Lister, A.M. 1999. Epiphyseal fusion and postcranial age determination in the woolly mammoth, Mammuthus primigenius (Blum.). Deinsea, 6, p. 79-88.

Lister, A. 2009. Late-glacial mammoth skeletons (Mammuthus primigenius) from Condover (Shropshire, UK): anatomy, pathology, taphonomy and chronological significance. Geological Journal, 44, p. 447-479.

Maschenko, E.N., Gablina, S.S., Tesakov, A.S. and Simakova, A.N. 2006. The Sevsk woolly mammoth (Mammuthus primigenius) site in Russia: taphonomic, biological and behavioral interpretations. Quaternary International, 142 (3), p. 147-165.

Nagel, D., Pronin, K., Rabeder, G., Hofreiter, M., Huijer, W., Kavcik, N., Urbanek, C., Withalm, G. and Orlov, N. 2005.

Nerubaiskoe, a New Cave Bear Site in the Old Nordmann Territory. Mitteiltungen der Kommission für Quartärforschung, 14, p. 123-134.

Osborn, H.F. 1942. Proboscidea. The American Museum of Natural History, New York.

Petronio, C., di Canzio, E. and di Stefano, G. 2003. Morphological and biometrical differences in the limb bones of Ursus arctos and Ursus spelaeus and phylogenetical considerations on the two species. Palaeontographica Abteilunga, 269, p. 137-152.

Pfizenmayer, E.W. 1926. Mammutleichen und Urwaldmenschen. Leipzig, Brockhaus, 341 p.

Pidoplichko, I.G. 1998. Upper palaeolithic dwellings of mammoth bones in the Ukraine: Kiev-Kirillovskii, Gontsy, Dobranichevka, Mezin and Mezhirich. BAR, International Series 712.

Pontier, G. 1913. Étude sur le Mammouth de l’Aa. Bulletin de la Société préhistorique française, 10, N°11, p. 621-646. Rabeder, G., Hofreiter, M., Nagel, D. and Withalm, G. 2004. New Taxa of Alpine Cave Bears (Ursidae, Carnivora). Cahiers scientifique / Département Rhône — Musée Lyon, Hors série, 2, p. 49-67.

Ridush, B. 2009. “Bear Caves” in Ukraine. Slovensky kras Acta Carsologica slovaca, 47, 1, p. 67-84.

Salomon, H. 2009. Les matières colorantes au début du paléolithique supérieur: sources, transformations et fonctions. Thèse de doctorat, école doctorale Sciences et Environnement, spécialité Préhistoire. Université Bordeaux 1, France, 432 p.

Shoshani, J., Tassy, P. (eds.), 1996. The Proboscidea: evolution and palaeoecology of elephants and their relatives. Oxford, Oxford Science Publications, Oxford University Press, 502 p.

Shydlovskyi, P., Stupak, D. 2015. The research of flint implements on Kyrylivska site. Наукові студії, 8, с. 21-32.

Siegfried, P. 1959. Das Mammut von Ahlen, Mammonteus primigenius (Blumenb.). Palaeontologische Zeitschrift, 33(3), p. 172-184.

Toepfer, V. 1957. Die Mammutfunde von Pfännerhall im Geiseltal. Veröffentlichungen des Landes museums für Vorgeschichte, Halle/Saale, 16, 57 p.

Vaufrey, R. 1955. Proboscidiens fossiles. Traité de zoologie, T. 17. Grassé. Paris Masson, p. 784-875.

Viola, M. 2014. Caractères ostéologiques du dimorphisme sexuel chez «Mammuthus primigenius». Mémoire de Master 1 Evolution, Patrimoine Naturel et Sociétés Spécialité Quaternaire et Préhistoire, Museum National d’Histoire Naturelle, 24 p.

Weinstock, J. 2009. Epiphyseal fusion in brown bears: a population study of grizzlies (Ursus arctos horribilis) from Montana and Wyoming. International Journal of Osteoarchaeology, 19, p. 416-423. https://www.researchgate.net/journal/International-Journal-of Osteoarchaeology-1099-1212

Ziegler, R. 1994. Das Mammut (Mammuthus primigenius Blumenbach) von Siegsdorf bei Traunstein (Bayern) und seine Begleitfauna. Münchner Geowissen schaftliche Abhandlungen, 26, p. 49-80.

Ziegler, R. 2001. An extraordinary small mammoth (Mammuthus primigenius) from SW Germany. Geologie und Palaontologie. Stuttgarter Beitrage zur Naturkunde, Series B 300, 41 p.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Найдавніше спорудження жител в верхньому палеоліті Східної Європи: наземна конструкція з І шару стоянки Міра віком 30 000 років тому

Вадим Степанчук
Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0002-5476-2284

DOI:10.37098/VA-2021-13-43-54
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-43-54

АБСТРАКТ
Перші свідоцтва про будівництво штучних притулків або жител в Східній Європі, що відносяться до пізнього етапу середнього палеоліту, були виявлені на багатошарових стоянках в західній частині географічного ареалу. Натомість рештки жител верхньопалеолітичого часу є повсюдно поширеними. Широко відомою яскравою особливістю східноєвропейського верхнього палеоліту є житла, побудовані з кісток мамонта. Наразі датування більшості східноєвропейських верхньопалеолітичних жител не ви- ходить за хронологічні межі 12-17 тисяч років тому.

На стоянці Міра були виявлені залишки значно більш давнього житла. Стоянка Міра знаходиться в середній частині долини р. Дніпро. Рештки поселення добре збереглися і залягають на глибині близько 13 м від сучасної поверхні. Стратиграфічна колонка відкладів, що перекриває рештки поселення, охоплює суттєвий відтинок верхнього плейстоцену та голоцену. В нижній частині відклади містять три шари з археологічними знахідками, затиснені між двома піщаними тілами дніпровського алювію. Найбагатший верхній, І, шар являє собою рештки сезонного осінньо-зимового поселення, розташованого поблизу місця успішного полювання на гаремний табун плейстоценових коней. У південно-східній частині розкопу в шарі I виявлено кілька ймовірно неутилітарних та господарських ям,  зачну кількість ямок від стовпів і кілочків, а також вогнища, зольники, скупчення кісток та кремневих артефактів і т.ін. Мікростратиграфічні особливості ділянки і закономірності просторового поширення різних категорій решток дозволяють розпізнати тут залишки наземного житла. Житло мало в плані неправильну округлу форму, діаметром дещо більше 4 м, зі входом орієнтованим до річки, площею близько 14,5 м2. За особливостями конструкції житло можна віднести до постійних каркасних циліндричних споруд типу яранги. Радіовуглецевий вік шару I визначено в діапазоні від 31 000 до 28 000 каліброваних радіову- глецевих років тому, оттже конструкція шару I стоянки Міра на сьогодні є хронологічно найдавнішим верхньопалеолітичним житлом, дослідженим в степовій зоні Східної Європи.

Ключові слова: верхній палеоліт, наземне житло, Східна Європа.

Мова: англійська

PDF

Цитування:
Stepanchuk, V. 2021. The earliest evidence for dwelling construction in the Upper Palaeolithic of the Eastern Europe: a 30,000-year-old surface structure from Mira layer I. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 43-53.

Література:

Abramova, Z.A. 1997. Dwellings and settlements in the Paleolithic of the Russian Plain. Vol. 3, Sankt-Peterburg, pp. 5-80. (in Russian)

Anikovich, M.V., Anisyutkin, N.K., Vishnyatsky, L.B. 2007. Key problems of Middle-Upper Paleolithic transition in Eurasia. Proceedings of Kostenki-Borschevo archaeological expedition. Vol. 5. Sankt-Peterburg: Nestor-
Istoriya. (in Russian)

Anikovich, M.V., Popov, V.V., Platonova, N.I. 2008. Paleolithic of Kostenki-Borschevo region in the context of Upper Paleolithic of Europe. Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriya. (in Russian)

Anisyutkin, N.K. 2013. Mousterian site Ketrosy in the context of the Middle Paleolithic of Eastern Europe. Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriya. (in Russian)

Arutiunov, S.A., Vasilyev, V.I., Dzharylgasinova, R.Sh. 1991. Ancient Uralic-East Asian parallels (the case of dwelling). Soviet etnography, 2, pp. 28-36. (in Russian)

Belyaeva, V.I. 2002. Palaeolithic site of Pushkari 1 (characteristics of the cultural layer). Sankt-Peterburg, St.Petersburg University. (in Russian) Boriskovsky, P.I. 1958. Study of Paleolithic dwellings in the Soviet Union. Soviet Archeology, 1, pp. 3-19. (in Russian)

Chernysh, A.P., 1982. Multilayer Paleolithic site Molodova I, in: Goretskiy, G.I. and I.K. Ivanova (eds). Molodova I. Unique Mousterian settlement in the Middle Dniester. Moscow: Nauka. pp. 6−102. (in Russian)

Chernysh, A.P., 1987. The standard multilayered site Molodova V. Archeology, In: Ivanova, I.K., Tzeitlin S.M., (eds.), The multilayered Paleolithic site Molodova V. The Stone Age men and environment. Moscow: Nauka. pp. 7–93. (in Russian)

Chernysh, A.P. 1989. About the Mousterian dwellings and settlements. In: S.N. Bibikov (ed.) Kamennyj vek: pamyatniki, metodika, problem. Kiev: Naukova Dumka, pp. 72-81.

Chernyshov, S.S. 2006. Upper Palaeolithic dwellings. Archaeological monuments of Eastern Europe, 12, pp. 7-12. (in Russian)

Chubur, A.A. 2011. Palaeolithic of the Upper Dnieper region. Saarbrücken: LAP Lambert. (in Russian)

Chubur, A.A. 2016. The Settlement Structure in the Upper Paleolithic as a Migration Marker. Gardarika, 6(1), pp. 11-25. (in Russian)

Demay, L., Péan, S. Patou-Mathis, M. 2012. Mammoths used as food and building resources by Neanderthals: Zooarchaeological study applied to layer 4, Molodova I (Ukraine). Quaternary International, 276-277, pp. 212-226.

Gerasimenko, N.P. 2001-2003. Evolution of pedosedimentation according to the main section of the Mira site, in: Stepanchuk, V.N. et al. Mira. New Late Pleistocene site on the Middle Dnieper (report on field research in the year 2000). Scientific Archive IA NANU, FE 2000/133. Kiev, pp. 42–49. (In Russian)

Gerasimenko, N.P., Haesaerts, P. 2013. Description of the litho pedostratigraphy of the main profile. The northern wall of the main excavation, 2000-2001 data. Addendum in: Stepanchuk, V.N. Mira: the early Upper Palaeolithic site on the Dnieper, Stratum plus 1, pp. 99–101. (in Russian)

Gladkikh, M., Kornietz, N. 1979. New construction of mammoth bones in Mezhyrichi. Visnyk AN URSR, 9. pp. 50-54. (in Ukrainian)

Gladkikh M.I., Kornietz N.L., Soffer O. 1984. Mammoth-Bone Dwellings on the Russian Plain, Scientific American, 251 (5), pp. 164-175.

Haesaerts, P., Damblon, F., Gerasimenko, N.P., Stepanchuk, V.N., Cohen, V.Yu., Kovalyukh, N.N. 2014. Stratigraphy, paleoenvironment and chronostratigraphic background of the Mira succession (Zaporozhiye, Central Ukraine), midway between Carpathians and Don, Études et rechereches archéologiques de l’université de Liège, 144, pp. 33–58.

Hoffecker, J.F., Holliday, V.T., Stepanchuk, V.N., Brugère, A., Forman, S.L., Goldberg, P., Tubolzev, O., Pisarev, I. 2014. Geoarchaeological and bioarchaeological studies at Mira, an early Upper Paleolithic site in the Lower Dnepr Valley, Ukraine. Geoarchaeology, 29, pp. 61–77. doi:10.1002/gea.21460

Iakovleva, L., Djindjian, F. 2014. Le site d’habitat à cabanes en os de mammouths de Gontsy (Ukraine). Vingtième anniversaire des fouilles à Gontsy (1993 – 2013). Kiev : Service d’action culturelle de l’Ambassade de France en Ukraine.

Iakovleva, L., Djindjian, F. 2018. The mammoth bone dwellings of the Upper Palaeolithic settlement of Gintsy (Ukraine): a First Synthesis. Arheologia, 4, pp. 86-94. (in Ukrainian)

García-Diez, M., Vaquero, M. 2015. Looking at the Camp: Paleolithic Depiction of a Hunter-Gatherer Campsite. PLoS ONE 10(12): e0143002. doi:10.1371/journal.pone.0143002

Gavrilov, K. N., 2016. Upper Paleolithic of Desna Basin. Continuity and variability in the development of material culture. Moscow-Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriya. (in Russian)

Kulemzin, V.M., Lukina, N.V. 2006. Vasyugan-Vakhov Khanty in the late 19th early 20th centuries: ethnographic essays. Tyumen, Mandr and Ka. (in Russian)

Kunitsa, N.A. 2007. Priroda Ukrainy v plejstotsene (Nature of Ukraine in Pleistocene). Chernovtsy, Ruta. (in Ukrainian)

Konstantinov, A.V. 2001. Ancient dwellings of Transbaikalia, Paleolithic, Mesolithic. Novosibirsk: Nauka. (in Russian)

Matviishina, Zh.M. 2013. Mira, paleopedological studies. In: Stepanchuk V.M., Matviishina, Zh.M., Ryzhov S.M., Karmazynenko S.P. Davnia liudyna. Paleogeografia ta arkheologia (Early man. Paleogeography and archae-
ology). Kyiv: Naukova Dumka, pp. 124–133. (in Ukrainian)

Matviishyna, Zh.N., Gerasimenko, N.P., Perederii, V.I., Bragin, A.M., Ivchenko, A.S., Karmazynenko, S.P., Nagirnyi, V.M., Parkhomenko, O.G. 2010. Spatial and temporal correlation of paleo-geographical conditions of the Quaternary period on the territory of Ukraine. Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian)

Melnychuk, I.V. 2004. Paleolandscapes of Ukraine in Anthropogene. Kyiv, Obrii. (in Ukrainian)

Nikitin, K.E. (ed.) 1984. Assortment tables for taxations forest on the roots. Kiev, Urozhai. (in Russian)

Petrougne, V. F., 2001–2003. Petrographic data, in: Stepanchuk, V.N. et al. Mira. New Late Pleistocene site on the Middle Dnieper (report on field research in the year 2000). Scientific Archive IA NANU, FE 2000/133. Kiev, pp. 211–212. (In Russian)

Pidoplichko, I.G. 1969. Late Paleolithic dwellings of mammoth bones in Ukraine. Kiev: Naukova Dumka. (in Russian)

Pidoplichko, I.G. 1976. Mezhirich dwellings of mammoth bones. Kiev: Naukova Dumka. (in Russian)

Popov, A.A. 1961. Dwelling. In: M. G. Levin, L. P. Potapov (eds.) Istoriko-etnograficheskii atlas Sibiri. Moskva-Leningrad: Izdatel’stvo AN SSSR, pp. 131-226. (in Russian)

Popov, V.V. 2002. Dwelling of the Anosov-Mezin type at the Kostenki 11 site. Archaeological monuments of Eastern Europe, 9, pp. 4-11 (in Russian)

Rogachev, A.N. 1970. Paleolithic dwellings and settlements in Eastern Europe. In: A.A. Formozov (ed.) Kamennyj vek na territorii SSSR. Moskva: Nauka, pp. 64-77. (in Russian)

Rogachev, A.N., Anikovich, M.V. 1984. Late Paleolithic of the Russian Plain and Crimea. In: P.I. Boriskovskii (ed.) Paleolit SSSR. Moskva: Nauka, pp. 162-271 (In Russian)

Rudenko, L.G., (ed.) 2007. National Atlas of Ukraine. Kyiv: DNVP «Kartografiya». (in Ukrainian)

Sapozhnikov, І.V., Sapozhnikova, G.V. 2002. Late Paleolithic household and housing complexes of the steppe Ukraine. Kamiana Doba Ukrainy, 1, pp. 82–95. (in Ukrainian)

Sergin, V.Ya. 1974. Palaeolithic dwellings of the European part of the USSR. Moskva. (in Russian)

Sergin, V.Ya. 1988. Classification of Paleolithic settlements with dwellings on the territory of the USSR. Soviet Archaeology, 3. pp. 5-20. (in Russian)

Sergin, V.Ya. 1992. Palaeolithic settlements of the European part of the USSR, sites with a residential arrangement. Moskva. (in Russian)

Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys, M.V., Mamchur B.V. 2019. New study of fourth dwelling from Mezhyrich Upper Palaeolithic campsite: The results of international Summer School Activity. Vita Antiqua, 11, pp. 92-115. doi:10.37098/VA-2019-11-92-115

Sinitsyn, A.A., 2015. Perspectives on the Palaeolithic of Eurasia: Kostenki and related sites. In: Sanz, N. (Ed.). Human Origin Sites and the World Heritage Convention in Eurasia (HEADS 4) 1, 163–89. UNESCO, Paris, Mexico City.

Sirenko, S.A., Mel’nichuk, I.V., Turlo, S.I. 1990. Development of researches and reconstruction of Anthropogenic Paleolandscapes in Ukraine. In: A.M Marinich and M.M. Palamarchuk (eds.) Razvitie geograficheskoj nauki v Ukrainskoi SSR, Kiev, Naukova Dumka, pp. 50–63. (in Russian)

Sodnompilova, M.M. 2005. The semantics of dwelling in traditional Buryat culture. Irkutsk: Irkutsk Interregional Institute of Social Sciences. (in Russian)

Stepanchuk, V.M. 2004. Dwelling structure at the site of Mira. Arheologiya, 2, pp. 79–89. (in Ukrainian)

Stepanchuk, V.N. 2005. The archaic to true Upper Paleolithic interface: the case of Mira in the Middle Dnieper area. Eurasian Prehistory, 3(1), pp. 23–41. https://www.researchgate.net/publication/235996450

Stepanchuk, V.N. 2013. Mira: the early Upper Palaeolithic site on Dnieper, Stratum plus, 1, 15–110. (in Russian) https://journals.indexcopernicus.com/search/article?articleId=1450964

Stepanchuk, V.N. 2019. Bifacial products of the upper layer of the site of Mira in the Dnieper region: the context, techno-morphological features, and current interpretations. Prehistoric Archaeology: Journal of Interdisciplinary Studies, 2, pp. 5-34. doi:10.31600/2658-3925-2019-2-5-34 (in Russian)

Stepanchuk, V. 2020. Studying the Lower and Middle Palaeolithic of Ukraine: main trends, discussions and results, in: M. Lilly, I. Potekhina, C. E. Budd (eds.), Prehistoric Ukraine. From the first hunters to the first farmers, Oxford & Philadelphia, pp. 7–61.

Stepanchuk, V.M., Cohen, V.Yu., Gerasimenko, N.P., Damblon, F., Haezaerts, P., Zhuravlyov, O.P., Kovalyuh, M.M., Petrougne, V.F., Plіcht, J., Puchkov, P.V., Rekovets, L.І., Turner II, C.G. 2004. The multilayered open-air site of Mira in the Middle Dnieper area: the main results of the 2000 field campaign. Kamiana Doba Ukrainy, 5, pp. 62–98. (in Ukrainian)

Stepanchuk, V., Petrоugne, V., 2008. Stone raw materials of the site of Mira on the Middle Dnieper: variability and possible origin. Arkheologicheskiy almanakh 19, 75 – 86. (in Russian)

Stepanchuk, V.N., Vietrov, D.O. 2021. Paglicci 24A1 and Mira II/2: Episode at the transition between the Early and Middle UP. Quaternary International 587, pp. 277-290. doi:10.1016/j.quaint.2021.02.020

Taksami, Ch.M. 1961. Settlements, dwellings and household constructions of the Nivkhs on the Amur River and the western coast of Sakhalin Island (mid 19th – early 20th centuries). Siberian ethnographic collection, III. Moskva-Leningrad: USSR Academy of Sciences, 1961. pp.98-166. (in Russian)

Théry-Parisot, I., Costamagno, S., Brugal, J.P., Guilbert, R., 2005. The use of bone as fuel during the Palaeolithic, experimental study of bone combustible properties. In: Mulville, J., Outram, A.K. (eds.), The

Zooarchaeology of Fats, Oils, Milk and Dairying, Oxbow Books, Oxford, pp. 50-59. https://www.research-gate.net/publication/260283715

Zdanovich, S.Ya. 1983. Settlements and dwellings of Sargara culture, in: Pshenichnyuk, A.Kh, Ivanov, V.A. (eds.) Settlements and dwellings of ancient tribes of the Southern Urals. Ufa: BFAN USSR, pp. 59-76. (in Russian)

Zhuravlev, O.P. 2015. The Osteological Materials from the Paleolithic Localities of the Lower Dnieper region and Crimea. Kiev: Oleg Filiuk Press. (in Russian).

Zhuravlev, O.P., Puchkov P.V. 2001-2003. Bone remains from the Palaeolithic site of Mira, in: Stepanchuk, V.N. et al. Mira. New Late Pleistocene site on the Middle Dnieper (report on field research in the year 2000).

Scientific Archive IA NANU, FE 2000/133. Kiev, pp. 198–201. (In Russian)

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі. 
Екологічні чинники розвитку первісного суспільства в преісторії

Михайло Гладких¹, Сергій Рижов²
¹,² Київський національна університет імені Тараса Шевченка
²ORCID: 0000-0002-3229-1020

DOI:10.37098/VA-2021-13-31-42
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-31-42

АБСТРАКТ

В роботі розглядається проблема взаємодії природи та суспільства в ранній преісторії з точки зору адаптивної моделі.

В українській історичній науці недостатньо уваги приділялось вивченню проблем культурноі адаптації до навколишнього середовища. Запропонована робта – одна з перших спроб вивчення адаптації в ході найдавніших історичних процесів, які відбувалися на території України і сусідніх територіях Європейського континенту.

Ключові слова: культурна адаптація, первісне суспільство, довкілля, мисливці-збирачі, інтергляціал, гляціал.

Мова: українська

PDF

Цитування:

Гладких, М., Рижов, С. 2021. Екологічні чинники розвитку первісного суспільства в преісторії. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 31-42.

Література:

Алексеев, В.П. 1974. Биологическая адаптация человеческих популяций к природным условиям в епоху палеолита. Первобытный человек, его материальная культура и природная среда в плейстоцене и голоцене. Материалы Всесоюзного Симпозиума, организованого Институтом географии АН СССР и Комиссией по изучению четвертичного периода АН СССР в марте 1973 г. Часть первая. Москва: Институт географии АН СССР, c. 29-33.

Березанська, С.С., Гладилін, В.М., Гладких, М.І. та ін. 1997. Давня історія України. Том 1. Первісне суспільство. Київ: Наукова думка.

Бибикова, В.И., Белан, Н.Г. 1979. Локальные варианты и группировки позднепалеолитического териокомплекса Юго-Восточной Европы. Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отделение биологии 84 (3), c. 3-14.

Гладких, М.И. 1977. К вопросу о разграничении хозяйственно культурных типов и историкоэтнографических общностей позднего палеолита. Палеоэкология древнего человека. Москва: Наука, c. 112-116.

Гладких, М.И. 1977. Некоторые критерии определения культурной принадлежности позднепалеолитических памятников. Проблемы палеолита Восточной и Центральной Европы. Ленинград: Наука, c. 137-143.

Гладких, М.І. 1971. Різні прояви пізньопалеолітичної культури в Середньому Подніпров’ї. Український історичний журнал 10, c. 99-102.

Гладких, М.І. 1991. Історична інтерпретація пізнього палеоліту (за матеріалами території України). Київ: НМК ВО.

Городцов, В.А. 1923. Археология. Том 1. Каменный период. Москва. Ефименко, П.П. 1934. Дородовое общество. ИГАИМК 79.

Левин, Н.Г., Чебоксаров, Н.Н. 1955. Хозяйственно-культурные типы и историко-этнографические области. Советская этнография 4, c.3-17.

Степанов, В.П. 1973. Природная среда и зональность первобытного хозяйства в эпоху верхнего палеолита на территории СССР. Всесоюзный симпозиум «Первобытный человек, его материальная культура и природная среда в плейстоцене и голоцене (палеолит и неолит)». Тез.доклд. Москва, c. 34-36.

Boaz, N.T., Ninkovich, D., Rossignol-Strick, M., 1982. Paleoclimatic setting for Homo sapiens neanderthalensis. Naturwissenschaften 69, pp. 29–33. doi:10.1007/BF00441096

Bosinski, G. 1992. Eiszeitjäger im Neuwieder Becken. Archaologie an Mittelrhein und Mosel 1. Koblenz.

Bosinski, G., Street, M. & Baales, M. (Eds). 1995. The Palaeolithic and Mesolithic of the Rhineland. In: Quaternary Field Trips in Central Europe 15, Vol. 2. 14th INQUA-congress. Berlin, Munich: Dfr Friedrich Pfeil, pp. 829– 999.

Butzer, K. 1971. Environment and archaeology (2-d edition). Chicago: Aldine.

Butzer, K.W. 1977. Environment, culture and human evolution. American Scientist 65, pp. 572–584.

Carbonell, E., Sala Ramos, R., Rodríguez, X.P., Mosquera, M., Ollé, A., Vergès, J.M., Martínez-Navarro, B., Bermúdez de Castro, J.M. 2010. Early hominid dispersals: A technological hypothesis for “ out of Africa.” Quaternary International 223–224, pp. 36–44. doi:10.1016/j.quaint.2010.02.015

Clark, G.A. 1989. Alternative models of Pleistocen biocultural evolution: a response to Foley. Antiquity, 63(238), pp. 153-162.

Dennell, R.W. 1983. European economic prehistory. A new approach. London: Academic Press.

Gabory, M. 1979. Tape of industry and ecology. Acta Archaeologica Academiae Scientiarum Hungaricae 31, pp. 239-248.

Gamble, C. 1986. The paleolithic settlement of Europe. Cambridge: Cambridge University Press.

Gaudzinski-Windheuser, S., Roebroeks, W. 2011. On Neanderthal Subsistence in Last Interglacial Forested Environments in Northern Europe. In: Conard N.J., Richter, J. (eds) Neanderthal Lifeways, Subsistence and Technology. Vertebrate Paleobiology and Paleoanthropology Series. Springer, Dordrecht. doi:10.1007/978-94-007-0415-2_7

Graves, P. 1991. New models and metaphors for the Neanderthal debate // Current Anthropology 32(5), pp. 513-541.

Groucutt, H.S., Petraglia, M.D., Bailey, G., Scerri, E.M.L., Parton, A., Clark Balzan, L., Jennings, R.P., Lewis, L., Blinkhorn, J., Drake, N.A., Breeze, P.S., Inglis, R.H., Devès, M.H., Meredith-Williams, M., Boivin, N., Thomas, M.G., Scally, A. 2015. Rethinking the dispersal of Homo sapiens out of Africa. Evolutionary Anthropology 24, 149–164. doi:10.1002/evan.21455

Groves, C. 2013. Hominin migrations before Homo sapiens: Out of Africa – how many times? The Encyclopedia of Global Human Migration. doi:10.1002/9781444351071.wbeghm803

Klima, B. 1962. Die archäologische Erforchung der Höhle ”Svéduv stul” in Mähren. Die Erforchung der Höhle Svéduv stul 1953—1955. Antropos 13. Brno, pp. 7-96.

Shackleton, N.J., Sánchez-Goñi, M.F., Pailler, D., Lancelot, Y. 2003. Marine isotope substage 5e and the Eemian interglacial. Global and Planetary Change 36, pp. 151–155. doi:10.1016/S0921-8181(02)00181-9

Siman, K. 1996. Paleolithic in North-East Hungary. Paleolithic in the Middle Danube Region. Brno: Archeologicky ustav AV CR, pp. 39-48.

Svoboda, J., Czudek, T., Havlíček, P., Ložek, V., Macoun, J., Přichystal, A., Svobodová, H., Vlček, E., 1994.

Paleolit Moravy a Slezska. Dolnověstonické studie: Archeologický ústav AV ČR, Brno.

Valoch, K. 1968. Evolution of the Paleolithic in Central and Eastern Europe. Current Anthropology 9, pp. 351-390.

Valoch, K. 1984. Le taubachien, sa géochronologie, paléoécologie et paléoethnologie. L’Antropologie 88 (2), pp. 193-208.

Vertes, L. 1964. Tata eine mittelpaläolithische travertin-siedlung in Ungarn. Akadémiai Kiadó: Verlag der ungarischen akademie der wissenshaften. Budapest.

White, L.A. 1959. The evolution of culture. New York: McGraw-Hill.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Результати досліджень пізньотрипільського поселення Гордашівка-ІІ на Черкащині

Валентина Шумова
Національна університет "Києво-Могилянська академія"
ORCID: 0000-0003-0176-7468

DOI:10.37098/VA-2021-13-129-138
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-129-138

АБСТРАКТ:
У статті мова йде про результати досліджень пам’ятки етапу пізнього періоду СІІ трипільської культури Буго-Дніпровського регіону Гордашівка-ІІ. Матеріали поселення вказують на контакти двох ареалів культурно-історичної спільності Кукутень-Трипілля, а саме Буго-Дніпровського («посткосенівського» населення) західнотрипільської генетичної лінії розвитку та общин східнотрипільської генетичної лінії розвитку (частково софіївського локального варіанту Середнього Подніпров’я).

Ключові слова: Гордашівка-ІІ, пізньотрипільські поселення, житта, реконструкція, кераміка, датування, етап СІІ Трипілля.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Шумова, В. 2021. Результати досліджень пізньотрипільського поселення Гордашівка-ІІ на Черкащині. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 129-137.

Література:

Діденко, О., Стефанович, В., Чорномаз, Б. 2006. Збірник археологічних пам’яток Уманщини,Том 1.: Винокур І. С. (ред.), Умань. Уманьське видавничо-поліграфічне підприємство 203000.

Захарук, Ю. М. 1971. Пам’ятки софіївського типу. В: Бібіков, С. М. (ред.). Археологія Української PCP. Т. 1. Мідний вік, р. 3, гл. 3. Київ: Наукова Думка, с. 201—205.

Круц, В.А. 1977. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. Киев. Наукова думка.

Куштан, Д. 2015. Керамічний комплекс пізньотрипільського поселення Шарин-ІІІ. В: Збірка накових праць пам’яті Володимира Круца: (ред.) Дяченко, О., Менотті, Ф., Рижов, С., Бунятян, К., Кадров, С.:Культурний комплекс Кукутень-Трипілля та його сусіди: Львів: Видавництво «Астролябія», с. 429— 439.

Рыжов, С.Н. 2003. Позднетрипольские памятники Буго-Днепровского Междуречья В: Манзура, И.Б. (ред.) «Stratum-plus», № 2, 2001—2002: «Высшая Антропологическая Школа». Кишинев, с. 187—195.

Рижов, С.М., Шумова, В.О. 1997. Дослідження пізньотрипільських пам’яток Буго-Дніпровського межиріччя. В: Кадєєв В. І.(в.ред.) Проблеми історії та археології України: Міжнародна наукова конференція. Тези доповідей: вид-во «Бизнес Информ». Харків, с. 18 —19.

Рижов, С.М., Шумова, В.О. 2021. Результати археологічних досліджень біля села Мошурів на Черкащині: Археологія 2021 № 2 : (ред.) Чабай В.П.: Київ: 80—91.

Шумова В.О., Рижов С.М.,1997. Дослідження пізньотрипільського поселення біля с. Гордашівка на Черкащині. В: Кадєєв В. І.(в.ред.) Проблеми історії та археології України: Міжнародна наукова конфер.енція.Тези доповідей: вид-во «Бизнес Информ». Харків, с. 23—24.

Шумова, В.О., Суховий, М.О. 1997. Нові данні про трипільську культуру на Черкащині. В: Толочко П.П. (в.ред.) Пам’ятки та визначні місця Шевченківського краю. Проблеми охорони та дослідження. Тези доповідей: ДКПП «ТИРАЖ»: Київ-Канів, с. 142—143.

Шумова, В.О. 1997. Нові відкриття на Черкащині (пізньотрипільське поселення біля с. Гордашівка). В: Заєць І.І. (ред.) ХVІ Вінницька історико-краєзнавча обласна конференція. Тези доповідей: «ВГПИЛабораторія фотоофсетного друку». Вінниця, с. 10—12.