VITA ANTIQUA                                                                          ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Сергій Теліженко¹
Війна в Україні: нові виклики для археології
¹Інститут археології НАН України
¹ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1677-4900

DOI: 10.37098/VA-2023-14-24-35
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-24-35

АБСТРАКТ

Внаслідок російської агресії, яка розпочалася у 2014 році, були знищені або у тій чи іншій мірі пошкоджені сотні, якщо не тисячі об’єктів культурної спадщини. На цьому тлі особливо виділяються об’єкти археологічної спадщини, до яких відносяться поселення, городища, кургани, ґрунтові могильники тощо. Робота зі збору інформації щодо пошкоджених археологічних об’єктів розпочалася ще у 2014 році. У 2016 році, після проведення моніторингової місії з вивчення стану археологічної спадщини в умовах війни на території Луганської області, вона дещо активізувалася. Починаючи з лютого 2022 року, коли військовими діями була охоплена значна територія України, збільшилася й кількість пошкоджених або повністю зруйнованих об’єктів археологічної спадщини. Фіксація та аналіз випадків, пов’язаних з руйнівним впливом війни на археологічну спадщину, є основним завданням у найближчі часи, тому виникає гостра необхідність у розробці рекомендацій методичного характеру.

Ключові слова: археологічна спадщина, війна, Україна, методика.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Теліженко, С. 2023. Війна в Україні: нові виклики для археології. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

Біда, О.А., Блага, А.Б., Коваль, Д.О., Мартиненко, О.А., Статкевич, М.Г. 2016. Зі щитом чи на щиті? Захист культурних цінностей в умовах збройного конфлікту на сході України. Українська Гельсінська спілка з прав людини. К.: КИТ. 72 с., https://helsinki.org.ua/publications/zi-schytom-chy-na-schyti-zahyst-kulturnyh-tsinnostej-v-umovah-zbrojnoho-konfliktu-na-chodi-ukrajiny/.

Друга річниця героїчної оборони Довжанського. 2016. https://www.youtube.com/watch?v=4du0ed4HI0o.

Окупанти грабують музеї та приватні колекції в Херсонській області, вкрадене вивозять в окупований Крим, https://gur.gov.ua/content/okupanty-hrabuiut-muzei-ta-pryvatni-kolektsii-v-khersonskii-oblasti-vkradene-vyvoziat-v-okupovanyi-krym.html.

Теліженко, С.А. 2020. Археологічні пам’ятки і війна. К.: ВГО Спілка археологів України, 17 с.

Теліженко, С.А., Харді, С. 2019. Археологія на окупованих територіях та у зонах збройних конфліктів, http://www.vgosau.kiev.ua/novyny/arkheolohichna-spadshyna-na-okupovanykh-terytotiyakh/990-telizhenko-khardi.

Shydlovskyi, P.S., Telizhenko, S.A., Ivakin, V.H. 2023. Archaeological Monitoring in War-Torn Ukraine, The Historic Environment: Policy & Practice, https://doi.org/10.1080/17567505.2023.2209835.

Telizhenko, S. 2016. Monitoring Archaeological Sites & Monuments in a War Zone. http://rmchapple.blogspot.com/2016/07/monitoring-archaeological-sites.html.

VITA ANTIQUA                                                                                         ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Алла Буйських¹, Всеволод Івакін², Павло Шидловський³, Іван Зоценко⁴
Пам’ятки археології під час війни: польовий досвід та юридичний аспект (на прикладі робіт МАЕ у м. Києві та Київській області у 2022 р.)
¹, ², ⁴ Інститут археології НАН України
³ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7233-1288
²ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0074-1963
³ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6771-812X
⁴ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8517-7101

DOI: 10.37098/VA-2023-14-36-59
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-36-59

АБСТРАКТ

Питання фіксації збитків завданих пам’яткам культурної спадщини внаслідок неспровокованої агресії рф є надзвичайно актуальним. Процес моніторингу руйнацій об’єктів відбувається як на державному рівні, так і завдяки діяльності громадянських ініціатив. Однак, на сучасному етапі, аналіз втрат обмежується переважно об’єктами архітектури, монументального мистецтва та релігійними спорудами. Натомість, фіксація руйнувань об’єктів археологічної спадщини, в силу певних особливостей, зустрічає значні труднощі. Така ситуація пов’язана з непроявленим станом самих археологічних об’єктів, виявлення яких є можливим внаслідок суттєвих ландшафтних перетворень. Серед основних чинників, що ускладнюють фіксацію втрат археологічних пам’яток слід назвати: проблеми пов’язані з обліком об’єктів археології, питання обмеженості віддаленого та безпосереднього доступу до об’єктів на деокупованих та прифронтових територіях, безпосередні ризики життю та здоров’ю при проведенні польових досліджень.

З метою вирішення проблем у сфері документування збитків археологічній спадщині, представниками низки вітчизняних наукових, освітніх та музейних інституцій створена міжгалузева Група моніторингу археологічних ландшафтів, завданням якої є фіксація втрат на археологічних об’єктах. Наразі, робота групи проводиться на територіях Київської та Чернігівської областей в рамках проекту Німецького археологічного інституту (DAI) за програмою ‘Ukrainian Archaeological Heritage, threatened by war: saving and protection’. Одним з висновків, отриманих в процесі роботи групи стало розуміння необхідності саме польових досліджень зруйнованих ділянок ландшафтів, з огляду на обмежене застосування дистанційних методів дослідження пам’яток та необхідність створення пам’яткоохоронної документації, яка передбачає культурно-хронологічну атрибуцію об’єктів.

У статті наводиться короткий підсумок роботи групи в Київській області та аналізується відповідність моніторингової діяльності міжнародним стандартам. Одним з висновків пропонованого дослідження є твердження про необхідність довготривалої державної програми по складанню археологічного кадастру України. Кризовий стан у системі обліку археологічної спадщини та наявна необхідність фіксації збитків у сфері археології в час війни дозволяє по-новому перезапустити систему реєстрації пам’яток на сучасному рівні та з використанням зарубіжного досвіду.

Ключові слова: культурна спадщина, археологічний моніторинг, фіксація збитків, війна, археологічний ландшафт, облік пам’яток.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Буйських, А.В., Івакін, В.Г., Шидловський, П.С., Зоценко, І.В. 2023. Пам’ятки археології під час війни: польовий досвід та юридичний аспект (на прикладі робіт МАЕ у м. Києві та Київській області у 2022 р.). VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

Амбургер, Н.П., Білановська, Т.Д. 1956. Пізньотрипільське поселення біля с. Бортничі. Археологічні пам'ятки УРСР, Т. 6.

Буйських, А., Зоценко, І., Шидловський, П. 2022. Попередні результати моніторингу археологічних пам’яток у Києві та Київській області. В: Шидловський, П.С., Корнієнко, М.В., Івакін, В.Г. (ред.). Науково-практичний семінар «Охорона та збереження археологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р.): Тези доповідей. К.: КЗ «Центр консервації предметів археології», с. 12. https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472

Буйських, А., Івакін, В. 2022. Спільний україно-німецький проєкт “Ukrainian Archaeological Heritage, threatened by War: saving and protection” В: Шидловський, П.С., Корнієнко, М.В., Івакін, В.Г. (ред.). Науково-практичний семінар «Охорона та збереження археологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р.): Тези доповідей. К.: КЗ «Центр консервації предметів археології», с. 15. https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472.

Івакін, В.Г., Баранов, В.І., Зоценко, І.В., Гнера, В.А. 2018. Звіт про археологічні науково-рятівні дослідження Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ на території Національного заповідника "Софія Київська" за адресою вул. Володимирська, 24 у та вул. Олени Теліги, 12 Шевченківському районі м. Києва у 2017–2018 рр. Науковий архів ІА НАН України, Ф. 64.

Козюба, В.К. 2014. Розвідки на території Києва. Археологічні дослідження в Україні, с. 72-74.

Коршак, К.З 1930. Праці семінару при Археологічному відділі Всеукраїнського історичного музею ім. Шевченка у Києві. Хроніка археології та мистецтва, 1930, Ч. 1, с. 57-66.

Кудрицький, А.В. (ред.). 1981. Київ. Енциклопедичний довідник, К.

Кудрицький, А.В. (ред.). 1995. Вулиці Києва. Довідник, К.

Кучера, М.П. 1987. Змиевы валы Среднего Поднепровья. К.

Теліженко, С. 2020. Археологічні пам’ятки і війна. К.: Спілка археологів України, 2020. https://www.academia.edu/77162779.

Шидловський, П., Івакін, В., Іванова, О. 2022. Передумови створення та вектори діяльності міжгалузевої Групи моніторингу археологічних ландшафтів. В: Шидловський, П.С., Корнієнко, М.В., Івакін, В.Г. (ред.). Науково-практичний семінар «Охорона та збереження археологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р.): Тези доповідей. К.: КЗ «Центр консервації предметів археології», с. 10. https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472.

Шидловський П.С., Корнієнко М.В., Івакін В.Г. (ред.). 2022. Науково-практичний семінар «Охорона та збереження археологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р.): Тези доповідей. К.: КЗ «Центр консервації предметів археології», с. 4-5. https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472

Hardy, S. A. 2022. Looting of Antiquities from Ukraine by soldiers, collaborators and ordinary criminals, trafficking to and through russia and dealing and collecting in Western Europe, since 2014. В: Шидловський П.С., Корнієнко М.В., Івакін В.Г. (ред.). Науково-практичний семінар «Охорона та збереження археологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р.): Тези доповідей. К.: КЗ «Центр консервації предметів археології», с. 15. https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472.

Ivakin, V., Shydlovskyi, P. 2022. Ukrainian archaeological heritage under threat of Russian aggression: problems and prospects. In: The Protection of Heritage in Time of Conflict. RESQUE Annual General Meeting Conference (17 September 2022), 12-15. https://rescue-archaeology.org.uk/2022/08/rescue-agm-2022/

Shydlovskyi, P., Telizhenko, S. Ivakin, V. 2022. Archaeological Heritage as a Target During War. The European Archaeologist, Issue 74 – Autumn 2022, European Association of Archaeologists, 36-43. https://doi.org/10.5281/zenodo.7492858.

Shydlovskyi, P.S., Telizhenko, S.A., Ivakin, V.H. 2023. Archaeological Monitoring in War-Torn Ukraine, The Historic Environment: Policy & Practice, https://doi.org/10.1080/17567505.2023.2209835.

VITA ANTIQUA                                                                                      ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Олександра Іванова¹, Павло Шидловський²
Захистити минуле - щоб зберегти майбутнє (замість передмови)
¹,² Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID https://orcid.org/0009-0007-7848-3419
²ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6771-812X

DOI: 10.37098/VA-2023-14-10-22
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-10-22

АБСТРАКТ

Українське суспільство переживає один із найскладніших моментів свого історичного розвитку - жорстоку та неспровоковану агресію російської федерації на наші мирні міста і села, яка для нашого народу стала боротьбою за дійсну свободу та незалежність. Війни в усьому світі завжди мають однакові наслідки, не винятком стала і російсько-українська війна: вони призводять до жахливих жертв серед мирного населення, масового переміщення, порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права. Одним із проявів таких порушень є знищення культурної спадщини адже під час війни спадщина стає одним із найуразливіших сегментів суспільного буття.

В умовах загрози втрати частини культурної спадщини внаслідок агресії, в суспільстві відбувається переосмислення значення цієї спадщини та формується розуміння важливості збереження та вивчення об’єктів, що мають історичну, антропологічну, етнографічну, археологічну цінність. Боротьба українців за незалежність є, в тому числі, і боротьбою за гуманістичні цінності, серед яких особливе значення має повага до культурної та природної спадщини людства.

Мова:

Українська / Англійська

PDF

Цитування:

Іванова, О., Шидловський, П. 2023. Захистити минуле - щоб зберегти майбутнє (замість передмови). VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Список наукових праць Михайла Івановича Гладких

Упорядник Маргарита Чимирис
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-4177-5246

DOI:10.37098/VA-2021-13-23-30
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-23-30

Про ювіляра:

Бібліографічний покажчик наукових праць співробітників кафедри археології та музеєзнавства, 1996. К., с. 35-39.

Кепін, Д.В. 2001. М.І. Гладких в історіографії палеоліту України. VITA ANTIQUA, 3-4, с. 9-14. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2017/04/1.pdf

Кепин, Д.В. 2011. Вклад М.И. Гладких в исследовании палеолита. Археологія і давня історія України, 6. Стежками археології: До 70-річчя професора Михайла Івановича Гладких, с. 4-15.

Кухарчук, Ю.В. 2006. Гладких Михайло Іванович. Енциклопедія сучасної України. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=30336

Мезенцева, Г.Г. 1997. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник. Чернігів, с. 14.

Палиенко, С.В. 2011. М.И. Гладких и социоисторическое направление в палеолитоведении. Археологія і давня історія України, 6. Стежками археології: До 70-річчя професора Михайла Івановича Гладких, с. 16-25.

Професори Київського університету: біографічний довідник. — К., 2014.

Самойленко, Л.Г. 2004. Гладких Михайло Іванович. В: Історичний факультет Київського університету: минуле й сьогодення (1834—2004 рр.). К., с. 177.

Шепель, Л. 2003. Гладких Михайло Іванович В: Смолій, В.А. та ін. (ред.). Українські історики 20 століття: Бібліографічний довідник. К., Львів: Ін-тут іст. України НАНУ, с. 66. http://195.20.96.242:5028/kvportal/DocDescription?docid=KvKNUTS.BibRecord.1417162

Мова: українська

Бібліографія

Цитування:

Чимирис, М. 2021. Список наукових праць Михайла Івановича Гладких. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 23-30.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення

Остап Цвіркун¹, Павло Шидловський², Дудник Діана³, Чимирис Маргарита⁴

¹ Національний музей історії України
ORCID: 0000-0002-3265-2471

²,⁴ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
² ORCID: 0000-0001-6771-812X

⁴ORCID: 0000-0002-4177-5246

³Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0003-0855-3219

DOI:10.37098/VA-2021-13-55-86
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-55-86

АБСТРАКТ:
Стаття присвячена публікації окремого археологічного об’єкта, який було виявлено під час розкопок четвертого житла Межиріцької стоянки у 2018-2020 роках – кременеобробної майстерні Точок 1. Подається типолого-статистичний та технологічний аналіз крем’яних виробів на тлі загальної статистики крем’яного набору четвертого господарсько-побутового комплексу. Аналіз поширення знахідок разом з стратиграфічними спостереженнями дозволяють стверджувати як мінімум два рівні проживання в житлі. Планіграфічні особливості дослідженої в житлі траншеї з Точком 1 демонструють функціональну спеціалізацію різних ділянок внутрішнього простору та знаходять певні аналогії в інших об’єктах межиріцької індустрії епігравету.

Ключові слова: Епігравет, пізній палеоліт, господарсько-побутовий комплекс, точок, технологія кремнеобробки.

Мова: українська/англійська

PDF

Цитування:

Цвіркун, О., Шидловських, П., Дудник, Д., Чимирис, М. 2021. Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 55-86.

Література:

Адамс, Б. 1994. Трасологический анализ кремневых изделий со стоянки Межирич (раскопки 1993 года). Приложение 1. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129, с. 17-18.

Адамс, Б. 1995. Трасологический анализ кремневых изделий стоянки Межирич из раскопок 1994 г. Приложение 4. В: Корниец, Н.Л. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1994 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1994/114, с. 53-57.

Адовасио, Дж., Ленз, Б. 1996. Микростратиграфия ямы 4 и жилища 4. Приложение 2. В: Корниец, Н.Л., Сунцов, В.Ю., Соффер, О. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1995 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1995/96, с. 43-47.

Адовасио, Дж., Соффер, О., Карр, К., Педлер, К., Диркмаат, Д., Педлер, Д., Роуз, М., Томас, Д., Байе, Р. 1993. Анализ микроскопических остатков со стоянки Межирич. Приложение 5. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181, с. 30-34.

Гаврилов, К.Н. 1993. Кремень (находки из раскопа 1992 г.). Приложение 2. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181, с. 23-24.

Гладких, М.І. 1971. Крем’яний інвентар пізньопалеолітичного поселення Межиріч. Археологія, 3, с. 58-63.

Гладких, М.И. 1977. Некоторые критерии определения культурной принадлежности позднепалеолитических памятников. В: Праслов, Н.Д. (ред.). Проблемы палеолита Восточной и Центральной Европы. Л.: Наука, с. 137-143.

Гладких, М.І. 1989. Соціально-економічна інтерпретація пізньопалеолітичних жител та поселень. Археологія, 4, с. 17-26.

Гладких, М.І. 1991. Історична інтерпретація пізнього палеоліту (за матеріалами території України). Київ: НМК ВО.

Гладких, М.И. 1999. Древнейшая архитектура по археологическим источникам эпохи палеолита. VITA ANTIQUA, 1, с. 29-33. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/004VA01-gladkikh.pdf

Гладких, М.И. 2001. Кремневый инвентарь межиричского позднепалеолитического поселения, VITA ANTIQUA, 3-4, с. 15-21. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/11/2.pdf

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1977. Отчет о раскопках Межиричского позднепалеолитического поселения в 1976 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, №1976/121.

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1979. Отчет о раскопках Межиричского позднепалеолитического поселения в 1978 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1978/106.

Гладких, М.І., Корнієць, Н.Л. 1979. Нова споруда з кісток мамонта в Межирічі. Вісник АН УРСР, 9, с. 50-54.

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1982. Отчет о работе позднепалеотической стоянке Межирич в 1979-1981 гг. К.:
Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1979-81/143.

Дудник, Д.В. 2017. Етапи дослідження Межиріцької стоянки. VITAANTIQUA, 9, с. 69-80. doi:10.37098/VA-2017-9-69-80

Карр, К. 1995. Технологический анализ кремневых изделий из раскопок стоянки Межирич 1994 г. Приложение 5. В: Корниец, Н.Л. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1994 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1994/114, с. 58-66.

Карр, К.В., Педлер, К.Л., Адовасио, Дж.М. 1994. Технологический анализ каменной индустрии Межиричской позднепалеолитической стоянки. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129, с. 27-30.

Корниец, Н.Л. 1993. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181.

Корниец, Н.Л. 1994. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129.

Корниец, Н.Л. 1995. Отчет о работе позднепалеолитической стоянки Межирич в 1994 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1994/114.
Корниец, Н.Л. 2000. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1999 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1999/3.

Корниец, Н.Л., Гладких, М.И., Величко, А.А., Антонова, В.Г., Грибченко, Ю.Н., Зеликсон, Е.М., Куренкова, Е.И., Халчева, Т.А., Чепалыга, А.Л. 1981. Межирич. В: Величко, А.А. (ред.). Археология и палеогеография позднего палеолита Русской равнины. М.: Наука, с. 106-119.

Корнієць, Н.Л., Нужний, Д.Ю. 2003. Звіт про розкопки верхньопалеолітичної стоянки Межиріч у 2002 р. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 2002/189.

Корниец, Н.Л., Сунцов, В.Ю. 1999. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1998 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1998/51.

Корниец, Н.Л., Сунцов, Ю.В., Соффер, О. 1996. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1995 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1995/96.

Лозовский, В.М., Лозовская, О.В. 2010. Технологический анализ пластинчатых сколов стоянки Межиричи — жилища 1, 2, 3. В: Давудов, О.М. (ред.) Исследования первобытной археологии Евразии. Махачкала: Издательство «Наука ДНЦ», с. 240-247.

Нужний, Д.Ю. 2002. Верхньопалеолітичні пам’ятки типу Межиріч та їх місце серед епіграветтських комплексів Середнього Дніпра. Кам’яна доба України, 1, с. 57-81.

Нужний, Д.Ю. 2014. Крем’яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч. В: Ступак, Д.В., Хлопачев, Г.А. (ред.). Епіграветські пам’ятки середнього Подніпров’я. Археологический Альманах, 31, с. 69-80.

Нужний, Д.Ю. 2015. Верхній палеоліт Західної та Північної України (техніко-типологічна, варіабельність та періодизація). К.: ФОП Філюк О., 478 с.

Нужний, Д.Ю., Корнієць, Н.Л., Пеан, С. 2004. Звіт про розкопки верхньопалеолітичних поселень Бармаки та Межиріч у 2003 році. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 2003/132.

Нужний, Д.Ю., Корнієць, Н.Л., Пеан, Ст., Шидловський, П.С., Езердз, П. 2006. Звіт про розкопки верхньопалеолітичного поселення Межиріч у 2006 році. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 2006/65.

Нужний, Д.Ю., Шидловський, П.С. 2009. Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення. В: Чабай, В.П. (ред.). Актуальные проблемы первобытной археологии Восточной Европы. Археологический Альманах, 20, с. 203-218. doi:10.5281/zenodo.1191313

Нужный, Д.Ю., Шидловский, П.С. 2011. Первое жилище верхнепалеолитического поселения: индустриальная вариабельность содержимого хозяйственных объектов. В: Гаврилов, К.Н. (ред.). Палеолит и Мезолит Восточной Европы. М.: Институт археологии РАН, Таус, с. 321-342, doi:10.5281/zenodo.1193696

Пидопличко, И.Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. К.: Наукова думка.

Пидопличко, И.Г. 1976. Межиричские жилища из костей мамонта. К.: Наукова думка.

Самойленко, Л.Г. Шидловський, П.С. 2016. Межиріцька стоянка: яке майбутнє в нашого минулого? Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 4(131), с. 62-69. doi:10.5281/zenodo.1206223

Снидер, Дж. 1994. Реставрационная работа на стоянке Межирич. Приложение 6. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129, с. 40-43.

Соффер, О. 1993. Возраст стоянки по данным радиоуглеродного анализа (С 14). Приложение 3. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181, с. 25-27.

Станко, В.Н. (ред.). 1997. Давня історія України: в 3-х томах. Голова ред. кол. П.П. Толочко. К.: Наукова думка. Том 1: Первісне суспільство, 560 с.

Чабай, В.П., Ступак, Д.В., Весельський, А.П., Дудник, Д.В. 2020. Культурно-хронологічна варіабельність епігравету Середнього Подніпров’я. Археологія, 2, с. 5-31. doi:10.15407/archaeologyua2020.02.005

Шидловський, П.С. 2013. Дослідження та проблеми збереження Межиріцького поселення мисливців на мамонтів. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, 8, c. 567-581. doi:10.5281/zenodo.1188708

Шидловський, П.С. 2020. Мисливці на мамонтів басейну Дніпра. К.: ВПЦ Київський університет, 140 с. doi:10.5281/zenodo.5515482

Шидловський, П., Пеан, С., Демей, Л., Крепін, Л., Цвіркун, О., Чимирис, М., Мамчур, Б. 2020. Поновлення досліджень четвертого межиріцького житла. В: Болтрик, Ю.В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2018, с. 244-247. doi:10.5281/zenodo.3751600

Шидловський, П., Пеан, С., Езартс, П., Цвіркун, О., Чимирис, М., Мамчур, Б. 2020. Сучасні дослідження Межиріцької стоянки. В: Болтрик, Ю.В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2019, с. 353-357. doi:10.5281/zenodo.5376415

Haesaerts, P., Péan, S., Valladas, H., Damblon, F., Nuzhnyi, D. 2015. Contribution à la stratigraphie du site paléolithique de Mezhyrich (Ukraine), L’anthropologie, 119(4) (Septembre-Octobre 2015), p. 364-393.
doi:10.1016/j.anthro.2015.07.002

Komar, M.S., Kornietz, N.L., Nuzhnyi, D.Yu., Péan, S. 2003. Mezhirich Upper Paleolithic Site: the reconstruction of environmental conditions of the Late Pleistocene and human adaptation in the Middle Dnieper basin (Northern Ukraine). Кам’яна доба України, 4, с. 262-277.

Lozovski, V.M., Lozovskaya, O.V. 2014. Analyse du débitage laminaire du site de Mezhyrich : habitations no 1, 2 et 3. L’Anthropologie, Vol. 118(5) (Novembre–Décembre 2014), p. 495-503. doi:10.1016/j.anthro.2014.10.009

Nuzhnyi, D. 2008. The epigravettian variability of the middle Dnieper river basin. В: Кулаковська, Л.В. (ред.). Дослідження
первісної археології в Україні. К.: Корвін Пресс, с. 96-134.

Nuzhnyi, D.Yu. and Shydlovskyi, P.S. 2015. Variabilité de l’industrie lithique entre les structures de l’habitation n° 1 de
Mezhyrich, site du Paléolithique supérieur d’Ukraine. L’Anthropologie, 119, №4 (Septembre-Octobre 2015), p. 394-416.
doi:10.1016/j.anthro.2015.07.003

Shydlovskyi, P., Péan, S., Crépin, L., Tsvirkun, O. 2018. Investigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from field and
lab research to education. Quaternary Perspectives, 25 (2), p. 18-19. doi:10.5281/zenodo.2631382

Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys, M.V., Mamchur, B.V. 2019. New Study of Fourth Dwelling from Mezhyrich Upper Palaeolithic Campsite: the results of International Summer School activity. VITA ANTIQUA, 11, p. 92-115. doi:10.37098/VA-2019-11-92-115

Soffer, O., Adovasio, J.M., Kornietz, N.L., Velichko, A.A., Gribchenko, Yu.N., Brett, R.L., Suntsov, V.Yu. 1997. Cultural stratigraphy at Mezhirich, an Upper Paleolithic site in Ukraine with multiple occupations. Antiquity, Vol. 71, Issue 271, p. 48-62. doi:10.1017/S0003598X00084532

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Наукове обґрунтування доцільності передачі території Межиріцької стоянки Шевченківському національному заповіднику

Павло Шидловський¹, Микола Чорний²

¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-4177-5246

² Шевченківський національний заповідник

DOI:10.37098/VA-2021-13-157-168
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-157-168

АБСТРАКТ:
У статті подається техніко-економічне обґрунтування доцільності передачі території Межиріцької верхньопа­ леолітичної стоянки до складу Шевченківського національного заповідника. Аргументується, що така передача дозволить застосувати до цієї пам’ятки національного значення весь комплекс пам’яткоохоронних та реставраційних заходів, убезпечить пам’ятку від подальшої руйнації та стане початком дій по створенню музейного комплексу.

Ключові слова: пам’ятка археології національного значення, верхній палеоліт, музеєфікація, заповідник, пам’яткоохоронні дослідження.

Мова: українська

PDF

Цитування:

Шидловських, П., Чорний, М. 2021. Наукове обґрунтування доцільності передачі території Межиріцької стоянки Шевченківському національному заповіднику. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 157-168.

Література:

Гладких, М.І. 1991. Історична інтерпретація пізнього палеоліту (за матеріалами території України): Препр. К.: НМК ВО.

Гладких, М.И. 1999. Древнейшая архитектура по археологическим источникам эпохи палеолита. VITA ANTIQUA, № 1, с. 29-33. http://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/11/004VA01-gladkikh.pdf

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1977. Исследование в Межириче. Археологические открытия 1976 года, с. 281-282.

Гладких, М.І., Корнієць, Н.Л. 1979. Нова споруда з кісток мамонта в Межиріччі. Вісник АН УРСР, 9, с. 50-54.

Гладких, М.І., Станко, В.Н. 1997. Епоха пізнього палеоліту. В: Толочко, П.П. (ред.). Давня історія України. Т. 1. Первісне суспільство, р. ІІ. К.: Наукова думка, с. 51-113.

Пидопличко, И.Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. К.: Наукова думка.

Пидопличко, И.Г. 1976. Межиричские жилища из костей мамонта. К.: Наукова думка.

Самойленко, Л.Г., Шидловський, П.С. 2016. Межиріцька стоянка: яке майбутнє в нашого минулого? Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 4(131), с. 62–69. doi:10.5281/zenodo.1206223

Чорний, М.Г. 2021. Черкащина: вибір стратегії регіону. В: Чепура, Ф.М. (ред.). Стратегії сталого розвитку в туризмі та готельно-ресторанному бізнесі: можливості і проблеми запровадження в Україні: кол. монографія. Черкас. держ. технол. ун-т., Харків: СГ НТМ «Новий курс», с. 33-40.

Чорний, М.Г, Чорна, Л.О., Грищенко, В.М., Шевчик, В.Л. та ін. 2012. Заповідна Черкащина: історія, сьогодення, майбутнє: науково-довідкове видання (під заг. ред. М.Г. Чорного). Черкаси: Брама-Україна, 200 с.

Чорний, М.Г., Чорна, Л.О. 2013. Канівський природний заповідник: передумови створення, ретроспективний аналіз діяльності, сучасний стан та перспективи розвитку: монографія. К.: ВПЦ «Київський університет», 384 с.

Шидловський, П. 2013. Дослідження та проблеми збереження Межиріцького поселення мисливців на мамонтів. Праці НДІ пам’яткоохоронних досліджень, вип. 8, с. 567–581. doi:10.5281/zenodo.1188708

Шидловський, П., Пеан, С., Демей, Л., Крепін, Л., Цвіркун, О., Чимирис, М., Мамчур, Б. 2020. Поновлення досліджень четвертого Межиріцького житла. Археологічні дослідження в Україні, 2018, с. 244–247. doi:10.5281/zenodo.3751600

Шидловський, П., Синиця, Є., Тарахан-Береза, З. 2018. Археологічне минуле Канівщини. В: Тарахан-Береза, З. Святиня : Чернеча гора та стародавній монастир Канівський. Черкаси: IntroligaTOR, с. 7-16.
doi:10.5281/zenodo.1432771

Shydlovskyi, P., Péan, S., Crepin, L., Tsvirkun, O. 2018. Investigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from field and lab research to education. Quaternary Perspectives, 25(2), p. 18–19. doi:10.5281/zenodo.2631382

Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys, M.V., Mamchur, B.V. 2019. New Study of Fourth Dwelling from Mezhyrich Upper Palaeolithic Campsite: the results of International Summer School activity. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 92-115. doi:10.37098/VA-2019-11-92-115

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Нові дані стосовно кременеобробного виробництва східнотрипільських племен Буго-Дніпровського межиріччя

Євген Пічкур
Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0002-5087-5548

DOI:10.37098/VA-2021-13-113-128
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-113-128

АБСТРАКТ
В роботі публікуються невідомі раніше виробничі комплекси з різних поселень т.зв. «східнотрипільської» культури. До аналогій залучені матеріали ряду споріднених та синхронних пам’яток Кукутень-Трипілля в Буго-Дніпровському межиріччі. На основі проведеного типологічного та порівняльного аналізу, автор спробував ви- ділити характерні риси кременеобробної галузі східнотрипільської культури вказаного регіону.

Ключові слова: східнотрипільська культура, Кукутень-Трипілля, виробництво, обробка кременю, Буго-Дніпровське межиріччя.

Мова: українська

PDF

Цитування:

Пічкур, Є. 2021. Нові дані стосовно кременеобробного виробництва східнотрипільських племен Буго-Дніпровського межиріччя. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 113-128.

Література:

Бурдо, Н.Б. 2021. Східнотрипільська і західнотрипільська культури: міф чи реальність? Археологія і давня історія України, 2 (39), с. 350-359.

Бурдо, Н.Б., Відейко, М.Ю. 1997. Розкопки трипільського поселення Ігнатенкова Гора біля с. Григорівка на Дніпрі. Археологічні відкриття в Україні 1993 року, с. 23-26.

Відейко, М.Ю. 2005. Трипільське поселення Ігнатенкова Гора біля с. Григорівка. Кам’яна доба України, Вип. 7, с. 186-200.

Овчинников, Е.В. 2012. Дослідження на трипільському поселенні Владиславчик. В: Отрощенко, В.В. (ред.). Земледельцы и скотоводы древней Европы. Киев; Санкт-Петербург, с. 115-123.

Овчинников, Е.В. 2014. Трипільська культура Канівського Подніпров’я (етапи ВІІ—СІ). К.: Видавець Олег Філюк.

Овчинников, Е.В., Лежух, І.П. 2005. Звіт про дослідження на трипільському поселенні Владиславчик 2005 року. НА ІА НАНУ, ф.64, № 2005/281.

Овчинников, Е.В., Пічкур, Є.В. 2003. Дослідження на трипільському поселенні Пекарі ІІ. Археологічні відкриття в Україні 2001-2002 рр., с. 207-212.

Овчинников, Е.В., Шидловський, П.С., Шостик, О.І., Пічкур, Є.В. 2005. Дослідження трипільських пам’яток на Канівщині. Археологічні дослідження в Україні 2003-2004 рр., с. 32-42.

Петрунь, В.Ф. 2004. Використання мінеральної сировини населенням трипільської культури. В: Відейко, М.Ю. (ред.). Енциклопедія трипільської цивілізації. Київ: Укрполіграфмедіа, 1, с. 199-218.

Пічкур, Є.В. 2005. Опис виробів з кременю, знайдених на трипільському поселенні Владиславчик. В: Овчинников

Е.В., Лежух І.П. 2005. Звіт про дослідження на трипільському поселенні Владиславчик 2005 року. НА ІА НАНУ, ф.64, № 2005/281, Дод. 3, с. 41-42.

Пичкур, Е.В. 2017. Индикаторы «импортов» в трипольской культуре (по материалам «кладов» кремневых пластин). Vita Antiqua, 9, с. 206-222. doi:10.37098/VA-2017-9-206-221

Пічкур, Є.В. 2019. Складові кременевої індустрії кукутень-трипільської спільноти: видобуток і поширення кременю. Археологія і давня історія України, 3 (32), с. 37-49. doi:10.37445/adiu.2019.03.03

Пічкур, Є.В. 2019a. Порівняльний аналіз кременевих комплексів трипільських поселень Володимирівка та Андріївка. В: Терпиловський, Р.В. (гол. ред.). Тези доповідей міжнародної наукової конференції «АРХЕОЛОГІЯ ТА МУЗЕЙНА СПРАВА В СИСТЕМІ ОСВІТИ І НАУКИ з нагоди 75-річчя заснування кафедри археології та музеєзнавства», 24-25 жовтня 2019, Київ, Україна. К., б/в.

Пічкур, Є.В., Шидловський, П.С. 2003. Комплекс кременеобробки на поселенні Пекарі ІІ. В: Корвін-Піотровський, О.Г. та ін. (ред). Трипільські поселення-гіганти (Матеріали міжнародної наукової конференції). Київ: Корвін-Пресс, с. 121-129.

Рудь В.С. 2016. Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик. Археологія, 2016, №3, с. 65-75.

Хофманн, Р., Шатіло, Л.О., Пічкур, Є.В. 2019. Нові розвідки на трипільських поселеннях Буго-Дніпровського межиріччя: колекція крем’яних знахідок. Vita Antiqua, 11, с. 144-158. doi:10.37098/VA-2019-11-144-158

Цвек, О.В. 2005. До питання виділення виробничих культів у населення трипільської спільноти. Кам’яна доба України, 7, с. 160-167.

Цвек, О.В. 2006. Поселення східно-трипільської культури (короткий нарис). К.: ВВД ВАТ «КП ОТІ».

Цвек, Е.В. 2012. К вопросу об индустрии кремня у населения трипольской общности. Strаtum plus, 2, с. 211-225.

Цвек, Е.В., Рассамакин, Ю.Я. 2002. Поселение восточнотрипольской культуры Мирополье и проблема относительной хронологии памятников типа Средний Стог 2. Stratum plus 2001-2002, №2, с. 218-245.

Черныш, Е.К. 1951. Трипольские орудия труда с поселения у с. Владимировки. КСИИМК, Вып. XL, с. 85-95.

Pichkur, E. 2012. The flint tools of Andreevka, the Tripolian settlement on the Bolshaya Vys River. In: Menotti, F., Korvin-Piotrovskiy, A.G. (eds.). The Tripolye culture giant-settlements in Ukraine: formation, development and decline. Oxford: Oxbow Books, p. 169-182.

Pichkur, Ye.V. 2018. Mining and distribution of flint by the tribes of Cucuteni-Trypillian community. Vita Antiqua, 10, p. 105-118. doi:10.37098/2519-4542-2018-1-10-105-117

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
До 80-річного ювілею Михайла Гладких (замість передмови)

Маргарита Чимирис¹, Павло Шидловський², Сергій Рижов³
¹,²,³ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: 0000-0002-4177-5246
²ORCID: 0000-0001-6771-812X
³ORCID: 0000-0002-3229-1020

DOI:10.37098/VA-2021-13-9-22
https://doi.org/10.37098/VA-2021-13-9-22

АБСТРАКТ:
Поточний випуск VITA ANTIQUA присвячено 80-ти річчю професора кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора історичних наук, відомого в Україні і за кордоном фахівця з археології палеоліту Михайла Івановича Гладких.

Тематика збірника охоплює періоди від середнього палеоліту до енеоліту Центральної та Східної Європи. В статтях розглядаються проблеми палеоекології і культурної адаптації мисливців-збирачів та ранніх землеробів до різних природно-кліматичних умов за часи верхнього плейстоцену – раннього голоцену. Піднімаються питання появи перших житлових конструкцій на теренах України, розглядаються особливості розвитку матеріальної культури первісних суспільств.

Мова: українська/англійська

Вступ

Цитування:

Чимирис, М., Шидловських, П., Рижов, С. 2021. До 80-річного ювілею Михайла Гладких (замість передмови). VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 9-22.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Ранньомезолітичні помешкання в гроті Шпан-Коба (Крим, Україна)

Олександр Яневич
Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0002-8088-6950

DOI:10.37098/VA-2021-13-87-112
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-87-112

АБСТРАКТ
Метою статі є введення в науковий обіг та аналіз результатів розкопок нижніх, ранньомезолітичних шарів Шпан-Коба, яка на сьогодні є єдиною пам’яткою із збереженими культурними шарами мезоліту та неоліту на Першому пасмі Кримських гір. Її матеріали дозволяють скласти чітку уяву щодо хронології, культурної приналежності, господарства та стратегії заселення у мезоліті та неоліті цієї частини Гірського Криму. Ранньомезолі- тичні культурні шари належать до типу «ефемерних». Вони представлені невеликими вогнищами, поодинокими крем’яними виробами та кістками тварин. Їх планіграфія, кількість та склад крем’яних артефактів, біля половини із яких припадає на знаряддя, свідчать, що грот Шпан-Коба використовувався у якості житла під час спорадич- них, надзвичайно короткотермінових відвідин яйл невеликими групами свідерських мисливців в ранньому пре- бореалі з метою полювання на сугака, оленя та ведмедя в теплу пору року (весна та літо).

Ключові слова: Крим, Україна, ранній мезоліт, помешкання, житло, сезонні міграції, свідер.

Мова: українська

PDF

Цитування:

Яневич, О. Ранньомезолітичні помешкання в гроті Шпан-Коба (Крим, Україна). VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 87-111.

Література:

Бадер, О.Н. 1957. Некоторые памятники палеолита и мезолита в восточной части Горного Крыма. В: Шульц, П.Н. (ред.). История и археология Древнего Крыма. К.: Изд-во АН УССР. с. 7-25.

Бадер, Н.О. 1976. Некоторые итоги работ под навесом Буран-Кая в связи с исследованиями раннего мезолита Крыма. В: Кольцов Л.В., Зимина М.П., Гадзяцкая О.С. (ред.). Восточная Европа в эпоху камня и бронзы. Москва: Наука, с. 27-37.

Бонч-Осмоловский, Г.А. 1934. Итоги изучения крымского палеолита. Труды ІІ междунар. конф. Ассоциации по изучению четвертичного периода Европы. V. Москва-Ленинград-Новосибирск: Гос. Научн.-техн. горно-геологонефтяное изд-во, с. 114-183.

Васильєв, С.О. 1995. Критерії виділення наземних жител пізнього палеоліту. Археологія, 3, с. 131-136.

Векилова, Е.А. 1957. Мезолитическая стоянка Сюрень II (раскопки 1954-1955 гг.). КСИА АН УССР, 7, с. 7, 8.

Векилова, Е.А. 1961. К вопросу о свидерской культуре в Крыму (стоянка Сюрень II). КСИА АН СССР, 82, с. 43-149.

Векилова, Е.А. 1966. К вопросу о связях населения Крыма в эпоху мезолита МИА, с. 144-154.

Векилова, Е.А. 1971. Каменный век Крыма: некоторые итоги и проблемы. МИА, 173, с. 117-161.

Зайцева, Г.И., Тимофеев, В.И., Загорска, И., Ковалюх, Н.Н. 1997. Радиоуглеродные даты памятников мезолита Восточной Европы. Радиоуглерод и археология: Ежегодник радиоуглеродной лаборатории, 2, Санкт-Петербург: Теза, с. 117-127.

Залізняк, Л.Л., Яневич, О.О. 1987. Свідерські мисливці гірського Криму. Археологія, 60, с. 6-16.

Коен, В.Ю. 1996. Сюреньская финальнопалеолитическая культура Крыма. Археологический альманах, 5, с. 199-209.

Колосов, Ю.Г. 1957. Новые неолитические стоянки Крыма (по данным археологических разведок 1955 г.). КСИА АН УССР, 7, с. 13-16.

Кротова, О.О. 2013. Пізньопалеолітичні мисливці азово чорноморських степів. К.: Видавець Олег Філюк.

Подгородецкий, П.Д. 1988. Крым. Природа. Симферополь: Таврия, 1988.

Ступак, Д.В. 1999. Технологія розколювання кременю свідерської культури Українського Полісся за аналізом нуклеусів. Vita antiquа, 2, с. 18-25. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-116-137

Яневич, А.А. 1990. Хозяйство мезолитического и неолитического населения Горного Крыма. В: Неприна, В.И. (ред.). Каменный век на территории Украины, К.: Наукова думка, с. 102-111.

Яневич, О.О. 1993. Шпанська мезолітична культура. Археологія, 1, с. 3-15.

Яневич, О.О. 2010. Свідер Криму в контексті фінального палеоліту та раннього мезоліту півдня Східної Європи, Матэрыалы па археалогіі Беларусі, 18, Минск, с. 56-73.

Яневич, О.О. 2019. Радіовуглецева хронологія фінального палеоліту, мезоліту та неоліту Криму в археологічному та палеоекологічному контекстах, Vita antiqua, с. 116-137. https://doi.org/10.37098/VA-2019-11-116-137

Benecke, N. 1999. Die Tierreste aus dem mesolithischen Abri Span-Koba im Krimgebirge. In: Kokabi, M., May, E. (eds.). Beitrage zur Archaozoologie und Prahistorischen Antropologie, II, s. 71-90.

Benecke, N. 2000. Mesolithic hunters of the Crimean Montains: The fauna from rock shelter of Span’-Koba. In: Mashkour, M., Choyke A.M., Buitenhuis, H., Poplin, F. (eds.). Archaeozoology of the Near East, IV A. Proceedings of the fourth international symposium on the archaeozoology of southwestern Asia and adjacent areas. ARS – Publicate 32, Groningen, The Netherlands, p. 107-120.

Binford, L. 1978. Dimensional Analysis of Behaviour and Site Structure: Learning from an Eskimo Hunting Stand. American Antiquity. 43 (3), p. 330-361.

Binford, L. 1983. In pursuit of the past. Decoding the archaeological records. London, New York: Thames & Hudson.

Gerasimenko, N.P., Bezusko, L.G., Avdieienko, Y.L., Yanevich A.A. In press. Late Glacial and Holocene vegetational and climate changes and their impact on material cultures in the Crimean Mountains (founded on pollen data from cave deposits). Quaternary International.

Henry, D. 2012. The palimpsest problem, hearth pattern analysis, and Middle Paleolithic site structure. Quaternary International. 247, p. 246-266.

Janevic, Alexander. 1999. Das Swiderien der Krim, Tanged points cultures in Europe, Lublin, s. 36-46.

Lanoe, F., Pean, S., Yanevich, A., 2015, Saiga antelope hunting in Crimea at the Pleistocene-Holocene transition: the site of Buran-Kaya III Layer 4, Jornal of Archaeological Science, 54, р. 270-278.