Автор: Andr

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Средневековые граффити и клейма из раскопок цитадели Херсонеса, 93-103

Дюженко Т.В.

Резюме:
У процесі господарської діяльності люди часто для зручності залишали позначки на тарі, посуді: власники позначали свою власність на предметах побуту іменами, ініціалами та іншими знаками. Написи, що дійшли до археологів та істориків - графіті - стають свого роду письмовими джерелами і заслуговують на особливу увагу. Їх вивчення може дати цінну інформацію про економічні зв'язки, торгівлю та побут стародавніх херсонеситів. Дослідження написів на кераміці дозволяє отримати відомості про ономастику, етнічний склад населення Херсона. Дуже важливий матеріал графіті дають для вивчення історії писемності, тому що еволюція буквених накреслень безсумнівно знялася і в цих, часом недбалих, зроблених на швидку руку, написах і позначках.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Дюженко, Т.В. 2001. Средневековые граффити и клейма из раскопок цитадели Херсонеса. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 93-103. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Клейменная византийская амфора Х в. из Ласпи, 104-117

Паршина Е.А.

Резюме:
Амфору знайдено під час охоронних археологічних робіт, що проводилися у зв'язку з терасуванням схилів Ласпинської улоговини під лісопосадки. Вона походить із житлового комплексу середньовічного поселення Шабурла, розташованого в північно-східній частині улоговини.

Аналіз всього комплексу амфорних клейм показав високу ймовірність приналежності скорочених імен ними іменам візантійських імператорів чи членів імператорської сім'ї. Достатньо обмежена кількість імен на клеймах, що практично не виходить за межі набору імен правили імператорів, показує, що імена на клеймах не могли належати ні гончарам, які виготовляли амфори, ні епархам, які нібито контролювали їх виробництво. Найбільш вірогідний висновок полягає в тому, що основна маса іменних тавр була знаками власності ергастеріїв належали імператорам.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Паршина, Е.А. 2001. Клейменная византийская амфора Х в. из Ласпи. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 104-117. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001

К вопросу о хронологии некоторых типов византийских амфор Юго-Восточного Крыма, 118-122

Майко В.В.

Резюме:
Наслідком загибелі у другій чверті X ст. праболгарських міст та поселень салтово-маяцької культури Таврики, з'явилося припинення добре налагодженого місцевого виробництва амфор, що мало товарний характер. Печі з виробництва причорноморських амфор та амфор причорноморського типу, які зустрінуті далеко за межами Криму, досить добре вивчені на півострові. До сьогодні, за винятком окремих фрагментів, невідомі археологічні комплекси Таврики середини-другої половини X ст., де були б присутні вказані причорноморські амфори. Найімовірніше, місцеве широкомасштабне виробництво праболгарами, носіями салтівської культури Криму, амфорної тари більше не відроджувалося. На зміну цим амфорам приходять нові типи судин, що виникли у Візантії в першій половині X ст.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Майко, В.В. 2001. К вопросу о хронологии некоторых типов византийских амфор Юго-Восточного Крыма. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 118-122. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Средневековые амфорные клейма из раскопок крепости Алустон, 123-129

Тесленко И.Б.

Резюме:
Серед великої кількості уламків і цілих форм торгової тари, що походять з розкопок середньовічних міст і поселень, зразки з відбитками штампів зустрічаються досить рідко. Початок регулярного таврування середньовічних амфор відносять до X ст. та пов'язують із зростанням ремісничого виробництва, удосконаленням системи його організації у центрах Візантійської імперії.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Тесленко, И.Б. 2001. Средневековые амфорные клейма из раскопок крепости Алустон. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 123-129. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
О происхождении двух групп средневековых клейменных амфор, 130-146

Волков И.В.

Резюме:
Амфори – це рідкісний вид виробів, призначення якого та загальні закономірності поширення вже давно встановлені археологами, переважно античниками. 1. Амфора призначалася для перевезення вина (у значно меншій мірі - олії) морським транспортом. 2. Масове виробництво амфор тому з'являється у районах товарного виноробства (чи виробництва олії). 3. Виробництво цієї тари майже завжди було під контролем держави. 4. Вторинне використання амфор (для зберігання та черпання води та інших рідин) у галузях споживання імпортного вина було нетривалим. Відхилення від цих правил були настільки нечисленними, і з ними пов'язано настільки малу кількість знахідок, що за загального аналізу всім цим можна знехтувати.

Предмет цієї статті - це вироби одного виду, амфори, що частково пом'якшує похибки технологічного аналізу, т.к. відмінності способів формування та підготовки глини в межах однієї групи та одного виду не могли бути дуже значними.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Волков, И.В. 2001. О происхождении двух групп средневековых клейменных амфор. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 130-146. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Византийские амфорные клейма ХІ в. с монограммой имени Константин, 147-152

Булгаков В.В.

Резюме:
Серед візантійських амфорних клейм X-XI ст., корпус знахідок яких до теперішнього часу становлять понад сто двадцять екземплярів, тавра з монограмою імені Костянтин відрізняються найбільшою різноманітністю. Відбитки цього виду добре відомі за археологічними матеріалами Східної, Південно-Східної та Південної Європи. Примітна їх надзвичайно широка для цієї категорії матеріалу поширеність - за середнього показника повторюваності 1,6 для кількості знахідок X-XI ст., число фрагментів, зазначених монограмою дорівнює 20-ти, тобто, більш ніж у десять разів перевищує цей показник. Дуже нестандартним моментом у вивченні цієї групи є наявність не тільки великої кількості відбитків, але також і бронзового штампу для таврування амфор.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Булгаков, В.В. 2001. Византийские амфорные клейма ХІ в. с монограммой имени Константин. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 147-152. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Метки-дипинто византийских амфор ХІ в., 153-164

Булгаков В.В.

Резюме:
Мітки-дипінто візантійських амфор - матеріал відомий археологам переважно з судин з дугоподібними ручками, поширеними в Північному Причорномор'ї в XII-XIV ст. Такі мітки зазвичай мають вигляд широких радіальних смуг, нанесених мінеральними барвниками на плічка судин по три на кожну зі сторін. Помітну їх кількість дав комплекс аварії корабля в Новосвітській бухті, добре відомі вони і на інших причорноморських об'єктах.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Булгаков, В.В. 2001. Метки-дипинто византийских амфор ХІ в. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 153-164. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Амфорна тара Києво-Подолу XII - початку XIII ст. (прикладом одного розкопу), 165-197

Зоценко В.М.

Резюме
Цінність цих досліджень полягає у з'ясуванні динаміки життя продовж XII століття від виникнення даного києвоподільського осередку до його зникнення на мапі історичної топографії домонгольського Києва. Розглянутий тут матеріал проливає світло й на широкі контакти населення Києва XII ст. на обширах поміж Чорним та Балтійським морями, у яких Середня Наддніпрянщина виступала незаперечним транзитним центром візантійського імпорту на Північний Захід Європи, включно до Скандинавської напіввіспи. Найбільш вірогідним спільником Києва у цьому транзиті, з погляду на статистику знахідок амфорної тари, виступали міста давньоруського Понімання, через яке пролягали основні для Середньої Наддніпрянщини шляхи у Надбалтійський регіон й, взагалі, на європейський Захід.

Мова: українська

Download PDF

Цитування:
Зоценко, В.М. 2001. Амфорна тара Києво-Подолу XII - початку XIII ст. (прикладом одного розкопу). B: Паршина, О.О. (ред.). Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 165-197. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Комплекс амфор XIII – XIV вв. из Сугдеи, 198-201

Баранов И.А., Майко В.В.

Резюме:
Розглянутий у статті комплекс амфор походить з ремісничої споруди, дослідженої у 1995/96 р.р. та розташованої на ділянці т.зв. кварталу I Судакської фортеці між Приворотною вежею Якобо Торселло та Безіменною вежею № 5. Питання типології константинопольських амфор з дугоподібними ручками, локалізація центру їх виробництва та проблема часу їх появи, так само як і припинення функціонування в Тавриці, залишаються одними з актуальних. Криму. У цій роботі, що носить попередній, публікаційний характер, ми не будемо зупинятись на цьому докладно. Зазначимо лише, що у горизонтах Сугдеї, датованих серединою - другий половиною XIII ст. константинопольські амфори з дугоподібними ручками у відсотковому співвідношенні поступаються веретеноподібним гребінчастим з високопіднятими ручками. В – комплексах XIV ст. спостерігається зворотна картина.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Баранов, И.А., Майко, В.В. 2001. Комплекс амфор XIII – XIV вв. из Сугдеи. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 198-201. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Трапезундские керамические клейма из Азова, 202-215

Волков И.В.

Резюме:
Дослідження присвячене найпоширенішій у Причорномор'ї у XIII-XIV ст. групі амфор. Ці судини багаторазово описані у літературі під назвою амфор із дугоподібними ручками. Матеріалом для дослідження послужили керамічні колекції із розкопок золотоординського міста Азака. Матеріали з Азова загалом датуються досить вузько - 30-ті рр. - кінець XIV ст. (найпоширеніший хронологічний інтервал для степових міст улусу Джучи). Переглянуто кілька десятків тисяч фрагментів амфор. Якщо форма цих судин загальновідома і не потребує опису, то на їх технологічні ознаки слід звернути пильну увагу.

Можна припускати, що незначні відмінності у складі формувальної маси «трапезундських» амфор пов'язані з роботою споріднених майстерень, розташованих при різних містах імперії, і в майбутньому їх можна буде ідентифікувати. У цьому випадку найпоширеніший («класичний») тип формувальної маси слід було б відносити до Трапезунду (вірніше, його найближчим околицям), а ідентифікація інших експортерів поки що неможлива.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Волков, И.В. 2001. Трапезундские керамические клейма из Азова. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 202-215. (Бібліотека VITA ANTIQUA).