Автор: Andr

VITA ANTIQUA                                                              ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Аліна Мороко¹
Нормативно-правовий аспект охорони археологічної спадщини в сучасній Україні: загальний огляд та можливості для покращення
¹ Музей історії міста Києва; Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: https://orcid.org/0009-0004-6779-624X

DOI: 10.37098/VA-2024-15-21-32
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-21-32

АБСТРАКТ

У 1991 році Україна стала незалежною країною та вийшла зі складу СРСР і обрала «європейський шлях розвитку». Проте, з 2014 року частина території нашої держави є окупована російськими загарбниками, а з 2022 року в Україні оголошено воєнний стан. Причиною цього є проведення «визвольної операції» на всій території нашої країни російською федерацією, яка пропагує думку, що ми є «братніми народами». Окупанти наносять непоправної шкоди культурній спадщині України, що в багатьох випадках продиктовано бажанням знищення нашої історії, а відтак, ідентичності. Тому збереження історичного минулого, зокрема археологічних об’єктів (які є найуразливішою категорією пам’яток), є одним з ключових завдань на сьогодні, яке потребує рішень. Звичайно у законодавстві Україні існує ряд нормативно-правових актів, які дозволяють здійснювати охорону культурної спадщини. Окрім того, Україна є державою-учасницею ООН, що дозволяє застосовувати міжнародні норми та досвід у справі правової та адміністративної організації системи охорони археологічної спадщини.

Дана публікація присвячена розгляду основних нормативно-правових актів законодавства України у сфері охорони археологічної спадщини. Зокрема, регулювання даної сфери здійснюється на основі Закону України «Про охорону археологічної спадщини» та Закону України «Про охорону культурної спадщини». Проте, існують і непрофільні закони, які також стосуються даної сфери: Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закон України «Про архітектурну діяльність», Закон України «Про культуру», Закон України «Про Державний земельний кадастр», Закон України «Про культуру». У статті розглянуто основні недоліки згаданих вище правових актів, на прикладі обліку пам’яток Київщини показана недосконалість законодавчої бази.

Також розглянуто ратифіковані міжнародні договори, такі як: Гаазька конвенція «Про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту» 1954 року, Європейська конвенція 1992 року (переглянута), «Конвенція про охорону всесвітньої культурної та природньої спадщини», «Конвенція про охорону підводної культурної спадщини», застосування яких дозволяє заручитися підтримкою інших країн у сфері охорони наших культурних надбань. Підсумком статті є визначення основних проблем та можливостей для покращення законодавчої бази України.

Ключові слова: закон, археологічний об’єкт, археологічна пам’ятка, культурна спадщина, законодавчий акт.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Мороко, А.О. 2024. Нормативно-правовий аспект охорони археологічної спадщини в сучасній Україні: загальний огляд та можливості для покращення. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 21-32.

Джерела:

Білаш, К. 2023. Підрив Каховської ГЕС поставив під загрозу сотні археологічних пам’яток. LB.UA, 6 червня 2023. URL: https://lb.ua/culture/2023/06/06/559133_pidriv_kahovskoi_ges_postaviv_pid.html .

Буйських, А.В., Івакін, В.Г., Шидловський, П.С., Зоценко, І.В. 2023. Пам’ятки археології під час війни: польовий досвід та юридичний аспект. VITA ANTIQUA, 14, с. 36-59, https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-36-59 .

Буйських, А.В., Шидловський, П.С., Івакін, В.Г. 2023. Моніторинг пам’яток археологічної спадщини України під час військової агресії рф. Київські збірники історії, археології, мистецтва та побуту. Вип. IV, с. 3-15. https://doi.org/10.55389/2786-5797.2023.01.01 .

Державний реєстр нерухомих пам’яток України. МКІП України. URL: https://mcip.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/ .

Другий протокол до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року від 26 березня 1999 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_001-99#Text .

Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута) від 16 січня 1992. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_150#Text .

Зоценко, І.В., Корнієнко, М.В., Шидловський, П.С. 2022. Облік об’єктів археологічної спадщини м Києва: проблеми та перспективи. Київські збірники історії, археології, мистецтва та побуту, №ІІІ, с. 37-45, https://doi.org/10.55389/2786-5797.2022.01.04 .

Івакін, В., Буйських, А., Зоценко, І., Скороход, В., Жигола, В., Готун, І., Гнера, В., Борисов, А., Шидловський, П., Сушко, А. 2023. Моніторинг на Київщині та Чернігівщині археологічних об’єктів, які постраждали від військової агресії росії. Археологічні дослідження в Україні 2022, с. 124-128. URL: http://www.vgosau.kiev.ua/AP-ADU/ADU_2022.pdf .

Кримінальний кодекс України: Закон України № 2341-III від 05.04.2001: станом на 01.01.2024. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1870 .

Міжнародна хартія з охорони й реставрації нерухомих пам’яток і визначних місць (Венеційська хартія) від31 червня 1964. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_757#Text .

Про архітектурну діяльність: Закон України № 687-XIV від 20.05.1999: станом на 31.03.2023. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text .

<Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: Закон України № 1068-XIV від 21.09.1999: станом на 31.12.2023. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text .

Про Державний земельний кадастр: Закон України № 3613-VI від 07.07.2011: станом на 31.12.2023. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text .

Про культуру: Закон України № 2778-VI від 14.12.2010: станом на 21.09.2023. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text .

Про регулювання містобудівної діяльності: № 3038-VI від 17.02.2011: станом на 04.01.2024. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text .

Про охорону археологічної спадщини: Закон України № 1626-IV від 18.03.2004: станом на 12.12.2012. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1626-15#n9 .

Про охорону культурної спадщини: Закон України № 1805-III від 08.06.2000: станом на 02.10.2023. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text .

Рекомендація про збереження культурних цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок проведення громадських чи приватних робіт, від 19 листопада 1968. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_723#Text .

Рекомендації про охорону на національному рівні культурної та природної спадщини, від 16 листопада 1972 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_724#Text .

Рекомендації щодо охорони краси та характеру ландшафтів і визначних місць, прийнята Генеральною конференцією ЮНЕСКО на 12-ій сесії, Париж, 11 грудня 1962, URL: https://www.icomos.org/public/publications/93towns7a.pdf .

Рішення № 117436629, 21.02.2024, Господарський суд м. Києва. URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/courtdocument/117436629/ .

Shydlovskyi, P., Telizhenko, S., Ivakin, V. 2023. Archaeological Monitoring in War-Torn Ukraine. The Historic Environment: Policy &amp; Practice, 14:2, p. 154-180. https://doi.org/10.1080/17567505.2023.2209835

VITA ANTIQUA                                      ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 15, 2024, МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБʼЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ

Павло Шидловський¹, Анастасія Дяченко²
Знати, щоб зберегти (замість передмови)
¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
² Національний музей історії України
¹ ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6771-812X
² ORCID: https://orcid.org/0009-0003-2449-0286

DOI: 10.37098/VA-2024-15-9-19
https://doi.org/10.37098/VA-2024-15-9-19

АБСТРАКТ

Для археологічної, музеєзнавчої та пам’яткознавчої спільноти сучасний період став часом складних випробувань. Наукові інтереси кожного окремого дослідника відтіснились спільним занепокоєнням про стан об’єктів культурної спадщини та питаннями порятунку пам’яток в умовах повномасштабної війни. Громадські та наукові ініціативи зі збереження пам’яток та моніторингу впливу воєнних дій на культурну спадщину перетворились на ряд проєктів та організацій, які можуть залучити значні ресурси для документування злочинів проти культурної та природної спадщини. Масштаби грабунку та нищення об’єктів культури викликають шок, тому сучасний стан справ вимагає раціонального усвідомлення необхідності дій в галузі збереження нашого надбання. Збереження історико-культурної спадщини визнано в якості пріоритетних тематичних напрямів і науково-технічних розробок.

Саме тому останнім часом значна увага приділяється методології археологічних досліджень в галузі фіксації археологічних джерел – від застосування космічних технологій до традиційних способів запису археологічної інформації та методів культурної атрибуції матеріалів. Українська археологія та музеєзнавство досить швидко стали відкритими до сучасних світових тенденцій та технологій у сфері збереження та обробки культурної та науково значущої інформації. Сучасні цифрові технології в галузі дистанційних методів аналізу об’єктів та предметів стали активно впроваджуватись в археологічні та музейні субдисципліни. Навряд це можна назвати гонитвою за простими рішеннями та яскравою візуалізацією. В умовах, коли є безпосередній ризик моментальної втрати колекцій або цілих археологічних пам’яток, можливість запису релевантної інформації у цифровому форматі може стати одним з потужних засобів збереження культурних надбань та поширення інформації про них у світі. Поточну збірку наукових праць присвячено методам фіксації та моніторингу археологічних об’єктів.

Відповідно до викликів, що постають перед нашою спільнотою в цей складний час в стінах КНУ імені Тараса Шевченка в жовтні 2023 року, було створено наукову школу «Об’єкти культурної спадщини: виявлення, дослідження, збереження». Ініціатором створення школи виступив колектив фахівців, що об’єднує спеціалістів Кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету, Археологічного музею КНУ ім. Тараса Шевченка, Міжкафедральної лабораторії археології та етнографії, Центру палеоетнологічних досліджень, які тривалий час працюють у напрямі досліджень, пов’язаних з виявленням, вивченням та збереженням об’єктів культурної спадщини України. Враховуючи напрямки діяльності наукової школи на 2024-2029 роки, поточну збірку наукових праць присвячено методам фіксації та моніторингу археологічних об’єктів.

Мова:
Українська / Англійська/

PDF

Цитування:
Шидловський, П.С., Дяченко, А.В. 2024. Знати, щоб зберегти (замість передмови). VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 9-19.

Джерела:

Галушко, К.К., Лобанова, М.А. 2024. Спеціальний статус об’єктів культурної спадщини під час збройних конфліктів: порівняльний аналіз досвіду Дубровника та Одеси. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 33-43.

Гусак, А.М. 2024. «Традиційний» археологічний малюнок: майбутній пережиток чи необхідність. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 93-101.

Дяченко, А.В. 2024. Кераміка з поселення Андріївка : сучасний підхід до збереження археологічного матеріалу. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 103-114.

Дяченко, А.В., Тишечко, Т.Л. 2024. Відтворення слов’янського побуту шляхом натурного моделювання. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 137-154.

Єреденко, Л.І. 2024. Фотограмметрія. Практичне застосування в археології : наукові та громадські перспективи. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 115-125.

Мороко, А.О. 2024. Нормативно-правовий аспект охорони археологічної спадщини в сучасній Україні: загальний огляд та можливості для покращення. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 21-32.

Піструіл, І.В., Сизов, М.Г. 2024. Археологічні дослідження та проблема охорони пам’яток археології (на прикладі стоянок кам’яного віку Одеської області). VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 45-54.

Рижов, С.М., Тислюк, В.В. 2024. Когнітивні можливості дослідження пігментів на кам’яних артефактах. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 79-91.

Руденко, С.В. 2024. Поселення та городища зарубинецької культури Черкаської області. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 67-76.

Соколовська, А.А. 2024. Штучний Інтелект та перспективи його використання для дослідження наскельного живопису доби верхнього палеоліту. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження об’єктів археологічної спадщини, с. 127-135.

Шидловський, П.С., Гладких, М.І. 2024. Особливості просторової поведінки носіїв межиріцької верхньопалеолітичної традиції. VITA ANTIQUA, 15. Методи моніторингу та дослідження обʼєктів археологічної спадщини, с. 55-66.

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Амфоры Хиоса и ольвийско-хиосские торговые отношения, 6-17

Лейпунская Н.А.

Резюме
Широко відомо, що острів Хіос був одним з найбільших центрів метрополії, що виробляють і торгують. У сільському господарстві найважливішу роль відігравало вирощування винограду та виробництво надзвичайно популярного в античних центрах вина, хіоські ремісники виготовляли різноманітну кераміку - просту та їдальню розписну, металурги випускали високохудожні вироби, були знайомі з технічними досягненнями свого часу, зокрема, пайкою, широко була відома продукція ткачів та килимарів і т.д. Проте, особливу роль економіці острова грала виноторгівля, у своїй тарою для хіоського вина служили амфори своєрідної форми, які випускалися місцевими керамістами у великій кількості.

Необхідно відзначити, що з усіх іонійських центрів, які грали основну роль на ринках Ольвії в VI-V ст., практично тільки Хіос зберіг свою виноторгівлю в досить значному обсязі довше за інших, принаймні, аж до початку часу еллінізму.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Лейпунская, Н.А. 2001. Амфоры Хиоса и ольвийско-хиосские торговые отношения. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 6-17. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Амфори нижньодніпровських городищ IV ст. до н.е., 18-25

Каряка О.В.

Резюме
В результаті аналізу амфорних матеріалів з поселень кінця V-IV ст. до н.е. Нижнього Подніпров’я можна з впевненістю сказати, що протягом даного періоду на вказану територію масово надходили товари в амфорній керамічній тарі з Фасосу, Менди, Пепарету та Гераклеї Понтійської. Менш інтенсивні стосунки простежуються з Хіосом, Синопою та Аканфом. Розглядаючи географію розповсюдження різних категорій керамічної тари в Нижньому Подніпров’ї, відносну одноманітність її якісного складу, очевидним стає висновок про переважну спрямованість економічних стосунків цих поселень на торгівлю з центрами північно-егейського виробничого регіону. Певне виключення в цьому становлять лише матеріали городища Лиса Гора, кількісне переважання на якому фрагментів гераклейського виробництва говорить про існування другого шляху торгівельних стосунків від Герак- леї Понтійської через Боспор та Кремни. Існування цих двох шляхів відбиває зіткнення на даній території економічних інтересів північноегейських та південнопонтійських центрів виробництва.

Мова: українська

Download PDF

Цитування:
Каряка, О.В. 2001. Амфори нижньодніпровських городищ IV ст. до н.е. B: Паршина, О.О. (ред.). Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 18-25. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Находки древнегреческих амфор в скифских курганах Днепропетровщины, 26-42

Пиоро В.И., Самойленко Л.Г.

Резюме
Амфорна тара є важливим артефактом щодо економічних зв'язків і торгових шляхів біля Північного Причорномор'я. Особливий інтерес у дослідників завжди викликали скіфо-античні торговельні відносини. Тому увага дослідників до античної амфорної тарі не згасає вже протягом багатьох десятиліть і має велику бібліографію. Джерелознавча база збільшується не тільки за рахунок нових археологічних досліджень, але й завдяки введенню в науковий обіг заново атрибутованих та уточнених даних. Поява в останні роки низки робіт узагальнюючого характеру, присвячених проблемам типології, хронології та періодизації античної керамічної тари, дозволяють уточнювати і деталізувати дані "залишки тризни" або "фрагменти амфор", що ховаються за безликими характеристиками.

Підбиваючи підсумки публікації скіфських курганів зі знахідками давньогрецьких амфор із розкопок Київського університету, хочеться сподіватися, що вони доповнять існуючий банк даних і як кожен новий факт залучать певний інтерес фахівців, допоможуть уточнити напрям і характер торговельних зв'язків.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Пиоро, В.И., Самойленко, Л.Г. 2001. Находки древнегреческих амфор в скифских курганах Днепропетровщины. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 26-42. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Об одном редком типе средиземноморских амфор І в. н.э из Калос-Лимена, 43-45

Уженцев В.Б.

Резюме
Протягом усього свого існування Калос Лімен – Прекрасна Гавань був одним із найбільших населених пунктів на узбережжі Західного Криму. Після включення містечка до складу Кримської Скіфії у другій половині ІІ ст. до н.е. він став основним військово-політичним центром пізніх скіфів у Північно-Західній частині Таврики. Наявність зручної гавані та вигідне розташування створили всі умови для перетворення Прекрасного Порту на найважливіший торговий пункт, з якого, починаючи з II ст. до н.е. і аж до початку II ст. н.е. углиб півострова надходили різні товари. Специфікою цього городища і обумовлена масова зустрічальність при розкопках різноманітної амфорної тари, що домінує над іншими групами археологічного матеріалу. Публікації одного з типів амфор, вкрай рідкісного для пам'ятників Північного Причорномор'я, присвячена запропонована робота.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Уженцев, В.Б. 2001. Об одном редком типе средиземноморских амфор І в. н.э из Калос-Лимена. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 43-45. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Коллекция граффити на амфорной таре из раскопок в г. Керчи, 46-51

Занкин А.Б.

Резюме
У 1990 р. було проведено археологічні дослідження в м. Керчі, в ході яких отримано досить значну колекцію амфорних графіті. Розкоп був розташований в центрі міста біля північно-східного підніжжя гори Мітрідат, яка в давнину була схиловою терасованою міською забудовою. Сумарна потужність культурного шару становила 9,5-11,0 м, у тому числі середньовічних нашарувань, з яких відбуваються аналізовані фрагменти амфор, -1,5 - 2,0 м. Ці нашарування складаються з двох горизонтів - V-XII і XIII- XVII ст. У верхньому, пізнішому горизонті, що залягає над вимосткою XIII-XIV ст., майже не виявлено будівельних залишків, більша частина з них обрана на будівельний матеріал у пізньосередньовічний час, цей горизонт перекривався будівельними залишками XVIII ст. У нижньому, більш ранньому горизонті об'єкти збереглися набагато краще, хоча все ж таки досить фрагментарно зі слідами численних перебудов та порушень шару, що відбувалися поступово протягом тривалого часу.

З досить значної кількості амфорних фрагментів V - XIII ст., що походять з відповідних горизонтів, описаних вище, а також з пізніших шарів, де вони перебували в перевідкладеному стані, виявлено 126 фрагментів амфор, що мають графіті.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Занкин, А.Б. 2001. Коллекция граффити на амфорной таре из раскопок в г. Керчи. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 46-51. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Гончарные центры Таврики VIII – X вв., 52-81

Паршина Е.А., Тесленко И.Б., Зеленко С.М.

Резюме
Локалізація центрів виробництва кераміки, вивчення технологій виготовлення та асортименту продукції мають незаперечне значення для атрибуції та систематизації масового керамічного матеріалу різних археологічних пам'яток.

Вивчення транспортної тари - амфор, що є індикатором торгових механізмів, тривалий час залишатиметься у центрі уваги археологів. До розряду основних проблем, пов'язаних з дослідженням цієї категорії кераміки входять: локалізація центрів виробництва амфор та вивчення чітко датованих закритих комплексів, що містять їх продукцію. Не менш актуальне всебічне дослідження самих гончарних центрів, що включає розкопки великих площ, застосування магнітометрії, використання природно - наукових методів аналізу формувальних мас. Такий підхід дозволить отримати максимальну кількість інформації про планування керамічних майстерень, час і етапи їх функціонування, особливості технологічних процесів, обсяги та асортимент продукції, а також ареал її поширення. Численні керамічні виробничі комплекси Таврики дають багатий матеріал для подальших перспективних досліджень у цьому напрямі.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Паршина, Е.А., Тесленко, И.Б., Зеленко, С.М. 2001. Гончарные центры Таврики VIII – X вв. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 52-81. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Кораблекрушения IX – XI вв. в Судакской бухте, 82-92

Зеленко С.М.

Резюме:
Підводно-археологічна експедиція Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 1999-2000 роках працювала на південно-східному узбережжі Криму, де обстежила шельф у районі Судакської бухти між мисом Меганом та мисом Ай-Фока.

Результати підводних досліджень є ще одним свідченням тісних торгових контактів Східного Криму в IX-XI століттях із зовнішнім світом, за допомогою морської торгівлі та вкотре вказують на перспективність підводних археологічних досліджень.

Мова: російська

Download PDF

Цитування:
Зеленко, С.М. 2001. Кораблекрушения IX – XI вв. в Судакской бухте. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 82-92. (Бібліотека VITA ANTIQUA).