Автор: Andr

VITA ANTIQUA                                                                          ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Олександра Іванова¹
Балканський та український досвід охорони та збереження культурної спадщини під час військових дій
¹Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: https://orcid.org/0009-0007-7848-3419

DOI: 10.37098/VA-2023-14-110-121
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-110-121

АБСТРАКТ

Наслідки воєн в усьому світі завжди однакові: вони призводять до жахливих жертв серед цивільних, масового переміщення населення, порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права. Одним із проявів таких порушень є знищення культурної спадщини.

У 1954 році, в Гаазі, була підписана Конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Відтоді, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, вплив на культурну, і, зокрема, археологічну спадщину України був руйнівним — незліченні дорогоцінні об’єкти та місця були пошкоджені або знищені, а музеї пограбовані.

Це один із незліченних аспектів російської війни, який має прямі наслідки для спадщини всього людства. Такі ж наслідки вже мали місце у світі в минулому: під час конфлікту на Балканах, під час війни в Афганістані, під час війни в Іраку та в Сирії. І саме досвід інших країн є надзвичайно цінним для захисту української спадщини.

Завдання даного нарису — ознайомитися з міжнародним законодавством охорони культурної спадщини, привернути увагу до досвіду балканських країн щодо охорони та моніторингу культурної спадщини під час військових дій, порівняти іноземний досвід з українським та зрозуміти, що можливо використати в українських реаліях..

Ключові слова: Балкани, Україна, культурна спадщина, охорона пам’яток, війна.

Мова: Англійська

PDF

Цитування:

Ivanova, O.A. 2023. Balkan and Ukrainian experience of protection and preservation cultural heritage during military operations. VITA ANTIQUA, 14. Culture Heritage and the War : challenges and solutions.

Джерела:

International Donors Conference for the Protection and Preservation of Cultural Heritage in Kosovo. Сonsolidated summary. Paris, 2005.

Jan Hladík. The 1954 Hague Convention for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict and the notion of military necessity.1999. International Review of the Red Cross, No. 835.

Herscher, A., Riedlmayer, A. (2000), “Monument and Crime: The Destruction of Historic Architecture in Kosovo”, Grey Room 1.

Helen Walasek, “Bosnia and the Destruction of Cultural Heritage”, 2018.

Legnér, M. (2018) “Post-confict reconstruction and the heritage process” Journal of Architectural Conservation 24:2, 78–90.

MCIP “1,373 objects of cultural infrastructure have already been damaged because of russian aggression in Ukraine”, 04.04.2023, accessed April 10th, 2023: https://www.mkip.gov.ua/news/8917.html.

“Monitoring of archaeological sites during the war” Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, accessed December 20th, 2022 https://iananu.org.ua/novini/ekspeditsiji/1219-monitoring-arkheologichnikh-ob-ek-tiv-pid-chas-vijni.

Рrotection and Preservation of Cultural Heritage in Kosovo. Consolidated Summary. — http://unesdoc.unesco.org/images/0013/001395/139567eb.pdf8.

Second Protocol to the 1954 Hague Convention on the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict. Verkhovna Rada of Ukraine, Resource https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_001-99#Text.

Shydlovskyi, P.S., Telizhenko, S.A., Ivakin, V.H. 2023. Archaeological Monitoring in War-Torn Ukraine, The Historic Environment: Policy & Practice, https://doi.org/10.1080/17567505.2023.2209835.

Пошкодження курганного могильника Болдині Гори в Чернігові внаслідок війни / Центр палеолітичних досліджень ім. Хв. Вовка. Режим доступу: http://vovkcenter.org.ua/uk/2022/12/30/%d0%b1%d0%be%d0%bb%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d1%96-%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%b8/.

Шидловський, П.С., Корнієнко, М.В., Івакін, В.Г. (ред.). 2022. Науково-практичний семінар «ОХОРОНА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ» = «PROTECTION AND PRESERVATION OF ARCHAEOLOGICAL HERITAGE OF UKRAINE» (23 листопада 2022 р., Київ, Україна): Тези доповідей. К.: Центр консервації предметів археології. https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472.

VITA ANTIQUA                                                                         ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Олександр Науменко¹, Тетяна Радієвська²
Повернутися з небуття: загадкова історія колекції кам’яних артефактів стоянки Іскорость із розкопок В. Хвойки
¹, ² Національний музей історії України
¹ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3931-603X
²ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8490-7950

DOI: 10.37098/VA-2023-14-122-139
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-122-139

АБСТРАКТ

Цей нарис присвячено розгляду історії колекції матеріалів стоянки Іскорость із розкопок В. Хвойки. Порушуються питання історії дослідження пам’ятки, комплектування колекції, її місця в зібраннях різних музеїв, долі під час та після Другої світової війни, а також сучасному стану.

Значна кількість музейних колекцій археологічних артефактів, сформованих наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., перед тим, як опинитися в сучасних музеях із задовільними системами збереження і обліку, мали тернистий шлях, прокладений через світові війни, революційні події, зміни ідеологій і інституцій, транспортування не тільки в межах окремих міст, а й різних країн. Усі ці перипетії, безумовно, відображалися на колекціях, призводячи до пошкоджень або втрат артефактів. Поміж таких подій одним із найбільш деструктивних чинників є війна, через яку над музейними колекціями нависає загроза не тільки фізичного знищення внаслідок бойових дій, а і втрати під час евакуації або грабіжницьких дій окупантів. У сучасних реаліях агресивної загарбницької війни, розв’язаної російською федерацією проти України, як ніколи актуалізується проблема збереження музейних фондів. У нашому есеї висвітлено історію колекції кам’яних артефактів стоянки Іскорость (нині — м. Коростень Житомирської області), яку відкрив В. Хвойка понад 110 років тому і якій вдалося пережити низку вищезазначених екстремальних подій, зберігши науковий і експозиційний потенціал.

Ключові слова: Іскорость, Українське Полісся, Вікентій Хвойка, музейна колекція, історія досліджень.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Науменко, О.О., Радієвська, Т.М. 2023. Повернутися з небуття: загадкова історія колекції кам’яних артефактів стоянки Іскорость із розкопок В. Хвойки. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

б. р.а. Рукописный каталог Археологического отдела Киевского городского музея древностей и искусств. Науковий архів НМІУ, т. І, кн. ІІ, № 15767–16001.

б. р.б. Рукописный каталог Археологического отдела Киевского городского музея древностей и искусств. Науковий архів НМІУ, т. І, кн. ІV, № 21.901–21911.

Беленко, М. М., Радієвська, Т. М. 2010. Палеолітичні дослідження В. В. Хвойки. В: Ковтанюк, Н. Г. (гол. ред.). Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у дослідження давньої історії України. Тематичний збірник наукових праць (до 160-річчя від дня народження). Київ: Такі справи, с. 30–43.

Борисковский, П. 1953. Палеолит Украины. Материалы и исследования по археологии СССР, 40, с. 1–463.

Борисковський, П. 1947. Огляд історії вивчення палеоліту України. Археологія, І, с. 85–100. В справі археологічних дослідів Коростенського городища. 1930. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 59, оп. 1, спр. 360, арк. 53.

Вишневский, Б. Н. 1924. Доисторический человек в России (каменный век). В: Осборн, Г. Ф. Человек древнего каменного века. Среда, жизнь, искусство. Ленинград: «Путь к знанию», с. 439–506.

Данилевич, В. 1925. Археологічна минувшина Київщини. Київ, 154 с.

Ефименко, П. П. 1938. Первобытное общество. Очерки по истории палеолитического времени. 2-е изд., доп. и перераб. Ленинград: Государственное социально-экономическое издательство, 636 с.

Записки, різне листування, етнографічні відомості. (б. р.). Науковий архів ІА НАНУ, ф. 10, спр. 18/4, арк. 5.

Заява Трохима Теслі з проханням дозволити ознайомитися з матеріалами Кирилівської палеолітичної стації та матеріалами з стації в с. Іскорості. 1932. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 59, спр. 480, арк. 53.

Ковтанюк, Н., Шовкопляс, Г. 1999. Скарбниця історичної пам’яті України Київська старовина, 4, с. 63–80.

Козловська, В. 1936. Краткие сведения об основных комплексах экспонатов бывшего Археологического музея ВУАН, кабинета антропологии ВУАН, вошедших одновременно с документами в состав Центрального исторического музея к 1936 году. Науковий архів НМІУ, ф. Р–1260, оп.1-д, од. зб. 28-а, с. 1–53.

Колеснікова, В. А. 2008. До історії досліджень курганів у Коростені та Овручі в 1911 році. В: Моця, О. П. (гол. ред.). Стародавній Іскоростень і слов’янські гради. Збірка наукових праць. Коростень, с. 166–168.

Коршак, К. 1930а. Палеолітична стація в м. Іскорості. В: Козловська, В. (ред.). Хроніка археології та мистецтв. Частина 2. Київ: Міськліт, с. 7–21.

Коршак, К. 1930б. Палеолітична стація в містечку Іскорості. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 13, спр. 1.

Левицький, І. 1950. Про вік стоянки відкритої В. Хвойкою в Іскорості. Археологія, IV, с. 156–162.

Науменко, О. О., Радієвська, Т. М. 2022. Стоянка Іскорость та її місце в кам’яній добі України: історіографічний і типолого-технологічний аспекти. Археологія, 3, с. 88–112. https://doi.org/10.15407/arheologia2022.03.088.

Открытый лист на 1911 год. 1911. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 2, оп. 3, № 660.

Отрощенко, В. В., Корпусова, В. М. 2003. Свастика в знакових системах доби міді-бронзи України. Маґістеріум. Археологічні студії, 11, с. 13–18.

Отчёт Императорской Археологической Комиссии за 1911 год. 1914. Петроград: Типография Главного Управления Уделов, 123 с.

Радієвська, Т. М., Завальна, О. М., Сорокіна, С. А. 2016. Мандри археологічних колекцій Національного музею історії України в 1930-ті роки. Праці центру пам’яткознавства, 29, с.183–200.

Радієвська, Т. М., Себта, Т. М., Сорокіна, С. А. 2018а. Документи свідчать: вивезення на захід збірок Крайового музею до- і ранньої історії в Києві у 1943–1945 рр. Український археографічний щорічник, 21/22 (24/25), с. 799–860.

Радієвська, Т. М., Себта, Т. М., Сорокіна, С. А. 2018б. З історії зібрань Національного музею історії України: переміщення на захід та реституція збірок 1943–1948 рр. Науковий вісник НМІУ, 3, с. 15–52.

Рапорт Комісії по прийомці Археологічного Музею Інститута Історії Матеріальної культури при Академії наук УСР. 1936. Науковий архів НМІУ, ф. 1260, оп. 1-д, од. зб. 17-Б.

Савчук, М. І., Сорокіна, С. А., Радієвська, Т. М., Завальна, О. М. 2020. Фондова робота Державного історичного музею в м. Києві (1943–1950). Науковий вісник НМІУ, 6, с. 249–277.

Сорокіна, С.А., Костюк, І.О. 2010. Посудини зі свастиками зрубної культури у колекції НМІУ. В: 20 років незалежності України. Тематичний збірник наукових праць. Київ: Такі справи, с. 81–87.

Сорокіна, С. А., Радієвська, Т. М., Завальна, О.М. 2017. Експозиція Крайового музею до- і ранньої історії у Києві (1942–1943). Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 21, с. 347–365.

Сорокіна, С., Радієвська, Т., Завальна, О. 2016. Експозиція відділу Докласового суспільства Центрального історичного музею ім. Т. Г. Шевченка в Києві (1938–1941 рр.). В: Заремба, О.О. (відп. ред.). «Археологія & Фортифікація України». Збірник матеріалів VІ Міжнародної науково-практичної конференції. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О. А., с. 320–329.

Спицын, А. А. 1915. Русский палеолит. Записки Отделения русской и славянской археологии Императорского русского археологического общества, ІХ, с. 133–172.

Феттіх, Н. 2004. Київський щоденник (3. XII. 1941–19. I. 1942). Київ, 168 с.

Хвойка, В. В. 2008. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена (с комментариями и иллюстрациями). Киев, 160 с.

Хлопачев, Г. А. 2016. Музей антропологии и этнографии — крупнейший собиратель древностей каменного века: история и особенности формирования коллекционного фонда. В: Хлопачев, Г. А. (отв. ред). Верхний палеолит: образы, символы, знаки. Санкт-Петербург: Экстрапринт, с. 12–45.

Черняков, І. Т. 2006. Вікентій Хвойка (1850–1914). Київ: Архетип, 199 с.

Яненко, А. 2017. Археологічний музей Всеукраїнської академії наук: дослідження і матеріали. Київ: НКПІКЗ, 288 с.

Field, H., Prostov, E. 1936. Recent archaeological investigations in the Soviet Union. American Anthropologist, 38 (2), p. 260–290. https://doi.org/10.1525/aa.1936.38.2.02a00090.

Golomshtok, E. A. 1938. The Old Stone Age in European Russia. Transactions of the American Philosophical Society, XXIX (II), p. 197–468.

Hančar, F. 1940. Zum Problem der Venusstatuetten im eurasiatischen Jungpaläolithikum. Praehistorische Zeitschrift, 30–31 (1–2), p. 85–156. https://doi.org/10.1515/prhz.1940.30-31.1-2.85.

Radiievska, T. M., Naumenko, O. O. 2021. Materiály z vykopávek Čeňka Chvojky ve sbírkách Národního muzea historie Ukrajiny. In: Hlaváček, P. (ed.). Archeologové Čeněk Chvojka a Ivan Borkovský: česko-ukrajinský příběh.

Skutil, J. 1928. Ossarynce und Iskorost, zwei paläolithische Stationen in Osteuropa (Ukraine). Eiszeit und Urgeschichte, T. 5, s. 46–48.

VITA ANTIQUA                                                                          ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Лілія Казанцева¹, Наталія Писаревська², Любов Самойленко³
Університетські музеї і війна в Україні
¹, ³ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
² Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

DOI: 10.37098/VA-2023-14-72-92
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-72-92

АБСТРАКТ

Стаття присвячена попередньому аналізу діяльності університетських музеїв в умовах війни. Від початку агресії РФ проти України 2014 р. система вищої освіти зазнала значних руйнувань. На окупованих територіях Луганської, Донецької областей та у Криму українські університети були ліквідовані окупаційною владою, деякі вдалося евакуювати і відновити в інших містах. Наша держава понесла не лише великі матеріальні збитки, але й невідтворювані втрати значної частини культурної спадщини, що університетські музеї набули в результаті наукових пошуків і освітніх практик.

Попри прикрий досвід 2014 р., університетські музеї, на жаль, не були готові до повномасштабного воєнного вторгнення. Жоден державний орган не опікується і цілеспрямовано не забезпечує кошти на утримання та захист таких музеїв і колекцій. Далася в знаки відсутність правового статусу, що забезпечує стандарти їх захисту і фінансування. Музеї університетів часто не реєструються і ніяк не обліковуються. Сьогодні не можна навіть порахувати скільки і яких профілів музеїв є в ЗВО України, як вони працюють, що, як і скільки зберігають.

На прикладі трьох музеїв двох провідних університетів Києва автори діляться власним досвідом діяльності в умовах війни і подають висновки щодо організації університетського музейництва.

Ключові слова: агресія РФ, музей, освіта, університет.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Казанцева, Л.В., Писаревська, Н.В., Самойленко, Л.Г. 2023. Університетські музеї і війна в Україні. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

Казанцева, Л.В. (упор.). 2012. Університетські музеї: європейський досвід та українська практик. Зб. пр. Міжнар. наук.-практ. Конф. (6-7 жовт. 2011 р., м. Київ). Ніжин: Вид-во НДУ імені Миколи Гоголя.

Освіта в умовах воєнного стану. 2022/ Інформаційно-аналітичний збірник.  https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/serpneva-konferencia/2022/Mizhn.serpn.ped.nauk-prakt.konferentsiya/Inform-analityc.zbirn-Osvita.Ukrayiny.v.umovakh.voyennoho.stanu.22.08.2022.pdf 343 c.

Самойленко, Л. 2016. Освіта в музеї та музейна освіта в історії Київського університету. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Історія, 4 (131). с. 53-61.

http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/istoriya_131_2016.pdf#page=53.

Самойленко, Л.Г. 2006. Музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка: історія, досвід роботи, перспективи розвитку. Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею, 3, Липень 2006. Одеса: Астропринтс. с. 61-66. http://www.history.odessa.ua/publication3/stat11.htm 

VITA ANTIQUA                                                                          ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Сергій Теліженко¹
Війна в Україні: нові виклики для археології
¹Інститут археології НАН України
¹ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1677-4900

DOI: 10.37098/VA-2023-14-24-35
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-24-35

АБСТРАКТ

Внаслідок російської агресії, яка розпочалася у 2014 році, були знищені або у тій чи іншій мірі пошкоджені сотні, якщо не тисячі об’єктів культурної спадщини. На цьому тлі особливо виділяються об’єкти археологічної спадщини, до яких відносяться поселення, городища, кургани, ґрунтові могильники тощо. Робота зі збору інформації щодо пошкоджених археологічних об’єктів розпочалася ще у 2014 році. У 2016 році, після проведення моніторингової місії з вивчення стану археологічної спадщини в умовах війни на території Луганської області, вона дещо активізувалася. Починаючи з лютого 2022 року, коли військовими діями була охоплена значна територія України, збільшилася й кількість пошкоджених або повністю зруйнованих об’єктів археологічної спадщини. Фіксація та аналіз випадків, пов’язаних з руйнівним впливом війни на археологічну спадщину, є основним завданням у найближчі часи, тому виникає гостра необхідність у розробці рекомендацій методичного характеру.

Ключові слова: археологічна спадщина, війна, Україна, методика.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Теліженко, С. 2023. Війна в Україні: нові виклики для археології. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

Біда, О.А., Блага, А.Б., Коваль, Д.О., Мартиненко, О.А., Статкевич, М.Г. 2016. Зі щитом чи на щиті? Захист культурних цінностей в умовах збройного конфлікту на сході України. Українська Гельсінська спілка з прав людини. К.: КИТ. 72 с., https://helsinki.org.ua/publications/zi-schytom-chy-na-schyti-zahyst-kulturnyh-tsinnostej-v-umovah-zbrojnoho-konfliktu-na-chodi-ukrajiny/.

Друга річниця героїчної оборони Довжанського. 2016. https://www.youtube.com/watch?v=4du0ed4HI0o.

Окупанти грабують музеї та приватні колекції в Херсонській області, вкрадене вивозять в окупований Крим, https://gur.gov.ua/content/okupanty-hrabuiut-muzei-ta-pryvatni-kolektsii-v-khersonskii-oblasti-vkradene-vyvoziat-v-okupovanyi-krym.html.

Теліженко, С.А. 2020. Археологічні пам’ятки і війна. К.: ВГО Спілка археологів України, 17 с.

Теліженко, С.А., Харді, С. 2019. Археологія на окупованих територіях та у зонах збройних конфліктів, http://www.vgosau.kiev.ua/novyny/arkheolohichna-spadshyna-na-okupovanykh-terytotiyakh/990-telizhenko-khardi.

Shydlovskyi, P.S., Telizhenko, S.A., Ivakin, V.H. 2023. Archaeological Monitoring in War-Torn Ukraine, The Historic Environment: Policy & Practice, https://doi.org/10.1080/17567505.2023.2209835.

Telizhenko, S. 2016. Monitoring Archaeological Sites & Monuments in a War Zone. http://rmchapple.blogspot.com/2016/07/monitoring-archaeological-sites.html.

VITA ANTIQUA                                                                                         ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Алла Буйських¹, Всеволод Івакін², Павло Шидловський³, Іван Зоценко⁴
Пам’ятки археології під час війни: польовий досвід та юридичний аспект (на прикладі робіт МАЕ у м. Києві та Київській області у 2022 р.)
¹, ², ⁴ Інститут археології НАН України
³ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7233-1288
²ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0074-1963
³ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6771-812X
⁴ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8517-7101

DOI: 10.37098/VA-2023-14-36-59
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-36-59

АБСТРАКТ

Питання фіксації збитків завданих пам’яткам культурної спадщини внаслідок неспровокованої агресії рф є надзвичайно актуальним. Процес моніторингу руйнацій об’єктів відбувається як на державному рівні, так і завдяки діяльності громадянських ініціатив. Однак, на сучасному етапі, аналіз втрат обмежується переважно об’єктами архітектури, монументального мистецтва та релігійними спорудами. Натомість, фіксація руйнувань об’єктів археологічної спадщини, в силу певних особливостей, зустрічає значні труднощі. Така ситуація пов’язана з непроявленим станом самих археологічних об’єктів, виявлення яких є можливим внаслідок суттєвих ландшафтних перетворень. Серед основних чинників, що ускладнюють фіксацію втрат археологічних пам’яток слід назвати: проблеми пов’язані з обліком об’єктів археології, питання обмеженості віддаленого та безпосереднього доступу до об’єктів на деокупованих та прифронтових територіях, безпосередні ризики життю та здоров’ю при проведенні польових досліджень.

З метою вирішення проблем у сфері документування збитків археологічній спадщині, представниками низки вітчизняних наукових, освітніх та музейних інституцій створена міжгалузева Група моніторингу археологічних ландшафтів, завданням якої є фіксація втрат на археологічних об’єктах. Наразі, робота групи проводиться на територіях Київської та Чернігівської областей в рамках проекту Німецького археологічного інституту (DAI) за програмою ‘Ukrainian Archaeological Heritage, threatened by war: saving and protection’. Одним з висновків, отриманих в процесі роботи групи стало розуміння необхідності саме польових досліджень зруйнованих ділянок ландшафтів, з огляду на обмежене застосування дистанційних методів дослідження пам’яток та необхідність створення пам’яткоохоронної документації, яка передбачає культурно-хронологічну атрибуцію об’єктів.

У статті наводиться короткий підсумок роботи групи в Київській області та аналізується відповідність моніторингової діяльності міжнародним стандартам. Одним з висновків пропонованого дослідження є твердження про необхідність довготривалої державної програми по складанню археологічного кадастру України. Кризовий стан у системі обліку археологічної спадщини та наявна необхідність фіксації збитків у сфері археології в час війни дозволяє по-новому перезапустити систему реєстрації пам’яток на сучасному рівні та з використанням зарубіжного досвіду.

Ключові слова: культурна спадщина, археологічний моніторинг, фіксація збитків, війна, археологічний ландшафт, облік пам’яток.

Мова: Українська

PDF

Цитування:

Буйських, А.В., Івакін, В.Г., Шидловський, П.С., Зоценко, І.В. 2023. Пам’ятки археології під час війни: польовий досвід та юридичний аспект (на прикладі робіт МАЕ у м. Києві та Київській області у 2022 р.). VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

Амбургер, Н.П., Білановська, Т.Д. 1956. Пізньотрипільське поселення біля с. Бортничі. Археологічні пам'ятки УРСР, Т. 6.

Буйських, А., Зоценко, І., Шидловський, П. 2022. Попередні результати моніторингу археологічних пам’яток у Києві та Київській області. В: Шидловський, П.С., Корнієнко, М.В., Івакін, В.Г. (ред.). Науково-практичний семінар «Охорона та збереження археологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р.): Тези доповідей. К.: КЗ «Центр консервації предметів археології», с. 12. https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472

Буйських, А., Івакін, В. 2022. Спільний україно-німецький проєкт “Ukrainian Archaeological Heritage, threatened by War: saving and protection” В: Шидловський, П.С., Корнієнко, М.В., Івакін, В.Г. (ред.). Науково-практичний семінар «Охорона та збереження археологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р.): Тези доповідей. К.: КЗ «Центр консервації предметів археології», с. 15. https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472.

Івакін, В.Г., Баранов, В.І., Зоценко, І.В., Гнера, В.А. 2018. Звіт про археологічні науково-рятівні дослідження Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ на території Національного заповідника "Софія Київська" за адресою вул. Володимирська, 24 у та вул. Олени Теліги, 12 Шевченківському районі м. Києва у 2017–2018 рр. Науковий архів ІА НАН України, Ф. 64.

Козюба, В.К. 2014. Розвідки на території Києва. Археологічні дослідження в Україні, с. 72-74.

Коршак, К.З 1930. Праці семінару при Археологічному відділі Всеукраїнського історичного музею ім. Шевченка у Києві. Хроніка археології та мистецтва, 1930, Ч. 1, с. 57-66.

Кудрицький, А.В. (ред.). 1981. Київ. Енциклопедичний довідник, К.

Кудрицький, А.В. (ред.). 1995. Вулиці Києва. Довідник, К.

Кучера, М.П. 1987. Змиевы валы Среднего Поднепровья. К.

Теліженко, С. 2020. Археологічні пам’ятки і війна. К.: Спілка археологів України, 2020. https://www.academia.edu/77162779.

Шидловський, П., Івакін, В., Іванова, О. 2022. Передумови створення та вектори діяльності міжгалузевої Групи моніторингу археологічних ландшафтів. В: Шидловський, П.С., Корнієнко, М.В., Івакін, В.Г. (ред.). Науково-практичний семінар «Охорона та збереження археологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р.): Тези доповідей. К.: КЗ «Центр консервації предметів археології», с. 10. https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472.

Шидловський П.С., Корнієнко М.В., Івакін В.Г. (ред.). 2022. Науково-практичний семінар «Охорона та збереження археологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р.): Тези доповідей. К.: КЗ «Центр консервації предметів археології», с. 4-5. https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472

Hardy, S. A. 2022. Looting of Antiquities from Ukraine by soldiers, collaborators and ordinary criminals, trafficking to and through russia and dealing and collecting in Western Europe, since 2014. В: Шидловський П.С., Корнієнко М.В., Івакін В.Г. (ред.). Науково-практичний семінар «Охорона та збереження археологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р.): Тези доповідей. К.: КЗ «Центр консервації предметів археології», с. 15. https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472.

Ivakin, V., Shydlovskyi, P. 2022. Ukrainian archaeological heritage under threat of Russian aggression: problems and prospects. In: The Protection of Heritage in Time of Conflict. RESQUE Annual General Meeting Conference (17 September 2022), 12-15. https://rescue-archaeology.org.uk/2022/08/rescue-agm-2022/

Shydlovskyi, P., Telizhenko, S. Ivakin, V. 2022. Archaeological Heritage as a Target During War. The European Archaeologist, Issue 74 – Autumn 2022, European Association of Archaeologists, 36-43. https://doi.org/10.5281/zenodo.7492858.

Shydlovskyi, P.S., Telizhenko, S.A., Ivakin, V.H. 2023. Archaeological Monitoring in War-Torn Ukraine, The Historic Environment: Policy & Practice, https://doi.org/10.1080/17567505.2023.2209835.

VITA ANTIQUA                                                                                      ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Олександра Іванова¹, Павло Шидловський²
Захистити минуле - щоб зберегти майбутнє (замість передмови)
¹,² Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID https://orcid.org/0009-0007-7848-3419
²ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6771-812X

DOI: 10.37098/VA-2023-14-10-22
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-10-22

АБСТРАКТ

Українське суспільство переживає один із найскладніших моментів свого історичного розвитку - жорстоку та неспровоковану агресію російської федерації на наші мирні міста і села, яка для нашого народу стала боротьбою за дійсну свободу та незалежність. Війни в усьому світі завжди мають однакові наслідки, не винятком стала і російсько-українська війна: вони призводять до жахливих жертв серед мирного населення, масового переміщення, порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права. Одним із проявів таких порушень є знищення культурної спадщини адже під час війни спадщина стає одним із найуразливіших сегментів суспільного буття.

В умовах загрози втрати частини культурної спадщини внаслідок агресії, в суспільстві відбувається переосмислення значення цієї спадщини та формується розуміння важливості збереження та вивчення об’єктів, що мають історичну, антропологічну, етнографічну, археологічну цінність. Боротьба українців за незалежність є, в тому числі, і боротьбою за гуманістичні цінності, серед яких особливе значення має повага до культурної та природної спадщини людства.

Мова:

Українська / Англійська

PDF

Цитування:

Іванова, О., Шидловський, П. 2023. Захистити минуле - щоб зберегти майбутнє (замість передмови). VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Список наукових праць Михайла Івановича Гладких

Упорядник Маргарита Чимирис
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-4177-5246

DOI:10.37098/VA-2021-13-23-30
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-23-30

Про ювіляра:

Бібліографічний покажчик наукових праць співробітників кафедри археології та музеєзнавства, 1996. К., с. 35-39.

Кепін, Д.В. 2001. М.І. Гладких в історіографії палеоліту України. VITA ANTIQUA, 3-4, с. 9-14. https://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2017/04/1.pdf

Кепин, Д.В. 2011. Вклад М.И. Гладких в исследовании палеолита. Археологія і давня історія України, 6. Стежками археології: До 70-річчя професора Михайла Івановича Гладких, с. 4-15.

Кухарчук, Ю.В. 2006. Гладких Михайло Іванович. Енциклопедія сучасної України. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=30336

Мезенцева, Г.Г. 1997. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник. Чернігів, с. 14.

Палиенко, С.В. 2011. М.И. Гладких и социоисторическое направление в палеолитоведении. Археологія і давня історія України, 6. Стежками археології: До 70-річчя професора Михайла Івановича Гладких, с. 16-25.

Професори Київського університету: біографічний довідник. — К., 2014.

Самойленко, Л.Г. 2004. Гладких Михайло Іванович. В: Історичний факультет Київського університету: минуле й сьогодення (1834—2004 рр.). К., с. 177.

Шепель, Л. 2003. Гладких Михайло Іванович В: Смолій, В.А. та ін. (ред.). Українські історики 20 століття: Бібліографічний довідник. К., Львів: Ін-тут іст. України НАНУ, с. 66. http://195.20.96.242:5028/kvportal/DocDescription?docid=KvKNUTS.BibRecord.1417162

Мова: українська

Бібліографія

Цитування:

Чимирис, М. 2021. Список наукових праць Михайла Івановича Гладких. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 23-30.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення

Остап Цвіркун¹, Павло Шидловський², Дудник Діана³, Чимирис Маргарита⁴

¹ Національний музей історії України
ORCID: 0000-0002-3265-2471

²,⁴ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
² ORCID: 0000-0001-6771-812X

⁴ORCID: 0000-0002-4177-5246

³Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0003-0855-3219

DOI:10.37098/VA-2021-13-55-86
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-55-86

АБСТРАКТ:
Стаття присвячена публікації окремого археологічного об’єкта, який було виявлено під час розкопок четвертого житла Межиріцької стоянки у 2018-2020 роках – кременеобробної майстерні Точок 1. Подається типолого-статистичний та технологічний аналіз крем’яних виробів на тлі загальної статистики крем’яного набору четвертого господарсько-побутового комплексу. Аналіз поширення знахідок разом з стратиграфічними спостереженнями дозволяють стверджувати як мінімум два рівні проживання в житлі. Планіграфічні особливості дослідженої в житлі траншеї з Точком 1 демонструють функціональну спеціалізацію різних ділянок внутрішнього простору та знаходять певні аналогії в інших об’єктах межиріцької індустрії епігравету.

Ключові слова: Епігравет, пізній палеоліт, господарсько-побутовий комплекс, точок, технологія кремнеобробки.

Мова: українська/англійська

PDF

Цитування:

Цвіркун, О., Шидловських, П., Дудник, Д., Чимирис, М. 2021. Кременеобробний комплекс четвертого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 55-86.

Література:

Адамс, Б. 1994. Трасологический анализ кремневых изделий со стоянки Межирич (раскопки 1993 года). Приложение 1. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129, с. 17-18.

Адамс, Б. 1995. Трасологический анализ кремневых изделий стоянки Межирич из раскопок 1994 г. Приложение 4. В: Корниец, Н.Л. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1994 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1994/114, с. 53-57.

Адовасио, Дж., Ленз, Б. 1996. Микростратиграфия ямы 4 и жилища 4. Приложение 2. В: Корниец, Н.Л., Сунцов, В.Ю., Соффер, О. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1995 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1995/96, с. 43-47.

Адовасио, Дж., Соффер, О., Карр, К., Педлер, К., Диркмаат, Д., Педлер, Д., Роуз, М., Томас, Д., Байе, Р. 1993. Анализ микроскопических остатков со стоянки Межирич. Приложение 5. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181, с. 30-34.

Гаврилов, К.Н. 1993. Кремень (находки из раскопа 1992 г.). Приложение 2. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181, с. 23-24.

Гладких, М.І. 1971. Крем’яний інвентар пізньопалеолітичного поселення Межиріч. Археологія, 3, с. 58-63.

Гладких, М.И. 1977. Некоторые критерии определения культурной принадлежности позднепалеолитических памятников. В: Праслов, Н.Д. (ред.). Проблемы палеолита Восточной и Центральной Европы. Л.: Наука, с. 137-143.

Гладких, М.І. 1989. Соціально-економічна інтерпретація пізньопалеолітичних жител та поселень. Археологія, 4, с. 17-26.

Гладких, М.І. 1991. Історична інтерпретація пізнього палеоліту (за матеріалами території України). Київ: НМК ВО.

Гладких, М.И. 1999. Древнейшая архитектура по археологическим источникам эпохи палеолита. VITA ANTIQUA, 1, с. 29-33. https://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/004VA01-gladkikh.pdf

Гладких, М.И. 2001. Кремневый инвентарь межиричского позднепалеолитического поселения, VITA ANTIQUA, 3-4, с. 15-21. https://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/11/2.pdf

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1977. Отчет о раскопках Межиричского позднепалеолитического поселения в 1976 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, №1976/121.

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1979. Отчет о раскопках Межиричского позднепалеолитического поселения в 1978 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1978/106.

Гладких, М.І., Корнієць, Н.Л. 1979. Нова споруда з кісток мамонта в Межирічі. Вісник АН УРСР, 9, с. 50-54.

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1982. Отчет о работе позднепалеотической стоянке Межирич в 1979-1981 гг. К.:
Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1979-81/143.

Дудник, Д.В. 2017. Етапи дослідження Межиріцької стоянки. VITAANTIQUA, 9, с. 69-80. doi:10.37098/VA-2017-9-69-80

Карр, К. 1995. Технологический анализ кремневых изделий из раскопок стоянки Межирич 1994 г. Приложение 5. В: Корниец, Н.Л. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1994 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1994/114, с. 58-66.

Карр, К.В., Педлер, К.Л., Адовасио, Дж.М. 1994. Технологический анализ каменной индустрии Межиричской позднепалеолитической стоянки. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129, с. 27-30.

Корниец, Н.Л. 1993. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181.

Корниец, Н.Л. 1994. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129.

Корниец, Н.Л. 1995. Отчет о работе позднепалеолитической стоянки Межирич в 1994 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1994/114.
Корниец, Н.Л. 2000. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1999 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1999/3.

Корниец, Н.Л., Гладких, М.И., Величко, А.А., Антонова, В.Г., Грибченко, Ю.Н., Зеликсон, Е.М., Куренкова, Е.И., Халчева, Т.А., Чепалыга, А.Л. 1981. Межирич. В: Величко, А.А. (ред.). Археология и палеогеография позднего палеолита Русской равнины. М.: Наука, с. 106-119.

Корнієць, Н.Л., Нужний, Д.Ю. 2003. Звіт про розкопки верхньопалеолітичної стоянки Межиріч у 2002 р. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 2002/189.

Корниец, Н.Л., Сунцов, В.Ю. 1999. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1998 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1998/51.

Корниец, Н.Л., Сунцов, Ю.В., Соффер, О. 1996. Отчет о раскопках позднепалеолитической стоянки Межирич в 1995 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1995/96.

Лозовский, В.М., Лозовская, О.В. 2010. Технологический анализ пластинчатых сколов стоянки Межиричи — жилища 1, 2, 3. В: Давудов, О.М. (ред.) Исследования первобытной археологии Евразии. Махачкала: Издательство «Наука ДНЦ», с. 240-247.

Нужний, Д.Ю. 2002. Верхньопалеолітичні пам’ятки типу Межиріч та їх місце серед епіграветтських комплексів Середнього Дніпра. Кам’яна доба України, 1, с. 57-81.

Нужний, Д.Ю. 2014. Крем’яний комплекс другого житла верхньопалеолітичного поселення Межиріч. В: Ступак, Д.В., Хлопачев, Г.А. (ред.). Епіграветські пам’ятки середнього Подніпров’я. Археологический Альманах, 31, с. 69-80.

Нужний, Д.Ю. 2015. Верхній палеоліт Західної та Північної України (техніко-типологічна, варіабельність та періодизація). К.: ФОП Філюк О., 478 с.

Нужний, Д.Ю., Корнієць, Н.Л., Пеан, С. 2004. Звіт про розкопки верхньопалеолітичних поселень Бармаки та Межиріч у 2003 році. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 2003/132.

Нужний, Д.Ю., Корнієць, Н.Л., Пеан, Ст., Шидловський, П.С., Езердз, П. 2006. Звіт про розкопки верхньопалеолітичного поселення Межиріч у 2006 році. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 2006/65.

Нужний, Д.Ю., Шидловський, П.С. 2009. Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення. В: Чабай, В.П. (ред.). Актуальные проблемы первобытной археологии Восточной Европы. Археологический Альманах, 20, с. 203-218. doi:10.5281/zenodo.1191313

Нужный, Д.Ю., Шидловский, П.С. 2011. Первое жилище верхнепалеолитического поселения: индустриальная вариабельность содержимого хозяйственных объектов. В: Гаврилов, К.Н. (ред.). Палеолит и Мезолит Восточной Европы. М.: Институт археологии РАН, Таус, с. 321-342, doi:10.5281/zenodo.1193696

Пидопличко, И.Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. К.: Наукова думка.

Пидопличко, И.Г. 1976. Межиричские жилища из костей мамонта. К.: Наукова думка.

Самойленко, Л.Г. Шидловський, П.С. 2016. Межиріцька стоянка: яке майбутнє в нашого минулого? Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 4(131), с. 62-69. doi:10.5281/zenodo.1206223

Снидер, Дж. 1994. Реставрационная работа на стоянке Межирич. Приложение 6. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1993 г. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1993/129, с. 40-43.

Соффер, О. 1993. Возраст стоянки по данным радиоуглеродного анализа (С 14). Приложение 3. В: Корниец, Н.Л. Отчет о работе на позднепалеолитической стоянке Межирич в 1992 году. К.: Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1992/181, с. 25-27.

Станко, В.Н. (ред.). 1997. Давня історія України: в 3-х томах. Голова ред. кол. П.П. Толочко. К.: Наукова думка. Том 1: Первісне суспільство, 560 с.

Чабай, В.П., Ступак, Д.В., Весельський, А.П., Дудник, Д.В. 2020. Культурно-хронологічна варіабельність епігравету Середнього Подніпров’я. Археологія, 2, с. 5-31. doi:10.15407/archaeologyua2020.02.005

Шидловський, П.С. 2013. Дослідження та проблеми збереження Межиріцького поселення мисливців на мамонтів. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, 8, c. 567-581. doi:10.5281/zenodo.1188708

Шидловський, П.С. 2020. Мисливці на мамонтів басейну Дніпра. К.: ВПЦ Київський університет, 140 с. doi:10.5281/zenodo.5515482

Шидловський, П., Пеан, С., Демей, Л., Крепін, Л., Цвіркун, О., Чимирис, М., Мамчур, Б. 2020. Поновлення досліджень четвертого межиріцького житла. В: Болтрик, Ю.В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2018, с. 244-247. doi:10.5281/zenodo.3751600

Шидловський, П., Пеан, С., Езартс, П., Цвіркун, О., Чимирис, М., Мамчур, Б. 2020. Сучасні дослідження Межиріцької стоянки. В: Болтрик, Ю.В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2019, с. 353-357. doi:10.5281/zenodo.5376415

Haesaerts, P., Péan, S., Valladas, H., Damblon, F., Nuzhnyi, D. 2015. Contribution à la stratigraphie du site paléolithique de Mezhyrich (Ukraine), L’anthropologie, 119(4) (Septembre-Octobre 2015), p. 364-393.
doi:10.1016/j.anthro.2015.07.002

Komar, M.S., Kornietz, N.L., Nuzhnyi, D.Yu., Péan, S. 2003. Mezhirich Upper Paleolithic Site: the reconstruction of environmental conditions of the Late Pleistocene and human adaptation in the Middle Dnieper basin (Northern Ukraine). Кам’яна доба України, 4, с. 262-277.

Lozovski, V.M., Lozovskaya, O.V. 2014. Analyse du débitage laminaire du site de Mezhyrich : habitations no 1, 2 et 3. L’Anthropologie, Vol. 118(5) (Novembre–Décembre 2014), p. 495-503. doi:10.1016/j.anthro.2014.10.009

Nuzhnyi, D. 2008. The epigravettian variability of the middle Dnieper river basin. В: Кулаковська, Л.В. (ред.). Дослідження
первісної археології в Україні. К.: Корвін Пресс, с. 96-134.

Nuzhnyi, D.Yu. and Shydlovskyi, P.S. 2015. Variabilité de l’industrie lithique entre les structures de l’habitation n° 1 de
Mezhyrich, site du Paléolithique supérieur d’Ukraine. L’Anthropologie, 119, №4 (Septembre-Octobre 2015), p. 394-416.
doi:10.1016/j.anthro.2015.07.003

Shydlovskyi, P., Péan, S., Crépin, L., Tsvirkun, O. 2018. Investigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from field and
lab research to education. Quaternary Perspectives, 25 (2), p. 18-19. doi:10.5281/zenodo.2631382

Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys, M.V., Mamchur, B.V. 2019. New Study of Fourth Dwelling from Mezhyrich Upper Palaeolithic Campsite: the results of International Summer School activity. VITA ANTIQUA, 11, p. 92-115. doi:10.37098/VA-2019-11-92-115

Soffer, O., Adovasio, J.M., Kornietz, N.L., Velichko, A.A., Gribchenko, Yu.N., Brett, R.L., Suntsov, V.Yu. 1997. Cultural stratigraphy at Mezhirich, an Upper Paleolithic site in Ukraine with multiple occupations. Antiquity, Vol. 71, Issue 271, p. 48-62. doi:10.1017/S0003598X00084532

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Наукове обґрунтування доцільності передачі території Межиріцької стоянки Шевченківському національному заповіднику

Павло Шидловський¹, Микола Чорний²

¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-4177-5246

² Шевченківський національний заповідник

DOI:10.37098/VA-2021-13-157-168
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-157-168

АБСТРАКТ:
У статті подається техніко-економічне обґрунтування доцільності передачі території Межиріцької верхньопа­ леолітичної стоянки до складу Шевченківського національного заповідника. Аргументується, що така передача дозволить застосувати до цієї пам’ятки національного значення весь комплекс пам’яткоохоронних та реставраційних заходів, убезпечить пам’ятку від подальшої руйнації та стане початком дій по створенню музейного комплексу.

Ключові слова: пам’ятка археології національного значення, верхній палеоліт, музеєфікація, заповідник, пам’яткоохоронні дослідження.

Мова: українська

PDF

Цитування:

Шидловських, П., Чорний, М. 2021. Наукове обґрунтування доцільності передачі території Межиріцької стоянки Шевченківському національному заповіднику. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 157-168.

Література:

Гладких, М.І. 1991. Історична інтерпретація пізнього палеоліту (за матеріалами території України): Препр. К.: НМК ВО.

Гладких, М.И. 1999. Древнейшая архитектура по археологическим источникам эпохи палеолита. VITA ANTIQUA, № 1, с. 29-33. https://vitaantiqua.org.ua/wp-content/uploads/2016/11/004VA01-gladkikh.pdf

Гладких, М.И., Корниец, Н.Л. 1977. Исследование в Межириче. Археологические открытия 1976 года, с. 281-282.

Гладких, М.І., Корнієць, Н.Л. 1979. Нова споруда з кісток мамонта в Межиріччі. Вісник АН УРСР, 9, с. 50-54.

Гладких, М.І., Станко, В.Н. 1997. Епоха пізнього палеоліту. В: Толочко, П.П. (ред.). Давня історія України. Т. 1. Первісне суспільство, р. ІІ. К.: Наукова думка, с. 51-113.

Пидопличко, И.Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. К.: Наукова думка.

Пидопличко, И.Г. 1976. Межиричские жилища из костей мамонта. К.: Наукова думка.

Самойленко, Л.Г., Шидловський, П.С. 2016. Межиріцька стоянка: яке майбутнє в нашого минулого? Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 4(131), с. 62–69. doi:10.5281/zenodo.1206223

Чорний, М.Г. 2021. Черкащина: вибір стратегії регіону. В: Чепура, Ф.М. (ред.). Стратегії сталого розвитку в туризмі та готельно-ресторанному бізнесі: можливості і проблеми запровадження в Україні: кол. монографія. Черкас. держ. технол. ун-т., Харків: СГ НТМ «Новий курс», с. 33-40.

Чорний, М.Г, Чорна, Л.О., Грищенко, В.М., Шевчик, В.Л. та ін. 2012. Заповідна Черкащина: історія, сьогодення, майбутнє: науково-довідкове видання (під заг. ред. М.Г. Чорного). Черкаси: Брама-Україна, 200 с.

Чорний, М.Г., Чорна, Л.О. 2013. Канівський природний заповідник: передумови створення, ретроспективний аналіз діяльності, сучасний стан та перспективи розвитку: монографія. К.: ВПЦ «Київський університет», 384 с.

Шидловський, П. 2013. Дослідження та проблеми збереження Межиріцького поселення мисливців на мамонтів. Праці НДІ пам’яткоохоронних досліджень, вип. 8, с. 567–581. doi:10.5281/zenodo.1188708

Шидловський, П., Пеан, С., Демей, Л., Крепін, Л., Цвіркун, О., Чимирис, М., Мамчур, Б. 2020. Поновлення досліджень четвертого Межиріцького житла. Археологічні дослідження в Україні, 2018, с. 244–247. doi:10.5281/zenodo.3751600

Шидловський, П., Синиця, Є., Тарахан-Береза, З. 2018. Археологічне минуле Канівщини. В: Тарахан-Береза, З. Святиня : Чернеча гора та стародавній монастир Канівський. Черкаси: IntroligaTOR, с. 7-16.
doi:10.5281/zenodo.1432771

Shydlovskyi, P., Péan, S., Crepin, L., Tsvirkun, O. 2018. Investigating a Prehistoric mammoth bone dwelling: from field and lab research to education. Quaternary Perspectives, 25(2), p. 18–19. doi:10.5281/zenodo.2631382

Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys, M.V., Mamchur, B.V. 2019. New Study of Fourth Dwelling from Mezhyrich Upper Palaeolithic Campsite: the results of International Summer School activity. VITA ANTIQUA 11. Археологія, музеєзнавство, пам’яткознавство: освітній та дослідницький аспекти, с. 92-115. doi:10.37098/VA-2019-11-92-115