Перейти до контенту

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Метки-дипинто византийских амфор ХІ в., 153-164

Булгаков В.В.

Резюме:
Мітки-дипінто візантійських амфор - матеріал відомий археологам переважно з судин з дугоподібними ручками, поширеними в Північному Причорномор'ї в XII-XIV ст. Такі мітки зазвичай мають вигляд широких радіальних смуг, нанесених мінеральними барвниками на плічка судин по три на кожну зі сторін. Помітну їх кількість дав комплекс аварії корабля в Новосвітській бухті, добре відомі вони і на інших причорноморських об'єктах.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Булгаков, В.В. 2001. Метки-дипинто византийских амфор ХІ в. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 153-164. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Амфорна тара Києво-Подолу XII - початку XIII ст. (прикладом одного розкопу), 165-197

Зоценко В.М.

Резюме
Цінність цих досліджень полягає у з'ясуванні динаміки життя продовж XII століття від виникнення даного києвоподільського осередку до його зникнення на мапі історичної топографії домонгольського Києва. Розглянутий тут матеріал проливає світло й на широкі контакти населення Києва XII ст. на обширах поміж Чорним та Балтійським морями, у яких Середня Наддніпрянщина виступала незаперечним транзитним центром візантійського імпорту на Північний Захід Європи, включно до Скандинавської напіввіспи. Найбільш вірогідним спільником Києва у цьому транзиті, з погляду на статистику знахідок амфорної тари, виступали міста давньоруського Понімання, через яке пролягали основні для Середньої Наддніпрянщини шляхи у Надбалтійський регіон й, взагалі, на європейський Захід.

Мова: українська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Зоценко, В.М. 2001. Амфорна тара Києво-Подолу XII - початку XIII ст. (прикладом одного розкопу). B: Паршина, О.О. (ред.). Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 165-197. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Комплекс амфор XIII – XIV вв. из Сугдеи, 198-201

Баранов И.А., Майко В.В.

Резюме:
Розглянутий у статті комплекс амфор походить з ремісничої споруди, дослідженої у 1995/96 р.р. та розташованої на ділянці т.зв. кварталу I Судакської фортеці між Приворотною вежею Якобо Торселло та Безіменною вежею № 5. Питання типології константинопольських амфор з дугоподібними ручками, локалізація центру їх виробництва та проблема часу їх появи, так само як і припинення функціонування в Тавриці, залишаються одними з актуальних. Криму. У цій роботі, що носить попередній, публікаційний характер, ми не будемо зупинятись на цьому докладно. Зазначимо лише, що у горизонтах Сугдеї, датованих серединою - другий половиною XIII ст. константинопольські амфори з дугоподібними ручками у відсотковому співвідношенні поступаються веретеноподібним гребінчастим з високопіднятими ручками. В – комплексах XIV ст. спостерігається зворотна картина.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Баранов, И.А., Майко, В.В. 2001. Комплекс амфор XIII – XIV вв. из Сугдеи. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 198-201. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Трапезундские керамические клейма из Азова, 202-215

Волков И.В.

Резюме:
Дослідження присвячене найпоширенішій у Причорномор'ї у XIII-XIV ст. групі амфор. Ці судини багаторазово описані у літературі під назвою амфор із дугоподібними ручками. Матеріалом для дослідження послужили керамічні колекції із розкопок золотоординського міста Азака. Матеріали з Азова загалом датуються досить вузько - 30-ті рр. - кінець XIV ст. (найпоширеніший хронологічний інтервал для степових міст улусу Джучи). Переглянуто кілька десятків тисяч фрагментів амфор. Якщо форма цих судин загальновідома і не потребує опису, то на їх технологічні ознаки слід звернути пильну увагу.

Можна припускати, що незначні відмінності у складі формувальної маси «трапезундських» амфор пов'язані з роботою споріднених майстерень, розташованих при різних містах імперії, і в майбутньому їх можна буде ідентифікувати. У цьому випадку найпоширеніший («класичний») тип формувальної маси слід було б відносити до Трапезунду (вірніше, його найближчим околицям), а ідентифікація інших експортерів поки що неможлива.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Волков, И.В. 2001. Трапезундские керамические клейма из Азова. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 202-215. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
К вопросу о черноморском судоходстве в XV – XVI вв., 216-221

Тур В.Г.

Резюме:
Вивчення історії генуезьких колоній у Чорному морі нерозривно пов'язане з дослідженнями у галузі кораблебудування та судноплавства. Зокрема, Сугдея, найбільше місто та порт середньовіччя, завдячує своїм існуванням та розквітом, насамперед, морській торгівлі. Тим не менш, ми досі маємо дуже мізерне уявлення про морські судна, що заходили в бухту стародавнього міста, і кожна, навіть скромна інформація в цій галузі, безперечно, зацікавить істориків.
Завершуючи аналіз зображень середньовічних кораблів, виявлених у Судацькій фортеці, слід ще раз згадати про умовність цієї класифікації. Проте, якщо припустити, що автори графіті зображували те, що бачили щодня, можна констатувати, що у Чорному морі в період XV – XVI ст. широко використовувалися великі судна класу каракка, нао (кокка) і каравела, і навіть судна, призначені для каботажного плавання класу дао (чи каїк) і барк (чи волік). За часом функціонування ці типи судів збігаються з датами будівництва та використання архітектурних споруд, на стінах яких виявлено їх зображення. Переважна більшість малюнків великих суден вкотре підтверджує, що, незважаючи на активну експансію Османської імперії в Чорноморському басейні і витіснення генуезців з Північно-причорноморських колоній, портові міста Таврики, зокрема Судак, ще тривалий час продовжували зберігати статус великих торгових центрів. Більшість представлених типів кораблів мають європейське походження.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Тур, В.Г. 2001. К вопросу о черноморском судоходстве в XV – XVI вв. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 216-221. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-3-1

Морська торгівля в Північному Причорномор’ї. Збірка наукових статей. К., 2001
Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К., 2001
Навигационно-археологическое обозрение побережья Юго-Западного Крыма от мыса Херсонес до мыса Сарыч, 222-234

Иванов А.В.

Резюме:
З епохи Великої грецької колонізації узбережжя Кримського півострова стало районом пожвавленої регулярної навігації. Значення прибережних морських комунікацій вздовж Південного берега Криму зберігалося й у наступні історичні періоди, до нового часу. Багато особливостей і прийоми каботажного плавання у цих водах зберігалися протягом багато часу, доки існував малий вітрильний, та був і парусно-моторный каботажний флот. У даній публікації ми постараємося розглянути деякі особливості прибережного мореплавання біля берегів південно-західного Криму та виділити групу археологічних об'єктів, розташованих у прибережній смузі і безпосередньо чи опосередковано пов'язаних з навігацією та морськими промислами. До цієї групи належать різночасні пам'ятники, серед них, власне навігаційні споруди, представлені залишками маяків, культові та фортифікаційні комплекси, що акцентують увагу на примітних деталях берегового ландшафту та полегшують орієнтування. Окрему групу пам'яток становлять приморські поселення, у господарському комплексі яких морські промисли займали одне з найважливіших місць.

Мова: російська

Download PDF Download PDF

Цитування:
Иванов А.В. 2001. Навигационно-археологическое обозрение побережья Юго-Западного Крыма от мыса Херсонес до мыса Сарыч. B: Паршина, Е.А. (ред.). Морская торговля в Северном Причерноморье. Сборник научных статей. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Товариство Археології та Антропології, с. 222-234. (Бібліотека VITA ANTIQUA).

VITA ANTIQUA                                                                          ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Анастасія Дяченко¹
Група моніторингу археологічних ландшафтів — презентація діяльності та перші результати роботи
¹ Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ ORCID: https://orcid.org/0009-0003-2449-0286

DOI: 10.37098/VA-2023-14-252-267
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-252-267

АБСТРАКТ

В умовах ведення активних воєнних дій на території України науковці та активісти звернули увагу на те, що великих збитків та руйнації зазнає археологічна спадщина України. Археологічні об’єкти після руйнації не підлягають відновленню, інформація, яка в них міститься, зникає назавжди. Привернення уваги суспільства до питань охорони та збереження археологічної спадщини стало одним з фокусів діяльності Групи моніторингу археологічних ландшафтів. Учасники Групи активно поширюють інформацію щодо стану культурних памʼяток в Україні під час війни та беруть участь в українських та міжнародних заходах, спрямованих на висвітлення питань збереження археологічної спадщини в Україні. Зокрема, було проведено науково-практичний семінар, на якому виступали представники різних освітніх і наукових інституцій. Символічним стало те, що семінар було перервано російськими обстрілами. Велика увага приділялась моніторингу археологічних об’єктів та їх музеєфікації. На жаль, ще в довоєнний період археологічна спадщина перебувала у кризовому стані, що проявляється у відсутності документації на окремі пам’ятки та алгоритму дій у надзвичайних ситуаціях. У ході роботи Група акцентує увагу на актуальних проблемах сучасного стану археологічних досліджень в Україні та співпрацює з науковцями у цій сфері на національному та міжнародному рівнях.Ключові слова: археологічна спадщина, воєнні дії, моніторинг, музеєфікація, науково-практичний семінар

Мова: Українська

PDF PDF

Цитування:

Дяченко, А. 2023. Група моніторингу археологічних ландшафтів — презентація діяльності та перші результати роботи. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

Буйських, А.В., Івакін, В.Г., Шидловський, П.С., Зоценко, І.В. 2023. Пам’ятки археології під час війни: польовий досвід та юридичний аспект (на прикладі робітМАЕ у м. Києві та Київській області у 2022 р.). VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна: виклики ірішення, с. 36-59. https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-36-59 .

Іванова, О., Шидловський, П. 2023. Захистити минуле — щоб зберегти майбутнє (замість передмови). VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна: виклики ірішення, с. 10-22. https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-10-22 .

Казанцева, Л.В., Писаревська, Н.В., Самойленко, Л.Г. 2023. Університетські музеї і війна в Україні. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна: виклики і рішення, с. 72-92.https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-72-92 .

Науменко, О.О., Радієвська, Т.М. 2023. Повернутися знебуття: загадкова історія колекції кам’яних артефактівстоянки Іскорость із розкопок В. Хвойки. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення, с. 122-139. https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-122-139 .

Шидловський, П.С., Корнієнко, М.В., Івакін, В.Г. (ред.). 2022. Науково-практичний семінар «Охорона та збереженняархеологічної спадщини України» (23 листопада 2022 р., Київ, Україна): Тези доповідей. К.: Центр консерваціїпредметів археології, https://doi.org/10.5281/zenodo.7424472 .

Ivakin, V.H., Shydlovskyi, P.S. 2022. Ukrainian archaeological heritage under threat of Russian aggression: problems and prospects. In: RESQUE Annual General Meeting Conference (17 September 2022), The British Archaeological Trust: 12-15, https://doi.org/10.5281/zenodo.8311770 .

Ivanova, O.A. 2023. Balkan and Ukrainian experience of protection and preservation cultural heritage during military operations. VITA ANTIQUA, 14. Culture Heritage and the War: challenges and solutions, 110-121. https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-110-121 .

Kuijt, I., Donaruma, W. (2023). Maybe Cannons Will Rumble: Behind the Camera (8:16 min). Behind the camera, filming of Maybe Cannons Will Rumble focusing on the destruction and preservation of Ukrainian culture, heritage and history, https://vimeo.com/817748843 .

Shydlovskyi, P., Telizhenko, S., Ivakin, V. 2022. Archaeological Heritage as a Target during War. The European Archaeologist, 74, Autumn 2022: 36-41,https://doi.org/10.5281/zenodo.7492858 .

Shydlovskyi, P., Telizhenko, S., Ivakin, V. 2023. Archaeological Monitoring in War-Torn Ukraine, The Historic Environment: Policy & Practice, https://doi.org/10.1080/17567505.2023.2209835 .

VITA ANTIQUA                                                                            ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Світлана Іванисько¹
Становище музеїв України в період російсько-української війни (за матеріалами медіа-ресурсів)
¹Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3824-1371

DOI: 10.37098/VA-2023-14-94-108
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-94-108

АБСТРАКТ

В статті подається аналіз діяльності музейних установ України в час російсько-української війни на основі використання повідомлень у вітчизняних медіа-ресурсах та відповідної реакції державних установ і міжнародних організацій. Виділено два етапи у діяльності музеїв під час війни – з лютого 2014 р. по 24 лютого 2022 року та з лютого 2022 р. по теперішній час. Аналізуються виклики для музейних установ, проблеми, пов’язані з евакуацією та збереженням колекцій, наводяться приклади щодо функціонування музеїв під час воєнних дій та практики організації громадянського суспільства задля допомоги у збереженні культурних цінностей.

Музейна справа та збереження пам’яток – дуже чутлива сфера, зокрема до економічних та політичних негараздів. Російсько-українська війна, особливо початок повномасштабного наступу, показали вразливість галузі та окреслили термінові питання, вирішення яких (в тому числі нормативне регулювання) є життєво необхідним. Так, очевидно, потребує удосконалення механізм евакуації музейних інституцій (можливо, з залученням міжнародних організацій). Слід запровадити в Україні електронний облік музейних колекцій, дані реєстрів якого можна буде використати при подальших процесах реституції культурних цінностей.

Сформоване громадянське суспільство проявило себе при вирішенні проблем, що виникли перед музейними інституціями та співробітниками після повномасштабного наступу: музейна спільнота згуртувалась задля допомоги закладам, що постраждали та працівникам; проводяться заходи для популяризації української культури та інформування світової спільноти про ті події, що відбуваються в Україні. Активність громадянського суспільства, яскравими представниками якого стали пам’яткоохоронці та музейники, доводить, що буде докладено максимум зусиль для відбудови культурної галузі, реставрації пам’яток та повернення вивезених культурних цінностей.

Ключові слова: музеї України, російсько-українська війна, музейні колекції, евакуація, культурні цінності.

Мова: Українська

PDF PDF

Цитування:

Іванисько, С.І. 2023. Становище музеїв України в період російсько-української війни (за матеріалами медіа-ресурсів). VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

Албул, С. 2023. Окупанти розграбували музей-заповідник «Херсонес Таврійський» у Криму. LB.ua, 23 травня 2023, https://bit.ly/443EsHs .

Білаш, К. 2023. Будинок-музей Поліни Райко – під водою. LB.ua, 7 червня 2023, https://bit.ly/3Nsj5Zz .

Борсукова, О. 2022. Маріуполь не погоджувався на евакуацію музейних експонатів, коли це було можливо – Ткаченко. Українська правда. Життя, 30 квітня 2022, https://bit.ly/3r36rbL .

Борсукова, О. 2023. «Рятувала експонати в окупації»: колеги згадують директорку музею в Куп’янську, яка загинула від обстрілу РФ. Українська правда. Життя, 27 квітня 2023, https://bit.ly/3pqF4rI .

Голубов, О. 2018. Пам’ятка під загрозою. Про «реконструкцію» Ханського палацу. Крим. Реалії, 26 липня 2018, https://ua.krymr.com/a/29391676.html .

Горлач, П. 2022. У Музеї Ханенків покажуть п’ятигодинну оперу про створення світу. Суспільне. Культура, https://bit.ly/3CWy0q6

Горлач, П. 2023. Роботи українських митців XX-XXI століття виставлять у німецькому Дрездені. Суспільне. Культура, https://bit.ly/3JE8CsI

Котубей, О. 2022 Червоний корпус, музеї, «Український дім»: будівлі яких культурних інституцій пошкодили російські ракети. Суспільне. Культура, https://bit.ly/3PDE2n5

Культурні цінності в умовах ведення бойових дій та на тимчасово окупованих територіях: міжнародний досвід й Україна, 2017 (оглядова довідка за матеріалами преси, Інтернету та неопублікованими документами за 2015-2016 роки). ДЗК, 2017, Вип. 3/5, https://bit.ly/44mZtgc.

Куницький, О. 2023. Евакуація культури: чи можна було врятувати втрачені об’єкти. DW, 10 лютого 2023 р., https://bit.ly/3NRVItz .

Ларін, Ю. 2023. Ракетний удар по Куп’янську: Під завалами загинула директорка краєзнавчого музею. Думка, 26 квітня 2023, https://bit.ly/44lozvZ .

Малиновська, Н. 2018. Ельміра Аблялімова: Кримськотатарська культура заважає окупантам. Главком, 23 квiтня 2018, https://bit.ly/3PEnrzl .

Мамонова, Г., Раєвський, Д. Логвиненко, Т. 2022. «Міністерство культури зі мною жодного разу не зв’язалося». Директорка мелітопольського музею Лєйла Ібграгімова – про те, як росіяни викрали скіфське золото, про полон, допити та місцевих колаборантів. Бабель, 6 травня 2022, https://bit.ly/3NDwUEG .

Меркулова, Н. 2023. На Харківщині немає жодного музею, який не постраждав від обстрілів. Gromada Group, 17 квітня 2023, https://bit.ly/3XxB7Ox .

Мехед, Н. 2017. Міністерство культури України занепокоєне через роботи в Ханському палаці в Бахчисараї і звернулося через це до ЮНЕСКО. DW, 5 листопада 2017, https://bit.ly/44lPcRw  .

Морозова, Т. 2018. Знищення культурної спадщини Криму. Виконавці. Центр журналістських розслідувань, 24 березня 2018, https://bit.ly/3pw3Oic .

Некреча, К., Гах, О. 2022. Велика тріщина на культурній спадщині. До чого призвела російська «реставрація» Ханського палацу в Бахчисараї, Крим. Реалії, 11 лютого 2022, https://ua.krymr.com/a/krym-bakhchysaray-khanskyi-palats-trischyna-restavratsia/31698925.html .

Прокопенко, М. 2022. Понад 40 днів в облозі: як рятували колекцію Чернігівського історичного музею. Суспільне. Культура, https://bit.ly/4479Uof

Ржеутська, Л. 2019. Доля ханського палацу в Бахчисараї, DW, 19 березня 2019, https://bit.ly/3NwlthN .

Сліпченко, К. 2014. Врятувати рядового Левітана. У містах, захоплених терористами, залишилися безцінні художні артефакти. ZAXID.NET, 18 серпня 2014, https://bit.ly/436NguS .

Сморж, П. 2022. Як рятували Іванівський музей з картинами Марії Примаченко. Укрінформ, 29 квітня 2022, https://bit.ly/3Xu852q .

Степура, А. 2021. Музей переселенець з Донецька зібрав понад 700 експонатів з 2016 року. Суспільне. Новини, https://bit.ly/3CU1xjY .

Тесля, О. 2020. Експерт пояснив, як вкрадена з Луганська ікона через Балкани потрапила до Лаврова. Главред, 19 грудня 2020, https://bit.ly/441MIb9 .

Цибульська, Я. 2022. «Дуже не хочеться, щоб наш Схід асоціювався у людей з сепаратистами» - як під час війн Луганський музей евакуювався до Львова, Територія терору, 21 липня 2022, https://bit.ly/3NSpUEY .

Цупко, А. 2023. У Луврі виставлять українські ікони з музею Ханенків. OTF Magazine, 8 червня 2023, https://bit.ly/46t5lGn .

Черновол, К. 2022. Окупанти під виглядом «евакуації» пограбували Херсонський художній музей. УНІАН, 6 листопада 2022, https://bit.ly/444O30H .

Шиян, О. 2022. Росіяни викрали заховане скіфське золото з музею окупованого Мелітополя. Місцеві колаборанти допомогли грабувати музей. ZAXID.NET, 28 квітня 2022, https://bit.ly/444dW0S .

Янковський, О. 2022. Окупаційні сили РФ грабують музеї півдня України: що вивезли і як його повернути? Радіо Свобода, 3 травня 2022, https://bit.ly/43avpDj .

Follow-up to decisions and resolutions adopted by the Executive Board and the General Conference at their previous sessions. 2021. Part I: Programme issues, E. Follow-up of the situation in the Autonomous Republic of Crimea (Ukraine), https://bit.ly/3pqRG22 .

Higgins, C. 2023a. Curating the war: Kyiv museum exhibits objects left by Russian soldiers. The Guardian, 22 April 2023, https://bit.ly/438Uvma .

Higgins, C. 2023b. War has shown Ukrainians – and the rest of us – why museums are so important for telling our stories. The Guardian, 27 May 2023, https://bit.ly/3NT0erR .

Levada, M. 2022. Muzea ukraińskie po 24 lutego 2022 roku [Ukrainian museums after 24 February 2022]. Wiadomości Archeologiczne LXXIII, no.73: 293–305. (in Polish), https://doi.org/10.36154/wa.73.2022.14 .

Shydlovskyi, P.S., Telizhenko, S.A., Ivakin, V.H. 2023. Archaeological Monitoring in War-Torn Ukraine, The Historic Environment: Policy & Practice, 14:2: 154-180, https://doi.org/10.1080/17567505.2023.2209835 .

VITA ANTIQUA                                                                          ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Олена Клюшниченко¹
Виклики війни для музеїв України
¹Київський національний університет імені Тараса Шевченка
¹ORCID: 0009-0001-2454-1851

DOI: 10.37098/VA-2023-14-60-71
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-60-71

АБСТРАКТ

Проаналізувавши виклики, з якими стикаються українські музеї під час війни, можна зробити висновок, що війна створила низку труднощів для збереження та експонування культурної спадщини. Руйнування інфраструктури, переміщення населення та брак фінансування є одними з основних викликів, з якими стикаються музеї в Україні. Триваюче насильство і нестабільність також ускладнюють роботу музеїв і продовження їхньої важливої культурної діяльності. Незважаючи на ці виклики, багато музеїв в Україні продовжують прагнути зберегти свою спадщину та демонструвати світові історію своєї культури. Важливо, щоб міжнародна спільнота підтримувала ці зусилля, надаючи фінансування та ресурси, щоб допомогти цим музеям процвітати в умовах конфлікту, адже військові дії, що тривають, також ускладнили для музеїв придбання нових експонатів або збереження існуючих, оскільки фінансування часто перенаправляється на інші нагальні справи.

Незважаючи на ці виклики, музеї в Україні продовжують відігравати життєво важливу роль у збереженні культурної спадщини країни. Вони слугують важливими сховищами історичних знань і надають можливість громадськості оцінити та дізнатися про багату культурну спадщину України. За належної підтримки та ресурсів українські музеї можуть продовжувати процвітати і сприяти культурному розвитку країни.

Збереження культурних артефактів під час війни є надзвичайно важливим для музеїв в Україні. Ці артефакти не лише важливі для культурної спадщини країни, але й слугують нагадуванням про її минуле, сьогодення та майбутнє. Вони також можуть відігравати вирішальну роль у процесі післявоєнного відновлення, надаючи відчуття єдності та збереження власної ідентичності населення. Крім того, культурні артефакти часто мають значну економічну цінність, сприяючи розвитку важливої туристичної індустрії. Тому музеї в Україні повинні докладати всіх зусиль для захисту своїх колекцій, навіть під час війни, оскільки вони є безцінною частиною національної ідентичності та історії України.

Ключові слова: музей, війна, захист музейних установ, «музейний фронт», артефакт.

Мова: Українська

PDF PDF

Цитування:

Клюшниченко, О.В. 2023. Виклики війни для музеїв України. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

Другий Протокол до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту (1954). Офіційний вебпортал Парламенту України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_г001-99#Text

Закон України «Про охорону археологічної спадщини». Офіційний вебпортал Парламенту України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1626-15#Text

Закон України «Про охорону культурної спадщини». Офіційний вебпортал Парламенту України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text

Катаргіна, Т.І. 2018. Міжнародна рада з питань охорони пам’яток і визначних місць. Енциклопедія Сучасної України. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-6ic5129

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. Офіційний Вебпортал Парламенту України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_089#Text

Котубей, О. 2022. Охоронець з дружиною винесли під обстрілами: як врятували полотна Марії Примаченко в Іванкові. Суспільне Новини. Режим доступу: https://suspilne.media/227799-ohoronec-z-druzinou-vinesli-pid-obstrilami-ak-vratuvali-polotna-marii-primacenko-v-ivankovi/

Музей «Територія Терору». Режим доступу: https://museumterror.com/

Національний Музей Історії України. Режим доступу: https://nmiu.org/

Палієнко, М. 2022. Українські архіви, війна і збереження національної ідентичності. Архіви України, Вип. 1, № 330 (2022), с. 12-38. https://doi.org/10.47315/archives2022.330.012.

Суспільне. 2022. Військові РФ грабують музеї та приватні колекції на Херсонщині, викрадене вивозять до Криму - ГУР. Суспільне Новини. Режим доступу:https://suspilne.media/240552-vijskovi-rf-grabuut-muzei-ta-privatni-kolekcii-na-hersonsini-vikradene-vivozat-do-krimu-gur/

Теліженко, С. (ред.). 2020. Археологічні пам’ятки і війна. Пам’ятка з охорони культурних цінностей для військовослужбовців ЗСУ. К.: Спілка археологів України. https://www.academia.edu/77162779/.

BBC News Україна. 2022. Знищення музею Сковороди. Українці порівнюють Росію з ІД і закликають виключити з ЮНЕСКО. Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/news-61362020

Because of russian aggression, 1,464 objects of cultural infrastructure have already been damaged in Ukraine. Міністерство культури та інформаційної політики України. Режим доступу: https://mkip.gov.ua/news/9129.html

VITA ANTIQUA                                                                         ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень
VITA ANTIQUA 14, 2023, КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ВІЙНА : ВИКЛИКИ І РІШЕННЯ

Ігор Готун1, Богдан Гаврилюк2
Основні концепції походження енеолітичних культур Дунайсько-Карпатського регіону на прикладі дослідження археологічних комплексів культури Боян
1Інститут археології НАН України
2 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
1ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9285-5107
2ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4169-7652

DOI: 10.37098/VA-2023-14-212-250
https://doi.org/10.37098/VA-2023-14-212-250

АБСТРАКТ

Публікація присвячена недавнім знахідкам предметів озброєння та спорядження коня з горизонту періоду Київської Русі багатошарового поселення Лісники-Безодня у південних передмістях Києва. Пам’ятка відкрита В. О. Петрашенко і В. К. Козюбою у 1991 р., кілька разів обстежувалась Північною експедицією Інституту археології НАН України, а у 2021 р. на ній проведено наукові та науково-рятівні розкопки. У результаті на площі близько 400 м2 досліджено низку об’єктів як зазначеної хронології, так і більш ранніх періодів, зокрема кілька житлових споруд доби Київської Русі та зібрано доволі представницьку колекцію керамічного та речового матеріалу, серед якого представлені і предмети названої категорії.

У роботі характеризуються зафіксовані при вивченні пам’ятки залізні черешкові наконечники стріл виділених дослідниками поширених на Русі типів, серед яких показові кілька бронебійних; призначені явно не для коней селян остроги; властивіі для культурних нашарувань пам’яток періоду Київської Русі частини вудильних комплексів і обладнані циліндричними замками кінські пута – знахідки, що траплялись на давньоруських пунктах доволі рідко, а на неукріплених осередках взагалі невідомі. У числі артефактів названого призначення – знахідка, яка могла презентувати як шилоподібний наконечник стріли, так і побутове знаряддя, а саме швайку. Разом зі вказаними речами розглянуто ніж, розміри якого більші, порівняно із зафіксованими на поселеннях регіону традиційними виробами названого призначення.

Здійснюється спроба визначити роль та місце зібраної колекції серед синхронних старожитностей регіону шляхом порівняння з матеріалами розкопок інших неукріплених середньовічних памяток. Проведені аналогії дозволяють стверджувати, що поселення в урочищі Безодня в Лісниках можна вважати досить своєрідним і неординарним явищем у вітчизняній археології.

Ключові слова: предмети озброєння та спорядження коня, наконечники стріл, остроги, кінські пута, вудила, середньовічне селище, Лісники-Безодня, Київська Русь.

Мова: Українська

PDF PDF

Цитування:

Готун, І.А., Гаврилюк, Б.С. 2023. Предмети мілітарного й подвійного призначення на середньовічному поселенні Лісники-Безодня. VITA ANTIQUA, 14. Культурна спадщина та війна : виклики і рішення.

Джерела:

Антипина, Е.Е., Маслов, С.П. 1990. К вопросу об организации охоты в Древней Руси. В: Коваленко, В.П. (отв. ред.). Тезисы историко-археологического семинара «Чернигов и его округа в IX–XIII вв.» (15–18 мая 1990 г.). Чернигов, с. 116–119.

Баран, В.Д. 2001. Княжий Галич в історії України. Український історичний журнал, 4, с. 67–75.

Беляева, С.А. 1982. Южнорусские земли во второй половине XIII – XIV в. (по материалам археологических исследований). Киев: Наукова думка.

Беляева, С.А. 1986. Селища. В: Баран, В.Д. (ред.). Археология Украинской ССР в 3 томах, 3: Раннеславянский и древнерусский периоды. Киев: Наукова думка, с. 396–404.

Беляєва, С.А, Кубишев, А.І. 1995. Поселення Дніпровського Лівобережжя X–XV ст. (за матеріалами поселень Комарівка і Озаричі). Київ: Наукова думка.

Блажевич, Н.В., Недопако, Д.П., Пролеева, Я.Н. 1985. К вопросу о кузнечном производстве на городищах Иван и Чучин. В: Толочко, П.П. (отв. ред.). Земли Южной Руси в IX–XIV вв. (История и археология): Сборник научных трудов. Киев: Наукова думка, с. 109–118.

Валиулина, С.И. 2009. Наконечники стрел Торецкого поселения. Ученые записки Казанского государственного университета. Гуманитарные науки, 151, 2, 1, с. 16–23.

Веремейчик, Е.М. 1990. Охранные исследования поселения X–XIII вв. у с. Петруши. В: Толочко, П.П. (отв. ред.). Проблемы археологии Южной Руси: Материалы историко-археологического семинара «Чернигов и его округа в IX–XIII вв.», Чернигов, 26–28 сентября 1988 г. Киев: Наукова думка, с. 76–83.

Веремейчик, О.М. 1994. Сільські поселення в межиріччі нижньої течії Десни і Дніпра IX – першої половини XIII ст. Автореферат дисертації… канд. іст. наук: спец. 07.00.06 «Археологія». Київ.

Веремейчик, О.М. 1996. Матеріальна культура сільського населення IX – першої половини XIII ст. межиріччя нижньої течії Десни та Дніпра. В: Толочко, П.П. (відп. ред.). Тези доповідей української делегації на VI Міжнародному конгресі слов’янської археології (Новгород, Росія, 1996 р.). Київ, с. 68–70.

Веремейчик, Е. 2007. Поселение «Пойма» около Шестовицы близ Чернигова. В: Коваленко, О.Б. (відп. ред.). Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи: Збірник наукових праць, присвячений 1100-літтю першої літописної згадки про Чернігів. Чернігів: Деснянська правда, с. 366–379.

Виногродська, Л.І., Петрашенко, В.О. 1993. Нові дослідження давньоруського поселення неподалік с. Григорівка на Дніпрі. В: Толочко, П.П. (ред.). Старожитності Південної Русі: Матеріали III історико-археологічного семінару «Чернігів і його округа в IXXIII ст.» (Чернігів, 15–18 травня 1990 р.). Чернігів: Сіверянська думка, с. 49–60.

Винокур, І.С. 2004. Риси господарства і соціально-політичної історії населення Болохівської землі XII–XIII ст. Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Історичні науки, 12, с. 48–61.

Вільшанська, О.Л. 1988. Дослідження давньоруських об’єктів на околицях с. Сокіл на Середньому Дністрі. Археологія, 61, с. 85–90.

Возний, І.П. 2009. Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сирету та Середнього Дністра в XXIV ст., 1: Поселення. Київ; Чернівці: Золоті литаври.

Возний, І.П., Федорук, А.В. 2010. Вістря стріл X–XIV ст. з території між Верхнім Сіретом та Середнім Дністром. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 670: Держава та армія, с. 30–39.

Горбаненко, С.А., Журавльов, О.П. 2021. Літописні слов’яни передодня утворення Давньої Русі: тваринництво чи мисливство. Київ: Інститут археології НАН України; Харків: Майдан.

Готун, І., Моця, О. 1993. З життя киян в часи Батия (новий археологічний факт). Київська старовина, 5, с. 77–80.

Готун, І.А., Коваленко, В.П., Моця, О.П., Петраускас, А.В. 1995. Давньоруське поселення Автуничі: результати останніх сезонів. В: Моця, О.П. (відп. ред.). Слов’яно-руські старожитності Північного Лівобережжя: Матеріали історико-археологічного семінару, присвяченого 60-річчю від дня народження О. В. Шекуна (19–20 січня 1995 р., м. Чернігів). Чернігів: Сіверянська думка, с. 25–27.

Готун, І.А., Козюба, В.К., Чекановський, А.А., Чміль, Л.В. 2006. Археологічні пам’ятки Києво-Святошинського р-ну. Археологічні дослідження в Україні 2004–2005 рр. Зб. наук. пр., 8, с. 142–145.

Готун, І. 2008. Поселення на річці Борщагівка. В: Мазепа, В. (кер. проекту). Про землю і про людей святошинських: Колективне дослідження. Київ, с. 30–34.

Готун, І.А., Казимір, О.М. 2010. Ходосівський археологічний комплекс: вивчення, охорона, експериментальне моделювання. Археологія і давня історія України, 1, с. 100–108.

Готун, І.А., Гунь, М.О., Казимір, О.М., Петраускас, А.В. 2013a. Селище Петрушки у західних Київських передмістях. Археологія і давня історія України, 11, с. 23–30.

Готун, І.А., Казимір, О.М., Сухонос, А.М., Терещук, К.О., Григорчук, О.І., Гунь, М.О. 2013b. Розвідки на Ходосівському археологічному комплексі та його околицях. Археологічні дослідження в Україні 2012, с. 188, 189.

Готун, І.А., Сухонос, А.М., Казимір, О.М. 2013. Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів. Археологія і давня історія України, 10, с. 185–200.

Готун, І.А., Казимір, О.М., Шахрай, Д.О. 2015. Предмети озброєння та військового призначення з середньовічного поселення Софіївська Борщагівка. Наукові записки НаУКМА, 166: Теорія та історія культури, с. 44–54.

Готун, І., Сухонос, А. 2015. Предмети озброєння та воїнського обладунку із середньовічного поселення Ходосівка-Рославське. В: Коваленко, О.Б. (відп. ред.). Покликання – археологія: Зб. матеріалів Других Самоквасовських читань, присвячених 80-річчю О. В. Шекуна. Чернігів: Вид. В. М. Лозовий, с. 175–190.

Готун, І., Сухонос, А., Казимір, О., Синиця, Є., Гунь, М. 2016. Середньовічне селище Ходосівка-Рославське за результатами робіт 2015 р. Археологічні дослідження в Україні 2015, с. 62–64.

Готун, І.А. 2017. Середньовічне селище Ходосівка-Рославське (до десятиріччя розкопок пам’ятки). Археологія і давня історія України, 1 (22), с. 61–90.

Готун, І., Сухонос, А., Казимір, О., Синиця, Є., Гунь, М. 2018. Десятий сезон розкопок поселення Ходосівка-Рославське. Археологічні дослідження в Україні 2016, с. 82–84.

Готун, І.А., Казимір, О.М. 2019. Середньовічні селища київських передмість за результатами робіт останніх сезонів. Археологія і давня історія України, 1 (30), с. 140–171.

Готун, І., Сухонос, А., Казимір, О., Синиця, Є., Гунь, М. 2019. Вивчення північної периферії селища Ходосівка-Рославське. Археологічні дослідження в Україні 2017, с. 86–89.

Готун, І.А., Казимір, О.М. 2020. Матеріальна культура населення сільських передмість середньовічного Києва. Археологія, 3, с. 53–67. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.03.053

Готун, І., Сухонос, А., Казимір, О., Гунь, М. 2020a. Роботи у східній частині селища Ходосівка-Рославське. Археологічні дослідження в Україні 2018, с. 82–86.

Готун, І., Сухонос, А., Казимір, О., Гунь, М., Лозниця, Т., Чалий, А. 2020b. Селище Ходосівка-Рославське – основний об’єкт досліджень Північної експедиції. Археологічні дослідження в Україні 2019, с. 96–101.

Готун, І., Казимір, О., Гунь, М. 2022. Міський простір за периметром міських укріплень (селище Лісники-Безодня на околиці столиці). Київ і кияни: Матеріали щорічної науково-практичної конференції, 14. Київ: Інститут історії України НАН України, с. 157–174.

Гупало, В. 2010. До питання про планувальну структуру та забудову східної частини окольного города Звенигорода на Білці. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 14, с. 172–203.

Довженок, В.Й. 1950. Огляд археологічного вивчення древнього Вишгорода за 1934–1937 рр. Археологія, III, с. 64–92.

Довженок, В.Й. 1975a. Зброя. В: Довженок, В.Й. (ред.). Археологія Української РСР, III: Ранньослов’янський та давньоруський періоди. Київ: Наукова думка, с. 353–361.

Довженок, В.Й. 1975b. Пам’ятки сільського господарства. В: Довженок, В.Й. (ред.). Археологія Української РСР, III: Ранньослов’янський та давньоруський періоди. Київ: Наукова думка, с. 316–330.

Довженок, В.И. 1986. Оружие. В: Баран, В.Д. (отв. ред.). Археология Украинской ССР в трех томах, 3: Раннеславянский и древнерусский периоды. Киев: Наукова думка, с. 455–461.

Довженок, В.И., Беляева, С.А. 1986. Сельское хозяйство. В: Баран, В.Д. (отв. ред.). Археология Украинской ССР в трех томах, 3: Раннеславянский и древнерусский периоды. Киев: Наукова думка, с. 461–470.

Звіздецький, Б.А. 1991. Археологічні дослідження Гульської давньоруської експедиції. Археологічні дослідження на Україні у 1990 р.: Препринт, с. 22, 23.

Звіздецький, Б.А. 2013. Поселення літописних древлян біля с. Гульськ. В: Моця, О.П. (відп. ред.). Матеріальна культура південноруського села IX–XIII ст.: Зб. наук. праць. Київ: Стародавній світ, с. 6–18.

Зотько, М.Р., Нигматуллин, Р.А., Смирнов, А.С., Смирнова, М.Е. 1993, Работы Деснинской экспедиции в 1986–1989 гг. Краткие сообщения Института археологии, 210, с. 63–68.

Казимір, О.М., Готун, І.А., Осипенко, М.С., Синиця, Є.В., Непомящих, В.Ю., Шахрай, Д.О., Гунь, М.О., Лозниця, Т.В. 2015. Продовження досліджень розкопу III на селищі в Софіївській Бощагівці. Археологічні дослідження в Україні 2014, с. 87–90.

Казимір, О., Готун, І., Шахрай, Д., Синиця, Є., Гунь, М., Лозниця, Т. 2019. Продовження розкопок південної частини поселення Софіївська Бощагівка. Археологічні дослідження в Україні 2017, с. 95–97.

Калініченко, В.А. 2012. Шиловидні наконечники стріл: проблема поліваріантності та інтерпретації (за матеріалами Прутсько-Дністровського межиріччя). В: Д’ячков, С.В. (відп. за вип.). Проблеми історії та археології України: Матеріали VIII Міжнародної наукової конференції (Харків, 9–10 листопада 2012 р.). Харків: ТОВ «НТМТ», с. 68.

Калініченко, В., Пивоваров, С. 2013. Наконечники стріл із Чорнівського городища першої половини XIII ст. (археологічні дослідження 2012 р.). Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології, 2, с. 34–46.

Капустін, К. 2014. Київська земля в середині XIII – XV ст. Наукові записки. Серія: Історичні науки, 20: Синьоводська битва 1362 року в контексті історії Східної Європи, с. 184–189.

Кирпичников, А.Н. 1971. Древнерусское оружие, 3: Доспех, комплекс боевых средств IX–XIII вв. Ленинград: Наука (Археология СССР. Свод археологических источников, Е1-36).

Кирпичников, А.Н. 1973. Снаряжение всадника и верхового коня на Руси IX–XIII вв. Ленинград: Наука (Археология СССР. Свод археологических источников, Е1–36).

Кирпичников, А.Н., Медведев, А.Ф. 1985. Вооружение. В: Колчин, Б.А. (ред.). Археология СССР с древнейших времен до средневековья в 20 томах. Древняя Русь. Город, замок, село. Москва: Наука, с. 298–363.

Кирпичников, А.Н. 2020. Вооружение древнего «Изяславля». В: Пескова, А.А. (ред.-сост.). Летописный «Изяславль»: Большое Шепетовское городище в свете археологии, 1: Материалы раскопок М. К. Каргера 1957–1964 годов в исследованиях 1960–1980-х годов. Санкт-Петербург: Нестор-История, с. 53–116 (Труды ИИМК РАН, LV).

Коваленко, В.П., Моця, О.П., Шекун, А.В. 1985. Работы Шестовицкой экспедиции. Археологические открытия 1983 года, с. 287, 288.

Коваленко, В.П. 1992. Соціальний склад сільського населення Чернігівської землі X–XIII ст. В: Тези доповідей міжвузівської науково-практичної конференції. Чернігів, с. 91–93.

Козловський, А.О. 1992. Історико-культурний розвиток Південного Подніпров’я в IX–XIV ст. Київ: Наукова думка.

Колчин, Б.А. 1953. Черная металлургия и металлообработка в Древней Руси (Домонгольский период). Москва: Издательство АН СССР (Материалы и исследования по археологии СССР, 32).

Колчин, Б.А. 1959. Железообрабатывающее ремесло Новгорода Великого (Продукция, технология). В: Арциховский, А.В., Колчин, Б.А. (ред.). Труды Новгородской археологической экспедиции, II. Москва: Издательство АН СССР, с. 8–120 (Материалы и исследования по археологии СССР, 65).

Кондратьев, И.В. 1992. Предметы вооружения и конского снаряжения на поселении Автуничи. В: Моця, О.П. (відп. ред.). Проблеми вивчення середньовічного села на Поліссі. Чернігів: Сіверянська думка, с. 23, 24.

Куза, А.В. 1985. Укрепленные поселения. В: Колчин, Б.А. (ред.). Археология СССР с древнейших времен до средневековья в 20 томах. Древняя Русь. Город, замок, село. Москва: Наука, с. 39–51.

Кучера, М.П. 1965. Середньовічне городище біля с. Сокільці на Південному Бузі. Археологія, XIX, с. 201–204.

Кучера, М.П. 1975a. Пам’ятки побуту та прикраси. В: Довженок, В.Й. (ред.). Археологія Української РСР, III: Ранньослов’янський та давньоруський періоди. Київ: Наукова думка, с. 361–373.

Кучера, М.П. 1975b. Селища. В: Довженок, В.Й. (ред.). Археологія Української РСР, III: Ранньослов’янський та давньоруський періоди. Київ: Наукова думка, с. 295–302.

Лысенко, С.Д., Шкляревский, Е.И., Квитницкий, М.В., Черновол, Д.К. 2012. Материалы Фастовской археологической экспедиции, 1: Многослойное поселение Кощеевка-8. Киев; Фастов.

Макаров, Н.А., Гайдуков, П.Г. 2013. В: Івакін, Г.Ю. (ред.). Печать князя Михалки Юрьевича из Суздальского ополья. Слов’яни і Русь: археологія та історія: Зб. пр. на пошану дійсного члена НАН України П. П. Толочка з нагоди його 75-річчя. Київ: Стародавній світ, 2013, с. 190–195.

Макаров, Н.А., Федорина, А.Н., Шполянский, С.В., Карпухин, А.А., Кренке, Н.А. 2015. Разведочные работы Суздальской экспедиции ИА РАН в 2010–2013 гг. Археологические открытия 2010–2013 гг. Москва: ИА РАН, с. 218–222.

Маярчак, С.П. 2006. Археологічні пам’ятки IXXIII ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я. Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М.І.

Медведев, А.Ф. 1959. Оружие Новгорода Великого. В: Арциховский, А.В., Колчин, Б.А. (ред.). Труды Новгородской археологической экспедиции, II. Москва: Издательство АН СССР, с. 121–191 (Материалы и исследования по археологии СССР, 65).

Медведев, А.Ф. 1966. Ручное метательное оружие. Лук, стрелы, самострел VIII–XIV вв. Москва: Наука (Археология СССР. Свод археологических источников, Е1–36).

Моця, О.П., Готун, І.А., Коваленко, В.П. 1993. Давньоруське поселення біля с. Автуничі: черговий етап досліджень. Археологічні дослідження на Україні 1992 року, с. 97–99.

Моця, О. 1994. Сучасний стан досліджень в українській археології. Український історик, 120–123, 1–4, с. 23–30.

Моця, О.П., ред. 1997. Висновки. В: Південноруське село IX–XIII ст. (нові пам’ятки матеріальної культури). Київ: ІЗМН, с. 151, 152.

Моця, О.П., Готун, І.А., Коваленко, В.П. 1997. Продовження досліджень давньоруського селища Автуничі. Археологічні дослідження в Україні 1993 року, с. 89–91.

Моця, О.П., Орлов, Р.С., Коваленко, В.П., Козловський, А.О., Пархоменко, О.В., Потапов, А.В., Покас, П.М. 1997. Поселення X–XIII ст. біля с. Автуничі. В: Моця, О.П. та ін. (ред.). Південноруське село IX–XIII ст. (нові пам’ятки матеріальної культури). Київ: ІЗМН, с. 34–69.

Моця, О.П. 1999. Соціальні відносини на селі в давньоруські часи. Археологія. 2, с. 50–59.

Моця, О.П., Готун, І.А., Коваленко, В.П., Петраускас, А.В., Шевцова, Л.В. 2000. Дослідження поселення Автуничі у 1994 році. Археологічні дослідження в Україні 1994–1996 років. с. 106–108.

Моця, О.П. 2003. Висновки. В: Моця, О.П. (ред.). Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель). Київ: Шлях, с. 208, 209.

Никольская, Т.Н. 1987. Городище Слободка XII–XIII вв. К истории древнерусского градостроительства в Земле вятичей. Москва: Наука.

Носов, Е.Н. 1990. Новгородское (Рюриково) городище. Ленинград: Наука.

Оприск, В.Г. 1997. Сільські поселення Верхнього Подністров’я і Волині. В: Моця, О.П. та ін. (ред.). Південноруське село IX–XIII ст. (нові пам’ятки матеріальної культури). Київ: ІЗМН, с. 144–150.

Петрашенко, В.О., Козюба, В.К. 1993. Археологічні пам’ятки басейну р. Віти в Київському Подніпров’ї: Препринт. Київ.

Петрашенко, В.О. 1995. Сільське давньоруське поселення з Канівщини. В: Моця, О.П. (відп. ред.). Слов’яно-руські старожитності Північного Лівобережжя: Матеріали історико-археологічного семінару, присвяченого 60-річчю від дня народження О. В. Шекуна (19–20 січня 1995 р., м. Чернігів). Чернігів: Сіверянська думка, с. 64, 65.

Петрашенко, В.О. 1997. Поселення Канівського Придніпров’я. В: Моця, О.П. та ін. (ред.). Південноруське село IX–XIII ст. (нові пам’ятки матеріальної культури). Київ: ІЗМН, с. 114–143.

Петрашенко, В.О. 2003. Номенклатура виробів із заліза. В: Моця, О.П. (ред.). Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель). Київ: Шлях, 2003, с. 105–111.

Петрашенко, В.А. 2004. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). Киев.

Петрашенко, В.О., Козюба, В.К. 2005. Давньоруські поселення поблизу с. Бучак. Археологія, 2, с. 55–69.

Петрашенко, О.В. 2013. Вироби із заліза давньоруського поселення Григорівка на Дніпрі. В: Моця, О.П. (відп. ред.). Матеріальна культура південноруського села IX–XIII ст.: Зб. наук. праць. Київ: Стародавній світ, с. 74–85.

Пивоваров, С., Калініченко, В. 2016. Наконечники лучних стріл з матеріалів дослідження Хотинської фортеці у 2016 р. В: Буйновська, Є.В. та ін. (ред. кол.). Хотинщина в період польсько-турецьких війн XVII століття (до 395-річчя Хотинської війни 1621 р.): Матеріали науково-практичної конференції (м. Хотин, 12 жовтня 2016 р.). Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький, с. 156–161.

Пивоваров, С., Калініченко, В., Ільків, М. 2016. Дослідження Чорнівського городища першої половини XIII ст. у 2015–2016 рр. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць, 2 (42), с. 7–44.

Пивоваров, С., Ільків, М., Калініченко, В. 2018. Предмети озброєння та військового спорядження з Чорнівського городища XIII ст. (дослідження 2017–2018 рр.). В: Заремба, О.О. (відп. ред.). Археологія і фортифікація України. Збірник матеріалів VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О. А., с. 125–132.

Плавінскі, У.А. 2017. Тыпа-храналагічная эвалюцыя жалезных наканечнікаў стрэл X–XV ст.ст. з тэрыторыі паўночнай Беларусі. Часопіс Беларускага дзяржаўнага універсітэта. Гісторыя, 4, с. 115–128.

Прищепа, Б.А., Нікольченко, Ю.М. 1996. Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в X–XIII століттях. Рівне: Державне редакційно-видавниче підприємство.

Прынь, А.В. 2004. Погребение знатного половецкого воина из курганного могильника Александровка II в Донбассе. Матеріали та дослідження з історії Східної України, 2, с. 306–317.

Пшеничний, Ю. 2014. Археологічні дослідження історичної топографії феодальних поселень XIV–XVI ст. в околицях Дубна. Історичні студії Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, 11–12, с. 4–9.

Раппопорт, П.А. 1967. О типологии древнерусских поселений. Краткие сообщения Института археологии, 110, с. 3–8.

Савченкова, Л.Л. 1996. Черный металл Болгара. Типология. В: Федоров-Давыдов, Г.А. (отв. ред.). Город Болгар: Ремесло кузнецов, металлургов, литейщиков. Казань, с. 5–88.

Седов, В.В. 1960. Сельские поселения центральных районов Смоленской земли (VIII–XV вв.). Москва: Издательство АН СССР (Материалы и исследования по археологии СССР, 92).

Семыкин, Ю.А. 1996. Черная металлургия и металлообработка на Болгарском городище. В: Федоров-Давыдов, Г.А. (отв. ред.). Город Болгар: Ремесло кузнецов, металлургов, литейщиков. Казань, с. 88–153.

Сєров, О.В. 1997. Давньоруські селища IX – першої половини XIII ст. Київського Подніпров’я. В: Моця, О.П. та ін. (ред.). Південноруське село IX–XIII ст. (нові пам’ятки матеріальної культури). Київ: ІЗМН, с. 99–114.

Серов, О.В., Філюк, О.В. 2013. Металургійне селище біля с. Колонщина. В: Моця, О.П. (відп. ред.). Матеріальна культура південноруського села IX–XIII ст.: Зб. наук. праць. Київ: Стародавній світ, с. 98–102.

Смирнов, А.С., Шинаков, Е.А. 1997. О работах Погарского отряда. Археологические открытия 1985 года, с. 103, 104.

Терський, С.В. 2007. Оборонний комплекс середньовічного волинського міста Перемиля. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 584: Держава та армія, с. 13–26.

Терський, С. 2011. Озброєння дружинника X–XI ст. на волинських землях за археологічними джерелами. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр., 20, с. 655–668.

Тетеря, Д., Юрченко, О. 2017. Зброя ближнього бою давньоруської доби з території Південно-Західної Переяславщини. Наукові записки НІЕЗ «Переяслав», 12 (14), с. 455–465.

Тимків, С. 2016. Про сільськогосподарські заняття населення середньовічного Губина у світлі археологічних джерел. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 20, с. 273–286.

Ткач, В. 2004. Два поселення XII–XIII ст. біля с. Тараканів. В: Баженов, Л.В. та ін. (ред. кол.). Літописний Губин в контексті історії Болохівської землі (XIIXIII ст.): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 26 червня 2004 р. Київ; Хмельницький; Кам’янець-Подільський; Старокостянтинів, с. 176–183.

Тропин, Н.А. 1992. Древнерусское селище XII–XIII вв. у с. Лавы. В: Михеев, В.К. (гл. ред.). История и археология Слободской Украины: Тезисы докладов и сообщений Всеукраинской конференции, посвященной 90-летию XII Археологического съезда. Харьков, с. 204, 205.

Тропин, Н.А. 2004. Сельские поселения XII–XV веков южных территорий Рязанской земли. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та.

Халиков, Н.А. 1985. Орудия труда земледелия, скотоводства, бортничества и охоты. В: Халиков, А.Х. (отв. ред.). Культура Биляра: булгарские орудия труда и оружие X–XIII вв. Москва, Наука, с. 15–35.

Хорошев А.С. 1997. Ножи, бритвы, ножницы. В: Колчин, Б.А., Макарова, Т.И. (отв. ред.). Археология с древнейших времен до средневековья в 20 томах: Древняя Русь. Быт и культура. Москва, Наука, с. 17–19.

Чайка, Р.М. 1997. Зброя та речі військового спорядження з городища Листвин на Волині. Археологічні дослідження Львівського університету, 2, с. 75–86.

Чеботаренко, Г.Ф. 1960. К вопросу о классификации средневековых молдавских наконечников стрел. Материалы по истории северного Причерноморья, 3, с. 141–150.

Шекун О.В., 1990. Сельская усадьба первой половины XI в. (по материалам раскопок поселения «Криница»). В: Коваленко, В.П. (отв. ред.). Тезисы историко-археологического семинара «Чернигов и его округа в IX–XIII вв.» (15–18 мая 1990 г.). Чернигов, с. 131–134.

Шекун, О.В., Сита, Л.Ф. 1993. Пам’ятники IX–XII ст. в околицях с. Старий Білоус поблизу Чернігова. В: Толочко, П.П. (ред.). Старожитності Південної Русі: Матеріали III історико-археологічного семінару «Чернігів і його округа в IXXIII ст.» (Чернігів, 15–18 травня 1990 р.). Чернігів: Сіверянська думка, с. 40–49.

Шекун, О.В. 1995. Матеріальна культура сільської округи Чернігова. В: Моця, О.П. (відп. ред.). Слов’яно-руські старожитності Північного Лівобережжя: Матеріали історико-археологічного семінару, присвяченого 60-річчю від дня народження О. В. Шекуна (19–20 січня 1995 р., м. Чернігів). Чернігів: Сіверянська думка, с. 9–12.

Шекун, О.В., Веремейчик, О.М. 1997. Поселення Ліскове у верхів’ях р. Білоус. В: Моця, О.П. та ін. (ред.). Південноруське село IX–XIII ст. (нові пам’ятки матеріальної культури). Київ: ІЗМН, с. 69–98.

Шекун, О.В., Веремейчик, О.М. 1999. Давньоруське поселення Ліскове. Чернігів: РВК «Деснянська правда».

Шекун, О.В. 2013. Садиба кінця XII – початку XIII ст. (за матеріалами розкопок поселення «Рів-2»). В: Моця, О.П. (відп. ред.). Матеріальна культура південноруського села IX–XIII ст.: Зб. наук. праць. Київ: Стародавній світ, с. 19–23.

Шинаков, Є.О. 1988. До питання про «ловища» княгині Ольги в Чернігівській землі. В: Коваленко, О.Б. (відп. ред.). Друга Чернігівська обласна наукова конференція з історичного краєзнавства (грудень 1988 р.): Тези доповідей, II. Чернігів; Ніжин, с. 17, 18.

Шмидт, Е.А. 1989. О земледелии в верховьях Днепра во второй половине I тыс. н. э. В: Толочко, П.П. (ред.). Древние славяне и Киевская Русь: Сб. науч. трудов. Киев: Наукова думка, с. 70–74.