Перейти до контенту

VITA ANTIQIA, №7-8. 2009

cover

Збірка присвячена 60-літтю Р.В. Терпиловського, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та провідного наукового співробітника відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України.Статті охоплюють широке коло проблем від історіографії археології до музеєзнавства. Основне місценалежить введенню до наукового обігу матеріалів археологічних пам’яток від доби палеоліту до кінця І тис. н. е.

Читати:анонс журналу VA2009

Завантажити повну версію vita-antiqua_2009_7_8

Праці авторів:

01. СИНИЦЯ Є.В. Піт-стоп (до 60-річчя Р.В. Терпиловського.), 9–20.

Більше...
В статті висвітлюються основні події життєвого та наукового шляху професора, старшого наукового співробітника, доктора історичних наук, завідувача кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та провідного наукового співробітника відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології Національної академії наук України Ростислава Всеволодовича Терпиловського. Коротко охарактеризовані його польові дослідження, основні публікації щодо введення у науковий обіг та інтерпретації археологічних матеріалів, а також концептуальні теоретичні узагальнення.

02. Список друкованих праць Ростислава Всеволодовича Терпиловського, 21–27.

03. PAKHARIEVA OLEKSANDRA. Relations entre prehistoriens Russes et Franfais au XIXе et au debut du XXе siecles, 28-33.

Більше...
Des 1830, l’Empire de Russie тепа des etudes archeolo- giques systematiques. Cela justifia, des 1860, la creation d’administrations dirigeant Г ensemble de ces travawc scientifiques. On peut citer, parmi celles qui contribuerent le plus a notre science: l’Academie des Sciences, la Societe geographique, la Societe archeologique de Saint-Petersbourg ainsi que la Societe archeologique de Moscou qui devint I’initiatrice de Г organisation des congres archeologiques en Russie. La prehistoire de l Empire Russe a ete, au cours de sa formation et de son developpement, en relation etroite avec l Europe occidentale. II est done tout a fait normal qu ’au cours du Х1Хёте siecle, une collaboration scientifique internationale se soit mise en place entre les deux pays. Ces echanges, a cette epoque, etaient aussi necessaires que reguliers. Les voyages a Vetranger, les travaux en bibliotheque et en laboratoire, les participations aux colloques et les conferences permirent a la France et a la Russie, de developper des relations scientifiques etroites et durables dans le cadre des Sciences Naturelles.

04. ПИВОВАРОВ C.B. Розвиток археологічної науки в Чернівецькому університеті (друга половина XIX ст. — 2004 р.), 34-37.

Більше...
В статті проаналізовано етапи становлення та розвитку археології в Чернівецькому університеті. На матеріалах археологічних досліджень автор з’ясовує внесок викладачів та співробітників ВНЗу справу вивчення старо- житностей регіону та популяризації археологічних знань.

05. МИСЬКО Ю.В. Б.О. Тимощук і розвиток археологічних досліджень у Чернівецькому університеті в контексті вивчення питань слов’яно-руської духовної культури, 38-41.

Більше...
Стаття присвячена археологічним дослідженням і науковому доробку Б.О. Тимощука в області слов’яно-руських старожитностей, пов’язаних з духовною культурою населення Верхнього Попруття і Середнього Подністров’я VI—XIII cm. Розглядається період співпраці науковця з Чернівецьким університетом у 1950—80-ті рр.

06. ПАЛІЄНКО С.В. Проблема історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи в радянському та пострадянському палеолітознавстві (кінець 50-х рр. XX ст. — початок XXI ст.), 42-49.

Більше...
У статті розглядається історіографія проблеми іс- торико-культурного поділу пам’яток пізнього палеоліту Східної Європи в радянському та пострадянському палеолітознавстві з кінця 50-х рр. XX ст. і до нашого часу. Аналізуються основні тенденції в розвитку археологічного пізнання, що знайшли прояв при розгляді даної проблеми, пояснюються зовнішні та внутрішні фактори, які вплинули на розвиток науки.

07. ТОЛОЧКО Д.В. Проблема вивчення та інтерпретації трипільських площадок, 50-53.

Більше...
Статтю присвячено висвітленню історії дослідженню та інтерпретації жител трипільської культури.

08. ЗЕЛЕНКО С.М., КОБЕЦ В.Д., МОРОЗОВА Я.И. Подводная археология в Киевском национальном университете имени Тараса Шевченко, 54-59.

Більше...
В статье дается краткая история Центра подводной археологии Киевского университета имени Тараса Шевченко, а также показана перспективность гидроархеологических исследований на территории Украины.

09. РЫЖОВ С.М., МАТВИИШИНА Ж.Н., ПУДОВКИНА А.С., ЛЕВЧУК П.А. Стратиграфические и планиграфические исследования палеолитической стоянки Малый Раковец IV на Закарпатье, 60-71.

Більше...
В научный оборот вводятся новые материалы о палеолитической стоянке Малый Раковец IV.

10. ГЛАДКИХ М.И., РИЖОВ С.М. Між першим та четвертим житлами Межиріцького поселення, 72-73.

Більше...
Стаття присвячена дослідженням в с. Межиріч на території між І і IV житлом палеолітичних мисливців на мамонта.

11. РЕКОВЕЦ Л.И., НЕСИН В.А. Новая стоянка людей позднего палеолита у села Копачив в Украине, 74-77.

Більше...
Описывается новая стоянка доисторического человека у с. Копачив из центральной Украины. Кости мамонта — Mammuthus primigenius имеют следы обработки — насечки и заполировку, доисторическим человеком. Стоянка относится к позднему палеолиту (датируется примерно 13000 лет).

12. ШИДЛОВСЬКИЙ П.С. Результати досліджень Семенівського пізньопалеолітичного комплексу в 2004—2008 рр., 78-89.

Більше...
У 2004 р. кафедрою археології і музеєзнавства КНУ імені Тараса Шевченка були продовжені дослідження стоянки Семенівка III, у Київському Лівобережжі. Розкопки 1997—2001 рр. виявили найбільшу концентрацію матеріалу, представленого кременевими виробами і фауністичними рештками. У 2004—2008 рр. досліджувалася периферійна частина пам’ятки загальною площею 39 м2. Археологічні матеріали представлені відходами виробництва і знаряддями праці, серед яких переважають різці і мікролітичні вкладені. Фауністичні рештки представлені в основному кістками мамонта. Найбільший інтерес представляють прикраси з раковин морських молюсків.

13. ПЯСЕЦЬКИЙ В.К. Неолітичні місцезнаходження поблизу міста Славута в Малому Поліссі та деякі загальні питання неолітизації, 90-100.

Більше...
У статті йдеться про два неолітичні місцезнаходження поблизу міста Славута Хмельницької області, які можна віднести до волинської неолітичної культури. Виявлені на них археологічні знахідки являються на даний час найбільш аттрактивними для всієї течії Горині в межах України. Знахідки з Славути 6 дозволили зробити конкретний висновок про певний магічний обряд людей неолітичної доби, пов’язаний з рибальством. Наводяться деякі міркування щодо неолітизації території частини Полісся, про походження неолітичної кераміки і питання, пов ’язані зі стратиграфією пам ‘яток зі змішаним культурним шаром.

14. ПУСТОВАЛОВ С.Ж. Классификация катакомбной кераміки, 101-122.

Більше...
Статья посвящена созданию классификации катакомбной иямной керамики на основе факторного и кластерного анализа. Путем анализа 700 сосудов выделено 18 типов. Выделенные типы были подвергнуты территориальному этническому анализу, анализу на предмет выяснения назначения посуды, определены критерии вычленения ритуальной и бытовой посуды, социальному анализу и взаимной корреляции результатов классификации керамики и типологии погребального обряда. Результаты проведенных процедур подтвердили длительное сосуществование ямного и катакомбного населения. Некоторые моменты могут рассматриваться как отражение в данном обществе сословно-кастовой системы.

15. ДУДИН А.А. О металлических деталях деревянной посуды ранних кочевников юга Восточной Европы в предскифский период, 123-129.

Більше...
В статье производится анализ металлических деталей деревянной посуды ранних кочевников юга Восточной Европы в предскифский период. Металлические детали классифицируются по трем признакам: по деталям и способу крепления, по форме и материалу изготовления. Кроме этого затрагивается вопрос о возможном семиотическом статусе металлических деталей.

16. КОЗАК Д.Н. До питання про рибальство у скіфську добу на Волині, 130-134.

Більше...
Стаття присвячена введенню до наукового обігу матеріалів ранньозалізного часу з поселення біля с. Хрінники на березі Хрінниківського водоймища на Волині.

17. ОЛЬГОВСЬКИЙ С.Я. Бронзоливарні майстерні Північного Причорномор’я архаїчного часу (сучасний стан вивченості), 135-141.

Більше...
В статті розглядаються бронзоливарні комплекси Північного Причорномор’я архаїчної доби, виділені морфологічні риси скіфського і античного бронзоливарного виробництва. Проаналізовані матеріали дали підставу говорити про більш високий рівень саме скіфського ремесла у порівнянні з античним. У майстернях же Ольвії працювали варварські майстри на умовах оренди.

18. СИВОЛАП М.П., ГОПКАЛО О.В. Розкопки курганів у верхоріччі р. Золотоношка, 142-145.

Більше...
Стаття присвячена введенню до наукового обігу матеріалів охоронних розкопок у Драбівському p-ні Черкаської обл. 1990 р. З 14 курганів поблизу с. Золотоношка було досліджено компактну групу з трьох насипів, що містили чотири поховання. Одне з них за характером намиста можна віднести до середньосарматського періоду і датувати I—II cm. н. е.

19. ПАЧКОВА С.П. К вопросу о формировании территории зарубинецкой культуры (по керамическим материалам), 146-154.

Більше...
Пути формирования территории зарубинецкой культуры рассматриваются через призму распространения однотипной глиняной посуды. Предполагается, что гончарным производством занимались женщины, которые в результате замужества переносили гончарные традиции из одной общины в другую, из одного региона в другой. Однотипные лощеные миски S-видного профиля, которые были новым явлением на территории формирующейся зарубинецкой культуры, чаще проникали во все регионы, а однотипные горшки сосредотачивались в одной области и реже в отдельных общинах соседней.

20. ЦИНДРОВСЬКА Л.О. Зарубинецькі тілоспалення могильника Дідів Шпиль, 155-162.

Більше...
Стаття присвячена введенню до наукового обігу матеріалів могильника в урочищі Дідів Шпиль (поблизу с. Бучак Канівського р-ну Черкаської обл.). Могильник досліджувався експедицією Інституту археології під керівництвом Є.В. Максимова за участі автора публікації в 1971—1975рр. До зарубинецької культури належать 14 тілоспалень з інвентарем, кілька безінвентарних тілоспа- лень та кенотаф. За знахідками фібул, гончарної чаші та типологією ліпного посуду їх можна датувати I cm. до н. е. — I cm. н. е.

21. АБАШИНА Н.С., ПЕТРАУСКАС О.В., ПЕТРАУСКАС А.В. Дослідження пам’ятки пізньоримського часу Обухів-3 у 2007—2008 рр., 163-172.

Більше...
Стаття присвячена підсумкам досліджень 2007— 2008 рр. Нові матеріали дали змогу визначити тип пам ’ятки, її хронологію та місце серед старожитностей Київщини.

22. ОБЛОМСКИЙ А.М. Материалы позднеримского времени поселения Ксизово-17 Задонского р-на Липецкой обл., 173-196.

Більше...
Многослойное поселение, исследованное в 2003—2007 гг. Раннеславянской экспедицией Института археологии РАН под руководством автора, расположено в районе Острой Луки р. Дон около г. Задонска Липецкой обл. Объекты позднеримского периода концентрируются на трех участках. Ряд индивидуальных находок, лепная и гончарная керамика позволяют датировать этот горизонт второй половиной III—началом IV в. Культурная группа типа Каширки—Седелок, к которой принадлежит поселение Ксизово-17, наиболее близка к памятникам киевской традиции в Черняховской археологической общности.

23. МАГОМЕДОВ Б.В., ДІДЕНКО С.В. Дослідженім черняхівських пам’яток в с. Легедзене (Черкаська область), 197-200.

Більше...
У 2008 р. автори розпочали дослідження нового могильника черняхівської культури у селі Легедзене (Черкаська обл.). Досліджено 7 кремацій і 2 інгумації. Знайдено глиняний посуд, залізний гребінь, фібули, пряжки, фрагменти скляних кубків і т. д. Могильник можна попередньо датувати в межах усього IV сп. На поселенні поряд з некрополем знайдені два наконечники дротиків.

24. ПЕТРАУСКАС О.В., ШИШКИН Р.Г. Некоторые результаты исследования поселения Черняховской культуры Великая Бугаевка-1, 201-226.

Більше...
Статья вводит в научный оборот ряд материалов, полученных в ходе раскопок могильника и поселения у с. Великая Бугаевка (Васильковский р-н, Киевская обл.) в 1994—2005 гг. экспедицией под руководством авторов. Сплошной площадью исследовано около 7000 м2, где выявлено 168 погребений и шесть объектов поселенческого характера. Все четыре жилища были полуземлянками, три из них имели глинобитные печи. Находки из закрытых комплексов и культурного слоя позволяют датировать поселение IV— первой половиной V в. н. э. Очевидно, жизнь на Черняховских поселениях не прекращалась и после появления гуннов в Юго-Восточной Европе.

25. БАШКАТОВ Ю.Ю. До питання про походження слов’янського житла Середнього Подніпров’я (за матеріалами І—V ст.), 227-235.

Більше...
Стаття є спробою розгляду житла як самостійного археологічного джерела. За матеріалами І—IV ст. (пізньозарубинецькі, київські та черняхівські старожитності) можна дійти висновку, що головним типом житла праслов ’ян Середнього Подніпров ’я був зруб підквадратної форми, заглиблений у материк на 0,1—0,3 м. Опалювальною спорудою виступало глинобитне вогнище, інколи — глинобитна піч. Продовження місцевих традицій житобу- дування фіксується у найраніилих пам ’ятках пеньківської, колочинської та празької культур.

26. СКИБА А.В. Географія та умови етнічного сусідства слов’ян і кочових племен Південно-Східної Європи у VI—VII ст., 236-249.

Більше...
Заселення слов’янами лісостепу і степового по- рубіжжя Південно-Східної Європи визначило безпосереднє сусідство слов ’ян і кочових племен. Контактна зона між ними у VI—VIIcm. визначається в межах степового по- рубіжжя між річками Південний Буг і Сіверський Донець. Розташування слов’янських і кочівницьких пам ’яток Дніпровського Лівобережжя свідчить про взаємопроникнення обох етнічних ареалів. Письмові і археологічені джерела дозволяють прослідкувати міжетнічні контакти на різних демографічних рівнях в межах контактної зони.

27. СИНИЦЯ Є.В. Комплекс будівлі 6 з Канівського поселення (розкопки 2006 року), 250-260.

Більше...
Стаття присвячена введенню у науковий обіг комплексу будівлі 6 Канівського поселення. Споруда належить до пізнього етапу райковецької культури і датується кінцем IX — першою половиною X cm.

28. КОЛОДА В.В., ГОРБАНЕНКО С.А. Землеробство салтівської культури (за матеріалами Мохначанського городища), 261-280.

Більше...
Пропонована стаття вводить у науковий обіг нові дані, що характеризують землеробство носіїв салтівської культури. З цією метою розглянуто якомога ширший матеріал, що може пролити світло на досліджуване питання. Окрім суто публікаційної цілі, стаття також містить подальшу інтерпретацію дослідженого матеріалу.

29. КЕПІН Д.В. «Археопарки» в Україні: тенденції розвитку, 281-285.

Більше...
Стаття присвячена методологічним аспектам експонування нерухомих археологічних пам ’яток кам ’яного віку та епохи енеоліту — бронзи. Запропонована типошогія «археопарків» in situ з виділенням «зон охорони археологічної пам ’ятки».

30. САМОЙЛЕНКО Л.Г. Актуальні проблеми правового статусу університетських музеїв у контексті розвитку української духовності та державотворення, 286-292.

Більше...
Автор досліджує сучасний стан музеїв, що функціонують у вищих навчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України. Аналізує їхню роль у науковому та педагогічному процесах, визначає причини певних недоліків у організації їх роботи та пропонує конкретні заходи на шляху вирішення проблем.

31. СТАНИЦЫНА Г.А. Неопубликованные работы В.В. Лапина в научном архиве Института археологии НАН Украины, 293-296.

Більше...
В Научном архиве Института археологии НАНУ хранится личный фонд Владимира Васильевича Лапина, преподавателя кафедры археологии и музееведения Киевского университета имени Тараса Шевченко, известного археолога-эллиниста, музееведа и педагога. В числе других архивных материалов хранятся рукописи монографии «Березань и проблемы генезиса античной северопричерноморской цивилизации» и ряда статей.

32. ЛАПИН В.В. Об охране памятников древности (1981 г.), 297-298.

Більше...
Научный архив ИА НАН Украины, ф. 24, №20, Л. 4, 5.