Категорія: Без рубрики

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
Лепная керамика из некрополя III-IV вв. н.э. Дружное в Крыму, 322-371

Владимир ВЛАСОВ

РЕЗЮМЕ
Могильник пізньоримського часу Дружне розташований у центральній частині Кримського півострова, за 20 км на південний схід від м. Сімферополя, поблизу с. Дружне, на схилі одного із відрогів Долгоруківської яйли. Протягом кількох років він знищувався у процесі видобутку гравію. Систематичне вивчення пам'ятника з 1990 по 1994гг. проводилось експедиціями Сімферопольського держуніверситету та Кримського відділення Інституту сходознавства НАН України під керівництвом І.М. Храпунова.

Завданням справжньої роботи є вивчення ліпної кераміки (далі - ЛК), яка використовувалася як поминально-похоронний інвентарь населенням, яке залишило могильник. За винятком пряслиць, які не є предметом дослідження, вона представлена виключно посудом. На основі типологічної класифікації ЛК передбачається виділити в її структурі різнокультурні компоненти та визначити представники яких етнічних груп входили до складу населення, похованого у Дружному. У роботі враховано весь обсяг ЛК, отриманої під час розкопок пам'ятника. Невелика її кількість опублікована, але основну частину колекції ще не введено до наукового обігу. Зважаючи на крайню нечисленність опублікованої кримської ЛК пізньоримського часу, комплекс ліпного посуду повністю розкопаного могильника Дружне набуває першорядного значення, оскільки він певною мірою є еталонним для пам'яток даної культурно-хронологічної групи.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Власов, В.П. 1999. Лепная керамика из некрополя III-IV вв. н.э. Дружное в Крыму. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 322-371.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівської культури. Збірник наукових статей. К., 1999
Кухонная и столовая керамика позднескифских городищ Нижнего Поднепровья, 298-321

Надежда ГАВРИЛЮК, Валентина КРАПИВИНА

РЕЗЮМЕ
У вирішенні проблеми виникнення, етнічного складу та соціально-політичного розвитку «Малої Скіфії» на Нижньому Дніпрі сформувалося два напрямки. Відповідно до одного з них, який домінував донедавна, городища Нижнього Подніпров'я відповідають «пізньому етапу існування Скіфії, коли осілість скіфського населення стає досить повсюдною». Найбільш численну (після амфор) та інформативну частину матеріальної культури пізньоскіфських городищ складають ліпна та гончарна кераміка. Враховуючи особливе значення посуду для датування та визначення етнічної приналежності мешканців городищ, зупинимося на її характеристиці докладніше.

Проведене дослідження керамічного комплексу нижньодніпровських городищ дозволило уточнити низку ключових моментів їхньої історії, насамперед у перші століття н.е. При цьому наголосимо, що час виникнення нижньодніпровських городищ збігається із припиненням життя на хорі Ольвії у другій половині ІІІ – середині ІІ ст. до н.е. Таким чином, якась частина населення ольвійської хори вже тоді могла брати участь у створенні цих городищ, чому сприяли постійні контакти Ольвійської держави та підніпровських скіфів із рубежу V-IV ст. до н.е.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Гаврилюк, Н.А, Крапивина, В.В. 1999. Кухонная и столовая керамика позднескифских городищ Нижнего Поднепровья. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 298-321.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
Готы на Боспоре Киммерийском, 277-297

Мишель КАЗАНСКИЙ

РЕЗЮМЕ
Свідчення стародавніх авторів про готів на Боспорі вже давно зібрані та загалом переконливо інтерпретовані А.А. Васильєвим. Однак археологічні матеріали для реконструкції історії боспорських готів практично ніким серйозно не залучалися, та й саме коло цих матеріалів було окреслено досить умовно. Так, наприклад, як готські часто розглядаються орлиноголові пряжки або пальчасті фібули, хоча ті та інші з'являються на Боспорі Кіммерійському після 450-460 рр., тобто після, зафіксованого Прокопієм, відходу готів з Боспора. У цій статті я спробую визначити коло німецьких старожитностей у східному Криму та на Тамані, безпосередньо пов'язаних з готами, і постараюся зіставити археологічні дані з повідомленнями писемних джерел.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Казанский, М. 1999. Готы на Боспоре Киммерийском. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 277-297.

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
Кузнечные изделия из могильника Чатырдаг: попытка типологического анализа и технология производства, 252-276

Галина ВОЗНЕСЕНСКАЯ, Максим ЛЕВАДА

РЕЗЮМЕ
До цього часу не існувало досліджень, присвячених вивченню ковальського ремесла Криму пізнього римського - раннього гуннського часу. У той же час, знахідки залізних виробів на пам'ятниках цього періоду численні, а їх асортимент різноманітний. На користь місцевого кримського виготовлення якоїсь частини ковальської продукції свідчить поховання коваля в склепі IV ст. могильника Дружне (склеп 78, поховання 2) з ковальськими інструментами. Кількість цих пам'яток у Криму дозволяє судити про значний вплив аланів на політичну ситуацію у Криму IV ст. Окремо серед синхронних кримських некрополів стоять могильники Харакс (Ай-Тодор, за термінологією М. Казанського) і Чатирдаг. Цим пам'ятникам притаманний ряд рис, абсолютно не характерних для варварського похоронного обряду Криму попереднього часу, але й не є характерним для аланського обряду, тому можна говорити про появу там до середини - кінця III ст. якогось іншого нового етнічного компонента.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Вознесенская, Г.А., Левада, М.Е. 1999. Кузнечные изделия из могильника Чатырдаг: попытка типологического анализа и технология производства. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 252-276.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
О дате вторжения германцев в Крым, 242-251

Александр АЙБАБИН

РЕЗЮМЕ
Письмові джерела інформують про вторгнення у першій половині ІІІ ст. у Північне Причорномор'я різноіменних племен германців. Після того, як у 238 р. втягнутий у боротьбу влади імператор Максиміліан передислокував дунайські легіони до Італії, германці вперше ризикнули порушити кордон імперії. Скориставшись ослабленням охорони кордону, вони напали на Істрію. По Йордану германці спочатку оселилися біля північних берегів Меотиди (Азовського моря). У його повідомленні немає якоїсь більш конкретної локалізації зайнятої ними території та інформації про дату їх появи. Про неї не можна судити і за повідомленнями про перші зіткнення римлян із німцями. У Північному Приазов'ї німці захопили землі алан. Частина алан відкочувала на територію вглиб Криму до місць, незайнятих сарматами та скіфами. Біля схилів третьої гряди Кримських гір у другій чверті ІІІ ст. виникли могильники Нейзац, Дружне, Перевальне.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Айбабин, А.И. 1999. О дате вторжения германцев в Крым. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 242-251.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
Черняховская культура и Крым, 231-241

Игорь ПИОРО

РЕЗЮМЕ
Поширення в Криму пам'яток та окремих знахідок середини ІІІ – середини V ст. з певними ознаками Черняхівської культури неодноразово привертало увагу дослідників і, як правило, розглядалося у зв'язку із спробами реконструкцій складних етичних процесів, що відбувалися у Північному Причорномор'ї у зазначений період.

Відсутність розвиненого товарного виробництва, що неодноразово аргументувалося дослідниками, мабуть, свідчить, що поширення виробів майстрів відбувалося разом із людьми, які розселялися, а чи не внаслідок широкої торгівлі.

Запропонована в науці концепція поширення назви «готи» на ім'я всіх народів, що входили в союз, дозволяє, на нашу (думку, простежити основні напрямки розселення так званих «готів» на півострові: 1. Херсонеська округа (радгосп «Севастопольський» - Чорноріченський - « Цукрова Головка») - найближча округа Мангупа - Дорі-Дорос; 2. Озерне III - Скалісте; , які протікали в гірській Тавриці в пізньоримський період та раннє середньовіччя.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Пиоро, И.С. 1999. Черняховская культура и Крым. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 231-241.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
Костюм варваров v века по материалам могильника у села Лучистое в Крыму, 203-230

Эльзара ХАЙРЕДИНОВА

РЕЗЮМЕ
На рубежі IV-V ст. алани, що пішли з територій, що межують із захопленим гунами кримським степом передгір'їв, закинули могильники Дружне, Перевальне і Нейзац. Їхні нові некрополі виникли на схилах Другої гряди біля підніжжя Бакли, в Скалістому та Лучистому. На сьогоднішній день могильники є основним археологічним джерелом вивчення різних сторін життя варварів, що населяли Південно-Західний Крим в епоху Великого переселення народів. Місцеві жителі ховали своїх померлих у одязі, що носився за життя, про що свідчать сліди зношеності та ремонту на багатьох металевих деталях костюма та прикрасах. Що зберігаються у вигляді фрагментів на окислених металевих аксесуарах костюма, що стикалися з тканиною, текстильні залишки не дають можливості повністю відновити фасон одягу. З зафіксованого in situ стану речей на кістяку реконструюється лише силует, тип одягу. Костюм можна вивчати тільки по складових гарнітуру функціональних деталей одягу (пряжки та фібули) та різних прикрас. У запропонованій роботі на прикладі могильника у с. Променисте, з якого походить найбільша кількість відомих сьогодні в Криму поховань V ст., розглядаються окремі атрибути чоловічого та жіночого костюмів (пояс із пряжкою, фібули та різні прикраси), особливості їх носіння, реконструюються можливі типи одягу, що існував у цей період.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Хайрединова, Э.А. 1999. Костюм варваров v века по материалам могильника у села Лучистое в Крыму. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 203-230.

VITA ANTIQUA Library                                                                               ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
О распространении янтарных грибовидных бус-подвесок позднеримского времени на юге Восточной Европы и в Закавказье, 171-202

Анна МАСТЫКОВА

РЕЗЮМЕ
Бурштинові грибоподібні підвіски пізньоримського часу у контексті черняхівської культури справедливо розглядаються як східнонімецький елемент. Справді, як побачимо, до зони формування черняхівської культури ці підвіски були привнесені групами носіїв вельбаркської культури, вихідцями з басейну Вісли і Південної Прибалтики.

Бурштинові грибоподібні намисто-підвіски, пов'язані за походженням з Балтійським регіоном, широко поширюються в пізньоримський час, як у варварів, так і на території імперії, потрапляючи навіть на Близький Схід. Тому припускати, що у понто-каспійському регіоні бурштинове намисто поширювалися лише з території Черняхівської культури, було б необґрунтованим. Якщо на Північному Кавказі такі намисто могло справді з'явитися в результаті кавказько-сармато-німецьких контактів, то для Абхазії і навіть для Криму така інтерпретація не є єдиною можливою. Можна припустити, що кримське намисто з грибоподібними намистами-підвісками з бурштину, принаймні деякі з них, відображають не стільки прямий вплив східних германців, скільки загальноєвропейську моду IV століття, до якої бурштинові грибоподібні намисто-підвіски східнонімецького походження.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Мастыкова, А.В. 1999. О распространении янтарных грибовидных бус-подвесок позднеримского времени на юге Восточной Европы и в Закавказье. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 171-202

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
Бусы и подвески раннего этапа черняховской культуры (по материалам могильников), 150-170

Оксана БОБРОВСКАЯ

РЕЗЮМЕ
Робота є частиною дисертаційного дослідження, тема якого затверджена у відділі слов'янської археології Інституту археології НАН України під керівництвом В.Д. Барана.

Намиста та підвіски з різних матеріалів є однією з найбільш масових категорій археологічних знахідок. Вони мають високий інформаційний потенціал: як вид ремісничої продукції - несуть у собі інформацію про місце, час і технічний рівень виробництва (склоробного, ювелірного, камене- і косторізного); як товар – мають мінову вартість; як предмет власності – характеризують соціальне становище їх власника; як компонент убору – демонструють його етнографічну своєрідність; як культові атрибути – наділяються особливим сакральним змістом; нарешті, як предмети, що виконують декоративні функції - відображають естетичні норми епохи.

Намиста та підвіски раннього етапу черняхівської культури представлені: 1) прикрасами, типовими для культур готського кола.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Бобровская, О.В. 1999. Бусы и подвески раннего этапа черняховской культуры (по материалам могильников). B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 150-170.

VITA ANTIQUA Library                                                           ISBN 966-95597-1-5

Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К., 1999
Сто років черняхівській культурі. Збірник наукових статей. К., 1999
Украшения круга выемчатых эмалей из села Воронькив на Киевщине, 144-149

Евгений ГОРОХОВСКИЙ, Анатолий КУБЫШЕВ, Ростислав ТЕРПИЛОВСКИЙ

РЕЗЮМЕ
У фондах Бориспільського історикокраєзнавчого музею зберігаються дві бронзові прикраси - браслет та фібула, випадково знайдені під час земляних робіт 1992 р. у с. Вороньків Бориспільського р-ну Київської обл. Село розташоване на пагорбах у великій заплаві лівого берега Дніпра, приблизно навпроти гирла річки Стугни. Враховуючи той факт, що зазначені речі перебували на значній глибині, можна припустити їхній зв'язок із якимось поглибленим об'єктом поселення (господарською ямою чи напівземлянкою). Не виключено, що фібула та браслет могли входити до складу інвентарю поховання.

У IV ст. на Київщині співіснували дві синхронні археологічні культури: київська та Черняхівська, причому пам'ятник, що розглядається, розташований у прикордонні їхніх ареалів. Нині припущення В.М. Даниленко про виїмчасті емалі як характерну етнографічну рису племен київської культури здобуло широке визнання, що спирається на численні знахідки на київських пам'ятках.

Мова: російська

PDF

Цитування:
Гороховский, Е.Л., Кубышев, А.И., Терпиловский, Р.В. 1999. Украшения круга выемчатых эмалей из села Воронькив на Киевщине. B: Левада, М.Е. (ред.). Сто лет черняховской культуре. Сборник научных статей. К.: Бібліотека VITA ANTIQUA, с. 144-149.