Автор: denis

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Незвичайна фауністична колекція з наукових фондів Національного Києво-Печерського заповідника

Лєтісія Демей¹, Сергій Тараненко², Анна Яненко³, Дмитро Ступак⁴

¹Національний природничий музей (Франція)
ORCID: 0000-0003-4930-7030

²Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
ORCID: 0000-0003-0590-9726

³Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
ORCID: 0000-0003-0713-3087

⁴Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0002-0809-2179

DOI:10.37098/VA-2021-13-139-156
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-139-156

АБСТРАКТ
У 2017 р. у Наукових фондах Національного Києво-Печерського заповідника випадково виявлено фауністичну колекцію з 17 кісток. Основою її були кістки мамонта. Звісно, одразу постало питання про походження цієї збірки. Після первинного огляду цього матеріалу стало зрозумілим, що кістки походять з різних місцезнаходжень. У вересні 2017 року колекцію проаналізувала Летісія Демей (таблиця 1).

Ці кістки належать, як мінімум шести особинам — 1 Ursus sp.; 2 — Cervus sp.; 3 — Mammuthus primigenius. Згідно з тафономічними спостереженнями, здається, що вони належать принаймні до трьох різних сукупностей. Немає жодних сумнівів щодо походження кістки ведмедя з печери Іллінка, про що свідчить шифр, якій на ній зберігся. З дуже високим ступенем ймовірності походження деяких кісток з Кирилівської стоянки. Ця ймовірність особливо висока для кісток No 13 та 6.

Червоні забарвлення (вохра?), які спостерігаються на деяких кістках, потребують консультації фахівця. Завдяки вивченню архівних даних стало можливим простежити ймовірний шлях, яким ці кістки потрапили до Національного Києво-Печерського заповідника. Після Другої світової війни одним із центрів повернення музейних експонатів, переміщених під час війни, був Київ. Розподілення цих колекцій між музейними установами країни частково відбувалося на території Києво-Печерського заповідника. Більшість археологічних колекцій було передано до Державного історичного музею, який був відновлений у 1944 р. Сьогодні вони є частиною Наукових фондів Національного музею історії України.

Ймовірно, знайдена колекція сформувалась на території Національного Києво-Печерського заповідника і залишилась у Наукових фондах у повоєнний період, у процесі повернення матеріалів українських музеїв.

Ключові слова: Національний Києво-Печерський заповідник, печера Іллінка, Кирилівська стоянка, повернені колекції. 

Мова: англійська

PDF

 

Цитування: 
Демей, Л., Тараненко, С., Яненко, А., Ступак Д. 2021. Незвичайна фауністична колекція з наукових фондів Національного Києво-Печерського заповідника. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 139-156.

Література:

Абрамова, З.А. 1962. Палеолитическое искусство на территории СССР. Свод археологических источников. Археология СССР, А 4-3, 86 с.

Аверьянов, А.О. 1994. Мамонт Кутоманова. Труды Зоологического института РАН, 256, с. 111-135.

Беляшевский, Н. 1900. Бивни мамонта с нарезами из стоянки на Кирилловской ул. в Киеве. Археологическая летопись Южной России, 2, с. 71-71.

Борисковский, П.И. 1941. Кирилловская палеолитическая стоянка. Материалы и исследования по археологии СССР, 2, Москва; Ленинград.
Борисковский, П.И. 1953. Палеолит Украины. Историко археологические очерки. Материалы и исследования по археологии СССР, 40, Москва; Ленинград: Наука.

Верещагин, Н.К., Тихонов, А.Н. 1986. Исследование бивней мамонтов. Труды Зоологического института АН СССР, 149, с. 3-14.

Вовк, Хв. 1899а. Передісторичні знахідки на Кирилівській вулиці у Київі. Матеріали до українсько-руської етнології, I, c. 1-32.

Вовк, Хв. 1899б. Палеолітичні знахідки на Кирилівській вулиці у Київі. Матеріали до українсько-руської етнології, I, c. 211-219.

Волков, Ф.К. 1903. Искусство Мадленской эпохи в Украине. Археологическая летопись южной России, І, с. 15-26.

Волосович, К.А. 1909. Раскопки Санга-юряхского мамонта в 1908 году. Известия Императорской Академии Наук, Серия VI. Т. III. № 6, с. 437-458.

Волосович, К.А. 1914. Мамонт острова Большого Ляховского (Новосибирские острова). Геологический очерк. Записки Императорского Санкт-Петербургского минералогического общества, II серия. T. L, с. 305-338.

Гарутт, В.Е., Дубинин, В.Б. 1951. О скелете таймырского мамонта. Зоологический журнал, 30 (1), с. 17-23.

Гладких, М.І. 1971. Різні прояви пізньопалеолітичної культури в Середньому Подніпров’ї. Український історичний журнал, 10, с. 99-102.

Гладких, М.І. 1991. Історична інтерпретація пізнього палеоліту (за матеріалами території України). Київ.

Громов, В.И. 1948. Палеонтологическое и археологическое обоснование стратиграфии континентальных отложений четвертичного периода на территории СССР (млекопитающие, палеолит). Труды ГИН АН СССР, 64. Москва: Издательство АН СССР. Добровольський, А.В. 1950. Печера коло с. Іллінки Одеської області. Археологія, IV, с. 152-155.

Ефименко, П.П. 1953. Первобытное общество. Киев, Издательство АН УССР.

Єфименко, П.П. 1954. Палеолітичні пам’ятки УРСР та сучасний стан їх вивчення. Археологія, IX, с. 168-177.

Замятнін, С.М. 1950. Про характер культурних залишків у печері коло с. Іллінки, Одеської області. Археологія, IV, с. 143-151.

Підоплічко, І.Г. 1949. Розкопки палеолітичної стоянки Іллінка 1 в 1946 р. Археологічні пам’ятки УРСР, II, с. 323-325.

Підоплічко, І.Г. 1956. Матеріали до вивчення минулих фаун УРСР. Вип. 2. Київ, Наукова думка.

Пидопличко, И.Г. 1969. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. Киев, Наукова думка.

Пронин, К.К. 1999. Пещера Ильинка. Свет, 1 (20), с. 30-32.

Радієвська, Т.М., Біленко, М.М. 2010. Перший археологічний досвід В. В. Хвойки. Науково-дослідницька та просвітницька діяльність Вікентія Хвойки. Матеріали науково-практичної конференції Київського обласного археологічного музею. Трипілля. c. 97-104.

Рощін, А.Д. 1939. Нові місця знаходження кісток печерного ведмедя з залишками палеоліту. Вісті АН УРСР, 9–10, с. 68-71.

Рощін, А.Д. 1941. Викопні ссавці с. Іллінки. Наук. сесія Одеського держ. педінституту. Тези доповідей. с. 79-80.

Сапожніков, І. 2005. Хронологія і періодизація пізнього палеоліту півдня Східної Європи. Матеріали та дослідження з археології Прикарпаття та Волині, 9, с. 14-31.

Сапожников, И.В., Сапожникова, Г.В. 1989. Новое о пещере Ильинка. Четвертичный период, палеонтология и археология. К XXVIII Междунар. геол. конгрессу. с. 179-187.

Филиппов, А.К. 1983. О бивне из Кирилловской позднепалеолитической стоянки. Краткие сообщения Института археологи АН ССР, 173, с. 39-42.

Хвойка, В.В. 2008. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена (с комментариями и иллюстрациями). Київ.

Шидловський, П. 2012. Дослідження крем’яного інвентарю Кирилівської стоянки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 112, с. 53-59.

Шидловський, П.С., Прядко, Д.Ю. 2011. Пізній палеоліт Київського Правобережжя. Археологія і давня історія України, 6, с. 68-85.

Abramova, Z.A., Grigorieva, G.V., Zaitseva, G.I. 2001. The Age of Upper Paleolithic Sites in the Middle Dnieper River Basin of Eastern Europe. Radiocarbon, 43 (2B), p. 1077-1084.

Adams, M. 1808. Some Account of a Journey to the Frozen-Sea, and of the Discovery of the Remains of a Mammoth. The Philadelphia Medical and Physical Journal, Part 1, Vol. 3, p. 120-137.

Agenbroad, L.D. 1994. Taxonomy of North American Mammuthus and biometrics of the Hot Springs mammoths. In: Agenbroad, L.D. and Mead, J.I. (eds.), The Hot Springs Mammoth Site. Rapid City, Fenske Printing, p. 158-207.

Ardouin, A. 2012. Guide pratique pour la description des sols de France, CEN Bourgogne, 24 p.

Averianov, A. 1996. Sexual dimorphism in the mammoth skull, teeth, and long bones. In: Shoshani, J. and Tassy, P. (eds.), The Proboscidea, Oxford, Oxford University Press, p. 280-288.

Baca, M., Stankovic, A., Stefaniak, K., Marciszak, A., Hofreiter, M., Nadachowski, A., Węgleński, P. and Mackiewicz, P. 2012. Genetic analysis of cave bear specimens from Niedźwiedzia Cave, Sudetes, Poland. Palaeontologia Electronica 15(2), 21A, 16 p.

Behrensmeyer, A.K. 1978. Taphonomic and ecologic information from bone weathering. Paleobiology 4(2), p. 150-162.

Bocherens, H., Stiller, M., Hobson, K. A., Martina, P., Rabeder, G., Burns, J.A., Tuetken, T. and Hofreiter, M. 2011. Niche partitioning between two sympatric genetically distinct cave bears (Ursus spelaeus and Ursus ingressus) and brown bear (Ursus arctos) from Austria: Isotopic evidence from fossil bones. Quaternary International 245(2), p. 238-248.

Coppens, Y. 1958. Le mammouth de l’Atrikanova (Sibérie). Bulletin du Muséum National d’Histoire Naturelle. 2nd Series 3D, Paris, p. 402-406.

Coppens, Y. 1965. Les éléphants du Quaternaire français: dentition, systématique, signification et préhistoire. Actes du XVIe Congrès Préhistorique de France, Monaco, 1959, Paris, SPF, p. 403-431.

Delamare, F. 1987. Les pigments à base d’oxydes de fer et leur utilisation en peinture pariétale et murale. PACT 17, p. 331-344.

Denys, C., Patou-Mathis, M. (dir.), 2014. Manuel de Taphonomie, Éditions Errance, Collection Archéologiques, Paris, 284 p.

Driesch, A. von den, 1976. A guide to the Measurement of Animal Bones from Archaeological Sites. Peabody Museum of Archaeology and Ethnology 1, Harvard University, Cambridge, 148 p.

Efremov, I.A. 1940. Taphonomy: a new branch of paleontology. Pan- American Geology, 74, p. 81-93.

Felix, J.P. 1912. Das Mammut von Borna. Leipzig, R. Voigtländers verlag, 52 p.

Garutt, W.E. 1964. Das Mammut Mammuthus primigenius (Blumenbach). Wittemberg Lutherstadt, A. Ziemsen Verlag, 140 p.

Hanks, J. 1972. Growth of the African elephant (Loxodonta africana). African Journal of Ecology, 10, p. 251-272.

Haynes, G. 1991. Mammoths, Mastodonts and Elephants, Biology, behavior and the Fossil record. Cambridge, Cambridge Press, 413 p.

Kavcik-Graumann, N., Nagel, D., Rabeder, G., Ridush, B. and Withalm, G. 2016. The Bears of Illinka Cave near Odessa (Ukraine). Cranium / Proceedings of the 21th International Cave Bear Symposium, 33 (1), p. 18-25.

Kirillova, I.V., Shidlovskiy, F.K. and Titov, V.V. 2012. Kastykhtakh mammoth from Taimyr (Russia). Quaternary International. Mammoths and their Relatives 2: Biotopes, Evolution and Human Impact V International Conference, Le Puy-en-Velay, 2010. Vol. 276–277, p. 269–277.

Koenigswald, W.V. 1989. Das Mammut von Polchbei Mayen (Eifel). Eiszeitalter und Gegenwart, 39, p. 87-97.

Krumrey, W.A., Buss, I.O. 1968. Age estimation, growth, and relationships between body dimensions of the female elephant. J Mammal, 49(1), p. 22-31.

Laws, R.M. 1966. Age criteria for the African elephant Loxodonta a. Africana. East African Wildlife Journal, 4, p. 1-37.

Lister, A.M. 1999. Epiphyseal fusion and postcranial age determination in the woolly mammoth, Mammuthus primigenius (Blum.). Deinsea, 6, p. 79-88.

Lister, A. 2009. Late-glacial mammoth skeletons (Mammuthus primigenius) from Condover (Shropshire, UK): anatomy, pathology, taphonomy and chronological significance. Geological Journal, 44, p. 447-479.

Maschenko, E.N., Gablina, S.S., Tesakov, A.S. and Simakova, A.N. 2006. The Sevsk woolly mammoth (Mammuthus primigenius) site in Russia: taphonomic, biological and behavioral interpretations. Quaternary International, 142 (3), p. 147-165.

Nagel, D., Pronin, K., Rabeder, G., Hofreiter, M., Huijer, W., Kavcik, N., Urbanek, C., Withalm, G. and Orlov, N. 2005.

Nerubaiskoe, a New Cave Bear Site in the Old Nordmann Territory. Mitteiltungen der Kommission für Quartärforschung, 14, p. 123-134.

Osborn, H.F. 1942. Proboscidea. The American Museum of Natural History, New York.

Petronio, C., di Canzio, E. and di Stefano, G. 2003. Morphological and biometrical differences in the limb bones of Ursus arctos and Ursus spelaeus and phylogenetical considerations on the two species. Palaeontographica Abteilunga, 269, p. 137-152.

Pfizenmayer, E.W. 1926. Mammutleichen und Urwaldmenschen. Leipzig, Brockhaus, 341 p.

Pidoplichko, I.G. 1998. Upper palaeolithic dwellings of mammoth bones in the Ukraine: Kiev-Kirillovskii, Gontsy, Dobranichevka, Mezin and Mezhirich. BAR, International Series 712.

Pontier, G. 1913. Étude sur le Mammouth de l’Aa. Bulletin de la Société préhistorique française, 10, N°11, p. 621-646. Rabeder, G., Hofreiter, M., Nagel, D. and Withalm, G. 2004. New Taxa of Alpine Cave Bears (Ursidae, Carnivora). Cahiers scientifique / Département Rhône — Musée Lyon, Hors série, 2, p. 49-67.

Ridush, B. 2009. “Bear Caves” in Ukraine. Slovensky kras Acta Carsologica slovaca, 47, 1, p. 67-84.

Salomon, H. 2009. Les matières colorantes au début du paléolithique supérieur: sources, transformations et fonctions. Thèse de doctorat, école doctorale Sciences et Environnement, spécialité Préhistoire. Université Bordeaux 1, France, 432 p.

Shoshani, J., Tassy, P. (eds.), 1996. The Proboscidea: evolution and palaeoecology of elephants and their relatives. Oxford, Oxford Science Publications, Oxford University Press, 502 p.

Shydlovskyi, P., Stupak, D. 2015. The research of flint implements on Kyrylivska site. Наукові студії, 8, с. 21-32.

Siegfried, P. 1959. Das Mammut von Ahlen, Mammonteus primigenius (Blumenb.). Palaeontologische Zeitschrift, 33(3), p. 172-184.

Toepfer, V. 1957. Die Mammutfunde von Pfännerhall im Geiseltal. Veröffentlichungen des Landes museums für Vorgeschichte, Halle/Saale, 16, 57 p.

Vaufrey, R. 1955. Proboscidiens fossiles. Traité de zoologie, T. 17. Grassé. Paris Masson, p. 784-875.

Viola, M. 2014. Caractères ostéologiques du dimorphisme sexuel chez «Mammuthus primigenius». Mémoire de Master 1 Evolution, Patrimoine Naturel et Sociétés Spécialité Quaternaire et Préhistoire, Museum National d’Histoire Naturelle, 24 p.

Weinstock, J. 2009. Epiphyseal fusion in brown bears: a population study of grizzlies (Ursus arctos horribilis) from Montana and Wyoming. International Journal of Osteoarchaeology, 19, p. 416-423. https://www.researchgate.net/journal/International-Journal-of Osteoarchaeology-1099-1212

Ziegler, R. 1994. Das Mammut (Mammuthus primigenius Blumenbach) von Siegsdorf bei Traunstein (Bayern) und seine Begleitfauna. Münchner Geowissen schaftliche Abhandlungen, 26, p. 49-80.

Ziegler, R. 2001. An extraordinary small mammoth (Mammuthus primigenius) from SW Germany. Geologie und Palaontologie. Stuttgarter Beitrage zur Naturkunde, Series B 300, 41 p.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Найдавніше спорудження жител в верхньому палеоліті Східної Європи: наземна конструкція з І шару стоянки Міра віком 30 000 років тому

Вадим Степанчук
Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0002-5476-2284

DOI:10.37098/VA-2021-13-43-54
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-43-54

АБСТРАКТ
Перші свідоцтва про будівництво штучних притулків або жител в Східній Європі, що відносяться до пізнього етапу середнього палеоліту, були виявлені на багатошарових стоянках в західній частині географічного ареалу. Натомість рештки жител верхньопалеолітичого часу є повсюдно поширеними. Широко відомою яскравою особливістю східноєвропейського верхнього палеоліту є житла, побудовані з кісток мамонта. Наразі датування більшості східноєвропейських верхньопалеолітичних жител не ви- ходить за хронологічні межі 12-17 тисяч років тому.

На стоянці Міра були виявлені залишки значно більш давнього житла. Стоянка Міра знаходиться в середній частині долини р. Дніпро. Рештки поселення добре збереглися і залягають на глибині близько 13 м від сучасної поверхні. Стратиграфічна колонка відкладів, що перекриває рештки поселення, охоплює суттєвий відтинок верхнього плейстоцену та голоцену. В нижній частині відклади містять три шари з археологічними знахідками, затиснені між двома піщаними тілами дніпровського алювію. Найбагатший верхній, І, шар являє собою рештки сезонного осінньо-зимового поселення, розташованого поблизу місця успішного полювання на гаремний табун плейстоценових коней. У південно-східній частині розкопу в шарі I виявлено кілька ймовірно неутилітарних та господарських ям,  зачну кількість ямок від стовпів і кілочків, а також вогнища, зольники, скупчення кісток та кремневих артефактів і т.ін. Мікростратиграфічні особливості ділянки і закономірності просторового поширення різних категорій решток дозволяють розпізнати тут залишки наземного житла. Житло мало в плані неправильну округлу форму, діаметром дещо більше 4 м, зі входом орієнтованим до річки, площею близько 14,5 м2. За особливостями конструкції житло можна віднести до постійних каркасних циліндричних споруд типу яранги. Радіовуглецевий вік шару I визначено в діапазоні від 31 000 до 28 000 каліброваних радіову- глецевих років тому, оттже конструкція шару I стоянки Міра на сьогодні є хронологічно найдавнішим верхньопалеолітичним житлом, дослідженим в степовій зоні Східної Європи.

Ключові слова: верхній палеоліт, наземне житло, Східна Європа.

Мова: англійська

PDF

Цитування:
Stepanchuk, V. 2021. The earliest evidence for dwelling construction in the Upper Palaeolithic of the Eastern Europe: a 30,000-year-old surface structure from Mira layer I. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 43-53.

Література:

Abramova, Z.A. 1997. Dwellings and settlements in the Paleolithic of the Russian Plain. Vol. 3, Sankt-Peterburg, pp. 5-80. (in Russian)

Anikovich, M.V., Anisyutkin, N.K., Vishnyatsky, L.B. 2007. Key problems of Middle-Upper Paleolithic transition in Eurasia. Proceedings of Kostenki-Borschevo archaeological expedition. Vol. 5. Sankt-Peterburg: Nestor-
Istoriya. (in Russian)

Anikovich, M.V., Popov, V.V., Platonova, N.I. 2008. Paleolithic of Kostenki-Borschevo region in the context of Upper Paleolithic of Europe. Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriya. (in Russian)

Anisyutkin, N.K. 2013. Mousterian site Ketrosy in the context of the Middle Paleolithic of Eastern Europe. Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriya. (in Russian)

Arutiunov, S.A., Vasilyev, V.I., Dzharylgasinova, R.Sh. 1991. Ancient Uralic-East Asian parallels (the case of dwelling). Soviet etnography, 2, pp. 28-36. (in Russian)

Belyaeva, V.I. 2002. Palaeolithic site of Pushkari 1 (characteristics of the cultural layer). Sankt-Peterburg, St.Petersburg University. (in Russian) Boriskovsky, P.I. 1958. Study of Paleolithic dwellings in the Soviet Union. Soviet Archeology, 1, pp. 3-19. (in Russian)

Chernysh, A.P., 1982. Multilayer Paleolithic site Molodova I, in: Goretskiy, G.I. and I.K. Ivanova (eds). Molodova I. Unique Mousterian settlement in the Middle Dniester. Moscow: Nauka. pp. 6−102. (in Russian)

Chernysh, A.P., 1987. The standard multilayered site Molodova V. Archeology, In: Ivanova, I.K., Tzeitlin S.M., (eds.), The multilayered Paleolithic site Molodova V. The Stone Age men and environment. Moscow: Nauka. pp. 7–93. (in Russian)

Chernysh, A.P. 1989. About the Mousterian dwellings and settlements. In: S.N. Bibikov (ed.) Kamennyj vek: pamyatniki, metodika, problem. Kiev: Naukova Dumka, pp. 72-81.

Chernyshov, S.S. 2006. Upper Palaeolithic dwellings. Archaeological monuments of Eastern Europe, 12, pp. 7-12. (in Russian)

Chubur, A.A. 2011. Palaeolithic of the Upper Dnieper region. Saarbrücken: LAP Lambert. (in Russian)

Chubur, A.A. 2016. The Settlement Structure in the Upper Paleolithic as a Migration Marker. Gardarika, 6(1), pp. 11-25. (in Russian)

Demay, L., Péan, S. Patou-Mathis, M. 2012. Mammoths used as food and building resources by Neanderthals: Zooarchaeological study applied to layer 4, Molodova I (Ukraine). Quaternary International, 276-277, pp. 212-226.

Gerasimenko, N.P. 2001-2003. Evolution of pedosedimentation according to the main section of the Mira site, in: Stepanchuk, V.N. et al. Mira. New Late Pleistocene site on the Middle Dnieper (report on field research in the year 2000). Scientific Archive IA NANU, FE 2000/133. Kiev, pp. 42–49. (In Russian)

Gerasimenko, N.P., Haesaerts, P. 2013. Description of the litho pedostratigraphy of the main profile. The northern wall of the main excavation, 2000-2001 data. Addendum in: Stepanchuk, V.N. Mira: the early Upper Palaeolithic site on the Dnieper, Stratum plus 1, pp. 99–101. (in Russian)

Gladkikh, M., Kornietz, N. 1979. New construction of mammoth bones in Mezhyrichi. Visnyk AN URSR, 9. pp. 50-54. (in Ukrainian)

Gladkikh M.I., Kornietz N.L., Soffer O. 1984. Mammoth-Bone Dwellings on the Russian Plain, Scientific American, 251 (5), pp. 164-175.

Haesaerts, P., Damblon, F., Gerasimenko, N.P., Stepanchuk, V.N., Cohen, V.Yu., Kovalyukh, N.N. 2014. Stratigraphy, paleoenvironment and chronostratigraphic background of the Mira succession (Zaporozhiye, Central Ukraine), midway between Carpathians and Don, Études et rechereches archéologiques de l’université de Liège, 144, pp. 33–58.

Hoffecker, J.F., Holliday, V.T., Stepanchuk, V.N., Brugère, A., Forman, S.L., Goldberg, P., Tubolzev, O., Pisarev, I. 2014. Geoarchaeological and bioarchaeological studies at Mira, an early Upper Paleolithic site in the Lower Dnepr Valley, Ukraine. Geoarchaeology, 29, pp. 61–77. doi:10.1002/gea.21460

Iakovleva, L., Djindjian, F. 2014. Le site d’habitat à cabanes en os de mammouths de Gontsy (Ukraine). Vingtième anniversaire des fouilles à Gontsy (1993 – 2013). Kiev : Service d’action culturelle de l’Ambassade de France en Ukraine.

Iakovleva, L., Djindjian, F. 2018. The mammoth bone dwellings of the Upper Palaeolithic settlement of Gintsy (Ukraine): a First Synthesis. Arheologia, 4, pp. 86-94. (in Ukrainian)

García-Diez, M., Vaquero, M. 2015. Looking at the Camp: Paleolithic Depiction of a Hunter-Gatherer Campsite. PLoS ONE 10(12): e0143002. doi:10.1371/journal.pone.0143002

Gavrilov, K. N., 2016. Upper Paleolithic of Desna Basin. Continuity and variability in the development of material culture. Moscow-Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriya. (in Russian)

Kulemzin, V.M., Lukina, N.V. 2006. Vasyugan-Vakhov Khanty in the late 19th early 20th centuries: ethnographic essays. Tyumen, Mandr and Ka. (in Russian)

Kunitsa, N.A. 2007. Priroda Ukrainy v plejstotsene (Nature of Ukraine in Pleistocene). Chernovtsy, Ruta. (in Ukrainian)

Konstantinov, A.V. 2001. Ancient dwellings of Transbaikalia, Paleolithic, Mesolithic. Novosibirsk: Nauka. (in Russian)

Matviishina, Zh.M. 2013. Mira, paleopedological studies. In: Stepanchuk V.M., Matviishina, Zh.M., Ryzhov S.M., Karmazynenko S.P. Davnia liudyna. Paleogeografia ta arkheologia (Early man. Paleogeography and archae-
ology). Kyiv: Naukova Dumka, pp. 124–133. (in Ukrainian)

Matviishyna, Zh.N., Gerasimenko, N.P., Perederii, V.I., Bragin, A.M., Ivchenko, A.S., Karmazynenko, S.P., Nagirnyi, V.M., Parkhomenko, O.G. 2010. Spatial and temporal correlation of paleo-geographical conditions of the Quaternary period on the territory of Ukraine. Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian)

Melnychuk, I.V. 2004. Paleolandscapes of Ukraine in Anthropogene. Kyiv, Obrii. (in Ukrainian)

Nikitin, K.E. (ed.) 1984. Assortment tables for taxations forest on the roots. Kiev, Urozhai. (in Russian)

Petrougne, V. F., 2001–2003. Petrographic data, in: Stepanchuk, V.N. et al. Mira. New Late Pleistocene site on the Middle Dnieper (report on field research in the year 2000). Scientific Archive IA NANU, FE 2000/133. Kiev, pp. 211–212. (In Russian)

Pidoplichko, I.G. 1969. Late Paleolithic dwellings of mammoth bones in Ukraine. Kiev: Naukova Dumka. (in Russian)

Pidoplichko, I.G. 1976. Mezhirich dwellings of mammoth bones. Kiev: Naukova Dumka. (in Russian)

Popov, A.A. 1961. Dwelling. In: M. G. Levin, L. P. Potapov (eds.) Istoriko-etnograficheskii atlas Sibiri. Moskva-Leningrad: Izdatel’stvo AN SSSR, pp. 131-226. (in Russian)

Popov, V.V. 2002. Dwelling of the Anosov-Mezin type at the Kostenki 11 site. Archaeological monuments of Eastern Europe, 9, pp. 4-11 (in Russian)

Rogachev, A.N. 1970. Paleolithic dwellings and settlements in Eastern Europe. In: A.A. Formozov (ed.) Kamennyj vek na territorii SSSR. Moskva: Nauka, pp. 64-77. (in Russian)

Rogachev, A.N., Anikovich, M.V. 1984. Late Paleolithic of the Russian Plain and Crimea. In: P.I. Boriskovskii (ed.) Paleolit SSSR. Moskva: Nauka, pp. 162-271 (In Russian)

Rudenko, L.G., (ed.) 2007. National Atlas of Ukraine. Kyiv: DNVP «Kartografiya». (in Ukrainian)

Sapozhnikov, І.V., Sapozhnikova, G.V. 2002. Late Paleolithic household and housing complexes of the steppe Ukraine. Kamiana Doba Ukrainy, 1, pp. 82–95. (in Ukrainian)

Sergin, V.Ya. 1974. Palaeolithic dwellings of the European part of the USSR. Moskva. (in Russian)

Sergin, V.Ya. 1988. Classification of Paleolithic settlements with dwellings on the territory of the USSR. Soviet Archaeology, 3. pp. 5-20. (in Russian)

Sergin, V.Ya. 1992. Palaeolithic settlements of the European part of the USSR, sites with a residential arrangement. Moskva. (in Russian)

Shydlovskyi, P.S., Tsvirkun, O.I., Péan, S., Chymyrys, M.V., Mamchur B.V. 2019. New study of fourth dwelling from Mezhyrich Upper Palaeolithic campsite: The results of international Summer School Activity. Vita Antiqua, 11, pp. 92-115. doi:10.37098/VA-2019-11-92-115

Sinitsyn, A.A., 2015. Perspectives on the Palaeolithic of Eurasia: Kostenki and related sites. In: Sanz, N. (Ed.). Human Origin Sites and the World Heritage Convention in Eurasia (HEADS 4) 1, 163–89. UNESCO, Paris, Mexico City.

Sirenko, S.A., Mel’nichuk, I.V., Turlo, S.I. 1990. Development of researches and reconstruction of Anthropogenic Paleolandscapes in Ukraine. In: A.M Marinich and M.M. Palamarchuk (eds.) Razvitie geograficheskoj nauki v Ukrainskoi SSR, Kiev, Naukova Dumka, pp. 50–63. (in Russian)

Sodnompilova, M.M. 2005. The semantics of dwelling in traditional Buryat culture. Irkutsk: Irkutsk Interregional Institute of Social Sciences. (in Russian)

Stepanchuk, V.M. 2004. Dwelling structure at the site of Mira. Arheologiya, 2, pp. 79–89. (in Ukrainian)

Stepanchuk, V.N. 2005. The archaic to true Upper Paleolithic interface: the case of Mira in the Middle Dnieper area. Eurasian Prehistory, 3(1), pp. 23–41. https://www.researchgate.net/publication/235996450

Stepanchuk, V.N. 2013. Mira: the early Upper Palaeolithic site on Dnieper, Stratum plus, 1, 15–110. (in Russian) https://journals.indexcopernicus.com/search/article?articleId=1450964

Stepanchuk, V.N. 2019. Bifacial products of the upper layer of the site of Mira in the Dnieper region: the context, techno-morphological features, and current interpretations. Prehistoric Archaeology: Journal of Interdisciplinary Studies, 2, pp. 5-34. doi:10.31600/2658-3925-2019-2-5-34 (in Russian)

Stepanchuk, V. 2020. Studying the Lower and Middle Palaeolithic of Ukraine: main trends, discussions and results, in: M. Lilly, I. Potekhina, C. E. Budd (eds.), Prehistoric Ukraine. From the first hunters to the first farmers, Oxford & Philadelphia, pp. 7–61.

Stepanchuk, V.M., Cohen, V.Yu., Gerasimenko, N.P., Damblon, F., Haezaerts, P., Zhuravlyov, O.P., Kovalyuh, M.M., Petrougne, V.F., Plіcht, J., Puchkov, P.V., Rekovets, L.І., Turner II, C.G. 2004. The multilayered open-air site of Mira in the Middle Dnieper area: the main results of the 2000 field campaign. Kamiana Doba Ukrainy, 5, pp. 62–98. (in Ukrainian)

Stepanchuk, V., Petrоugne, V., 2008. Stone raw materials of the site of Mira on the Middle Dnieper: variability and possible origin. Arkheologicheskiy almanakh 19, 75 – 86. (in Russian)

Stepanchuk, V.N., Vietrov, D.O. 2021. Paglicci 24A1 and Mira II/2: Episode at the transition between the Early and Middle UP. Quaternary International 587, pp. 277-290. doi:10.1016/j.quaint.2021.02.020

Taksami, Ch.M. 1961. Settlements, dwellings and household constructions of the Nivkhs on the Amur River and the western coast of Sakhalin Island (mid 19th – early 20th centuries). Siberian ethnographic collection, III. Moskva-Leningrad: USSR Academy of Sciences, 1961. pp.98-166. (in Russian)

Théry-Parisot, I., Costamagno, S., Brugal, J.P., Guilbert, R., 2005. The use of bone as fuel during the Palaeolithic, experimental study of bone combustible properties. In: Mulville, J., Outram, A.K. (eds.), The

Zooarchaeology of Fats, Oils, Milk and Dairying, Oxbow Books, Oxford, pp. 50-59. https://www.research-gate.net/publication/260283715

Zdanovich, S.Ya. 1983. Settlements and dwellings of Sargara culture, in: Pshenichnyuk, A.Kh, Ivanov, V.A. (eds.) Settlements and dwellings of ancient tribes of the Southern Urals. Ufa: BFAN USSR, pp. 59-76. (in Russian)

Zhuravlev, O.P. 2015. The Osteological Materials from the Paleolithic Localities of the Lower Dnieper region and Crimea. Kiev: Oleg Filiuk Press. (in Russian).

Zhuravlev, O.P., Puchkov P.V. 2001-2003. Bone remains from the Palaeolithic site of Mira, in: Stepanchuk, V.N. et al. Mira. New Late Pleistocene site on the Middle Dnieper (report on field research in the year 2000).

Scientific Archive IA NANU, FE 2000/133. Kiev, pp. 198–201. (In Russian)

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі. 
Екологічні чинники розвитку первісного суспільства в преісторії

Михайло Гладких¹, Сергій Рижов²
¹,² Київський національна університет імені Тараса Шевченка
²ORCID: 0000-0002-3229-1020

DOI:10.37098/VA-2021-13-31-42
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-31-42

АБСТРАКТ

В роботі розглядається проблема взаємодії природи та суспільства в ранній преісторії з точки зору адаптивної моделі.

В українській історичній науці недостатньо уваги приділялось вивченню проблем культурноі адаптації до навколишнього середовища. Запропонована робта – одна з перших спроб вивчення адаптації в ході найдавніших історичних процесів, які відбувалися на території України і сусідніх територіях Європейського континенту.

Ключові слова: культурна адаптація, первісне суспільство, довкілля, мисливці-збирачі, інтергляціал, гляціал.

Мова: українська

PDF

Цитування:

Гладких, М., Рижов, С. 2021. Екологічні чинники розвитку первісного суспільства в преісторії. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 31-42.

Література:

Алексеев, В.П. 1974. Биологическая адаптация человеческих популяций к природным условиям в епоху палеолита. Первобытный человек, его материальная культура и природная среда в плейстоцене и голоцене. Материалы Всесоюзного Симпозиума, организованого Институтом географии АН СССР и Комиссией по изучению четвертичного периода АН СССР в марте 1973 г. Часть первая. Москва: Институт географии АН СССР, c. 29-33.

Березанська, С.С., Гладилін, В.М., Гладких, М.І. та ін. 1997. Давня історія України. Том 1. Первісне суспільство. Київ: Наукова думка.

Бибикова, В.И., Белан, Н.Г. 1979. Локальные варианты и группировки позднепалеолитического териокомплекса Юго-Восточной Европы. Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отделение биологии 84 (3), c. 3-14.

Гладких, М.И. 1977. К вопросу о разграничении хозяйственно культурных типов и историкоэтнографических общностей позднего палеолита. Палеоэкология древнего человека. Москва: Наука, c. 112-116.

Гладких, М.И. 1977. Некоторые критерии определения культурной принадлежности позднепалеолитических памятников. Проблемы палеолита Восточной и Центральной Европы. Ленинград: Наука, c. 137-143.

Гладких, М.І. 1971. Різні прояви пізньопалеолітичної культури в Середньому Подніпров’ї. Український історичний журнал 10, c. 99-102.

Гладких, М.І. 1991. Історична інтерпретація пізнього палеоліту (за матеріалами території України). Київ: НМК ВО.

Городцов, В.А. 1923. Археология. Том 1. Каменный период. Москва. Ефименко, П.П. 1934. Дородовое общество. ИГАИМК 79.

Левин, Н.Г., Чебоксаров, Н.Н. 1955. Хозяйственно-культурные типы и историко-этнографические области. Советская этнография 4, c.3-17.

Степанов, В.П. 1973. Природная среда и зональность первобытного хозяйства в эпоху верхнего палеолита на территории СССР. Всесоюзный симпозиум «Первобытный человек, его материальная культура и природная среда в плейстоцене и голоцене (палеолит и неолит)». Тез.доклд. Москва, c. 34-36.

Boaz, N.T., Ninkovich, D., Rossignol-Strick, M., 1982. Paleoclimatic setting for Homo sapiens neanderthalensis. Naturwissenschaften 69, pp. 29–33. doi:10.1007/BF00441096

Bosinski, G. 1992. Eiszeitjäger im Neuwieder Becken. Archaologie an Mittelrhein und Mosel 1. Koblenz.

Bosinski, G., Street, M. & Baales, M. (Eds). 1995. The Palaeolithic and Mesolithic of the Rhineland. In: Quaternary Field Trips in Central Europe 15, Vol. 2. 14th INQUA-congress. Berlin, Munich: Dfr Friedrich Pfeil, pp. 829– 999.

Butzer, K. 1971. Environment and archaeology (2-d edition). Chicago: Aldine.

Butzer, K.W. 1977. Environment, culture and human evolution. American Scientist 65, pp. 572–584.

Carbonell, E., Sala Ramos, R., Rodríguez, X.P., Mosquera, M., Ollé, A., Vergès, J.M., Martínez-Navarro, B., Bermúdez de Castro, J.M. 2010. Early hominid dispersals: A technological hypothesis for “ out of Africa.” Quaternary International 223–224, pp. 36–44. doi:10.1016/j.quaint.2010.02.015

Clark, G.A. 1989. Alternative models of Pleistocen biocultural evolution: a response to Foley. Antiquity, 63(238), pp. 153-162.

Dennell, R.W. 1983. European economic prehistory. A new approach. London: Academic Press.

Gabory, M. 1979. Tape of industry and ecology. Acta Archaeologica Academiae Scientiarum Hungaricae 31, pp. 239-248.

Gamble, C. 1986. The paleolithic settlement of Europe. Cambridge: Cambridge University Press.

Gaudzinski-Windheuser, S., Roebroeks, W. 2011. On Neanderthal Subsistence in Last Interglacial Forested Environments in Northern Europe. In: Conard N.J., Richter, J. (eds) Neanderthal Lifeways, Subsistence and Technology. Vertebrate Paleobiology and Paleoanthropology Series. Springer, Dordrecht. doi:10.1007/978-94-007-0415-2_7

Graves, P. 1991. New models and metaphors for the Neanderthal debate // Current Anthropology 32(5), pp. 513-541.

Groucutt, H.S., Petraglia, M.D., Bailey, G., Scerri, E.M.L., Parton, A., Clark Balzan, L., Jennings, R.P., Lewis, L., Blinkhorn, J., Drake, N.A., Breeze, P.S., Inglis, R.H., Devès, M.H., Meredith-Williams, M., Boivin, N., Thomas, M.G., Scally, A. 2015. Rethinking the dispersal of Homo sapiens out of Africa. Evolutionary Anthropology 24, 149–164. doi:10.1002/evan.21455

Groves, C. 2013. Hominin migrations before Homo sapiens: Out of Africa – how many times? The Encyclopedia of Global Human Migration. doi:10.1002/9781444351071.wbeghm803

Klima, B. 1962. Die archäologische Erforchung der Höhle ”Svéduv stul” in Mähren. Die Erforchung der Höhle Svéduv stul 1953—1955. Antropos 13. Brno, pp. 7-96.

Shackleton, N.J., Sánchez-Goñi, M.F., Pailler, D., Lancelot, Y. 2003. Marine isotope substage 5e and the Eemian interglacial. Global and Planetary Change 36, pp. 151–155. doi:10.1016/S0921-8181(02)00181-9

Siman, K. 1996. Paleolithic in North-East Hungary. Paleolithic in the Middle Danube Region. Brno: Archeologicky ustav AV CR, pp. 39-48.

Svoboda, J., Czudek, T., Havlíček, P., Ložek, V., Macoun, J., Přichystal, A., Svobodová, H., Vlček, E., 1994.

Paleolit Moravy a Slezska. Dolnověstonické studie: Archeologický ústav AV ČR, Brno.

Valoch, K. 1968. Evolution of the Paleolithic in Central and Eastern Europe. Current Anthropology 9, pp. 351-390.

Valoch, K. 1984. Le taubachien, sa géochronologie, paléoécologie et paléoethnologie. L’Antropologie 88 (2), pp. 193-208.

Vertes, L. 1964. Tata eine mittelpaläolithische travertin-siedlung in Ungarn. Akadémiai Kiadó: Verlag der ungarischen akademie der wissenshaften. Budapest.

White, L.A. 1959. The evolution of culture. New York: McGraw-Hill.

VITA ANTIQUA,                                                                        ISSN 2522-9419 (Online), 2519-4542 (Print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 13, 2021, Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі.
Результати досліджень пізньотрипільського поселення Гордашівка-ІІ на Черкащині

Валентина Шумова
Національна університет "Києво-Могилянська академія"
ORCID: 0000-0003-0176-7468

DOI:10.37098/VA-2021-13-129-138
https://www.doi.org/10.37098/VA-2021-13-129-138

АБСТРАКТ:
У статті мова йде про результати досліджень пам’ятки етапу пізнього періоду СІІ трипільської культури Буго-Дніпровського регіону Гордашівка-ІІ. Матеріали поселення вказують на контакти двох ареалів культурно-історичної спільності Кукутень-Трипілля, а саме Буго-Дніпровського («посткосенівського» населення) західнотрипільської генетичної лінії розвитку та общин східнотрипільської генетичної лінії розвитку (частково софіївського локального варіанту Середнього Подніпров’я).

Ключові слова: Гордашівка-ІІ, пізньотрипільські поселення, житта, реконструкція, кераміка, датування, етап СІІ Трипілля.

Мова: українська

PDF

Цитування:
Шумова, В. 2021. Результати досліджень пізньотрипільського поселення Гордашівка-ІІ на Черкащині. VITA ANTIQUA, 13. Житла первісної Європи: соціальна адаптація у змінному середовищі, с. 129-137.

Література:

Діденко, О., Стефанович, В., Чорномаз, Б. 2006. Збірник археологічних пам’яток Уманщини,Том 1.: Винокур І. С. (ред.), Умань. Уманьське видавничо-поліграфічне підприємство 203000.

Захарук, Ю. М. 1971. Пам’ятки софіївського типу. В: Бібіков, С. М. (ред.). Археологія Української PCP. Т. 1. Мідний вік, р. 3, гл. 3. Київ: Наукова Думка, с. 201—205.

Круц, В.А. 1977. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. Киев. Наукова думка.

Куштан, Д. 2015. Керамічний комплекс пізньотрипільського поселення Шарин-ІІІ. В: Збірка накових праць пам’яті Володимира Круца: (ред.) Дяченко, О., Менотті, Ф., Рижов, С., Бунятян, К., Кадров, С.:Культурний комплекс Кукутень-Трипілля та його сусіди: Львів: Видавництво «Астролябія», с. 429— 439.

Рыжов, С.Н. 2003. Позднетрипольские памятники Буго-Днепровского Междуречья В: Манзура, И.Б. (ред.) «Stratum-plus», № 2, 2001—2002: «Высшая Антропологическая Школа». Кишинев, с. 187—195.

Рижов, С.М., Шумова, В.О. 1997. Дослідження пізньотрипільських пам’яток Буго-Дніпровського межиріччя. В: Кадєєв В. І.(в.ред.) Проблеми історії та археології України: Міжнародна наукова конференція. Тези доповідей: вид-во «Бизнес Информ». Харків, с. 18 —19.

Рижов, С.М., Шумова, В.О. 2021. Результати археологічних досліджень біля села Мошурів на Черкащині: Археологія 2021 № 2 : (ред.) Чабай В.П.: Київ: 80—91.

Шумова В.О., Рижов С.М.,1997. Дослідження пізньотрипільського поселення біля с. Гордашівка на Черкащині. В: Кадєєв В. І.(в.ред.) Проблеми історії та археології України: Міжнародна наукова конфер.енція.Тези доповідей: вид-во «Бизнес Информ». Харків, с. 23—24.

Шумова, В.О., Суховий, М.О. 1997. Нові данні про трипільську культуру на Черкащині. В: Толочко П.П. (в.ред.) Пам’ятки та визначні місця Шевченківського краю. Проблеми охорони та дослідження. Тези доповідей: ДКПП «ТИРАЖ»: Київ-Канів, с. 142—143.

Шумова, В.О. 1997. Нові відкриття на Черкащині (пізньотрипільське поселення біля с. Гордашівка). В: Заєць І.І. (ред.) ХVІ Вінницька історико-краєзнавча обласна конференція. Тези доповідей: «ВГПИЛабораторія фотоофсетного друку». Вінниця, с. 10—12.

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Climate Impact on East European Neolithic Societies.

Materials of the session ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’. #Networking, 26th Virtual Annual Meeting of the European Association of Archaeologists (August 24-30, 2020)

Міжнародний освітній проект «Природа і суспільство в первісній Європі», 91-105

Павло Шидловський¹, Марта Арзарелло², Сара Ґаршес³
Альберт Хафнер⁴, Марі-Елен Монсель⁵, Стефан Пеан⁶
Марта Полтович-Бобак⁷, Івона Собковяк-Табака⁸, Віталій Усик⁹

¹Київський університет імені Тараса Шевченка (Україна) ORCID: 0000-0001-6771-812X
²University of Ferrara (Італія) ORCID: 0000–0003–3379–1112
³Polytechnic Institute of Tomar; Geosciences Centre University of Coimbra; Instituto Terra e Memória (Португалія) ORCID: 0000–0003–0822–5012
⁴Director of Institute of Archaeological Sciences, University of Bern, Bern (Швейцарія) ORCID: 0000–0003–2159–8569
⁵National Museum of Natural History (Франція) ORCID: 0000–0001–6203–786X
⁶National Museum of Natural History (Франція)
⁷University of Rzeszów (Польща) ORCID: 0000–0003–1973–4971
⁸Adam Mickiewicz University in Poznań (Польща) ORCID: 0000–0001–5913–1177
⁹Музей археології НАН Українни, Інститут археології НАН України ORCID: 0000-0002-2671-3485

DOI:10.37098/VA-2020-12-91-105
http://doi.org/10.37098/VA-2020-12-91-105

Абстракт: 
Стресова ситуація, викликана пандемією, стала потужним чинником для впровадження нових методів та форм навчання. Не виключенням стала і сфера археологічної освіти. Минулого року викладачі та студенти змогли повною мірою відчути як переваги, так і негативні сторони дистанційної освіти в галузі археології та музеєзнавства. Створення онлайнових курсів з археології та преісторії має свою специфіку, яка проявляється в складності передачі інформації про об’єкти та предмети дистанційними засобами.
Сучасні археологічні та палеоекологічні дослідження дозволяють розробляти моделі взаємодії природного середовища та людського суспільства для різних хронологічних періодів. Розробка таких моделей наразі є актуальною, з огляду на необхідність розуміння процесів посиленого антропогенного та техногенного тиску на навколишнє середовище в сучасному світі. Внаслідок значного розширення наукових знань про ранні етапи розвитку людської культури, постає необхідність включення цих даних до курсів закладів вищої освіти з використанням наукового досвіду та новітніх досягнень європейських науковців в галузі преісторії та палеоекології.

PDF

Цитування:

Shydlovskyi, P., Arzarello, M., Garcês, S., Hafner, A., Moncel, M-H., Péan, S., Połtowicz-Bobak, M., Sobkowiak-Tabaka, I., Usik, V. 2020. International educational project “Nature and Society in Prehistoric Europe”. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 91-105.

Література:

Arzarello, Marta (2021). The first European peopling: migration routes and behavior, http://vovkcenter.org.ua/en/2021/01/29/the-first-european-peopling-migration-routes-and-behaviour/

Garcês, Sara (2021). Crossing bridges, from Mesolithic to new horizons: identifying changes in the Tagus rock art tradition, http://vovkcenter.org.ua/en/2021/01/29/crossing-bridges-from-mesolithic-to-new-horizons-identifying-changes-in-the-tagus-rock-art-tradition/

Hafner, Albert (2021). Tracing human mobility and migration in the Holocene, http://vovkcenter.org.ua/en/2021/02/02/title-tracing-human-mobility-and-migration-in-the-holocene/

Moncel, Marie-Hélène (2021). Strategies of Neanderthal occupations from the MIS 5 to 3 at the Abri du Maras (South-East France), http://vovkcenter.org.ua/en/2021/01/29/strategies-of-neanderthal-occupations-from-the-mis-5-to-3-at-the-abri-du-maras-south-west-france/

Péan, Stéphane (2021). Zooarchaeological methods: reconstitute relationships between Palaeolithic humans and other mammals, http://vovkcenter.org.ua/en/2021/01/29/zooarchaeological-methods-reconstitute-relationships-between-palaeolithic-humans-and-other-mammals/

Połtowicz-Bobak, Marta (2021). On the contact of two worlds: eastern borders of the Magdalenian complex, http://vovkcenter.org.ua/en/2021/01/29/on-the-contact-of-two-worlds-eastern-borders-of-the-magdalenian-complex/

Shydlovskyi, Pavlo (2021). Mammoth hunters of Dnieper basin. Human-environmental interaction in the end of the last glaciation, http://vovkcenter.org.ua/en/2021/01/29/mammoth-hunters-of-dnieper-basin-human-environmental-interaction-in-the-end-of-the-last-glaciation/

Sobkowiak-Tabaka, Iwona (2021). Living on the edge. Late Palaeolithic communities on the North European Plain, http://vovkcenter.org.ua/en/2021/01/29/living-on-the-edge-late-palaeolithic-communities-on-the-north-european-plain/

Usik, Vitalii (2021). Multilayer Palaeolithic Korolevo site (Transcarpathia, Ukraine): Through Time, Cultural Traditions and Technologies, http://vovkcenter.org.ua/en/2021/04/30/multilayer-palaeolithic-korolevo-site-transcarpathia-ukraine-through-time-cultural-traditions-and-technologies/

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Пам’ятки з кукрецьким інвентарем Київського Подніпров’я в археологічному та кліматичному контекстах, 41-71

Сорокун А.,¹, Шидловський П.²

¹ Інститут археології НАН України
ORCID: 0000-0002-8506-4817
² Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6771-812X

DOI:10.37098/VA-2020-12-41-71
http://doi.org/10.37098/VA-2020-12-41-71

Абстракт:
У статті подається спроба аналізу археологічного та екологічного бекграундів поширення кукрецької технології обробки кременю разом з першими навичками керамічного виробництва на території Київського Подніпров’я. Одним з основних результатів проведеного дослідження є висновок про складність міграційних процесів в ранньому голоцені, що проявляється у значній варіативності пам’яток, та у різних комбінаціях яніславицьких, кукрецьких, буго-дністровських та дніпро-донецьких компонентів в крем’яних та керамічних комплексах.

Аналіз радіокарбонових дат пам’яток Київського Правобережжя засвідчив наявність декількох хронологічних кластерів, що корелюються з поширенням певних типів пам’яток. Заселення цієї території відбувається протягом пребореалу в результаті проникнення на територію Київського правобережжя носіїв таценки-кудлаївської культури. Відсутність пам’яток, датованих молодшим дріасом – раннім пребореалом свідчить про незаселеність цієї території в часи катастрофічних змін клімату на межі плейстоцену – голоцену.

Поширення прогресивних технологічних інновацій спостерігається на початку атлантичного часу, з 7 000 ВС, з появою пам’яток рудоострівського варіанту яніславицької культури з відтискною технікою отримання заготовок та використанням мікрорізцевої техніки у вторинній обробці.

Після похолодання 6 200 ВС відбувається проникнення груп населення з традиціями керамічного виробництва та кукрецьким крем’яним інвентарем. Безсумнівним є зв’язок цих груп з територією Середнього Побужжя, що відобразилось у специфіці крем’яної технології та керамічних виробів. Однак, слід зауважити, що комплекси пам’яток після цієї кліматичної події демонструють значну варіабельність у поєднанні елементів яніславицьких і кукрецьких крем’яних індустрій та самчинських і дніпро-донецьких керамічних типів, що свідчить про складність міграійних процесів та процесів взаємодії між різними культурними групами. Можливим поясненням синхронного існування двох традицій керамічного виробництва (БДК та ДДК) в регіоні була наявність декількох шляхів міграцій кукрецького населення в Київське Подніпров’я в середині атлантикуму. Одним із таких шляхів могло бути проникнення населення з дніпровських порогів по заплаві Дніпра, що поки не знаходить чіткого матеріального підтвердження серед відомих пам’яток.

Популяційна динаміка відзначалась значними флуктуаціями та нерівномірністю заселеності території Київського Подніпров’я. В основі цієї динаміки стояли глобальні кліматичні зміни, найважливішими серед яких слід назвати похолодання молодого Дріасу та подія 6 200 рр. до н.е.

Стаття є публікацією матеріалів, що були висвітлені на 26-ій зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking, 24-30 серпня 2020 р. Опубліковані матеріали будуть використані при реалізації міжнародного освітнього проекту «Природа і суспільство первісної Європи», що виконується за підтримки Європейського Союзу за програмою House of Europe (http://vovkcenter.org.ua/en/naturesociety/)..

Ключові слова: ранній голоцен, мезоліт, неолітизація, давні кліматичні зміни, Кукрек, Яніславиця, Середнє Подніпров’я

Мова: англійська

PDF

Цитування:

Sorokun, A., Shydlovskyi, P. 2020. Kyiv Dnieper Region sites with Kukrek inventory in archeological and climate contexts. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 41-71.

Літератураs:

Alley, R.B., Mayewski, P.A., Sowers, T., Stuiver, M., Taylor, K.C., Clark, P.U. 1997. Holocene climatic instability; a prominent, widespread event 8,200 year ago. Geology, 25(6), 483–486. https://doi.org/10.1130/0091-7613(1997)025<0483:HCIAPW>2.3.CO;2

Bronk Ramsey, C. 2017. Methods for Summarizing Radiocarbon Datasets. Radiocarbon, 59(2), 1809–1833.

Danylenko, V.M. 1956. Doslidzhennya neolitychnykh pam’yatok v rayoni Kyieva v 1949 r. Arkheolohichni pam’yatky URSR, 6, 72–178 (in Ukrainian).

Danilenko, V.N. 1969. Neolit Ukrainy. Glavy drevney istorii Yugo-Vostochnoy Yevropy. Kyiv: Naukova dumka (in Russian).

Dvoryaninov S.A. 1978. O tipakh drevneyshikh trapetsiyevidnykh mikrolitov na yuge Ukrainy. In: Telehin, D. (ed.). Orudiya kamennogo veka. Kyiv: Naukova dumka, 32-35 (in Russian).

Haskevych, D.L. 2001. Rehionalni osoblyvosti u neolityzatsii Prypiatskoho Polissia. Histarychna-arkhealahichny zbornik, 16. Minsk, 36-49 (in Ukrainian).

Haskevych, D.L. 2007. Mezolitychni ta neolitychni znakhidky z poselennia Khodosivka-Zaplava. In: Hotun, I.A. et al. 2007. Pivnichna ekspedytsiia IA NAN Ukrainy: Materialy ta doslidzhennia, 1. Poselennia mizh Khodosivkoiu ta Lisnykamy. Kyiv: VD Stylos, 109-117 (in Ukrainian).

Havrylenko, I.M. 2000. Zymivnykivska arkheolohichna kultura. Poltava (in Ukrainian).

Hotun, I.A., Haskevych, D.L., Kazymir, O.M., Lysenko, S.D., Petrauskas, A.V., Petrauskas, O.V. 2007. Pivnichna ekspedytsiya IA NAN Ukrayiny. Materialy i doslidzhennya, 1: Poselennya mizh Khodosivkoiu ta Lisnykamy: Doslidzhennya 2003 r. Kyiv: VD Stylos (in Ukrainian).

Kostenko, Yu.V., Titova, O.M. 1988. Neolitychni pamiatky na r. Trubizh. Arkheolohiia, 64. Kyiv, 56–68 (in Ukrainian).

Levytskyi, I.F. 1931. Statsiia v ur. Pishchanomu bilia Narodych. Antropolohiia, IV, 191–232 (in Ukrainian).

Levytskyi, I.F. 1952. Doslidzhennia stoianky na torfovyshchi Mastva v 1948 rotsi. Arkheolohichni pamiatky URSR, IV, 191–237 (in Ukrainian).

Manko, V.O. 2006. Neolit Pivdenno-Skhidnoi Ukrainy. Kamiana doba Ukrainy, 9. Kyiv: Shliakh, 154–167 (in Ukrainian).

Manko, V.A. 2016a. Absolyutnoe datirovanie nekotoryh neoliticheskih kul'tur na territorii Ukrainy. V: Zajceva et al. (ed.). Radiouglerodnaya hronologiya epohi neolita Vostochnoj Evropy VII-III tysyacheletiya do n.e. Smolensk : Svitok, 261-279 (in Russian).

Manko, V.O. 2016b. Pochatok neolitu na mezhi lisovoi ta lisostepovoi zon Pravoberezhzhia Dnipra. Naukovi studii, 9, 25–57 (in Ukrainian).

Nuzhnyi, D.Yu. 1986. O slozhenii mezolita v dneprovskom Nadporozhye. In: Issledovaniya po arkheologii Severo-Zapadnogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova dumka, 26-36 (in Russian).

Nuzhnyi, D.Yu. 1992. Rozvytok mikrolitychnoi tekhniky v kamianomu vitsi. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

Nuzhnyi, D.Yu. 2015. Upper Palaeolithic of the Western and Northern Ukraine (techno-typological variability and periodization) / Verkhnii paleolit zakhidnoi i pivnichnoi Ukrainy (tekhniko-typolohichna variabelnist ta periodyzatsiia, Kyiv (in Ukrainian).

Okhrimenko, H.V. 2001. Volynska neolitychna kultura. Lutsk (in Ukrainian).

Okhrimenko, H.V., Telehin, D.Ya. 1982. Novi pamiatky mezolitu ta neolitu Volyni. Arkheolohiia, 39. Kyiv, 64–77 (in Ukrainian).

Pereverzyev, S.V., Sorokun, A.A. 2010. Doslidzhennia neolitychnoyi stoyanky Romankiv 1 na Kyivshchyni. Kamiana doba Ukrayiny, 13, 254–269 (in Ukrainian).

Pereverzyev, S.V., Sorokun, A.A. 2011. Doslidzhennya neolitychnoho poselennya Romankiv 3 u 2009 rotsi. Kamiana doba Ukrayiny, 14, 208–220 (in Ukrainian).

Piasetskyi, V.K. 1979. Mezolitychni stoianky torfovyscha Korma. Arkheolohiia, 32. Kyiv, 46–60 (in Ukrainian).

Rasmussen, S.O., Bigler, M., Blockley, S.P., Blunier, Th, Buchardt, S.L., Clausen, H.B., Cvijanovic, I., Dahl-Jensen, D., Johnsen, S.D., Fischer, H., Gkinis, V., Guillevic, M., Hoek, W.Z., Lowe, J.J., Pedro, J.B., Popp, T., Seierstad, I.K., Steffensen, J.P., Svensson, A.M., Vallelonga, P., Vinther, B.M., Walker, M.J.C., Wheatley, J.J., Mai Winstrup, M. 2014. A stratigraphic framework for abrupt climatic changes during the Last Glacial period based on three synchronized Greenland ice-core records: refining and extending the INTIMATE event stratigraphy. Quaternary Science Reviews, 106, 14-28.

Reimer, P., Austin, W., Bard, E., Bayliss, A., Blackwell, P., Bronk Ramsey, C., Butzin, M., Cheng, H., Edwards, R., Friedrich, M., Grootes, P., Guilderson, T., Hajdas, I., Heaton, T., Hogg, A., Hughen, K., Kromer, B., Manning, S., Muscheler, R., Palmer, J., Pearson, C., van der Plicht, J., Reimer, R., Richards, D., Scott, E., Southon, J., Turney, C., Wacker, L., Adolphi, F., Büntgen, U., Capano, M., Fahrni, S., Fogtmann-Schulz, A., Friedrich, R., Köhler, P., Kudsk, S., Miyake, F., Olsen, J., Reinig, F., Sakamoto, M., Sookdeo, A., & Talamo, S. 2020. The IntCal20 Northern Hemisphere radiocarbon age calibration curve (0–55 cal kBP). Radiocarbon, 62.

Savchuk, A.P. 1974. Novi mezolitychni stoianky v Kyivskomu Podniprovi. Arkheolohiia, 13. Kyiv, 41-54 (in Ukrainian).

Savchuk, A.P. 1997. Mezolit serednoi Naddniprianshchyny. Arkheometriia ta okhorona istoryko-kulturnoi spadshchyny, 1. Kyiv, 106-110 (in Ukrainian).

Shydlovskyi, P.S. 2018. Dynamika zaselennia terytorii Kyivskoho Livoberezhzhia na mezhi pleistotsenu - holotsenu. In: Kovalenko, O.B. (ed.). Podesennia v konteksti istorychnoi i pryrodnoi spadshchyny. Chernihiv, 150–159 (in Ukrainian). http://doi.org/10.5281/zenodo.2630549

Shydlovskyi, P., Lysenko, S., Kyrylenko, O., Sorokun, A., Pichkur, Ye. 2016. Prehistoric Archaeology of the Lower Desna Region (Pervisna arkheolohiia Nyzhnoho Podesennia), Kyiv (in Ukrainian). http://vitaantiqua.org.ua/en/archives/432#more-432

Shydlovskyi, P., Lyzun, O. 2017. Landscape Changes in Kyiv Dnieper Region on the Border of Pleistocene – Holocene: archaeological evidence. VITA ANTIQUA 9, HUMAN & LANDSCAPE: Prehistoric Archaeology of Eastern Europe, 127-138. https://doi.org/10.37098/VA-2017-9-127-138

Shydlovskyi, P., Sorokun, A. 2020. Population Dynamics of the Kyiv Dnieper Region at the border of Pleistocene – Holocene. In: #Networking. 26th EAA Virtual Annual Meeting - Abstract Book. EAA, Prague, 435. https://www.researchgate.net/publication/344014883_

Sobkowiak-Tabaka, I. 2017. Rozwoj Spolecznosci Federmesser na Nizinie Srodkowoeuropejskiej. Poznan.

Sorokun, A.V., Shydlovskyi, P.S. 2013. Issledovaniya neolita Nizhnego Podesen'ya. In: Arheologicheskie issledovaniya v Evroregione "Dnepr" v 2012 g. Gomel, 188–195 (in Russian). http://doi.org/10.5281/zenodo.1197342

Stupak, D. 2018. Chipped flint technologies of Janislawice culture in Ukrainian Polissya region. VITA ANTIQUA 10, Prehistoric Networks in Southern and Eastern Europe, 13-24. https://doi.org/10.37098/2519-4542-2018-1-10-13-24

Telehin, D.Ya. 1968. Dnipro-donetsʹka kulʹtura. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

Telehin, D.Ya. 1982. Pidsumky ta zavdannia vyvchennia doby mesolitu i neolitu na Ukraini. Arkheolohiia, 40, 34-48 (in Ukrainian).

Telehin, D.Ya., Titova, Ye.N. 1998. Poseleniya Dnepro-Donetskoy etnokul'turnoy obshchnosti epokhi neolita: svod arkheologicheskikh istochnikov. Kyiv: Naukova dumka (in Ukrainian).

Yanevych, O.O. 1993. Shpanska mezolitychna kultura. Arkheolohiia, 1, 3-15 (in Ukrainian).

Zajceva, G.I., Timofeev, V.I., Zagorskaya, I., Kovalyuh, N.N. 1997. Radiouglerodnye daty pamyatnikov mezolita Vostochnoj Evropy. Radiouglerod i arheologiya, 2. SPb, 117-127 (in Russian).

Zalizniak, L.L. 1976. Mezolitychni pamiatky typu Tatsenky–Kudlaivka. Arkheolohiia, 20, 60-66 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 1977. Mezolit Vostochnoj Volyni i Kievskogo Podneprov'ya v svete novyh issledovanij. Novye issledovaniya arheologicheskih pamyatnikov na Ukraine. Kyiv, 23–44 (in Russian).

Zalizniak, L.L. 1978. Rudoostrivska mezolitychna kultura. Arkheolohiia, 25, 12-21 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 1979. Neolitychni pamiatky r. Zdvyzh. Arkheolohiia, 31, 54–65 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 1981. O geneticheskoj podosnove tacenki-kudlaevskoj mezoliticheskoj kul'tury. In: Artemenko I.I. (ed.). Drevnosti Srednego Podneprov'ya. Kyiv: Naukova dumka, 5-13 (in Russian).

Zalizniak, L.L. 1984. Mezolit Yugo-Vostochnogo Poles'ya. Kyiv: Naukova dumka (in Russian).

Zalizniak, L.L. 1991. Naseleniye Poles'ya v mezolite. Kyiv: Naukova dumka (in Russian).

Zalizniak, L.L. 1994. Finalnyi paleolit Livoberezhnoi Ukrainy. Arkheolohichnyi almanakh, 3, 231-244 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 1998. Peredistoriya Ukrayiny X–V tys. do n. e. Kyiv (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 2005. Finalʹnyi paleolit i mezolit kontynentalʹnoyi Ukrayiny. Kulturnyi podil ta periodyzatsiia. Kamiana doba Ukrayiny, 8 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 2009. Mezolit zakhodu Skhidnoyi Yevropy. Kamiana doba Ukrayiny, 12 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 2016. Finalnyi paleolit ta mezolit Kyivskoho Polissia. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (20), 9-23 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L. 2017. Ovrutskyi variant epihravetu Skhidnoi Yevropy (Ovruch version of Eastern European Epigravettian). Arkheolohiia, 1, 3–16 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L., Balakin, S.A., Okhrimenko, H.V. 1987. Neolitychni poselennya Korma 1 ta Krushnyky na Zhytomyrshchyni. Arkheolohiia, 58, 64–73 (in Ukrainian).

Zaliznyak, L.L., Sorokun, A.A., Pereverzyev, S.V., Khoptynets, I.M. 2016. Neolityzatsiya Kyyivsʹkoho Podniprov’ia u svitli novykh doslidzhenʹ. Arkheolohiia, 1, 5–18 (in Ukrainian).

Zalizniak, L.L., Stepanchuk, V.M., Kukharchuk, Yu.V., Tovkailo, M.T., Matviishyna, Zh.M., Manko, V.O., Vietrov, D.O., Belenko, M.M., Ozerov, P.I., Khoptynets, I.M., Nezdolii, O.I., Doroshkevych, S.P., Sorokun, A.A., Shevchenko, T.O. 2013. Naidavnishe mynule Novomyrhorodshchyny. Kamiana doba Ukrainy, 15 (in Ukrainian).

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Вплив голоценових кліматичних змін на неолітичні суспільства Східної Європи: шляхи наукової співпраці та обміну

Андрійович М.,¹ Шидловський П.,² Хафнер А.^1
1Інститут археологічних наук, Університет м. Берн
²Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:10.37098/VA-2020-12-7-14
http://doi.org/10.37098/VA-2020-12-7-14

Абстракт:
Попередній рік став переламним для багатьох галузей людської діяльності і не виключенням стала сфера гуманітарного знання та суспільствознавства. Виклики, спричинені пандемією COVID-19, нагадують науковому співтовариству, що відносини між людиною та довкіллям мають велике суспільне значення. Соціальні кризи, спричинені появою невідомих вірусів в даний час, або зміною клімату в найближчому майбутньому, є результатом розширення людської діяльності в останні 12 000 років. Голоцен, найновіша епоха в історії Землі, характеризується вторгненням людей у природні екологічні системи. Поширене нині відчуття кризи, головним чином, але не лише спричинене пандемією, змушує наукову спільноту ще раз звернути свою увагу на глобальні процеси взаємовідносин між людиною та природою. Для історично орієнтованих дисциплін існує потреба в з’ясуванні коренів та історії становлення руйнівної споживацької поведінки людських істот по відношенню до навколишнього середовища. Тому наукові дослідження, що вивчають перехідні фази розвитку людської культури, пов’язані з минулими глобальними змінами клімату, набувають особливої ваги в останні роки.
Дослідження взаємодії природи і соціуму в ранньому голоцені становило один з напрямків роботи проекту інституційного партнерства Network in Eastern European Neolithic and Wetland Archaeology for the improvement of field techniques and dating methods (NEENAWA). Певним продовженням розгляду палеоекологічної тематики у вивченні неолітичних спільнот стала організація сесії The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2 ky BP Events Near River Basins and Lakes, що була проведена під час віртуальної щорічної зустрічі Європейської Асоціації Археологів (24-30 серпня 2020), де обговорювались питання, пов’язані з економікою та екологією неолітичних прибережних спільнот.
Дана збірка матеріалів включає основну частину презентацій із сесії ЄAA. Більшість статей у збірці присвячено питанням культурних трансформацій первісних суспільств на тлі глобальних кліматичних змін кінця плейстоценової – початку голоценової епохи. Публікація матеріалів стане важливою для подальшого вивчення локальних проявів різноманітних відповідей первісних суспільств на глобальні кліматичні зміни в добу раннього голоцену. З метою об’єднання науки та освіти через взаємодію студентської аудиторії з професійним середовищем, Центром палеоетнологічних досліджень вирішено розробити мультимедійний навчальний курс «Природа і суспільство в первісній Європі» у 2021 році. Тематика курсу безпосередньо пов’язана з актуальними проблемами відносин суспільства з оточуючим середовищем.

Ключові слова: давні кліматичні зміни, голоцен, первісна археологія, наукове співробітництво, освітній проект.

Мова: англійська

PDF

Цитування:

Andriiovych, M., Shydlovskyi, P., Hafner, A. 2020. The impact of Holocene climate setbacks on Neolithic societies in Eastern Europe: ways of scientific cooperation and exchange. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 7-14.

Література:

Andriiovych, M., Demchenko, O., Hinz, M. 2020. The climate impact on European Neolithic societies during the 8.2-ky BP events near river basins and lakes shores. In: #Networking. 26th EAA Virtual Annual Meeting – Abstract Book. Prague: EAA, p. 433-435.

Hafner, A., Dolbunova, E., Mazurkevich, A., Morozova, Y., Naumov, G., Nielsen, E., Shydlovskyi, P., Todoroska, V. 2020a. Network in Eastern European Neolithic and Wetland Archaeology. Scientific Cooperation between Eastern Europe and Switzerland (Bern Working Papers on Prehistoric Archaeology 3). Bern: Bern Open Publishing; Institute of Archaeological Sciences, https://doi.org/10.7892/boris.146724 .

Hafner, A., Dolbunova, E., Mazurkevich, A., Pranckenaite, E., Hinz, M. (eds.). 2020b. Settling Waterscapes in Europe : The archaeology of Neolithic and Bronze Age pile-dwellings. Open Series in Prehistoric Archaeology 1. Bern and Heidelberg: Propylaeum. 290 p., https://doi.org/10.11588/propylaeum.714 .

Morozova, Y., Shydlovskyi, P. (eds.). 2017. Wetland Archaeology and Prehistoric Networks in Europe / NEENAWA International Scientific Conference, September 15th-18th, 2017, Kyiv – Kaniv. Kyiv: VITA ANTIQUA library, http://doi.org/10.5281/zenodo.1188274 .

Shydlovskyi, P. (ed.). 2016. International Scientific Conference “HUMAN & LANDSCAPE: Geographical approach in the Prehistoric Archaeology” (February 3-5, 2016, Kyiv, Ukraine) : Abstracts. Kyiv: VITA ANTIQUA Library, http://doi.org/10.5281/zenodo.1188555 .

Shydlovskyi, P. (ed.). 2017. HUMAN & LANDSCAPE: Prehistoric Archaeology of Eastern Europe. VITA ANTIQUA 9. Kyiv: Center for Paleoethnological Research, https://doi.org/10.37098/VA-2017-9 .

Shydlovskyi, P. (ed.). 2018. Prehistoric Networks in Southern and Eastern Europe. VITA ANTIQUA 10. Kyiv: Center for Paleoethnological Research, http://vitaantiqua.org.ua/en/archives/8650#more-8650 .

Shydlovskyi P., Lysenko, S., Kyrylenko, O., Sorokun, A., Pichkur, Ye. 2016. Prehistoric Archaeology of the Lower Desna Region (Pervisna arkheolohiia Nyzhnioho Podesennia). Kyiv: VITA ANTIQUA Library (in Ukrainian), http://doi.org/10.5281/zenodo.1190152 .

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Трансформації неолітичного населення у племена з могильниками маріупольського типу після похолодання 8200 р. тому

Андрійович М.
Інститут археології, Бернський університет (Берн, Швейцарія)
ORCID: 0000–0001–8950–4130

DOI:10.37098/VA-2020-12-23-30
http://doi.org/10.37098/VA-2020-12-23-30

Абстракт:
Для людини клімат завжди відігравав важливу роль у її існуванні від найдавніших часів і до сьогодення. Кліматичні зміни завжди мали помітний вплив на розвиток традицій та технологій у доісторичний час. Глобальне похолодання 8200 років тому було однією з найбільших кліматичних подій Голоцену, яке спричинило значний вплив на неолітичне населення Південної та Східної Європи, Анталії, Близького Сходу та Північної Африки.

Протягом 160–400-річної фази охолодження відбулося кілька основних екологічних змін, таких як, збільшення води в океані та морях; охолодження середньої температури на ~ 3,3+/–1,1° C; засуха на території Північної Африки та Близького Сходу. Похолодання вплинуло на трансгресію Чорного моря, стрімке підняття рівня води якого вплинуло на населення Північного Причорномор’я.

Різке осушення клімату між 43° – 50° N широтами спричинило активні міграційні процеси посеред неолітичного населення на Анатолії, Балканах, Дунаї та Степовому Причорномор’ї.

На території України холодна подія припала на період переходу від мезоліту до раннього неоліту. Пізньомезолітичні Гребениківська, Кукрекрецька та Донецька культури співіснували з раніми неолітичними племенами Буго-Дністровської, Сурської та Азово-Дніпровської культур. Під впливом змін природних зон в Північому Причорноморї та приходу нового населення мігрантів з Анатолії до Балкан та Подунав’я відбуваються активні хвилі локальних міграцій до Буго-Дністровського межиріччя та заселення степової зони Середнього на Нижнього Дніпра.

Одночасно із похолоданням ці суспільства зазнали глибоких змін, які могли бути спричинені поселенням нових груп у регіоні. Однією з «характеристик» цих нових культурних груп є виробництво керамічних предметів, таких як кераміка та поширення нової поховальної традиції — випростаної на спині з витягненими руками та ногами, яка стає основною для могильників Маріупільського типу.

Ключові слова: похолодання 8200 років тому, зміни клімату, міграції, населення неоліту, могильники маріупольського типу.

Мова: англійська

PDF

Цитування:

Andriiovych, M. 2020. The transformation of the Neolithic population into tribes with the Mariupol type cemeteries after the cooling event 8.2 ky BP. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 23-30.

Література:

Alley, R. B. 2004. GISP2 Ice Core Temperature and Accumulation Data. IGBP PAGES/World Data Center for Paleoclimatology Data Contribution Series № 2004–013. NOAA/NGDC Paleoclimatology Program, Boulder CO, USA.

Bodyanskiy, A. V. 1961. Lysogorskiy neoliticheskiy mogil'nik, Kratkiye soobshcheniya Instituta arkheologii, 11: 32–38. (In Russian).

Bronk, Ramsey, C., 2017. Methods for Summarizing Radiocarbon Datasets. Radiocarbon, 59, 1809–1833.

Budja, M., 2007. The 8200 cal BP “climate event” and the process of neolithization in south–eastern Europe. Documenta Praehistorica, XXXIV.

Dyachenko, A., 2010. Eustatic Fluctuations of the Black Sea Level and Dynamics of the Development of Cucuteni—Tripolye Сommunity Population. Stratum Plus, 2, 37–48. (In Russian).

Gehlen, B., Schön, W., 2005. Klima und Kulturwandel: Mögliche Folgen des “6200 Events” in Europa. Klimaveränderung Kult. Neolit. Gesellschaften Mitteleur. 6700–2200 V Chr Clim. Var. Cult. Change Neolit. Soc. Cent. Eur. 6700–2200 Cal BC, 53–74.

Kotova, N., Makhortych, S., 2010. Human adaptation to past climate changes in the northern Pontic steppe. Quaternary International Climate dynamics and prehistoric occupation: Eurasian perspectives on Environmental Archaeology, 88–94.

Lillie, M. C., Potekhina, I., Budd, C., Nikitin, A. G., n.d. Prehistoric populations of Ukraine: Migration at the later Mesolithic to Neolithic transition. New Approaches Using Stable Isotopes and Genetics.

Morrill, C., Anderson, D. M., Bauer, B. A., Buckner, R., Gille, E. P., Gross, W. S., Hartman, M., and Shah, A. 2013.

Proxy benchmarks for intercomparison of 8.2 ka simulations, Clim. Past, 9, 423–432. doi: 10.5194/cp‑9–423–2013

Reimer, P. J., Austin, W. E.N., Bard, E., Bayliss, A., Blackwell, P. G., Ramsey, C. B., Butzin, M., Cheng, H., Edwards, R.L., Friedrich, M., Grootes, P. M., Guilderson, T. P., Hajdas, I., Heaton, T. J., Hogg, A. G., Hughen, K.A., Kromer, B., Manning, S. W., Muscheler, R., Palmer, J. G., Pearson, C., Plicht, J. van der, Reimer, R.W., Richards, D. A., Scott, E. M., Southon, J. R., Turney, C. S.M., Wacker, L., Adolphi, F., Büntgen, U., Capano, M., Fahrni, S. M., Fogtmann—Schulz, A., Friedrich, R., Köhler, P., Kudsk, S., Miyake, F., Olsen, J., Reinig, F., Sakamoto, M., Sookdeo, A., Talamo, S., 2020. The IntCal20 Northern Hemisphere Radiocarbon Age Calibration Curve (0–55 cal kBP). Radiocarbon, 62, 725–757. doi: 10.1017/RDC.2020.41

Shydlovskyi, P., Morozova, Y. 2020. Regional Introduction: Neolithic of Ukraine. Bern Working Papers on Prehistoric Archaeology, No. 3. Network in Eastern European Neolithic and Wetland Archaeology. Scientific Cooperation between Eastern Europe and Switzerland, 115–126.

Telehin, D. I., Potiekhina, I. D., Mallory, J. P., 1987. Neolithic cemeteries and populations in the Dnieper Basin, BAR international series. B. A.R, Oxford, England.

Telegin, D. Y., Lillie, M., Potekhina, I. D., Kovaliukh, M. M., 2015. Settlement and economy in Neolithic Ukraine: a new chronology. Antiquity, 77, 456–470.

Telegin, D. Y., 1991. Neoliticheskiye mogil’niki mariupol’skogo tipa. Kyiv. (In Russian).

Weninger, B., Alram—Stern, E., Bauer, E., Clare, L., Danzeglocke, U., Jöris, O., Kubatzki, C., Rollefson, G., Todorova, H., van Andel, T., 2006. Climate forcing due to the 8200 cal yr BP event observed at Early Neolithic sites in the eastern Mediterranean. Quaternary Research, 66, 401–420.

Zaliznyak, L. L., 2008. Doba katastrof u pervisniy Yevropi ta yiyi istorychni naslidky. Kam`yana doba Ukrayiny, 11, 96–115. (In Ukrainian).

Yanko-Khombakh, V. V., Smyntyna, Ye. V., Kadurin, S. V., Larchenko, Ye. P., Motnenko, I. V., Kakaranza, S. V., Kiosak, D. V., 2011. Kolebaniya urovnya Chernogo moray i adaptatsionnaya strategiya drevnego cheloveka za posledniye 30 tyshyach let. Geologiya I Poleznyye Iskopayemyye Mirovogo Okeana, 61–94. (In Russian).

VITA ANTIQUA, 12 (2020)                                                      ISSN 2522-9419 (online), ISSN 2519-4542 (print)
Центр палеоетнологічних досліджень

VITA ANTIQUA 12, 2020, Вплив кліматичних змін на неолітичні спільноти Східної Європи.
Матеріали сесії ‘The Climate Impact on European Neolithic Societies During the 8.2-ky BP Events Near River Basins and Lakes’ 26-ої зустрічі Європейської Асоціації Археологів #Networking (24-30 серпня 2020 р.).
Катострофічні зміни рослинності близько 8200 р. тому і озерні стоянки у межеріччі Волги та Оки (на прикладі стоянки Замостя 2)

Лозовська О.,¹ Єршова К.²-
¹Інститут історії матеріальної культури РАН
¹ORCID: 0000-0001-5536-0773
²-Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова; Казанський Федеральний університет
²-ORCID: 0000-0002-5421-9572

DOI:10.37098/VA-2020-12-73-89
http://doi.org/10.37098/VA-2020-12-73-89

Абстракт:
Кліматичні та екологічні зміни завжди прямо чи опосередковано впливали на економічне та соціальне життя первісних спільнот. Однак ретельне вивчення конкретних явищ у житті людських колективів обмежується численними факторами. Перш за все, різною швидкістю і послідовністю природних змін та реакцією людини на них (від швидких рішень до поступової адаптації до нових умов), доступності та точності абсолютного датування, нарешті, від різноманіття та якості інформаційної бази.

Найбільш значні зміни в господарстві та матеріальній культурі суспільств мисливців-збирачів лісової зони Східної Європи напередодні поширення керамічного виробництва збіглися з похолоданням 8200 cal BP і його наслідками. В запропонованій статті ці зміни розглядаються на конкретному прикладі стоянки Замостя 2, розташованої у межиріччі Волги та Оки, використовуючи результати багаторічних міждисциплінарних досліджень. Аналіз решток матеріальної культури в обох шарах доводить, що населення не залишало ці місця протягом «холодної події» 8200 років тому та в наступні часи. Разом з тим, ми спостерігаємо низку культурних, типологічних та технологічних змін, які можуть бути пов’язані як із внутрішнім розвитком, включаючи реакцію на зміну клімату / ландшафту так і з зовнішніми імпульсами. При безсумнівній загальній безперервності економічних стратегій та схожості більшості кістяних і крем’яних знарядь, розглянутий період характеризується щонайменше трьома культурними впливами, які найбільш чітко простежуються в частковій зміні мисливського та рибальського спорядження.

Результати наших археологічних та палеоекологічних досліджень і порівняння з опублікованими даними по окресленому регіону показали картину локальних змін на тлі регіональної нестабільності екологічної ситуації, а також стрибкоподібного розвитку традицій матеріальної культури в другій половині 7 – на початку 6 тис. до нової ери.

Ключові слова: Похолодання 8200 cal BP, палеоекологічні зміни, Верхня Волга, пізній мезоліт, останні мисливці-збирачі, озерне поселення Замостя 2.

Мова: англійська

PDF

Цитування:
Lozovskaya, O., Ershova, E. 2020. Catastrophic changes in vegetation ca. 8.2 ka & Lake Settlements in the Volga-Oka region (based on the site Zamostje 2. VITA ANTIQUA 12. Climate Impact on East European Neolithic Societies, p. 73-89.

Література:

Aleshinskaya, A.S., Lavrushin, Yu.A., Spiridonova E.A. 2001. Geologo-paleoekologicheskiye sobytiya golotsena i sreda obitaniya drevnego cheloveka v rayone arkheologicheskogo pamyatnika Zamostje 2. In: T. Manushina. V. Vishnevskiy. V. Lozovskiy. O. Lozovskaya (eds.) Kamennyi vek evropeyskikh ravnin: objekty iz organicheskikh materialov i struktura poseleniy kak otrazheniye chelovecheskoy kultury. Materialy mezhdunarodnoy konferentsii 1–5 july 1997. Sergiev Posad, 248–254. (in Russian)

Alexandrovskiy, A., Ershova, E., Ponomarenko, E., Krenke, N., Skripkin, V. 2018. Floodplain paleosols of Moskva river basin: Chronology and paleoenvironment. Radiocarbon, 60(4): 1169–1184.

Alexandrovskiy, A.L. 2018. The first results of the trees species determination on the charcoal from the Mesolithic layers. Zamostje 2 (Chapter 4). In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersbourg: IHMC RAS, 49–54. (in Russian) doi: 10.31600/978-5-9909872-8-9-2018-49-53

Berihuete Azorin, M., Lozovskaya, O.V. 2014. Evolution of plant use at the wetland site Zamostje 2, Sergiev Posad, Russia: First results. In: V. Lozovski, O. Lozovskaya (eds.) Prirodnaya sreda i modeli adaptatsii ozernykh poseleniy v mezolite i neolite lesnoy zony Vostochnoy Evropy. St. Petersbourg: IHMC RAS, 74–79.

Berihuete, M. 2018. First results of the archaeobotanical study of the Test pit 2 Profile column (Chapter 3). In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersbourg: IHMC RAS, 41–49.

Borisova О.К. Vegetation development on the Upper Volga lowland and the adjacent uplands in the Holocene: reconstruction based on paleobotanical data (Chapter 1). In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersbourg: IHMC RAS, 2018. 9–30. (in Russian) DOI: 10.31600/978-5-9909872-8-9-2018-9-30

Borzenkova, I.I., Borisova, O.K., Zhiltsova, E.L., Sapelko, T.V. 2017. Kholodnyy epizod okolo 8200 let nazad v Severnoy Evrope: analiz empiricheskikh dannykh i vozmozhnykh prichin. Led i Sneg, 57 , № 1, 113–132. (in Russian).

Ershova E., 2013. Zamostje 2, 2013. Results of the botanical and pollen analysis. In: V. Lozovski, O. Lozovskaya, I. Clemente Conte (Eds.) Zamostje 2. Lake Settlement of the Mesolithic and Neolithic Fisherman in Upper Volga Region. St. Petersbourg: IHMC RAS, 182–193.

Ershova E., Lozovskaya, O. 2018. Paleoenvironment of Mesolithic and Neolithic settlements at Zamostje 2 according to botanical and pollen analysis. (Chapter 2). In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersbourg: IHMC RAS, 2018. 31–40. (in Russian) doi: 10.31600/978-5-9909872-8-9-2018-31-40

Ershova, E. G., Berezina, N. A., Karina. E. V. 2013. Rastitelnost doliny Moskvy-reki v subborealnom periode (na rubezhe neolita i bronzovogo veka) po dannym sporovo-pyltsevogo analiza. Arkheologiya Podmoskovia, 9. Moscow: IA RAN, 257–267. (in Russian)

Khotinskiy, N.A.. Aleshinskaya, Z.V.. Guman, M.A.. Klimanov, V.A.. Cherkinskiy, A.E. 1991. Novaya skhema periodizatsii landshaftno-klimaticheskikh izmeneniy v golotsene . In: Izvestiya AN SSSR. Ser. geogr., 3, 30–42. (in Russian)

Kostyleva, E.L. 2003. Osnovnyye voprosy neolitizatsii tsentra Russkoy ravniny (osobennosti neolitizatsii lesnoy zony). In: V. Timofeev (ed.). Neolit – eneolit yuga i neolit severa Vostochnoy Evropy (novyye materialy. issledovaniya. problemy neolitizatsii regionov). St. Petersburg: IHMC RAS, 213–218. (in Russian)

Kremenetski, K.V., Borisova, O.K., Zelikson, E.M. 2000. The Late Glacial and Holocene history of vegetation in the Moscow region. Paleontological Journal, 34. Suppl. 1. S67–S74.

Krutous, E. 2018. Paleobotanical studies and paleogeographic reconstructions of site Zamostje 2 (Annex) In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersburg: IHMC RAS, 207–211. (in Russian)

Lozovskaya, O., Lozovski, V. 2018. Environment and subsistence conditions in Late Mesolithic and Neolithic at site Zamostje 2. (Chapter 7). In: O. Lozovskaya, V. Lozovski (eds.) Site Zamostje 2 and landscape evolution in the Volga-Oka region during the Holocene. St. Petersburg: IHMC RAS, 73–165. (in Russian) doi: 10.31600/978-5-9909872-8-9-2018-73-165

Lozovskaya, O., Lozovski, V. 2019. Bone and Antler Projectile Points from Meso-Neolithic Site Zamostje 2, Moscow region, Russia. In: D. Groß, H. Lübke, J. Meadows, D. Jantzen (eds.) Working at the Sharp End: From Bone and Antler to Early Mesolithic Life in Northern Europe. Untersuchungen und Materialien zur Steinzeit in Schleswig-Holstein und im Ostseeraum. Band 10. Kiel/Hamburg: Wachholtz, 341–365. DOI: 10.23797/9783529018619-14

Lozovskaya, O.V. 2020. Motiv zigzaga v kostyanom inventare stoyanki Zamostje 2 (pozdniy mezolit – ranniy neolit): tekhniki i kontekst. Kratkiye soobshcheniya Instituta arkheologii, 261. (in Russian)

Lozovskaya, O.V., Kolosova, M.I. 2011. Osobennosti ispolzovaniya syria dlya izgotovleniya derevyannogo inventarya v pozdnem mezolite po materialam stoyanki Zamostje 2. In: Trudy III (XIX) Vserossiyskogo arkheologicheskogo syezda. Velikiy Novgorod – Staraya Russa. T.1. St. Petersburg – Moscow-Velikiy Novgorod, 168–169. (in Russian)

Lozovskaya, O.V., Lozovski, V.M., Zaytseva, G.I., Kulkova, M.A., Sementsov, A.A., Meadows, J., Rishko, S.A. 2016. Neoliticheskiye drevnosti stoyanki Zamostje 2. Katalog radiouglerodnykh dat. In: G.I. Zaytseva,O.V. Lozovskaya, A.A. Vybornov, A.N. Mazurkevich (comp.). Radiouglerodnaya khronologiya epokhi neolita Vostochnoy Evropy VII–III tys. do n. e. Glava 12.1. Smolensk: Svitok, 182–202. (in Russian)

Lozovski, V. М. 2001. Voprosy perekhoda ot mezolita k neolitu v Volgo-Okskom mezhdurechye (po materialam stoyanki Zamostje 2). In: T. Manushina. V. Vishnevskiy. V. Lozovskiy. O. Lozovskaya (eds.) Kamennyi vek evropeyskikh ravnin: objekty iz organicheskikh materialov i struktura poseleniy kak otrazheniye chelovecheskoy kultury. Materialy mezhdunarodnoy konferentsii 1–5 july 1997. Sergiev Posad, 265–272. (in Russian)

Lozovski, V. М. 2003. Perekhod ot lesnogo mezolita k lesnomu neolitu v Volgo-Okskom mezhdurechye (po materialam stoyanki Zamostje 2). In: V. Timofeev (ed.).Neolit – eneolit yuga i neolit severa Vostochnoy Evropy (novyye materialy. issledovaniya. problemy neolitizatsii regionov). St. Petersburg: IHMC RAS, 219–240. (in Russian)

Lozovski, V. М. 2013. Drevneyshaya keramika Vostochnoy Evropy. Kommentarii. Rossiyskiy arkheologicheskiy Ezhegodnik, 3. 120–126. (in Russian)

Lozovski, V. М., Girya, E.Yu., Kravtsov, A.E. 2009. Mezolit Volgo-Okskogo mezhdurechia: tekhnologicheskiy podkhod. In: V.P. Chabay (ed.) Aktualnyye problemy pervobytnoy arkheologii Vostochnoy Evropy. Materialy konferentsii. posvyashchennoy 100-letiyu S.N. Bibikova. Arkheologicheskiy almanakh, 20. Donetsk: Donbass, 269–288. (in Russian)

Lozovski, V., Lozovskaya, O., Clemente-Conte, I., Mazurkevich, A., Gassiot-Ballbè, E. 2013. Wooden fishing structures on the Stone age site Zamostje 2. In: V. Lozovski, O. Lozovskaya, I. Clemente Conte (eds.) Zamostje 2. Lake Settlement of the Mesolithic and Neolithic Fisherman in Upper Volga Region. St. Petersbourg: IHMC RAS, 46–75.

Lozovski, V., Lozovskaya, O., Mazurkevich, A., Hookk, D., Kolosova, M. 2014. Late Mesolithic–Early Neolithic human adaptation to environmental changes at an ancient lake shore: The multi-layer Zamostje 2 site, Dubna River floodplain, Central Russia. In: M. Bronnikova and A. Panin (eds.). Human dimensions of palaeoenvironmental change: Geomorphic processes and geoarchaeology. Quaternary International, 324. 146–161.

Lozovski, V..М. 2014. Kremnevaya industriya mezoliticheskikh sloyev stoyanki Zamostje 2. In: Kamennyy vek: ot Atlantiki do Patsifiki. Zamyatninskiy sbornik, 3. St. Petersburg: MAE RAN, IHMC RAS, 244–292. (in Russian)

Lozovski, V.М., Mazurkevich, A.N. 2014. Nachalnyy etap neolita Evropeyskoy chasti Rossii po dannym analiza kamennykh industriy. In: Rossiyskiy arkheologicheskiy ezhegodnik, 4, 73–88. (in Russian)

Mazurkevich, A.N., Dolbunova, E.V., Kulkova, M.A. 2013. Keramicheskiye traditsii v rannem neolite Vostochnoy Evropy. In: In: Rossiyskiy arkheologicheskiy ezhegodnik, 3, 27–109. (in Russian)

Meadows, J., Lozovski, V., Lozovskaya, O., Lubke, H., Zaitceva, G.I., Kulkova, M.A. 2015. Place of Zamostje 2 site pottery assemblage within the overall chronology of Upper Volga-type pottery. In: V. Lozovski, O. Lozovskaya, A. Vybornov (eds). Neolithic cultures of Eastern Europe: chronology, paleoecology and cultural traditions. Materials of the international conference, dedicated to the 75th Anniversary of Victor Tretyakov. St. Petersburg: IHMC RAS, 84–91. (in Russian)

Miagkaia, A., Ershova, E. 2020. A 10 000-year pollen and plant macrofossil record from the Losiny Ostrov national park (Мoscow, Russia). In: IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 438(012018).

Radu, V., Desse-Berset, N. 2013. Fish and fishing at the site of Zamostje 2. In: V. Lozovski, O. Lozovskaya, I. Clemente Conte (eds.) Zamostje 2. Lake Settlement of the Mesolithic and Neolithic Fisherman in Upper Volga Region. St. Petersbourg: IHMC RAS, 194–213.

Reimer, P., Austin, W., Bard, E., Bayliss, A., Blackwell, P., Bronk Ramsey, C., Butzin, M., Cheng, H., Edwards, R., Friedrich, M., Grootes, P., Guilderson, T., Hajdas, I., Heaton, T., Hogg, A., Hughen, K., Kromer, B., Manning, S., Muscheler, R., Palmer, J., Pearson, C., van der Plicht, J., Reimer, R., Richards, D., Scott, E., Southon,  J., Turney, C., Wacker, L., Adolphi, F., Büntgen, U., Capano, M., Fahrni, S., Fogtmann-Schulz, A., Friedrich, R., Köhler, P., Kudsk, S., Miyake, F., Olsen, J., Reinig, F., Sakamoto, M., Sookdeo, A., & Talamo, S. 2020. The IntCal20 Northern Hemisphere radiocarbon age calibration curve (0–55 cal kBP). Radiocarbon, 62.

Spiridonova, E.A. 1996. Zaklyucheniye po rezultatam sporovo-pyltsevogo analiza po stoyanke Zamostje II (raskop 1996 g.) (manuscript). (in Russian)

Spiridonova, E.A.. Aleshinskaya, A.S. 1999. Periodizatsiya neolita-eneolita Evropeyskoy Rossii po dannym palinologicheskogo analiza. Rossiyskaya arkheologiya, 1, 23–33. (in Russian)

Weninger, B., Alram-Stern, E., Bauer, E., Clare, L., Danzeglocke, U., Jöris, O., Kubatzki, C., Rollefson, G., Todorova, H., van Andel, T. 2006. Climate forcing due to the 8200 cal yr BP event observed at Early Neolithic sites in the eastern Mediterranean. Quaternary Research, 66: 401–420.